Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/9753/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2016. Зареєстровано: 27.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2016.
Дата набрання законної сили: 01.05.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 461/9753/15-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23.12.2016 року                                     м.Львів
		Галицький районний суд м.Львова 
		у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 ,
		суддів                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі                 ОСОБА_4 ,
		за участі:
		прокурора                 ОСОБА_5 ,
		обвинувачених             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисників                 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		представника потерпілого         ОСОБА_11 
		 
		розглянувши кримінальне провадження № 12012150030000032 від 01.12.2012 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у с. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.3 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003р.)КК України;
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка народилася у м. Львові, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.3 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003р.) КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_6 володіючи інформацією щодо громадянина ОСОБА_12 , а саме, що останній є наймачем ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_3 , і має першочергове право на дане житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р. №2482-XII, а також, що він є безпорадним, тобто психічно хворою людиною, найближчі родичі якої проживають в іншій країні,з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння та подальше відчуження квартири ОСОБА_12 , влітку 2007 року (точної дати не встановлено), умисно, під приводом надання допомоги у приватизації житла, ввійшов в довіру ОСОБА_12 та спонукав останнього отримати і посвідчити у Львівському комунальному підприємстві «Граніт», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Бортнянського, 17  заяву про передачу в приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_3 та довідку про склад сім`ї наймача вказаної ізольованої квартири, які після цього були передані до органу приватизації. За результатами розгляду зазначених документів та на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №799-ж-3 від 01.08.2007 на ім`я ОСОБА_12 видано свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру за № НОМЕР_1 від 01.08.2007 р. В подальшому, з метою заволодіння чужим майном, тобто квартирою, яка належала ОСОБА_12 на праві приватної власності, ОСОБА_6 зловживаючи довірою останнього, зокрема, обіцяючи йому, що він діятиме виключно в його інтересах, спонукав потерпілого видати 04.09.2007 р. довіреність, якою той уповноважив ОСОБА_6 бути представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування та форм власності у тому числі щодо питань розпорядження нерухомим майном довірителя, яка посвідчена того ж дня приватним нотаріусом Пустомитівського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрована у реєстрі нотаріальних дій за №892 від 04.09.2007 р. Внаслідок таких протиправних дій, ОСОБА_6 набув права представлятись та діяти від імені потерпілого в різноманітних державних органах, нотаріальних конторах, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності з будь-яких питань у тому числі, що стосуються відчуження нерухомості, яка за законом належала ОСОБА_12 , а також створив усі умови для подальшої реалізації свого злочинного наміру по заволодінню майна ОСОБА_12 та його відчуження.
		У вересні 2007 року (точна дата та місце не встановлені) ОСОБА_6 з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння та подальше відчуження квартири ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , з метою подальшого використання, підробили офіційний документ  довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 (форма №2), за реєстраційним вихідним №Х-13372 від 12.ІХ.2007 (яка видається та посвідчується лише Львівським комунальним підприємством «Граніт», і яка в сукупності з іншими документами є підставою для укладення правочинів), шляхом виготовлення на бланку даної довідки зображень круглої печатки і безрамкового кутового штампа квадратної форми ЛКП «Граніт» за допомогою знакосинтезуючого пристрою ПК  кольорового лазерного принтера з електрофотографічним способом утворення зображень. При цьому, ОСОБА_6 власноручно підробив реєстраційний вихідний номер «№Х-13372» та дату «12.09.2007», які наявні на штампі ЛКП «Граніт» в лівому верхньому куті довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 , а також підписи від імені директора ЛКП «Граніт» ОСОБА_14 та паспортиста вказаного підприємства ОСОБА_15 , а ОСОБА_7 власноручно підробила всі інші рукописні написи наявні на довідці з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 за №Х-13372 від 12.09.2007, а також підпис від імені бухгалтера ЛКП «Граніт» ОСОБА_16 .
		13.09.2007 року ОСОБА_6 з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння квартирою за адресою: АДРЕСА_3 та подальше її відчуження, та ОСОБА_7 в продовження своїх злочинних дій, умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи приблизно о 13 год. 30хв. в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за адресою: м. Львів, вул.Зелена, 43, шляхом обману останньої, використовуючи, шляхом подачі нотаріусу разом з іншими необхідними для укладення правочину документами, завідомо підроблений ними офіційний документ  довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 (форма №2), за №Х-13372 від 12.ІХ.2007, замовчуючи перед приватним нотаріусом ОСОБА_17 факт його підробки, ОСОБА_6 від імені потерпілого та ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 325373,00 грн. з передачею її у власність ОСОБА_7 .
		Будучи введеною ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в оману щодо достовірності та правдивості довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 (форма №2) за №Х-13372 від 12.ІХ.2007, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 того ж дня нотаріально посвідчила вказаний договір купівлі-продажу квартири та зареєструвала цей правочин у реєстрі за №3102.
		ОСОБА_6 , діючи виключно з корисливих мотивів, маючи умисел на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, тобто квартири за адресою: АДРЕСА_3 , у грудні 2007 року, точна дата та місце слідством не встановлені, умисно, з метою подальшого використання при укладенні правочину, повторно підробив офіційний документ  довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 (форма №2), за реєстраційним вихідним № Х13372 від 28.ХІІ.2007 (яка видається та посвідчується лише Львівським комунальним підприємством «Граніт», і яка в сукупності з іншими документами є підставою для укладання правочинів), шляхом виготовлення зображень круглої печатки і безрамкового кутового штампа квадратної форми ЛКП «Граніт» за допомогою знакосинтезуючого пристрою ПК  кольорового лазерного принтера з електрофотографічним способом утворення зображень. При цьому, ОСОБА_6 власноручно підробив усі рукописні написи, які наявні на довідці з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , № НОМЕР_2 від 28.ХІІ.2007 р. (яка на той час згідно відомостей у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 21.10.2008 Шевченківським РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області була прописаною за адресою: АДРЕСА_2 ), та вніс неправдиві відомості про те, що прописаних осіб у квартирі немає, тоді як ОСОБА_12 фактично був знятий із місця реєстрації 24.03.2008 р. Крім цього, ОСОБА_6 власноручно підробив на вказаній довідці підписи від імені посадових осіб ЛКП «Граніт», а саме директора ОСОБА_14 та паспортиста ОСОБА_15 , яку у невстановлений слідством день та місці передав ОСОБА_7 для використання у нотаріуса під час укладення 28.12.2007 р. договору купівлі-продажу зазначеної квартири.
		ОСОБА_6 , діючи по заздалегідь складеному злочинному плану, з корисливих мотивів, маючи умисел на легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, тобто укладення правочину з нерухомим майном ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння  шахрайства в особливо великих розмірах, що передувало легалізації, з метою вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження такого майна, користуючись відсутністю потерпілого та отриманими шляхом обману правовстановлюючими документами на квартиру, яка на той час вже перебувала у приватній власності ОСОБА_7 , залучивши до цього ОСОБА_7 , яка про подальші наміри ОСОБА_6 не здогадувалась, разом з останньою запропонували у грудні 2007 року директору агенції нерухомості «Проспект» ОСОБА_18 знайти покупця на вказану квартиру, якій про злочинне походження права власності на це нерухоме майно нічого не повідомили. При цьому, ОСОБА_7 з відома та настанов ОСОБА_6 , про суть яких їй було не відомо, будучі впевненою, що квартира правомірно оформлена на її ім`я, в присутності останнього зустрілась із ОСОБА_18 у грудні 2007 року (точної дати не встановлено), поблизу будинку АДРЕСА_4 та показала їй вказану квартиру, а також заявила ціну в розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) доларів США, яку вони мали намір отримати від продажу квартири. Довірившись ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , і не підозрюючи злочинного походження права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_18 , запропонувала придбати зазначену нерухомість ОСОБА_19 , якому про факти підроблення офіційних документів та незаконного заволодіння квартирою теж нічого відомо не було, і який погодився придбати квартиру за ціною, яку попередньо заявила ОСОБА_7 .В подальшому, ОСОБА_7 з відома та настанов ОСОБА_6 , перебуваючи 28.12.2007 приблизно о 17 год. 30 хв. в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за адресою: м. Львів, вул. Вітовського, 9а, шляхом обману останньої, тобто використовуючи, шляхом подачі нотаріусу разом з іншими необхідними для укладення правочину документами, підроблений ОСОБА_6 офіційний документ, про що їй не було відомо,  довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 (форма №2), за №Х13372 від 28.ХІІ.2007 про те, що за вказаною адресою ніхто не прописаний (яка видається та посвідчується лише Львівським комунальним підприємством «Граніт», і яка в сукупності з іншими документами є підставою для укладення правочинів), уклала з ОСОБА_19 договір купівлі-продажу вказаної квартири. Після укладення вищевказаного договору, ОСОБА_6 через ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_19 кошти за вищевказану квартиру у сумі 67500 (шістдесят сім тисяч п`ятсот) доларів США, що згідно інформації Національного банку України №25-08016/37787 від 03.06.2015 станом на 28.12.2007 р. в гривневому еквіваленті становило 340875 (триста сорок тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 00 коп., про що ОСОБА_7 власноручно написала письмову розписку, яку передала ОСОБА_18 . 
		Крім того, з метою заволодіння чужим майном пенсією ОСОБА_12 , яку той отримував, як інвалід ІІ групи, ОСОБА_6 , зловживаючи довірою потерпілого, зокрема, обіцяючи йому, що він діятиме виключно в його інтересах, діючи повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння пенсією ОСОБА_12 , яку той отримував як інвалід ІІ групи, використовуючи довіреність, одержану шляхом зловживання довірою потерпілого, а також користуючись тим, що останній перебував у період з 14.12.2007 по 18.06.2009 на стаціонарному лікуванні в 11 відділенні Комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», ОСОБА_6 , шляхом обману працівників поштового відділення №39 Поштамту-Центру поштового зв`язку №1 м. Львів Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Тараса Шевченка, 92, а саме представляючись племінником ОСОБА_12 , незаконно отримав в період з грудня 2007 року по червень 2009 року у вказаному відділені пенсію потерпілого у сумі 9685 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) гривень 71коп.
		Обвинувачений ОСОБА_6 не визнав свою вину в скоєні інкримінованих йому злочинів, цивільний позов не визнав та надав суду свої вільні показання про те, що в 2007 році до нього звернулась невідома жінка з мужчиною віком 50-55 років, повідомивши його про те, що їм потрібні кошти в розмірі 80 тис. доларів США, але коли назвали суму, то він дуже здивувався, оскільки робив такі позики тільки знайомим йому людям. Вони тоді показали ОСОБА_6 паспорт на ім`я ОСОБА_12 радянського зразка та повідомили, що могли б в заставу дати квартиру на тій самій вулиці де проживав ОСОБА_6 , а саме АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 зазначив, що бачив раніше ОСОБА_12 декілька разів раніше, можливо навіть хтось із знайомих говорили тоді, що він мав якісь проблеми чи то з марками чи цінними архівними паперами, через що його кудись вивозили. Тим людям сказав, так як нема жодних документів на квартиру та паспорт старого зразка, то продовження розмови не буде, але подумає над їхньою пропозицією, якщо вони виготовлять документи та дадуть на ОСОБА_6 доручення, то він подумає. Десь на початку осені, ОСОБА_6 подзвонила жінка та назвалась ОСОБА_21 чи ОСОБА_22 та сказала, що готова до розмови і документи готові. На той момент ОСОБА_6 міг зібрати лише 60 тис. доларів США. Через декілька тижнів подзвонила та сама жінка і запитала, як їм зустрітись. У цей час ОСОБА_6 перебував на СТО в м.Пустомити Львівської області, куди вони приїхали на автомобілі «Мерседес Віто» синього кольору із ОСОБА_12 та водієм ОСОБА_23 . Вони сказали ОСОБА_6 , що можуть проїхати всі до нотаріуса в м.Щирець Пустомитівського району Львівської області, тому що в нотаріуса в м.Пустомити було закрито. Надалі вони у нотаріуса оформили генеральне доручення від імені ОСОБА_12 та відвезли ОСОБА_6 до його машини, а самі із дорученням поїхали. На наступний день ОСОБА_6 передав їм кошти в сумі 60 тис. доларів США, а вони йому папку із документами та дорученням. ОСОБА_6 з ними ще раз оговорили умови, де він наголосив їм, що якщо через місяць не буде даної суми, то квартиру на АДРЕСА_3 , буде змушений продати, оскільки частина переданих грошей не його. В подальшому вказані особи із ОСОБА_6 не розрахувались та одного разу біля ЛКП він зустрів ОСОБА_12 , який йому продиктував все, що він знає про свої родичів. Потім ОСОБА_6 подзвонила дана жінка та повідомила, що вони не можуть віддати йому гроші, оскільки у них виникли певні проблеми, тому ОСОБА_6 їм сказав, щоб вони звільнили квартиру для подальшого продажу, що він і зробив. На цей момент ОСОБА_6 перебував у близьких стосунках із ОСОБА_7 . Вона йому дуже симпатизувала і в них були серйозні наміри щоб створити сім`ю. Так, як ОСОБА_6 не міг на себе оформити дану квартиру, то попросив ОСОБА_7 оформити її на себе для подальшого перепродажу. Переоформлення здійснили спонтанно, заїхавши в нотаріальну контору, але на цей момент виникла проблема із довідкою Форми №2, оскільки ОСОБА_6 не міг застати паспортиста по причині того, що така хворіла. Тому, попросив когось із працівників ЛКП «Граніт» надати йому таку довідку. Щоб скоріше зробити довідку Форми №2, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_7 заповнити її, попередньо взявши чисті бланки в ЛКП «Граніт», тому що жінка в ЛКП сказала, що не знає, як самостійно заповнити дану довідку, а вона вже підпише та поставить печатки за винагороду. ОСОБА_6 тоді поспішав і йому було байдуже хто підпише таку довідку. Не вважав, що робить щось неправильне, а ОСОБА_7 заповнила бланк довідки тільки тому, що це попросив її ОСОБА_6 та по причині того, що у неї красивий почерк.Через деякий час знайшлися покупці на дану квартиру і тоді виникла така сама проблема із довідкою Форми №2. Таку довідку ОСОБА_6 надав, оскільки мав зазначені бланки, в ЛКП нікого не знайшов, а переоформлення у іншого нотаріуса вже було не важливе. В подальшому до ОСОБА_6 подзвонила чи прийшла жінка, родичка ОСОБА_12 , якій він позичив кошти та повідомила, що ОСОБА_12 попав у лікарню і запитала чи у ОСОБА_6 ще є довіреність щоб він міг забрати з пошти пенсію, щоб вона могла купити ОСОБА_12 ліки. До того моменту ОСОБА_6 не знав, що ОСОБА_12 получав пенсію, тому він пішов із тією жінкою та забрав пенсію надавши довіреність та свій паспорт. Це було декілька разів не кожного місяця та гроші передавав їй, однак ця родичка ОСОБА_12 десь пропала та її телефон не відповідав. Кошти за продажу квартири по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 отримав в нотаріуса, або ж ОСОБА_7 передала їх йому в його машині, яка стояла поруч з нотаріальною конторою та частину грошей віддав своєму знайомому, які брав у нього з відсотками.
		Додатково ОСОБА_6 на запитання прокурора та сторони захисту повідомив, що під час укладення довіреності із ОСОБА_12 не помічав, що такий був хворий та бачив такого лише два рази. ОСОБА_6 позичав людям кошти. В 2007 році родичка ОСОБА_12 звернулась до ОСОБА_6 за позикою, однак такий погодився за умови надання застави. Два рази приходили троє осіб, які просили позику. Перший раз ОСОБА_6 , сказав що погодиться, якщо йому нададуть документи на квартиру. На наступний раз принесли паспорт ОСОБА_12 зразка СРСР та ордер на квартиру. Хотіли отримати позику в розмірі 80 тис. доларів США, покликаючись на те, що у ОСОБА_12 проблеми, однак ОСОБА_6 надав 60 тис. доларів США під 4% місячних. ОСОБА_6 розписки не брав, оскільки мав на руках усі документи на квартиру ОСОБА_12 . В разі не повернення позики ОСОБА_6 мав право забрати квартиру. Самі кошти були передані через 2 дні після оформлення довіреності. Довіреність було укладено в м.Щирець Пустомитівського району 04.09.2007 року. Кошти ОСОБА_6 , передавав у своєму дворі за адресою АДРЕСА_4 . Через два місяці кошти йому не повернули та він випадково зустрів ОСОБА_12 , який продиктував йому адресу своєї родички та в подальшому вирішив переоформити квартиру на ОСОБА_7 . Договір купівлі-продажу квартири вони отримали на АДРЕСА_5 . Бланки довідки форми № 2 ОСОБА_6 передала дівчина з ЛКП із печатками. Дані довідки ОСОБА_6 заповнював разом із ОСОБА_7 . Договір купівлі-продажу укладено 13.09.2007 року. Кошти від даного договору ОСОБА_6 не отримував. Ключі від квартири ОСОБА_6 передала жінка, якій раніше він позичив гроші, на пошті, коли отримував пенсію. ОСОБА_7 заповнювала довідку форми №2 на прохання ОСОБА_6 . Затонська отримала від Пнєвського за продаж квартири 65-67 тис. доларів США. Кошти в сумі 40 тис. доларів США залишились у ОСОБА_6 , а 20 тис віддав своєму знайомому за відсотками. Пенсію отримував 2-3 рази за 4-5 місяців. Квартиру переписав з метою себе перестрахувати для того щоб йому повернули гроші.
		Обвинувачена ОСОБА_7 не визнала свою вину в скоєні інкримінованих злочинів, цивільний позов не визнала та дала показання про те, що їх з ОСОБА_6 познайомила її знайома ОСОБА_24 на початку 2007 року і вони почали з ним зустрічатись, фактично перебуваючи у шлюбних відносинах. З огляду на різницю у віці, на той момент їй було 23 роки, а йому 38 та знаходилась під повним його контролем і вважала, що все що він робить, він робить правильно і не піддавала сумніву його життєву позицію та поведінку, він постійно вів мову про те, що вони одружаться та вона розглядала його як потенційного чоловіка.Чим реально займався ОСОБА_6 в період їхнього спілкування їй було невідомо. З огляду на те, що в неї правильний каліграфічний почерк він неодноразово просив її написати різні заяви та звернення, в зміст яких вона не вникала та не запам`ятовувала їх. У випадку з довідкою ЛКП Граніт, ОСОБА_6 пояснив ОСОБА_7 , що особа, яка відповідає за виготовлення таких довідок в ЛКП захворіла, в нього є домовленість, що довідку йому підготує інший працівник ЛКП, проте цій людині потрібен взірець із заповненими даними щодо квартири, яка належала ОСОБА_6 . Таким чином ОСОБА_6 дав ОСОБА_7 бланк довідки, яка не містила жодних печаток та штампів та попросив його заповнити, в якості взірця, продиктувавши їй всі дані які потрібно заповнити (які саме не пам`ятає), що вона і зробила під його диктовку, також він попросив точно вказати місце де повинен розписатись чи то паспортист чи то майстер ЛКП, і в цьому місці вона поставила підпис в якості взірця, щоб працівник ЛКП в майбутньому не помилився. На те, що в заповненій ОСОБА_7 довідці право власності належало іншій особі вона не звернула увагу, оскільки ОСОБА_6 мав справи з нерухомістю і оперував великою кількістю документів, разом з тим ОСОБА_6 сказав їй що ця квартира фактично належить йому і йому простопотрібно її переоформити. ОСОБА_7 не знала і не могла передбачити, що замість того, щоб використати заповнену нею довідку як взірець, ОСОБА_6 використає даний аркуш паперу в якості заготовки для підроблення довідки та внесе сам всі дані та поставить печатки. В 2007 році ОСОБА_6 попросив ОСОБА_7 переоформити на неї належну йому квартиру. Про походження цієї квартири, тобто кому вона належала і як стала належати ОСОБА_6 , або чому він нею розпоряджається, він ОСОБА_7 не повідомляв або казав що це його справи їй знати цього не потрібно. Оскільки він неодноразово наголошував на тому, що в недалекому майбутньому вони одружаться, в неї не було жодних причин йому не довіряти. В призначений день він повідомив їй, що ОСОБА_7 необхідно буде взяти свій паспорт, ідентифікаційний номер та з`їздити з ним до нотаріуса. Прибувши до нотаріуса вона передала чи нотаріусу чи її помічнику тільки свій паспорт та ідентифікаційний номер. Переоформлення відбувалось у нотаріуса в районі вул. Зеленої у м. Львові. Всі інші документи потрібні для оформлення договору купівлі-продажу по якому квартира була переоформлена на неї, нотаріусу передав сам безпосередньо Фівка. ОСОБА_7 цих документів не бачила і в їх зміст не вникала та їх не читала, лише поставила свій підпис на договорі. За переоформлення даної квартири всі необхідні платежі оплатив Фівка, жодних грошових коштів по даному Договору купівлі - продажу Затонська Фівці не сплачувала. З ОСОБА_12 вона не знайома, ніколи його не бачила і не спілкувалась. Про існування даного громадянина довідалась виключно від органів досудового розслідування. Жодних дій з боку введення даного громадянина в оману або заволодіння його майном нею не вчинялось. Про те, що квартира яку переоформив на неї ОСОБА_6 , колись належала потерпілому ОСОБА_12 вона не знала, оскільки не мала доступу та не бачила документів на квартиру. Коли ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що оформлену на неї квартиру слід продати, в ОСОБА_7 не виникло жодних протиріч, оскільки вона вважала що дана квартира реально належить йому і прав на неї вона не мала, а грошові кошти як він пояснив потрібні йому для його справ по бізнесу, яких саме вона знала. ОСОБА_6 , зустрічався з маклером - посередником, яка шукала покупця на квартиру і за участю якої в подальшому відбувся продаж даної квартири. Всі необхідні документи для продажу квартири готував ОСОБА_6 . На момент коли здійснювався пошук покупця на квартиру документи знаходились у ОСОБА_6 і саме він в кінці 2007 року передавав нотаріусу для оформлення весь потрібний комплект документів та ОСОБА_7 надавала лише свій паспорт та ідентифікаційний номер. Грошові кошти які були сплачені покупцем одразу ж після оформлення договору купівлі продажу забрав собі ОСОБА_6 , який був присутній під час переоформлення квартири з ОСОБА_7 на іншу особу - покупця. Вона лише розписалась в договорі, та документі, що отримала дані грошові кошти. Про те, що так необхідно зробити їй вказала нотаріус та маклер посередник.
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченими вини у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2ст.190, ч.2 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.3 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003р.)КК України та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч. 3 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001р.) КК України, у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:
		- показами потерпілого ОСОБА_12 , які отриманні в порядку ст. 225 КПК України, під час допиту слідчим суддею на досудовому розслідуванні, згідно з якими ОСОБА_12 суду пояснив, що квартира за адресою АДРЕСА_3 , належала йому та такий проживав там з дня народження із своєю матір`ю та бабусею. Також у потерпілого є рідна сестра та племінниця з якими він рідко спілкується, оскільки вони проживають в Російській Федерації. Так, літом 2007 року його помістили в автомобіль, вивезли у м. Винники де тримали у підвальному приміщенні 28 днів, годували раз в день, сильно били та заставили підписати документи. Після чого одягли на голову чорний пакет та відвезли в Львівську психіатричну лікарню у м.Львові на вул.Кульпарківській. Отже, після 07.12.2007 року у своїй квартирі ОСОБА_12 не був. Особи, які вчиняли проти потерпілого протиправні дії, це ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , а сам ОСОБА_6  це підставна особа, якому надалась довіреність, яку потерпілий підписав в машині на АДРЕСА_1 , коли вийшов з підвалу, де його утримували, однак заяв у відділ приватизації не підписував. Сама квартира приватизована 01.08.2007 року, а довіреність підписана 22.07.2007 року зі слів потерпілого (з матеріалів справи доручення підписане 04.09.2007 року). Обвинуваченого ОСОБА_6 бачив лише один раз, коли підписував документи та такий потерпілому нічого не обіцяв, бо з ним не говорив та гроші за квартиру не отримав. ОСОБА_7 не знає, однак знає працівників ЖЕКу, а саме ОСОБА_28 , яка була директором, до якої він навідувався іноді без причини, для моральної підтримки. Також потерпілий зазначив, що в машині під час підписування документів був нотаріус з м. Пустомит, якого він міг би впізнати. Пенсію потерпілого забирав ОСОБА_6 , поки такий перебував у лікарні. Влітку 2009 року потерпілий дізнався, що виписаний із своєї квартири;
		- показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_29 , яка зазначила, що в період з 2007 по 2008 року працювала поштарем у поштовому відділенні №39. Потерпілого знала, оскільки проносила йому пенсію. Однак період 2007  2008 рр. появилась людина, яка назвалась родичем ОСОБА_12 та пред`являла довіреність для отримання пенсії. Такий отримував пенсію близько 6 місяців. Це міг бути ОСОБА_6 , але точно не стверджувала, оскільки пройшло 8 років та зі слів працівників пошти їй стало відомо, що до ОСОБА_12 застосовували насильство для підписання такого доручення;
		- показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_30 , яка пояснила, що працює заступником начальника поштового відділення № 39, та в період з 2007-2009 року працювала начальником поштового відділення №39. ОСОБА_12 приходив до неї на відділення за пенсію, яку завжди забирав сам. Приблизно у 2008 році потерпілий близько 2 місяців не забирав пенсію, після чого прийшов ОСОБА_6 з довіреністю, назвався племінником ОСОБА_12 та пояснив, що останній перебуває у лікарні. Одного разу прийшов ОСОБА_12 та сказав, що сам буде отримувати пенсію, хоча на наступний день пенсію хотів отримати ОСОБА_6 , однак ми повідомили йому, що приходив ОСОБА_12 та розказав, що був у лікарні, а його квартиру продали, оскільки його заставили підписати документи;
		- показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , яка зазначила, що вона займалася посередницькими послугами у сфері нерухомості. Познайомилась з ОСОБА_6 під час продажу квартири по АДРЕСА_4 . Сама квартира була у дуже поганому стані і вона запропонувала її своєму знайомому, який її придбав. Квартиру продавала Уляна (Затонська) за ціною у 68 тис. доларів США, а ОСОБА_6 був присутній біля нотаріальної контори в машині, якого свідок бачила тільки декілька разів;
		- показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_31 , який пояснив, що ОСОБА_12 був поміщений у психіатричну лікарню. У листопаді 2006-2007 року два працівника СБУ доставили ОСОБА_12 у лікарню, залишивши свої телефонні номери та попросили в разі якихось обставин їм зателефонувати. Через рік ОСОБА_12 направили в центр невідомих осіб. Сам ОСОБА_12 розказав ОСОБА_32 як в нього забрали квартиру, однак прізвищ та імен не називав. Свідок ОСОБА_6 не впізнав, оскільки раніше жодного разу не бачив та пояснив, що безпосередньо лікуванням ОСОБА_12 не займався;
		- показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який зазначив, що працює приватним нотаріусом та за спливом часу не може пригадати усіх обставин справи, однак щодо підписання довіреності немає сумнівів і дана довіреність складалась на його робочому місці. Обвинуваченого ОСОБА_6 він не знає та жодного разу не бачив;
		- показами допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_33 , яка пояснила, що потерпілий ОСОБА_12 був клієнтом центру бездомних громадян, в який звернувся у червні 2009 року де перебував 1 рік. Приходив тільки ночувати. Такий, до 2007 року мав паспорт старого зразка (СРСР), однак невідомі особи допомогли йому зробити новий паспорт. Розповів, що його викрали певні особи та переписали його квартиру, в яку він в подальшому не міг потрапити, оскільки були поміняні замки. Від імені центру звернувся до прокуратури із заявою про вчинення злочину. В 2011 році з м.Ковель надійшов запит про зняття з реєстрації ОСОБА_12 ;
		- довіреністю від 04.09.2007 року, виданою ОСОБА_12 на ім`я ОСОБА_6 з правом представлення ОСОБА_12 у всіх органах і установах з усіма його правами, посвідченою приватним нотаріусом Пустомитівського РНО ОСОБА_13 /а.с.2, т.3/;
		- висновком № 2310 криміналістичної експертизи з дослідження підписів від 24.07.2015 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_12 в графі «Розписка в одержанні нотаріально оформленого документа» у Реєстрі № 1 для реєстрації нотаріальних дій на 2007 рік приватного нотаріуса Пустомитівського РНО ОСОБА_13  під порядковим № 892 від 04.09.2007 року виконаний самим ОСОБА_12 /а.с.9-10 т.3/;
		- даними протоколу обшуку (завірена копія) від 22.06.2012 р. за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_6 , в ході якого в житловому приміщенні було виявлено та вилучено речі і документи /а.с. 49-53 т.2/;
		- даними протоколу огляду транспортного засобу від 22.06.2012 р., в ході якого був оглянутий автомобіль ДАЙХАТЦУ ( НОМЕР_4 ) та в його салоні були виявлені та вилучені речі і документи /а.с. 54-56 т.2/;
		- даними протоколу огляду предметів, що вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_6 , від 14.07.2015 р., де зокрема були оглянуті довідка видана ОСОБА_12 про місце проживання; талон реєстрації за місцем проживання ОСОБА_12 ; копія договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2007 року; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16028130 від 13.09.2007 року; копія договору купівлі-продажу квартири від 08.12.2007 року; копія паспорту ОСОБА_12 ; копія довіреності ОСОБА_12 від 04.09.2007 року; аркуш паперу з записом (мовою оригіналу) « ОСОБА_12 1953 12 апреля г. Львов 27 липня 34/16 где проживал все время. ОСОБА_34  АДРЕСА_7 . 241-61-67 ОСОБА_35 . фелотелист. Дохов нет. В гости не ходят. Соседи нормальные»/а.с. 57-73 т.2/;
		- висновком судово-почеркознавчої експертизи від 26.10.2012 № 3238, відповідно до якого текст на аркуші паперу змістом « ОСОБА_12 1953 12 апреля г. Львов 27 липня 34/16 где проживал все время. ОСОБА_34  АДРЕСА_7 . 241-61-67 ОСОБА_35 . фелотелист. Дохов нет. В гости не ходят. Соседи нормальные» виконаний ОСОБА_6  /а.с.115-117 т.2/
		- копією договору купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_8 , за яким 13.09.2007 року ОСОБА_12 , від імені якого діяв ОСОБА_6 , продав, а ОСОБА_7 придбала зазначену квартиру. Договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (ЛМНО) ОСОБА_17 /а.с. 127 т.2/;
		-даними договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_9 , відповідно до якого 28.12.2007 року ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_19 придбав зазначену квартиру. Договір посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_20 /а.с.121 т.2/;
		- розпискою ОСОБА_7 від 28.12.2007 року про отримання від ОСОБА_19 грошових коштів у сумі 67500 дол. США (по курсу НБУ на 28.12.2007 року  340875 грн.) за придбану квартиру за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.156 т.2/;
		- витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16028130 від 24.09.2007 року, згідно з яким ОСОБА_7 зареєстрована власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.83 т.2/;
		- талоном реєстрації за місцем проживання ОСОБА_12 /а.с.84 т.2/;
		- бланками довідок з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 та ОСОБА_7 з нанесеними декілька разів підписами уповноважених на видачу довідок осіб ЛКП «Граніт» /а.с.85,86 т.2/;
		- листом Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні від 09.07.2009 року № 777/01-43, відповідно до якого ОСОБА_12 перебував на лікуванні в 11 відділенні лікарні в період з 14.12.2007 року по 18.06.2009 року /а.с.98, т.2/;
		- довідкою ЛКП «Граніт» з місця проживання про склад сім`ї і прописку від 28.12.2007 року № Х13372, виданою ОСОБА_7 про те, що в квартирі АДРЕСА_10 «прописаних немає» /а.с.130 т.2/;
		- довідкою ЛКП «Граніт» від 12/ІХ 2007 року № Х-13372 з місця проживання про склад сім`ї і прописку, «виданої» на ім`я ОСОБА_12 про те, що в квартирі АДРЕСА_10 з 06.02.1970 року зареєстрований ОСОБА_12 /а.с.143 т.2/;
		- даними протоколу пред`явлення особи до впізнання (за фотографією) від 17.09.2012 року, в ході якого свідок ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_6 як особу, яка була разом із ОСОБА_7 під час показу квартири по АДРЕСА_3 /а.с.152-154 т.2/;
		- протоколом пред`явлення особи до впізнання (за фотографією) від 19.09.2012 року, відповідно до якого на фото № 2 ОСОБА_19 впізнав особу (на ім`я ОСОБА_36 ), яка була присутня разом з Уляною (Затонською) у нотаріуса ОСОБА_20 при покупці ним квартири /а.с.167-168 т.2/;
		- висновком № 2875 оціночно-будівельної експертизи від 18.09.2014 року, згідно з яким вартість квартири за адресою: АДРЕСА_3 , станом на вересень 2007 року становила 325373,00 грн. /а.с.171-174 т. 2/;
		- висновком № 2972/2988 судово-технічної експертизи реквізитів документів та судово-технічної експертизи друкарських форм від 20.08.2012 року, згідно з яким бланкове лініювання та друковані тексти довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку ЛКП «Граніт» Залізничного району м. Львова за № Х13372 від 12.09.2007 року  виконані за допомогою знакосинтезуючого приладу ПК  лазерного принтера чи апарата КРТ з електрофотографічним способом утворення зображень; рукописні тексти на довідці нанесені пишучими вузлами кулькових ручок, споряджених селевими чорнилами, а підписи ОСОБА_14 та ОСОБА_16  кульковими ручками, спорядженими спеціальними пастами для письма; відтиски круглої печатки, безрамкового кутового штампу квадратної форми від імені ЛКП «Граніт» на довідці не є відтисками, нанесеними за допомогою рельєфної еластичної (гумової чи фотополімерної) друкарської форми /кліше/, а є лише зображенням відтисків, виконаними за допомогою знакосинтезуючого приладу ПК  лазерного принтера чи апарата КРТ з електрофотографічним способом утворення зображень /а.с.229-231 т.2/;
		- висновком № 2971/2987 судово-технічної експертизи реквізитів документів та судово-технічної експертизи друкарських форм від 15.08.2012 року, згідно з яким бланкове лініювання та друковані тексти довідки з місця проживання про склад сім`їі прописку ЛКП «Граніт» Залізничного району м. Львова за № Х13372 від 28.12.2007 року  виконані за допомогою знакосинтезуючого приладу ПК  лазерного принтера чи апарата КРТ з електрофотографічним способом утворення зображень; рукописні тексти на довідці нанесені пишучими вузлами кулькових ручок, споряджених селевими чорнилами, а підписи ОСОБА_37 та ОСОБА_16  кульковими ручками, спорядженими спеціальними пастами для письма; відтиски круглої печатки, безрамкового кутового штампу квадратної форми від імені ЛКП «Граніт» на довідці не є відтисками, нанесеними за допомогою рельєфної еластичної (гумової чи фотополімерної) друкарської форми /кліше/, а є лише зображенням відтисків, виконаними за допомогою знакосинтезуючого приладу ПК  лазерного принтера чи апарата КРТ з електрофотографічним способом утворення зображень /а.с.235-237 т.2/;
		- висновком № 3013/3014 судово-технічної експертизи реквізитів документів та судово-технічної експертизи друкарських форм від 22.08.2012 року, згідно з яким бланкове лініювання та друковані тексти довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку ЛКП «Граніт» Залізничного району м. Львова виконані за допомогою знакосинтезуючого приладу ПК  лазерного принтера чи апарата КРТ з електрофотографічним способом утворення зображень; рукописні тексти на довідці нанесені пишучими вузлами кулькових ручок, споряджених селевими чорнилами; відтиски круглої печатки від імені ЛКП «Граніт» на довідці не є відтисками, нанесеними за допомогою рельєфної еластичної (гумової чи фотополімерної) друкарської форми /кліше/, а є лише зображенням відтисків, виконаними за допомогою знакосинтезуючого приладу ПК  лазерного принтера чи апарата КРТ з електрофотографічним способом утворення зображень /а.с.239-241 т.2/;
		- довідкою ГУ ПФУ у Львівській області, відповідно до якої розмір отриманої пенсії ОСОБА_12 за період з грудня 2007 року по червень 2009 року /включно/ складає 9685,71 грн. /а.с.24 т. 3/;
		- висновком судово-медичної експертизи № 127 від 05.05.2015 року, згідно з яким ОСОБА_12 виявляє ознаки параноїчної шизофренії з приступоподібно-прогредієнтним перебігом, явищами емоційно-вольового зниження, на стадії ремісії /а.с.25-28 т.3/;
		- висновком № 423 криміналістичної експертизи з дослідження почерку і підписів від 12.02.2015 року, відповідно до якого всі рукописні записи в довідці з місця проживання про склад сім`ї і прописку ЛКП «Граніт» Залізничного району м. Львова за № Х13372 від 28.12.2007 року виконані ОСОБА_6 ; підпис від імені ОСОБА_14 розташований після слів «Директор ЛКП» перед прізвищем « ОСОБА_14 » виконаний не ОСОБА_14 , а іншою особою  ОСОБА_6 ; підпис від імені ОСОБА_15 виконаний не ОСОБА_15 , а ОСОБА_6 ; підпис від імені ОСОБА_16 виконаний не нею, а іншою особою (ким саме встановити експерту не вдалося) /а.с.30-34 т.3/;
		- висновком № 424 криміналістичної експертизи з дослідження почерку і підписів від 27.02.2015 року, відповідно до якого всі рукописні записи в довідці з місця проживання про склад сім`ї і прописку на ім`я ОСОБА_12 без дати і номера виконані ОСОБА_7 /а.с.42-46 т.3/;
		- висновком № 3263 криміналістичної експертизи з дослідження почерку і підписів від 17.09.2014 року, відповідно до якого всі рукописні записи в довідці з місця проживання про склад сім`ї і прописку на ім`я ОСОБА_12 без дати і номера виконані ОСОБА_7 /а.с.48-50 т.3/
		Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень. 
		Суд бере до уваги, що показання свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_18 , ОСОБА_32 , ОСОБА_13 є послідовними. В них відсутні суттєві суперечності, а неточності, на думку суду, є наслідком спливу значного часу від періоду вчинення правопорушень. Покази цих осіб, отримані в судовому засіданні, суд визнає достовірними, оскільки, вони узгоджуються з сукупністю інших доказів по справі.
		Показання потерпілого ОСОБА_12 , які були досліджені в судовому засіданні суд приймає як належні та допустимі докази винуватості обвинувачених виходячи з наступного. Потерпілий в силу наявного у нього психічного захворювання був допитаний під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого та прокурора в порядку ст. 225 КПК України. Допит ОСОБА_12 здійснювався в Галицькому районному суді м. Львова 11.06.2015 року, тобто до повідомлення обвинувачених про підозру, яке відбулося 17.06.2015 року. Тому, такий допит здійснювався без сторони захисту.
		Оцінюючи показання потерпілого, суд також бере до уваги, що можливі неточності та неузгодженість обумовлені наявністю психічного захворювання, яке в той же час не перешкоджало у червні 2015 року допиту потерпілого, що встановлено висновком судово-медичної експертизи № 127 від 05.05.2015 року.
		Невизнання вини обвинуваченими суд вважає їх намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення. Факти підроблення та використання підроблених документів обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджуються висновками судових експертиз та документами по справі, договором купівлі-продажу квартири від імені ОСОБА_38 .
		Факт продажу квартири ОСОБА_6 від імені ОСОБА_7 з метою відмивання (легалізації) доходів отриманих обвинуваченим злочинним шляхом також знайшов своє підтвердження в суді.
		Покази обвинуваченої ОСОБА_7 щодо її необізнаності у справах щодо підроблення документів та їх використання, суд вважає такими, що направлені на уникнення від відповідальності. Такі покази спростовуються висновками почеркознавчих експертиз, де визначено, що саме ОСОБА_7 були внесені записи до довідки про реєстрацію потерпілого.
		Саме вказаний комплекс дій обвинувачених, зокрема ОСОБА_7 , свідчить про попередню змову між ними та узгоджені дії, що охоплюють епізоди підроблення та використання підробленої довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 (форма №2), за реєстраційним вихідним №Х-13372 від 12.ІХ.2007.
		Інші отримані у ході досудового розслідування відомості, які містяться у матеріалах кримінального провадження суд не приймає у якості доказів, оскільки, вважає їх такими, що не встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачених, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані їх дії, оскільки:
		- ОСОБА_6 вчинив: 1)заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах (шахрайство); 2) заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; 3) підроблення документів, що видаються чи посвідчуються підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб; 4) використання завідомо підробленого документа; 5) вчинив повторно укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст.190, ч.2 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.3 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч. 2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003р.) КК України;
		- ОСОБА_7 вчинила: 1) підроблення документа, що видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб; 3) використання завідомо підробленого документа; тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.), ч.3 ст.358 (у редакції статті від 05.04.2001р.) КК України.
		Аналіз та оцінка досліджених судом доказів дозволила прийти до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_7 відсутній склад злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та ч.2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003) КК України, які органом досудового розслідування інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_7 .
		Так, органами досудового розслідування ОСОБА_39 обвинувачується в тому, що діючи у відповідності до злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння та подальше відчуження квартири ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , у вересні 2007 року, точна дата та місце слідством не встановлені, умисно, з метою подальшого використання, спільно підробили офіційний документ  довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_3 (форма №2) та подальшому спільно із ОСОБА_6 , перебуваючи 13.09.2007 р. приблизно о 13 год. 30 хв. в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_17 за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 43, шляхом обману останньої, використовуючи поданий нотаріусу разом з іншими необхідними для укладення правочину документами, завідомо підроблений ними офіційний документ - довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку потерпілого, уклали договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Внаслідок таких шахрайських дій, а саме у фіктивному відчуженні зазначеної квартири, у повідомленні та наданні приватному нотаріусу ОСОБА_17 неправдивих відомостей, а також використанні підроблених документів, що фактично призвело до незаконного відчуження квартири ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , на користь співучасника злочинів ОСОБА_40 , ОСОБА_6 , спільно з останньою за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману заволоділи у своїх інтересах майном потерпілого на суму 325373,00 грн. (триста двадцять п`ять тисяч триста сімдесят три гривні 00 копійок), яка в шістсот і більше разів, перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.
		Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачуються органами досудового розслідування в тому, що вона своїми умисними протиправними діями скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України.
		Щодо таких ознак об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, а також умислу обвинуваченої на вчинення інкримінованих їй дій по ст. 190 КК України, то суд вважає недоведеними з огляду на наступне. 
		В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_12 обвинувачену ОСОБА_7 ніколи не бачив і ніколи з нею не спілкувався, таким чином ОСОБА_7 ніяк не могла зловживати його довірою або чимось його обманювати, також в судовому засіданні під час розгляду справи встановлено, що всі документи необхідні для оформлення договору купівлі-продажу квартири, який відбувся 13.09.2007 року здійснював обвинувачений ОСОБА_6 , таким чином ОСОБА_7 , яка була покупцем по даному договору, ніяких інших документів крім паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера надавати нотаріусу не повинна була і не надавала, так як всі документи пов`язані із правом власності на квартиру та довіреність на розпорядження майном та представлення інтересів, знаходились у ОСОБА_6 та в подальшому всі документи, пов`язані із правом власності на вищевказану квартиру теж знаходились в нього. Обвинувачена вину в інкримінованому їй шахрайстві заперечує в повному обсязі.
		Таким чином, суд вважає, що звернення ОСОБА_7 до приватного нотаріуса ЛМНО ОСОБА_41 одночасно з ОСОБА_6 про бажання укласти договір-купівлі  продажу квартири є правдивими і не були направлені на незаконне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 шляхом обману, також відсутні будь-які обґрунтовані докази того, що ОСОБА_7 вводила в оману приватного нотаріуса шляхом виявлення згоди укласти договір купівлі-продажу квартири, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 190 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , характеризуються умисною формою вини у формі прямого умислу.
		Щодо обвинувачення за ч.2 ст. 209 КК України (у редакції статті від 16.01.2003), пред`явленого ОСОБА_7 , суд прийшов до висновку, що обвинувачену слід виправдати за відсутністю в її діях складу злочину, оскільки висуваючи вказане обвинувачення, орган досудового слідства виходив з того, що ОСОБА_7 , за попередньою змовою разом з обвинуваченим ОСОБА_6  вчинила укладення угоди з майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, проте з таким висновком суд не погоджується оскільки вважає недоведеним факт вчинення ОСОБА_7 шахрайства та отримання майна та/чи грошових коштів, що передували його легалізації, оскільки це не підтверджується ні обставинами справи, ні показами свідків та потерпілого, ні здобутими під час досудового розслідування та судового слідства доказами.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.209 КК України, виражається в придбанні, володінні чи використанні коштів або іншого майна, здійсненні фінансової операції чи укладанні угоди з такими предметами, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування злочинного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно. 
		Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є мета легалізації - надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, зазначеними в ст.209 КК України, або приховання чи маскування їх злочинного походження.
		Як вбачається із змісту ст.209 КК України, легалізацією (відмиванням) доходів є вчинення фінансової операції чи правочину з коштами чи іншим майном, одержаними внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
		Крім того, згідно показів потерпілого та свідків, які допитувались в судовому засіданні, показів обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 випливає, що обвинувачена ОСОБА_7 не вчиняла суспільно небезпечного діяння спрямованого на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_12 .
		З системного аналізу норм ст.209 КК України вбачається, що безпосереднім об`єктом вказаного злочину є суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю, предметом злочину є грошові кошти, здобуті злочинним шляхом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню коштами, або майном, здобутими злочинним шляхом. Суд вважає, що розпорядження, з боку ОСОБА_7 , квартирою, яка раніше належала ОСОБА_12 , відбувалось відповідно до нав`язаної їй думки з боку ОСОБА_6 та власного переконання ОСОБА_7 , яка ще до моменту виникнення у неї формального права власності на вищевказану квартиру вважала, що дана їй квартира не належить і належати не може, оскільки вона реально її не придбавала, а на неї вона лише переоформляється в зв`язку із юридичною неможливістю у ОСОБА_6 оформити право власності на себе, а тому склад злочину, передбаченого ст.209 КК України у її діях відсутній. Під час судового слідства обвинуваченням не доведено, що у діях ОСОБА_7 наявний склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України, а тому суд приходить до висновку, що за ч.2 ст.209 КК України обвинувачену ОСОБА_7 слід виправдати.
		За таких обставин суд прийшов до висновку, що доводи сторони обвинувачення про умисел обвинуваченої ОСОБА_7 на вчинення інкримінованих злочинів побудовані на припущеннях та не підкріплені належними і допустимими доказами.
		Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
		Нормою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено що при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Barbera Messegu and Iabardo v Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.
		Відповідно до роз`яснень п. 23 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані - суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Згідно з п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому в частині 6 ст. 284 КПК України зазначено, що при виявлені судом під час судового розгляду обставини, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, - суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність визнати ОСОБА_7 невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.209 КК України, та виправдати ОСОБА_7 через відсутність в її діях складу даних злочинів.
		Приймаючи дане рішення, суд виходить з того, що згідно з санкціями:
		- ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції статті від 05.04.2001р.максимальна міра покарання передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років;
		- ч. 3 ст. 358 КК України (у редакції статті від 05.04.2001р.) максимальна міра покарання передбачена у вигляді обмеженням волі на строк до двох років;
		- ч. 2 ст. 190 КК України максимальна міра покарання передбачена у виглядіпозбавленням волі на строк до трьох років.
		Відповідно до ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м`яке покарання, тобто передбачене ч. 3 ст. 358 КК України. Злочини, передбачені ч. 2 ст. 358 та ч. 2 ст. 190 КК України віднесені до злочинів середньої тяжкості.
		Згідно з вимогами п.2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
		Частиною 5 ст. 74 КК України встановлено, що особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання та його відбування на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 року  особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та відбування покарання за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, вчинені ним кримінальні правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України відносяться, відповідно до ст.12 КК України, до категорії злочинів невеликої тяжкості, з моменту скоєння яких минуло більше трьох років; злочин, передбачені ч. 2 ст. 358 КК України  до категорії середньої тяжкості, з моменту вчинення яких минуло більше п`яти років. З моменту вчинення ОСОБА_6 злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України  минуло більше п`яти років.
		При призначенні покарань обвинуваченим суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, осіб винних, наявність чи відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Суд враховує, що скоєні ОСОБА_6 кримінальні правопорушення відносяться до злочинів невеликої, середньої тяжкості та до особливо тяжких злочинів. 
		ОСОБА_6 раніше не судимий, за місцем ув`язнення характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено. 
		Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі межах санкції ч. 4 ст. 190 КК України, з конфіскацією всього належного йому майна; за ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 2 ст. 358 КК України у вигляді позбавлення волі; за ч. 2 ст. 209 КК України  у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; та за ч. 3 ст. 358 КК України  у виді обмеження волі.
		Суд враховує, що скоєні ОСОБА_7 кримінальні правопорушення відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.
		ОСОБА_7 раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено. 
		Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 358 КК України у вигляді позбавлення волі та за ч. 3 ст. 358 КК України  у виді обмеження волі.
		При цьому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України обвинувачених слід звільнити від призначених покарань за ч. 2 та 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку зі спливом строків давності.
		Відповідно до положень ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Враховуючи, що позов ОСОБА_12 заявлений без дотримання вимог ст.ст. 119-120 ЦПК України, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без розгляду, роз`яснивши ОСОБА_12 його право звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинувачених слід стягнути на користь держави витрати на проведення Львівським НДІСЕ Мін`юсту України судових експертиз. 
		При чому, витрати на експертні дослідження, що доводять винуватість виключно ОСОБА_6 , а саме: № 2310 від 24.07.2015 року  615,00 грн; № 3238 від 26.10.2012 року  2084,20 грн.; № 2875 від 18.09.2014 року  2460,00 грн., всього  5159,20 грн., слід стягнути саме з ОСОБА_6 .
		Витрати на проведення експертиз № 2972/2988  590,40 грн.; № 2971/2987  590,40 грн.; № 3013/3014  590,40 грн.; № 3263 від 17.09.2014 року  1660,50 грн.; № 424 від 27.02.2015 року  1353,00 грн.; № 425 від 27.02.2015 року 2767,50 грн.; № 423 від 12.02.2015 року  2583,00 грн., всього  10135,20 грн., які є засобом доказування вчинення тих епізодів, у яких звинувачується ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слід стягнути в рівних частинах з обвинувачених (по 5067,60 грн. з кожного).
		Відтак, з ОСОБА_6 слід стягнути (5159,20 грн. + 5067,60 грн.) = 10226,80 грн., з ОСОБА_7  5067,60 грн.
		Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України та призначити йому покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 2 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001р.) КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 3 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (у редакції статті від 16.01.2003 р.) КК України та призначити йому покарання:
		- ч. 4 ст. 190 КК України  у виді 08 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;
		- ч. 2 ст. 209 (у редакції статті від 16.01.2003 р.) КК України  у виді 09 (дев`ять) років 6(шість) місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 03 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі частини 1 статті 70 Кримінального Кодексу України, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (у редакції статті від 16.01.2003 р.) КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 09 (дев`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 03 (три) роки, з конфіскацією всього належного йому майна.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_6  залишити без змін, у виді тримання під вартою.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_6 зарахувати строк попереднього ув`язнення в період з 22.06.2012 року до набрання вироком законної сили в строк покарання із розрахунку один день попереднього ув`язнення на два дні позбавлення волі.
		ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України та призначити їй покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 2 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.
		ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання, передбаченого за ч. 3 ст. 358 (у редакції статті від 05.04.2001 р.) КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.
		Визнати ОСОБА_7 невинуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003) КК України.
		Виправдати ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.209 (у редакції статті від 16.01.2003) КК України через відсутність в її діянні складу даних кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов ОСОБА_12  - залишити без розгляду.
		На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати  витрати на проведення експертиз у сумі 10226 (десять тисяч двісті двадцять шість) грн. 80 коп.
		На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати  витрати на проведення експертиз у сумі 5067 (п`ять тисяч шістдесят сім) грн. 60 коп.
		Після набрання вироком законної сили речові докази: 
		- договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_8 ; приватизаційне платіжне доручення №22710-3/1; договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_9 ; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16028130 від 24.09.2007 року; талон реєстрації за місцем проживання ОСОБА_12 ; довідка з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_12 ; довідка з місця проживання про склад сім`ї і прописку ОСОБА_7 , аркуші паперу з нотатками; свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 ; розписка ОСОБА_7 про отримання від ОСОБА_19 грошових коштів; довіреність ОСОБА_12 на ОСОБА_6  зберігати в матеріалах справи;
		- вилучені 15.06.2015 року в результаті обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2800,00 гривень, 700,00 євро, 200 фунтів стерлінгів, та ювелірні вироби: сережки жіночі у формі кола з металу жовтого кольору та камінцями у кількості  2 шт.; сережки жіночі у формі кола з металу жовтого кольору та камінцями у кількості  2 шт.; сережки жіночі у формі капель з металу жовтого кольору та камінцями у кількості  2 штук; сережка жіноча у формі каплі з металу жовтого кольору та камінцями у кількості  1 штука; сережки жіночі у формі дуг з металу жовтого кольору та камінцями у кількості  2 штук; перстень жіночий із овалом, що вкритий камінцями, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; перстень жіночий із предметом схожим на перлину, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1шт; перстень жіночий вкритий камінцями, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1шт.; підвіска у вигляді зображення «Божої Матері з Ісусом на руках», виготовлена з металу жовтого кольору у кількості-1 шт.; сережки жіночі із камінцями темного кольору, виготовлені з металу жовтого кольору у кількості  2 штук; сережки жіночі у вигляді трьох кульок на кожній сережці, які вкриті камінцями, виготовлені з металу жовтого кольору у кількості  2 штук; перстень жіночий вкритий камінцями, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; сережки жіночі вкриті камінцями, виготовлені з металу жовтого кольору у кількості  2 шт.; сережки жіночі у формі трьох кілець різних діаметрів кожна сережка, виготовлені з металу жовтого кольору у кількості  2 шт.; перстень жіночий вкритий камінцями темного кольору, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; перстень жіночий із ромбом на якому наявний камінчик, виготовлений з металу жовтого та білого кольору у кількості  1 шт.; перстень жіночий вкритий камінцями, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; перстень жіночий у формі кілець, що вкриті камінцями, виготовлений з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; підвіска у вигляді підкови виготовлена з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; сережка жіноча вкрита камінцями, виготовлена з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; сережка жіноча у вигляді трьох різних за діаметром кілець вкрита камінцями, виготовлена з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; сережки жіночі із предметами схожими на перлинки, виготовлені з металу жовтого кольору у кількості  2 шт.; ювелірний виріб  тризуб (Малий Герб України), виготовлений із металу жовтого кольору. На виробі наявна бірка «Золотой век» Артикул 4014, вага 0,54. Виріб в кількості 1 шт.; підвіска вкрита камінцями, виготовлена з металу жовтого кольору у кількості  1 шт.; перстень жіночий з предметом схожим на перлину темного кольору вкритий камінцями, виготовлений з металу білого кольору у кількості  1 шт.; сережки жіночі у формі капельок, на кінці кожної із сережок наявні предмети схожі на перлини темного кольору, виріб виготовлений із металу білого кольору у кількості  2 шт.; ланцюжок жіночий із кулончиком вкритим камінцями, виготовлені із металу жовтого кольору, у кількості 1 шт.; ланцюжок жіночий із підвіскою у формі серця вкритою камінцями, виготовлені із металу жовтого кольору, у кількості 1 шт.; ланцюжок жіночий, виготовлений із металу жовтого кольору, у кількості 1 шт.; ланцюжок жіночий, виготовлений із металу жовтого кольору, у кількості 1 шт.; браслет-ланцюжок жіночий у формі сполучених між собою кілець, виготовлений із металу жовтого кольору, у кількості  1 шт.; браслет ланцюжок жіночий, виготовлений із металу жовтого кольору, у кількості 1 шт.; браслет ланцюжок жіночий на якому наявні 7 сім підвісок, виготовлений із металу жовтого кольору, у кількості 1 шт. - повернути ОСОБА_7 за належністю.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Головуючий суддя                     ОСОБА_1 
		Судді                             ОСОБА_2 
		                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...