Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/4432/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2016. Зареєстровано: 27.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2016.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 740/4432/16-к 
		Провадження № 1-кп/740/302/16
		УХВАЛА
		26 грудня 2016 рокум.Ніжин
		       Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
		       судді- ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , 
		   розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 04 серпня 2016 року за №12016270000000137, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, 
		   сторони кримінального провадження: прокурор- ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисники обвинуваченого-адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		встановив:
		   До Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області прокуратурою Чернігівської області поданий обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України. 
		   Згідно клопотання від 02 грудня 2016 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просить повернути вказаний обвинувальний акт у звязку з тим, що він не має обовязкових відомостей, передбачених п.5 ч.2 ст.291 КПК України, зокрема, правової кваліфікації злочину та посилання на реквізити закону, що встановлює дозвільний характер обігу вогнепальної зброї, що порушує право обвинуваченого на захист та на справедливий суд. Дане клопотання підтримане в підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 та його захисниками-адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
		   Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні проти даного клопотання заперечував, пояснивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, просив призначити судовий розгляд.
		   При вирішенні клопотання суд виходить із слідуючого.
		   Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 
		   Виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (ст.92 Конституції України). 
		   Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		   Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право, зокрема, бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Стаття 7 Конвенції регламентує положення -ніякого покарання без закону.
		   Відповідно до ст.7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться, законність, верховенство права, забезпечення права на захист.
		   Відповідно до приписів п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити:
		виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. 
		   Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 2008 року по справі Абрамян проти Росії зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34). Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47). В рішенні від 25 липня 2000 року у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. З ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.
		   Склад кримінального правопорушення наявний за умови, що зазначені дії вчиняються з умислом (прямим чи непрямим) та без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними. 
		   Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України за незаконне носіння, зберігання, придбання та збут вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї і боєприпасів без передбаченого законом дозволу та незаконне виготовлення вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу. В даному обвинувальному акті не зазначені положення нормативно-правових актів відповідно до ст.92 Конституції України та ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які порушені обвинуваченим ОСОБА_3 і стали підставою для кваліфікації його дій за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, при цьому суд враховує, що постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» не є висновком Верховного Суду України, який повинен враховуватись судом в порядку ч.6 ст.368 КПК України. Також суд враховує, що формулювання обвинувачення має бути викладене так, щоб чітко були зазначені основні обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України, зокрема, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, при цьому в обвинувальному акті мотиви і мета інкримінованих кримінальних правопорушень не зазначені. 
		За таких обставин обвинувальний акт, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді, є неконкретним, відсутність чіткого та конкретного формулювання обвинувачення із зазначенням необхідних відомостей, передбачених п.5 ч.1 ст.291 КПК України, порушує право обвинуваченого на захист та унеможливлює призначення судового розгляду, і є підставою для повернення прокурору обвинувального акту відповідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України.
		   Із врахуванням повернення прокурору обвинувального акту, відсутності клопотань учасників судового провадження про зміну чи скасування запобіжного заходу, обраний під час досудового розслідування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 листопада 2016 року у вигляді особистої поруки-є продовженим із врахуванням ч.6 ст.194 КПК України, відповідно до якої обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, при цьому суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних повинен визначити лише- чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжних заходів.   
		   Керуючись ст.314 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
		ухвалив:
		   Повернути обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України прокурору Чернігівської області.
		   Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у виді особистої поруки-вважати продовженим.
		   Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.
		    Суддя                 ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...