Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/6134/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2016. Зареєстровано: 28.12.2016. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2016.

Результат оскарження 17.07.2020 Верховний Суд: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направлено справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 815/6134/16 
		 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		26 грудня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» (далі  ТОВ «БАЛКЕР») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі  ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області), за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2016 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 232158,00 грн., а саме: за основним платежем на суму 185726,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 46432,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким було застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365400,00 грн.
		В обґрунтування адміністративного позову  представник позивача зазначив наступне.
		З 30.09.2016 року по 10.10.2016 року головним держаним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проводилась позапланова виїзна документальна перевірка TOB «БАЛКЕР» з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року та податку на додану вартість за період з 01.08.2015 року по 30.06.2016 року.
		За результатами перевірки було складено акт від 18.10.2016 року за №5292/15-53-14-03/32508612 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року та податку на додану вартість за період з 01.08.2015 року по 30.06.2016 року», отриманий позивачем 18.10.2016 року.
		На підставі висновків акту перевірки, 01.11.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000811403, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 232158,00гривень, а саме: за основним платежем на суму 185726,00 гривень та за штрафними санкціями на суму 46432,00 гривень, податкове повідомлення-рішення №0000824003, яким було застосовано штрафні санкції на загальну суму 365400,00гривень.
		На думку представника позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення №0000811403 від 01.11.2016 року та №0000824003 від 01.11.2016 року є незаконними та винесеними без з'ясування дійсних обставин господарської діяльності позивача.
		Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в адміністративному позові. 
		Представник відповідача до судового засідання не зявився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату,час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень на адміністративний позов не надав.
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.6 ст. 128 КАС України.
		Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		В період з 30.09.2016 року по 10.10.2016 року (термін проведення перевірки продовжувався на 2 робочих дні) посадовими особами ДПІ у Приморському  районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БАЛКЕР», код ЄДРПОУ 32508612, з питань взаємовідносин повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року та податку на додану вартість за період з 01.08.2015 року по 30.06.2016 року..
		За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області складено акт № 5292/15-53-14-03/32508612 від 18.10.2016 року, згідно висновків якого встановлені порушення ТОВ «БАЛКЕР» вимог:
		п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі  ПКУ), в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185 726 грн., у тому числі  у грудні 2015 року на 121 042 грн., у січні 2016 року на 64684 грн.
		пп. 39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст. 39 ПКУ, в частині неповного включення обсягів контрольованих операцій до звіту за 2015 рік, а саме: заниження обсягів таких операцій на 46 791 761 грн..
		На підставі вищевказаних висновків акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
		-податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2016 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 232158,00 грн., а саме: за основним платежем на суму 185726,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 46432,00 грн.
		-повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.11.2016 року, яким було застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365400,00 грн..
		Перевіряючи правильність висновків податкового органу, суд встановив наступне.
		Відповідно до Договору поставки № А-01/16 від 15.01.2016 року, ТОВ «СКАЙМІСТ» (постачальник) передає на умовах договору, а ТОВ «БАЛКЕР» (покупець)приймає у власність алюміній вторинний.
		Факт поставки TOB «СКАЙМІСТ» алюмінію вторинного на користь TOB «БАЛКЕР» та їх оплати позивачем підтверджується: податковою накладною, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, квитанцією, карткою рахунку, оборотно-сальдовою відомістю(арк. с. 39-61).
		Відповідно до Договору поставки № А-01/12 від 01.12.2015 року, ТОВ «ГАММА ОЙЛ» (постачальник) передає на умовах договору, а ТОВ «БАЛКЕР» (покупець)приймає у власність алюміній вторинний.
		Факт поставки TOB «ГАММА ОЙЛ» алюмінію вторинного на користь TOB «БАЛКЕР» та їх оплати позивачем підтверджується: податковою накладною, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, квитанцією, карткою рахунку, оборотно-сальдовою відомістю(арк. с. 39-61).
		Сплачені за вказаним зобовязанням кошти включені позивачем до валових витрат та сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітних періодів, що перевірялись податковим органом.
		Згідно акту перевірки № 5292/15-53-14-03/32508612 від 18.10.2016 року, підставами для донарахування позивачу зазначених грошових зобов'язань слугували висновки перевіряючого щодо не придбання ТОВ «СМКАЙМІСТ» та ТОВ «ГАММА ОЙЛ» за весь період з моменту реєстрації підприємств по дату  взаємовідносин з позивачем від інших постачальників алюмінію вторинного. Зазначений факт встановлено на підставі інформації, що обліковується в базах даних та використовується відповідачем. Також  висновки перевіряючого  ґрунтувалися на податковій інформації відносно контрагентів позивача ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2015 року № 1110/10-13-22-05/39809010 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2016 року № 1429/7/26-59-11-01-63. 
		Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПКУ, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Пункт 198.3 статті 198 ПКУ встановлює, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Згідно з п. 198.2 статті 198 ПКУ, Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг..
		Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Згідно з п. 201.1 статті 201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
		Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи, в розумінні, наведених норм законодавства.
		В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
		Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		Аналогічний підхід, на думку суду, необхідно застосовувати і до права платника податків на віднесення сплачених за своїми зобовязаннями коштів до сум валових витрат підприємства.
		Позивачем на підтвердження позовних вимог надано первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «ГАММА ОЙЛ» та ТОВ «СКАЙМІСТ».
		Наявні в матеріалах справи документи, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. 
		Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними -  у суду відсутні.
		Відповідачем не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій за вказаними договорами, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з можливими протиправними діями постачальника.
		Щодо посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 30.12.2015 року № 1110/10-13-22-05/39809010 та ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 10.03.2016 року № 1429/7/26-59-11-01-63, як на підставу нереальності господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, суд вважає необхідним зазначити наступне.
		На думку суду, в акті перевірки висновки про нереальність господарських відносин, за укладеними позивачем з його контрагентами правочинами, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. 
		Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».
		Доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів між позивачем з вищезазначеними контрагентами, предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ «БАЛКЕР».
		Суд зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
		Слід також зазначити, що висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.
		На думку суду, висновки про непідтвердженність реальності здійснення операцій зроблені на підставі податкової інформації щодо контрагентів ТОВ «БАЛКЕР», оскільки жодних конкретних зауважень до первинних документів позивача у відносинах з контрагентами не зазначено.
		При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 10.09.2014 року по справі № 2а-13207/12/2670.
		Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №  НОМЕР_1 від 01.11.2016 року  є протиправними та підлягає скасуванню.
		Відповідачем під час перевірки встановлено факти недекларування (неповного декларування) у звіті про КО за 2015 рік господарських операцій, які підлягають під критерії контрольованих, на загальну суму 476 791 761 грн., у тому числі по наступник контрагентам: VELOMA TRADING LTD (КІПР) на суму 12 748 885 грн., IMPERIAL HOLDINGS LTD (ГІБРАЛТАР) на суму 13853132 грн., ОАО «МОЛДАВСКИЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИЙ ЗАВОД» (Молдова) на  суму 20 189 744 грн.
		Судом встановлено, що 18.05.2015 року між TOB «БАЛКЕР» (комітент) та TOB «ТЕХНОЛОМ» (комісіонер) укладено договір комісії №К-18/05. Відповідно до умов Договору комісії комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента та за його рахунок, за винагороду здійснити від свого ім'я реалізацію на експорт за зовнішньоекономічним контрактом №14-001 від 06.08.2014 року брухту та відходів чорного металу, належного Комітенту.
		На виконання умов договору комісії TOB «БАЛКЕР» було передано (по актам приймання-передачі арк. с. 138,140,142,144) TOB «ТЕХНОЛОМ» товар на загальну суму 13 853 131,63грн. для подальшої реалізації TOB «ТЕХНОЛОМ» іноземній компанії за зовнішньоекономічним контрактом №14-001 від 06.08.2014року, укладеним між TOB «ТЕХНОЛОМ» та IMPERIAL HOLDINGS LTD (ГІБРАЛТАР).
		ТОВ «ТЕХНОЛОМ» було здійснено експортний продаж Товару IMPERIAL HOLDINGS LTD і ГІБРАЛТАР) на загальну суму 13 853 131,63грн.
		На виконання умов договору комісії TOB «ТЕХНОЛОМ» було перераховано на розрахунковий рахунок TOB «БАЛКЕР» грошові кошти у сумі 6 896 108,48грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. На підтвердження факту виконання договору комісії надано звіти комісіонера.
		17.08.2015 року між TOB «БАЛКЕР» (комітент)  та TOB «Транснаціональна агропромислова корпорація» (комісіонер) укладений договір комісії №17-08-2015-К. Відповідно до умов договору комісії комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента та за його рахунок, за винагороду здійснити від свого ім'я реалізацію на експорт брухту та відходів чорного металу, належного Комітенту. Також, умовами договору комісії передбачено, що Комісіонер зобов'язаний укласти контракт на постачання брухту на експорт з іноземною компанією.
		На виконання умов договору комісії TOB «БАЛКЕР» було передано (по актам приймання-передачі арк. с. 122-134) ТOB «Транснаціональна агропромислова корпорація» товар на загальну суму 20 189 743,97 грн.
		TOB «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ» було здійснено експортний продаж Товару ОАО «МОЛДАВСКИЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИЙ ЗАВОД» на загальну суму 20 189 743,97грн.
		На виконання умов договору комісії TOB «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА АГРОПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ» було перераховано на розрахунковий рахунок TOB «БАЛКЕР» грошові кошти у сумі 20 189 743,97грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. На підтвердження факту виконання договору комісії надано звіти комісіонера.
		06.10.2015 року між TOB «БАЛКЕР» (комітент) та TOB «ПРОМІДУСТРІЯ» (комісіонер) укладено договір комісії №К-20/08. Відповідно до умов Договору комісії комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента та за його рахунок, за винагороду здійснити від свого ім'я реалізацію на експорт за зовнішньоекономічним контрактом №02/09-14 від 02.09.2015року брухту та відходів чорного металу, належного Комітенту.
		На виконання умов договору комісії TOB «БАЛКЕР» було передано (по актам приймання-передачі арк. с. 169-174) TOB «ПРОМІНДУСТРІЯ» Товар на загальну суму 12 805 277,37 грн..
		TOB «ПРОМІНДУСТРІЯ» було здійснено експортний продаж Товару VELOMA TRADING LTD (КІПР) на загальну суму 12 805 277,37грн.
		На виконання умов договору комісії TOB «ПРОМІНДУСТРІЯ» було перераховано на розрахунковий рахунок TOB «БАЛКЕР» грошові кошти у сумі 12 805 277,37 грн.,  що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями. На підтвердження факту виконання договору комісії надано звіти комісіонера.
		Відповідно до пп. 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.5, 39.2.1.7 п.39.2 ст. 39 ПКУ, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є: а) господарські операції, що впливають на обєкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з повязаними особами - нерезидентами; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.
		Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на обєкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
		Під час визначення переліку держав (територій) Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: держави (території), у яких загальна ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні; держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією.
		Затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює щороку в офіційних друкованих виданнях та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток підприємств (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок оприлюднюється протягом трьох місяців з дати їх зміни.
		Якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків і його повязаною особою - нерезидентом, передбачених підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 підпункту 39.2.1 цього пункту, право власності на предмет такої операції перш ніж перейти від платника податків до повязаної особи - нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від повязаної особи - нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій) переходить до однієї або декількох неповязаних осіб, така операція для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважається контрольованою операцією між платником податків та його повязаною особою - нерезидентом, якщо ці неповязані особи:не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, повязаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між повязаними особами;не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між повязаними особами.
		Для цілей цього підпункту під істотними функціями та активами розуміються функції, які повязані особи не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб. Під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обовязковим для ділової практики таких операцій.
		Господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
		Згідно положень пп.39.4.1,39.4.2, п. 39.4 ст. 39 ПКУ, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
		Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобовязані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного звязку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
		Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
		Згідно до ст. 377 ГКУ, зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, (зазначеним у ч. 1 ст. 139 ГКУ), та/або робочою силою. Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що зовнішньоекономічна діяльність  це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
		Відповідно до положень пп.14.1.159 пп.14.1 ст.14 ПКУ,  повязані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через повязаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
		Відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження факту існування будь-яких відносин із підприємствами VELOMA TRADING LTD (КІПР), IMPERIAL HOLDINGS LTD (ГІБРАЛТАР), ОАО «МОЛДАВСКИЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИЙ ЗАВОД» (Молдова), комісіонери, як вбачається із договорів комісії здійснювали операції з експорту товарів від свого імені, позивач із зазначеними вище нерезидентами не є повязаними особами, у звязку з чим, суд приходить висновку щодо протиправності податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.11.2016 року .
		Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.      
		Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено);      добросовісно; розсудливо.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов ТОВ «БАЛКЕР» підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 7-12, 14, 71, 86, 128, 158-164, 254 КАС України суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛКЕР» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.11.2016 року, яким було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 232158,00 грн., а саме: за основним платежем на суму 185726,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 46432,00 грн..
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 01.11.2016 року, яким було застосовано штрафні фінансові санкції на загальну суму 365400,00 грн..
		Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
		 
		Суддя                                                                                               Н.В. Бжассо

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...