Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/12824/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2017. Зареєстровано: 03.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 05.01.2017.
Дата набрання законної сили: 10.01.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 202/12824/14-ц
		Провадження № 2/202/98/2016
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		28 грудня 2016 року        Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
		у складі:   головуючого судді: Мороза В.П.
		                 при секретареві : Овечко А.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд визнати поважним та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договору від 09.12.2010 року купівлі-продажу 13\100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5; договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 та договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, зобов'язання повернути дане майно та визнання права власності на дане майно.
		Позивач в позовній заяві посилався на те, що 22 жовтня 1999 р. він уклав шлюб з ОСОБА_7. Через два місяці після укладання шлюбу позивач за особисті кошти, отримані ним від підприємницької діяльності щодо здійснення маршрутних перевезень, 05 січня 2000 року, придбав 13/100 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_6 за 6500 доларів США у ОСОБА_8.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 р. у позивача та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_9. В 2004 році за рахунок продажу однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_7, яка належала ОСОБА_1 на праві особистої власності, він здійснив перебудову та добудову мансардного поверху домоволодіння що розташоване за адресою: АДРЕСА_5. Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.09.2001 р. № 2160 ОСОБА_1 надано у власність дві земельні ділянки площею 0,0883 га та 0,0157 га за адресою: АДРЕСА_8. З 2002 року він, його дружина та донька ОСОБА_9 зареєстровані в даному домоволодінні. 
		10 листопада 2010 року позивач за наявності згоди дружини взяв позику у ОСОБА_10 в сумі 718 200 грн., що було еквівалентно 90 000 доларам США - про що було укладено договір позики від 10.11.2010 року. Повернути грошові кошти в строк ОСОБА_1 не зміг у зв'язку з злочинними шахрайськими діями з боку третіх осіб і тому він знаходився в скрутному матеріальному становищі та не мав можливості погасити отриману позику.  
		09.12.2010 р.  позивач терміново (угоди оформлялися за терміновим замовленням) під впливом тяжкої для нього обставини (під загрозою втратити єдине житло на яке можливо було звернути стягнення по зобов'язанням за договором позики від 10.11.2010 року) і на вкрай невигідних умовах (так вартість нерухомого майна зазначеного в договорах купівлі-продажу зазначено не за ринковими цінами, а фактично в десять разів нижче ринкових цін) вчинив продаж власного нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 своїй тещі ОСОБА_2. Крім того в цей же день ОСОБА_1 подарував своєму батьку ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_9. Таким чином ОСОБА_1 під впливом тяжкої для нього обставини під загрозою втратити єдине житло на яке можливо було звернути стягнення по зобов'язанням за договором позики від 10.11.2010 року і на вкрай не вигідних умовах уклав договори відчуження всього власного нерухомого майна. 
		ОСОБА_2 добре було відомо, що в домоволодінні яке розташоване за адресою: АДРЕСА_10 зареєстрована та мешкає дитина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 так як ОСОБА_2 після смерті чоловіка тривалий час проживала в даному домоволодінні. Ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 не звертались до органу опіки та піклування за згодою на продаж домоволодіння. При укладанні даних договорів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було обумовлено, що після вчинення повного розрахунку ОСОБА_1 по зобов'язанням, що виникли по договору позики від 10.11.2010 року (тобто після погашення позики в сумі 90 000 доларів США), ОСОБА_2 продасть назад нерухоме майно ОСОБА_1 або угоду купівлі-продажу буде розірвано. При цьому, при укладанні договорів нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 жодних розрахунків за нібито продане нерухоме майно не проводилося, а тільки в договорах було зроблено стандартний запис нотаріусом про проведення розрахунку, який не відповідав дійсності. 
		Позивач посилається на те, що у ОСОБА_2 не було ніколи грошових коштів в сумі 131 162 грн., вона все життя працювала поштаркою з мінімальною заробітної платою і на момент вчинення угоди була пенсіонеркою і жодних доходів крім мінімальної пенсії у неї не має. 
		Таким чином оскільки договір від 09.12.2010 р. купівлі-продажу 13\100 домоволодіння укладено без згоди органу опіки та піклування, то він є таким, що не відповідає вимогам закону, а відтак є недійсним. 
		Станом на 09.12.2010 року 13/100 частки домоволодіння що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 мало самочинно збудований другий поверх - і в технічному паспорті була зазначена хибна інформація, про стан 13/100 частки домоволодіння що розташоване за адресою: АДРЕСА_10, яка не відповідала фактичним обставинам. 
		ОСОБА_1 в період з кінця 2011 р. по кінець 2014 р. вчиняв дії щодо догляду за домоволодінням по АДРЕСА_11 як власник та господар. З грудня 2014 року ОСОБА_1 не може попасти в будинок за адресою: АДРЕСА_6, а також на територію даного домоволодіння у зв'язку з тим, що в будинку було без повідомлення його як співмешканця даного домоволодіння було замінено ключі від замків та замінено ключі від вхідної двері на територію домоволодіння, наявний в нього пульт від воріт не працює. 
		На підставі наведеного позивач прохає:
		-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу /бланк ВРД № 761068/ від 09.12.2010 року 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6028 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_5; 
		-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу /бланк ВРД № 761069/ земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 Га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6031 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; 
		-визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу /бланк ВРД 761070/ земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 Га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6034 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 Га що розташована за адресою: АДРЕСА_5; 
		-зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) майно передане за недійсними правочинами: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 та передати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) правовстановлюючі документи на дане майно; 
		-визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; 
		-усунути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) перешкоди в користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 шляхом вселення його у дане домоволодіння та  зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 та у доступі на територію цього домоволодіння і надати повний комплект ключів від дверей та воріт домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5; 
		-покласти судові витрати у відповідності на відповідачів.
		Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, викладені у позові. 
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, надала спільно с ОСОБА_3 заперечення на позов. 
		Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, надала спільно с ОСОБА_3 заперечення на позов.
		Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечувала проти позовних вимог, просила суд відмовити задоволенні позовних вимог.
		Згідно заперечень підписаних спільно з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - вони не визнають позов у повному обсязі та вважають, що він не підлягає задоволенню. ОСОБА_3 зазначає, що спірне домоволодіння по АДРЕСА_12 було придбано в період шлюбу з ОСОБА_1 за спільні подружні кошти. Після придбання даної нерухомості вони розпочали займатися ремонтом квартири в жилому будинку та здійснили деякі поліпшення умов життя, яке було згодом узаконено рішенням виконкому Індустріальної райради від 17.11.2000 р. № 979. У 2002 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєструвалися в спірному домоволодінні по АДРЕСА_12. ОСОБА_3 вважає, що домоволодіння по АДРЕСА_12 є спільною сумісною власністю подружжя. З 2011 року подружжя припинило спільне проживання однією сім'єю, припинено було ведення спільного господарства. Рішенням Індустріального райсуду м. Дніпропетровська від 18.02.2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано. 
		ОСОБА_2 зазначає, що в неї були заощаджені грошові накопичення, які виникли у зв'язку з тим, що вона та її чоловік тримали та вирощували худобу і птицю, яку потім продавали і що саме ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 придбати у нього спірне домоволодіння по АДРЕСА_12. ОСОБА_2 зазначає, що не була обізнана про наявність боргу за договором позики у ОСОБА_1 на момент придбання спірного домоволодіння. ОСОБА_2 зазначає, що вона передала грошові кошти ОСОБА_1 згідно спірних договорів купівлі-продажу всього на суму 131 162 грн. ОСОБА_2 послалася на тексти укладених спірних договорів купівлі-продажу в якості обґрунтування своїх заперечень. 
		ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що вони в 2012-2014 роках зробили перепланування будинку та переобладнали горище будинку. Також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що з часу укладання спірних правочинів - вони несуть усі права та обов'язки стосовно нерухомості, сплачують комунальні платежі за адресою: АДРЕСА_13, і вважають, що сторонами укладено реальні договори купівлі-продажу. Заперечували щодо порушення прав дитини та наявності тяжких обставин у ОСОБА_1, які були підставою для укладання договорів купівлі-продажу. Також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали в якості обґрунтування заперечень технічний паспорт складений 13 березня 2015.
		Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна у судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, надала до суду заперечення на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності.
		Третя особа - Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції у судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
		Третя особа Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради у судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення повідомлялася належним чином.
		Третя особа - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		Третя особа - ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, надав суду заяву з поясненнями по суті спору, про підтримання позову, та про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно частини 1 та 2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		22 жовтня 1999 р. ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_7 в відділі ЗАГС Жовтневого р-ну м. Дніпропетровська. Прізвище дружини після укладання шлюбу - ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_6 від 22.10.1999 р.).
		До 01.01.2000 року згідно комп'ютерної бази ЦНП № 1201 м. Дніпропетровськ на ім'я ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_5 р.н.) було зареєстровано три транспортних засоби: ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_7; ВMW 316І, д/н НОМЕР_8, РАФ 22031, д/н НОМЕР_9 (лист ЦПН № 1201 від 01.04.2015 р. № 14/1ЦПН-А-276).
		05 січня 2000 р. ОСОБА_1 придбав 13/100 частки домоволодіння що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 у ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу квартири посвідченого державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Сидоревич В.А. Згідно нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_14 від 08.04.2015 року: завдаток за продаваємий будинок ОСОБА_1 надав в жовтні 1999 року в розмірі 2500 доларів США.
		25.02.2000 року згідно відповіді КП «ДМБТІ» від 06.04.2015 р. № 3514 - ОСОБА_1 продав квартиру АДРЕСА_1, яка була його особистою власністю.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 р. у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_9 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 
		10.04.2001 р. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, яке зареєстровано 10.04.2001 р. Дніпропетровським МБТІ про що здійснено запис в реєстрову книгу № 663 за реєстровим № 2691-536.
		Згідно Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.09.2001 р. № 2160, на підставі державного акту на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_11 ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0.0883 га, та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_13 площею 0.0157 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_10.
		З 2002 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 проживали та були зареєстровані в домоволодінні що розташоване за адресою: АДРЕСА_10. Разом з ними проживала їх донька - ОСОБА_9. 
		19 жовтня 2004 року матір ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звільнилася з посади листоноші за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію (наказ № 113 від 19.10.2004 р.). 
		В 2008 році помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_15 (лист сільського голови № 152 від 30.06.2015 року).
		10 листопада 2010 року ОСОБА_1 за наявності згоди дружини взяв позику у ОСОБА_10 в сумі 718 200 грн. , що було еквівалентно 90 000 доларам США - про що було укладено договір позики від 10.11.2010 року. Строк оплати по договору позики від 10.11.2010 року - 21 листопада 2010 року.
		09 грудня 2010 року ОСОБА_1 було отримано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 28299329 для продажу 13/100 частки, що складається: в житл. буд. А-1 прим. 1-3, 1-4, 1-5, в прибудові а-1 прим. 1-2, 1-1, тераса а'-1, убиральня, споруди № 1, 2, 7, І, житл. пл. 23,1 кв.м., аг.пл. 40,9 кв.м., вартістю 55 427 грн. 
		09 грудня 2010 року ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння АДРЕСА_15. За даним договором ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 13/100 домоволодіння, що складається: в житл. буд. А-1 прим. 1-3, 1-4, 1-5, в прибудові а-1 прим. 1-2, 1-1, тераса а'-1, убиральня, споруди № 1, 2, 7, І, житл. пл. 23,1 кв.м., аг.пл. 40,9 кв.м. Продаж здійснено за 55 427 грн.
		09 грудня 2010 року ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0.0883 га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р., зареєстрований в реєстрі за № 6031. За даним договором ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0.0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5. Грошова оцінка земельної ділянки 70 287,00 грн. Земельну ділянку продано за 70 287,00 грн.
		09 грудня 2010 року ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу /бланк ВРД 761070/ земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_13 площею 0.0157 Га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6034. За даним договором ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий НОМЕР_14 площею 0.0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10. Грошова оцінка земельної ділянки 5 448,00 грн. Земельну ділянку продано за 5 448,00 грн.
		Згідно листа КП «ДМБТІ» від 06.04.2015 р. № 3514 - замовлення на проведення технічної інвентаризації та виготовлення витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно для продажу 13/100 частини нерухомого майна за адресою АДРЕСА_16 було виконане в скорочений термін згідно заяви ОСОБА_1.
		09 грудня 2010 року ОСОБА_1 подарував своєму батьку ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_17 згідно договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6001. Витяг з КП «ДМБТІ» на дарування виконувався згідно термінового замовлення № 07/22616 від 06.12.2010 р. 
		Станом на 09 грудня 2010 року за адресою: АДРЕСА_10 була зареєстрована та проживала донька ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 р. Даний факт підтверджено поясненнями обох сторін і не оскаржувався в процесі судового розгляду.
		В подальшому за терміновим замовленням № 07/22616 від 10.12.2010 року було проведено 13.12.2010 року реєстрацію права власності за ОСОБА_11 на квартиру АДРЕСА_18 згідно договору дарування квартири.
		Вирішуючи питання щодо визнання договору від 09.12.2010 року купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 недійсним суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
		Судом встановлено та не оскаржується сторонами, що на момент укладання 09.12.2010 року спірного договору купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 право користування даним домоволодінням мала малолітня ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка разом з батьками була зареєстрована та проживала в даному домоволодінні з 2002 року. 
		Згідно листа служби у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради від. 16.03.2015 року № 272 слідує, що письмових звернень про надання можливості укладання та підписання договорів купівлі-продажу або дарування ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 або інші особи за згодою на продаж домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19, де зареєстрована та має право користування дитина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 до служби у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради не зверталися, рішення виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради  не приймалося.
		Суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, враховує правовий висновок, викладений Верховним судом України у постанові по справі за № 6-405цс15 згідно якої:
		«Частиною третьою статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
		Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо її майнових прав, у тому числі й відмовлятися від майнових прав дитини (пункт 3 частини другої статті 177 СК України).
		У статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» зазначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимим є зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів.
		Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Згідно із частиною шостою статті 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Укладення батьками правочинів предметом яких є житлові приміщення, право користування якими мають малолітні або неповнолітні діти, без попередньої згоди органу опіки та піклування є підставою для визнання цих правочинів недійсними, як передбачено статтями 203, 215 ЦК України.
		Таким чином є всі законні підстави для визнання договору від 09.12.2010 року купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 недійсним, у зв'язку із чим дані вимоги підлягають задоволенню.
		Також вирішуючи питання щодо визнання договорів від 09.12.2010 року купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння та земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_10 недійсними суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
		Згідно ч. 1. ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
		Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.
		Правочин, визначений ст. 233 ЦК, належить до оспорюваних, тобто може бути визнаний недійсним лише за позовом потерпілої сторони або іншої заінтересованої особи, тому правила цієї статті можуть бути застосовані лише до дво- або багатосторонніх договорів.
		Згідно з цією статтею для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність   одночасно двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину.
		З боку ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів наявності у неї грошових коштів в сумі 131 162 грн. на момент укладання спірних договорів купівлі-продажу домоволодіння та земельних ділянок. Так нею не надано договорів про вклади грошових коштів в банк на ім'я ОСОБА_2, або інших доказів тривалого зберігання грошових коштів в значній сумі.
		В той же час з боку позивача до матеріалів справи надано письмові докази, які спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що було здійснено розрахунок в сумі 131 162 грн. по спірним договорам купівлі-продажу.
		Так згідно відповіді Начальника ВОПАРК ПД УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_16 від 21.05.2015 року № 10-310 - ОСОБА_2 звільнилася з посади листоноші за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію (наказ № 113 від 19.10.2004 р.).
		Згідно відповіді Селещинської сільської ради Машівського району Полтавської області вих. № 152 від 30.06.2015 р. слідує, що:
		- ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_20 з 05.02.1982 року і разом з нею проживав її чоловік ОСОБА_15, троє дітей чоловіка, двоє дітей ОСОБА_2
		- Довідки «Про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку» форми № 3ДФ затвердженої постановою КМ України від 01.08.2006 року № 1063 гр. ОСОБА_2 не отримувала;
		- згідно даних господарських книг по Селещинській сільській раді №30 на 1991-1995 роки, особ. Рах 1129; № 14 на 1996-2000 роки, особ. рах. 1298; № 14 на 2001-2005 роки, особ. рах. № 1140 в домогосподарстві гр. ОСОБА_15, під час уточнення господарського обліку який проводився станом на 01 січня кожного року з 1993 року по 2003 рік утримувалося - 1 корова та птиця;
		- відомостей про продаж сільськогосподарської продукції з боку гр. ОСОБА_2 сільська рада не має
		- інформації про отримання доходів від ОСОБА_2 сільська рада не має 
		- ОСОБА_2 на території Селещинської сільської ради не має в користуванні земельної ділянки та земельного паю.
		Згідно листа заступника начальника Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.05.2015 року № А-6/з/04-64-17-01-14 слідує, що відсутні первинні документи, підтверджуючі факт отримання ОСОБА_2 доходів.
		Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20762898 від 22.06.2015 р. згідно якого ОСОБА_2 не була і не є фізичною особою-підприємцем.
		З урахуванням вищезазначених фактів, суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 про наявність у неї на момент укладання спірних договорів купівлі-продажу грошових коштів в сумі 131 162 грн. необхідних для розрахунку з позивачем, а також доводи ОСОБА_2 щодо того, що дані кошти було отримано нею, у зв'язку з тим, що вони з чоловіком тримали та вирощували худобу і птицю, яку потім продавали, суд вважає необґрунтованими.
		Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи: датованими фотографіями, показаннями свідків, письмовими доказами, а також постановою про закриття кримінального провадження від 05 жовтня 2015 року згідно якої слідчим СВ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Лазарєвою Н.О. встановлено, що станом на 2005 рік у домоволодінні АДРЕСА_2 вже було збудовано другий (мансардний) поверх.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що:
		-ОСОБА_1 на час спливу строку погашення позики 21 листопада 2010 року знаходився у скрутному фінансовому становищі маючи борг в сумі 718 200 грн., що було еквівалентно 90 000 доларам США . Наявність боргу у позивача в сумі 718 200 грн. суд оцінює як тяжку обставину так як в грудні 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становив 922 гривні на місяць і відповідно розмір боргу позивача в 723 рази перевищував розмір мінімальної заробітної плати. Судом встановлена наявність фактичних даних, які свідчать про наявність тяжких обставин (критичного фінансового стану особи) на дату укладення оспорюваного договору.
		- ОСОБА_1 в один день 09.12.2010 року уклав договір дарування за яким подарував своєму батьку ОСОБА_11 квартиру АДРЕСА_17 а також уклав договори купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння та земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 тим самим позбавивши себе житла. Угоди укладалися по терміновим замовленням згідно відповіді КП «ДМБТІ».
		-Вартість, яка зазначена в договорі купівлі-продажу 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 в розмірі 55 427 грн. є значно нижчою ніж ринкові ціни на нерухоме майно на час укладання договору. Так згідно звітів про оцінку майна складених суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_18 вартість 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 складала 105 280 грн. без врахування побудованого другого мансардного поверху та 189 540 грн. з врахуванням добудованого другого мансардного поверху. Тобто ціну домоволодіння було занижено в 1,9 рази (з урахуванням мансардного поверху в 3,41 рази),а вартість зазначена в договорі складає 52,67 % від ринкової вартості (з урахуванням мансардного поверху 29,24 %). 
		-Вартість, яка зазначена в договорі купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 в розмірі 5448 грн. грн. є значно нижчою ніж ринкові ціни на нерухоме майно на час укладання договору. Так згідно звіту про оцінку майна складених суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_18 вартість земельної ділянки площею 0,0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 складала 88 640 грн. Тобто ціну земельної ділянки було занижено в 16,27 рази., а вартість зазначена в договорі складає 6,15 % від ринкової вартості.
		-Вартість, яка зазначена в договорі купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 в розмірі 70 287 грн. грн. є значно нижчою ніж ринкові ціни на нерухоме майно на час укладання договору. Так згідно звіту про оцінку майна складених суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_18 вартість земельної ділянки площею 0,0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 складала 474 470 грн. Тобто ціну земельної ділянки було занижено в 6,75 рази.,а вартість зазначена в договорі складає менше 15 % від ринкової вартості. 
		-ОСОБА_2 після укладання договорів відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_10 надала ОСОБА_1 розписку 06 вересня 2013 року в якій зазначила, що ОСОБА_1 є власником 50 % домоволодіння по АДРЕСА_21. Це підтверджує доводи позивача викладені в тексті позовної заяви щодо фіктивності укладених договорів купівлі - продажу нерухомого майна та спростовує доводи відповідачів викладені в запереченнях на позов.
		Надзвичайно низька ціна майна, порівняно з ринковою вартістю відчужуваної речі є на думку суду вкрай невигідними умовами вчинення правочинів.
		З урахуванням вищевикладеного суд вважає доведеним той факт, що крайня нужденність під загрозою втратити житло через борги примусила позивача укласти договори купівлі-продажу належного йому нерухомого майна що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для нього умовах позбавивши цим себе єдиного житла і що за відсутності тяжких обставин позивач взагалі на зазначених умовах не уклав би спірні правочини, що є підставою для визнання цього договору недійсним у порядку статті 233 ЦК України.
		Також суд вважає доведеним факт того, що в період 2004-2005 роки ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів здійснив перебудову домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 та здійснив добудову мансардного поверху, що підтверджується відповідними доказами. ОСОБА_3 не надано до матеріалів справи доказів накопичення грошових коштів до шлюбу та доказів придбання спірного домоволодіння по АДРЕСА_11 за спільні кошти.
		Згідно правової позиції ВСУ викладеної у справі №6-612/цс-15 - для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
		Таким чином станом на момент укладання спірного договору купівлі-продажу нерухомого 13/100 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 предмет договору зазначений в договорі купівлі-продажу не відповідав фактичним обставинам - так як мала місце добудова другого мансардного поверху, що суттєво змінює якісні характеристики об'єкту продажу - тобто в даному випадку має місце дефект змісту правочину.
		Щодо вимог позивача про зобов'язання повернути майно передане за недійсними правочинами - то суд вважає, що дані вимоги підлягають задоволенню на підставі частини першої статті 216 ЦК України. 
		Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з боку ОСОБА_2 не заявлялася і з урахуванням наявності обґрунтованих сумнівів щодо здійснення розрахунку по визнаних недійсними договорам купівлі-продажу від 09.12.2010 року з боку ОСОБА_2 суд не вважає за можливе застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи з цього приводу.
		В частині позовних вимог про повернення правовстановлюючих документів слід відмовити у зв'язку з тим, що позивачем не конкретизовано в позові, які саме правовстановлюючі документи просить повернути позивач, а також у зв'язку з тим, що позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на нерухоме майно на підставі ч. 1. ст. 392 ЦК України у зв'язку з втратою ним документа, який засвідчує його право власності.
		Щодо позовних вимог позивача про визнання права власності на: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10, яке складається з що складається: в житл. буд. А-1 прим. 1-3, 1-4, 1-5, в прибудові а-1 прим. 1-2, 1-1, тераса а'-1, убиральня З, споруди № 1, 2, 7, І, житл. пл. 23,1 кв.м., заг.пл. 40,9 кв.м.; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 то суд виходить з наступного:
		Згідно ч. 1. ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Також, відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав є зокрема відновлення становища, яке існувало до порушення права, припинення дій, які порушують право, а також визнання права.
		Відповідно до ст. 328 ЦК України, набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивачка набула права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.
		Позивач набув право власності на домоволодіння 10 квітня 2001 року. У зв'язку з наявністю підстав визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.12.2010 року 13/100 домоволодіння - згідно ч.1. ст. 216 ЦК України право власності позивача на дане домоволодіння підлягає поновленню.
		Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на втрату ним правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 з огляду на долучені до матеріалів справи звернення позивача до правоохоронних органів та підтвердження факту вчинення перешкод у користуванні ним даним домоволодінням та у доступі до житла. 
		Судом встановлена неправомірність набуття права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 з боку ОСОБА_2 і судом встановлено порушення права позивача, як колишнього власника нерухомого майна, і тому позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно за позивачем підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про усунення позивачу перешкод в користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 шляхом вселення його у дане домоволодіння та  зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди позивачу в користуванні вказаним домоволодінням, та у доступі на територію цього домоволодіння і надання повного комплекту ключів від дверей та воріт домоволодіння, - то суд в даному випадку виходить з наступного:
		Судом встановлено ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_22 листа заст. начальника Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, - «виходом за адресою АДРЕСА_23 гр. ОСОБА_1 пояснив, що між ним та заявницею виникли цивільно-правові відносини, в результаті чого заявниця змінила замки на дверях домоволодіння в зв'язку з чим гр. ОСОБА_1 позбавлений вільного доступу до свого домоволодіння».
		Актом підтверджується, що ОСОБА_1 проживав та вів господарство, здійснював утримання домоволодіння по АДРЕСА_11 до грудня 2014 року
		Згідно заяви ОСОБА_19 від 19.05.2015 року, ОСОБА_20 від 18.05.2015 р. на адресу голови квартального комітету підтверджується факт наявності проблем у доступі до житла за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_1
		З урахуванням матеріалів справи суд визнає факт вчинення перешкод з боку відповідачів у користуванні позивачем домоволодінням що розташоване за адресою: АДРЕСА_24
		Відповідно до ст. 9 ЖК УРСР, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.
		Таким чином ОСОБА_1 має право на користування домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3, а з боку відповідачів повинно бути усунуто перешкоди шляхом вселення його у дане домоволодіння та  зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди в користуванні позивачем домоволодінням, у зв'язку із чим в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Позивач зазначив, що пропустив строк звернення до суду з поважних причин і просив його поновити. 
		Згідно ч.1. ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. 
		Відповідно до ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново.
		Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9  «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину,  а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог,  пов'язаних  з  визнанням 
		правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).
		Слід визнати підтвердженим факт ставлення перешкод з боку відповідачів у користуванні позивачем домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 та у доступі до житла починаючи з грудня 2014 року.
		У матеріалах справи містять докази вчинення з боку позивача обов'язків власника домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 після укладання спірних договорів купівлі-продажу, що підтверджує те, що фактичним власником спірного домоволодіння і після укладання спірних договорів купівлі-продажу вважався ОСОБА_1 до грудня 2014 року. Так: 
		-згідно листа ПАТ «Укртелеком» від 15.05.2015 р. № 12і240/А-2929 - до 17.10.2014 року власником телефону № НОМЕР_15 за адресою: АДРЕСА_4 був ОСОБА_1.
		-згідно договору № 02/10 від 02 жовтня 2010 року ОСОБА_1 уклав договір на обслуговування газового котла BOSH ZW 24-2 KE придбаного ОСОБА_1 28.09.2012 року в магазині «Спутник» (товарний чек від 28.09.2012 року на суму 7000 грн.) 
		-згідно листа ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» - ОСОБА_1 до 09.02.2015 р. був користувачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_6.
		-ОСОБА_1 після укладання спірних договорів купівлі-продажу від 09.12.2010 р. вчиняв дії щодо оплати комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_6. 
		Суд враховує обставину, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважної причини, а тому приймає рішення про його поновлення на підставі ст. 73 ЦПК України, визнавши їх поважними та поновивши ОСОБА_1 строк звернення до суду із вищезазначеними позовними вимогами 
		В той же час ОСОБА_2 після укладання договорів відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_10 надала ОСОБА_1 розписку 06 вересня 2013 року в якій зазначила, що ОСОБА_1 є власником 50 % домоволодіння по АДРЕСА_21. 
		Таким чином, згідно ч.1. ст. 264 ЦК України - перебіг позовної давності перервався у зв'язку з вчиненням ОСОБА_2 дій, що свідчать про визнання нею обов'язку перед ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на спірне домоволодіння.
		Щодо позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу домоволодіння від 09.12.2010 року 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_10 з підстав укладення даного договору предметом якого є житлові приміщення, право користування якими має малолітня ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, без попередньої згоди органу опіки та піклування - то в даному випадку початок перебігу позовної давності визначається згідно ч. 4. ст. 261 ЦК України від дня досягнення нею повноліття - (Згідно ч. 4. ст. 261 ЦК України, у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.)
		Відповідно до ч. 2 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -        
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні - задовольнити частково.
		Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу /бланк ВРД № 761068/ від 09.12.2010 року 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6028 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_5. 
		Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу /бланк ВРД № 761069/ земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0.0883 Га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6031 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0.0883 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.
		Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу /бланк ВРД 761070/ земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_13 площею 0.0157 Га від 09.12.2010 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І.Р. зареєстрований в реєстрі за № 6034 та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_13 площею 0.0157 Га що розташована за адресою: АДРЕСА_5.
		Зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) майно передане за недійсними правочинами: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.
		Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на: 13/100 частки домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, яке складається з: в житл. буд. А-1 прим. 1-3, 1-4, 1-5, в прибудові а-1 прим. 1-2, 1-1, тераса а'-1, убиральня З, споруди № 1, 2, 7, І, житл. пл. 23,1 кв.м., заг.пл. 40,9 кв.м.; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 0.0157 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0.0883 Га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.
		Усунути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) перешкоди в користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 шляхом вселення його у дане домоволодіння та  зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні домоволодінням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 та у доступі на територію цього домоволодіння і зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) надати повний комплект ключів від дверей та воріт домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5.
		В іншій частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції, Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, зобов'язання повернути майно за недійсними правочинами, визнання права власності, усунення перешкод в користуванні -  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 2042 гривні 42 копійки (сплачені позивачем згідно чеку № 1902201531400 від 19.02.2015 року на суму730,80 грн. та згідно квитанції № 0.0.349954093.1 на суму 1311,62 грн.).
		Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (сплачений позивачем згідно квитанції № 0.0.32985384.1).
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.
		Суддя:                                                                                        В.П. Мороз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...