Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/18242/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України.
Надіслано судом: 12.01.2017. Зареєстровано: 13.01.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №2-6331/16 
		2-сз-3/17 (760/18242/16-ц)
		 
		У Х В А Л А
		 
		11 січня 2017 року Солом?янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого  судді Кізюн Л.І., 
		при секретарі: Шевченко О.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Військової частини НОМЕР_1 про повернення судового збору, -
		в с т а н о в и в :
		Представник Військової частини НОМЕР_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із заявою про повернення судового збору у розмірі 1450,00 грн., сплаченого Військовою частиною НОМЕР_1 за подачу позовної заяви від 25 жовтня 2016 року до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості, оскільки ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року зазначену позовну заяву було повернуто позивачеві. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Так, судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року, позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості  повернуто позивачеві. 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 79 ЦПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
		Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
		Згідно з роз`ясненнями Апеляційного суду м. Києва, викладеними в Узагальненні про практику застосування судами законодавства про стягнення судових витрат при розгляді цивільних справ, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
		Окрім того, відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року суд перед відкриттям провадження у справі, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви, містили відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення.
		Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
		Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
		Згідно зі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Дослідженням матеріалів справи та поданої заяви про повернення судового збору, встановлено, що позивачем при зверненні до суду з вищезазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування заборгованості, не було додано до позовної заяви оригіналу документа про оплату позивачем судового збору у розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 1378,00 грн., про що, зокрема, зазначалося в ухвалі суду від 31 жовтня 2016 року та було надано позивачу строк для усунення недоліків. Відомості щодо перерахування судового збору у розмірі 1450,00 грн. за платіжним дорученням № 473 від 17 листопада 2016 в ТУ ДСА України в м. Києві відсутні, відповідного підтвердження (довідки) органу Державної казначейської служби України про перерахування судового збору представником заявника суду також не було не надано.
		Таким чином, суд не вбачає підстав для повернення судового збору у розмірі 1450,00 грн., оскільки доказів його сплати суду надано не було. За таких обставин заява Військової частини НОМЕР_1 про повернення судового збору не підлягає задоволенню.
		Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 79, 208-210 ЦПК України, -
		у х в а л и в :
		У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про повернення судового збору  відмовити. 
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Суддя Л.І. Кізюн

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...