Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/3428/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 06.02.2017. Зареєстровано: 06.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2017.
Дата набрання законної сили: 10.03.2018
Результат оскарження 10.03.2018 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		                        Справа № 332/3428/14-к
		                       Провадження №: 1-кп/332/7/17 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		06 лютого 2017 р.м. м. Запоріжжя
		 
		   Заводський районний суд міста Запоріжжя в складі: 
		    Головуючого  судді: ОСОБА_1 ;
		    при секретарі: ОСОБА_2 ; 
		    за участю прокурора: ОСОБА_3 ; 
		    захисника: ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
		     ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2012 р.н., офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України, 
		    у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		    12 квітня 2014 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи в стані раптового викликаного сильного душевного хвилювання, викликаного почуттям ревності, накопичених образ, розчарування, викликаного повідомленням співмешканки ОСОБА_7 , що вона пішла жити до іншого чоловіка, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_8 , зустрів останнього. Під час розмови з ОСОБА_8 , той повідомив, що ОСОБА_7 пішла жити саме до нього. 
		     Перебуваючи в стані раптового викликаного сильного душевного хвилювання, викликаного почуттям ревності, накопичених образ, розчарування, емоційного збудження, викликаного повідомленням ОСОБА_8 , що співмешканка обвинуваченого ОСОБА_7 пішла жити до нього, обвинувачений став розмовляти з потерпілим підвищеним тоном з приводу його вчинку, у відповідь на це, потерпілий почав бійку, що обвинувачений сприйняв як тяжку образу з його боку, що суттєво вплинуло на усвідомлений вольовий контроль дій обвинуваченого.
		    У відповідь на удари потерпілого, обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи в стані емоційного збудження, яке суттєво вплинуло на усвідомлений вольовий контроль його дій, викликаний почуттям ревності, накопичених образ, розчарування та тяжкою образою з боку потерпілого, діючи умисно, маючи навики нанесення ударів в спеціальних видах боротьби, якими раніше займався, з метою вбивства, став наносити потерпілому ОСОБА_8 удари кулаками в життєво важливий орган - голову, нанісши не менш чотирьох ударів кулаками в область голови та тулубу, спричинивши, згідно висновку експерта з судової медичної експертизи № 139-к від 10.10.2014 року: відкриту черепно-мозкову травму, перелом кісток склепіння та основи черепа з умовним центром на лівій тім`яній кістці, крововиливи під тверду мозкову оболонку в лобній, скроневій, потиличних частках правої напівкулі головного мозку, крововиливи на базальних поверхнях в скроневій та тім`яній частках (субарахноідальні), вогнища забоїв речовини головного мозку в скроневій та тім`яній частках правої півкулі, крововиливи в м`які тканини голови, синці, забиті рани. Причиною смерті потерпілого ОСОБА_8 , яка настала о 16 годині 30 хвилин 14.04.2014 року в приміщенні 5 МКЛ міста Запоріжжя є відкрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливи над та під оболонку мозку, вогнищ забоїв головного мозку, ушкоджень шкіри та м`яких тканин голови, що ускладнилися розвитком набряку мозку, дані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку зі смертю.
		    Таким чином, ОСОБА_6 вчинив умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого.        Допитаний обвинувачений свою провину в інкримінованому правопорушенні за ч.2 ст.121 КК України та заявлений цивільний позов не визнав пояснивши, що на початку квітня 2014 року поїхав на заробітки до міста Донецьк. Перед від`їздом, співмешканка ОСОБА_9 заспокоїла його, пояснивши, щоб він за неї не хвилювався. Підставою хвилювання явилися періодичні її зради з іншими чоловіками. Через декілька днів зателефонувавши ОСОБА_10 , та повідомила обвинуваченого, що знайшла іншого чоловіка і пішла жити до нього, що вивело обвинуваченого з себе. Кинувши роботу обвинувачений поїхав до ОСОБА_11 до потерпілого за порадою, оскільки той співмешкав з подругою ОСОБА_10 на ім`я ОСОБА_12 , щоб дізнатися де можливо знайти ОСОБА_10 і, взагалі отримати пораду, оскільки відносився до потерпілого як до друга та батька. Оскільки він не знав в якій саме квартирі живе потерпілий, то став чекати того біля під`їзду, а щоб не розминутися з ним, спустив колесо автомобіля потерпілого. Дочекавшись потерпілого у під`їзду, розповів тому обставини і при розмові потерпілий проговорився, що ОСОБА_10 пішла жити до нього, що сильно вразило обвинуваченого та вивело з себе. Обвинувачений став обзивати потерпілого, а той також став висловлювати образи та почав дратися. У відповідь обвинувачений теж почав бити потерпілого, бив від відчаю і образи, куди бив не пам`ятає, бив руками і ногами, оскільки раніше займався боксом та тайським боксом, ні силу, ні кількість ударів не контролював, бійка продовжувалася декілька хвилин. Коли потерплий впав, обвинуваченому здалося, що той втратив свідомість, він припинив його бити не думаючи, що сталося щось з потерпілим, оскільки від відчаю та безвихідності, що співмешканка покинула його і не повернеться, взагалі не думав про потерпілого, з місця події втік. 
		    Потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судове засідання не з`явилися, надіславши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутністю (т.2 а.с.207,208). 
		    Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з обвинуваченим прожили майже чотири роки, мають спільну дитину. Під час сумісного життя зраджувала обвинуваченому з іншими чоловіками, з-за чого виникали свари. На початку березня 2014 року пішла від обвинуваченого, повернувшись до матері. На початку квітня 2014 року потерпілий ОСОБА_15 запропонував жити разом, погодилася. Про те, що буде жити з іншим чоловіком, тоді ж повідомила обвинуваченого по телефону, оскільки той був в іншому місті, але, що буде жити саме з ОСОБА_15 не сказала. 12 квітня 2014 року вдень зателефонував потерпілий ОСОБА_15 , сказав, що забере, але потім передзвонив, сказавши, що забрати не зможе, оскільки пробито колесо його автомобілю. 
		    Приїхавши того ж дня близько 22.30 до будинку де проживав потерпілий, побачила автомобіль швидкої допомоги, дізналась, що в "швидкій" знаходиться ОСОБА_15 , якого побили. Її до "швидкої" не пустили. ОСОБА_15 відвезли до 5 міської лікарні де зробили операції. З лікарні зателефонувала обвинуваченому, але той сказав, що не знає, що трапилося з потерпілим. 
		    Свідок ОСОБА_16 - брат ОСОБА_7 пояснив, що обвинувачений про відношення сестри з ОСОБА_15 не знав. Сестра сварилася з обвинуваченим з-за грошей. Пізніше від обвинуваченого дізнався, що той поїхав поговорити з ОСОБА_15 , з яким був знайомий. 
		    Свідок ОСОБА_17 пояснив, що вечорі, коли сталася подія, обвинувачений зателефонував йому, запитав де живе потерпілий ОСОБА_15 , що він йому сказав не пам`ятає. 
		    Згідно висновку експерта з судово-медичної експертизи № 1399 від 23.5.2014 року: " Причиною смерти ОСОБА_18 является открытая черепно-мозговая травма, выразившаяся отрытым переломом костей основания черепа, кровоизлияниями над и под оболочки мозга, очагами ушибов головного мозга, осложнившееся развитием отека головного мозга, как опасная для жизни, имеет признаки тяжких телесных повреждений и состоит в прямой причинной связи с наступлением смерти. Смерть ОСОБА_18 констатирована 14.4.2014 года в 16 часов 30 минут." (т.1 а.с.31-37);
		    Згідно висновку експерта з судово-медичної експертизи № 139/к від 10.10.2014 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: 
		    ОСОБА_19 "відкрита черепно-мозкова травма: перелом кісток склепіння та основи черепа з умовним центром на лівій тім`яній кістці, крововиливи під тверду мозкову оболонку в лобній, скроневій, потиличних частках правої напівкулі головного мозку, крововиливи на базальних поверхнях в скроневій та тім`яній частках (субарахноідальні), вогнища забоїв речовини головного мозку в скроневій та тім`яній частках правої півкулі, крововиливи в м`які тканини голови, синці, забиті рани". П.3.2.-3.7. "крововиливи в лобковій та паховій ділянках; синець на тильній поверхні лівої кісті; синець на передній поверхні лівого передпліччя; синець на задній поверхні середньої третини правого плеча; синець на задній поверхні середньої третини лівого плеча; численні садна передньої поверхні грудної клітини та черевної стінки переважно ліворуч." Всі вказані тілесні ушкодження виникли за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого твердого предмету (предметів) індивідуальні властивості яких в ушкодженнях не відобразилися. П.4. " ОСОБА_20 роль в виникненні тілесних ушкоджень, вказаних в п.3.1., мають не менш чотирьох окремих травматичних впливів в ділянку голови." П.5 "ушкодження вказані в п.3.1. мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. В даному випадку саме ці ушкодження знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку зі смертю. Тілесні ушкодження, вказані в пп.3.2.-3.7., а також рана в ділянці носа, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю не знаходяться. П.11 "Смерть ОСОБА_8 , настала 14.4.2014 року о 16 годині 30 хвилин."(т.1 а.с.54-71); Згідно протоколу слідчого експерименту від 16.6.2014 року, проведеного за участю обвинуваченого, під час якого той підтвердив свої покази, а саме, що він значний час знаходився біля будинку де мешкав потерпілий ОСОБА_8 , чекаючи на нього, щоб не розминутися з ним пробив колесо належного тому автомобілю. Зустрівшись з потерпілим запитав про ОСОБА_10 , з-за чого виник конфлікт під час якого перший удар наніс ОСОБА_15 , обвинувачений ухилившись наніс ОСОБА_15 три удари в голову, почалася бійка. Від ударів обвинуваченого ОСОБА_15 впав на асфальт, де обвинувачений наніс 3-4 удари ногами в тулуб потерпілому, знову запитавши про стосунки з ОСОБА_10 . Піднявшись потерпілий обхватив обвинуваченого, той його відштовхнув і наніс удар ногою в пах, від якого той пригнувся, після чого обвинувачений наніс удар рукою в щелепи ОСОБА_15 , від якого той впав на спину. Обвинуваченому здалося, що потерпілий втратив свідомість (т.1 а.с.26-30); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної експертизи № 2702Д від 26.6.2014 року, покази обвинуваченого ОСОБА_6 дані в ході проведення слідчого експерименту 16.6.2014 року та при допиті 6.6.2014 року в цілому можуть відповідати результатам судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 (т.1 а.с.38-44); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної експертизи № 1708 від 15.4.2014 року, садна на правій кісті у ОСОБА_6 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. (т.1 а.с.76); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної експертизи № 1750-д від 16.4.2014 року, садна на правій кісті у ОСОБА_6 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Ушкодження утворилися від дії тупих предметів й могли утворитися як при ударі тупим предметом так і при ударі об такий.(т.1 а.с.77); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної імунологічної експертизи № 616 від 25.6.2014 року, в змивах з правої та лівої кистей рук ОСОБА_6 наявність крові не встановлена. (т.1 а.с.81); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної імунологічної експертизи № 617 від 27.6.2014 року, походження крові в плямах на джемпері та ремні потерпілого ОСОБА_8 на куртці виданій ОСОБА_7 не виключається від потерпілого ОСОБА_8 , а також обвинуваченого ОСОБА_6 за наявність у останнього ушкоджень із зовнішньою кровотечею. (т.1 а.с.86-88);
		 Згідно протоколам огляду місця події від 13.4.2014 року - ділянки біля під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 виявлено автомобіль "SUZUKI" GRAND VITARA" держномер НОМЕР_1 з пошкодженим переднім лівим колесом, недопалок сигарети "магна", порожні пляшки, змиви речовини бурого кольору (т.1 а.с.232-237); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної імунологічної експертизи № 618 від 27.6.2014 року, походження крові в змивах з асфальту, вилучених в ході ОМП 13.4.2014 року біла під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 не виключається від потерпілого ОСОБА_8 , а також обвинуваченого ОСОБА_6 за наявність у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. (т.1 а.с.93-96); 
		    Згідно висновку експерта з судової-медичної цитологічної експертизи № 412 від 27.6.2014 року, в піднігтьовому вмісті трупу ОСОБА_8 знайдена кров, походження якої не виключається як від самого потерпілого ОСОБА_8 , так і від обвинуваченого ОСОБА_6 за наявність у останнього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. (т.1 а.с.100-101); 
		    Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 476 від 14.9.2016 року ОСОБА_6 ознак психічного розладу не виявляв та не виявляє у теперішній час. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Отже він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. (т.3 а.с.99-104). 
		    Згідно висновку експерта з судово-психологічної експертизи від 18.12.2014 року: "В момент совершения преступления ОСОБА_21 находился в состоянии внезапно возникшего душевного волнения, т.е. в состоянии физиологического аффекта. Причиной возникшего у ОСОБА_21 аффекта, сильного душевного волнения, послужило чувство ревности: накопление обид, разочарований, что вызвало стремительный рост эмоциональной напряженности и привело к аффективной развязке." 
		    Інших доказів сторонами обвинувачення та захисту не надано.
		    Дослідивши всі обставини кримінального провадження оцінивши всі надані сторонами обвинувачення та захисту докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до наступних висновків.
		     Суд сприймає як належні докази: покази самого обвинуваченого щодо обставин події, яка трапилася ввечері 12.4.2014 року біля під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , а саме очікування обвинуваченим потерпілого, конфлікт між ним та потерпілим з приводу уходу до потерпілого співмешканки обвинуваченого, визнання цього факту самим потерпілим, що й стало причиною конфлікту, початок бійки потерпілим, механізму та локалізації ударів, нанесених обвинуваченим потерпілому. 
		   Суд приймає як належні докази, досліджені під час судового розгляду: висновки експертів, протоколи огляду місця події та слідчого експерименту, оскільки вони підтверджують покази обвинуваченого та не суперечать фактичним обставинам справи. 
		   Таким чином суд приймає покази обвинуваченого, як визнання вини, щодо фактичних обставин справи, невизнання обвинуваченим кваліфікації його дій досудовим слідством, суд вважає, як реалізацію права на захист.
		    Дії обвинуваченого під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого. 
		    Згідно висновку експерта з судово-психологічної експертизи від 18.12.2014 року: "В момент совершения преступления ОСОБА_21 находился в состоянии внезапно возникшего душевного волнения, т.е. в состоянии физиологического аффекта. Причиной возникшего у ОСОБА_21 аффекта, сильного душевного волнения, послужило чувство ревности: накопление обид, разочарований, что вызвало стремительный рост эмоциональной напряженности и привело к аффективной развязке." 
		    Суд визнає даний висновок як належний доказ, оскільки фактів в підтвердження його неналежності судові не надано. Суд критично ставиться до доводів сторони обвинувачення при посиланні на висновок судово-психіатричної експертизи в частині встановлення відсутності розладу психічної діяльності під час інкримінованої ОСОБА_6 події, оскільки судово-психіатрична експертиза встановлює наявність або відсутність психічної патології у особи під час вчинення певного діяння, а саме психологічна експертиза визначає безпосередньо емоційний стан особи під час вчинення певного діяння, тобто дані експертизи мають різні предмети дослідження. 
		     Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7.2.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», потрібно мати на увазі, що суб`єктивна сторона вбивства або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, відповідальність за які передбачено ст.116 і ст.123 КК України характеризується не лише умислом, а й таким емоційним станом винного, який значною мірою знижував його здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними. Необхідною умовою кваліфікації дій винного за зазначеними статтями є сильне душевне хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. 
		 Насильство може бути як фізичним (заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо), так і психічним (наприклад, погроза завдати фізичної, моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.
		 На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_6 підлягають кваліфікації за ст.116 КК України - умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого. 
		 Комунальною установою "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" де проходив лікування ОСОБА_8 в порядку ст.1206 ЦК України заявлений цивільний позов в розмірі 1007,40 грн. 
		 Згідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
		 У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 злочин вчинений у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого, він за змістом ч.1 ст.1206 ЦК України звільняється від відшкодування шкоди. 
		 Таким чином, відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України цивільний позов КУ "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" про стягнення з ОСОБА_6 витрат на лікування ОСОБА_8 в розмірі 1007,40 грн., підлягає залишенню без задоволення. 
		     Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України. 
		    При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання і дані, які характеризують особу обвинуваченого. 
		    Враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, фактичне визнання вини, наявність у обвинуваченого малолітньої дитини, відсутність судимостей, що суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, не наполягання на суворому покаранні з боку потерпілих, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, що надає судові право, застосувавши ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням. 
		    В строк призначеного покарання зарахувати перебування під вартою з 5 червня 2014 року по 20 січня 2016 року. 
		    Запобіжний захід до набуття вироком законної сили не обирати. 
		    Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,
		 
		ЗАСУДИВ:
		     ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.116 КК України призначивши покарання  П`ЯТЬ років позбавлення волі. 
		    Відповідно до ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на ТРИ роки.
		    Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати обвинуваченого: не виїжджати за межи України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживати; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. 
		    Зарахувати в строк відбуття покарання перебування під вартою з 5 червня 2014 року по 20 січня 2016 року за приписами ч.5 ст.72 КК України. 
		    Запобіжний захід засудженому до набуття вироком законної сили не обирати. 
		    Цивільний позов КУ "Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" про стягнення з ОСОБА_6 витрат на лікування в розмірі 1007,40 грн., залишити без задоволення. 
		    Речові докази, які знаходяться в камері речових доказів Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області: недопалок сигарети, порожні пляшки, змиви РБК №1,2,3,4- знищити; штани, светр та черевики, належні потерпілому ОСОБА_8 - повернути потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , при відмові - знищити. 
		   
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		     Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суду міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		    Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...