Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/33/17 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: 09.02.2017. Зареєстровано: 11.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2017.
Дата набрання законної сили: 07.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 369/33/17   Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/74/17   Доповідач у 2 інстанції         ОСОБА_2 Категорія     07.02.2017 
		<s> </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		   07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі: 
		головуючого  судді ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		представників ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		секретаря судових засідань  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 січня 2017 року про арешт майна, постановлену в межах досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 вересня 2016 року за №42016111200000729, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, -
		ВСТАНОВИЛА:
		   05 січня 2017 року процесуальний керівник у кримінальному провадженні  прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457400:04:002:5014, 3222457400:04:002:5015, 3222457400:04:002:5016, 3222457400:04:002:5017, 3222457400:04:002:5018, загальною площею 9,9 га, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в межах вулиць Новосілківська та Садова в с.Новосілки Чабанівської селищної ради, які перебувають у власності ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», та заборону будь-яким особам вчиняти дії по відчуженню, зміні цільового призначення, поділу, об`єднання, передачі в користування та оренду зазначених земельних ділянок. Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор посилається на те, що зазначені земельні ділянки вибули з володіння ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» в результаті використання документу, що має ознаки підробленого, а відтак, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України є підставою для накладення на них арешту та застосування на підставі ч.11 ст.170 КПК України заборони розпоряджатися вказаними земельними ділянками для запобігання їх перетворення чи передачі іншим особам.
		   05 січня 2017 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області зазначене клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457400:04:002:5014, 3222457400:04:002:5015, 3222457400:04:002:5016, 3222457400:04:002:5017, 3222457400:04:002:5018, загальною площею 9,9 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в межах вулиць Новосілківська та Садова в с.Новосілки Чабанівської селищної ради, а також заборонено будь-яким особам вчиняти дії по відчуженню, зміні цільового призначення, поділу, об`єднання, передачі в користування чи оренду зазначених земельних ділянок.
		Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що під час розгляду клопотання прокурором доведено правову підставу для арешту земельних ділянок, так як наявні достатні підстави вважати, що вони вилучені з постійного користування попереднього володільця з використанням підробленого документу, тобто в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, а тому ці земельні ділянки є предметом злочину та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Також, на думку слідчого судді, незастосування заборони розпоряджатися земельними ділянками може призвести до їх реалізації та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.            
		Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, генеральний директор ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» ОСОБА_9 , діючи в інтересах зазначеного товариства, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку з її незаконністю та необґрунтованістю, і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт вказує про те, що слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали не достатньо врахував положення статей 170, 171, 172, 173 КПК України, зокрема: слідчий суддя залишив поза увагою що ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», а також посадові особи цього товариства не є сторонами у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 вересня 2016 року за № 42016111200000729, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та про підозру у вчиненні цього злочину будь-кому з них органом досудового розслідування не повідомлялось; в порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею за відсутності представника ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», як власника земельних ділянок, на які прокурор просив накласти арешт; в порушення вимог ч.10 ст.170 КПК України слідчим суддею накладений арешт на майно, яке перебуває у власності добросовісного набувача, що підтверджується договорами купівлі-продажу земельних ділянок у їх попередніх власників; слідчим суддею не враховано вимоги ч.ч.2,4 ст.173 КПК України щодо застосування, в разі задоволення клопотання, найменш обтяжливого способу арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб. 
		   Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ «КП Білоцерківський ДБК», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. 
		       Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 
		   Згідно із ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, в тому числі: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		   З матеріалів провадження, витребуваних із суду першої інстанції, вбачається, що в провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області знаходиться кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 вересня 2016 року за № 42016111200000729, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
		В ході досудового слідства встановлено, що 11 травня 2007 року між ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» та колективним підприємством «Білоцерківський домобудівельний комбінат» укладено договір часткової участі в будівництві житла по АДРЕСА_1 за №5-Н, відповідно до якого останні зобов`язані запроектувати та побудувати багатоповерхові житлові будинки з вбудовано-прибудованими нежилими приміщеннями на земельній ділянці площею 9,8 га, яка належить ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» на підставі державного акту на право постійного користування землею № 583 від 30 грудня 2003 року серії ІКВ № 001208.        18 квітня 2007 року та 10 листопада 2010 року постановами Президії Національної академії аграрних наук України (протоколи № 7 та № 17) дана згода на вилучення із землекористування Державного підприємства «Дослідне господарство «Новосілки» Інституту садівництва НААН» земельної ділянки загальною площею 9,8 га.                                        17 листопада 2011 року директор ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» ОСОБА_10 звернувся до голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації із заявою щодо добровільного припинення права постійного користування ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» земельною ділянкою площею 9,8 га в адміністративних межах Чабанівської селищної ради, на що Києво-Святошинською районною державною адміністрацією листом від 26 грудня 2012 року було відмовлено у видачі розпорядження щодо припинення права постійного землекористування.    В подальшому, 07 листопада 2014 року Києво-Святошинська районна державна адміністрація повторно отримала листа ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» за аналогічним номером та датою від 17 листопада 2011 року за підписом директора підприємства ОСОБА_10 , який станом на 07 листопада 2014 року не працював на підприємстві, що підтверджується наказом виконувача обов`язків директора Інституту садівництва НААН від 11 січня 2012 року № 4-к про звільнення ОСОБА_10 з посади директора ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» у зв`язку із закінченням контракту.
		Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області припинено право постійного користування землею ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН», площею 9,8 га та в грудні 2014 року зазначену земельну ділянку передано п`ятьом фізичним особам, які, в свою чергу, вказану земельну ділянку продали ТОВ «КП Білоцерківський ДБК».                З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що право постійного землекористування земельною ділянкою ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» площею 9,8 га, було припинено внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме використання у 2014 році листа підприємства за підписом особи, яка не була його керівником, а відтак зазначена земельна ділянка відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України. Більше того, з листів від 17 листопада 2011 року за № 282, направлених від імені ДП «ДГ «Новосілки» Інституту садівництва НААН» за підписом директора ОСОБА_10 на адресу Києво-Святошинської районної державної адміністрації у 2011 та 2014 роках щодо припинення постійого землекористування земельною ділянкою, вбачається, що вони відрізняються за своїм змістом.
		Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя мав правові підстави, з огляду на ч.2 ст.170 КПК України, для накладення арешту на земельні ділянки, зазначені у клопотанні прокурора, та застосування заборони на розпорядження вказаними земельними ділянками для запобігання відчуження, зміни цільового призначення чи передачі цих земельних ділянок іншим особам.                                    Доводи апеляційної скарги ТОВ «КП Білоцерківський ДБК» щодо розгляду клопотання прокурора без участі представника товариства як власника земельних ділянок не заслуговують на увагу, так як згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна може розглядатися без повідомлення власника майна з метою забезпечення його арешту.
		Крім того, слідчий суддя під час постановлення оскаржуваної ухвали належним чином врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту земельних ділянок для їх власника та третіх осіб, заборонивши будь-кому саме розпоряджатися земельними ділянками. На переконання колегії суддів, потреби досудового розслідування в даному випадку виправдовують такий ступінь втручання у права юридичної особи, що в цілому сприятиме досягненню дієвості кримінального провадження. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна повністю дотримався вимог Глави 17 КПК України та дійшов правильного висновку про необхідність задоволення зазначеного клопотання, а тому ухвала слідчого судді про арешт земельних ділянок є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування та задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається.            Керуючись ст.ст. 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
		 УХВАЛИЛА:
		   Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 січня 2017 року про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457400:04:002:5014, 3222457400:04:002:5015, 3222457400:04:002:5016, 3222457400:04:002:5017, 3222457400:04:002:5018, загальною площею 9,9 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, в межах вулиць Новосілківська та Садова в с.Новосілки Чабанівської селищної ради та заборону будь-яким особам вчиняти дії по відчуженню, зміні цільового призначення, поділу, об`єднання, передачі в користування чи оренду зазначених земельних ділянок  залишити без змін.
		   Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 ______________ _______________ _______________
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...