Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/756/16-г/3 : не визначено.
Надіслано судом: 13.02.2017. Зареєстровано: 14.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2017.
Дата набрання законної сили: 24.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"06" лютого 2017 р.Справа № 921/756/16-г/3
		Господарський суд Тернопільської області
		 
		у складі   судді Боровець Я.Я.             
		Розглянув справу
		за позовом Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, м. Тернопіль              
		до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2,  м. Тернопіль               
		про cтягнення заборгованості в сумі 21 320,67 грн та зобов'язання вчинити дії.
		 
		За участю представників сторін від:
		Позивача: Петльований О.О. - юрист (довіреність №673/3-1 від 02.12.2016 р.);
		Відповідача: не з"явився.
		 
		Учаснику судового процесу в судовому засіданні оголошено склад суду та роз'яснено його права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
		За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу,  відповідно до  вимог статті  81-1 ГПК України  не здійснювалася.
		В судовому засіданні 06.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Суть справи: Комунальне підприємство "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради звернулося  до  господарського  суду  Тернопільської  області  з  позовною  заявою   до  відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про cтягнення заборгованості в сумі 21 320,67 грн, з яких: 2 801 грн 13 коп. заборгованості по орендній платі, 18 519 грн 54 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування неповернутою річчю та про зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 повернути  Комунальному підприємству "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради за актом прийому - передачі об'єкт оренди, а саме: знаки зона Р 06.*0.9 в кількості 24 шт., знаки зона Р 0,45*0.7 в кількості 2 шт., знаки табличка до дорожніх знаків 0,45 *0.7к. в кількості 7 шт., стійки під дорожні знаки в кількості 6 шт.
		Ухвалою суду від 08.12.2016 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 27.12.2016 р., який в порядку статті 77 ГПУ України відкладався на 24.01.2017 р. та на 06.02.2017р. з підстав, викладених  у відповідних ухвалах суду.
		24.01.2017р. суд перейшов до розгляду справи по суті та судом оглянуто оригінали  документів доданих до позовної заяви.
		Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наданих  пояснень у  судовому  засіданні, просить позов задоволити. Також через канцелярію суду подав документи, які витребовувались судом (вх. №4364  від 24.01.2017р.).
		Відповідач участі повноважного представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних документів суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвал суду направлені відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, містяться в матеріалах справи.
		Вказана адреса відповідає, також, адресі зазначеній у відомостях про місцезнаходження відповідача у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб,  фізичних осіб-підприємців  та  громадських  формувань,  сформований  господарським   судом  Тернопільської  області  станом на 08.12.2016р.
		Згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті  33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на обидві сторони, суд згідно зі статті 75 ГПК України розглядає справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
		Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, повно та об'єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:
		01.11.2012 року між Комунальним підприємством "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради (як, Орендодавець/позивач) та Суб"єктом  підприємницької  діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (як, Орендар/відповідач) укладено Договір оренди рухомого майна № 011112/1, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майно, перелік якого визначається у Додатку № 1 до даного Договору. Загальна вартість об'єкту оренди становить 8 120,14 грн. (п.1.1, п.1.2 Договору).
		Вступ Орендаря у володіння та користування Об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами Акту прийому-передачі (п. 2.1 Договору).
		Також, пунктами 2.5, 2.6, 2.7 Договору передбачено, що Об'єкт оренди підлягає поверненню Орендодавцеві у випадках закінчення терміну оренди. Орендар зобов'язується повернути об'єкт оренди Орендодавцю не пізніше десяти календарних днів із моменту, коли настала одна із подій, визначених п. 2.5 Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту повернення. Обов'язок по складанню Акту прийому-передачі або повернення покладається на сторону, яка передає або повертає Об'єкт оренди іншій стороні Договору.
		Згідно пунктів 3.1, 3.2 Договору сторони домовились, що термін оренди становить три роки з моменту прийняття Орендарем об'єкту оренди за Актом прийому - передачі. Якщо жодна із сторін в 30 - денний термін до закінчення цього Договору не заявить про намір його припинити або змінити, цей Договір щоразу автоматично продовжується на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
		Відповідно до п. 4.1, п.4.2 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 4% від вартості переданого об'єкту оренди, що за перший місяць оренди складає 325,00 грн. без врахування ПДВ. Всі наступні платежі проводяться Орендарем з урахуванням індексації орендної плати відповідно до встановленого НБУ індексу інфляції. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 4.1. Договору на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.
		Пунктами 5.1, 5.2 Договору сторони домовились, зокрема, що Орендодавець зобов"язаний та має право передати Орендарю в користування об"єкт оренди за актом прийому - передачі, який становить невід"ємну частину Договору. Вчасно та в повному розмірі отримувати орендну плату, визначену Договором, в свою чергу Орендар зобов"язаний прийняти від Орендодавця майно згідно акту прийому-передачі та здійснювати оплату послуг з урахуванням встановленого індексу інфляції.
		На виконання умов договору оренди рухомого майна №011112/1 від 01.11.2012р. позивач передав відповідачу в оренду рухоме майно, а саме: знаки зона Р 06.*0.9 в кількості 24 шт., вартість  одного знаку - 208,04 грн.; знаки зона Р 0,45*0.7 в кількості 2 шт., вартість одного знаку - 208,04 грн.; знаки табличка до дорожніх знаків 0.45*0.7к. в кількості 7 шт., вартість одного знака - 143,12 грн.; стійки під дорожні знаки в кількості 6 шт., вартість однієї   стійки - 297,35 грн. Загальна вартість переданих знаків, табличок, стійок складає - 8 120,14 грн.,  про  що свідчить Акт   прийому - передачі   від 01.11.2012р. (додаток  №1  до  договору).
		Як стверджує позивач, на виконання умов договору оренди останнім направлялися відповідачу рахунки на оплату орендної плати №106/1  від 27.07.2015р.; № 117 від 31.08.2015р.; №123 від 30.09.2015р.; №133 від 31.10.2015р. (з доказами їх надіслання відповідачу ).
		Однак відповідач своїх зобов'язань по Договору оренди рухомого майна № 011112/1  від 01.11.2012р. щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість  станом  на  момент  звернення  з позовом  до  суду за період з липня 2015 року по  жовтень 2015 року включно у сумі 2 801,13 грн, яку  просить  позивач суд стягнути  з  відповідача.
		Оскільки Орендарем не виконувалися договірні зобов"язання щодо сплати орендних платежів, Орендодавцем у зв'язку з відсутністю наміру продовжувати орендні відносини, надіслано Відповідачу Повідомлення (№603-1/3-1 від 29.09.2015р.; №666/3-1  від 27.10.2015р.) про відмову в пролонгації договору на новий строк та припинення договірних відносин, у яких викладено також вимогу про повернення об'єкта оренди за актом прийому - передачі, які залишені без задоволення.
		Враховуючи факт спливу строку дії Договору та припинення орендних відносин (у зв'язку з відмовою Орендодавця від їх продовження) позивач вважає, що у відповідача наявний обов'язок про повернення об'єкту оренди шляхом передачі за Актом прийому - передачі, відповідно до умов Договору оренди.
		Згідно вимог статті 785 Цивільного кодексу України позивачем нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за користування неповернутою річчю за період з 01.11.2015 р.  по 30.11.2016р. у  розмірі 18 519,54 грн, яку позивач просить суд  стягнути  з  відповідача.
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
		Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно  статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного  кодексу України  встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором  або  законом. Якщо у зобов"язанні встановлений  строк (термін) його,  то  воно  підлягає  виконанню  у   цей  строк (термін). 
		Аналогічне положення містить стаття  193 Господарського  кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Частиною 1 статті  626 Цивільного  кодексу України  передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.                               
		У відповідності до статей 627, 628 Цивільного  кодексу України  сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 629 Цивільного  кодексу України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Як вбачається зі змісту укладеного сторонами договору оренди  рухомого  майна №011112/1 від 01.11.2012р., він по своїй правовій природі є договором оренди.
		У свою чергу, правовідносини пов'язані з орендою (наймом) регулюються положеннями глави 58 ЦК України та параграфом 5 глави 38 ГК України.
		Згідно статті 759 ЦК України за  договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Аналогічне положення містить стаття 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).
		Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (стаття 286 ГК України).
		Крім того, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у комунальній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.
		У відповідності до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
		Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов договору оренди рухомого майна  №011112/1  від 01.11.2012р. (відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування на умовах оренди майно, перелік якого визначається у Додатку № 1 до даного Договору. Загальна  вартість об"єкту   оренди  становить 8120,14 грн. (п.1.1, п.1.2 Договору)), позивач передав, а відповідач  прийняв рухоме  майно, а саме: знаки зона Р 06.*0.9 в кількості 24 шт., вартість  одного знаку - 208,04 грн.; знаки зона Р 0,45*0.7 в кількості 2 шт., вартість одного знаку - 208,04 грн.; знаки табличка до дорожніх знаків 0.45*0.7к. в кількості 7 шт., вартість одного знака - 143,12 грн.; стійки під дорожні знаки в кількості 6 шт., вартість однієї стійки - 297,35 грн. Загальна вартість переданих знаків, табличок, стійок складає - 8 120,14 грн., що підтверджується актом прийому - передачі від 01.11.2012р., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками  юридичних осіб (міститься в матеріалах справи). 
		Вступ Орендаря у володіння та користування Об"єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами Акту прийому-передачі (п.2.1 Договору).
		Пунктами 5.1, 5.2  Договору сторони домовились, зокрема, що Орендодавець зобов"язаний та має право передати Орендарю в користування об"єкт оренди за актом прийому - передачі, який становить невід"ємну частину Договору. Вчасно та в повному розмірі отримувати орендну плату, визначену Договором, в свою чергу Орендар зобов"язаний прийняти від Орендодавця майно згідно акту прийому-передачі та здійснювати оплату послуг з урахуванням встановленого індексу інфляції. 
		Факт виконання позивачем та отримання відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом  прийому - передачі від 01.11.2012р.
		Відповідно до п. 4.1, п.4.2 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 4% від вартості переданого об'єкту оренди, що за перший місяць оренди складає 325,00 грн. без врахування ПДВ. Всі наступні платежі проводяться Орендарем з урахуванням індексації орендної плати відповідно до встановленого НБУ індексу інфляції. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 4.1. Договору на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивачем направлялися відповідачу рахунки на оплату орендної плати №106/1 від 27.07.2015р.; № 117 від 31.08.2015р.; №123 від 30.09.2015р.; №133 від 31.10.2015р. (з доказами їх надіслання відповідачу знаходяться в матеріалах справи).
		Однак, відповідач свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2801,13 грн. за період з липня 2015 року по жовтень 2015 року включно, що підтверджується розрахунком  позовних вимог.
		29.09.2015р. та 27.10.2015р. позивачем на адресу відповідача направлялись повідомлення (претензії)   про  сплату  заборгованості з  орендної  плати    відповідно за №603-1/3-1 та №666/3-1. Факт надіслання підтверджується реєстрами відправки кореспонденції та фіскальним чеком від 27.10.2015р. 
		Отже, станом на час розгляду справи в суді відповідач має перед позивачем заборгованість у розмірі 2 801,13 грн. за орендну плату.
		При цьому відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про оплату  заборгованості  суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 2801,13 грн по орендній платі,  а позов в цій частині є належно обґрунтованим та підлягає до задоволення судом.
		Частиною 1 статті 763 ЦК України вказано, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
		У відповідності до приписів  статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
		Частиною 2  статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Дана стаття кореспондується зі  статтею 764 Цивільного  кодексу України, в якій зазначено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
		Таким чином, вказана норма передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму    в разі відсутності    заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача.
		Згідно пунктів 3.1,  3.2  Договору оренди сторони  домовились, що термін  оренди становить три роки з моменту прийняття Орендарем об"єкту оренди за Актом прийому -  передачі. Якщо жодна із сторін в 30 - денний термін до закінчення цього Договору не заявить про намір його припинити або змінити, цей Договір щоразу автоматично продовжується на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
		Стаття 291 Господарського кодексу України вказує, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічне положення містить стаття 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
		Як визначено статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
		У разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його  дії та відмови від його продовження або банкрутства  орендаря  він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки,  якщо не доведе,  що погіршення або загибель майна сталися не з його вини (стаття  27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
		Об"єкт оренди підлягає поверненню Орендодавцеві у випадках закінчення терміну оренди. Орендар зобов"язується повернути об"єкт оренди Орендодавцю не пізніше десяти календарних днів із моменту, коли настала одна із подій, визначених п.2.5 Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту повернення. Обов"язок по складанню Акту прийому-передачі або повернення покладається на сторону, яка передає або повертає Об"єкт оренди іншій стороні Договору (п.п.  2.5, 2.6, 2.7 Договору).
		Як  вбачається  із  позовних  вимог  та  матеріалів  справи, у зв'язку із відсутністю наміру продовжувати орендні відносини, оскільки орендарем  не  вносилася  орендна  плата протягом трьох місяців підряд, позивачем надіслано відповідачу Повідомлення (№603-1/3-1 від 29.09.2015р.; №666/3-1 від 27.10.2015р.) про відмову в пролонгації договору на новий строк та припинення договірних відносин, у яких викладено також вимогу про повернення об'єкта оренди за актом прийому - передачі. Факт  надіслання  Повідомлення №603-1/3-1  від 29.09.2015р. та  отримання  відповідачем  підтверджується   відміткою про отримання наручно на зворотній стороні документа (підпис, дата та прізвище з  ініціалами особи,  яка  отримала  даний  документ),  а  Повідомлення №666/3-1  від 27.10.2015р. підтверджується реєстром відправки кореспонденції відповідачу та фіскальним  чеком  від 27.10.2015р. (містяться  в  матеріалах  справи).
		Згідно з нормами статті 291 Господарського кодексу України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", факт закінчення строку дії Договору зумовив його припинення.
		Як  вже  зазначалось, відповідно до умов  Договору, неодноразово пред'являлись відповідачу (у письмовій формі) повідомлення/вимоги про повернення об'єкту оренди (у зв'язку із припинення дії Договору), яку не виконано, Акт прийому  - передачі  орендованого майна стосовно його повернення - відсутній.
		Враховуючи факт спливу 01.11.2005 року строку дії Договору та припинення орендних відносин (у зв'язку з відмовою Орендодавця від їх продовження),  у відповідача, згідно з нормами ст.ст.785 (ч.1), 795 (ч.2) Цивільного  кодексу України, ст.27 (ч.1)    Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами Договору, наявний обов'язок повернення позивачу об'єкту оренди у 10-денний строк,  шляхом передачі його за Актом прийому-передачі.
		Оскільки відповідачем зазначений обов'язок з повернення об'єкту оренди не виконано, тому вимога позивача про повернення майна,  а саме: знаки зона Р 06.*0.9 в кількості 24 шт., вартість  одного знаку - 208,04 грн.; знаки зона Р 0,45*0.7 в кількості 2 шт., вартість одного знаку - 208,04 грн.; знаки табличка до дорожніх знаків 0.45*0.7к. в кількості 7 шт., вартість одного знака -  143,12 грн.; стійки під дорожні знаки в кількості 6 шт., вартість однієї стійки - 297,35 грн.  повністю обґрунтована,  відповідає зазначеним нормам чинного законодавства України  та  підлягає  в  цій  частині  позовних  вимог до задоволення.
		Згідно вимог статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись повідомлення/вимоги (№ 696/3-1  від 12.11.2015р., №85/3-1 від 15.02.2016р., №161/1-1 від 29.02.2016р.) про сплату (нарахування) неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю до фактичного її повернення за Актом прийому - передачі, проте Орендодавцю не повернуто майно - об"єкт оренди після закінчення - 01.11.2015р. строку дії Договору оренди № 011112/1 від 01.11.2012 року. 
		Крім  того, позивачем направлялися відповідачу рахунки на оплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю до фактичного її повернення за Актом прийому - передачі (з доказами їх надіслання відповідачу знаходяться в матеріалах справи).
		Проте, рахунки відповідачем не оплачені.
		Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення позивачу орендованого майна, останнім правомірно нараховано неустойку у  розмірі  подвійної   плати  за  користування  неповернутою річчю   в  розмірі 18 519,54 грн.  за  період  з 01.11.2015р.  по 30.11.2016р., що підлягає до задоволення.
		Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Стаття 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		В силу вимог  статті   43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду  задоволити позовні вимоги  та  стягнути з  відповідача  на  користь  позивача заборгованість по орендній платі у розмірі 2 801,13 грн., неустойку у  розмірі  подвійної плати за  користування неповернутою річчю в розмірі 18 519,54 грн. та зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 повернути Комунальному підприємству "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради за актом прийому - передачі об"єкт оренди, а саме: знаки зона Р 06.*0.9 в кількості  24 шт., знаки зона Р 0,45*0.7 в кількості 2 шт., знаки табличка до дорожніх знаків 0,45 *0.7к. в кількості 7 шт., стійки під дорожні знаки в кількості 6 шт.
		У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на  відповідача.
		Враховуючи викладене, керуючись 1, 2, 4-3, 12, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задоволити повністю.
		2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 46016 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 9а, м. Тернопіль, 46000 (ідентифікаційний код 35069244) - 2 801 грн 13 коп. заборгованості по орендній платі, 18 519 грн 54 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування неповернутою річчю та 2 756 грн. 00 коп. судового збору.
		3. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 46016 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути  Комунальному підприємству "Міськавтотранс" Тернопільської міської ради, вул. Тролейбусна, 9а, м. Тернопіль, 46000 (ідентифікаційний код 35069244)  за актом прийому - передачі об'єкт оренди, а саме: знаки зона Р 06.*0.9 в кількості 24 шт., знаки зона Р 0,45*0.7 в кількості 2 шт., знаки табличка до дорожніх знаків 0,45 *0.7к. в кількості 7 шт., стійки під дорожні знаки в кількості 6 шт.
		4. Накази видати згідно статті  116 ГПК України.
		5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).
		6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 лютого 2017 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                          Я.Я. Боровець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...