Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/6621/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2017. Зареєстровано: 14.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2017.
Дата набрання законної сили: 21.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 333/6621/16-ц
		Провадження № 2/333/498/17
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		09 лютого 2017 року          м. Запоріжжя
		Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого судді                          Наумової І.Й.
		при секретарі                              Кунець В.В.
		за участю позивача                                ОСОБА_1
		відповідача                                         ОСОБА_2
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
		ВСТАНОВИВ:
		В листопаді 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначила, що в травні 2016 року позивач продала належний їй автомобіль і отримані кошти в розмірі 11000 доларів США передала на зберігання відповідачу та його дружині. Жодних домовленостей щодо використання вказаних коштів відповідачем, сторони не укладали. Фактично, зазначена сума повинна була зберігатись у відповідача до першої вимоги з боку позивача про їх повернення. 25 вересня 2016 року позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення коштів. 04 жовтня 2016 року відповідач повернув позивачу частину коштів в розмірі 5300 доларів США, щодо решти коштів він повідомив, що 5700 доларів США витратив на придбання автомобіля і на власні потреби. Таким чином, відповідач привласнив належні позивачу кошти в розмірі 5700 доларів США. 05 жовтня 2016 року позивач звернулась з заявою до поліції . З гідно відповіді слідчого, в ході перевірки було опитано відповідача, який визнав, що дійсно отримав зазначені кошти, частину з яких повернув, а 5700 доларів США витратив на власні потреби. Відповідач завдав шкоду, внаслідок якої значною мірою позбавленагрошових коштів, які вона передала йому на зберігання.
		В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити. Позивач додатково пояснила, що вищезазначені грошові кошти передала особисто дружині відповідача. 
		В судовому засіданні відповідач заперечував, щодо задоволення позовних вимог, надав пояснення, що позивач ні в травні, ні в подальшому не передавала йому на зберігання грошові кошти у сумі 11000 доларів США, також пояснив, що в 2015 році позивачка давала гроші на збереження, але вони були повернуті, дану обставину підтвердила і позивач по справі. 
		Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частини 1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
		Відповідно до абзаців 1 та 3 частини 1 ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
		Таким чином, договір зберігання грошей, в сумі 11000 доларів США повинен укладатися в письмовій формі.
		Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Позивачка не надала жодних доказів на підтвердження, що даний договір зберігання був сторонами укладений, в передбаченій законодавством письмовій формі. 
		Враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, в звязку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст.ст.208, 936, 937, 938 ЦК України, ст.ст.11, 15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 5700 доларів США-відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		Суддя Комунарського районного суду
		м. Запоріжжя                                         І.Й.Наумова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...