Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/1381/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 16.02.2017. Зареєстровано: 18.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2017.
Дата набрання законної сили: 13.02.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 130/1381/16-к
		Провадження №11-кп/772/271/2017
		Категорія: крим.
		Головуючий у суді 1-ї інстанції:  ОСОБА_1  
		Доповідач :                 ОСОБА_2 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 13 лютого 2017 року  м. Вінниця
		 Апеляційний суд Вінницької області в складі:
		 
		головуючого: ОСОБА_2 ,
		суддів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі: ОСОБА_5 ,
		за участю :
		прокурора : ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого : ОСОБА_7 ,
		захисника - адвоката : ОСОБА_8 ,
		представника потерпілого: ОСОБА_9 ,
		 
		розглянув «13 » лютого 2017 року у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015020420000174 від 15.06.2015 року за апеляційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31.10.3016 року,яким
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Івча Літинського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , вдівця, не працюючого, з повною середньою освітою, військовозобов`язаного, не судимого,
		Визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі.
		Визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрано ОСОБА_7 покарання у виді восьми років шести місяців позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено попередній  тримання під вартою, але не більше шістдесяти днів з дня винесення вироку.
		 Строк покарання ОСОБА_7 визначено відраховувати з часу затримання на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.10.2015 р., тобто з 28.03.2016 р.
		 Зараховано на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 у строк основного покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 28.03.2016 року по день набрання вироком законної сили. Зарахувано на підставі ч.5 ст. 72 КК України строк затримання без ухвали слідчого судді ОСОБА_7 у строк основного покарання з розрахунку один день затримання за два дні позбавлення волі з 20.04.2015 р. по 23.04.2015 року.
		 ВСТАНОВИВ :
		 Згідно вироку суду першої інстанції, 19.04.2015 р. приблизно о 03-40 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу місця №43 у вагоні №14 нічного швидкого потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, який слідував по залізничному перегону поблизу станції Жмеринка, що в Жмеринському районі Вінницької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, реалізуючи виниклий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс пасажиру ОСОБА_10 один удар ножем із надписом «Columbia JinLang Company» в передню черевну стінку, заподіявши йому колото-різане поранення живота з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке згідно висновку №367 від 21.05.2015 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв`язку з настанням 19.04.2015 р. о 13-03 год. смерті ОСОБА_10 у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
		 Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		 Цивільний позов не заявлено.
		 Також, ОСОБА_7 19.04.2015 р., діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, тримаючи при собі ніж із надписом «Columbia JinLang Company», у м. Вінниці зійшов із нічного швидкого потягу №118 сполученням Чернівці-Київ, в якому він їхав, та попрямував до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, який розташований за адресою м. Вінниця, вул. Свердлова, 185, де близько 10.00 - 12.30 год. у приміщенні контрольно-пропускного пункту №2 збув вказаний ніж із надписом «Columbia JinLang Company», який відповідно до висновку експерта №259-Х від 15.06.2015 р. відноситься до холодної зброї, слюсарю господарчого відділення господарчого взводу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону старшому солдату ОСОБА_11 за 120 грн., який в подальшому добровільно видав його співробітникам правоохоронного органу.
		 Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння та збут іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
		 В апеляційній скарзі з доповненнями адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 31.10.2016 року відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 263 КК України за недоведеністю винуватості у вчиненні злочину.
		 Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вирок суду ґрунтується на явно недопустимих доказах зібраних з істотним порушенням прав людини та не у порядку визначеному КПК України.
		 Так, при допиті свідка ОСОБА_12 було порушено його право на захист, оскільки останній хотів захисника, однак потім не обґрунтовуючи свої позиції погодився на проведення судового засідання за відсутності захисника. В судовому засіданні 28.10.2016 року не було забезпечено належну якість відеозв`язку із свідком ОСОБА_13 , оскільки не працювала одна камера, яка мала фіксувати потерпілих присутніх в судовому засіданні, а таким чином було порушено право свідка бачити хід судового засідання.
		 Також адвокат зазначає у апеляційній скарзі те, що вважає докази отримані не в порядку КПК України протокол добровільної видачі зброї від 23.04.2015р., висновок експерта від 03.11.2015 року, речовий доказ ніж з чохлом, а також покази свідка ОСОБА_14 з наступних підстав. Адвокат вважає, що протокол добровільної видачі зброї був складений саме з мето збирання доказів. Відповідно до глави 20 КПК України визначається вичерпний перелік слідчих дій серед яких не має добровільної в видачі зброї, а протокол добровільної видачі не може бути доказом. Додатковою підставою недопустимості вважає п.2 ч.3 ст. 87 КПК України, оскільки навіть, якщо врахувати , що такий протокол здобутий належним чином, він здобутий шляхом реалізації своїх повноважень, не передбачених КПК України для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Також адвокат вважає, що мають бути визнані недопустимими висновок експерта від 15.06.2015 року №259  Х та висновок експерта №59  мк, як похідні докази від доказу  ножа отриманого не в порядку визначеному КПК України не уповноваженими особами з допущенням істотного порушення прав і свобод людини.
		 А також, адвокат зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, який здійснює досудове розслідування,визнається керівником органу досудового розслідування. На момент складання протоколу добровільної видачі зброї та її вилучення прокурор ОСОБА_15 та слідчий ОСОБА_16 не були уповноваженими прокурором та слідчим по веденню досудового розслідування злочину за ч.1 ст. 408 КК України.
		 Адвокат в апеляційній скарзі посилається на те, що протокол добровільної видачі зброї, ніж,чохол, висновок експерта від 03.11.2015 р. № 446, покази свідка ОСОБА_14 є доказами недопустимими згідно ст. 87 КПК України, як такі, що отримані внаслідок істотного порушення прав людини, а саме з порушенням права на захист та отримання показань до особи, яка не була повідомлена про право відмовитись від показань. Частина доказів була здобута не в порядку передбаченому КПК України, а саме поза межами строків досудового розслідування, що тягне за собою їх недопустимість внаслідок порушення права на захист. За наявності суперечливих доказів суд не вказав чому надав перевагу одним доказам над іншими. Фактично у справі відсутні жодні речові, документальні докази чи очевидці подій та інші свідки ,які б прямо чи опосередковано вказували саме на особу ОСОБА_7 , як до причетного до вчинення злочину.
		 Також адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушено вимоги щодо змісту вироку суду. Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим вмотивованим, однак у вироку суду першої інстанції відсутні посилання на мету, мотив та час вчинення злочину, тому вирок винесений із істотними порушеннями вимог КПК України.
		 Крім того, адвокат стверджує в апеляційній скарзі, що в матеріалах справи  т.1 а.с.71-72 міститься заява від імені ОСОБА_7 із супровідним листом про те, що він дає згоду на проведення засідання в режимі відео конференції, однак всупереч ч.2 ст. 336 КПК України такої згоди не було. Така обставина підтверджується аудіо записом судового засідання. Зазначена заява є явно фальсифікованою, оскільки в матеріалах провадження містяться численні заяви від ОСОБА_7 відібрані безпосередньо в судовому засіданні.
		 Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката, просили її задовольнити, прокурора ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , оскільки вважають вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями захисника  адвоката ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_7  у кримінальних, правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 121 КК України, тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілому, та ч. 2 ст. 263 КК України, носіння та збут іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, за обставин викладених у вироку відповідають фактичним обставинам справи та вина ОСОБА_7 повністю доведена показами потерпілих, свідків, висновками експертиз, іншими доказами дослідженими по даному кримінальному провадженні.
		 Посилання адвоката ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону при допиті свідка ОСОБА_12 , а саме порушенні його права на захист не відповідає дійсності, оскільки у судовому засіданні свідку ОСОБА_12 судом в повній мірі роз`яснено права та обов`язки. Суд перейшов до допиту даного свідка лише після того як переконався,що останній діє без примусу та вірно зрозумів свої права та обов`язки. Крім того, будь - який тиск на свідка не міг здійснюватися, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження допит даного свідка здійснювався у режимі відео конференції, сторона захисту при цьому була присутня.
		 Право на захист обвинуваченого ОСОБА_7 при проведенні підготовчого судового засідання в режимі відео конференції 23.06.2016 року порушено не було, оскільки 22.06.2016 року ОСОБА_7 написав заяву, що не заперечує проти проведення судового засідання, яке відбудеться 23.06.2016 року в режимі відео конференції(т.1 а.с.72), однак 23.06.2016 року під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 та сторона захисту ОСОБА_8 почали заперечувати проти проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції, після чого судом було відкладено підготовче засідання до 06.07.2016 року, коли обвинувачений ОСОБА_7 був безпосередньо доставлений під вартою.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відеозв`язок під час допиту свідка ОСОБА_13 та інших свідків був забезпечений належним чином.
		Отже судом першої інстанції не було допущено істотних порушень вимог кримінально процесуального закону при розгляді даної справи. 
		 Твердження адвоката в апеляційній скарзі, щодо недопустимості в якості доказу протоколу добровільної видачі зброї від 23.04.2015 року та висновок експерта від 03.11.2015 року, речовий доказ ніж з чохлом, а також покази свідка ОСОБА_14 , а також те, що прокурор ОСОБА_17 та слідчий ОСОБА_16 на час складання протоколу не були процесуально повноважними особами по веденню кримінального провадження за ч.2 ст. 121 КК України, а здійснювали досудове розслідування відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст. 408 КК України, - безпідставні, оскільки судом першої інстанції вірно зазначено, що із досліджених безпосередньо у судовому засіданні першої інстанції доказів, свідок у кримінальному провадженні, що розглядається - військовослужбовець ОСОБА_11 пояснив, що ним дійсно близько 10-12.30 год. 19.04.2015 р. в приміщенні КПП2 ВМКЦ ЦР в обвинуваченого ОСОБА_7 було придбано ножа із надписами «Columbia JinLand Company» та даний ніж ним перенесено за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 . Однак свідком прийнято рішення про добровільну видачу слідчому вказаного ножа, який надалі, згідно висновку експерта №259-Х від 15.06.2015 р. віднесено до холодної зброї. Таким чином в діях свідка у кримінальному провадженні, що розглядається судом  військовослужбовця ОСОБА_11 вбачається склад злочину, що передбачений ч.2 ст. 263 КК України, так як ним було здійснено переміщення (транспортування) холодної зброї без передбаченого законом дозволу. Згідно ч. 4 ст. 263 КК України звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю. Фіксування факту такої видачі протоколом добровільної видачі зброї узгоджується із положеннями ст.ст. 7, 9 ч.6, 104, 223 КПК України, спрямоване як на прийняття рішення щодо кримінальної відповідальності чи про звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно норм кримінального закону, так і на причетність виданого предмету до вчинення інших кримінальних правопорушень. Свідок ОСОБА_13 підтвердив власну участь у якості понятого при складанні даного протоколу із присутністю іншого понятого, у час та спосіб що зазначений у протоколі.
		 Доводи сторони захисту в апеляційній скарзі щодо отримання частини доказів не в порядку передбаченому КПК України, а саме поза межами строків досудового розслідування, що тягне за собою їх недопустимість внаслідок порушення права на захист, повністю спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження. Так із досліджених письмових доказів, пояснень сторін та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12015020410000072 за ст. 121 ч.2 КК внесені 19.04.2015 року, яке 30.04.2015 року було об`єднано із кримінальним провадженням №4201502040000124 від 06.04.2015 року відносно ОСОБА_7 за ст. 408 ч.1 КК України. Надалі 15.06.2015 року матеріали досудового розслідування за № 42015020420000174 за ст. 121 ч.2 КК України виділено в окреме кримінальне провадження. 19.06.2015 року кримінальне провадження за № 42015020420000175 за ч.2 ст. 263 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та 19.06.2015 року об`єднано із провадженням №4201502040000124 та під цим номером 21.06.2016 року надійшло до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із Військової прокуратури Центрального регіону України. Підозру ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину за ст. 121 ч.2 КК України оголошено 21.04.2015 року.
		 Постановою слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_18 від 24.09.2015 р. (т.2. а.с.162-163) оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_7 , у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 з 24.09.2015 р. ухиляється від слідства на контакт із органами досудового розслідування не виходить, проведеними слідчими розшуковими гласними діями та іншими заходами встановити його місцезнаходження не вдалось за можливе. Постановою слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_18 від 24.09.2015 р., погодженою процесуальним керівником по кримінальному провадженню  прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_19 , досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42015020420000174 від 19.04.2015 р. за правовою кваліфікацією ч.2 ст.121, ч. 2 ст.263 КК України  зупинено у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 з 24.09.2015 р. ухиляється від слідства на контакт із органами досудового розслідування не виходить, проведеними слідчими розшуковими гласними діями та іншими заходами встановити його місцезнаходження не вдалось за можливе (т.2.а.с.164-165). Постановою старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_20 від 10.10.2015 р. (т.2 а.с. 166-167) досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України відновлено для допиту свідка ОСОБА_21 , який був пасажиром на місці №23 вагону №14 поїзду №118 сполученням Чернівці-Київ та після допиту якого постановою від 10.10.2015 р. цього ж слідчого дане кримінальне провадження знову ж було зупинено, копії постанов направлено обвинуваченому та захиснику (т.2.а.с. 169-170, 168, 171). Постановою старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_22 від 28.03.2016 р. (т.2.а.с.178-179) досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_7 відновлено у зв`язку із тим, що 28.03.2016 р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 191 КПК України на підставі ухвали слідчого судді Печерського райсуду м. Києва від 27.10.2015 р., якою надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; копію даного клопотання направлено потерпілим, обвинуваченому та захиснику (т.2 а.с.180-181). Строк, на який було зупинено досудове розслідування складає шість місяців.
		 29.03.2016 р. старший слідчий військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону ОСОБА_18 звернувся до заступника Генерального прокурора України  Головного військового прокурора ОСОБА_23 із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до дев`яти місяців (т.2. а.с. 172-173), оскільки для отримання висновків медико-криміналістичної експертизи, криміналістичної експертизи одягу потерпілого, провести слідчі експерименти з участю ОСОБА_7 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , виконати вимоги ст. 290 КПК України потрібен додатковий час. Копія даного клопотання отримана захисником ОСОБА_7  ОСОБА_8 30.03.2016 р. Постановою заступника Генерального прокурора України  Головного військового прокурора ОСОБА_23 від 04.04.2016 р. (т.2.а.с.175-177) клопотання слідчого задоволено частково  продовжено строк досудового розслідування до восьми місяців, тобто до 24.06.2016 р.
		 Крім того, стороною захисту не оскаржено в порядку встановленому ч.4 ст. 280 КПК України постанов про зупинення досудового розслідування. Стороною захисту не оскаржено в порядку встановленому ч.2 ст. 303 КПК України ті інші рішення, дії чи бездіяльність, які допущені посадовими особами органу досудового розслідування на думку сторони захисту (в тому числі і щодо бездіяльності з приводу невручення клопотань та постанов щодо продовження строків досудового розслідування), які не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами ст.ст. 314-316 КПК України.
		 Всупереч твердженням адвоката, суд першої інстанції обґрунтував підстави, чому не бери до уваги покази свідка ОСОБА_26 .
		 Так, судом було зазначено, що він не бере до уваги покази свідка ОСОБА_26 , оскільки вважає її покази суперечливими, а свідка як такого, що не міг об`єктивно сприймати факти, про які він дав показання із тих підстав, що вказана особа на питання щодо можливості сприймати факти повідомила, що нічого не бачила, так як було темно, а вона спала, весь час перебувала у навушниках, певний час слухаючи музику та і надалі, погано чула, що відбувалось, категорично ствердила, що її сусід на місці 27, на якому слідував свідок ОСОБА_24 , був одягнутий у камуфльований одяг, а також у майку, що суперечить як показам інших свідків, так і показам обвинуваченого ОСОБА_7 , який ствердив, що свідок ОСОБА_24 , був одягнутий у джинси та інший цивільний одяг, показам інших свідків, які ствердили, що у вагоні було холодно, тому вони до білизни не роздягались.
		 Під час апеляційного розгляду у судовому засіданні за клопотання м сторони захисту були досліджені наступні матеріали кримінального провадження:
		- Ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23.06.2016 року, якою запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , застосований ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 29.03.2016 року та продовжений ухвалами Печерського районного суду м.Києва від 19.04.2016 року та від 10.06.2016 року до 24.06.2016 року, продовжено на один місць з 23.06.2016 року до 22.07.2016 року включно. Також даною ухвалою вирішено етапувати обвинуваченого ОСОБА_7 із Київського слідчого ізолятора №13 до УВП №1 м.Вінниці з подальшим доставленням його у судове засідання для розгляду кримінального провадження;
		- Висновок молекулярно-генетичної експертизи №446 від 03.11.2015 р. (т.1 а.с. 141-150), відповідно до якого на чохлі ножа ( в тому числі на внутрішньому змісті чохла (об`єкт1) виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. На ножі, на клинку якого наявні написи «Columbia JinLand Company USA saber» та «NO.G10 patent: NO:2012.303468072» виявлені клітини з ядрами. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на поверхні чохла від ножа (об`єкт1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта). Генетичні ознаки клітин, виявлені на поверхні ножа (об`єкти 2, 3), не встановлені. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на чохлі від ножа (об`єкт 1) є змішаними належать більше ніж одній особі та місять генетичні ознаки зразків крові трупа ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 ;
		- Рапорт слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_16 (т.1 а.с.152), відповідно до якого вказаним слідчим під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України виявлено вчинення іншого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, вчиненого солдатом ОСОБА_7 . Встановлено, що військовослужбовець в/ч ПП НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 19.04.2015 р. близько 11-00 год. перебуваючи в приміщенні КПП№2 ВМКЦ ЦР продав ніж з написом «Columbia» слюсарю господарчого відділення господарчого взводу ВМКЦ ЦР ст. солдату ОСОБА_11 . Відповідно до висновку експерта №259-Х від 15.06.2015 р. даний ніж відноситься до холодної зброї. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення  ч. 2 ст. 263 КК України;
		- Висновок експерта №367 судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 (т.1 а.с.176-178), яка розпочата 20.04.2015 р., а закінчена 21.05.2015 р. підсумки у якій зроблено на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , вивчення записів медичної карти №4201 стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_10 , огляду трупа, результатів лабораторних досліджень та з врахуванням обставин випадку, про те, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено поранення передньої черевної стінки з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке могло утворитися від дії гострого предмету з колото-ріжучими властивостями, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв`язку з настанням смерті. Також при експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено лінійне садно на передній черевній стінці зліва від пупка, яке могло утворитися від дії гострого предмету, має ознаки легкого тілесного пошкодження і в причинному зв`язку зі смертю не стоїть. Смерть ОСОБА_10 настала від колото-різаного поранення живота з пошкодженнями попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке викликало розвиток гострої масивної крововтрати. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлені ознаки хронічної ішемічної хвороби серця, яка в причинному зв`язку зі смертю не стоїть. При судово-токсикологічній експертизі крові та тканин нирки від трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,8‰ та 0,4‰ відповідно, що може свідчити про нетверезий стан його на момент настання смерті;
		- Медична карта стаціонарного хворого № 4201 від 19.04.2015 року відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 179-209); 
		- Протокол добровільної видачі зброї ( Т.1 а.с. 210), відповідно до якого ОСОБА_11 добровільно видав ніж з чохлом, який близько 11-00 год. 19.04.2015 р. йому в приміщенні КПП2 ВМКЦ ЦР продав за 120 грн. військовослужбовець ОСОБА_7 . На даному ножі містяться наступні написи «NO.G10», «patent:NO:2012.303468072», фірма «Columbia JinLand Company», руків`я ножа світле з чорними смужками;
		- Висновок балістичної експертизи холодної зброї №259-Х від 15.06.2015 р. (т1 а.с.212-215), відповідно до якої наданий на дослідження ніж з написами «Columbia JinLand Company USA SABER» та «NO.G10 patent: NO:2012303468072» є холодною зброєю колюче-ріжучої дії. Даний ніж виготовлено заводським способом по типу мисливських ножів загального призначення; 
		- висновок експерта №59-мк судово-медичної криміналістичної експертизи одного клаптя шкіри, вилученого із черевної стінки трупа ОСОБА_10 , та двох предметів його одягу і одного мисливського ножа, що розпочата 04.04.2016 р. та закінчена 07.04.2016 р. (т.2 а.с.2-13), відповідно до якого на зовнішній та лицевій поверхні, отриманих для проведення судової медико-криміналістичної експертизи як одного клаптя шкіри, вилученого із черевної стінки трупа ОСОБА_27 так і предметів його одягу виявлено наступні ушкодження шкіри та пошкодження трикотажу: досліджуваний під №1 клапоть шкіри із передньої поверхні черевної стінки  одиночна проникаюче-наскрізна котоло-різана рана із фрагментом одиночного додаткового наскрізного розрізу шкіри, по типу «ластівчиного хвоста», який відходить від правого краю цієї рани біля її нижнього, гострокутого кінця; досліджуваний під №2 трикотажний светр  два окремі, позначені відповідно №№1,2, проникаюче-наскрізні пошкодження ниток петель трикотажу, з яких: позначене №1 пошкодження  є колото-різаним пошкодженням трикотажу, розташованим в середній третині лівої половини переду даного светра, а от позначене №2 пошкодження  є вже різаним пошкодженням трикотажу, розміщеним в середній третині правої половини переду цього светра; досліджувана під №3 трикотажна майка  одиночне проникаюче наскрізне колото-різане пошкодження ниток петель трикотажу, розташоване в середній третині лівої половини переду цієї майки із одиночним додатковим наскрізним розрізом трикотажу, по типу «ластівчиного хвоста», який відходить від правого краю даного пошкодження біля його нижнього кінця. При цьому одиночна проникаюче-наскрізна колото-різана рана шкіри, вилучена із черевної стінки трупа ОСОБА_10 , як по своєму морфологічному характеру так і по кількості та локалізації співпадає із двома, одним окремим, позначеним №1, і одним не понумерованим, наскрізним колото-різаними пошкодженнями трикотажу, виявленими на лицевій поверхні середніх третин лівих половин переду досліджуваних під №№2,3 светра і майки потерпілого  а тому як ця рана шкіри, так і ці два пошкодження трикотажу могли утворитися одномоментно, за умови пошарового розміщення светра і майки на тулубі ОСОБА_10 , від одноразової дії на нитки петель трикотажу та шкіру  якогось твердого, плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими колюче-ріжучими конструктивними особливостями характерними, в тому числі, і для ножа із однобічно-гострим клинком, який має недеформоване гострокутне вістря, одне гостре лезо та тупий, «П» подібної форми на своєму поперечному перерізі, «обушок» із добре вираженими боковими ребрами. Пов`язані ж як із цією колото-різаною раною шкіри, так і з колото-різаними пошкодженнями ниток петель трикотажу переду досліджуваної під №3 майки  одиночні додаткові наскрізні розрізи шкіри та трикотажу, які по типу «ластівчиного хвоста» відходять від правих країв, біля нижніх, нанесених лезом клинка травмуючого предмету, кінців, як рани шкіри, так і пошкодження трикотажу  також могли утворитися одномоментно  від одноразової ріжучої дії предмету чи знаряддя, під час його вилучення із черевної стінки потерпілого ОСОБА_10 . А от окреме, позначене №2, проникаюче-наскрізне різане пошкодження ниток петель трикотажу, виявлене в середній третині правої половини переду досліджуваного під №2 светра потерпілого ОСОБА_10  могло утворитися, в невідомій послідовності від розташованого в середній третині лівої половини переду даного светра та вищеописаного під №1 окремого наскрізного колото-різаного пошкодження трикотажу, від ще однієї окремої дії на нитки петель трикотажу  як ріжучої кромки леза чи вістря клинка вищевказаного ножа, так і будь-якого іншого подібного до нього, твердого плоского травмуючого предмету чи знаряддя, що володіє добре вираженими ріжучими конструктивними особливостями. Як вищевказана одиночна наскрізна колото-різана рана шкіри, вилучена із черевної стінки трупа потерпілого ОСОБА_10 , так і два, одне окреме, позначене №1, і одне не пронумероване, наскрізні колото-різані пошкодження ниток петель трикотажу, виявлені на лицевій поверхні середніх третин лівих половин переду досліджуваних під №№2,3 светра і майки потерпілого  могли утворитись від одноразової колюче-різаної травмуючої дії як клинка, наданого для проведення судової медико-криміналістичної експертизи і досліджуваного під №4, мисливського ножа загального призначення, так і клинка будь-якого іншого колюче-ріжучого травмуючого предмету чи знаряддя із ідентичними до нього метрично-конструктивними параметрами; 
		- постанова від 17.07.2015 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання у існуючий на той час ЛВ на ст.Жмеринка Вінницької області; (т.2 а.с.101) бирки з написом «27», майки та джемпера ОСОБА_28 , мисливського ножа у піхвах;
		- Старший слідчий СВ ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_29 15.07.2015 р. звернувся до заступника прокурора Хмельницької області ОСОБА_30 із клопотанням про продовження строків досудового розслідування, яке мотивоване тим, що для завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду необхідно провести одночасні допити свідків, оголосити ОСОБА_7 остаточну підозру з урахуванням вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, призначити та отримати висновок медико-криміналістичної експертизи, наркологічної експертизи, провести додатковий допит підозрюваного ОСОБА_7 щодо обставин вчинення ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, виконати інші слідчі дії після отримання висновків експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_7 від отримання копії даного клопотання відмовився у присутності двох понятих (т.2.а.с.149 - 151);
		- Слідчий СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_31 11.08.2015 р. звернувся до т.в.о. військового прокурора Західного регіону України ОСОБА_32 із клопотанням про продовження строку досудового розслідування (т.2 а.с.155), яке мотивоване тим, що у визначений чотиримісячний строк досудове розслідування неможливо завершити через необхідність дослідити і перевірити всі доводи свідків та підозрюваного, усунути наявні протиріччя, визначитися із остаточною кваліфікацією кримінального правопорушення та оголосити ОСОБА_7 кінцеву мотивовану підозру із зазначенням всіх об`єктивно доведених фактів його вини у вчиненні злочинів, після чого виконати вимоги ст. 290 КПК України(Т.2а.с.155);
		- Постанова слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_18 від 24.09.2015 р., погодженою процесуальним керівником по кримінальному провадженню  прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_19 , досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42015020420000174 від 19.04.2015 р. за правовою кваліфікацією ч.2 ст.121, ч. 2 ст.263 КК України  зупинено у зв`язку із тим, що ОСОБА_7 з 24.09.2015 р. ухиляється від слідства на контакт із органами досудового розслідування не виходить, проведеними слідчими розшуковими гласними діями та іншими заходами встановити його місцезнаходження не вдалось за можливе (т.2.а.с.164-165). Постанова старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_20 від 10.10.2015 р. (т.2 а.с. 166-167) досудове розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України відновлено для допиту свідка ОСОБА_21 , який був пасажиром на місці №23 вагону №14 поїзду №118 сполученням Чернівці-Київ та після допиту якого постановою від 10.10.2015 р. цього ж слідчого дане кримінальне провадження знову ж було зупинено, копії постанов направлено обвинуваченому та захиснику (т.2.а.с. 169-170);
		- Лист прокурора ОСОБА_17 від 24.04.2015 про визначення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підслідність кримінального провадження №120150204100000 за військовою прокуратурою Вінницького гарнізону Центрального регіону України, а також прохання про направлення матеріалів кримінального провадження( Т.4 а.с. 68-69);
		- Доручення заступника військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України капітана юстиції ОСОБА_17  від 30 квітня 2015 року про проведення досудового розслідування (Т.4 а.с. 75);
		- Повідомлення слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України лейтенанта юстиції ОСОБА_33 про початок досудового розслідування( Т.4 а.с. 76);
		- Доручення начальника слідчого відділення ЛВ на ст. Жмеринка УМВС на ПЗЗ підполковника міліції ОСОБА_34 від 19.04.2015 року про проведення досудового розслідування , адресоване старшому слідчому слідчого відділення ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на Південно  Західній залізниці майору міліції ОСОБА_29 ( Т.4 а.с.86);
		 Доводи сторони захисту з приводу того, що суд першої інстанції не зазначив чому надає перевагу показам свідка ОСОБА_24 над показами ОСОБА_7 , не відповідають дійсності, оскільки судом було зазначено, що суд відкидає твердження обвинуваченого про вчинення злочину  нанесення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_35 іншим учасником конфлікту - свідком ОСОБА_36 , оскільки таке твердження суперечить встановленим в ході судового розгляду обставинам: показанням свідка ОСОБА_24 , який ствердив, що коли він покинув вагон № 14, ОСОБА_10 ще не почав кричати, свідка ОСОБА_12 , який ствердив, що потерпілий ОСОБА_10 повідомив в присутності інших осіб, що його «Зарізали сепаратисти», «Сашко сепаратист»; показами інших свідків ОСОБА_37 , ОСОБА_25 , ОСОБА_38 , ОСОБА_11 , ОСОБА_39 , які підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_7 перебував під час події в поїзді у камуфльованому одязі; поведінку обвинуваченого, який на першій же зупинці покинув місце події в м.Вінниці Вінницької області та попрямував на територію Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, куди прийшов в стані алкогольного сп`яніння та незаконно збув холодну зброю  предмет попередньо вчиненого злочину іншому військовослужбовцю, поведінку свідка ОСОБА_40 , який підтвердив, що ОСОБА_7 у поїзді вів себе агресивно, що змусило його до кінця поїздки до м.Київ перебувати то в туалеті, то в тамбурі іншого вагону, де він також бачив працівників поліції, які проходили повз нього; інформацією телефонних розмов ОСОБА_24 , згідно якої останній дійсно 19.04.2015 року завершив рух у поїзді до станції призначення.
		 
		 При винесенні вироку судом першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що показання та невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_41 у інкримінованих йому злочинах, є способом уникнути відповідальності за вчинене, а його винуватість підтверджується ретельно дослідженими у судовому засіданні доказами, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. 
		 Крім того, покази обвинуваченого є неправдивими, суперечать показам свідків, що безпосередньо допитані у судовому засіданні. Так, обвинувачений достовірно знав про те, що ОСОБА_10 отримав ножове порання від якого останній страждав, та надалі обвинувачений під вигаданою причиною покинув приміщення потягу, оскільки про зупинку із підстав відвідування дівчини у м.Вінниці він звернувся до провідника лише після того, як стан ОСОБА_10 загострився та було викликано начальника поїзда. Також очевидно, що між ОСОБА_7 та іншими пасажирами поїзду був гострий конфлікт, який супроводжувався фізичним контактом, про що свідчать покази свідків ОСОБА_25 , яка показала, що змушена була провести ОСОБА_7 та пасажира із місця 27 до тамбуру, так як вони штовхались, ОСОБА_42 , який підтвердив, що «було таке, що ОСОБА_43 чіплявся до якогось пасажира» та казав «за що батю вбили», ОСОБА_24 , який сприйняв поведінку ОСОБА_7 як агресивну та покинув приміщення вагону. Також у ході судового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції достовірно встановлено, що потерпілий ОСОБА_10 тривалий час (від 30 до 60 хвилин) голосно кричав, що його «ріжуть, вбивають, підрізали». Свідок ОСОБА_12 достовірно повідомив, що ОСОБА_10 кричав «сепаратисти мене зарізали», «Сашко сепаратист» та ці слова чули всі присутні особи. 
		 
		 Зокрема, при доведеності вини ОСОБА_7  судом першої інстанції були враховані висновки експертиз, які проведені фахівцями, попередженими про кримінальну відповідальність. Це висновок молекулярно-генетичної експертизи №446 від 03.11.2015 р. (т.1 а.с. 141-150), відповідно до якого на чохлі ножа ( в тому числі на внутрішньому змісті чохла (об`єкт1) та на ножі із надписами виявлені сліди крові людини та клітини з ядрами. На ножі, на клинку якого наявні написи «Columbia JinLand Company USA saber» та «NO.G10 patent: NO:2012.303468072» виявлені клітини з ядрами. Генетичні ознаки слідів крові людини та клітин, виявлених на чохлі від ножа (об`єкт 1) є змішаними належать більше ніж одній особі та місять генетичні ознаки зразків крові трупа ОСОБА_10 та підозрюваного ОСОБА_7 , які в сукупності із показами експерта ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_44 , ОСОБА_12 , достовірно підтверджують застосування вказаного ножа саме обвинуваченим ОСОБА_7 в потязі №118 сполученням Чернівці-Київ 19.04.2015 року приблизно о 03.40 годині на грунті раптово виниклих неприязних відносин щодо пасажира ОСОБА_10 , заподіявши останньому колото-різане поранення живота з пошкодженням попереково-ободової кишки, шлунку, підшлункової залози, печінки, портальної та нижньої порожнистої вен, яке згідно висновку №367 від 21.05.2015 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент спричинення і стоїть в причинному зв`язку з настанням 19.04.2015 р. о 13-03 год. смерті ОСОБА_10 у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.
		 Також це висновок балістичної експертизи холодної зброї №259-Х від 15.06.2015 р. відповідно до якого, наданий на дослідження ніж з написами «Columbia JinLand Company USA SABER» та «NO.G10 patent: NO:2012303468072» є холодною зброєю колюче-ріжучої дії; даний ніж виготовлено заводським способом по типу мисливських ножів загального призначення, який в сукупності із оглянутим речовим доказом  ножем у чохлі, показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_39 , ОСОБА_13 та показами обвинуваченого ОСОБА_7 , відомостями управління громадської безпеки про відсутність ОСОБА_7 на обліку як власника зброї, достовірно підтверджують носіння та збут останнім іншої холодної зброї 19.04.2015 року у період часу з 10 до 12.30 години у приміщенні КПП №2 ОСОБА_11 без встановленого законом дозволу.
		 Також, судом було враховано особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який на час вчинення злочину був повнолітнім (т.2 а.с.76), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак згідно ст. 89 КК України вважається несудимим (т.2 а.с. 82), був військовослужбовцем, вчинив інкриміновані злочини до винесення вироку Гайсинським районним судом Вінницької області від 21.07.2015 р. за ст. 408 КК України із застосуванням ст. 69 КК України по покарання у виді позбавлення волі строком на один рік (т.2.а.с. 84-85), що змінений ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.09.2015 р. вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 21.07.2015 р. якою, вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 408 КК України, на підставі ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік (т.2.а.с. 86-88), однак під час ухилення від військової служби, яке вироком суду визнане дезертирством; перебував на обліку у Літинському РС КВІ УДПС України у Вінницькій області (т.1 а.с. 61); згідно ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 02.08.2016 року звільнений від відбування покарання, призначеного за вироком Гайсинського районного суду Вінницької області за ч.1 ст.408, ст.69 КК України, до 1 року позбавлення волі,16 вересня 2015 р. Апеляційним судом Вінницької області змінено вирок першої інстанції та засуджено ч.1 ст. 408, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 у зв`язку із закінченням іспитового строку (т.3 а.с. 106-107); на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває (т.2 а.с. 90, 93, 94); з 04.02.2015 р. по 12.02.2015 р. перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону з діагнозом згідно виписного епікризу №619, 12.02.2015 р. переведений до військового госпіталю (м. Старокостянтинів) для продовження лікуваня (т.2 а.с. 91-92); з 12.02.2015 р. по 26.02.2015 р. перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 з діагнозом: застарілий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу, передньо-медіальна нестабільність, побутовий алкоголізм, після проведеного лікування виписаний за місцем служби (т.1 а.с. 62, 63, т.2. а.с. 89); планове оперативне втручання (артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв`язки) з приводу застарілого розриву передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу, передньо-медіальної нестабільності у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону не проводилась, загоєння травматичних пошкоджень залежить від індивідуальних резервних захисних механізмів організму людини (т.2 а.с. 186, 187); за місцем проживання в с. Івча Літинського району Вінницької області характеризується з негативної сторони (т.2 а.с. 80); за місцем проходження служби у військовій частині-польова пошта НОМЕР_3 характеризується з негативної сторони, займаній посаді не відповідає, не доцільно використовувати на посадах в Збройних Силах України, за час військової служби у в/ч ПП НОМЕР_3 за медичною допомогою не звертався (т.2 а.с.95, 96); будинок в АДРЕСА_1 згідно запису в по господарській книзі рахується за ОСОБА_45 , до складу сім`ї ОСОБА_7 входять мати ОСОБА_46 , син ОСОБА_47 (т.2 а.с.81) та сестра ОСОБА_48 , мати ОСОБА_49 , ОСОБА_50 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с. 79, 185, 56; т.1 а.с. 58, 59, 60); станом на 29.06.2016 року ОСОБА_7 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , однак не проживає (т.2 а.с. 185); відомості про зареєстроване нерухоме майно за ОСОБА_7 та за адресою АДРЕСА_1 станом на 21.09.2015 року відсутні (т.2 а.с. 41-44, 55).
		 Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вирок Жмеринського міськрайонного суду від 31.10.2016 року є законним, обґрунтованим, вмотивованим та всупереч твердженням сторони захисту відповідає вимогам ст.ст. 370 , 374 КК України.
		 За таких обставин апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо виду та міри обраного покарання для обвинуваченого ОСОБА_7 і вважає, його достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів, тому вирок Жмеринського міськрайоннного суду Вінницької області від 31 жовтня 2016 року є законним, обґрунтованим, вмотивованим та всупереч твердженням сторони захисту відповідає вимогам ст.ст. 370 , 374 КК України, тому скасуванню не підлягає. 
		 Керуючись ст. ст. 403, 404, 405,407,419 КПК України, апеляційний суд , -
		 
		 УХВАЛИВ:
		 
		 Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		 Вирок Жмеринського міськрайонного суду від 31 жовтня 2016 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.2 ст. 121, ч.2 ст. 263 КК України  залишити без змін.
		 Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4 
		З оригіналом вірно:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...