Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 445/385/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2017. Зареєстровано: 20.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2017.
Дата набрання законної сили: 30.05.2018
Результат оскарження 30.05.2018 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 445/385/16-к
		Провадження №1-кп/461/6/17
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20.02.2017 року                                    м.Львів
		Галицький районний суд м.Львова у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань ОСОБА_2 , 
		з участю: 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілого ОСОБА_8 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140210000527 від 06.07.2015 року про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого, востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.2 ст.187 КК України до 6 років позбавлення волі, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України 
		В С Т А Н О В И В:
		02.07.2015 року, о 22:15 год., обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на місці ДТП, яке мало місце 02.07.2015 року о 22:15 год., на автодорозі Львів-Тернопіль, в районі 53 км + 500 м, біля с.Велика Вільшаниця, Золочівського району, Львівської області, внаслідок зіткнення сідлового тягача «MAN TGA 18.410», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із бортовим напівпричепом  Е «SCHMITZ», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок якого загинули водій та пасажири автомобіля «Toyota Corolla» - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а ОСОБА_6 також повторно, викрали з автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_3 , сумку «Kruisell», вартістю 214,20 грн., у якій знаходився ноутбук «MacBook Pro», із серійним номером C02FH0QKDH2H, вартістю 15000,00 грн., срібний ланцюжок, вагою 22 г, вартістю 5000,00 грн., золоту сережку, 585 проби, виготовленої з білого золота, вагою 1 г, з білим цирконієм, вартістю 625,00 грн., шкіряну сумку, коричневого кольору, вартістю 3000,00 грн.,які належали потерпілому ОСОБА_9 , чим спричинили потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 23839,20 грн., а також викрали з вищевказаного автомобіля золоті сережки, 585 проби, з трьома камінцями білого кольору  цирконію, вагою 2,9 г кожна, вартістю 3000,00 грн., золотий ланцюжок із медальйоном «Божої Матері», вагою 15 г, 585 проби, вартістю 12000,00 грн., золотий браслет, вагою 20 г, 585 проби, вартістю 10000,00 грн., які належали потерпілій ОСОБА_10 , чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 25000,00 грн.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав, та пояснив суду, що в липні 2015 року до обіду виїхали у м.Тернопіль за запчастинами та пробули там приблизно 3 години. ОСОБА_13 у той час перебував за кермом автомобіля. Згодом, приблизно о 17:00 год. виїхали з м.Тернополя разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та донькою ОСОБА_7  ОСОБА_15 . По дорозі зупинилися з метою перекуру та для того, щоб сходити у туалет. Також зазначив, що вони заїжджали у м.Золочів, коли було вже темно, щоб щось купити, однак так нічого і не купили. Там заходили у магазин «Сільпо» та «Рукавичка». З м.Золочева їхали п`ятеро. Коли проїжджали біля села Велика Вільшаниця приблизно о 22:15 год. побачили ДТП, по правій стороні стояв автомобіль «Тойота Корола» червоного кольору, яка диміла, а по ліву сторону стояла фура. Проїхавши місце ДТП за 20-30 метрів зупинилися та вибігли допомогти. У той час біля автомобіля стояв священник та збоку стояв бус. Після того, як зупинилися, з машини вийшов ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , які пішли до червоного автомобіля. Через 1-2 хвилини вийшов ОСОБА_7 з метою також надати допомогу та попрямував до автомобіля, який димів. ОСОБА_6 із ОСОБА_7 витягнули з заднього сидіння машини дівчину та поклали її на траву за декілька метрів від автомобіля. Потім побачили на задньому місці на підлозі дівчинку. ОСОБА_6 вирвав поличку ззаду в багажнику, поклав на траву, ззаду автомобіля, а ОСОБА_7 пішов за дитиною, взяв її на руки і положив на траву на полку. Стверджує, що у той час дитина ще дихала, а жінка не подавала ознак життя. У цей час ОСОБА_14 викликав швидку декілька раз. Згодом приїхала швидка та забрала дитину. Також зазначив, що за кермом червоного автомобіля був чоловік. ОСОБА_7 разом зі священником намагалися витягнути останнього за ліву руку, однак не вдалося, оскільки тіло було затиснуте. ОСОБА_13 стояв біля автомобіля Деу Ланос, а ОСОБА_14 тушив машину. Пробули на місці ДТП приблизно 30-40 хвилин. Зазначив, що ОСОБА_6 при собі мав рюкзак, який знаходився в машині на задньому сидінні та під час того, як вони виходили з автомобіля ОСОБА_6 свій рюкзак не брав. Стверджує, що нічого на місці події і з місця події з собою не брали. Також пояснив суду, що по дорозі проїжджала машина, яка засвітила фарами узбіччя, де ОСОБА_7 побачив сережку та білий телефон. Телефон він закинув у машину. Потім ОСОБА_7 разом зі своєю донькою поїхали до Львова на вул.Шафарика, куди поїхали інші йому не відомо. За декілька днів після ДТП ОСОБА_13 подзвонив ОСОБА_7 та запитав, що робить. Потім ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та його донька поїхали на Левандівку, там зустрілися з ОСОБА_6 . З будинку вийшов ОСОБА_6 , кинув сумку з ноутбуком та ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та його донька поїхали до ломбарду, щоб запитати, скільки даний ноутбук буде коштувати. Зазначив, що ОСОБА_14 хотів залишити собі даний ноутбук. У ломбарді «Скарбниця», який розташований на перехресті вул. Степана Бандери та вул. Героїв УПА, оцінили вищевказаний ноутбук в 5400 гривень. Тоді розійшлися, ОСОБА_7 з донькою пішли на маршрутку. На наступний день ОСОБА_7 передзвонив хтось із хлопців, хто саме пригадати не може, чи то був ОСОБА_14 , чи то ОСОБА_13 , та запитали, чи він має документ, щоб залишити ноутбук у ломбарді. Згодом, на вул. Фредра у м.Львові ОСОБА_7 та ОСОБА_14 заклали у ломбарді «Скарбниця» ноутбук «Apple Makbook Pro» й отримали 5400 гривень, з яких 200 гривень отримав ОСОБА_7 , а решту ОСОБА_14 забрав собі. Приблизно за тиждень  два ОСОБА_7 прочитав в інтернеті, що з машини викрали ноутбук марки «Apple Makbook Pro». Після цього, на наступний день ОСОБА_7 зустрівся з потерпілим й пояснив, де знаходиться даний ноутбук. ОСОБА_7 дзвонив ОСОБА_14 для того, щоб останній знайшов гроші. Потім вони поїхали в ломбард, який розташований на вул. С.Бандери, 1 та потерпілий викупив вищевказаний ноутбук. Іншим особам, його друзям ОСОБА_7 про це не розповів. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе не визнав та пояснив суду, що ті події, які зазначені у обвинувальному акті йому не відомі. Стверджує, що взагалі не їздив у м.Тернопіль, 02.07.2015 року, не виїжджав зі Львова та був зі своєю колишньою дружиною. Зазначив, що з ОСОБА_13 познайомився в СІЗО. 30.04.2015 року звільнився з місць позбавлення волі. Що стосується ОСОБА_14 , то обвинувачений стверджує, що познайомився з ним у 2012 році в СІЗО в іншій камері, ніж з ОСОБА_13 .. Також зазначив, що дуже часто міняє телефонні номери. ОСОБА_6 з ОСОБА_7 познайомив або ОСОБА_14 , або ОСОБА_13 , точно пригадати не може, а тому бачив останнього всього декілька раз. Стверджує, що через конфлікт з ОСОБА_14 перестав з ним спілкуватися з червня 2015 року. З червня 2015 року загубив усі зв`язки з вищевказаними особами. Окрім того, стверджує, що дуже часто міняв адресу проживання, а саме проживав приблизно тиждень  два на вул. Личаківській у ОСОБА_14 , на вул. Пасічній у товариша, на вул. Низинній також у товариша та у гуртожитку. Зазначив, що ОСОБА_13 має автомобіль Деу Ланос та ОСОБА_6 їздив на цій машині лише у якості пасажира. Також пояснив суду, що жодного ноутбуку у нього ніколи не було, оскільки користується інтернетом з телефону. Стверджує, що ОСОБА_7 оговорює ОСОБА_6 .
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що в день події ДТП був дитячий фестиваль в місті Тернополі, куди поїхали його діти. У день ДТП з автомобіля викрали ноутбук, сережку сина, ланцюжок срібний з кулоном з написом «New Welle», браслет золотий, ланцюжок і кулончик Божої матері, а також мобільний телефон сина, який згодом був повернутий. Через деякий час після ДТП ОСОБА_8 подзвонив чоловік та сказав, що знає, де знаходиться ноутбук його сина. Згодом вони поїхали у ломбард «Скарбниця», який знаходився на вул. Фредра у м.Львові та через 6 годин їм видали ноутбук, який ОСОБА_8 поверхнево оглянув. Стверджує, що частина важливої інформації з ноутбука була знищена.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 надала суду покази, аналогічні показам, даним потерпілим ОСОБА_8 .
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що під час ДТП загинула його дружина та дитина. Зазначив, що у м.Тернопіль загиблі їхали на виступ, де повина була брати участь його донька. Стверджує, що в дитини був ланцюжок приблизно 20 грам, перстень, сережки з камінчиками та не впевнений, чи був на останній в той день браслет. Зазначив, що на місці ДТП його не було та після даної події золоті вироби йому ніхто не повертав. Пояснив, що ОСОБА_17 був присутній в ломбарді при викупі ноутбука.
		Допитаний у судовому засіданні свідок інспектор-криміналіст Золочівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_18 суду показав, що на початку липня в темну пору доби прибули на місце ДТП, а саме не пізніше, ніж за 30 хв. після повідомлення чергового. На місце приїхав зі слідчим Курпіта, оперативником ОСОБА_19 , дільничним ОСОБА_20 та заступником начальника слідчого відділу Золочівського ВП Яворським. Стверджує, що пробули всі разом на місці ДТП приблизно 3 години, а можливо навіть більше. У цей час була ніч, тому не пригадує, чи стояв там автобус. Окрім того зазначив, що на місці пригоди були пожежники, сторонні особи, інспектор ДАІ. Про факт крадіжки речей дізнався на наступний день або через день після ДТП від працівників районного відділу.
		Працівник патрульної служби ОСОБА_21 , який на момент ДТП був працівником ДАІ, допитаний у судовому засіданні у якості свідка суду пояснив, що приїхавши на місце ДТП побачив, що праворуч стояв легковий автомобіль, а зліва фура. Стверджує, що перший раз побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у Галицькому районному суді м.Львова, до цього ніколи їх не бачив. Зазначив, що золоті вироби неможливо було побачити, оскільки на вулиці було вже темно. Поїхав з місця ДТП під ранок.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що на місце ДТП приїхав разом з іншими співробітниками приблизно о 23 год. У цей час там знаходився Яворський, який під автомобілем Тойота Корола, червоного кольору, знайшов телефон марки «Айфон 5» або «5с» та у бардачку даного автомобіля страховий поліс. Стверджує, що ОСОБА_22 був безпосередньо біля автомобіля та бачив там дві пари жіночих туфлів, більше нічого не бачив, зокрема сумки з ноутбуком та золотих прикрас. Після того, як огородили територію місця ДТП, крім родичів та друзів до автомобіля ніхто не підходив.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду повідомив, що прибувши на місце ДТП, запросили понятих та провели огляд місця події. Крім уламків з автомобіля нічого не знайшли. Крім того, на місці події було проведено радіорозвідку по встановленню абонентських номерів, які були на місці події. Зазначив, що з оперативної інформації було встановлено, що номерами, вказаними у рапорті, користувалися ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 .
		Свідок ОСОБА_24 , допитаний у судовому засіданні суду пояснив, що разом з іншими колегами, а саме ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 приїхали на місце ДТП, було вже темно. Пам`ятає, як витягали з легкового автомобіля чоловіка, оскільки останній був затиснутий та в машині були відкриті задні двері. Про крадіжку речей дізнався від слідчих. Стверджує, що на місці ДТП ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не бачив, вперше побачив їх у Галицькому районному суді м.Львова, коли приїхав на судове засідання.
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 надали суду пояснення, аналогічні, викладеним свідком ОСОБА_24 , зазначили, що по суті даного кримінального провадження нічого пояснити не можуть.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив суду, що приблизно о 22:22 год. 02.07.2015 року поступив виклик, через 20-25 хвилин прибув на місце ДТП. Стверджує, що ОСОБА_27 та інші працівники пожежної частини лише витягали чоловіка з червоного автомобіля. Зазначив, що на час прибуття до місця ДТП там перебувало 10 осіб та не зауважив, чи щось було біля машини та на чоловікові, якого витягали з авто. Не може сказати, хто саме витягав інших пасажирів.
		Свідок ОСОБА_30 , будучи допитаним у судовому засіданні, суду пояснив, що про здійснення крадіжки на місці ДТП дізнався від співробітників. Зазначив, що у матеріалах справи є витяг з журналу викликів, коли поступив сам виклик, та коли приїхали на місце ДТП.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що вперше бачить обвинувачених та потерпілих, з ними не знайомий. Що стосується даного кримінального провадженні нічого пояснити не може.
		Свідок ОСОБА_32 , будучи допитаним у судовому засіданні суду показав, що перебував на місці ДТП, а в подальшому було виявлено крадіжку. З метою виявлення причетних осіб, на місці ДТП проводився моніторинг радіотехнічних засобів стільникового зв`язку. Проведеним аналізом встановлено, що з всієї кількості телефонів підійшло чотири номери телефонів. Кому належали номери телефонів встановлено було наступним чином: є роздруківка з телефону, є зв`язки номерів телефонів. На момент вчинення злочину перевірялися власники телефонів і номери, якими вони користувалися, а не на момент розкриття злочину.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 суду пояснив, що по приїзду на місце ДТП приблизно о 22 год. 15 хв. він допомагав працівнику ДАІ регулювати рух зверху, тому не бачив, чи сторонні особи підходили до місця ДТП, хто брав викрадені речі та взагалі не бачив цих речей.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що дійсно був на місці ДТП та допомагав витягувати чоловіка з легкового автомобіля. Стверджує, що за 5-10 днів після цього дізнався про крадіжку з місця ДТП з розмов людей.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 , який є працівником ломбарду «Скарбниця» пояснив суду, що 06.07.2015 року до нього звернувся ОСОБА_7 з ноутбуком, щоб віддати під заставу, у зв`язку з чим було укладено договір приблизно на один тиждень. За ноутбук «Apple» ОСОБА_34 віддав ОСОБА_7 5000,00 грн. Стверджує, що ноутбук був з сумкою.
		Свідок ОСОБА_35 , який був допитаний у судовому засіданні суду пояснив, що під час здачі у ломбард вищевказаного ноутбуку його на роботі не було, тому ноутбук «Apple» від ОСОБА_7 приймав, оцінював та віддавав за нього гроші ОСОБА_36 .
		Свідок ОСОБА_37 , будучи допитаним у судовому засіданні суду пояснив, що 16.07.2015 року був на зміні у ломбарді «Скарбниця», який розташований на вул. Фредра у м.Львові. Цього ж дня, приблизно о 17:00 год. до нього звернувся ОСОБА_38 з вимогою віддати ноутбук, потім підійшов ОСОБА_7 , надав свій паспорт і договір. Зазначив, що вони хотіли лише скинути інформацію з ноутбуку, а не викупляти його. Згодом віддали ОСОБА_39 приблизно 5500-5800 грн., щоб забрати ноутбук.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 суду показала, що є працівником ломбарду «Чесний Ломбард», який видає фінансові кредити на підставі паспорту, ідентифікаційного коду. Зазначила, що влітку 2015 року, точного часу не пам`ятає, до ломбарду принесли сережку, яку вона прийняла.
		У судовому засіданні, допитаний свідок ОСОБА_13 повідомив, що з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знайомий більше 7 років. Зазначив, що в липні 2015 року їхав у м.Тернопіль з ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та його донькою для того, щоб ОСОБА_14 домовився про збут товарів, які останній планував привозити із-за кордону. У той день заходили до багатьох магазинів. Пояснив, що коли повертались до м.Львова побачили ДТП за участю фури та автомобіля Тойота Корола. Підійшовши до легкового автомобіля, побачив дитину, стало погано, пішов назад до свого автомобіля. Інші пасажири також виходили з автомобіля, дзвонили та допомагали діставати з Тойоти людей. Стверджує, що під час ДТП не бачив, щоб ті люди, які їхали з ним разом брали якісь речі з автомобіля. Окрім того, одночасно з ними зупинився чорний бус. Повідомив, що ОСОБА_6 при собі мав рюкзак, з яким їздив до м.Тернополя, та який знаходився у багажнику автомобіля ОСОБА_13 . Даний рюкзак ОСОБА_6 забрав з машини у м.Львові. На наступний день після аварії ОСОБА_13 зустрівся із ОСОБА_14 та ОСОБА_7 та разом поїхали до ломбарду. Приблизно після тижня часу до нього підійшли працівники поліції та запросили його на допит в ГУНП, де від останніх дізнався про крадіжку. В ході допиту ОСОБА_13 зрозумів, що ОСОБА_14 та ОСОБА_7 інкримінується крадіжка з місця ДТП.
		Повторно допитаний свідок ОСОБА_13 суду показав, що за кермом автомобіля Деу Ланос, який є власністю мами ОСОБА_13 , у день ДТП був ОСОБА_14 , з яким він познайомився у СІЗО. Стверджував, що після аварії з останнім бачився приблизно 10 разів. Зазначив, що про ДТП, яке мало місце 02.07.2015 року з ОСОБА_14 жодного разу не спілкувався. Стверджує, що на місці ДТП подивився на аварію та пішов до свого автомобіля, оскільки стало погано. Не може пригадати, в чому були одягнуті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Пояснив також, що на місці ДТП не було такого моменту, щоб сторонніх осіб не було. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що знайомий з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також близько знайомий з ОСОБА_41 з 2011 року, оскільки останній рекламувався в ОСОБА_14 в журналі «Антураж», який оформлений на його дружину. Востаннє бачився з ОСОБА_9 у лютому 2015 року в Палаці Мистецтв на презентації кліпу. Зазначив, що ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 їхали до м.Тернопіля з метою пошуку точки збуту товару, який привозили з Польщі та повертались ввечері до м.Львова, по дорозі зупинялися у м.Золочеві, щоб сходити в магазин та в туалет. Повертаючись з м.Тернополя побачили аварію, зупинилися та почали надавити медичну допомогу. ОСОБА_14 взяв вогнегасник з автомобіля ОСОБА_13 та почав гасити автомобіль Тойота Корола. Пізніше під`їхав зелений мікроавтобус Спрінтер, де ОСОБА_14 взяв другий вогнегасник. Вказав на те, що до місця ДТП під`їжджало багато машин та підходило багато людей після того, як вони від`їхали. Перебуваючи на місці ДТП дзвонив своїй мамі та питав номер телефону рятувальної служби, після чого набрав продиктований номер, а саме 112. Стверджує, що з місця ДТП поїхали після того, як приїхала швидка допомога. Пробули на місці ДТП від 7 до 10 хвилин, та поїхали після того, як поїхала швидка допомога. ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та ОСОБА_13 поїхали на Левандівку до ОСОБА_6 , до тижня часу після ДТП взяли ноутбук, бо ОСОБА_6 винен був 1800 грн. На наступний день після того, як забрав ноутбук вирішив здати його в ломбард, оскільки не міг ним користуватися, бо останній був заблокований. Потім він ходив з ОСОБА_7 в ломбард «Скарбниця» здати ноутбук. Там ноутбук оцінили приблизно п`ять з чимось тисяч гривень. ОСОБА_7 дали приблизно 100-200 гривень за те, що він здав ноутбук на свій паспорт. Пізніше ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_14 та повідомив, що цей ноутбук належав ОСОБА_9 .
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 суду показав, що не пам`ятає, хто був на місці ДТП. Зазначив, що підходив до автомобіля, однак не бачив нічого і нікого не пригадує. По суті даного кримінального провадження не міг нічого пояснити.
		Допитана у судовому засіданні ОСОБА_43 у якості свідка суду пояснила, що проїжджала місце ДТП на мікроавтобусі, в якому знаходилося 6 чоловік. Зупинившись на місці ДТП, вийшли з автомобіля та чоловіки намагалися витягнути потерпілих з машини. Зазначила, що вона підходила близько до дівчинки, а до водія і до жінки не підходила.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_44 суду пояснив, що побачили ДТП, зупинилися. Вийшовши з автомобіля, почали витягувати жінку, а потім дитину. Зазначив, що він, ОСОБА_45 та водій мікроавтобуса виносили потерпілого. Вони втрьох витягували потерпілих та коли вже почали перекладати потерпілих, то приїхало дуже багато людей. Стверджує, що на місці пробули допоки приїхала швидка допомога, оглянула дитину і поїхала. Відразу після того, як поїхала швидка, вони поїхали. Швидка допомога приїхала на місце ДТП приблизно за 40 хв. після виклику о 22-12 год. Працівники швидкої допомоги казали, що так довго їхали через те, що переїзд був закритий, оскільки проїжджав поїзд.
		Свідок ОСОБА_45 , будучи допитаним у судовому засіданні пояснив, що 02.07.2015 року приблизно о 21:00 год. виїхали бусом у складі 7 чоловік, а саме він, ОСОБА_46 , ОСОБА_43 , ОСОБА_47 , священник Варахоба з жінкою та ОСОБА_48 , в сторону Хмельницької області. Зупинилися, бо побачили ДТП ззаду фури, зліва від дороги стояла розбита машина червоного кольору, з якої йшов дим, пара. Зазначив, що вийшовши з автомобіля почав дзвонити до швидкої та поліції, одночасно зупиняли транспорт, жінки просили вогнегасник. Стверджує, що обвинувачений ОСОБА_6 був на місці ДТП та щоразу щось вигукував, а саме «де та швидка». В більшості розмовляв суржиком. Окрім того, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 біля машини крикнув «как я ненавиджу эту кровь». Однак лише в середині автомобіля була кров, ззовні не було. Стверджує, що поведінка на першому засіданні була дуже схожою до поведінки ОСОБА_6 , яка була на місці ДТП. Також зазначив, що четверо чоловіків залишилося на місці ДТП, коли після приїзду швидкої за 10-15 хв. вони поїхали, в тому числі на місці ДТП залишилися ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з якими була дитини  дівчинка. Стверджує, що ОСОБА_6 був одягнутий в темну футболку, темні штани та без головного убору. ОСОБА_6 рукою шарив по задньому сидінню і там вимастився кров`ю. Останні були на місці ДТП більше, ніж 30 хв. Окрім того зазначив, що коли надавали фото для пред`явлення до впізнання не могли впізнати обвинувачених, оскільки були маленькі та неякісні фотографії.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_48 суду пояснила, що 02.07.2015 року приблизно о 22:12 год. поверталися зі Львова зі знайомими з екскурсії з Оперного театру у складі 7 чоловік. Коли проїхали певний відрізок дороги, хтось крикнув, що аварія, зупинилися за фурою праворуч, навпроти червоного легкового автомобіля, який попав в ДТП. Зазначила, що вони найпершими приїхали на місце ДТП, першим вийшов водій буса, який підійшовши до автомобіля крикнув, що потрібна допомога. Після цього вийшли з автомобіля, однак до автомобіля підбіг ОСОБА_49 , священник Варабоха, а ОСОБА_50 телефонував у швидку та МНС. У цей час, ОСОБА_48 і ОСОБА_43 витягнули 2 вогнегасники з буса, почали зупиняти водіїв, які їхали в двох напрямках, просили вогнегасники, оскільки з-під капота автомобіля йшов дим. ОСОБА_46 ще з кимось витягували жінку з машини, віднесли її від машини на декілька метрів на узбіччя. У даної жінки було обличчя в крові, ознак життя вона не подавала. Про водія повідомили, що він мертвий, двері не могли відчинити. Після цього витягнули дівчинку, її положили зразу ж за машиною. ОСОБА_48 побігла по воду, взяла воду з буса. Коли бризнула рукою воду на обличчя дитині, то вона була живою. Далі людей, які пропонували допомогу було більше. В момент, коли виносили жінку, ОСОБА_48 подавала вогнегасник. Стверджує, що швидкої не було приблизно 30 хв. від моменту, коли вони приїхали. Обвинувачений ОСОБА_6 відкрив багажник і взяв щось схоже на плівку, накрили тіло жінки. Зазначила, що весь час була біля дівчинки та дочекалася швидкої. Зазначає, що у день ДТП був повний місяць та було все чітко видно, так само, як і обличчя людей. На місці ДТП були не менше 30 хв., а коли дитину забрали в швидку допомогу, переодягнулися в зручніший одяг, чоловіки мили руки. Окрім того, зазначила, що в автомобілі жінка з дитиною були ззаду. Чоловіком відкрилися задні двері праворуч та коли тіла дістали почувся вигук «как же я эту кров ненавижу». Вважає, що швидше за все це був голос обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки сам тембр голосу і картавість букви «р» дуже схожі. Після того, як швидка поїхала, відправилися за хвилин 10, коли мали сідати у свій бус, залишалися на місці ДТП 1 темна машина, вище розбитої Тойоти. Біля вказаної темної машини було четверо чоловіків. ОСОБА_43 підійшла до них та запитала, чи вони дочекаються міліції. У той час, коли мали вже від`їжджати, вони між собою говорили, хто все таки залишиться. Священник попросив, щоб 4 чоловіки залишилися, щоб собаки не розтягнули тіла. Двоє з них були низькими, інші двоє  вищі. Ці чоловіки стояли біля свого авто і впевнили людей в бусі, що залишаться допоки приїде міліція. Стверджує, що на жінці був ланцюжок. ОСОБА_7 залишався біля машини. Зазначає, що ОСОБА_6 також був на місці ДТП та був одягнутий в темну футболку, та по зовнішньому вигляду й картавому мовленню стверджує, що останній був на місці ДТП. Також зазначає, що по фото, коли пред`явили для впізнання, ОСОБА_48 не впізнала обвинувачених, бо фото не відповідали дійсності, відтак було складно впізнати. Стверджує, що обвинувачений ОСОБА_6 на місці ДТП був одягнутий у темну футболку і в штани, не пригадує, чи був головний убор на голові останнього. 
		Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину не визнали, їх вина повністю доведена зібраними у справі доказами, зокрема показами наступних свідків, які суд вважає належними та допустимими доказами.
		Так, суд приймає до уваги покази потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , які у судовому засіданні показали, які саме речі були викрадені з місця ДТП, яке мало місце 02.07.2015 року. А також покази ОСОБА_8 , який суду пояснив, що ОСОБА_7 подзвонив йому та повідомив, де знаходиться викрадений ноутбук та разом забирали з ломбарду цей ноутбук.
		Суд також приймає до уваги покази свідка ОСОБА_51 , ОСОБА_34 та ОСОБА_52 , які суду показали, що ОСОБА_7 у липні 2015 року здавав у ломбард ноутбук «Mac Book Pro» та показами свідка ОСОБА_40 , яка показала суду, що ОСОБА_7 у липні 2015 року здавав у ломбард золоту сережку, викрадену на місці ДТП, яке мало місце 02.07.2015 року.
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_23 суду показали, що на місці ДТП, яке мало місце 02.07.2015 року, було проведено радіорозвідку та встановлено мобільні номери телефонів, які перебували на місці ДТП, а згодом і встановлено власників цих номерів, зокрема, якими були ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , тому суд приймає до уваги покази цих свідків.
		Покази свідка ОСОБА_17 суд також приймає до уваги, оскільки такий під час допиту у судовому засіданні стверджував, що був присутнім у ломбарді разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час викупу вищевказаного ноутбуку.
		Суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_13 , який суду показав, що 02.07.2015 року на місці ДТП він перебував разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та у подальшому разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_14 забирали в ОСОБА_6 вказаний ноутбук та був присутнім під час того, як ОСОБА_7 здавав його у ломбард.
		Приймає до уваги суд і покази свідка  ОСОБА_48 ,яка повідомила, що 02.07.2015 року близько 22.00 години, повертаючись зі Львова з екскурсії в напрямку зі Львова до м.Тернополя по дорозі було ДТП, в якому зіткнулись вантажівка та легковий червоний автомобіль, зупинившись на місці ДТП, вони почали надавати допомогу постраждалим, зокрема витягувати з червоного авто потерпілих, в чому їм допомагали інші чоловіки. Окрім цього свідок повідомив, що це була нічна пора доби, однак ніч була дуже ясною, оскільки навіть помітила на дівчинці котру витягнули з розбитого авто, сценічний макіяж з камінчиками. Жінку і дівчинку витягнули зі заднього сидіння, водія не вдалось витягнути. Потім вона помітила, як чоловік заглянув на заднє сидіння авто і викрикнув: «как же я ненавижу эту кровь», оскільки він вимастив руку в крові на сидінні, та свідок помітив, що вказана особа не вимовляє букву «р», а також вказана особа поводила себе на місці ДТП командно і його було неможливо не помітити. З місця ДТП вони поїхали черех 10 хв., як поїхала швидка допомога. На місці ДТП залишилась одна легкова машина, темного кольору, у якій було 4 особи чоловічої статі. ОСОБА_43 в них запитала, чи вони дочекаються працівників міліції, на що вони погодились.
		Суд звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_48 в судовому засідання впізнала ОСОБА_7 , як особу, який перебував на місці ДТП 02.07.2015 року та який залишився очікувати працівників міліції, впізнає його по профілю обличчя, оскільки, коли Бернадська запитувала, чи вони залишаться, вона була поруч і ОСОБА_7 стояв боком до ОСОБА_53 . Також свідок ОСОБА_48 чітко стверджує, що ОСОБА_6 також був на місці ДТП, оскільки він виражався нецензурною лайкою, чим і привертав до себе увагу, намагався усім керувати, впізнає його будову обличчя, зазначила, що був у чорній футболці. Окрім цього впізнає його по тембру голосу і по тому, що не вимовляє букву «р».
		Суд приймає до уваги також покази свідка  ОСОБА_54 ,який повідомив, що 02.07.2015 року група з 7 осіб перебували у м.Львові на екскурсії, близько 21.00 год. вони виїхали зі Львова, по дорозі було ДТП, в якому зіткнулись вантажівка та легковий червоний автомобіль, зупинившись на місці ДТП, вони почали надавати допомогу постраждалим, зокрема витягувати з червоного авто потерпілих, в чому їм допомагали сторонні люди, коли він підійшов до розбитого авто, то жінка і дівчинка були уже витягнуті, окрім цього свідок повідомив, що це була нічна пора доби, однак ніч була дуже ясною і обличчя людей, які були на місці ДТП чітко проглядались. На місці ДТП були люди, які просто стояли і які щось викрикували, одним з них, як повідомив свідок, був обвинувачений ОСОБА_6 , він постійно викрикував «де швидка», виражався суржиком, не українською мовою, і не російською мовою. В розбитому авто вимастив руки у крові і кричав «как же я ненавіжу єту кровь». Окрім цього, свідок ствердив, що ОСОБА_6 він впізнав ще в першому засіданні, і його поведінка була такою ж, як на місці ДТП.
		Покази свідка ОСОБА_55 суд також приймає до уваги,оскільки останній повідомив, що в липні 2015 року повертались з екскурсії зі Львова і зупинились на місці ДТП. Він з іншими сторонніми людьми виносили тіла з червоної машини, через 40 хв. приїхала швидка допомога, забрала потерпілу дівчинку. На місці ДТП залишились 4 молодих хлопців, які сказали що будуть чекати працівників поліції.
		Суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_56 ,яка повідомила, що в липні 2015 року повертались з екскурсії зі Львова, зупинились на місці ДТП, перебували деякий час, а саме до приїзду швидкої. На місці ДТП залишилась одна легкова машина темного кольору і 4 хлопці. Вона особисто до них звернулась і попросила дочекатись працівників міліції. Більше нікого на місці ДТП орім них не залишалось.
		Окрім того, суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_22 , який суду пояснив, що на час його прибуття на місце ДТП жодних ювелірних виробів на потерпілих виявлено не було. 
		Крім показів потерпілих та свідків, отриманих у судовому засіданні, обставини злочину та винність обвинувачених підтверджується наступними належними та допустимими доказами, а саме:
		-даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 06.07.2015 року, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02.07.2015 року, о 22 годині 15 хвилин, на автодорозі Львів  Тернопіль в районі с. Велика Вільшаниця, Золочівського району Львівської області, внаслідок зіткнення сідлового тягача «MAN» та автомобіля "TOYOTA Corolla", в наслідок якого загинули водій та пасажири автомобіля "TOYOTA Corolla" ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11  (т.4, а.с.200-202);
		-чеком №23392 від 16.07.2015 року, з якого вбачається, що було повернуто суму кредиту у розмірі 5880,60 грн. до ломбарду «Заставно-Кредитний Дім» (т.4, а.с.203);
		-договором №482-15000769 від 06.07.2015 року, який укладено між ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім» та ОСОБА_7 , згідно якого останній отримав кредит, заклавши при цьому викрадений ноутбук (т.4, а.с.204); 
		-листом ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім» від 27.07.2015 року №159/7, яким повідомляється про те, що ОСОБА_7 06.07.2015 року здав у ломбард ноутбук Apple Core i7 та 16.07.2015 року відкупив його (т.4, а.с.205);
		-довідкою від 30.07.2015 року, складеною начальником СКР ОСОБА_23 , з якої вбачається, що на місці ДТП встановлено мобільне покриття (т.4, а.с.206);
		-листами ПТ «Чесний ломбард», ТзОВ «МАСТ» І КОМПАНІЯ №1710 від 11.09.2015 року, №1799 від 25.09.2015 року, №1726 від 11.09.2015 року, з яких вбачається, що ОСОБА_7 укладено договір фінансового кредиту та договір закладу майна, а саме сережку з/к з кам., золото Т2585, 586, масою 2,90 г та мобільний телефон «SAMSUNG E1200», ІМЕІ: НОМЕР_4 , та на які було звернено стягнення та таке реалізоване (т.4, а.с.209-211);
		-фотокартками, з яких вбачається, які саме золоті вироби були викрадені на місці ДТП з ОСОБА_10 (т.4, а.с.227-228);
		-листом від ПТ «Ломбард «Заставно-Кредитний Дім» від 19.08.2015 року №5685/8/2, до якого додано диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, на якому відображено момент укладення договору №482-15000769 від 06.07.2015 року та відеозапис від 16.07.2015 року (т.4, а.с.232);
		-даними висновку експерта №39/2015 від 03.07.2015 року, у якому зазначено, що на 4 пальці правої кисті наявний перстень з металу жовтого та білого кольору з 3 камінцями та відсутності інших металевих виробів на тілі ОСОБА_10 (т.5, а.с.11-13);
		-даними висновку експерта №38/2015 від 03.07.2015 року, з якого вбачається, що під час дослідження трупа ОСОБА_9 на останньому не виявлено жодних золотих виробів (т.5, а.с.14-17);
		-заявою ОСОБА_7 , з якої вбачається, що він у добровільному порядку надав квитанцію №649531 та договір на здачу золотої сережки, який знайшов 02.07.2015 року на автодорозі Львів-Золочів (т.5, а.с.26);
		-специфікацією до договору фінансового кредиту та договору закладу майна до ломбарду №76-21873 від 03.07.2015 року, згідно якої ОСОБА_7 була закладена до ломбарду ПТ «Чесний ломбард», ТзОВ «МАСТ» І КОМПАНІЯ сережка з/к з 3 камінчиками (т.5, а.с.27);
		-договором №100Р/76-000021873 добровільного страхування від 03.07.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 застрахував вищевказану сережку (т.5, а.с.28);
		-даними протоколу тимчасового доступу до документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю від 24.11.2015 року, зокрема проведеним тимчасовим доступом до інформації, що міститься у оператора мобільного зв`язку ТзОВ «АСТЕЛІТ» (т.5, а.с.36);
		-даними довідки про з`єднання абонента мобільного зв`язку ОСОБА_7 , даними витягів з карт, з яких вбачається, що останній 02.07.2015 року пересувався з м.Львова до м.Тернополя, повертаючись до м.Львова близько 21:51 год. перебував в м.Золочів, а в 23:41 год. уже був у м.Львові (т.5, а.с.38-45);
		-даними протоколу тимчасового доступу до документів (інформації), які містять охоронювану законом таємницю від 20.10.2015 року, зокрема проведеним тимчасовим доступом до інформації, що міститься у оператора мобільного зв`язку ТзОВ «АСТЕЛІТ» та яке знаходиться на диску СD-R (т.5, а.с.64-66);
		-даними довідки про з`єднання абонента мобільного зв`язку ОСОБА_6 , даними витягів з карт, з яких вбачається, що останній 02.07.2015 року пересувався з м.Львова до м.Тернополя, повертаючись до м.Львова близько 21:51 год. перебував в м.Золочів, а в 23:41 год. уже був у м.Львові (т.5, а.с.68-76);
		-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за завданням ОТЗ №2 від 19.10.2015 року, згідно якого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , розмовляючи між собою по телефону зазначили, що ОСОБА_7 здійснив крадіжку сережок з ОСОБА_10 (т.5, а.с.78-80);
		-даними протоколу огляду речей від 13.11.2015 року та фототаблицями до нього, згідно якого предметом дослідження був, зокрема ноутбук «MacBook Pro» та інші речі, які були викрадені в день ДТП (т.5, а.с.81-88);
		-даними постанови про визнання речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів справи від 13.11.2015 року, згідно якого оглянуті речі визнані речовими доказами, серед яких зокрема є ноутбук, який був викрадений з місця ДТП (т.5, а.с.89-90);
		-даними протоколу огляду речей із відеоінформацією від 10.12.2015 року, з якого вбачається, що 06.07.2015 року ОСОБА_7 здав вищевказаний ноутбук у ломбард та отримав за нього гроші, а також вбачається, що ОСОБА_7 16.07.2015 року викупив ноутбук з ломбарду «Скарбниця» (т.5, а.с.92-93);
		-даними постанови про визнання речей речовими доказами та долучення їх до матеріалів справи від 10.12.2015 року, згідно якого переглянутий відеозапис визнано речовим доказом та долучено до матеріалів справи (т.5, а.с.94-95);
		-даними довідки про результати проведення радіотехнічної розвідки від 03.08.2015 року, якою на місці ДТП встановлено базові станції операторів мобільного зв`язку (т.5, а.с.96);
		-даними висновку товарознавчої експертизи №9/552 від 07.12.2015 року, якою встановлено вартість викраденого ноутбука та сумки до нього (т.5, а.с.99-102);
		-даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 21.12.2015 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнав сережку, яка була викрадена під час ДТП, а також додатком до цього протоколу та довідкою до протоколу (т.5, а.с.103-107);
		-листом ПТ «Чесний ломбард», ТзОВ «МАСТ» І КОМПАНІЯ №2302 від 29.12.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 користувався послугами їх підприємства та укладав договори фінансового кредиту та договори закладу майна, а саме сережку з кам. золото Т2585, 586, масою 2,90 г та мобільний телефон «SAMSUNG E1200», ІМЕІ: НОМЕР_4 , та на які було звернено стягнення та таке реалізоване (т.5, а.с.109);
		-даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.12.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_37 впізнав ОСОБА_7 як такого, що здавав у ломбард ноутбук марки «Apple» та довідкою до цього протоколу (т.5, а.с.110-112);
		-даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2015 року, особа для впізнання ОСОБА_7 , проведений зі свідком ОСОБА_57 , який повідомив, що по фотографії затрудняється впізнати, однак при особистому впізнанні особу впізнає, оскільки риси обличчя запам`ятав;
		-даними, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2015 року, особа для впізнання ОСОБА_6 , проведений зі свідком ОСОБА_57 , який повідомив, що по фотографії затрудняється впізнати, однак при особистому впізнанні особу впізнає, оскільки риси обличчя запам`ятав;
		-даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 28.10.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_7 на місці ДТП здійснив крадіжку золотих виробів та срібного ланцюжка (т.5, а.с.115-123);
		-даними протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19.10.2015 року, з якого вбачається, що ОСОБА_14 пояснює обставини, які мали місце під час ДТП (т.5, а.с.125-127);
		-даними, які містяться на ЦКР 462т, ЦКР 464т, ЦКР 465т, на яких містяться звукозапис допиту ОСОБА_7 , звукозапис допиту ОСОБА_14 , відеозапис допиту ОСОБА_14 від 17.09.2015 року та відеозапис допиту ОСОБА_13 від 06.10.2015 року (т.5, а.с.188-189);
		-даними, які містяться на DVD-R диску серії DR5FA1-00637, на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження з ломбарду «Скарбниця», який розташований за адресою: м.Львів, вул. Фредра, 6, та на якому відображено відеозапис як ОСОБА_7 здавав у ломбард ноутбук та з ним перебував ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (т.4, а.с.230).
		Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_6 ще й повторно, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
		У свою чергу суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_27 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_33 , ОСОБА_59 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_18 , оскільки такі не містять відомостей, які мають значення у даному кримінальному провадженні.
		Окрім того, суд визнає покази свідка ОСОБА_14 такими, що є не допустимими, оскільки такий свідок був допитаний у судовому засіданні без участі захисника ОСОБА_6  ОСОБА_4 .
		Суд не бере до уваги у якості доказів інші відомості, які отримані під час досудового розслідування, оскільки вважає їх такими, що вони не встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. 
		Окрім цього, суд не приймає до уваги твердження захисника ОСОБА_60 щодо того, що у судовому засіданні не доведено вчинення ОСОБА_61 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення за попередньою змовою, оскільки під час розгляду справи встановлено протилежне. 
		Оцінюючи покази обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині заперечення своєї вини у вчинення вищевказаного злочину, суд не приймає їх до уваги та визнає їх неправдивими, оскільки невизнання своєї вини обвинуваченими, суд розцінює як метод захисту, який обрали останні. Вони спростовуються вищевказаними доказами. Суд розцінює їх як спосіб захисту та намагання обвинувачених ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Таким чином суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю належними, достовірними та достатніми доказами у їх сукупності. 
		Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
		Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України є правильною, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_6 є злочином середньої тяжкості.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_6 вину свою не визнав, раніше неодноразово судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, не працює, має середню освіту, не одружений та дітей на утриманні не має, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, оскільки його виправлення можливе лише в ізоляції від суспільства. Оскільки після постановлення вироку в справі встановлено, що  ОСОБА_6  визнано винним ще і в іншому злочині, вчиненому до постановлення цього вироку, відповідно до ч.4 ст.70 КК України, суд частково приєднує до покарання, призначеного за новим вироком, невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою.
		Суд вважає за необхідне також зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 07.10.2016 року по 20.02.2017 року на підставі ч.5ст.72 КК Україниз розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, оскільки ухвалою Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_6 в строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 12.11.2015 року по 06.10.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_7 є злочином середньої тяжкості.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_7 свою вину не визнав, раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, не працює, має середню освіту, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а тому суд дійшов висновку, що достатнім обвинуваченому буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, оскільки його виправлення можливе лише в ізоляції від суспільства.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу необхідно обрати у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
		Окрім того, у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_16 подали до суду цивільний позов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в сумі 48839,20 грн. та моральної шкоди у розмірі 250000,00 грн. з кожного.
		Згідност.28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної і моральної шкоди від злочину вправі при провадженні у кримінальній справі пред`явити позов до обвинуваченого.
		Відповідно до ч.2ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Статтею 128 КПК Українипередбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Частина 1 ст.1190 ЦК України визначає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
		Згідност.328 КПК Українисуд, постановляючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно дост.1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Суд задовольняє цивільний позов повністю або частково, якщо у судовому засіданні були доведені стороною обвинувачення та цивільним позивачем матеріально-правові підстави позову.
		У разі повного або часткового задоволення позову суд має навести відповідні докази, провести розрахунки розміру відшкодування, а також вказати норми матеріального права, на підставі яких вирішується позов.
		Відповідно до вимогст.60 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Щодо стягнення з обвинувачених на користь потерпілих матеріальної шкоди суд виходить з наступного.
		Згідно ч.1ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Таким чином, із вказаних норм права випливає, що шкоду, завдану потерпілим повинні відшкодувати обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які вчинили злочин, в результаті яких виникла у потерпілих шкода, вина обвинувачених повністю доведена вищенаведеними доказами, які були досліджені судом, тому цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди потерпілим необхідно задоволити повністю.
		Крім того, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заподіяли потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_16 і моральну шкоду, яку вони оцінюють у 250000 грн. кожний.
		Відповідно дост.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно з вимогами ч.3ст.23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року в п.5 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і противоправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а відповідно до п.9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат), їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
		При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_16 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв`язку з вчиненням даного кримінального правопорушення, а тому суд вважає за необхідне, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілих в рахунок відшкодування, спричиненої злочином моральної шкоди по 5000,00 грн. кожному потерпілому.
		В решті позовних вимог необхідно відмовити.
		Окрім того, з обвинувачених необхідно стягнути судові витрати в розмірі 491,04 грн. за проведення товарознавчої експертизи №9/552 від 07.12.2015 року.
		Питання щодо речових доказів вирішити в порядкуст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177, 1190, 1992 ЦК України, ст.ст.28, 124, 127, 128, 328, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд  
		у х в а л и в:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Призначити ОСОБА_6 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
		На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання зазначеного покарання та покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м.Львова від 29.04.2016 року остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді восьми років позбавлення волі.
		Зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 07.10.2016 року по 20.02.2017 року на підставі ч.5ст.72 КК Україниз розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу необхідно залишити тримання під вартою.
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
		Призначити ОСОБА_7 покарання у виді трьох років позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 змінити з особистого зобов`язання на тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.
		Взяти ОСОБА_7 під варту в залі суду негайно, рахуючи час відбуття покарання з моменту взяття його під варту, тобто з 20.02.2017 року. 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі ДСА України судові витрати у розмірі 245,52 грн. за проведення товарознавчої експертизи №9/552 від 07.12.2015 року.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави в особі ДСА України судові витрати у розмірі 245,52 грн. за проведення товарознавчої експертизи №9/552 від 07.12.2015 року.
		Після набрання вироком законної сили речові докази у справі, а саме: 
		-коробку під прикраси, картонну коробку, білого кольору, з зображенням ноутбука та написом «MacBook Pro»; ноутбук «MacBook Pro», сріблястого кольору, серійний номер CO2FH0QKDH2H; сумку чорного кольору, виготовлену з матеріалу чорного кольору з вставками білого кольору в правій частині та написом на вставці «Krusell» - повернути потерпілому ОСОБА_8 ; 
		-цифровий носій  диск DVD-R, на якому містяться дві папки «video_06_07_15» та «video_16_07_15», у яких містяться відео файли із записами із камер спостереження, встановлених у приміщенні ломбард «Скарбниця» по вул. Фредра, 6 у м.Львові  зберігати у матеріалах справи.
		Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_16 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  задоволити частково.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 25000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_16 матеріальну шкоду у розмірі 23839,20 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
		В іншій частині цивільного позову  відмовити.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою  в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. 
		    Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...