Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 192/2529/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано судом: 21.02.2017. Зареєстровано: 21.02.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.02.2017.
Дата набрання законної сили: 06.07.2017
Результат оскарження 06.07.2017 Апеляційний суд Дніпропетровської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                             Справа № 192/2529/16-ц 
		Провадження № 2/192/34/17 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		"16" лютого 2017 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого -                                      судді Стрельникова О.О.
		за участю секретаря судового засідання -  Папян Д.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області, дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
		за участю:
		позивачки - ОСОБА_1,
		третьої особи - ОСОБА_2,
		представника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області - Євтушенко В.В., 
		В С Т А Н О В И В:
		Позивачка, згідно уточнених позовних вимог від 02 вересня 2016 року, звернулась до суду з позовом до відповідачів про солідарне відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
		На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 11 квітня 2016 року о 14 год. 00 хв. на автомобільній дорозі Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя 446 км + 600 м, вона, керуючи автомобілем Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1, потрапила в дорожньо-транспортну пригоду (далі ДТП), що сталася через пошкодження автомобільного полотна, яке вона була неспроможна виявити за конкретних обставин дорожньої обстановки.
		ОСОБА_2, як власник автомобілю Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1, передала позивачці автомобіль у правомірне володіння, тому на момент ДТП вона керувала ним та відповідно до положень ст.ст. 395-396 ЦК України мала право на захист свого речового права. При цьому сукупність повноважень, наданих власником позивачці, вказує на наявність повноважень, властивих володільцю.
		ДТП сталося внаслідок пошкодження автомобільної дороги - наявності вибоїн, які були зафіксовані автоінспектором - розміри ями більше 2 метрів у довжину та 20 см у глибину. Дані обставини були встановлені постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі про адміністративне правопорушення № 334/2588/16-п від 17 травня 2016 року, що набрала чинності 28 травня 2016 року та згідно якої, провадження по адміністративній справі у відношенні позивачки було закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.  
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1 було пошкоджено, а сума заподіяної матеріальної шкоди, яка була визначена спеціалістом автотоварознавцем у розмірі 75805 грн. 55 коп. Також вона понесла витрати на проведення оцінки майна з визначення вартості матеріального збитку завданого автомобілю у сумі 700 грн., витрати на виклик відповідачів та огляд транспортного засобу (телеграми) у сумі 422 грн., витрати на доставку автомобіля з місця ДТП (послуги евакуатора) у сумі 700 грн. 
		Крім того позивачка внаслідок ДТП перенесла глибокий душевний стрес та зазнала ушкоджень здоров'я, яке виразилося в пошкодженні правого плечового суглобу, а внаслідок пошкодження автомобіля позивачка перенесла певні душевні страждання, викликані страхом у керуванні автомобільним транспортом взагалі, а також страхом користування громадським транспортом, дискомфортом у вигляді неможливості використовувати автомобіль, оскільки він повністю розбитий, вона була змушена не працювати тривалий час за відсутності можливості використовувати автомобіль, чим їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в сумі 10000 грн. 
		Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь 87627 грн., 55 коп., в тому числі: заподіяний матеріальний збиток в розмірі 77627 грн. 55 коп., та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
		В судовому засіданні позивачка, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.
		Представника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області - Євтушенко В.В., позов не визнав в повному обсязі, згідно пояснень та письмових заперечень зазначив, що дорожньо-транспортна пригода сталася виключно по вині позивачки, оскільки вона порушила п. 11.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). 
		Позивачка зазначає, що за поворотом в'їхала в яму, однак на вказаній ділянці ДТП відсутній поворот, а лише наявний незначний вигиб.
		Так як позивачка зайняла ліву смугу для руху, в той час як права смуга була вільна, - це є грубим порушенням п. 11.5 Правил дорожнього руху. Крім того, позивачка об'єктивно була спроможна виявити перешкоду, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. 
		На момент дорожньо-транспортної пригоди, обстеження ділянки не здійснювалося, представник підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання зазначеної ділянки не викликався, акт обстеження ділянки вулично-шляхової ділянки та протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил, норм, стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць не складався. А без належного засвідчення факту невідповідності автомобільної дороги вимогам державного стандарту на момент дорожньо-транспортної пригоди встановлення протиправності в діях власника автомобільної дороги є неможливим. 
		Реалізація обов'язку з утримання доріг у належному і безпечному стані, службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області здійснюється виключно шляхом укладення договорів підряду з дорожньо-експлуатаційними організаціями, які безпосередньо здійснюють ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг. 
		Між службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» 19 січня 2016 року було укладено договір №УПмнр-1 на виконання в тому числі робіт з ямкового ремонту на ділянці 414+377-450+455 а/д Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. Однак виконавець вказані роботи не виконав, що підтверджується актом виконаних робіт, що виключає вину служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області та завдання збитків позивачці (Т.1 а.с. 130-133).
		Представник відповідача ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» Галасун Г.І. в дане судове засідання не з'явилась, згідно заяви наданої суду прохала розглядати справу за її відсутності, в судовому засіданні 16 листопада 2016 року позов не визнала, надала пояснення в яких послалась на письмові заперечення в яких зазначила, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки ділянка автомобільної дороги Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя 446 км+600 м перебуває на балансі служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області і саме служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області несе позадоговірну відповідальність перед учасниками ДТП за шкоду, заподіяну користувачам автодоріг внаслідок неналежного утримання автомобільних доріг.
		Відповідно до чинного законодавства ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не є власником або балансоутримувачем будь-яких автомобільних доріг. 
		ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не має правових підстав для вирішення питань щодо обсягів фінансування робіт, їх видів та обсягів, у зв'язку з чим не є відповідальним за завдану позивачу шкоду.
		Крім того ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» виконує роботи за завданням балансоутримувача - служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області за наявності фінансування. За період з 02 грудня 2015 року по 25 квітня 2016 року кошти від служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на рахунки ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не надходили, тобто фінансування було відсутнє (Т. 1 а.с. 48-57, 210а-214). 
		Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просила позов задовольнити в повному обсязі.
		Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази, що маються у справі, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення № 334/2588/16-п провадження 3/334/636/16 приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
		Відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.
		Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2016 року, що набрала законної сили 28 травня 2016 року, 11 квітня 2016 року о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Лифан» номерний знак НОМЕР_1 на 446 км + 600 м автодороги Н-08 Дніпропетровськ - Запоріжжя втрапила в вибоїну на дорозі, розміром більше 2 метрів у довжину та 20 см у глибину, внаслідок чого втратила керування транспортним засобом і скоїла з'їзд в кювет. Оскільки суддею встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тому провадження по справі було закрито.
		Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України - вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		Таким чином, оскільки вищезазначеною постановою судді було встановлено факт відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а також те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею досліджувалась схема дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано обставини ДТП, в тому числі і пошкодження дорожнього покриття, тому суд вважає, що дані обставини не підлягають доказуванню в даній справі. Посилання представника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області на можливу не відповідність дій з боку позивачки Правилам дорожнього руху, що могли привести до ДТП, суд не приймає, оскільки вищезазначеною постановою судді встановлено відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку позивачки.
		Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» - Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
		До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
		При розгляді таких спорів суд має вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у порядку, передбаченому статтями 35, 36 ЦПК, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.
		Згідно дослідженого в судовому засіданні посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 31 жовтня 2009 року, ОСОБА_1 має право на керування легковими транспортними засобами (Т.2 а.с. 27).
		При цьому відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 31 липня 2010 року, власником автомобіля «Ліфан» 520 є ОСОБА_2, а ОСОБА_1 має право керування даним автомобілем (Т.1 а.с. 9).
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка на належній правовій підставі керувала автомобілем який потрапив у ДТП, і має право вимагати компенсування майнового збитку у випадку пошкодження даного автомобіля.
		Згідно копії звіту №33 від 27 квітня 2016 року експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, завданого власнику в результаті пошкодження автомобіля «Ліфан» 520, номерний знак НОМЕР_1 при ДТП станом на 18 квітня 2016 року, складає 75805 грн. 55 коп. (Т. 1 а.с. 15-16).
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги», державне управління  автомобільними  дорогами   загального 
		користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, 
		що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого 
		спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через 
		керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту 
		і який має свої органи управління на місцях.
		На підставі ч. 1 ст. 13 Закону України «Про автомобільні дороги» орган державного управління автомобільними дорогами 
		загального користування відповідає за: 1) стан автомобільних доріг  загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, 
		ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; 3) відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг 
		загального користування у порядку, визначеному законом.
		Згідно ст. 24 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що власники доріг несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
		Відповідно до п. 2.1 положення «Про службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області», метою діяльності служби є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, мостів та штучних споруд, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них, задоволення потреб народного господарства та населення України в удосконаленні і раціональному розвитку дорожньої інфраструктури, що обслуговується (Т.1 а.с. 67-70).
		Згідно п. 3.2 зазначеного положення, служба зобов'язана організовувати належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування, що обліковуються на її балансі, та підтримувати безпечні та безперебійні умови руху. 
		Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що ділянка автодороги, на якій сталось ДТП з позивачкою перебуває у віддані відповідача служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, що також не заперечували представники відповідачів. 
		Окрім цього суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено факт неналежного стану ділянки дороги на 446 км + 600 м автодороги Н-08 Дніпропетровськ - Запоріжжя, що призвело до ДТП за участю позивачки і заподіяння автомобілю під її керуванням механічних пошкоджень.
		У зв'язку з чим, суд вважає, що з відповідача служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області слід стягнути на користь позивачки 75805 грн. 55 коп., розміру шкоди заподіяної механічними ушкодженнями автомобіля Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1.
		Суд вважає, що позовні вимоги позивачки до відповідача ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є безпідставними з таких підстав.
		Згідно ст. 1190 ЦК України - особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
		Як встановлено в судовому засіданні між службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області (Замовник) і ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Виконавець) укладено Договір підряду № УПмнр-1 від 19 січня 2016 року, за умовами якого виконавець зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик виконати послуги: 42.11.2 «Будування автомобільних доріг і автомагістралей» інших доріг, елементів доріг; злітно-посадкових смуг летовищ» (послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення загального користування у Дніпропетровській області, згідно технічного завдання за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термін. Визначено, що послуги виконуються в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативних актів. Послуги виконуються виконавцем згідно щомісячних актів - дефектів, затверджених Замовником в межах ціни цього договору (Т. 2 а.с. 11-13). 
		Згідно п. 7.2.1 договору, відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним, або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами несе Виконавець. При цьому, Виконавець несе відповідальність в тому числі за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих, нормативів при виконанні послуг, якщо ці порушення виникли з вини Виконавця та призвели до дорожньо-транспортної пригоди; невиконання або неналежне надання послуг відповідно до актів дефектів Замовника передбачених договором.
		Як вбачається з дослідженого під час судового розгляду акту дефектів затвердженого заступником начальника служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області 01 квітня 2016 року, комісією у складі провідного інженера служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області, виконроба філії «Дніпропетровська ДЕД», виконроба ДРП-2, провела обстеження автомобільних доріг державного значення, що обслуговуються філією «Дніпропетровська ДЕД» і склала акт на предмет виконання робіт по експлуатаційному утриманні автодоріг на квітень 2016 року за рахунок державного бюджету, при цьому в даному акті передбачено, проведення аварійного ямкового ремонту дорожньої ділянки 414 + 377 км - 450 + 455 км (Т.1 а.с. 138-142).
		При цьому з наданої в судовому засіданні довідки відповідача служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області вбачається, що недоліків в експлуатаційному утриманні ділянки автодороги Н-08 Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя 446+600 км в базі даних відповідача зазначено не було. А як пояснив представник відповідача служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області, ніяких даних про наявність станом на 11 квітня 2016 року вибоїн, що можуть призвести до аварійної ситуації на даній ділянці в них не було.
		Тому суд вважає, що вини відповідача ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у неналежному виконанні своїх обов'язків щодо виконання робіт по ремонту ділянки дороги де сталось ДТП в судовому засіданні не встановлено і в задоволенні вимог до них слід відмовити.
		Також суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення на користь позивачки витрат на доставку автомобіля з місця ДТП в розмірі - 700 грн., витрат на виклик відповідачів на огляд транспортного засобу в сумі 422 грн. та витрат на проведення оцінки майна з визначення вартості матеріального збитку в сумі 700 грн., оскільки дані витрати не підтверджені позивачкою належними доказами.
		Так позивачкою надано суду копію чеку № 2459 від 12 квітня 2016 року, копію товарного чеку від 19 квітня 2016 року та квитанцію № 14609293 - 1 від 19 квітня 2016 року (Т.1 а.с. 18-20), при цьому з даних документів не вбачається, що витрати понесені саме позивачкою, більш того в квитанції № 14609293 - 1 від 19 квітня 2016 року взагалі зазначений платник ОСОБА_5.
		Не підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати, в тому числі, і у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.
		Як вбачається з позовної заяви позивачки, вона внаслідок ДТП перенесла глибокий душевний стрес та зазнала ушкоджень здоров'я, яке виразилось у пошкодженні правого плечового суглобу, при цьому майно, а саме автомобіль, було ушкоджено, і тому вона перенесла душевні страждання, викликані страхом у керуванні автомобільним транспортом взагалі, а також страхом користування громадським транспортом, дискомфортом у вигляді неможливості використовувати автомобіль, оскільки він повністю розбитий, вона була змушена не працювати тривалий час за відсутності можливості використовувати автомобіль. моральну шкоду вона оцінює в розмірі 10000 грн.
		На підтвердження даних обставин, позивачкою надано суду довідку від 11 квітня 2016 року, що вона отримала ушкодження плечового суглобу, але з даної довідки не вбачається час звернення до лікаря, а також обставини отримання травми. Тому суд вважає, що даний доказ також є неналежним (Т.1 а.с. 21).
		У зв'язку з чим, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди у зв'язку ушкодженням здоров'я є безпідставними, оскільки даний факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з пошкодженням майна, то суд вважає, що в цій частині дані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки, як достовірно встановлено в судовому засіданні власником майна є третя особа ОСОБА_2, і тому саме вона, у відповідність до положень ст. 23 ЦК України, має право на відшкодування моральної шкоди в результаті пошкодження належного їй майна.
		Таким чином, суд вважає, що з відповідача служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області на користь позивачки підлягає стягненню 75805 грн. 55 коп. матеріального збитку заподіяного внаслідок ДТП, в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Обов'язок суду вирішити питання про розподіл судових витрат передбачений ст.ст. 214, 215 ЦПК України.
		Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача - служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір в розмірі 758 грн. 06 коп., сплачений нею під час звернення з позовом до суду (а.с. 1). 
		    На підставі викладеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1190 ЦК України, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області, дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
		Стягнути із Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 75805 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ять) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп. в рахунок відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		Стягнути із Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 758 (сімсот п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області - відмовити.
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складений 21 лютого 2017 року.
		Головуючий:                                                                                суддя Стрельников О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...