Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/545/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, державного фінансового контролю, внутрішньої контрольно-ревізійної роботи.
Надіслано судом: 28.02.2017. Зареєстровано: 01.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія
		Справа № 822/545/17
		                      
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 лютого 2017 року 15:05м. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд
		в складі:головуючого-суддіШевчука О.П.  при секретаріГнидюк І.А.  за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_3  до  управління Держпраці у Хмельницькій області  про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу №22/14 та №22/15 від 11 січня 2017 року, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови №22/14 та №22/15 від 11 січня 2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що єдиною підставою для винесення оскаржуваних постанов став акт перевірки додержання ФОП ОСОБА_3 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-11/2332 від 21 грудня 2016 року (далі - акт №22-11/2332 від 21 грудня 2016 року). Вказує, що зазначена перевірка та винесені внаслідок її проведення постанови є незаконними, а відтак підлягають скасуванню.
		В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, що зазначені в позовній заяві.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, вказала, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку з тим, що постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області по справі 675/2717/16-п від 12 січня 2017 року, яка набрала законної сили 24 січня 2017 року, позивача визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  Просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Детально позиція відповідача зазначена в письмових запереченнях проти позову, копія яких долучена до матеріалів справи.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
		 Суд встановив, що на підставі листа Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області №6150/10/22-14-14-10 від 25 листопада 2016 року (далі - орган ДФС) у якому вказано, що ФОП ОСОБА_3, використовує найману працю громадянки ОСОБА_5 без належного оформлення у відповідності до вимог законодавства про працю, що стверджується доданими до листа матеріали, проведена перевірка  ФОП ОСОБА_3 
		Згідно вказаного вище листа посадовими особами органу ДФС в ході проведення фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_3 10 листопада 2016 року за місцем здійснення підприємницької діяльності в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_1), встановлено, що реалізацію горілчано-тютюнових виробів населенню, які належать ФОП ОСОБА_3 з 25 жовтня 2016 року здійснювала ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1, без оформлення трудових відносин, а саме - видання наказу про прийняття на роботу, повідомлення місцевого органу ДФС України про прийняття працівника на роботу, що підтверджується поясненнями наданими власноручно ОСОБА_5, в яких остання вказала, що працює в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" АДРЕСА_1 у ФОП ОСОБА_3, на посаді стажера та фактично виконує роботу по реалізації продовольчих товарів населенню, що вказує на виконання нею на регулярній основі, впродовж тривалого періоду, приблизно з 25 жовтня 2016 року, трудової функції продавця продовольчих товарів, заробітну плату за виконану роботу від ФОП ОСОБА_3 не отримувала.
		Вищевказане також підтверджується поясненнями ОСОБА_5, відібраними під час проведення виїзної позапланової перевірки 20 грудня 2016 року посадовою особою управління Держпраці у Хмельницькій області за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_1), за результатами якої складено акт №22-11/2332 від 21 грудня 2016 року. 
		Згідно висновків акту №22-11/2332 від 21 грудня 2016 року та відібраних пояснень, ОСОБА_5 в період з 25 жовтня 2016 року по 30 листопада 2016 року робила прийом та викладку товарів, продавала горілчано-тютюнові вироби, працювала по шість годин на день з 10 до 16 години, з двома вихідними днями без отримання заробітної плати у ФОП ОСОБА_3 Також ОСОБА_5 пояснила, що 02 грудня 2016 року фактично вона перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3, і виконує трудові функції за посадою продавець продовольчих товарів, з визначенням режиму роботи з 08:00 год. до 16:00 год. з двома вихідними днями на тиждень.
		Зазначена обставина також підтверджується наданими під час перевірки документами: наказом №3 від 01 грудня 2016 року про прийняття ОСОБА_5 на роботу від 01 грудня 2016 року на посаду продавця, повідомлення місцевого органу ДФС про прийняття працівника на роботу від 01 грудня 2016 року, який згідно зробленої відмітки поданий 01 грудня 2016 року та поясненням наданим ФОП ОСОБА_3 від 20 грудня 2016 року.
		Згідно наявного в матеріалах справи письмового пояснення ФОП ОСОБА_3 від 20 грудня 2016 року, працівниця ОСОБА_5 в період з 25 жовтня по 30 листопада 2016 року працювала у її магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2", однак трудових відносин з ОСОБА_5 шляхом видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення про прийняття на роботу до місцевого органу ДФС позивач не оформляла, оскільки ОСОБА_5 проходила стажування набуття навичок для майбутнього прийняття на роботу продавцем.
		Суд звертає увагу сторін на те, що згідно вимог статей 21, 23, 24, 26 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), не передбачена умова проходження стажування особою, яка має намір реалізувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору. 
		Відповідно до положень статті 35 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ, для безробітних може бути організовано стажування - як різновид підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою засвоєння особою кращого вітчизняного чи зарубіжного досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов'язків на займаній посаді або на посаді, на яку претендує безробітний. Однак, договір про професійне навчання безробітного у роботодавця, наказ роботодавця про організацію стажування безробітного, та програма стажування, як і будь - який документ, що вказував би на урегульованість відносин між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як між роботодавцем та безробітним по проходженню стажування за професією у відповідності до положень Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ під час проведення перевірки не надано.
		Таким чином, проведеною відповідачем перевіркою, на підставі наданих документів та пояснень встановлено, що ОСОБА_3, будучи суб'єктом господарювання - ФОП (свідоцтво про реєстрацію ФОП НОМЕР_1 від 21 червня 2001 року; номер запису до ЄДР: 26580170000000090), який відповідно до статей 50 Цивільного кодексу України, 124 Господарського кодексу України наділений правом залучення найманої праці до підприємницької діяльності і виступає однією із сторін трудового договору - роботодавцем, на підставі вимог статті 21 КЗпП України, зобов'язаний забезпечити реалізацію прав та свобод найманих працівників, на умовах встановлених законодавством про працю, згідно вимог статей 3, 24, 141 КЗпП України, в період з 25 жовтня по 30 листопада 2016 року за місцем здійснення підприємницької діяльності у приміщені магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" (АДРЕСА_1), фактично допустила ОСОБА_5 до виконання роботи, яка полягає у здійсненні нею регулярного продажу горілчано-тютюнових виробів по шість годин на день у визначений роботодавцем проміжок часу впродовж дня з 10 до 16 години з виконанням вказівок та доручень роботодавця за трудовою функцією продавця продовольчих товарів. 
		Крім того, позивачем протиправно визначено проходження стажування ОСОБА_5 перед оформленням на роботу, без укладення трудового договору, оформленого наказом роботодавця, та повідомлення про прийняття працівника на роботу місцевого органу ДФС в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Суд встановив, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 не надано документи, якими підтверджується факт сплати єдиного страхового внеску (далі - ЄСВ) на дохід за використання праці ОСОБА_5 на умовах та в розмірі встановлених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VІ, зокрема, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, квитанції про сплату ЄСВ на рахунки відкриті у місцевому органі Держказначейства, тощо, за період з 25 жовтня по 30 листопада 2016 року.
		Також під час проведення перевірки, на вимогу державного інспектора ФОП ОСОБА_3 не надано табелі обліку відпрацьованого робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати та виплати заробітної плати найманої працівниці ОСОБА_5  за вказаний період. 
		За висновками акту №22-11/2332 від 21 грудня 2016 року, на підставі пп.54 п.4 Положення про Державну службу України з питань праці та абзаців 2 та 8 ч.2 ст.265 КЗпП України, постановами відповідача від 11 січня 2017 року №22/14 та 22/15 на ФОП ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 1600,00 грн. та 48000,00 грн. 
		Відповідно до вимог ч.5 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VІ роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин. 
		У відповідності до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Згідно п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору з фізичною особою додержання письмової форми є обов'язковим. 
		На виконання вимог ст.24 КЗпП України, згідно порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" на роботодавця покладено обов'язок повідомлення про прийняття працівника на роботу місцевий орган Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску.
		Частиною 2 ст.30 Закону України "Про оплату праці" встановлено обов'язок  роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
		За ст.253 КЗпП України, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. 
		Суд також встановив, що постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області по справі 675/2717/16-п від 12 січня 2017 року, яка набрала законної сили 24 січня 2017 року, позивача визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими: порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами-підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_3 в період з 25 жовтня по 30 листопада 2016 року використовувала найману працю ОСОБА_5 без оформлення письмового трудового договору, без обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці та без здійснення сплати єдиного страхового внеску на умовах та в розмірі встановленого чинним законодавством України.
		У відповідності до ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 2 ч.2 ст.265 КЗпП України); порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абзац 8 ч.2 ст.265 КЗпП України).
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт вчинення позивачем порушень чинного законодавства України про працю та зайнятість населення, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу №22/14 та №22/15 від 11 січня 2017 року.
		В зв'язку із відмовою в задоволенні позовних вимог у відповідності до вимог ст.94 КАС України судові витрати на користь позивача не стягуються.
		Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу №22/14 та №22/15 від 11 січня 2017 року - залишити без задоволення.
		          Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
		          Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено  27 лютого 2017 року 16:10.
		  
		 
		Суддя/підпис/О.П. Шевчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.П. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...