Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9157/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2017. Зареєстровано: 02.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2017.

Результат оскарження 23.05.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: змінено ухвалу (постанову)
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		08 лютого 2017 року                                                                               № 826/9157/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді                  Келеберди В.І. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" (далі - позивач) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про:
		- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача від 25 листопада 2015 року №50062-000925302-013-03 та ненадання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, кадастровий номер 79488011, по Великій окружній дорозі, 3 в Голосіївському районі міста Києва (далі - земельна ділянка);
		- зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 25 листопада 2015 року №50062-000925302-013-03 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження);
		- зобов'язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження. 
		В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, у встановлений строк не прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання містобудівних умов та обмежень. На час звернення до суду з позовом рішення відповідача, прийнятого за результатами розгляду заяви, останнім так і не отримано. Протиправними діяннями відповідача порушуються права та інтереси позивача.
		Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №826/9157/16 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
		Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у задоволенні у зв'язку із тим, що у діяннях відповідача відсутні ознаки правопорушення.
		Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також відсутність заперечень з боку представників сторін, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
		У ході розгляду справи у порядку письмового провадження до суду через канцелярію від представника позивача надійшли письмові додаткові пояснення по суті позову, а від представника відповідача - письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
		Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
		ВСТАНОВИВ:
		25 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив надати містобудівні умови та обмеження. До заяви додано: засвідчену в установленому порядку копію документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; ситуаційний план (схему) щодо місцезнаходження земельної ділянки; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрову довідку з містобудівного кадастру; фотофіксацію земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва. 
		У відповідь на подану заяву листом відповідача від 07 грудня 2015 року №17391/1/16-2/27-15 позивача повідомлено, що для можливості подальшого опрацювання питання розробки містобудівних умов та обмежень необхідно привести поданий на розгляд пакет документів у відповідність до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня                2011 року №109 (далі - Порядок №109), а саме надати викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Після надання необхідних документів відповідач повернеться до розгляду заяви позивача.
		Підставою для звернення позивача до суду стало те, що відповідачем у визначений строк не прийнято рішення по суті заяви позивача. Викладена у листі відповідача від               07 грудня 2015 року інформація не відповідає дійсності, оскільки  викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 подано відповідачу одночасно із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон).
		Зокрема, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1, ч.ч. 3-5 ст. 29 Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Тобто, як вбачається з викладених норм, заява про надання містобудівних умов та обмежень повинна бути розглянута спеціально уповноваженим органом протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. За результатами розгляду такої заяви повинні бути або надані містобудівні умови та обмеження, або прийнято рішення про відмову у їх наданні.
		Частиною 7 ст. 29 Закону передбачено, що склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Так, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07 липня 2011 року затверджено Порядок №109, яким визначено процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.
		Згідно з п. 2.1 Порядку №109, містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Суд зазначає, що у вказаному пункті також йде мова про те, що містобудівні умови та обмеження надаються спеціальним уповноваженим органом протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
		Відповідно до п. 2.2, п. 2.4 Порядку №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
		засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
		ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
		викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
		кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
		черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
		фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
		містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
		Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
		Як вбачається з викладеного, нормами спеціального законодавства визначено, що єдиною підставою для відмови у видачі (наданні) містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Враховуючи вказане, суд зазначає, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11 квітня 2008 року №524 "Про надання Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України дозволу на проектування та будівництво комплексу будівель та споруд житлового та нежитлового призначення з підземними паркінгами на Великій Окружній дорозі, 3 у Голосіївському районі" дозволено Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України здійснити проектування та будівництво комплексу будівель та споруд житлового та нежитлового призначення з підземними паркінгами на Великій окружній дорозі, 3 у Голосіївському районі міста Києва за умови: одержання вихідних даних на проектування об'єкта; розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації; вирішення (до початку будівництва) питання щодо пайової участі відповідно до рішення Київської міської ради від 27 лютого 2003 року №271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"; одержання дозволу на виконання будівельних робіт та ордер на виконання будівельних робіт. 
		30 жовтня 2015 року між Академією праці, соціальних відносин і туризму (правонаступником Академії праці і соціальних відносин Федерації професійних спілок України) та позивачем укладено договір №30/10/2015, згідно з пп. 3.1.3 п. 3.1 розділу 3 якого, для цілей реалізації договору позивач прийняв на себе частину функцій замовника (забудовника) будівництва об'єкту, у тому числі право та обов'язок замовляти, розробляти, вносити зміни, отримувати та погоджувати проекту документацію, технічні умови, дозвільну документацію, а також будь-які інші документи, що можуть вимагатися для реалізації проекту.
		Дозвіл на укладення договору між позивачем та Академією праці, соціальних відносин і туризму надано Федерацією професійних спілок України (постанова Президії від 06 жовтня 2015 року №П-40-14 "Про погодження умов інвестиційного договору щодо будівництва Академією праці, соціальних відносин і туризму житлово-офісно-торгівельного комплексу з будівлею спортивно-соціального призначення та підземно-наземним паркінгом").     
		У ході судового розгляду справи встановлено, що позивачу у визначений нормами законодавства семиденний строк із дня реєстрації заяви, яким є 25 листопада 2015 року, відповідачем не надано а ні мостобудівних умов та обмежень, а ні рішення про відмову у їх наданні. Позивача тільки повідомлено про необхідність надати відповідачу викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, яке, як вбачається з доданої до позову копії  опису документів, що надано до ЦНАП суб'єктом господарювання для виконання адміністративної послуги, виданого 25 листопада 2015 року, позивачем до ЦНАП надано. 
		Отже, інформація, викладена у листі відповідача від 07 грудня 2015 року, є недостовірною та спростованою. 
		Крім того, суд зазначає, що вказаний лист не є рішенням спеціально уповноваженого органу про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні, з чого суд робить висновок про порушення відповідачем норми ст. 29 Закону та положень Порядку №109 щодо обов'язковості надання у семиденний строк із дня реєстрації відповідної заяви містобудівних умов та обмежень або рішення про відмову у їх наданні.
		Таким чином, підсумовуючи викладене, суд робить висновок про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання містобудівних умов та обмежень. Разом з тим, як зазначено вище, рішення про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні відповідачем не приймалося, а тому позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо надання містобудівних умов та обмежень не підлягає задоволенню.  
		Викладене, у свою чергу, є підставою для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про надання містобудівних умов та обмежень, оскільки, як встановлено у судовому порядку, спеціально уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву у семиденний строк із дня її реєстрації та надати містобудівні умови та обмеження або прийняти рішення про відмову у їх наданні.
		Зважаючи на відсутність правових підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача видати позивачу містобудівні умови та обмеження підлягає задоволенню.
		При цьому, суд зауважує, що втручання, у даному випадку, у дискреційні повноваження відповідача як суб'єкта владних повноважень є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача. До того ж, відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено існування підстав для відмови позивачу в отриманні містобудівних умов та обмежень.
		Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від                 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. 
		          Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. 
		          Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. 
		          Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, постановою у справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року (скарга № 10465/83), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень (у тому числі колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
		У вказаному судовому рішенні Європейського суду з прав людини також зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази "передбачено законом", є наступні: 
		- будь-яка норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію;
		- фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав;
		- закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади.
		Втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Із системного аналізу викладених положень та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.
		Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  щодо розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" від              25 листопада 2015 року №50062-000925302-013-03 про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, кадастровий номер 79488011, по Великій окружній дорозі, 3 в Голосіївському районі міста Києва.
		3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" від 25 листопада                 2015 року №50062-000925302-013-03 про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, кадастровий номер 79488011, по Великій окружній дорозі, 3 в Голосіївському районі міста Києва.
		4.  Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, кадастровий номер 79488011, по Великій окружній дорозі, 3 в Голосіївському районі міста Києва.
		5. Позов іншій частині залишити без задоволення.
		6. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт-Траст" (код ЄДРПОУ 39918226) здійснений ним судовий збір у розмірі 4134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		 
		Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
		 
		Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
		Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                                   В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...