Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/16206/14-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2017.
Дата набрання законної сили: 23.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА
		             03110  м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
		                                     
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		23 лютого 2017  року  Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 
		 
		в складі:                                судді-доповідача  Стрижеуса А.М., 
		                                               суддів: Антоненко Н.О., Саліхова В.В.
		                                               при секретарі: Юрченко А.С. 
		 
		за участю:                  представників позивача      Слободяника О.П., Васильєва А.О.                                              представників відповідача  Петраш Ю.Л., Ковальчука В.В.                             
		                                   
		розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Мельник Наталії Степанівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року у справі за клопотанням представника компанії «NIBULON SA» Слободяника Олександра Петровича до Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У вересні 2014 року представник компанії «NIBULON SA» - Слободяник О.П. звернувся до суду із клопотанням, в якому з урахуванням уточнень просив визнати та надати згоду на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків, 4 % за період з 11 січня 2011 року по  29 січня 2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат з визначенням суми стягнення в національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали, та стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» судового збору у розмірі 243,60 грн.
		Справа №759/16206/14-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/2823/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко В.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.      На обґрунтування вимог посилався на те, що ПАТ «Компанія «Райз» відмовляється добровільно виконувати рішення апеляційної колегії Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і).
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 05 березня 2015 року, клопотання компанії «NIBULON SA» задоволено.
		Визнано рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків; 4 % за період з 11 січня 2011 року по 29 січня 2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та      68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626 грн. 09 коп.
		Надано дозвіл на примусове виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь ««NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США збитків; 4 % за період з 11 січня 2011 року по 29 січня 2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626 грн.09 коп.
		Стягнуто з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.
		Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року касаційну скаргу представника ПАТ «Компанія «Райз» - Мельник Н.С. на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від    05 березня 2015 року задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду м. Києва від  05 березня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасовано та постановлено нову, клопотання представника «NIBULON SA» - Слободяника О.П. задоволено частково. 
		Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення.
		Продавці-Апелянти - ПАТ «Компанія «Райз» - повинні сплатити Покупцям-Відповідачам - «NIBULON SA» - 17 536 000,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо долара США станом на 14 січня 2016 року становить 414 585 410 грн 56 коп., в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4 % з дати невиконання зобов'язань - 11 січня 2011 року, і до дати повної сплати відшкодування збитків. 
		Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується.
		Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат Відповідачів - Покупців - «NIBULON SA» на їх торгового представника) несуть Продавці-Апелянти - ПАТ «Компанія «Райз». Витрати та збори за цією апеляцією: Фунтів стерлінгів збори Асоціації 5 463,29, збори Апеляційної ради 48 131,56; 53 594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом Національного банку України гривни щодо фунта стерлінга станом на                       14 січня 2016 року становить 1 826 821 грн 68 коп., сплачуються Продавцем - ПАТ «Компанія «Райз».
		Вирішено питання про розподіл судового збору.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року, касаційну скаргу ПАТ «Компанія «Райз» відхилено, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України   від 26 жовтня 2016 року частково задоволено заяву ПАТ «Компанія «Райз» про перегляд ухвали колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 квітня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від             14 січня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду м. Києва. 
		В судовому засіданні апеляційного суду представники ПАТ «Компанія «Райз» Петраш Ю.Л. та Ковальчук В.В., доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
		Представники «NIBULON SA» Слободяник О.П. та Васильєв А.О., проти апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції  виходив з того, що відповідно до п.12.6 Правил Арбітражу №125 GAFTA рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року            № 4323А(і) є остаточним, починаючи з 23.05 травня 2014 року, та підлягає виконанню в Англії та будь-якій іншій країні. Підстав для відмови у задоволенні клопотання, передбачених ст.396 ЦПК України, судом не встановлено. Постановлюючи ухвалу і визначаючи розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, суд визначив розмір у національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали. 
		Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що між ПАТ «Компанія «Райз» (Україна) та «NIBULON SA» (Швейцарія) були укладені три контракти на поставку кукурудзи.
		Сторони обрали англійське право, як таке, що має застосовуватись під час вирішення спору, а також під час вирішення питання відповідності форми правочину вимогам закону. 
		Сторонами були укладені арбітражні угоди, які імплементовані до укладених контрактів (п.13), відповідно до яких будь-яка суперечка, яка виникає з цих контрактів або за ними, повинна бути вирішена арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA, м. Лондон, Сполучене Королівство Велика Британія, згідно Правил Арбітражу №125 GAFTA у редакції, дійсній на дату укладання цих контрактів, правила є невід'ємною частиною даних контрактів, знання та розуміння яких сторони підтвердили шляхом підписання контрактів. 
		У зв'язку з невиконанням ПАТ «Компанія «Райз» своїх обов'язків за даними контрактами та відповідно до п.13 вказаних контрактів, «NIBULON SA» звернувся до арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA з позовом від 30 серпня 2011 року.
		12 липня 2012 року арбітражним судом Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA було прийнято рішення №14-399 про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» грошових коштів разом з складними відсотками, що нараховуються щоквартально, на рівні 4% річних в розмірі 26 858 000 доларів США у зв'язку з невиконанням зобов'язань за контрактами № PSA296-FC від 21 квітня 2010 року,                № PSA036-FC від 06 липня 2010 року, № PSA037-FC від 06 липня 2010 року (т.1 а.с.55-81).
		Рішенням апеляційної колегії Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року №4323A(i) рішення арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном кормами GAFTA від 12 липня 2012 року №14-399 змінено в  частині розміру присудженої суми, яку ПАТ «Компанія «Райз» повинна сплатити «NIBULON SA».
		За рішенням апеляційної колегії Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року ПАТ «Компанія «Райз»  повинна сплатити  «NIBULON SA» 17 536 000,00 доларів США в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань -    11 січня 2011 pоку, і до дати повної сплати відшкодування збитків. 
		Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується. 
		Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат «NIBULON SA»  на їх торгового представника) несе ПАТ «Компанія «Райз».
		Витрати та збори за цією апеляцією - 53 594,85 фунтів стерлінгів сплачуються ПАТ «Компанія «Райз»  (т.1 а.с.90-122).
		11 серпня 2014 року стягувач звернувся до боржника з листом щодо добровільного виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року №4323A(i), однак в добровільному порядку рішення від 23 травня 2014 року боржником виконано не було. 
		Визнання та примусове виконання рішення іноземного суду - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України. 
		Відповідно до ч.1 ст.390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. 
		Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове виконання рішення, суд не може оцінювати, чи є законним прийняте рішення. 
		Згідно з ч.6 ст.395 ЦПК України суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. 
		Тобто, законодавець обмежив суд договірної країни, що розглядає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, у можливості прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на виконання або відмовити у його наданні.
		В даному випадку суд першої інстанції, задовольняючи клопотання заявника, в якому останнім самостійно здійснено розрахунок сум, що не передбачено рішенням іноземного арбітражу, тим самим порушив встановлену судом компетенцію щодо розгляду цивільних справ, оскільки вказане розділом VIII ЦПК не передбачено. Можливість розгляду судом заяв про визнання та надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземних судів в іншому порядку, зокрема, в позовному, окремому чи наказному порядку чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено.
		Як убачається з матеріалів справи, в клопотанні про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду компанією «NIBULON SA» подано власний розрахунок 4 % за період з 11 січня 2011 року по 18 вересня 2014 року в розмірі 2 774 705,74 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 18 вересня 2014 року складає 37 236 551,3 грн., що суперечить положенням Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року та Главі, Розділу VIII ЦПК України, оскільки ні заявник компанія «NIBULON SA». ні суд не мають повноваження щодо визначення точних сум грошових коштів, які підлягають стягненню на підставі рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від              23 травня 2014 року № 4323А(і) Так, в резолютивній частині рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від              23 травня 2014 року № 4323А(і) зазначено: «продавці-апелянти повинні сплатити покупцям-відповідачам 17 536 000,00 доларів США в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховується поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань - 11 січня 2011 року і до дати повної сплати відшкодування збитків.
		Проте, зі змісту резолютивної частини ухвали Святошинського районного суду          м. Києва від  30 січня 2015 року вбачається, що до рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року   № 4323А(і) внесені зміни щодо конкретного розміру складних відсотків 4%, що до компетенції суду який визнає та надає дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду, не відноситься.
		Представник компанії «NIBULON SA» у своєму клопотанні до Святошинського районного суду самостійно доповнив рішення іноземного арбітражу власним розрахунком сум відсотків та періодів їх стягнення. 
		Однак, колегія суддів вважає, що такий розрахунок не може вважатись таким, що відповідає змісту іноземного судового рішення, оскільки подібних розрахунків рішення арбітрів не містить.
		Часткове задоволення судом клопотання про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень у випадках, не передбачених законом чи міжнародним договором, є виходом суду за межі своїх повноважень, визначених законом. Те ж саме стосується часткового визнання та часткового приведення до виконання рішення іноземного арбітражу у випадках, не передбачених законом чи міжнародним договором.
		В даному випадку рішення Апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323А(і) винесено з питань, що повністю охоплені арбітражною угодою сторін, що міститься в укладених між компанією «NIBULON SA» та ПАТ «Компанія «Райз» договорах, адже сторони в них визначили, що будь-які спори, що виникають у зв'язку із цими договорами, будуть передаватись на розгляд в арбітраж. 
		Відтак підстави для часткового визнання та надання дозволу на часткове виконання в Україні рішення Апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323 А(і) відсутні, оскільки це не підпадає під приписи п. «с» ст. V Конвенції.
		Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 26 жовтня 2016 року: «допустивши до виконання рішення, в якому не вказано конкретної суми складних відсотків, яка підлягає стягненню, суд не з'ясував, чи не суперечить визнання та звернення до виконання такого рішення іноземного суду публічному порядку в Україні, ураховуючи, що відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади України зобов'язані діяти в межах повноважень, що передбачені законами України, а Закон України «Про виконавче провадження» не надає права державному виконавцю самостійно обчислювати суму, яка належить до стягнення, і для виконання такого рішення державний виконавець змушений буде вийти за межі своїх повноважень».
		Відповідно до п. b п. 2 ст. 5 вказаної Конвенції суд відмовляє у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення, в якій би країні воно не було винесено, якщо таке рішення суперечить публічному порядку, країни в якій запрошується його виконання. Ті самі положення містяться в нормах Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
		Суперечать публічному порядку і не підлягають виконанню, у тому числі рішення міжнародних арбітражів, виконання яких може вступити з конфлікт імперативними нормами національного публічного права країни, де запитується таке виконання.
		В даному випадку Сторони погодили порядок вирішення матеріальних спорів (п. 2 розділ 3). 
		Отже, якщо одна із сторін заперечує суму складних відсотків, то матиме місце матеріальний спір з цього приводу. Місце його вирішення, право що застосовується врегульовано вказаними Контрактами і не може змінюватись без взаємної згоди сторін.
		Саме з цих причин ці повноваження не можуть передаватись місцевому суду або іншому компетентному органу держави Україна, де рішення суду запитується до виконання. 
		Делегування права на нарахування відсотків стягувачу або державним виконавцям суперечить основним засадам правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права і забезпечує право кожного на справедливий суд. Тому неконкретизований розмір суми відсотків Апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23 травня 2014 року № 4323 А(і), не дозволяє визначати їх розмір компетентному органу країни, де це рішення буде виконуватись, оскільки це розцінюється, як втручання у відносини, врегульовані у арбітражному застереженні. Тому виконання рішення іноземного суду про стягнення грошової суми, розмір якої не визначено у рішенні, має ознаки такого, що суперечить публічному порядку України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішення є завершальною стадією судового провадження і являє сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконанні рішень судів. Виконавчі дії проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом. Нормами законодавства, що регулюють виконавче провадження, не передбачено, що суми, розмір яких не зазначено у виконавчому документів, може визначити згодом державний виконавець або сам стягувач.
		Таким чином, допустивши до виконання рішення, в якому не вказано конкретної суми складних відсотків, яка підлягає стягненню, суд не з'ясував, чи не суперечить визнання та звернення до виконання такого рішення іноземного суду публічному порядку в Україні, ураховуючи, що відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади України зобов'язані діяти в межах повноважень, що передбачені законами України, а Закон України «Про виконавче провадження» не надає права державному виконавцю самостійно обчислювати суму, яка належить до стягнення, і для виконання такого рішення державний виконавець змушений буде вийти за межі своїх повноважень.
		Колегія суддів вважає, що за наявності у рішенні іноземного арбітражу вимог про стягнення з боржника складних відсотків, точний розмір яких не визначено, зважаючи на наявність у клопотанні заявника вимоги про їх стягнення, а також беручи до уваги відсутність у суду повноважень самостійно змінювати вимоги клопотання заявника, чи його часткового задоволення, шляхом надання дозволу на виконання рішення лише в певній частині - правові підстави для задоволення вказаного клопотання, відповідно до п. п. b п. 2 ст. V Нью-Йоркської Конвенції та ч. 6 ст. 396 ЦПК відсутні.
		Згідно з п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
		За таких обставин, оскаржувана ухвалу суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні клопотання заявника.
		Керуючись ст.. ст.218,303,304,307,312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» Мельник Наталії Степанівни - задовольнити.
		Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року скасувати та постановити нову, наступного змісту.
		В задоволенні клопотання представника «NIBULON SA» - Слободяника Олександра Петровича - до Публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання згоди на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від              23 травня 2014 року № 4323 А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення - відмовити. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. 
		Суддя-доповідач:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...