Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/15883/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2017. Зареєстровано: 02.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2017.
Дата набрання законної сили: 23.02.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КОПІЯ
		Справа № 127/15883/16-ц Провадження № 22-ц/772/538/2017Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.Категорія 57Доповідач Матківська М. В.
		 
		  
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 лютого 2017 рокум. Вінниця
		 
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:
		Головуючого: Матківської М.В.
		Суддів: Медяного В.М., Сопруна В.В.
		При секретарі: Сніжко О.А.
		За участю: позивача ОСОБА_2; представника відповідача ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ»
		на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор», про захист прав споживача, зобов'язання до вчинення дій,
		В с т а н о в и л а:
		У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» про захист прав споживача шляхом зобов'язання відповідача здійснити обмін карток (талонів) на пальне «WOG» бензин-95 в загальному обсязі 40 л. на діючі картки (талони) на пальне «WOG» бензин-95 на отримання пального у загальному обсязі 40 л. та зі строком дії не менше 1 року.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2017 року позов задоволено.
		Зобов'язано ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» здійснити обмін належних ОСОБА_2 карток (талонів) на пальне «WOG» бензин-95: WOG000941080400215 в кількості 10 літрів, WOG 00070594 в кількості 10 літрів, WOG 0073438 в кількості 10 літрів, WOG 0228171 в кількості 10 літрів на діючі картки (талони) на пальне «WOG» бензин А-95 на отримання пального в загальному обсязі 40 літрів із строком дії не менше 1 року.
		Стягнуто з ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 гр.
		Відповідач ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		Вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права; при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необгрунтованим.
		У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
		Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
		Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
		Суд першої інстанції встановив, що 15 листопада 2012 року між ТОВ «Золотий екватор» Вінницькою філією та ОСОБА_2 укладений договір №Ш17238, відповідно до якого позивач придбав пластикові карти на пальне «WOG» марки А-92 і А-95 загальною кількістю 350 л вартістю 3922,50 гр.
		Оплату товару позивач здійснив 15 листопада 2012 року, про що свідчить чек № 605.
		Згідно видаткової накладної № 2291 від 15 листопада 2012 року ОСОБА_2 видані і ним отримані пластикові карти «WOG» на придбання пального А-92 і А-95 по 10 літрів, у тому числі пального марки А-95 за номерами: № WOG 000941080400215, № WOG - 0073438, № WOG - 0070594, № WOG - 0228171 (а. с. 6-7).
		У картках термін їх дії не вказаний.
		У червні 2015 року мережа автозаправних станцій «WOG» відмовила позивачу у заправці автомобіля бензином за цими картами, а оператор повідомив, що зазначені карти заблоковані.
		22.06.2015 року і 13.08.2015 року позивач звертався до ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» із письмовими заявами про з'ясування причини блокування карток, проте відповіді не отримав.
		За змістом частин 1 і 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. 
		Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. 
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» дає визначення договору - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (пункт 7 частини 1). 
		Статтями 60, 61 ЦПК встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу доказування між сторонами.
		Згідно з положенням, передбаченим ст. 60 ЦПК, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.
		Такі положення діють за умови, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов'язків доказування.
		При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід враховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).
		До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів, насамперед, слід віднести: чи мало місце придбання продукції (замовлення послуги); чи надавалась інформація про товар (послугу) і яка саме; відомості про властивості товару та відповідність їх потребам споживача та вимогам встановлених нормативів; чи мало місце використання товару тощо.
		Про факт придбання товарів засобом доказування є розрахунковий документ - квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон та ін. (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" № 5 від 12 квітня 1996 року, роз'яснено, що вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ. Втрата зазначених документів, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків. Тобто, тягар доказування факту придбання товарів покладається на споживача.
		Пунктом 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 визначено, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. 
		Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюються інструкцією, яка затверджується спільним наказом Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури. 
		Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики №281/171/578/155 від 20 травня 2008 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496, визначено, що талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3). 
		Зміст та ступінь захисту бланків талонів встановлюються емітентом талона. При цьому необхідними елементами талона є наявність серійного та порядкового номерів.
		Відпускання пального здійснюється за фактом пред'явлення талону. Талони не є засобом платежу, вони підтверджують право його власника на отримання фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які зазначено на ньому, оскільки оплату за дані нафтопродукти уже здійснено.
		Отже, для отримання пального слід пред'явити скретч-карту. 
		Наявність накладної і талонів на отримання пального є свідченням виникнення договірних правовідносин, які регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів» і нормами Цивільного кодексу України.
		З урахуванням встановлених судом обставин та зазначених норм матеріального права вірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу карток на пальне із відповідачем ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», яке є підприємством - виробником (емітентом) карток на пальне та таким, що здійснює фактичний відпуск палива на підставі карток на пальне, що підтверджується, у тому числі, самою карткою, на якій міститься позначка торгової марки «WOG», що вказує на використання саме відповідачем і саме такої торгової марки «WOG» і такі обставини не спростовані відповідачем.
		Також суд прийшов до вірного висновку, що між сторонами існують договірні зобов'язальні правовідносини, які для сторін є обов'язковими до виконання. Припинення відповідачем відпуску пального за пластиковими картками, придбаними позивачем, є порушенням договірних зобов'язань відповідачем по справі. 
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		За правилами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Отже, висновок суду першої інстанції про законність вимог позивача, що стали підставою для задоволення його позовних вимог, є правильним.
		Доводи апеляційної скарги в тому, що відповідач не є правонаступником за зобов'язаннями третьої особи - ТОВ «Золотий екватор»; що відповідач використовує позначку торгової марки «WOG» з 10.12.2015 року на підставі ліцензійного договору № 378/17 від цієї дати, а картки придбані позивачем 15.11.2012 року; відповідач розпочав реалізацію нафтопродуктів тільки з кінця 2013 року, а позивач надав документи (видаткова накладна, чек), які датовані 15 листопада 2012 року, спростовуються наступним.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» створене на підставі рішення засновників товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ТРЕЙД СЕРВІС» від 27 липня 2011 року. 
		На підставі протоколу № 07/13 від 4 вересня 2013 року ТОВ «ГРАНД ТРЕЙД СЕРВІС» перейменоване в ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».
		Економічна діяльність товариства з моменту його реєстрації включала в себе, окрім іншого: оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібну торгівлю пальним (роздрібна торгівля паливом для автотранспортних засобів і мотоциклів та роздрібна торгівля паливом для автотранспортних засобів через мережу автозаправних станцій) (а. с. 11-16, 54-55).
		Таким чином, на момент придбання позивачем талонів - 15 листопада 2012 року ТОВ «ГРАНД ТРЕЙД СЕРВІС», правонаступником якого внаслідок перейменування є ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», було зареєстроване у встановленому законом порядку.
		Як встановлено по справі позивач придбав 15 листопада 2012 року пластикові талони (картки) на пальне: 10 штук на бензин А-92 та 25 штук на бензин А-95, у тому числі картки з номерами: WOG - 000941080400215, WOG - 0073438, WOG - 0070594, WOG - 0228171. На даних картках відсутні будь-які обмеження строку їх дії. Картки містять марку пального, штрих-код, ідентифікаційний серійний номер, голограмну печатку і кількість пального у літрах, на отримання якої розрахована картка. Також, на кожній картці зображено логотип «WOG», який міститься у витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як слово із повного і скороченого найменування відповідача англійською мовою.
		Після придбання позивач використовував картки.
		У 2015 році оператор автозаправної станції «WOG» відмовив позивачу видати пальне по зазначених картках, пояснивши це тим, що дані картки заблоковані. Звернувшись по цьому питанню до організації у якій придбав картки, що знаходиться по вул. Некрасова, 25 у м. Вінниці, отримав відповідь про те, що ТОВ "Золотий екватор» припинило діяльність своєї філії і передало всі свої контакти з клієнтами до місцевої філії ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ», яка розташована за цією ж адресою. Йому також повідомили про те, що продані йому картки обліковуються у єдиній системі (базі) паливних карток, але картки заблоковані по причині закінчення строку обслуговування (за даними бази). Згідно розміщеної на автозаправній станції мережі «WOG» інформації, дані автозаправні станції належать ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ». 
		Такі доводи позивача не спростовані відповідачем ні у суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції. Відповідачем не спростовано існування правовідносин між нафтовою компанією «WOG» та ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ». Відповідач не надав доказів того, що придбані позивачем талони на придбання пального не емітувалися ТОВ «Гранд Трейд Сервіс», правонаступником якого після перейменування є ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ».
		При цьому, причиною відмови у видачі пального було зазначено лише одне - картки заблоковані у зв'язку із закінченням строку обслуговування.
		Проте, самі картки не містять будь-яких відомостей про термін їх дії чи інші строкові обмеження.
		Із наданого до апеляційної скарги ліцензійного договору № 378/17, укладеного 10 грудня 2015 року Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ВОГ ІНВЕСТ» (ліцензіар) із ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» (ліцензіат), вбачається, що за його умовами ліцензіар надав ліцензіату право протягом терміну дії даного договору використовувати в підприємницькій діяльності останнього товарні знаки на правах невиключної ліцензії, а ліцензіат зобов'язується прийняти у використання й добросовісно використовувати товарні знаки на умовах даного договору (а. с. 147-152).
		В заперечення доводів апеляційної скарги позивач надав для огляду у судовому засіданні апеляційної інстанції оригінал чеку № 4310 від 31.12.2013 року (копію приєднав до поданих ним письмових заперечень на апеляційну скаргу), який свідчить про відпуск пального - бензину А-95 у кількості 15,20 літрів на суму 170,09 гр., здійсненого 31 грудня 2013 року автозаправною станцією ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» по вул. Лебединського, 4А у м. Вінниці і на зворотній стороні якого міститься позначка торгової марки «WOG», що підтверджує доводи позивача в тому, що ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» використовувало позначку торгової марки «WOG» задовго до укладення вказаного відповідачем ліцензійного договору   № 378/17 від 10.12.2015 року.
		Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують і не узгоджуються із діючими вимогами цивільного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та протирічать матеріалам цивільної справи.
		Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
		Згідно вимог частини 3 статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на день звернення ОСОБА_2 до суду із позовом, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подано до суду відповідну заяву. Позов поданий до суду 22 липня 2016 року.
		Отже, на день пред'явлення позову судовий збір підлягав сплаті в сумі 551,20 гр., яка на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України стягнута рішенням суду з відповідача в дохід держави.
		З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення позовних вимог, відповідає нормам матеріального і процесуального права, а отже, є законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим підстави для його скасування відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, 
		У х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РІТЕЙЛ» відхилити.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2017 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
		На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		Головуючий:               /підпис/                    М.В. Матківська
		Судді:                    /підпис/                    В.М. Медяний
		                         /підпис/                    В.В. Сопрун
		Згідно з оригіналом:
		Суддя:                                             М.В. Матківська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...