Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 18/94 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; Інший спір про товарні марки і розпорядження правами на них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2009. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			03 листопада 2009 р. № 18/94 
			Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
			розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп’ютерні системи", м. Київ (далі –ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи")
			на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009
			зі справи № 18/94
			за позовом ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи"
			до закритого акціонерного товариства "Інком", м. Київ (далі –ЗАТ "Інком")
			про припинення порушень прав інтелектуальної власності.
			Судове засідання проведено за участю представників сторін:
			ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" –Шимової А.З., 
			ЗАТ "Інком" –не з'яв.
			 
				За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
				 
					ВСТАНОВИВ:
					 
						ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов’язання відповідача припинити використання свого комерційного (фірмового) найменування шляхом його зміни.
						Рішенням названого господарського суду від 05.03.2009 (суддя Мандриченко О.В.) позов задоволено повністю; ЗАТ "Інком" зобов'язано припинити використання свого комерційного найменування шляхом його зміни, з відповідача стягнуто 85 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення мотивовано тим, що на момент державної реєстрації відповідача комерційне (фірмове) найменування позивача вже було зареєстровано, і ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" було подано заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг "ІНКОМ", а тому використання ЗАТ "Інком" комерційного найменування "ІНКОМ" є неправомірним.
						Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 (колегія суддів у складі: суддя Отрюх Б.В. –головуючий, судді Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано і прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В обґрунтування постанови з посиланням на статті 90 і 489 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статтю 159 Господарського кодексу України (далі –ГК України) зазначено про те, що сторони дійсно мають однакові комерційні найменування, проте займаються різною діяльністю, виробляють різні товари та надають різні послуги, отже, це не вводить в оману споживачів і відтак є правомірним. 
						ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скаргу мотивовано тим, що апеляційним господарським судом у здійсненні апеляційного провадження порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема, статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі –Закон) та не враховано, що класифікація видів економічної діяльності (далі –КВЕД) використовується лише для здійснення статистичних спостережень та не може бути застосована у розгляді справи в суді, використання ж відповідачем комерційного найменування, тотожного найменуванню позивача, є посяганням у тому числі на права власника свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
						Відзив на касаційну скаргу не надходив.
						Сторони відповідно до статті 1114 господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
						Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
						Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
						- ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" зареєстровано Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією 12.06.1997;
						- 05.04.2002 Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією зареєстровано зміни № 1 до статуту ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи", згідно з якими назване товариство може використовувати як повну, так і скорочену назви; так, повне найменування товариства українською мовою –закрите акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи"; скорочене найменування українською мовою –ЗАТ "ІНКОМ", російською мовою –ЗАТ "ИНКОМ";
						- позивач є власником знака для товарів і послуг "ІНКОМ" за свідоцтвом України № 38559 для товарів і послуг 9, 16, 35, 38 і 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі –МКТП); дата подання заявки №2002064883 –15.03.2004;
						- 28.04.2006 ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" надіслало на адресу відповідача листа № 753 з вимогою негайно припинити незаконне використання комерційного найменування ЗАТ "Інком" і знака для товарів та послуг "ІНКОМ" та надати підтвердження припинення такого використання;
						- ЗАТ "Інком" надіслало позивачеві листа від 15.05.2006 № 23/06, в якому зазначило, що: відповідач створений шляхом реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю "Інком"; основним видом діяльності відповідача є здавання в найм нерухомості виробничо-технічного призначення; комерційна діяльність ЗАТ "Інком" не має відношення до інформаційних систем та технологій, за кордоном послуги з надання нерухомості в оренду відповідачем не надаються і для ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" відповідач не є конкурентом;
						- станом на 15.02.2008 найменування відповідача змінено не було, а тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом;
						- згідно з висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 31.10.2008 № 5571: повними комерційними найменуваннями позивача та відповідача відповідно є "Закрите акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" та "Закрите акціонерне товариство "Інком", що не є тотожними; скорочені комерційні найменування закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" –"ЗАТ "Інком", та закритого акціонерного товариства "Інком" –"ЗАТ "Інком" є тотожними.
						Київським апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
						- товариство з обмеженою відповідальністю "Інком" зареєстровано Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 30.09.2002;
						- 22.09.2003 зазначене товариство було реорганізовано в ЗАТ "Інком"; 
						- відповідно до пунктів 1.9, 1.10. статуту ЗАТ "Інком" має повне та скорочене найменування; повне найменування названого товариства українською мовою –Закрите акціонерне товариство "ІНКОМ"; скорочене найменування українською мовою –ЗАТ "ІНКОМ";
						- згідно з довідкою № 9815/04 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності відповідача за КВЕД є:
						70.20.1 здавання під найм власності та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення;
						74.84.0 інші послуги, надавані юридичним особам та не включені до інших угруповань;
						51.70.0 інші види оптової торгівлі;
						74.60.0 слідча діяльність та забезпечення безпеки;
						64.20.0 зв'язок;
						29.24.4 ремонт (спеціалізований) інших машин загального призначення; 
						- відповідно до довідки № 244 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача за КВЕД є:
						30.20.1. виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації;
						30.02.2 монтаж і установлення електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації;
						52.48.1 роздрібна торгівля офісним та комп'ютерним устаткуванням;
						63.21.2 функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту;
						72.50.2 ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки;
						80.22.0 професійно-технічна освіта;
						- у позивача широкі територіальні межі господарської діяльності; так, філії ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" розташовані у таких містах, як: Вінниця, Дніпропетровськ, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кіровоград, Кременчук, Кривий Ріг, Луганськ, Луцьк, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівно, Севастополь, Сімферополь, Суми, Тернопіль, Ужгород, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів, Чернівці, Ялта.
						- діяльність відповідача обмежується територією міста Києва. 
						Причиною спору зі справи стало питання про правомірність використання відповідачем його комерційного (фірмового) найменування.
						Статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року встановлено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
						Відповідно до пункту 2 частини першої статті 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є, зокрема, право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання.
						Частинами першою і третьою статті 159 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання –юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.
						Системний аналіз глави 43 ЦК України, яка містить приписи щодо права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування, дозволяє дійти висновку, що різні юридичні особи не можуть мати однакові комерційні найменування за винятком випадку, визначеного частиною четвертою статті 489 ЦК України. 
						Так, згідно з частинами першою і четвертою статті 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.
						Київський апеляційний господарський суд правильно застосував наведені норми законодавства та з'ясував, що, хоча позивач і відповідач мають однакові комерційні (фірмові) найменування –ЗАТ "ІНКОМ", вони займаються різними видами діяльності, функціонують на різних ринках послуг, а тому споживачі не можуть змішувати послуги, що надає ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи", та послуги, що надає ЗАТ "Інком".
						Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" вважає також, що ЗАТ "Інком", користуючись своїм фірмовим найменуванням, неправомірно використовує позначення, схоже із зареєстрованим позивачем знаком для товарів і послуг "ІНКОМ".
						Частиною першою статті 495 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є, зокрема, виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.
						Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
						Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. 
						В абзаці четвертому пункту 5 статті 16 названого Закону зазначено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати. 
						Скасовуючи рішення місцевого господарського суду з цієї справи, господарський суд апеляційної інстанції правильно встановив, що, виходячи з аналізу матеріалів справи, відповідач не надає послуг, для яких позивачем зареєстровано торговельну марку; ЗАТ "Інформаційні комп’ютерні системи" не подано доказів на спростування наведеного; отже, відсутні підстави вважати, що відповідачем неправомірно використовується позначення, схоже із зареєстрованим позивачем знаком для товарів і послуг. 
						За наведених обставин, встановивши правомірність використання ЗАТ "Інком" свого комерційного (фірмового) найменування, Київський апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про необхідність прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, і тому оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу зазначеного судового рішення.
						          Керуючись статтями 1117, 1119 – 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України 
						 
							ПОСТАНОВИВ:
							 
								Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009 зі справи № 18/94 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп’ютерні системи" –без задоволення.
								 
									Суддя В. Селіваненко
									 
										Суддя           І. Бенедисюк
										 
											Суддя Б. Львов

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...