Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11632/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам.
Надіслано судом: 16.03.2017. Зареєстровано: 17.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.03.2017.
Дата набрання законної сили: 07.02.2017
Результат оскарження 07.02.2017 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		06 березня 2017 року 17:03 № 826/11632/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: 
		головуючого судді Аблова Є.В., 
		при секретарі судового засідання Мар`янченко Д.А., 
		за участю сторін: 
		позивача  ОСОБА_1 ,
		представника позивача  Шляховської І.М.,
		представника відповідача  Перепеліцина К.М.,
		представника третьої особи (ТОВ «Техносфера-Караван»)  Родіна Р.В.,
		представника третьої особи (ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану»)  Гончаренко М.М.,
		представника третьої особи (ГО «Українська асоціація інвалідів АТО»)  Прилипко О.О.,
		представника третьої особи (Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)  Крайньої Л.В.,
		представника третьої особи (ТОВ «Комфорт Лайф 2000»)  Литвинова Д.О.,
		представника третьої особи (ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО»)  Колумбет А.С., 
		представника третьої особи (ГС «Всеукраїнське громадське об`єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні»)  Каращенко Ю.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третіх осіб  ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні», ГО «Українська асоціація інвалідів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану», Київського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ТОВ «Комфорт Лайф 2000», ПП «Аглайс», ТОВ «Техносфера-Караван», ГС «Всеукраїнське громадське об`єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» про визнання протиправним та скасування рішення №330/330 від 14.04.2016 року,-
		В С Т А Н О В И В:
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Київської міської ради за участю третіх осіб  ГО «Родина Героїв «Небесної Сотні», ГО «Українська асоціація інвалідів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів АТО», ГО «Київська міська спілка ветеранів Афганістану», Київського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт», Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), ТОВ «Комфорт Лайф 2000», ПП «Аглайс», ТОВ «Техносфера-Караван», ГС «Всеукраїнське громадське об`єднання родин загиблих та безвісти зниклих, учасників антитерористичної операції, ветеранів війни та активістів волонтерського руху «Крила 8 Сотні» про визнання протиправним та скасування рішення №330/330 від 14.04.2016 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що проект детального плану території, що був затверджений оскаржуваним рішенням КМР, розроблений із порушенням норм чинного законодавства та не пройшов громадські слухання; затверджений детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва не відповідає Генеральному плану м. Києва; склад погоджувальної комісії, що розглядала Детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, був сформований із порушеннями чинного законодавства, що визнано в судовому порядку.
		Крім того, позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням КМР порушені його права як голови та представника ініціативної групи мікрорайону Биківня, включеного до складу Погоджувальної комісії, на належну легітимну участь у вирішенні спірних питань, які виникли під час громадського обговорення Детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва. Разом з тим, порушується право позивача як жителя с. Биківня, оскільки незаконний ДПТ, що був затверджений рішенням КМР значно погіршує умови проживання позивача та інших жителів с. Биківня, а також спричиняє загрозу знищення великої кількості лісових насаджень в межах території Деснянського району м. Києва.
		В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 14 квітня 2016 року №330/330 «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».
		В ході судового розгляду даної справи позивач позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
		В наданих суду письмових пояснень, що долучені до матеріалів справи, представник відповідача зазначив, що встановлені законом вимоги до проведення громадських слухань ДПТ були дотримані його замовником  Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), який забезпечив подання проекту оскаржуваного рішення на затвердження Київраді. Крім того, представник відповідача зазначив, що матеріали на пленарне засідання Київської міської ради 14.04.2016 року щодо проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» містять протокол засідання погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення ДПТ від 20.01.2016 №6, та висновок погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення ДПТ від 20.01.2016.
		При цьому, представник КМР стверджує, що ДПТ був погоджений, оскільки однією з цілей його розробки є розміщення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва громадянам  членам родин загиблих учасників АТО та Герої Небесної Сотні, воїнам-афганцям, учасникам Параолімпійських ігор, представники громадськості яких приймали участь при обговоренні ДПТ.
		Додатково представник відповідача зазначив, що вказані рішення погоджувальної комісії, оформлені протоколом від 20.01.2016 №6 та висновком від 20.01.2016 не визнані незаконними в судовому порядку, а відтак скасування постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2016 року №826/512/16 розпорядження Київського міського голови від 11.01.2016 №1 також не вплинули на результати проведення громадського обговорення ДПТ.
		Крім того, відповідач стверджує, що позивач не надав доказів дійсного (фактичного) порушення або реальної можливості порушення таких прав.
		Представник третьої особи  ТОВ «КОМФОРТ ЛАЙФ 2000» в письмових запереченнях зазначив, що на час прийняття оскаржуваного рішення від 14.04.2016 року №330/330 розробка ДПТ була передбачена Програмою, що спростовує твердження позивача про те, що Київська міська рада не приймала рішень про розробку ДПТ, а приймала рішення про затвердження іншого ДПТ. Додатково представник вказаної третьої особи вказав, що на пленарне засідання Київської міської ради 14.04.2016 року щодо проекту оскаржуваного рішення, встановлені законом вимоги до проведення громадських слухань ДПТ буди дотримані, а відтак так званий ДПТ №2 по суті є ДПТ №1, що був змінений за результатом проведення громадського обговорення, у т.ч. й з врахуванням позиції погоджувальної комісії на завершальній стадії громадського обговорення, тобто це одна і та сама містобудівна документація  ДПТ, затверджений оскаржуваним рішенням, а не різні детальні плани території с. Биківня, як хибно стверджує позивач. Крім того, представник третьої особи зазначив про відсутність порушеного права позивача оскаржуваним рішенням.
		З аналогічних підстав заперечував щодо задоволення позовних вимог і представник третьої особи  ПП «Аглайс» та ТОВ «Техносфера-Караван» доводи яких зазначені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		Судом встановлено, що відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення Київської міської ради від 13.11.2013 N 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" Київська міська рада прийняла рішення N 330/330 від 14 квітня 2016 року «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва».
		Даним рішенням внесено до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 N 518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" такі зміни: позицію 86 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 рр. (додаток до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викладено в новій редакції.
		Крім того, даним рішенням затверджено детальний план території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників (техніко-економічні показники та основні положення з графічними матеріалами додаються) як основу планувальної організації та функціонального зонування території, розташування червоних ліній вулиць і доріг, кварталів садибної забудови, граничної поверховості та щільності забудови для подальшого розроблення документації із землеустрою та прийняття рішень щодо розміщення об`єктів містобудування.
		Незгода позивача з прийняттям вказаного рішення КМР зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
		В частині доводів позивача щодо порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення КМР суд виходить з наступного.
		Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Відповідно до п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.
		Тобто, прийняття рішення про розробку та затвердження детальних планів території у межах міста Києва нормами чинного законодавства віднесено до виключної компетенції Київради, на яку покладено обов`язок реалізації планування території на місцевому рівні.
		На виконання законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України - місто-герой Київ», пункту 36 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №559 «Про містобудівний кадастр», з метою реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київради від 15.12.2011 №824/7060, Київрада прийняла рішення від 13.11.2013 №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації», яким затвердила Програму створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (далі - Програма).
		Метою Програми є розроблення і затвердження генерального плану столиці України - міста Києва, обґрунтованого визначення на основі затверджених детальних планів територій планувальної організації та функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталів, мікрорайонів, інших частин території м. Києва, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, а також встановлення єдиних умов та обмежень (регламентів) забудови територій на основі затверджених планів зонування для інтенсивного втілення в життя принципів містобудівної політики інтегрованого міського розвитку столиці України як стабільного європейського міста, створення повноцінного життєвого середовища, збереження традиційних особливостей, історичного середовища та природно-ландшафтного комплексу міста, розвитку ефективної інженерної та транспортної інфраструктури.
		Відповідно до п. 2 рішення Київради від 13.11.2013 №518/10006 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.
		Одним з визначених розділом 2 Програми її завдань є встановлення орієнтовних меж окремих територій та вартості робіт зі створення містобудівної документації.
		Згідно з розділом 5 Програми організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2016 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій. 
		Замовник містобудівної документації:
		- організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо-геодезичної зйомки територій м. Києва, проведеної в минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми;
		-забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації;
		-визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації;
		-забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту;
		-готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків, готує інші вихідні дані;
		-визначає розробника містобудівної документації;
		-забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника;
		-у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми;
		-при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.
		Розробник містобудівної документації:
		-готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
		-збирає вихідні дані за дорученням замовника;
		-розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;
		-бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно-містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації;
		-пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації;
		-зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.
		Містобудівна документація розробляється комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Інститут Генерального плану м. Києва» та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, сертифікованих спеціалістів і технічну базу, на замовлення Департаменту, згідно з переліком, затвердженим цим рішенням. 
		Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації.
		Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником.
		Для проведення громадських слухань, проведення погоджень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді та експертизи виготовляється один примірник містобудівної документації на електронних носіях та на паперових носіях, що коригується за результатами кожного етапу та передається замовнику для подання на затвердження.
		Подання містобудівної документації на затвердження Київраді забезпечують Департамент та постійна комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.
		Пунктом 3 рішення Київради від 26.12.2014 № 864/864 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006» доповнено додаток до Програми (Перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 рр.) позиціями такого змісту, зокрема: « 86» (№ п/п), «ДПТ селища Биківня***» (назва містобудівної документації"), « 5.1.011 5.3.030» (розміщення в планувальній структурі міста (код планувального утворення)), « 410» (орієнтовна площа, га).
		При цьому, згідно примітки до Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013 - 2016 рр., затвердженого Програмою, «***» це розробка нової містобудівної документації».
		Наведене свідчить, що Програмою було передбачено розробку нової містобудівної документації, а саме ДПТ селища Биківня. При цьому, даною Програмою закладена орієнтовно визначена площа території ДПТ, а не стала площа, що мало на меті її корегування як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.
		За таких обставин, на час прийняття оскаржуваного рішення розробка ДПТ була передбачена Програмою, що спростовує твердження позивача про те, що Київська міська рада не приймала рішень про розробку ДПТ, а приймала рішення про затвердження іншого ДПТ (мається на увазі з орієнтовною площею 410 га, яку позивач іменує ДПТ №1, а затверджене оскаржуваним рішенням ДПТ позивач іменує ДПТ №2).
		Згідно з преамбулою Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені цим Законом, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до ст. 1 цього Закону генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Окремо щодо експертизи містобудівної документації слід зауважити, що на місцевому рівні планування територій здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), а експертизі містобудівної документації на місцевому рівні підлягають виключно генеральні плани міст (ч. 12 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), детальний план території не підлягає експертизі (ч. 9 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Правові та організаційні питання розробки та затвердження ДПТ населеного пункту визначені статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до ч. 1 цієї статті ДПТ у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. ДПТ розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
		Частинами 4-6 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що ДПТ визначає:
		1) принципи планувально-просторової організації забудови;
		2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
		3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
		4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
		5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
		6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
		7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
		8) систему інженерних мереж;
		9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
		10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
		11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
		Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Відповідно до ч. ч. 8, 9, 10 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. Детальний план території не підлягає експертизі. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
		Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за№ 1468/20206 затверджено Порядок розроблення містобудівної документації.
		Пунктом 4.9 цього Порядку передбачено проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі - Порядок №555).
		Крім того, питання проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації, яким є ДПТ на місцевому рівні врегульовано також у ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог Порядку №555 при розробці ДПТ необхідно забезпечити:
		- оприлюднення у двотижневий строк прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		-оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації, не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником, і доступ громадськості до зазначеної інформації шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.;
		-реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації;
		-узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення);
		-оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 7 Порядку №555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:
		1)повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
		2)юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;
		3)власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;
		4)представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;
		5)народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.
		Згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
		Пунктом 8 Порядку №555 визначено, що пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
		Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду (п. 6 Порядку №555).
		При цьому, відповідно до п. 5 Порядку №555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
		1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
		2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;
		3)відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
		4)інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;
		5)інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;
		6)відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
		7)інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.
		Водночас, як встановлено п. п. 9, 10 Порядку, відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.
		Пунктом 11 Порядку №555 визначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
		Як вбачається з матеріалів справи, на пленарні засідання Київської міської ради 14.04.2016 щодо проекту оскаржуваного рішення, встановлені законом вимоги до проведення громадських слухань ДПТ були дотримані його замовником - Департаментом, який і забезпечив подання проекту оскаржуваного рішення на затвердження Київраді.
		Так, у підписаній керівником Департаменту пояснювальній записці до проекту оскаржуваного рішення вказано: 
		У газеті «Хрещатик» від 14.08.2015 № 117(4713) було опубліковано оголошення про проведення громадських слухань проекту детального плану.
		Відповідно до рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» із змінами та доповненнями від 26,12.2014 №864/864 на замовлення Департаменту містобудування та архітектури Комунальною організацією «Інститут Генерального плану м. Києва» розроблено Детальний план території селища Биківня площею близько 400 га.
		Цим проектом передбачалось розміщення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва членам родин Героїв Небесної сотні, киянам-учасників антитерористичної операції, воїнам-афганців, учасникам Параолімпійських ігор, реконструкцію існуючої забудови та урахування раніше наданих земель іншим фізичним особам.
		Під час громадських слухань, які проходили з 17 серпня по 24 вересня 2015 року, мешканці селища Биківня висловились проти прийняття запропонованого проекту детального плану та офіційно надали 107 письмових пропозицій та зауважень. Після їх розгляду КО «Інститут Генерального плану м. Києва» був розроблений новий варіант детального плану, в якому докорінно було змінено основні рішення та показники. Територія детального плану зменшена на 240 га (до 176 га), тобто більше ніж вдвічі; розрахункова кількість населення зменшена з 24 тис. осіб до 7,9 тис. осіб; середня поверховість значно понижена.
		Першою чергою детального плану передбачено:
		-розміщення земельних ділянок для - індивідуального житлового будівництва громадянам - членам родин загиблих учасників АТО та Героїв Небесної Сотні, воїнам- афганцям, учасникам Параолімпійських ігор, загальною кількістю 226 земельних ділянок;
		-завершення добудови існуючої школи № 23;
		-реконструкція існуючого та будівництво двох нових дошкільних навчальних закладів;
		-будівництво реабілітаційного центру для бійців АТО;
		-добудова пожежного депо по вул. Путивльській;
		-будівництво очисних споруд дощової каналізації;
		-створення парку «Героїв України» за рахунок існуючих невпорядкованих озеленених територій вздовж вулиці Бобринецької;
		На перспективу передбачається:
		-будівництво багатоквартирної мало- та середньоповерхової житлової забудови (3-4 поверхи);
		-реконструкція існуючої застарілої багатоквартирної житлової забудови вздовж вул. Радистів;
		-будівництво середньої загальноосвітньої школи на 22 класи;
		-будівництво поліклініки з підстанцією невідкладної допомоги;
		-будівництво гідровузла з насосною станцією «Биківня».
		-будівництво боксових гаражів для мешканців с. Биківня
		З метою недопущення вирубки лісових насаджень перспективне будівництво житла планується лише на існуючих ділянках промислового та комунально- складського призначення та на ділянках, невкритих лісом. Зберігається існуючий гаражно-будівельний кооператив «Радист».
		Наведене в сукупності спростовує доводи позивача стосовно невзяття до уваги зауважень громадськості, викладених у протоколі громадських слухань проекту ДПТ від 03.09.2015.
		Водночас, судом встановлено, що матеріали на пленарне засідання Київської міської ради 14.04.2016 щодо проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» містять протокол засідання погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення ДПТ від 20.01.2016 № 6, та висновок погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення ДПТ від 20.01.2016.
		З наявних матеріалів справи вбачається, що ДПТ був погоджений, оскільки однією з цілей його розробки є розміщення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва громадянам - членам родин загиблих учасників АТО та Героїв Небесної Сотні, воїнам- афганцям, учасникам Параолімпійських ігор, представники громадськості яких приймали участь при обговоренні ДПТ.
		Крім того, вказані рішення погоджувальної комісії, оформлені протоколом від 20.01.2016 № 6 та висновком від 20.01.2016, не визнані незаконними у судовому порядку.
		При цьому, скасування постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 826/512/16 розпорядження Київського міського голови від 11.01.2016 №1 «Про затвердження персонального складу погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» не вплинуло на результати проведення громадського обговорення ДПТ, оскільки ДПТ був погоджений в подальшому під час громадського обговорення 20.01.2016, що підтверджується відповідним протоколом №6 та висновком погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення ДПТ від 20.01.2016.
		За таких обставин, названий позивачем ДПТ №2 по суті є ДПТ №1, що був змінений за результатом проведення громадського обговорення, у т.ч. й з врахуванням позиції погоджувальної комісії на завершальній стадії громадського обговорення, а відтак наведене свідчить, що це одна й та сама містобудівна документація - ДПТ, затверджений оскаржуваним рішенням, а не різні детальні плани території с. Биківня, як хибно стверджує позивач.
		Таким чином, при розробці ДПТ та його затвердженні оскаржуваним рішенням були дотримані всі процедури, встановлені вказаними вище нормативно-правовими актами.
		Після розробки ДПТ з дотриманням вимог вказаних вище державних будівельних норм та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у тому числі з дотриманням вимог Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, відповідно до ч. 8 ст. 19 цього Закону Київрада, як колегіальний орган, прийняла оскаржуване рішення на пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради в порядку, визначеному ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		В частині відповідності ДПТ Генплану, державним будівельним нормам та нормам чинного законодавства, суд виходить з наступного.
		Згідно з п. 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану територій», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.03.2012 №107, детальний план розробляється, зокрема, на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
		Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, чинного на час прийняття Київрадою рішення від 28.03.2002 №370/1804, яким затверджено Генплан, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико- культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища (далі - генеральний план) є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.
		Пунктом 3.4 ДБН Б. 1-3-97 визначено, що генеральний план включає текстові та графічні матеріали. До текстових матеріалів відносяться: а) книга генерального плану; б) брошура з основними положеннями генерального плану. Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту, виконанні у встановленому масштабі. Текстові та графічні матеріали можуть виконуватися з застосуванням комп`ютерної технології.
		Склад графічних матеріалів генерального плану наведений у п. 3.8 ДБН Б. 1-3-97.
		План існуючого населеного пункту (опорний план) не піддягає затвердженню. Документ виконується на топографічній основі. На кресленні відображається планувальна структура, використання територій та окремих функціональних зон населеного пункту, станом на час затвердження генерального плану (п. 3.9 ДБН Б. 1-3-97).
		Відповідно до п. 3.12 ДБН Б. 1-3-97 на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме:
		а)межа населеного пункту (міська межа);
		б)магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв`язки в одному та різних рівнях;
		в)території житлової забудови (садибної, мало: поверхової, середньоповерхової, багатоповерхової);
		г)території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення;
		д)озеленені території загального користування та спеціального призначення;
		е)промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств;
		ж)території міського та зовнішнього транспорту;
		з)території спеціального призначення;
		й) природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території;
		к) курортні території;
		л) території садівничих товариств та дачної забудови;
		м) території сільськогосподарських підприємств;
		н) ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки;
		о) території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв;
		п) території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури;
		р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації;
		с) резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.
		Наведене свідчить, що Генпланомм передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання.
		Додатково суд зазначає, що пунктом 2 рішення Київради від 28.03.2002 №370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» було вирішено розробити та подати на розгляд Верховної Ради України відповідні матеріали щодо створення в системі адміністративно-територіального поділу України нової адміністративно- територіальної одиниці з особливим статусом - Київський столичний округ.
		З огляду на те, що чисельність населення міста Києва у 2002 році перевищувало 1 млн.чол., то пункт 2 рішення Київради від 28.03.2002 № 370/1804 кореспондується з вимогами ДБН Б. 1-3-97, зокрема, визначених у пункті 1.6, згідно якого «генеральні плани найзначніших міст (див. таблицю 1.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень») рекомендується виконувати у взаємозв`язку з генеральними планами населених пунктів, розташованих на приміських територіях (територіях спільних інтересів відповідних територіальних громад)».
		Не зважаючи на міграційні процеси у державі, які призвели до збільшення чисельності жителів столиці (що в свою чергу спричинило збільшення потреб міста Києва в об`єктах, призначених для задоволення потреб населення у житловій та соціальній сферах життя, у сфері побутового та транспортного обслуговування потреб населення, тощо), передбачене Генпланом збільшення сельбищної території міста Києва за рахунок його приміської зони в результаті створення Київського столичного округу не відбулося.
		У подальшому, через зміни нормативно-правової бази, що призвело до неможливості затвердження розроблених у 2000 - 2010 рр. проектів детальних планів територій, у зв`язку з активізацією містобудівної діяльності в м. Києві (в результаті якої зросли обсяги будівництва житла, об`єктів громадського, дорожньо-транспортного, інженерного та соціального призначення), через зміну власників та функціонального призначення об`єктів нерухомого майна на цих територіях, враховуючи новітні технології проектування та будівництва, виникла необхідність створити (оновити) містобудівну документацію в м. Києві, про що Київрада вказала у розділі 1 «Визначення проблем, на які спрямована Програма» Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 13.11.2013 № 518/10006.
		Згідно з п. 1.2 ДБН Б. 1-3-97, зокрема, міські ради керуються генеральними планами міст ними при здійсненні функціонального розподілу земель і визначенні цільового призначення земельних ділянок.
		Крім того, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу в т. ч. зовнішнього транспорту і ландшафтно-рекреаційну. До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна, вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.
		Тобто первинним документом для визначення категорії земельної ділянки та її цільового призначення при затвердженні землевпорядної документації відповідно до вимог земельного законодавства є саме генеральний план міста, відтак помилковими, на думку суду, є твердження позивача про те, що Київрада при затвердженні оскаржуваним рішенням ДПТ як складової частини Генплану, прийняла рішення про відведення земельних ділянок у с. Биківня для житлової та іншої забудови.
		Згідно з п. 3.14 ДБН Б. 1-3-97 аналітичні графічні матеріали генерального плану населеного пункту (за необхідності - додаткові інженерні креслення) виконують на топографічній основі або копії опорного плану. Пропозиції генерального плану відображають на топографічній основі, яка не містить спеціальної інформації, передбаченої у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю України згідно з чинним законодавством та нормативними вимогами щодо картографічних і топогеодезичних матеріалів.
		Дане положення кореспондується з чинними нормами про публічність матеріалів генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій, визначених у ст.ст. 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Так, відповідно до ч. 11 ст. 17 цього Закону матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
		Згідно з ч. 7 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.
		Як повідомив представник відповідача та не спростовано сторонами у справі, на офіційному веб-порталі Департаменту у розділі «Офіційні документи» розміщені текстові та графічні матеріали Генплану та ДПТ.
		При цьому, з оприлюднених графічних матеріалів Генплану вбачається, що на одній з його складовій схемі, а саме « 2. Опорний план» територія с. Биківня позначена різними кольорами, якими умовно позначені: житлова забудова (садибна, мало та середньоповерхова), громадська забудова (заклади торгівлі та обслуговування), промислово-комунальні території (установи комунального господарства, склади та бази) тощо. Водночас, територія на сході та північному сході від території селища позначена кольором, який не означає «ліси та лісопарки», і саме на цій території, як видно з оприлюднених графічних матеріалів ДПТ, заплановано збільшення житлової забудови селища.
		Унаслідок того, що ситуація на території с. Биківня об`єднала декілька форм використання, то ця територія віднесена до поліфункціональної зони використання, як встановлено схемою Генплану «5. Планувальна структура». Так, на цій схемі територія селища виокремлено як «території житлових районів» від території навколо селища, позначеної як «території природного комплексу». При цьому, всередині виокремлена територія додатково позначена як «поліфункціональні райони».
		Водночас, на схемі Генплану « 8. Проект розміщення першої черги будівництва-1» на території с. Биківня передбачалося будівництво житла до 2010 року.
		Крім того, територія с. Биківня на схемі Генплану « 4. Еколого-містобудівний прогноз» у цілому не позначена як території затоплювані, підтоплені, зсувонебезпечні райони або зони регламентованого обмеженого використання території. Також на схемі Генплану « 3.Схема планувальних обмежень» територія селища не позначена як території затоплювані.
		Як вбачається з оприлюднених графічних матеріалів ДПТ вбачається, що він бере за основу встановлене схемою планувальної структури Генплану призначення, а саме функцію житлової та громадської забудови, та систематизує її показники, а відтак розробку ДПТ у такий спосіб не можна вважати зміною зонування території, а навпаки слід вважати його уточненням. Саме у такий спосіб, згідно зі ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДПТ уточнює положення Генплану та визначає його планувальну організацію і розвиток частини території міста Києва.
		Щодо забудови території с. Биківня слід зауважити, що ДПТ запроектовано будівництво об`єктів громадської забудови, зокрема, двох дитячих дошкільних закладів на 117 місць та 250 місць, середньої загальноосвітньої школи, магазинів, аптеки, закладів громадського харчування , пожежного депо тощо.
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
		Викладене спростовує доводи позивача про те, що затверджений оскаржуваним рішенням ДПТ значно погіршує умови проживання жителів с. Биківня, а також не відповідає вимогам щодо охорони навколишнього середовища та земель.
		При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ДПТ перспективне будівництво житла планується лише на існуючих ділянках промислового та комунально-складського призначення та на ділянках, невкритих лісом, саме з метою недопущення вирубки лісових насаджень.
		Крім того, в частині посилання позивача на лист Державної інспекції сільського господарства в м. Києві від 13.05.2016 №01-11/942, суд зазначає, що державним органом, уповноваженим здійснювати державну політику у сфері містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а відтак вказаний лист не є належним та допустимим доказом невідповідності ДПТ, затвердженого оскаржуваним рішенням, положенням Генплану.
		Додатково суд звертає увагу, що з протоколу засідання погоджувальної комісії із вирішення спірних питань, які виникли під час громадського обговорення ДПТ від 20.01.2016 № 6 вбачається, що позивач фактично заперечував проти затвердження ДПТ, оскільки виступав проти виділення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва певній частині суспільства: «Член погоджувальної комісії М. Косинець. Подякував АТОвцям і сім`ям загиблих АТОвців і Героїв, Небесної Сотні. Ніколи ні я, ні члени ініціативної групи, ні мешканці ОСОБА_2 не виступали проти. Ми тільки хотіли знайти компроміс: альтернативні варіанти у військовій частині, промисловій зоні, але це було відхилено. Коли представляли перший варіант детального плану території, на місці військової частини мали бути висотки. Потім, коли ми надали варіант для АТОвців, тепер - санітарна зона. Другий варіант - це територія військової частини і там буде житло для ЗС України. Я рахую, що це територія Дарницького лісопаркового господарсгва, бо я туди писав лист. Коли ми пропонуємо варіанти, влада їх ганебно відкидає. Давайте за гроші в бюджеті міста Києва, ціна питання 1 000 квартир, зараз на ринку Києва 55 000 квартир: 30 000 - первинний, 25 000 - вторинний. Може краще віднайти 25 млн. доларів. Вольове рішення, хай Кличко звертається на сесію Київради і хай приймають вольове рішення. Давайте шукати компроміс та рішення.».
		З наведеного слідує, що позивач та група мешканців, яку він очолює, не погоджуються вцілому щодо збільшення житлової забудови території с. Биківня, а отже й збільшення чисельності населення.
		При цьому, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
		Крім цього, згідно Рекомендації № К. (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 (далі - також «Рекомендація К (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № К. (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді заступників міністрів).
		В частині доводів щодо порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням суд зазначає, що позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту інтересів мешканців селища Биківня у Деснянському районі м. Києва, однак у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивач є законним представником осіб, права яких порушені внаслідок прийняття оскаржуваного рішення. 
		Крім того, суд зазначає, що згідно норм чинного законодавства, зокрема ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДПТ, як невід`ємна та складова частина Генплану, взагалі не може порушувати існуючі права власності фізичних та юридичних осіб приватного права на нерухоме майно, розташоване на території ДПТ, затвердженого оскаржуваним рішенням.
		Згідно приписів ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Зважаючи на наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено суду правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити. 
		Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		Суддя Є.В. Аблов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...