Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-209/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2017. Зареєстровано: 20.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2017.
Дата набрання законної сили: 13.03.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1-209/11 
		Провадження № 11/779/2/2017 
		Категорія ч.2 ст.364 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 березня 2017 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора ОСОБА_5 , 
		 засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_11 на вирок Надвірнянського районного суду від 24 січня 2014 року,
		в с т а н о в и л а:
		вироком Надвірнянського районного суду від 24 січня 2014 року засуджено:
		ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , українку, з повною загальною освітою, розлучену, на утриманні немає нікого, секретаря Гутянської сільради, раніше не судиму
		за ст.ст. 28 ч .2 , 366 ч.2 КК України до позбавлення волі на 2 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 2 роки і на підставі ст.ст. 49, 74 КК України її звільнено від цього покарання за строком давності;
		за ст.ст. 28 ч.2 , 364 ч.2 КК України до позбавлення волі на 4 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 3 роки.
		Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від основного покарання за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України;
		ОСОБА_10 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гута Богородчанського району, з вищою освітою, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина та перестаріла мати, інваліда 3-ї групи, судимого вироком Богородчанського районного суду від 25.02.2008 року за ст. 368 ч.2 КК України до позбавлення волі на 3 роки,
		за ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.2 КК України до позбавлення волі на 2 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 2 роки і на підставі ст.ст. 49, 74 КК України його звільнено від цього покарання за строком давності;
		за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України до позбавлення волі на 4 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 3 роки;
		Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від основного покарання за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; 
		ОСОБА_11 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя с. Гута Богородчанського району, українця, з вищою освітою, одруженого, комерційного директора ТзОВ «Уркексімінвестпром», несудимого,
		за ст.ст. 27 ч.ч. 4, 5, ст.ст.28 ч.2, 366 ч.2 КК України до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 2 роки і на підставі ст.ст. 49, 74 КК України його звільнено від цього покарання за строком давності;
		за ст. 27 ч.ч. 4, 5, ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2 КК України до позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 3 роки.
		Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_11 звільнено від основного покарання за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; 
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с.Нирків Заліщинського району Тернопільської області, жительку АДРЕСА_2 , з повною загальною освітою, одружену, українку, несудиму,
		за ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.2 КК України до позбавлення волі на 2 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 2 роки і на підставі ст.ст. 49, 74 КК України її звільнено від цього покарання за строком давності;
		за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України до позбавлення волі на 4 роки з позбавленням права обіймати виборні посади в органах місцевого самоврядування на 3 роки.
		Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від основного покарання за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; 
		ОСОБА_12 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 ,з вищою освітою, одруженого, інваліда 2 групи, несудимого, 
		за ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.2 КК України до позбавлення волі на 2 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 2 роки і на підставі ст.ст. 49, 74 КК України його звільнено від цього покарання за строком давності;
		ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України до позбавлення волі на 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 3 роки;
		за ст. 364 ч.1 КК України до обмеження волі на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 1 рік 6 місяців; 
		за ст. 366 ч.1 КК України до обмеження волі на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 1 рік.
		На підставі ст.ст. 49, 74 КК України його звільнено від покарання за ст.ст. 28 ч.2, 366 ч.2, 364 ч.1, 366ч.1 КК України за строком давності.
		Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнено від основного покарання за ст.ст. 28 ч.2, 364 ч.2 КК України з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України; 
		ОСОБА_14 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Ташкент, жителя АДРЕСА_4 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, українця, несудимого,
		за ст. 367 ч.2 КК України до позбавлення волі на 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на 2 роки без штрафу.
		На підставі ст.ст.49, 74 КК України його звільнено від покарання за строком давності.
		Постановлено стягнути із засуджених на користь НДЕКЦ при УВС Івано-Франківської області витрати на проведення експертиз.
		За вироком суду ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 визнано винуватими у зловживанні владою і службовим становищем, за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки; у службовому підробленні документів, за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
		Підсудний ОСОБА_11 вчинив пособництво та підбурювання до зловживання владою і службовим становищем за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки та пособництво й підбурювання до службового підроблення документів, за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
		Підсудного ОСОБА_12 визнано винуватим у зловживанні владою і службовим становищем за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки; у службовому підробленні документів, за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки, а також у зловживанні владою і службовим становищем, за попередньою змовою групи осіб, що спричинило істотну шкоду; у службовому підробленні документів, їх складанні і видачі.
		Підсулний ОСОБА_14 вчинив службову недбалість, яка заподіяла істотну шкоду і спричинила тяжкі наслідки. 
		Злочяини вчинено при таких обставинах. 
		У лютому 2007 року ОСОБА_11 як комерційний директор Київського ТзОВ  Укрексімінвестпром для фіктивного оформлення у власність громадян земельних ділянок і їх наступного відчуження без рішення сільради, схилив сільського голову с.Гута ОСОБА_10 , секретаря сільради ОСОБА_6 і землевпорядника ОСОБА_7 до незаконного оформлення на підставних громадян земельних ділянок в урочищі Сумарин, яке знаходиться за межами сіл Гута та Стара Гута й частково відноситься до державного лісового фонду ДП Солотвинський лісгосп
		ОСОБА_10 , зловживаючи владою і службовим становищем сільського голови, порушуючи порядок надання земельних ділянок у власність громадянам, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішили оформити фіктивні рішення сільради від 26 січня 2006 року, на якій розглядалися заяви громадян про виділення земельних ділянок, однак рішення з цього приводу не приймалося, що їм було достовірно відомо.
		Вони ж в період з лютого по жовтень 2007 року за допомогою громадянина ОСОБА_15 , який не перебував з ними в злочинній змові, підшукали підставних осіб, отримали копії паспортів та ідентифікаційних кодів для оформлення на них документів щодо приватизації земельних ділянок в урочищі Сумарин.
		Після чого ОСОБА_10 , зловживаючи владою та службовим становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підписав та завірив печаткою протокол сесії, а також видав та підписав завідомо неправдиві рішення Гутянської сільради від 26 січня 2006 року, які в лютому-жовтні 2007 року склали ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про надання земельних ділянок в урочищі Сумарин, нібито як пасовища, в межах населеного пункту с.Стара Гута Богородчанського району 53 мешканцям с.Гута.
		У липні 2007 року ОСОБА_11 і ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 залучили до злочину директора ТЗоВ «Галичинагеоінформ» ОСОБА_14 , який, зловживаючи службовим становищем, в порушення встановленого порядку розробив, підписав і завірив фіктивну проектну документацію про обстеження та відведення земельних ділянок площею 10,45 га, куди вніс неправдиві дані про їх статус та розташування. 
		ОСОБА_6 , зі згоди сільського голови, завірила вказану технічну документацію.
		Землевпорядник ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , зловживаючи службовим становищем, в порушення встановленого порядку, у вересні 2007 року незаконно присвоїла цим земельним ділянкам фіктивні кадастрові номери, плани й акти про їх межі.
		Протягом вересня-жовтня 2007 року ОСОБА_6 у змові з ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , спільно з ОСОБА_15 , надали земленабувачам для підпису необхідні для оформлення прав на земельні ділянки документи. 
		У цей же період ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у змові з вказаними особами особисто підписали від імені окремих громадян ряд планів відведення та актів про встановлення та узгодження меж цих земельних ділянок та кадастрові плани на них.
		У вересні 2007 року ОСОБА_11 у змові з ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 залучив і схилив шляхом умовляння до зазначених злочинних дій в.о.начальника управління земельних ресурсів Богородчанського району ОСОБА_12 , який зловживаючи службовим становищем, дав незаконну вказівку підлеглим внести корективи в картографічні матеріали про належність урочища «Сумарин» до території сіл Гута і Стара Гута.
		На початку жовтня 2007 року ОСОБА_12 погодив фіктивну проектну документацію на вказані земельні ділянки. Крім цього, він доручив підлеглим скласти незаконні висновки про погодження відведення цих ділянок як пасовища в с. Стара Гута. У кінці жовтня 2007 року він завірив ситуаційні схеми розміщення цих ділянок в межах с. Стара Гута. Зазначені висновки оплатив ОСОБА_11 
		ОСОБА_6 2.11.2007 року з відома інших підсудних склала, підписала від імені сільського голови і видала 53 фіктивні рішення сільради про затвердження проектів відведення вказаних земельних ділянок і надання їх у власність вказаним громадянам. Вона відібрала в окремих громадян заяви від 31.10.2007 року про затвердження на сесії сільради 2.11.2007 року проектів відведення їм земельних ділянок. ОСОБА_7 таку заяву подала за свою дочку ОСОБА_16 .
		У листопаді 2007 року ОСОБА_11 отримав в Богородчанському райземресурсів бланки актів про право власності на ці земельні ділянки і передав їх ОСОБА_14 .
		15.11.2007 року ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , зі згоди інших підсудних, підписали вказані державні акти про право власності на земельні ділянки цих громадян. Після цього 19 і 20.11.2007 року вони видали довідки про те, що вказані земельні ділянки знаходяться в межах с. Стара Гута і є вільними від обмежень. Такі ж довідки в районній архітектурі одержав ОСОБА_11 .
		21-27.11.2007 року ОСОБА_11 і ОСОБА_6 , з відома інших підсудних, викликали всіх громадян-землевласників до нотаріусів в смт. Богородчани, де вони оформили договори купівлі-продажу земельних ділянок товариству «Стара Гута», а ОСОБА_17 та ОСОБА_18  підсудному ОСОБА_11 .
		10.01.2008 року ОСОБА_11 , зі згоди інших обвинувачених, звернувся до ОСОБА_14 для оформлення права власності на 51 земельну ділянку. Останній, зловживаючи службовим становищем, незаконно виготовив на них технічну документацію, яку своїми підписами погодили ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 . 
		Внаслідок таких дій підсудних з державної власності було незаконно вилучено 10,45 га землі вартістю 6 825 400 грн. та вартості дерев 819817,37 грн., а всього на суму 7 645 217,37 грн., чим заподіяно тяжкі наслідки державним інтересам.
		У травні 2009 року ОСОБА_12 , зловживаючи службовим становищем в інтересах інших підсудних та громадян ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , з метою уникнення від кримінальної відповідальності вирішив створити штучні докази про правомірність приватизації вказаних земельних ділянок, що привело до спричинення істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету й престижу органів державної влади.
		23 червня 2009 року він організував роботу комісії з виїздом в урочище «Сумарин». Комісія фактично огляд урочища не проводила, акт не складала. У наступний день він дав вказівку підлеглому ОСОБА_21 скласти оглядовий акт, в якому вказати неправдиві дані про склад комісії та суть огляду, а саме те, що вказане урочище є пасовищем з поодинокими деревами і чагарниками. При цьому ОСОБА_12 до цього акту було долучено документ про встановлення межі між землями Солотвинського держлісгоспу та села Стара Гута і про належність урочища «Сумарин» до вказаного села. 
		Зазначений акт було підписано в Богородчанській райархітектурі, райсанстанції, райекологслужбі та завірено в райраді. 
		На вирок суду подані апеляції, в яких:
		- захисник ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_11 оспорює обґрунтованість вироку, вказує, що відсутня подія злочину. Судом не спростовано показання ОСОБА_11 та інших підсудних, свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та інших про відсутність події злочину й про те, що підсудні не займались оформленням технічних документів. Не досліджена роль ОСОБА_15 , не допитані важливі свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , які є власниками спірних земельних ділянок. Судом залишено без оцінки важливі документи, які виправдовують підсудних : належно завірений документ про встановлення меж між землями Солотвинського держлісгоспу та села Стара Гута та кадастровий план громадянки Кучинської. Судом залишено без оцінки судові рішення різних інстанцій, які мають преюдицію у цій справі, про те, що спірні земельні ділянки є громадськими і Гутянська сільрада правомірно ними розпорядилась. Проведені на досудовому слідстві земельно-правові експертизи позбавлені правового значення, а дані експертизи, призначеної судом, виправдовують підсудних. 
		Просить вирок скасувати, а справу закрити ;
		- підсудний ОСОБА_11 вважає вирок незаконним. Покликається на те, що справа за тих же доказів із-за їх сумнівності тим же суддею була 22.11.2010 року направлена на дослідування, де його перетворили з організатора та пособника злочину. Це помста за викриття ним махінацій із землями. Те, що спірні земельні ділянки належали до меж с. Стара Гута, підтверджені рішеннями судів різних інстанцій ; рішеннями сільради від 25.12.2005 року, 26.01.2006 року; висновком обласного управління містобудування й архітектури від 2.04.2008 року (т. 30) ; висновком останньої земельно-правової експертизи; технічними документами про межі спірних земель, окремі з яких підписані керівниками держлісгоспу; показаннями свідків-депутатів сільради. Під тиском слідства окремі свідки по кілька разів змінювали показання. Показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_28 не взяті до уваги. Рішень рад чи інших документів про передачу урочища «Сумарин» лісгоспу немає. Рішення Богородчанської райради від 30.01.1998 року про межі населених пунктів не було. Експертизи від 6.05.2011 р., 23.04.2010 р., 18.07.2007 р., 16.07.2008 р., на які послався суд, виконані не експертом. Показання свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 вважає недостовірними. Просить вирок скасувати, справу закрити за відсутністю складу злочину;
		- підсудна ОСОБА_6 оспорює законність вироку. Вказує, що злочинів не вчиняла. Вона після попереднього секретаря сільради впорядковувала десятки протоколів сесій, в тому числі протокол сесії від 26.01.2006 року, тому шо скандальні односельчани вчинили погром у кабінетах сільради зі зламом сейфів і знищенням ряду заяв громадян. Визнає, що написала заяву замість сліпого батька і підписала деякі другорядні копії документів, що не є злочином. Рішення цивільних судів їх виправдали. Просить вирок скасувати, а справу закрити за відсутністю складу злочину;
		- підсудний ОСОБА_10 заперечив свою вину. Вказує, що Гутянська сільрада не надавала земельні ділянки Солотвинському лісгоспу, який безпідставно присвоїв урочище «Сумарин». На сесії 26.01.2006 року було дано згоду на виготовлення технічної документації. Слідчі заставляли свідків змінювати показання. Йому пропонували зробити наговір на ОСОБА_6 . Просить вирок скасувати, справу закрити за відсутністю складу злочину;
		- підсудна ОСОБА_7 вважає, що її засуджено незаконно. Суд не дав оцінки документам, які прямо вказують, що урочище «Сумарин» належало до меж с. Стара Гута і сільрада правомірно ним розпорядилася. Це підтвердила й остання земельна експертиза. Вона, як землевпорядник, не порушила жодної норми законів про землеустрій. Суд безпідставно послався на рішення обласної ради від 9.08.1995 року (т. 34 а.с. 148-152) та розпорядження обласної ОДА від 5.04.1996 року, оскільки там йшла мова про передачу у користування лісгоспу різних розмірів неконкретизованих земель і лише до 1.01.1996 року. Зазначає, що суд не врахував, що Гутянська сільрада не передавала лісгоспу земель, як цього вимагав закон. Те, що вона за проханням дочки написала заяву не є злочином. Просить вирок скасувати, справу закрити за відсутністю складу злочину;
		- підсудний ОСОБА_12 вказує, що його засуджено незаконно. Зазначає, що суд не врахував, що згідно Держземкадастру урочище «Сумарин», як пасовище, належить до с. Стара Гута. Ці землі держлісгоспу у законному порядку не передавались. Рішення райради від 30.01.1998 року не було. Оглядовий акт цих земель законний і складений на звернення громадян. Просить вирок скасувати, справу закрити за відсутністю складу злочину;
		- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що суд безпідставно призначив покарання підсудним ыз застосуванням ст. 75 КК України. Суд не врахував тяжкість вчиненого, особливо великі збитки, що злочини вчинено за попередньою змовою групою осіб, роль кожного підсудного. Зазначає на порушення вимог закону при призначенні покарання ОСОБА_10 , та порушення процесуального закону.
		Крім того, вказує на безпідставність перекваліфікації дії ОСОБА_14 на ст. 367 ч.2 КК України. Просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
		У запереченні на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_14 вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає до задоволення, оскільки суд повно і об`єктивно дослідив в судових засіданнях всі докази та обставини справи з врахуванням норм матеріального і процесуального права відносно нього і постановив обґрунтований та законний вирок.
		У засіданні апеляційного суду засуджені ОСОБА_6 , ОСОБА_7  підтримали свої апеляції та пояснили, що злочинів вони не вчиняли. Вказали на однобічність та неповноту як досудового, так і судового слідства, порушення вимог кримінально-процесуального закону, фальсифікацію справи щодо них. 
		Засуджений ОСОБА_14  заперечив доводи апеляції прокурора та пояснив, що у змові з іншими засудженими на вчинення злочинів не був, виконував безпосередньо свої обов`язки по виготовленню проектної документації на земельні ділянки.
		Заслухавши доповідь судді ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника ОСОБА_9 про скасування вироку та закриття справи за відсутністю в діях складу злочину, засудженого ОСОБА_8 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, підлягає до задоволення, апеляції інших апелянтів  до часткового задоволення, а вирок слід скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
		Відповідно до вимог ст. 323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		За змістом ст. 334 КПК України 1960 року мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. У цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованим  підстави для цього.
		Як вбачається з вироку, даних вимог закону при його постановленні судом дотримано не було.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що органами досудового розслідування ОСОБА_14 обвинувачувався у зловживанні службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою группою осіб, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, та службовому підробленні, вчиненному за попередньою змовою группою осіб, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, ст.ст.28 ч.2, 366 ч.2 КК України ( т.46, а.с.186-199 ).
		Однак всупереч вимогам ст.334 КПК України ( 1960 року ) суд у мотивувальній частині вироку не тільки не сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним, а саме у вчиненні ОСОБА_14 злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, але й допустив істотні суперечності.
		Так, суд встановив, що підсудні ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 . ОСОБА_12 за попередньою змовою вчинили зловживання владою та службовим становищем, а також службове підроблення за обтяжуючих обставинах (спричинення тяжких наслідків державним інтересам), а ОСОБА_12 , крім того, ще й зловживання владою та службовим становищем і службове підроблення без обтяжуючих обставин.
		ОСОБА_11 визнаний винуватим у пособництві та підбурюванні до зловживання владою та службовим становищем, а також у пособництві та підбурюванні до вчинення службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
		Що стосується ОСОБА_14 , то суд, не сформулювавши обвинувачення, визнане доведеним, зазначив, що органами досудового розслідування ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні умисних дій, які виразилися у зловживанні владою та службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки , та службовому підробленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило державним інтересам тяжкі наслідки.
		У подальшому, викладаючи обставини вчинення злочинівпідсудними, суд вказав, що ОСОБА_14 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, будучи об`єднаним з ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 єдиним злочинним умислом, направленим на незаконне надання у власність підставним громадянам земельних ділянок, протягом липня-жовтня 2007 року на підставі завідомо неправдивих рішень Гутянської сільської ради від 26.01.2006 року про надання дозволів на складання проектів відведення, які незаконно підписав та видав ОСОБА_10 , розробив, підписав та завірив печаткою товариства фіктивну проектну документацію щодо відведення земельних ділянок п`ятдесяти трьом громадянам в урочищі  Сумарин  загальною площею 10,4506 га, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, що земельні ділянки є нібито пасовищем, в межах с.Стара Гута, достовірно знаючи, що дані земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів Гутянської сільської ради  АДРЕСА_5 і частково відносяться до земель державного лісового фонду ДП  Солотвинське лісове господарство.
		При цьому, ОСОБА_14 у вищевказану проектну документацію вніс завідомо неправдиві відомості про те, що земельні ділянки загальною площею 10,4506 га в урочищі  Сумарин  нібито були обстежені ним спільно з представниками Гутянської сільської ради, управління земельних ресурсів у Богородчанському районі, відділу містобудування і архітектури Богородчанської РДА, відділу культури і туризму Богородчанської РДА, Богородчанської державної санепідемстанції, державного управління охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області, громадянами, на які оформлено земельні ділянки, а також ним нібито встановлені зовнішні межі земельних ділянок та передані бежеві знаки на межі землекористування, хоча фактично обстеження вказаних земельних ділянок не проводилося.
		Крім того, суд зазначив, що ОСОБА_35 , достовірно знаючи, що земельні ділянки в урочищі  Сумарин, які виділені 53 жителям с.Гута, майже повністю покриті лісом і відносяться до державного лісового фонду ДП  Солотвинське лісове господарство, у проектній документації не відобразив суміжних землекористувачів по окружній межі земельних ділянок загальною площею 10,4506 га, а з метою надання фіктивній документації законного вигляду, вніс у кадастрові плани земельних ділянок, експлікації земельних угідь,акти встановлення та узгодження зовнішніх меж земельних ділянок завідомо неправдиві відомості про те, що по окружній межі вказаного масиву земельних ділянок знаходяться дороги Гутянської сільської ради, що не відповідає дійсності.
		Також суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , вчиняючи неправомірні дії, за які їх засуджено, діяли за попередньою змовою з ОСОБА_14 чи з відома та за погодження ОСОБА_14 . При цьому директор ТзОВ Галичинагеоінформ ОСОБА_14 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, будучи об`єднаним єдиним з ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 єдиним злочинним умислом, направленим на незаконне оформлення правоустановчих документів на 51 земельну ділянку в урочищі Сумарин за ТзОВ Стара Гута, незаконно виготовив технічну документацію для видачі вказаному підприємству державних актів на право власності на земельні ділянки, яку своїми підписами погодили в.о. начальника управління земельних ресурсів в Богородчанському районі ОСОБА_12 , секретар Гутянської сільської ради ОСОБА_6 , спеціаліст-землевпорядник Гутянської сільської ради ОСОБА_7 і ОСОБА_11 як довірена особа ТзОВ Стара Гута
		Як зазначив суд у вироку, наслідок таких дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 з державної власності незаконно вилучено земельні ділянки загальною площею 10,4506 га вартістю 6 825 400 грн. та вартості деревних насаджень на земельних ділянках в сумі 819 817,37 грн., а всього на суму 7 645 217,37 грн, чим заподіяно тяжкі наслідки державним інтересам.
		Таким чином, викладаючи обставини вчинення злочинів засудженими, суд фактично констатував, що ОСОБА_14 вчинив неправомірні дії, відповідальність за які передбачена ст.ст. 364 ч.2 та 366 ч.2 КК України, хоча в подальшому у вироку прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації його дій з ч.2 ст.364, ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.367 КК України.
		Крім того, суд, допустивши вищезазначені суперечності у вироку щодо ОСОБА_14 та перекваліфікувавши його неправомірні дії на ч.2 ст.367 КК України, не зазначив, в чому виразилася його службова недбалість, зокрема не вказав, які саме обов`язки входили до кола повноважень ОСОБА_14 як директора ТзОВ Галичинагеоінформ і якими законами, нормативно-правовими актами чи службовими інструкціями вони визначені; які саме службові обов`язки були ним не виконані або неналежно ( не в повному ) об`ємі виконані; чи міг він об`єктивно виконати свої обов`язки належним чином. Також суд не зазначив, яким чином невиконання чи неналежне виконання ОСОБА_14 своїх службових обов`язків заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян ( яких саме ), або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб, та призвело до спричинення тяжких наслідків. 
		Визнаючи винуватими ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 . ОСОБА_12  у зловживанні владою та службовим становищем, а також службовому підробленні за обтяжуючих обставин (спричинення тяжких наслідків державним інтересам), суд не в повній мірі належно мотивував свій висновок та не обгрунтував його доказами щодо кожного підсудного. Розкриваючи зміст окремих доказів, а саме висновків експертиз, документів, суд не вказав, яким чином ці докази і в якому обвинуваченні підтверджують винуватість підсудніх.
		Також судом не обґрунтовано окремо доказами винуватість ОСОБА_11  у пособництві та підбурюванні до зловживання владою та службовим становищем іншими підсудними, а також у пособництві та підбурюванні до вчинення службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, що суперечить вимогам ст.334 КПК України 1960 року щодо змісту мотивувальної частини обвинувального висновку.
		На думку колегії суддів, таке обґрунтування було необхідним, оскільки ОСОБА_11 визнано судом винуватим у співучасті у вчиненні злочинів із ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_12 . 
		Крім того, суд у вироку, пославшись на докази, які на його думку підтверджують винуватість підсудних у вчинені злочинів, за які їх засуджено, у порушення вимог кримінально-процесуального закону не зазначив, з яких мотивів він відхиляє інші докази.
		Зокрема, суд не зазначив, з яких підстав відхиляє оголошені в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_19 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_20 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , які дані ними на досудовому слідстві, в судовому засіданні та при їхньому додатковому допиті в процесі проведення додаткового розслідування, обмежившись тільки тим, що оцінює їх критично, оскільки вони є суперечливи. В чому показання даних свідків є суперечливими, яким чином вони не узгоджуються з іншими доказами по справі, та з яких підстав суд їх відхиляє, у вироку не зазначено.
		Заперечуючи свою винуватість у вчиненні злочинів ОСОБА_6 , ОСОБА_7  та ОСОБА_10 як на досудовому розслідуванні, так і в судових засіданнях суду першої інстанції пояснювали, що рішення про надання земельних ділянок жителям с.Гута в урочищі Сумарин приймалося на сесії Гутянської сільської ради 26 січня 2006 року. Вказані земельні ділянки є землями Гутянської сільської ради, в межах населеного пункту с.Стара Гута, який відноситься до Гутянської сільської ради, а тому сільська рада правомірно розпоряджалася даною землею. Рішення приймалося на сесії законно, шляхом голосування, згідно висновків земельної комісії та на підставі картографічних матеріалів, відповідно до яких виділені людям земельні ділянки в урочищі Сумарин знаходяться в межах населеного пункту с.Гута.
		З метою з`ясування правомірності виділення Гутянською сільською радою спірних земельних ділянок та перевірки тверджень органів досудового розслідування про те, що спірні земельні ділянки в урочищі Сумарин знаходяться за межами населених пунктів Гутянської сільської ради  с.Стара Гута та с.Гута, покриті лісовими насадженнями та частково відносяться до державного лісового фонду ДП Солотвинське лісове господарство, про що, як зазначив суд, достовірно було відомо ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , по справі було проведено відповідні земельні експертизи.
		В обґрунтування винуватості підсудних у вчинені злочину та спростування їх доводів щодо законності виділення земельних ділянок жителям с.Гута в урочищі Сумарин суд, серед інших доказів, послався і на висновок повторної комплесної судово-земельної експертизи від 18.07.2008 року, даними якої встановлено, що земельні ділянки загальною площею 10,4506 га в урочищі Сумарин відносяться до земель державного лісового фонду Яблунського лісництва ДП Солотвинський лісгосп  і знаходяться за межами с.Гута ( т.24, а.с.124-208 ).
		Однак під час розгляду справи в суді першої інстанції постановою судді від 22 жовтня 2012 року за клопотанням прокурора була призначена повторна земельно-правова експертиза, на вирішення якої, серед інших питань, були поставлені й питання належності 53 земельних ділянок площею 10,4506  Гутянській сільські раді чи ДП Солотвинське лісове господарство( т.48, а.с.172-173).
		Даними проведеної експертизи від 20.12.2012 року встановлено, що земельну ділянку в урочищі Сумарин, до надання у власність громадянам згідно рішень Гутянської сільської ради від 26.01.2006 року і 2.11.2007 року слід вважати власністю територіальної громади ( комунальною власністю), а 53 земельні ділянки загальною площею 10,4506 га в урочищі Сумарин, які надані у власність громадянам згідно зазначених рішень знаходяться за межами села Гута, належать до населеного пункту село Стара Гута. Також експерт зазначив, що в матеріалах справи відсутня правовстановлююча, картографічна та інша документація з адресним відведенням земельної ділянки урочища Сумарин Гутянською сільською радою в землі лісового фонду взагалі й зокрема в постійне користування Яблунського лісництва ДП Солотвинське лісове господарство ( т.48, а.с.178-207 ).
		Таким чином, за наявності двох суперечливих висновків експертиз, суд не мотивував, чому бере до уваги дані одного висновку, а відхиляє дані іншого, та не обґрунтував, якими доказами спростовуються висновки експертизи від 20. 12.2012 року. 
		Судом першої інстанції допущені й інші порушення вимог закону.
		Зокрема, суд, визнавши, що ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вчинили злочини за попередньою змовою групою осіб, цю ж обставину визнав і такою, що обтяжує покарання.
		Не ґрунтується на положеннях закону й визнання обтяжуючими покарання обставинами для засудженого ОСОБА_11  пособництво та підбурювання до вчинення злочину, оскільки такі не передбачені ст.67 КК України.
		Крім того, призначивши покарання ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 за ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 28 ч.2, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_11 за ст.27 ч.ч.4,5, ст.28 ч.2, 364 ч.2, ст.27 ч.2, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_12 за ст.ст.28 ч.2, 364 ч.2, 28 ч.2, 366 ч.2, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_14 за ч.2 ст.367 КК України, суд не вказав редакції Закону даних норм, які були чинними на час вчинення ними неправомірних дій.
		За таких порушень вимог кримінально-процесуального закону вирок не може залишатися в силі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
		Оскільки вирок скасовується з направленням справи на новий судовий розгляд, то інші доводи апеляцій повинні бути перевірені під час цього розгляду.
		При новому судовому розгляді слід усунути зазначені вище порушення, повно, об`єктивно та всесторонньо дослідити обставини справи, у випадку виникнення необхідності дати доручення слідчим органам для перевірки зазначених в апеляціях доводів. 
		Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 368, 379 КПК України ( 1960 року ) , пунктами 11, 15 розділу XI  Перехідні положення  КПК України , колегія суддів
		у х в а л и л а:
		Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, із доповненнями, задовольнити повністю, апеляції засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_11  задовольнити частково.
		Вирок Надвірнянського районного суду від 24 січня 2014 року відносно засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3 
		 ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		Згідно з оригіналом 
		Суддя Апеляційного суду
		Івано-Франківської області ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...