Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10241/16-а,2-а/161/561/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2017. Зареєстровано: 22.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2017.
Дата набрання законної сили: 15.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		15 березня 2017 року                                                                                                   Справа № 876/1636/17 
		Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді                                                   Коваля Р.Й.,
		суддів                                                                        Гуляка В.В.,
		                                                                                  ОСОБА_1,
		з участю секретаря судового засідання                 Федак С.Р.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року в адміністративній справі № 161/10241/16-а, провадження № 2-а/161/561/16 за позовом ОСОБА_3 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із вказаним позовом та просив: 
		- визнати протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції (далі  УПП у м.Луцьку ДПП) лейтенанта поліції ОСОБА_2 (далі  Відповідач) щодо притягнення його до адміністративної відповідальності;
		- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВН          № 003874, винесену Відповідачем щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 85 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  ОСОБА_4), а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в ніч на 31 липня 2016 року він був побитий невідомими особами в кафе «Оболонь», що по вул.Коперника у м.Луцьку, у звязку з чим туди викликали працівників поліції. Замість того, щоб розібратись у цій ситуації і встановити істину, працівники поліції, зокрема, Відповідач виніс щодо нього оскаржувану постанову про притягнення до адмінвідповідальності у виді штрафу в сумі 85 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 ОСОБА_4.
		 
		Постановою постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправною і скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 003874 від 08 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 278 ОСОБА_4.
		У задоволенні решти позову відмовлено.
		 
		Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржив Відповідач, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи. Тому просив скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення відповідає дійсним обставинам справи, винесена з дотриманням норм чинного законодавства, стягнення накладено в межах санкції статті за вчинене правопорушення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
		 
		Частиною першою статті 178 ОСОБА_4 передбачено, зокрема, що поява в громадських місцях у пяному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль,  тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 08 серпня 2016 року Відповідачем винесено постанову серії ВН № 003874 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, якою до останнього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн (а.с.7).
		Відповідно до цієї постанови ОСОБА_3 31 липня 2016 року близько 02 години ночі на вул.Коперника в м.Луцьку, в дворі між будинками за №№ 8А та 21А, перебуваючи в стані алкогольного спяніння і явними ознаками, а саме: порушена координація рухів та різкий запах алкоголю з порожнини рота, був у брудному одязі, чим ображав честь та гідність інших громадян (а.с.7).
		 
		Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положення ОСОБА_4, процесуальні вимоги при розгляді справи, в звязку з чим є підстави вважати це рішення протиправним та скасувати його, оскільки відсутні докази наявності в діях позивача ознак складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 ОСОБА_4, і відповідач не надав суду докази правомірності винесеної ним постанови відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України.
		 
		Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
		 
		Згідно із пунктом 2 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення.
		 
		Відповідно до статті 222 ОСОБА_4 органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема: частини перша і друга статті 178.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		 
		Порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення визначає розділ IV ОСОБА_4, зокрема й статті 251, 252 ОСОБА_4.
		 
		Відповідно до статті 251 ОСОБА_4 доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
		 
		Згідно зі статтею 252 ОСОБА_4 орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		 
		Як видно із матеріалів справи, позивач не заперечує, що того вечора вживав алкоголь, однак зовсім небагато, а тому не був пяним; вів себе адекватно до ситуації, яка склалася на той час, а саме: міг мати не дуже охайний вигляд, але причиною цього була бійка, учасником якої він був. Під час цієї бійки він отримав тілесні ушкодження, зокрема й закритий перелом ноги. 
		З приводу вказаних подій були внесені відомості до ЄРДР №120160300100003461 від 31 липня 2016 року за частиною другою стататі 296 КК України; у цьому кримінальному провадженню позивача визнано потерпілим.
		 
		Поняття адміністративного правопорушення визначене статтею 9 ОСОБА_4, відповідно до якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		 
		При цьому, склад правопорушення повинен в собі містити: субєкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, обєкт правопорушення та обєктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення. 
		З огляду на викладене, обєктивна сторона правопорушення у цій справі не є встановленою.
		 
		У розумінні статті 178 ОСОБА_4 поява в громадських місцях у пяному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль повинна виражатися у поведінці особи у стані спяніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, навязливе ставлення до громадян тощо); у непристойному зовнішньому вигляді, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); втраті через спяніння особою повністю чи значною мірою орієнтування (безцільне стояння чи безцільне пересування з місця на місце, у особи порушена координація рухів, звідси  нестійкість, хитка хода); повна безпорадність пяного (перебування у непритомному стані) тощо.
		 
		Як встановлено судом з показань свідка ОСОБА_5, який був очевидцем усіх подій 30  31 липня 2016 року, дійсно в той вечір позивач з друзями відпочивали а кафе, де вживали алкоголь у невеликій кількості. Після конфлікту та бійки, яка відбулася в той вечір, саме з ініціативи позивача було викликано поліцію. 
		Зазначає, що екіпаж поліцейських був некомпетентним та не міг професійно розібратися в ситуації, а тому вони наполягали на тому, аби викликати слідчо-оперативну групу. На час, коли прибула поліція, конфлікт був майже вичерпаний, бійка скінчилась, а позивач на той час вів себе спокійно, адекватно, ніяким чином не порушував громадський порядок, а тим паче не ображав людську гідність і громадську мораль, оскільки сам потерпів від протиправних дій. 
		Крім того, в ході подій на вулиці біля кафе зібралося багато людей, приблизно 30  40 чоловік, однак відповідачем чомусь не вжито жодних заходів щодо залучення до справи про адміністративне правопорушення показань свідків.
		 
		Крім того, з досліджених відеозаписів з камер спостереження кафе «Оболонь», а також відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, не видно, що поведінка позивача підпадає під ознаки, які б містили склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 ОСОБА_4.
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що при урахуванні всіх обставин справи у діях ОСОБА_3 відсутні обєктивні обставини правопорушення передбачені статтею 178 ОСОБА_4, оскільки позивач не заперечує вживання у невеликій кількості алкоголю, а порушену координацію рухів та перебування у брудному одязі пояснює участю в бійці і закритим перелом ноги, тобто відповідачем, всупереч приписам частини другої статті 71 КАС України, не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність у діях позивача складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушенням позивачем ОСОБА_4 України.
		 
		Крім того, як видно із матеріалів справи ОСОБА_3 є слідчим СУ ГУНП у Волинській області і не може притягатися до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 178 ОСОБА_4, тому за наявності для цього підстав повинен нести відповідальнівсть згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України  від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
		 
		За таких обставин, розглядаючи спір, місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		 
		У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.   
		 
		Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Апеляційну скаргу інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Луцьку Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року в адміністративній справі № 161/10241/16-а, провадження № 2-а/161/561/16  без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                  Р.Й.Коваль
		 
		Судді                                                                                        В.В.Гуляк
		 
		                                                                                                 ОСОБА_1
		 
		 
		Ухвала в повному обсязі складена 20 березня 2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...