Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12882/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; біженців.
Надіслано для оприлюднення: 28.03.2017. Зареєстровано: 29.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.03.2017.
Дата набрання законної сили: 10.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 20 січня 2017 року                     № 826/12882/16
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І. , суддів  Данилишина В.М.  Качура І.А.  розглянувши у  письмовому провадженні справу 
		за позовом    ОСОБА_4  до    Державної міграційної служби України    провизнання протиправним та скасування рішення О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:
		ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України  про визнання протиправним та скасування рішення від 14.08.2014 про забору в'їзду в Україну; зобов'язання направити до Державної прикордонної служби України відповідне доручення про скасування рішення від 14.08.2014; встановлення строку для подачі звіту про виконання судового рішення.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржене рішення є необґрунтованим, оскільки викладені у рішенні факти не відповідають дійсності є помилковими і спростовуються фактичними обставинами справи.
		Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.
		Згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 
		В судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Державною міграційною службою України прийнято рішення від  14.08.2014 про забору в'їзду в Україну громадянину Республіки Грузії ОСОБА_4  строком на 5 років.
		Вказане рішення вмотивовано тим, що громадянин Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є кримінальним авторитетом, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, має широке коло зав'язків у кримінальному середовищі, підтримує злодійські традиції, має намір приїхати на територію України з метою скоєння злочинів, чим  може вплинути на криміногенну ситуацію в Україні, з метою попередження злочинів забезпечення охорони життя та здоров'я громадян України та інших осіб, захисту їх прав та законних інтересів.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		У преамбулі Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (надалі - Закон України №3773-VI) вказано, що цей Закон визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.
		Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України №3773-УІ в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа намагається здійснити в'їзд через контрольні пункти в'їзду - виїзду на тимчасово окуповану територію без спеціального дозволу або така особа під час попереднього перебування на території України здійснила виїзд із неї через контрольний пункт в'їзду - виїзду.
		Згідно ч.3 ст.13 Закону України №3773-УІ рішення про заборону в'їзду в Україну приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону.
		Порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи), перебування яких на території України не дозволяється визначено Інструкцією про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженою Наказом МВС України від 17.12.2013 року №1235 (надалі - Інструкція).
		Відповідно до п.3 Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС України та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
		Згідно із п.4 Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС України та її територіальними органами за ініціативою:
		а) підрозділів Робочого апарату Укрбюро Інтерполу - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам у процесі співробітництва з правоохоронними органами інших держав та міжнародних правоохоронних організацій;
		б) підрозділів кримінальної міліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності;
		в) слідчих підрозділів органів внутрішніх справ - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення кримінального провадження;
		г) підрозділів міліції громадської безпеки - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовки або здійснення заходів із забезпечення громадського порядку;
		ґ) органів охорони здоров'я - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;
		д) за власною ініціативою - у разі невиконання особою постанови про накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, розгляд справ за якими належить до компетенції ДМС України. 
		Відповідно до п. 5 Інструкції після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в'їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС України або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в'їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в'їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов'язань перед юридичними або фізичними особами в Україні).
		З системного аналізу викладеного вбачається, що рішення про заборону в'їзду на територію України ДМС України приймається за ініціативою органів визначених у п. 4 Інструкції за наявності підстав визначених абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
		Судом встановлено, що на адресу відповідача надійшли матеріали за підписом заступника начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України від 06.08.2014 та Рапорт від  06.08.2014 стосовно осіб, які відносяться до категорії осіб з кримінальним статусом «злодій в законі», які можуть призвести до дестабілізації криміногенної обстановки в Україні, а також суперечить інтересам охорони громадського порядку та може загрожувати правам та законним інтересам громадян України та інших осіб, які проживають в Україні, для розгляду та вирішення питань про заборону в'їзду та територію України терміном на п'ять років.
		Відповідно до Рапорту начальника відділу ГУБОЗ МВС України від 06.08.2014, копія якого міститься в матеріалах справи, Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України володіє інформацією про можливість в'їзду до України громадянина Грузії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відноситься до категорії «злодій в законі» має  широке коло зав'язків  в кримінальному середовищі та може впливати на криміногенну обстановку в Україні.
		В зв'язку з тим, що перебування  ОСОБА_4  на території України може призвести до дестабілізації криміногенної обстановки в Україні та порушень громадського порядку, ГУБОЗ МВС України звернувся до ДМС України розглянути питання заборонити в'їзду  останнього терміном на 5 (п'ять) років.
		Судом встановлено, що звернення ГУ МВС України від 06.08.2014 з доданими матеріалами оформлено відповідно до п. 5 Інструкції.
		Вказане вище, на думку суду є достатніми підставами для заборони позивачу в'їзду на територію України.
		Згідно п.6 Інструкції Рішення про заборону в'їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в'їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.
		Судом встановлено, що оскаржене рішення оформлено за формою наведеною у додатку до Інструкції.
		Отже, оскаржуване рішення прийнято уповноваженою особою за наявності підстав визначених ст. 13 Закону України №3773-УІ, відповідно до норм згадуваного Закону та Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення від 14.08.2014.
		 
		Щодо позову в частині зобов'язання направити до Державної прикордонної служби України відповідне доручення про скасування рішення від 14.08.2014, суд зазначає наступне.
		Обґрунтованість та правомірність рішення від 14.08.2014 прямо вказує на відсутність правових підстав для зобов'язання направити до Державної прикордонної служби України відповідне доручення про скасування такого рішення.
		Крім того, Механізм надання Держприкордонслужбі та виконання нею доручень уповноважених державних органів - правоохоронних, розвідувальних органів та ДМС щодо осіб, які перетинають державний кордон визначений Порядком надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2013 №280.
		Відповідно до п. 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон,  Уповноважені державні органи можуть надавати доручення щодо: заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, встановленого уповноваженим державним органом; заборони виїзду з України осіб, яких за рішенням слідчого судді, суду тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі тих, до яких застосовано запобіжний захід, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, за умовами якого передбачено таке обмеження; розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, оголошених у розшук відповідно до Кримінального процесуального кодексу України; інформування про факт перетинання державного кордону особами, стосовно яких уповноваженими державними органами проводяться оперативно-розшукові, контррозвідувальні або розвідувальні заходи; огляду (із залученням у разі потреби службових осіб митних органів, що використовують власні технічні та спеціальні засоби) транспортних засобів, на яких прямують особи, та вантажів, що ними переміщуються через державний кордон, з метою недопущення його незаконного перетинання особами, а також незаконного переміщення предметів і речовин, заборонених до вивезення і ввезення в Україну або щодо яких встановлено спеціальний порядок переміщення через державний кордон; виявлення викрадених транспортних засобів; додаткового вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особами.
		Згідно п. 9  Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон доручення оформляються стосовно однієї особи із зазначенням на відповідному бланку лише одного з видів доручень, передбачених у пункті 5 цього Порядку.
		Суд зауважує, що Порядком надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон не визначено такого виду доручення як доручення про скасування рішення про заборону в'їзду в Україну.
		З огляду на викладене, позов в частині зобов'язання направити до Державної прикордонної служби України відповідне доручення про скасування рішення та в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не підлягає задоволенню. 
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Зважаючи на вищенаведене, виходячи з наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69-71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Відмовити в задоволенні позову.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Головуючий Суддя                                                                      В.І. Келеберда
		 
		Судді                                                                                           В.М. Данилишин 
		 
		                                                                                          І.А. Качур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...