Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/6098/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 24.03.2017. Зареєстровано: 29.03.2017. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2017.
Дата набрання законної сили: 24.04.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 462/6098/16-к 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 березня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі: 
		головуючого судді:             ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря:         ОСОБА_2 ,
		прокурора:     ОСОБА_3 ,
		потерпілого: ОСОБА_4 ,    
		обвинуваченого:     ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016140060003556 про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Львова, із середньо-спеціальною освітою, який працює водієм в АТП №1 м. Львова, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх доньок  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов`язаного, що зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, суд
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_5 24.09.2016 року близько 08.05 год. перебуваючи на вул. Городоцька, 299 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, умисно наніс ОСОБА_4 один удар правою рукою в ділянку лівого плеча, після чого діставши з кишені куртки балон з хімічною-газовою речовиною та розпилив в напрямку обличчя потерпілого, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи №1951 від 03.10.2016 року хімічний опік кон`юктиви І ступеня обох очей, який міг утворитися від дії хімічної речовини, внаслідок випущеного в ділянку очей струменя із газового балончика, могли виникнути 24.09.2016 року, та відноситься до легкого тілесного ушкодження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, визнав частково, при цьому, дав суду показання, що того дня їхав за кермом автобуса «БАЗ» по маршруту №28. Близько 08.00 год. в районі ДОКу на вул.Городоцька, 299 у м.Львові його автобус наздогнав попередній автобус, який працює на його маршруті під керуванням потерпілого ОСОБА_4 . При цьому автобус під керуванням потерпілого був повний та забрав всіх пасажирів на зупинках, натомість його автобус був пустий, тобто затягував час перебування на маршруті. Наздогнавши автобус потерпілого, він підійшов до дверей автобуса і штовхнув потерпілого в плече та бризнув дезодорантом в ноги потерпілого ОСОБА_4 .
		Не зважаючи на фактичне невизнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5  у заподіянні потерпілому умисного легкого тілесного ушкодження, об`єктивно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 дав суду показання, що 24.09.2016 року керував рейсовим автобусом «Богдан», який їздить по маршруту №28. Згідно графіку його перший рейс розпочався 06.42 год. з вул. Варшавської у м.Львові. Близько 08.05 год., проїжджаючи згідно графіку на вул. Городоцька, 299 у м.Львові із пасажирами в салоні маршрутного таксі, його обігнав та підрізав автобус під керуванням ОСОБА_5 (прізвище та ім`я його стало відомо пізніше), який вийшов зі свого автобуса та почав висловлюватись до нього нецензурною лайкою, відчинив двері його автобуса, та наніс йому один удар кулаком правої руки у передпліччя з лівої сторони. Після чого ОСОБА_5 із кишені своєї куртки витягнув газовий балончик та вприснув йому в обличчя невідому речовину, сів в свій автобус та поїхав. 
		Свідок ОСОБА_9 , допитана в судовому засіданні, дала суду показання, що того дня на зупинці с. Рудно сіла в маршрутне таксі №28. Зупинившись на зупинці транспортного засобу на вул. Городоцька, 299 у м.Львові, зробивши висадку та посадку пасажирів, водій хотів рушати, однак несподівано дорогу перегородив інший автобус цього ж маршруту. З даного автобуса вийшов водій, відчинив двері водія автобуса, в якому вона їхала, почав кричати, його поведінка була неадекватною та наніс один удар в плече водію автобуса. Після чого дістав з кишені куртки балончик та приснув водієві в очі та в салон маршрутного таксі. Пояснила, що на її думку, це був газовий балончик, так як вона почула неприємний їдкий запах. В подальшому, водій розвернувся та пішов в своє маршрутне таксі, а вона подзвонила до диспетчера та повідомила про те, що сталося і номер маршрутного таксі водія, який це вчинив. Додатково повідомила, що в салоні маршрутного таксі був неприємний їдкий запах, пасажири почали кашляти, а водій постійно тер очі.
		Згідно даних висновку судово-медичної експертизи № 1951 від 03.10.2016 року /матеріали кримінального провадження, арк.15-16/, при обстеженні ОСОБА_4 лікарями окулістами лікарні швидкої медичної допомоги та 4-ої комунальної поліклініки м.Львова у вересні 2016 року йому було встановлено діагноз: «Хімічний опік кон`юктиви І ступеня обох очей» . Вказана травма очей утворилася від дії якоїсь хімічної речовини, можливо внаслідок випущеного в ділянку очей струменя із газового балончика, не задовго до звернення за медичною допомогою 24.09.2016 року, як вказує потерпілий та відносяться до легкого тілесного ушкодження. Об`єктивних судово-медичних даних, які б свідчили про виникнення травми очей у ОСОБА_4 внаслідок падіння його немає.
		Із досліджених в судовому засіданні протоколів слідчих експериментів від 16.11.2016 року і фото-таблиць до нього /матеріали кримінального провадження, арк.36-40, 41-46/ вбачається, що потерпілий ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_9 добровільно розповіли про обставини події, яка сталась 24.09.2016 року за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 299, та показали, як все відбувалось. Показання потерпілого під час проведення даної слідчої дії відповідають тим показанням, які він дав в ході судового розгляду, зокрема, що ОСОБА_5 завдав йому один удар правою рукою в ліве плече та бризнув газовим балончиком в обличчя, а також такі показання під час даного слідчого експерименту підтвердила свідок ОСОБА_9 .
		Статтею 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього кодексу, інших актів законодавства. Зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно вимог ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84 КПК України є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що такі докази об`єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, а тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності.
		Із врахуванням фактичних, встановлених під час судового розгляду, обставин вчинення злочину і досліджених доказів, судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно, цілеспрямовано завдав потерпілому ОСОБА_4 один удар правою рукою в ліве плече та бризнув газовим балончиком в ділянку очей, спричинивши хімічний опік кон`юктиви обох очей.
		Показаннями потерпілого і свідка ОСОБА_9 підтверджуються ті обставини, які свідчать про нанесення удару та пирскання балончиком потерпілому саме ОСОБА_5 .
		Суд критично оцінює показання обвинуваченого в тій частині, що він бризнув потерпілому балончиком саме в ноги, а не обличчя, оскільки це спростовується вказаними дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, зокрема, показаннями потерпілого, які є послідовними і узгоджуються з показаннями свідка, та відповідає даним судово-медичної експертизи. Отже, суд вважає дані доводи обвинуваченого надуманими і такими, що направлені на уникнення відповідальності за вчинення злочину.
		Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що легке тілесне ушкодження спричинене потерпілому ОСОБА_4 саме діями ОСОБА_5 та перебувають в прямому причинному зв`язку з діями останнього.
		Про наявність умислу в діях обвинуваченого на спричинення ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме свідоме розпилення газового балончика в обличчя потерпілого.
		Вказані факти свідчать про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії обвинуваченого, спрямовані на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.
		Таким чином, сукупність наведених доказів дає підстави дійти висновку, що вина ОСОБА_5 у заподіянні легкого тілесного ушкодження, доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.125 КК України.
		При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Згідно п.3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання»визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
		Обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлені.
		Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, вчиненим умисно; конкретні обставини вчинення злочину; особу винного, який раніше не судимий /матеріали кримінального провадження, арк.61/, одружений, має трьох малолітніх доньок  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває /матеріали кримінального провадження, арк.63, 65/, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно /матеріали кримінального провадження, арк.67/, суд також бере до уваги, що обвинувачений у судових дебатах попросив вибачення перед потерпілим. 
		Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді штрафу в максимальних межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
		Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
		Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.
		Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд 
		з а с у д и в:
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 /п`ятдесяти/ неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.
		Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Суддя:                             /підпис/
		З оригіналом згідно.
		   
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...