Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/201/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2017. Зареєстровано: 20.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2017.
Дата набрання законної сили: 08.11.2017
Результат оскарження 08.11.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 815/201/17 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 квітня 2017 року                                                                                                             м.  Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді:                              Самойлюк Г.П.,
		при секретарі:                                        Казарян С.Б.
		сторін: 
		позивач:                                              Гуцаков І.В. (представник за довіреністю)
		                                            Дякун Т.Н. (представник за довіреністю)           
		відповідач:                                        Салабутіна О.П. (представник за довіреністю)              Шаповал О.О. (представник за довіреністю)          
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Одесі справу за адміністративним позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Елан-Інет" до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування припису №959-1436 від 30.09.2016р., - 
		На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 квітня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Елан-Інет" до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить: скасувати як незаконний припис Головного управління Держпраці в Одеській області №959-1436 від 30.09.2016р.; стягнути судовий збір.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 26.09.2016р. по 30.09.2016р. посадовою особою відповідача проведено планову перевірку ТОВ  «Елан - Інет», за результатами якої складено оскаржуваний припис. Позивач вважає, що вимоги та зобов'язання припису відносно ТОВ «Елан-Інет» є протиправними, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам. Також, серед іншого позивач наголошує на тому, що головним державним інспектором Салабутіною  О.П. під час здійснення планової перевірки не було надано переліку питань, а тому позивачем були надані до перевірки ті документи, які запитувались інспектором. Позивач наголошує, що більшість зазначених у приписі порушень зумовлені тим, що інспектором не було витребувано тих чи інших документів під час проведення планової перевірки підприємства.
		Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі  та просили їх задовольнити.
		Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивчем не було вчинено жодних дій щодо недопуску до перевірки, а тому повноваження посадових осіб були перевірені та правомірність проведеної перевірки не становила у товариства сумніву.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Головним управлінням Держпраці в Одеській області згідно наказу Головного управління Держпраці в Одеській області №  1043 від 18.08.2016р., направлення на перевірку № 15/01-29-2012 від 23.08.2016  р., у період з 26.09.2016 р. по 30.09.2016  р. проведено планову перевірку суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) ТОВ  «Елан-Інет» (65017, м. Одеса, вул.  Академіка Заболотного, буд. 34; код ЄДРПОУ 32320070) щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. 
		За наслідками проведеної планової перевірки складено акт перевірки №  959 від 30.09.2016  р., в якому зафіксовано порушення ТОВ «Елан-Інет» законодавства про працю  (т.1, а.с.  73-78).
		30.09.2016р. Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено припис №  959-1436 (т.1, а.с. 79-82), яким зобов'язано ТОВ «Елан-Інет» у строк до 31.10.2016  р. усунути виявлені порушення законодавства про працю, а саме: 
		1. Підприємством не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки а саме: на виконання зварювальних газополум'яних робіт (ст. 21 ЗУ № 2694, дод.2 постанови КМУ №1107 від 26.10.2011р.).
		2. Підприємством не отримано декларацію на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: на виконання ремонтних, монтажних, будівельних  та інших робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метри над поверхнею ґрунту з перекриття або робочого настилу та робіт, що виконуються за допомогою підйомних та підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників (ст. 21 ЗУ № №2694, дод.6 постанови КМУ №1107 від 26.10.2011р.).
		3. Члени комісії з перевірки знань з охорони праці підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, чим порушено п.3.11 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст.  18 ЗУ №2694).
		4. Директор підприємства Пушкар І.А. не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, чим, згідно знань, які він повинен перевіряти у працівників, зокрема: НПАОП 64.2-1.06-98 «Правила безпеки при роботах на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення», НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», чим порушено п.5.5 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст. 18 ЗУ № 2694).
		5. Головний інженер Морозов С.В. не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно знань, які він повинен перевіряти у працівників, як член комісії з перевірки знань з охорони праці, зокрема: НПАОП 64.2-1.06-98 «Правила безпеки при роботах на повітряних лініях зв'язку і проводового мовлення», НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації  електронно-обчилювальних машин»  (ст. 18 ЗУ №2694).
		6. Директором підприємства допущені до виконання робіт з підвищеною небезпекою працівники, які не пройшли навчання та перевірку знань згідно своїх посадових обов'язків, а саме: НПАОП 64.2-1.06-98 «Правила безпеки при роботах на повітряних лініях зв'язку і проводного мовлення», НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, чим порушено ст. 13 праці» (ст.  18 ЗУ №  2694).
		7. Наказ №52 від 04.12.2015р. «Про перевірку знань працівників з питань охорони праці» складено з порушенням п.  3.10 Типового положення «Про порядок проведення навчання і перевірки знань  з питань охорони праці» (ст.  18 ЗУ №  2694).
		8. Інженер з охорони праці Дякун Т.М. не пройшла навчання та перевірку знань з охорони праці, згідно посадових обов'язків (п.1.6 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці»).
		9. В протоколах перевірки знань з питань охорони праці не вказуються нормативно-правові акти, згідно яких проводилась перевірка знань (Протокол №10 від 24.06.2016р. засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці ТОВ «Елан-Інет» виробнича дільниця), чим порушено п.п. 3.9, 3.14 Типового положення «Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст.  18 ЗУ №2694).
		10. Первинна перевірка знань працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки  і тих, що потребують профвідбору, проведена без обов'язкової участі представника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці (п. 3.10 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»).
		11. Не надана інформація щодо наявності на підприємстві матеріально-технічної бази щодо виконання робіт підвищеної небезпеки, а також її справного технічного стану, зокрема: драбини, підйомники, електрозварювальне обладнання, обладнання для виконання зварювальних робіт на оптичних  кабелях зв'язку, ручного електроінструменту, засобів захисту та іншого (ст.ст. 13, 21 ЗУ 2694).
		12. На підприємстві не в повному обсязі організована система управління охороною праці, а саме: не введені в дію «Положення про систему управління охороною праці», «Положення про службу охорони праці», Положення про комісію з питань охорони праці підприємства», «Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці» (ст. 13 ЗУ № 2694).
		13. Посадовим особам не визначені посадові обов'язки, права та відповідальність за виконання, покладених на них функцій, щодо забезпечення вирішення конкретних питань з охорони праці (ст.  13 ЗУ №2694).
		14. У програмі вступного інструктажу з питань охорони праці відсутні відомості про підприємство (п. 6.3. НПАОП 0.00-4.12-05).
		15. План-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці не доведені під підпис до працівників ( п.3.2 НПАОП 0.00-4.12-05).
		16. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці не доведено під підпис до працівників підприємства (п.3.2 НПАОП 0.00-4.12-05).
		17. Білети для перевірки знань з питань охорони праці працівників не доведені під підпис працівникам (ст.13 ЗУ №2694).
		18. Вступний інструктаж з охорони праці проводить особа, не призначена наказом по підприємству (п.  3.5 НПАО 0.00-4.21-04).
		19. Навчання з питань охорони праці в частині організації навчального процесу (формування навчальних груп) документально не сформовано, чим порушено п.3.4 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст. 18 ЗУ № 2694).
		20. Відсутні технологічні карти для виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст.  13 ЗУ №2694).
		21. Директором підприємства не забезпечений постійний контроль за здійсненням робітниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, обладнанням та засобами колективного та індивідуального захисту,  виконанням робіт згідно з вимогами по охорони праці, а саме: використання в роботі працівниками невипробуваних рятувальних поясів інв. №№ 071861, 071872 (протокол періодичних випробувань №385 від 28.10.2015р.), чим порушено п.5.1 НПАОП 0.00-4.-01-08 «Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», п.4.2 НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони  праці при виконання робот на висоті»  (ст. 8 ЗУ №2694).
		22. Комісія з перевірки періодичних випробувань драбин не правочинна згідно розпорядженню №1 від 25.01.2016 р. Монтажник зв'язку - лінійник ОСОБА_8 не пройшов навчання та перевірку знань з «Правил охорони праці при роботі з інструментом і пристроями» (ст. 13 ЗУ №2694). 
		23. Протокол випробування драбин від 01.07.2016р. не дійсний (ст. 13 ЗУ №2694).
		24. Під час укладення трудового договору роботодавець не інформує працівників під розписку про умови праці та про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я працівників (ст. 15 ЗУ №2694).
		25. Відсутня інструкція з охорони праці для осіб, які відбувають у відрядження, згідно з вимогами посадової інструкції монтажника зв'язку - лінійника (п.4.3.2 НПАОП 0.00-4.15-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
		26. В наказі №19 від 05.05.2016р. «Про проведення спеціального навчання та чергової перевірки знань з питань охорони праці» не вказано посадову особу, яка повинна проводити навчання з питань охорони праці, строки проведення навчання, дата перевірки знань, чим порушено п.  3.8 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». В п. 3 вказана постійно діюча комісія з перевірки знань з охорони праці, згідно п. 3.10 вищевказаного положення така комісія не існує (ст. 18 ЗУ №2694).
		27. В наказі №43 від 01.10.2015р. «Про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство на підприємстві і призначення комісії з перевірки знань на групу допуску з електробезпеки», згідно п.4 при відсутності особи, відповідальної за електрогосподарство, його обов'язки виконує особа, яка працює на іншому підприємстві (п. 1.3 НПАОП 40.1-1.21-98).
		28. В наказі № 24 від 01.07.2016р. складено перелік посад осіб не вірно (додаток 3), чим порушено п 3.10 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (ст.18 ЗУ №2694).
		29. Не надано наказ про призначення по підприємству відповідальної особи за виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст.  18 ЗУ №  2694).
		30. Не надані накази про призначення відповідальних осіб за утримання у справному стані, безпечну експлуатацію інструментів та пристроїв по підприємству (п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98).
		31. Не надано програми навчання працівників підприємства по видам робіт, які виконуються (п.3.8 НПАОП 0.00-4.21-04 Типове положення «Про службу охорони праці»).
		32. Не включені до комплексних заходів по досягненню установлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, щодо запобігання випадків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій (ст. 20 ЗУ №2694).
		33. Інженером з охорони праці не видаються начальникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків з охорони праці (п.  2.5.3 НПАОП 0.00-4.21-04).
		34. Інженером з охорони праці не надсилаються подання роботодавцю про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці  (ст. 15 ЗУ №2694 р., р.  4 НПАОП 0.00-4.21-04).
		35. Відсутні плани роботи інженера з охорони праці (п.5.1 НПАОП 0.00-4.21-04).
		36. Акт проходження обов'язковогомедичного огляду працівників підприємства за 2016р. не підписаний представниками Держпраці (ст. 17 ЗУ №2694).
		37. Інженер з охорони праці не виконує функціональні обов'язки, а саме: не слідкує за своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування, станом запобіжних і захисних пристроїв (п.3.14 НПАОП 0.00-4.21-04).
		38. Відсутній перелік електрозахисних засобів на підприємстві (п.  4.2.9 дод.  2 НПАОП 40.1.-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів»).
		39. Відсутній журнал обліку заходів індивідуального захисту на підприємстві (п.8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98).
		40. Відсутній журнал обліку аварій на підприємстві (ст.13 ЗУ №2694).
		41. Відсутній журнал реєстрації нарядів-допусків на виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві (ст. 13 ЗУ №  2694).
		42. Відстуній журнал обліку, перевірки та випробування електричного інструменту на підприємстві (ст. 13 ЗУ №2694).
		43. Директором підприємства не здійснюється профілактичні заходи для зниження нервово-емоційного  напруження викладено у ДСанПіН 3.3.2.007-98, згідно п.5.2; п.5.3; п.5.8 ДСанПіН 3.3.2.007-98 директором підприємства не розроблені, не використовуються, в цілях збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворювання і підтримки працездатності, внутрішньо змінні режими праці і відпочинку, які повинні передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності (п.7.2 НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно - обчислювальних машин».
		44. Допущена експлуатація в одній захисній трубі, в одному пучку дротів ланцюги до 42 В та вище 42В (п.2.14 НПАОП 0.00-1.28-10).
		45. Допущена експлуатація кабелів електроподовжувачів, кабелів кустарної зборки, які не пройшли опосвідчення технічного стану (п.6.7.24 НПАОП 40.1-1.21-98).
		46. Не надані протоколи вимірювання опору ізоляції та опору розтікання заземлення магістралей та устаткування, перевірки повного опору петлі фаза - нуль приміщень відсутні, що привело до порушень вимог п.1.3.1, п. 7.6.36 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» (ст. 13 ЗУ №2694).
		47. Не надано інформації щодо наявності на підприємстві захисного заземлення або занулення обладнання (ЕОМ), здійсненого шляхом прокладення окремого нульового захисного провідника. Не допускається підключати ЕОМ з ВДТ і ПП до звичайної двопроводової електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв (ст.13 ЗУ №2694, п.п. 2.4, 2.10 НПАОП 0.00-1.28-10).
		48. Не наданий акт розмежування балансової належності електроустановок відповідно між ТОВ «Елан-Інет» та ТОВ ТРК «Елан» (ст. 13 ЗУ №2694, п.2.1 «Правила користування електричною енергією».
		Не погоджуючись з порушеннями вимог законодавства, виявленими під час заходу державного нагляду (контролю), 24.10.2016р. (вих.№1024/1) позивачем була підготовлена письмова відповідь на припис №959 - 1436 від 30.09.2016р. та надані письмові заперечення на кожний із його пунктів, які  відповідачем отримано 25.10.2016р. (а.с. 12-24).
		Враховуючи, що за результатами розгляду вищевказаних заперечень, відповідачем не вжито жодних заходів, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати припис №959-1436 від 30.09.2016р.
		Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною 3    ст. 2 КАС України    визначено, що у справах щодо оскарження рішень,   дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування свого рішення, чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2    ст. 71 КАС України).
		Згідно Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України №  96 від 11.02.2015  р., Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Відповідно до п.4 вказаного Положення здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування.
		Головне управління Держпраці в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України №340 від 27.03.2015  р.
		Відповідно до ч.1  ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №  877-V від  05.04.2007р.   (далі - Закон №  877-V)  державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		За приписами ч.  9 ст.  4 Закону №  877-V невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
		Відповідно до ч. 1 ст.  5 Закону №  877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
		Згідно ст.  6 Закону №  877-V однією з підстав  для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		Згідно п.3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012  р. (далі - Порядок № 390), інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених  Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». 
		Відповідно до п.п.  6, 7 Порядку №  390 перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; знайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).
		Згідно п.  7 Порядку №  390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
		Частиною 7 ст. 7 Закону №  877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Згідно ч. 8 ст. 7 Закону №  877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.  Припис  не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		Відповідно до ч.  9 ст.  7 Закону №  877-V розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
		З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом норм  Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»   припис є рішенням суб'єкта владних повноважень, обов'язковим до виконання, який порушує права та інтереси позивача, а тому підлягає оскарженню в судовому порядку.
		Згідно ч.  9 ст.  4 Закону №  877-V невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
		У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (ч.  11 ст.  7 Закону №  877-V).
		Невиконання  приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом (ч.  1 ст.  12 Закону №  877-V).
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з порушеннями вимог законодавства, виявленими під час заходу державного нагляду (контролю), 24.10.2016р. (вих.  №1024/1) ТОВ  "Елан-Інет" направлено на адресу відповідача письмову відповідь на припис №959 - 1436 від 30.09.2016р., в яких висловлено заперечення щодо кожного з порушень, з метою усунення яких видано оскаржуваний припис. Зазначену відповідь відповідачем отримано 25.10.2016р. (а.с. 12-24).
		Однак, Головним управлінням Держпраці в Одеській області не з'ясовано  за наслідками розгляду вищевказаної відповіді чи усунуто ТОВ  "Елан-Інет" порушення, зафіксовані під час перевірки, не встановлено виконання чи невиконання припису.
		Незважаючи на те, що за приписами вищенаведених норм чинного законодавства саме невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), можуть тягнути за собою застосування фінансових та адміністративних санкції, вжиття заходів реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб, до ТОВ  "Елан-Інет" таких санкцій не застосовувалось та відповідних заходів реагування не вживалась, протилежного не доведено відповідачем та не підтверджено належними та допустимими доказами. Тобто, відповідач фактично погодився із запереченнями позивача від  24.10.2016р. (вих.  №1024/1), не встановив невиконання ТОВ  "Елан-Інет" припису №959-1436 від 30.09.2016р. та не вживав до вказаного суб'єкта відповідних заходів, не застосовував штрафних санкцій за його невиконання у встановленому чинним законодавством порядку.
		Представник відповідача не зміг пояснити, чи було усунуто ТОВ  "Елан-Інет" виявлені під час перевірки порушення у встановлений у приписі строк, до 31.10.2016р., не зміг зазначити які з них усунуто чи не усунуто з посиланням на відповідні докази. Також не надано до суду доказів та не зазначено про застосування до підприємства встановлених  законом заходів.
		Оцінюючи правомірність оскаржуваного припису, законність та обґрунтованість висновків, зроблених посадовою особою відповідача за наслідками перевірки, судом враховано доводи учасників процесу, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження чи спростування, зазначених у приписі поршень, та встановлено наступне.
		1.          В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем зварювальних, газополум'яних робіт. Як зазначено представником позивача, монтажники використовують для зварювання оптичних волокон Mini 6S, що підтверджується податковою накладною №373 від 27.03.2015р. Зварювання оптичних волокон не підпадає під дію п.  23 додатку 2 Постанови КМУ №1107 від 26.10.2016 р.
		2.          Судом під час офіційного з'ясування обставин по справі встановлено, що позивачем не було отримано декларацію на виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених в пункті другому оскаржуваного припису, оскільки зазначені роботи на підприємстві не виконувались та не планувалось їх проведення. В свою чергу, відповідачем не доведено проведення таких робіт позивачем та не підтверджено належними та допустимими доказами.
		3.          Висновки пункту третього припису є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Позивачем надано до суду протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (т.1, а.с.  92-97), Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, Типове положення про службу охорони праці». Також зазначені документи були надані під час здійснення перевірки, що підтверджується описом документів переданих перевіряючому.
		4.          Твердження, зазначені в п. 4 припису є безпідставними, що підтверджується, зокрема, протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці № 392.16 від 17.02.2016р. (т.1, а.с.  92).
		5.          Головний інженер Морозов С.В. не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно знань, які він повинен перевіряти у працівників, як член комісії з перевірки знань з охорони праці, у зв'язку із звільненям згідно наказу №39 від 10.09.2015р. (т.1, а.с. 98).
		6.          В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ  "Елан-Інет" робіт з підвищеною небезпекою.
		7.          Матеріалами справи спростовуються порушення, зазначені у п. 7 припису. При цьому, відповідачем не вірно зазначена назва наказу №52 від 04.12.2015 р. в пункті 7 припису, а саме «Про перевірку знань працівників з питань охорони праці» замість вірної «Про створення на підприємстві комісії з перевірки знань з питань охорони праці» (т.1, а.с. 51).
		8.          Судом встановлено, що інженер з охорони праці Дякун Т.Н. пройшла навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що підтверджується протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (т.1, а.с.94).
		9.          У протоколах перевірки знань з питань охорони праці вказано НПАОП - інструкції з охорони праці (т.  1, а.с. 99). Так, згідно п.1.2  Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого Наказом Держнаглядохоронпраці №  9 від 29.01.1998р.,  Інструкція є нормативним актом,  що містить  обов'язкові для  дотримання  працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях,  на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших  місцях,  де  за  дорученням  власника  чи уповноваженого  ним  органу  (далі  - роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.
		10.          Позивач повідомив, що останнього працівника на посаду монтажника зв'язку було прийнято на посаду в грудні 2015 р. та вже звільнено; роботи підвищеної небезпеки не виконуються, протилежного відповідачем не доведено.
		11.          Позивач наголосив, що на підприємстві нема  й не було електрозварювального обладнання, підйомників, вказаних інспектором. На вимогу інспектора надано необхідні  документи,   опис міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.  83).
		12.           1) На підприємстві діє система управління охороною праці, є «Положення про систему управління охороною праці в ТОВ «ЕЛАН - ІНЕТ», в якому зазначено обов'язки по охороні праці всіх посадових осіб та працівників; 2) на підприємстві розроблено «Положення про службу охорони праці» (наказ № 25 від 07.09.2012 р.), та «Положення про СОТ» (т.1, а.с. 101- 124). 3)  створення комісії з питань охорони праці - це право трудового колективу в силу приписів ст. 16 Закону України «Про охорону праці», відповідно до ч.1 якої на підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці; 4) «Положення про уповноважених трудового колективу з питань охорони праці на підприємстві» розроблено. Відповідачем не доведено, що  під час перевірки інспектор запитував вищевказані документи та останні не було надано позивачем до перевірки.
		13.          Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві розроблені посадові інструкції для всіх працівників, де в кожному розділі інструкції визначено посадові обов'язки, в тому числі з охорони праці та останні було надано до перевірки (п.п. 29-31 опису) (т.1, а.с. 83).
		14.          Програма вступного інструктажу з питань охорони праці звучить так: «Загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва», про них доводиться  кожному прийнятому працівнику. Слово «програма» має на увазі перелік питань, на яких слід зупинитися при проведенні вступного інструктажу та не зобов'язує в програмі  підписувати весь текст інструктажу дослівно. Характерною ж особливістю виробництва є його мала чисельність (всього 11 працівників, з них лише 4 здійснюють роботи) і виконання роботи на території абонентів підприємства. При цьому позивачем додано «Перелік питань вступного інструктажу з охорони праці для працівників підприємства» (Додаток 8 до наказу № 24 від 01.07.2016р.).
		15.          Пункт 3.2 «Типового положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» не містить імперативних положень щодо необхідності ознайомлення працівників про проведення навчання і перевірки знань під підпис. На підприємстві працює всього 4 працівники, які проходять спеціальне навчання  та перевірку знань з питань охорони праці. Як зазначено представником позивача, про проведення навчання завжди видається наказ по підприємству, про що повідомлєються  всі монтажники. 
		16.          Відповідач в 16 пункті припису зазначає, що позивачем не було доведено під підпис переліку питань для перевірки знань з питань охорони праці відповідно до п.3.12 НПАОП 0.00-4.12-05, проте судом встановлено, що вказана норма не містить жодних вимог щодо доведення під підпис питань для перевірки знань з питань охорони праці, відтак посилання на неї відповідача є помилковим.
		17.          Суд вважає посилання відповідача в пункті 17 припису про порушення ст.  13 Закону України «Про охорону праці»   №  2694-XII від  14.10.1992р., хибним, оскільки зазначена стаття не містить вимог щодо доведення під підпис працівникам білетів для перевірки знань з питань охорони праці.  
		18.          Судом встановлено,що 13.07.2015р. вступний інструктаж з охорони праці проводив головний інженер Морозов С.В., який на той час був членом комісії з перевірки знань з охорони праці.
		19.          Згідно наказу №52 від 04.12.2015р. на підприємстві діє комісія з перевірки знань з питань охорони праці у складі чотирьох осіб (т.1, а.с. 100).
		20.          Посилання відповідача в пункті 20 припису на порушення ст.  13 Закону України «Про охорону праці»   №  2694-XII від  14.10.1992р., є необґрунтованим, оскільки зазначена стаття не містить вимог щодо наявності технологічних карт для виконання робіт з підвищеною небезпекою, посилання на інші нормативні акти, які б передбачали такі вимоги, вказаним пункт припису не містить. Також факту виконання ТОВ «Елан-Інет» робіт з підвищеною небезпекою відповідачем не доведено.
		21.          Директором ТОВ «Елан-Інет» здійснюються постійний контроль за використанням в роботі працівниками запобіжних поясів. Так, запобіжні пояси №№ 071861, 071872, вилучено з експлуатації, про що свідчить запис у «Журналі обліку та зберігання засобів захисту», за підписом директора Пушкар І.А. до виконання п. 4.2.4 «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті», а також до виконання п 5.1 НПАОП 0.00-4.01-08 «Положення про порядок забезпечення працівниками спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту», що забороняють використання поясів, в яких відсутня відмітка про черговий іспит. Представником позивача акцентовано увагу на тому, що «Журнал обліку  та зберігання засобів захисту» під час перевірки інспектору надавався з поясненнями. Крім того, на підприємстві на час перевірки були придатними до експлуатації запобіжні пояси №№067079, 067092, що підтверджується протоколом №132 від 02.04.2016р. (п.  43 опису). При цьому акцентовано увагу, що пояси запобіжні, якщо вони не використовуються у виробничому процесі (оскільки не потрібні на даний час) взагалі не іспитуються, а просто вилучаються і зберігаються окремо від тих, що пройшли іспити, про що робиться відповідний запис у «Журналі обліку та зберігання засобів захисту». На підтвердження вказаних обставин надано журнал.
		22.          Суд зазначає, що як ст. 13 Закону України №2694, так і «Правилами охорони праці при роботі з інструментом та пристроями» НПАОП 0.00-1.71-13 не передбачено жодних спеціальних вимог до робітників, що здійснюють випробування металевих драбин.
		23.          Констатуючи порушення ст. 13 Закону України №2694, інспектором вказано, що протокол випробування драбин від 01.07.2016р. є не дійсним, однак не обґрунтовано вказаного порушення, враховуючи, що вищевказаною нормою не врегульовано зазначені питання.
		24.          Посилання посадової особи відповідача на ст.15 Закону України № 2694 є помилковим, оскільки вказана стаття регулює питання функціонування служби охорони праці на підприємстві та не містить вимог щодо інформування працівників під розписку про умови праці та про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я працівників. Крім того, представник позивача зауважила, що під час перевірки інспектором  не задавались питання про інформування працівників під розпис (під час укладання трудового договору) про умови праці та про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Разом з тим, представник позивача наголосив, що ТОВ «Елан-Інет» виконується вимога ст. 5 Закону України № 2694, зокрема, кожний робітник інформується під розпис про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливості наслідки їх впливу на здоров'я працівників.
		25.          Суд вважає помилковим посилання інспектора у п.25 припису на порушення  ТОВ  «Елан-Інет» п.  4.3.2 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», оскільки вказана норма не містить вимоги щодо інструкції з охорони праці для осіб, які відбувають у відрядження, згідно з вимогами посадової інструкції монтажника зв'язку - лінійника. Водночас. Представником позивача зауважено, що монтажники зв'язку - лінійники ніколи не відбувають у відрядження.
		26.          Порушення, зазначене в п.26 припису є безпідставним, оскільки в наказі №19 від 05.05.2016р. «Про проведення спеціального навчання та чергової перевірки знань з питань охорони праці» вказано трьох посадових осіб, яким доручено проводити навчання і перевірку знань, а також вказано граничний строк проведення перевірки знань працівників. Посилання інспектора на ТОВ «Елан-Інет» п.3.8, п.3.10 НПАОП 0.00-4.12-05 та ст. 18 ЗУ №2694 не обґрунтовано.
		27.          Пунктом 1.3. НПАОП 40.1-1.21-98 вимагається від керівника підприємства призначити особу, яка відповідає за електрогосподарство та вимоги вказаної норми дотримано позивачем. За змістом п.1.7 «Правил технічної експлуатації електроустаткування споживачів» дозволяється користувачам, у яких встановлена потужність електроустаткування не перевищує 10 кВт, заступника особи, відповідальної за електрогосподарство не призначати. Позивачем акцентується, що інспектору надавався договір про співпрацю. укладений між ТОВ «ТРК «Елан» та ТОВ «Елан-Інет», відповідно до п.1.4 якого за відсутності особи, відповідальної за електрогосподарство ТОВ «ТРК «Елан», її обов'язки здійснює особа, відповідальна за електрогосподарство в ТОВ «Елан-Інет», та - навпаки. 
		28.          Твердження інспектора, висловлені у п. 28 припису про те, що у наказі № 24 від 01.07.2016р. складено перелік посад осіб не вірно (додаток 3), чим порушено п 3.10 «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» не доведені та не обґрунтовані, не зазначено в чому саме полягають зазначені порушення.
		29.          Жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ТОВ «Елан-Інет» робіт з підвищеною небезпекою відповідачем до суду не надано. Як вбачається з опису документів, що надавались до перевірки, серед таких документів зазначено наказ «Про призначення особи, відповідальної за організацію і безпечне виконання робіт на висоті» (п.17 опису).
		30.          Посилання на НПАОП, вказані інспектором не відповідають змісту зафіксованого порушення. Так, у п.1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 йдеться про призначення відповідальної особи за електрогосподарство. Як вбачається з матеріалів справи, такою особою в ТОВ  «Елан-Інет» призначено інженера мереж інтернет Ярошенко М.І. (п.12 опису).
		31.          Посадовою особою відповідача констатовано порушення, що полягає у не наданні програми навчання працівників підприємства по видам робот, які виконуються, чим порушено п.3.8 НПАОП 0.00-4.21-04 Типового положення «Про службу охорони праці», оскільки п.3.8 вказаного положення не врегульовано вищевказані питання.
		32.          Порушення, зазначене у п. 32 припису не сформульовано та логічно не завершено, не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
		33.          Посилання інспектора на п.2.5.3. НПАОП 0.00-4.21-04 є помилковим, оскільки норми, яка б містила вимоги інженерам з охорони праці видавати начальникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків з охорони праці, відповідачем не наведено. Так, згідно п. 4 НПАОП 0.00-4.21-04 спеціалісти служби охорони праці мають право видавати керівникам  структурних   підрозділів  підприємства обов'язкові для виконання приписи (за формою  згідно  з  додатком) щодо  усунення  наявних  недоліків, однак вказана норма містить право видавати приписи, а не обов'язок. 
		34.          Відповідач зазначає в якості порушення те, що інженером з охорони праці не надсилаються подання роботодавцю про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. При цьому не обґрунтовано вказаного порушення, в тому числі з посиланням на наявність конкретних фактів, підтверджених відповідними доказами, які б слугували підставою для такого подання та бездіяльності    інженера з охорони праці щодо його надіслання роботодавцю.
		35.          Як зазначено представником позивача та не спростовано представниками відповідача, питання щодо планів роботи інженера з охорони праці під час проведення перевірки інспектором не ставились. При цьому вказано, що такі плани існують, вони складаються на кожні два місяці, починаючи з травня місяця 2012 року, коли був прийнятий роботу інженер з охорони праці. На підтвердження вказаних обставин надано копію плану за вересень - жовтень 2016р.
		36.          Як вбачається з матеріалів справи, періодичний медогляд робітниками ТОВ  «Елан-Інет»  пройдено, що підтверджується заключним актом про його проходження, відтак висновки відповідача щодо порушення позивачем ст. 17 Закону №2694 є необґрунтованими.
		37.          Відповідачем констатовано порушення з боку позивача, що полягає в тому, що інженер з охорони праці не виконує функціональні обов'язки, а саме: не слідкує за своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування, станом запобіжних і захисних пристроїв, однак жодним чином не доведено вказаного порушення та не зазначено за яких обставин відповідач дійшов вказаного висновку.
		38.          П.4.2.9 НПАОП 40.1-1.07-01, на який зроблено посилання інспектором, вимагає інвентарні засоби захисту розподіляти між об'єктами та бригадами. Однак, позивачем зазначено, що в ТОВ  «Елан-Інет» відсутні бригади та об'єкти. Монтажники виконують робити в квартирах та будинках де мешкають абоненти ТОВ «Елан-Інет». З засобів захисту монтажники використовують показники напруги.
		39.          Журнал обліку заходів індивідуального захисту на підприємстві ведеться ТОВ  «Елан-Інет», та як зазначено представником позивача надавався до перевірки.
		40.          Посилання на ст.13 ЗУ №2694 у п. 40 припису є безпідставним, оскільки констатоване ним порушення не відповідає наведеній нормі. Статтею 13 Закону №2694 не врегульовано порядку ведення журналу обліку аварій на підприємстві.
		41.          Зміст ст.13 Закону №2694 не відповідає тексту виявленого порушення. Крім того, відповідачем не надано до суду доказів, що ТОВ «Елан-Інет» виконуються роботи, на які потрібно заповнювати наряди - допуски.
		42.          Зміст ст. 13 Закону №2694 не відповідає тексту виявленого порушення.
		43.          Пункт 7.2. НПАОП 0.00-1.28-10, в якому міститься посилання на ДСанПіН 3.3.2.007-98 поширюється на ПОЕМ з електронно-випромінюючими трубками, ПОЕМ с рідино-кристалічними моніторами не підпадають під дію цього документа. Позивач наголосив, що не використовує ПОЕМ з електронно-випромінюючими трубками, протилежного не спростовано відповідачем.
		44.          Констатоване порушення щодо допущення експлуатації в одній захисній трубі, в одному пучку дротів ланцюги до 42 В та вище 42В не обгрунтовано, не доведено та не підтверджено будь-якими доказами.
		45.          ТОВ «Елан-Інет» використовує одне орендоване приміщення у ТОВ «ТРК «Елан». Як зазначено представником позивача, всі протоколи електротехнічних вимірювань в ТОВ  «ТРК «Елан» надавались інспектору під час його перевірки. 
		46, 47. У ТОВ «Елан-Інет» відсутні власні приміщення, використовуються одне орендоване приміщення у ТОВ «ТРК «Елан». Як зазначено представником позивача, всі протоколи електротехнічних вимірювань в ТОВ «ТРК «Елан» надавались інспектору під час перевірки.
		48.          «Правила користування електричною енергією», на які посилається інспектор, регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу та купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). ТОВ «Елан-Інет» своїх приміщень не має, використовується одне орендоване приміщення у ТОВ «ТРК «ЕЛАН», оренда плата розрахована з обліком середньої норми споживання електроенергії. Як зазначено представником позивача, акту розмежування балансової належності електроустановок відповідно між ТОВ «Елан-Інет» та ТОВ ТРК «Елан» не існує.
		Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято припис №959-1436 від 30.09.2016  р. з порушенням вимог чинного законодавства, при його складанні допущено численні помилки та неточності при констатації змісту конкретного порушення з посиланням на відповідні норми, деякі порушення взагалі не сформульовано та логічно не завершено, що позбавляє можливості зрозуміти їх зміст; містяться суперечності, зокрема, в окремих пунктах відповідач констатує відсутність документа, в інших здійснює посилання на такий документ, у приписі містяться помилкові посилання на норми нормативно-правових актів, які не регулюють правовідносин, щодо яких констатовано порушення.   
		Так, за приписами ч.1 ст. 8 Закону №  877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.
		Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (ч.8 ст. 4 Закону №  877-V).
		Водночас, зафіксовані під час перевірки порушення не підтверджені посадовими особами відповідача належними та допустимими доказами, констатовані порушення ТОВ  "Елан-Інет" вимог чинного законодавства ґрунтуються на припущеннях.
		Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №     37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
		Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").
		Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ, замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.
		Висновок (а по суті констатація, якій не передували фактичне встановлення обставин, їх оцінка та аналіз) про порушення позивачем     вимог чинного законодавства, здійснений без врахування всіх обставин та документів, що мали бути враховані при прийнятті оскаржуваного припису.
		Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем не надано до суду обґрунтованих заперечень проти адміністративного позову та доказів на підтвердження правомірності реєстрації декларації.
		Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. 
		Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює    докази,    які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому,    всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. 
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.     
		Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Позивач, в силу положень     ч.1  ст.71 КАС України,  довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, у той час коли відповідачем на підставі ч. 2  ст. 71 КАС України  доводи позивача не спростовано.
		З урахуванням вищевказаного, адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.
		Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Відповідно до ч.1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.      Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-164, 167 КАС  України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний  позов  товариства з обмеженою відповідальністю "Елан-Інет" до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування припису №959-1436 від 30.09.2016р.,- задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці в Одеській області  №959-1436 від 30.09.2016  р.
		Стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Елан-Інет» (65069, Одеська обл., місто Одеса, вул.  Академіка Заболотного, буд. 34; код ЄДРПОУ 32320070) судовий збір у розмірі 1378,00    грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.04.2017р.
		 
		Суддя:                                                                                                            Г.П.  Самойлюк
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		  
		                                        
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...