Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/4693/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.04.2017. Оприлюднено: 25.04.2017.
Дата набрання законної сили: 13.04.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА 
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		Іменем  України
		 
		13 квітня 2017 року м. Київ 
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді - Дзюбіна В.В.
		суддів - Лашевича В.М., Росік Т.В.
		при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,
		 
		переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Демченка Ю.В., який діє в захист прав та інтересів власника майна ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 3 березня 2017 року,
		 
		за участю прокурора - Дрогомирецького В.І.
		представника власника майна - адвоката ДемченкаЮ.В.,
		 
		у с т а н о в и л а:
		 
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від                       3 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017100000000221 від 22.02.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2017_03_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#909848" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 364 КК України</a> було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у          м. Києві Коновалової Т.С., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Дрогомирецьким В.І., про арешт майна та накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
		 
		Заборонено проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на земельній ділянці ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
		 
		Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши наявну можливість приховування та знищення слідів злочину, перешкоджання проведенню досудового розслідування, прийшов до висновку про існування підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a>, для накладення арешту на земельну ділянку, зазначену у клопотанні слідчого. Крім того, слідчий суддя місцевого суду врахувавши те, що забудовники проводять будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1) без належним чином оформлених дозвільних документів і при цьому здійснюють реалізацію квартир у житловому комплексі «Solo House», прийшов також до висновку про необхідність заборони проведення будь - яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на вказаній земельній ділянці.
		 
		Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею місцевого суду рішенням, представник власника майна - адвокат Демченко Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що постановлене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.03.2017 р. та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві Коновалової Т.С. про арешт земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва відмовити в повному обсязі.
		 
		Мотивуючи доводи поданої апеляційної скарги, представник власника майна вказує на те, що всупереч положенням ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a>, слідчим суддею, при накладенні арешту на земельну ділянку, не було достеменно встановлено і не було з'ясовано наявність сукупних підстав чи розумних підозр вважати, що дана земельна ділянка є доказом злочину, або підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		 
		Також апелянт зазначає про те, що на виконання вимог вказаної вище норми замовник будівництва - ОК «Інстрой Девелопмент», що діє на підставі Договору про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника № 18/05/2016 року, укладеним між власником земельної ділянки, ОСОБА_2 та ОК «Інстрой Девелопмент», зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці АДРЕСА_1 у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, яка була подана 03.03.2017 року до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу КМР (КМДА), а вже 09.03.2017 р. остання була зареєстрована.
		 
		Таким чином, на переконання сторони захисту для виконання будівельних робіт необхідна лише реєстрація вказаної декларації, що і було зроблено, а отримання будь-яких інших дозвільних документів законом не вимагається, тому будівництво на земельній ділянці 32А по вул. Ярослава Галана у м. Києві є правомірним, а посилання сторони обвинувачення на, нібито, зловживання своїм службовим становищем та невжиття заходів запобігання будівництву за відсутності документів посадовими особами ДАБІ України, Департаменту ДАБІ у м. Києві, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва не відповідає дійсності.
		 
		Також, апелянт, звертає увагу колегії суддів на порушення слідчим суддею вимог ч. 11 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a>, з огляду на те, що а ні в клопотанні слідчого, а ні в оскаржуваній ухвалі про накладення арешту не зазначено про жодну обставину, що підтверджує, що незастосування заборони подальшого проведення будівництва на арештованій земельній ділянці призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Таким чином, на переконання сторони захисту, слідчим суддею достеменно не було з'ясовано наявність таких обставин, а тому заборона подальшого проведення будівництва на земельній ділянці 32-А по вулиці Ярослава Галана у м. Києві є незаконною та безпідставною.
		 
		Крім того, представник власника майна наголошує на тому, що накладення арешту на вказану земельну ділянку і заборона проводити подальше будівництво на ній, фактично, призвело до вкрай негативних наслідків, що суттєво позначились на інтересах власника земельної ділянки, замовника будівництва - OK «Інстрой Девелопмент» та Генерального підрядника - ТОВ «Укркепітал-Буд», яке знайшло свій прояв зокрема у тому, що на даний час слідчим суддею призупинено господарську діяльність вказаних замовника будівництва та генерального підрядника, а також обмежено у користуванні своєю власністю власника земельної ділянки, що являється порушенням положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a>, Цивільного та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_12_09/pravo1/T030436.html?pravo=1" title="Господарський кодекс України; нормативно-правовий акт № 436-IV від 16.01.2003" target="_blank">Господарського кодексів України</a>, а застосування таких заборон на вказаній земельній ділянці; неминуче призведе до порушення строків будівництва об'єкту, порушення умов договорів сторонами та стягнення штрафних санкцій і навіть розірвання договорів неминуче потягне за собою великі за обсягом збитки як для генерального підрядника і замовника будівництва, так і власника земельної ділянки.
		 
		Одночасно, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду           м. Києва від 03.03.2017 р. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику власника майна та/або його представника, а копію вказаної ухвали представник власника майна отримав лише 29.03.2017 р. 
		Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
		 
		Згідно з вимогами ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2904/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#2904" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 395 КПК України</a> ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		 
		Враховуючи, що ухвалу від 03.03.2017 р. було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
		 
		Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в              м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42017100000000221, внесене 22.02.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2017_03_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#909848" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 364 КК України</a>.
		 
		В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби не вжили відповідних заходів, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_02_21/pravo1/T113038.html?pravo=1" title="Про регулювання містобудівної діяльності; нормативно-правовий акт № 3038-VI від 17.02.2011" target="_blank">Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»</a>, щодо запобігання проведенню невстановленими особами будівництва на земельних ділянках по АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2 за відсутності належним чином оформлених дозвільних документів, внаслідок чого завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян та державним і громадським інтересам.
		 
		27.02.2017 р. постановою старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві КоноваловоїТ.С. земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42017100000000221.
		 
		03.03.2017 р. старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві Коновалова Т.С., за погодженням із прокурором відділу прокуратури міста Києва Дрогомирецьким В.І., звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, посилаючись на те, що до об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, документи, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо зазначеного об'єкта будівництва Департаментом не реєструвалися та не видавалися, об'єкт в експлуатацію не приймався, а тому за таких підстав, на думку слідчого, з огляду на незаконність проведення будівельних робіт на земельній ділянці, виникла необхідність у накладенні арешту на вказану земельну ділянку, розташовану в межах АДРЕСА_1, площею 0,1 га.
		 
		03.03.2017 р. ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду                   м. Києва клопотання органу досудового розслідування було задоволено та накладено арешт на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.
		 
		З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
		 
		Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статей 170-173 КПК України</a>, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
		 
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a> арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		 
		Згідно ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a> арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;                         3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		 
		Крім того, ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a> визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_760/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#760" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 98 цього Кодексу</a>.
		 
		Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1004/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#1004" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">131-132</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">170-173 КПК України</a>, наклав арешт на майно ОСОБА_2, а саме на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, з тих підстав, що вона є речовими доказами в даному кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_760/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#760" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 98 КПК України</a>.
		 
		Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на вказану земельну ділянку, перевірив співрозмірність права власності ОСОБА_2 а також втручання у діяльність замовника будівництва - OK «Інстрой Девелопмент» та Генерального підрядника - ТОВ «Укркепітал-Буд» з потребами кримінального провадження.
		 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 100 КПК України</a> визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170-174 КПК України</a>, та згідно ч. ч. 2, 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a> слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_760/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#760" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 98 КПК України</a>.
		 
		Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a>, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_760/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#760" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 98 КПК України</a> повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. 
		 
		Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказана земельна ділянка, на яку просить накласти арешт слідчий, може бути відчужена, або передана, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
		 
		Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a> по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
		 
		Тому доводи представника власника майна про те, що всупереч положенням ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 170 КПК України</a>, слідчим суддею, при накладенні арешту на земельну ділянку, не було достеменно встановлено і не було з'ясовано наявність сукупних підстав чи розумних підозр вважати, що дана земельна ділянка є доказом злочину, або підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
		 
		Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку, порушень вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> та чогось очевидно безпідставного чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		 
		Посилання апелянта про те, що будівельні роботи  виконувалися на підставі зареєстрованої 09.03.2017 р. у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва декларацію про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці АДРЕСА_1 та є правомірними, а посилання сторони обвинувачення на, нібито, зловживання своїм службовим становищем та невжиття заходів запобігання будівництву за відсутності документів посадовими особами ДАБІ України, Департаменту ДАБІ у м. Києві, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва такими, що не відповідає дійсності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до листа заступника директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 05.04.2017 р. за № 073-2952, який міститься в матеріалах судового провадження (а.с. 89-90) Департамент наказом № 88 від 29.03.2017 р. скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» за адресою:  АДРЕСА_1 від 09.03.2017 р № КВ 083170680603.
		 
		Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника земельної ділянки - ОСОБА_2, замовника будівництва - OK «Інстрой Девелопмент» та Генерального підрядника - ТОВ «Укркепітал-Буд», апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
		 
		Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
		 
		Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі представника власника майна - адвоката ДемченкаЮ.В. обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
		 
		Істотних порушень вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
		 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		 
		Керуючись ст. ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_938/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#938" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">117</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5223/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#5223" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">170-173</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2360/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#2360" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">309</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2974/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#2974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">404</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2979/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#2979" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">405</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2989/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#2989" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">407</a> ч. 3 п. 1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3062/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#3062" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">418</a> ч. 1, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3105/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#3105" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">422 КПК України</a>, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Поновити адвокату Демченку Ю.В., який діє в захист прав та інтересів власника майна ОСОБА_2, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 3 березня 2017 року.
		 
		Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від                       3 березня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42017100000000221 від 22.02.2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909848/ed_2017_03_16/pravo1/T012341.html?pravo=1#909848" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 364 КК України</a>, якою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції у          м. Києві Коновалової Т.С., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Дрогомирецьким В.І., про арешт майна та накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка належить на праві власності ОСОБА_2, з цільовим призначенням: для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, із забороною проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших робіт на вказаній земельній ділянці, - залишити без змін.
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Демченка ЮріяВасильовича, який діє в захист прав та інтересів власника майна ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
		 
		Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3111/ed_2017_03_16/pravo1/T124651.html?pravo=1#3111" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 424 КПК України</a>, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		 С  У  Д  Д  І: 
		 
		В. В. Д з ю б і н                              В. М. Л а ш е в и ч                                 Т. В. Р о с і к

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...