Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/2079/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2017. Зареєстровано: 04.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.05.2017.
Дата набрання законної сили: 24.04.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" квітня 2017 р.                                                                    Справа № 917/2079/16  
		 
		Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Білоусова Я.О., суддя  Крестьянінов О.О. 
		при секретарі Курченко В.А.
		за участі представників:
		позивача  ОСОБА_1 (довіреність від 10.04.2017),
		відповідачів  не зявилися,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1183 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.03.2017 у справі № 917/2079/16 
		за  позовом    Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ,
		до  1) Публічного акціонерного товариства "Ужгородський турбогаз", м.Ужгород,  
		2) Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", м.Кременчук Полтавської області, 
		про стягнення 136617039,23 грн. 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.03.2017 (суддя Гетя Н.Г.) задоволено клопотання першого відповідача та призначено у справі судово-економічну експертизу. Доручено проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту  судових експертиз Міністерства юстиції України. Зупинено провадження у справі №917/2079/16 до отримання висновку експерта судом.
		Позивач, "Банк "Фінанси та Кредит", із ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі та передати справу на розгляд до господарського суду Полтавської області. 
		В обґрунтування вимог скарги апелянт зазначає, що, на його думку, вирішення питань, наведених першим відповідачем у клопотанні про призначення судово-економічної експертизи, потребує не спеціальних знань, а надання оцінки судом поданим сторонами доказам що не було зроблено останнім. Зокрема, за твердженням позивача, розбіжності між його розрахунком позовних вимог та наданим першим відповідачем контррозрахунком пояснюються арифметичними помилками, які були допущені ПАТ "Ужгородський турбогаз" при здійсненні контррозрахунку.
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 (колегія суддів у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4О.) вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.04.2017, запропоновано учасникам процесу надати суду апеляційної інстанції:  позивачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу  - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.
		21.04.2017 другий відповідач надав клопотання (вх.№4373) про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що представники ПАТ "АвтоКрАЗ" 24.04.2017 беруть участь в судових засіданнях в інших судах.
		24.04.2017 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та за результатами повторного автоматичного розподілу справи визначено колегію суддів у складі:  ОСОБА_2, суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.
		24.04.2017 перший відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи (електронною поштою та в паперовому вигляді, вх.№ 4391, 4454), яке мотивовано перебуванням у відрядженні єдиного штатного кваліфікованого представника ПАТ "Ужгородський турбогаз". 
		Також перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що у даному випадку на вирішення експерта поставлені питання щодо суми заборгованості за договором про мультивалютну кредитну лінію, які безпосередньо стосуються предмета доказування у справі, при цьому між сторонами існує спір щодо фактичної заборгованості; також посилається на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
		Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав викладену ним письмово правову позицію. 
		Розглянувши клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що заявниками не доведено неможливості направлення в судове засідання інших представників. Зокрема, ПАТ "Ужгородський турбогаз" не надано доказів, що головний юрисконсульт підприємства ОСОБА_5 є єдиним штатним кваліфікованим представником і що наказ від 21.04.2017 №11, згідно з яким його направлено у відрядження, видано раніше від дати отримання підприємством ухвали суду від 10.04.2017 про призначення справи до розгляду на 24.04.2017. ПАТ "АвтоКрАЗ" у клопотанні не зазначено, які саме представники підприємства братимуть участь у судових засіданнях 24.04.2017 в інших судах, та не обґрунтовано надання переваги зазначеним засіданням перед розглядом даної справи в Харківському апеляційному господарському суді.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідачів про відкладення розгляду справи  враховуючи також, що даними учасниками процесу, а також присутнім у судовому засіданні представником позивача, не було заявлено клопотань про продовження пятнадцятиденного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановленого ч.2 ст.102 ГПК України.
		Колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства  зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожною стороною своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України. 
		Як було зазначено вище, першим відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено правову позицію даного учасника процесу щодо вимог апелянта; другий відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання заперечень на апеляційну скаргу, при цьому у клопотанні про відкладення розгляду справи ним не було зазначено про наявність будь-яких пояснень та доказів, що можуть бути надані суду апеляційної інстанції в ході розгляду справи.
		Тому, враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та заперечення на них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
		У провадженні господарського суду Полтавської області знаходиться справа за позовною заявою ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 27.12.2016 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором про мультивалютну кредитну лінію №1199м-01-07 від 28.09.2007 у розмірі 136617039,23 грн.
		22.02.2017 від  ПАТ "Ужгородський турбогаз" до господарського суду надійшло клопотання про призначення  у справі судово-економічної експертизи (т.2, а.с.79) із подальшим доповненням від 23.02.2017 (т.2, а.с.100). Клопотання мотивовано тим, що до стягнення заявлена сума за договором про мультивалютну кредитну лінію, умови якого  неодноразово змінювалися в частині погашення строків за кредитом, в частині зміни лімітів максимальної заборгованості, процентних ставок за користування грошовими коштами за кредитом. Крім того, сума позовних вимог складає 136617039,23 грн., що, на думку заявника, потребує детального вивчення питання щодо правильності нарахування вказаної суми.
		ПАТ "Ужгородський турбогаз" було запропоновано поставити на вирішення експертів наступні питання:
		1) Яка сума основного боргу по тілу кредиту у валюті кредиту, наданого Публічному акціонерному товариству Ужгородський турбогаз відповідно до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1199м-01-07 від 28.09.2007 р. з наступними змінами і доповненнями, станом на дату подання позову?
		2) Яка сума заборгованості по відсотках за користуванням кредитними коштами у валюті кредиту, наданого Публічному акціонерному товариству Ужгородський турбогаз відповідно до Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1199м-01-07 від 28.09.2007 р. з наступними змінами і доповненнями, станом на дату подання позову?
		3) Чи підтверджується документально факт нарахування Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, якщо підтверджується, то який є розмір пені за несвоєчасне повернення позичальником тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, виходячи з умов Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1199м-01-07від 28.09.2007 р. з наступними змінами і доповненнями та з урахуванням приписів чинного законодавства?
		4) Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості Публічного акціонерного товариства Ужгородський турбогаз (по сплаті процентів за кредит та штрафних санкцій, погашення основної суми боргу) перед Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит умовам укладеного між: вказаними сторонами Договору про мультивалютну кредитну лінію № 1199м-01-07 від 28.09.2007 р. з наступними змінами і доповненнями та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цими кредитними договорами?
		5) Чи відповідає метод нарахування банком процентів за Договором про мультивалютну кредитну лінію № 1199м-01-07від 28.09.2007 р. з наступними змінами і доповненнями вимогам Положення про кредитування Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит?
		Оскаржуваною ухвалою господарського суду від 14.03.2017 клопотання ПАТ "Ужгородський турбогаз" задоволено, призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту  судових  Міністерства юстиції України, на вирішення експертам поставлено вищевказані питання, запропоновані заявником; провадження у справі зупинено.
		Надаючи правову оцінку даній процесуальній дії, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи. 
		Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза  це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. 
		Водночас, за приписами ч. 1 ст. 41 ГПК України, судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. 
		Як роз'яснено у п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
		Про призначення судової експертизи приймається ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року).
		Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 86 ГПК України, ухвала господарського суду має містити мотиви її прийняття з посиланням на законодавство.
		Проте місцевим господарським судом не мотивовано висновок про необхідність у спеціальних знаннях у товарознавчій та бухгалтерсько-економічній галузях, а вказано лише, що істотне значення для правильного вирішення спору має встановлення того, чи підтверджується матеріалами справи розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також відповідність розміру заборгованості наявним матеріалам у справі. Разом з тим, місцевим господарським судом не обґрунтовано підстав, з яких суд дійшов висновку про те, що встановлення відповідних обставин є можливим виключно шляхом проведення експертизи і що інші засоби доказування не можуть замінити  висновок експерта.
		А саме, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копію укладеного між сторонами кредитного договору (із подальшими додатковими угодами), яким визначено порядок та строки розрахунків, копії платіжних документів та банківських виписок, в яких відображено рух коштів, а також розрахунок суми заборгованості. При цьому обсяг наданих документів (253 аркуші) не є значним і таким, що унеможливлював би самостійне дослідження судом відповідних доказів та, відповідно - надання оцінки умовам цього договору у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (первинними документами, розрахунками, контррозрахунками, поясненнями, що підтверджують заявлені вимоги тощо). В оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не обґрунтовано  неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин  та перевірки правильності здійснення арифметичного розрахунку при розгляді цієї справи, за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності.
		У доповненні до клопотання про призначенні експертизи ПАТ "Ужгородський турбогаз" дійсно наведено розрахунок (т.2, а.с.101), що містить розбіжності із розрахунком позивача. Разом з тим, позивачем у запереченні на клопотання про призначення судово-економічної експертизи (т.2, а.с.137) надано пояснення щодо причин вказаних розбіжностей (які, за твердженням позивача, виникли через арифметичні помилки та описки, допущені ПАТ "Ужгородський турбогаз" у своєму розрахунку), однак зазначеним поясненням місцевим господарським судом не було надано оцінки. На думку колегії суддів, дослідження відповідних доказів та пояснень не потребує спеціальних знань. 
		Окрім того, одне із питань, поставлених судом експерту, стосується документального підтвердження факту нарахування Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит пені за несвоєчасне виконання зобов'язань  тоді як відповідно до чинних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини і на які посилається позивач у запереченнях на  клопотання про призначення судово-економічної експертизи, у бухгалтерському обліку банку відображуються не нараховані, а лише фактично сплачені позичальником суми штрафів та пені. При цьому ПАТ "Ужгородський турбогаз" у заявленому клопотанні та місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не мотивовано, яке саме значення для вирішення спору має встановлення факту нарахування позивачем пені - враховуючи, що її розмір, умови та обовязок сплати встановлено укладеним між сторонами кредитним договором.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що вирішення питань, наведених першим відповідачем у клопотанні про призначення судово-економічної експертизи, потребує не спеціальних знань, а надання оцінки судом поданим сторонами доказам, що не було зроблено останнім.
		Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття господарським судом першої інстанції рішення (ухвали) про зупинення провадження у справі.
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже, ухвала про призначення судової експертизи та ухвала про зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.
		Таким чином, призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акти  окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, наведеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489, щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії. За таких обставин, колегія суддів не вважає належним аргументом посилання першого відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
		У зв'язку з вказаним вище, колегія суддів вважає, що скасування самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість проведення судом апеляційної інстанції процесуальних дій,  проведення експертною установою судової експертизи та не відновить порушене право скаржника, за захистом якого останній звернувся до суду. 
		При цьому, слід зазначити, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
		Враховуючи наведене, а також те, що доводи апеляційної скарги зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), колегія суддів дійшла висновку про необхідність одночасного скасування ухвали про зупинення провадження у даній справі, а також ухвали про призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі.
		Колегія суддів також враховує, що провадження в даній справі триває вже понад три місяці (з 29.12.2016), строк розгляду справи було продовжено ухвалою суду від 23.02.2017, тобто суд першої інстанції мав достатньо часу для самостійного дослідження наданих сторонами пояснень та доказів. За таких обставин зупинення провадження у справі згідно з оскаржуваною ухвалою від 14.03.2017 може призвести до затягування судового процесу і до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи та порушує "принцип оперативності" судового процесу.
		Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
		Питання справедливості розгляду не обовязково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)
		Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Вищого господарського суду України від 24.01.2017 у справі №911/3721/15, від 06.02.2017 у справі №917/1008/16, від 08.02.2017 у справі №922/538/14, від 22.03.2017 у справі №913/658/16 тощо. 
		Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права (зокрема, вимог ст.86 ГПК України стосовно мотивованості ухвали суду)  що призвело до прийняття неправильного рішення про зупинення провадження у справі.
		Відповідно до ч.7 ст.106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду. 
		З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103,  пунктом 4 частини 1 та частиною 2 ст.104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити. 
		Ухвалу господарського суду Полтавської області від 14.03.2017 у справі №917/2079/16 скасувати.
		Справу передати на розгляд до господарського суду Полтавської області.
		 
		Повний текст постанови складено   03.05.17 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Шевель О. В.
		 
		 
		Суддя                                                                                           Білоусова Я.О.  
		 
		 
		Суддя                                                                                           Крестьянінов О.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...