Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/8900/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2017. Зареєстровано: 15.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2017.
Дата набрання законної сили: 10.05.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		                                                                                                                                   
		               Справа № 495/8900/16-ц
		рішення
		ІМЕНЕМ УКрАЇНи
		 
		28 квітня 2017 року     Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
		головуючої одноособово - судді Гайда-Герасименко О.Д.,
		при секретарі - Завацькій І.В.,   
		за участю:
		представника позивачки - ОСОБА_1 
		представника відповідача - ОСОБА_2,
		представника третьої особи - ОСОБА_3,
		розглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи за уточненим позовом ОСОБА_4 до Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держпраці в Одеській області про визнання наказу про звільнення недійсним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з дня звільнення до набуття чинності рішення суду про поновлення на роботі, 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 звернулась до суду з уточненим позовом до Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держпраці в Одеській області про визнання наказу про звільнення недійсним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з дня звільнення до набуття чинності рішення суду про поновлення на роботі.
		В судовому засіданні представник позивачки вимоги уточненої позовної заяви підтримав, просив задовольнити в повному обсязі та пояснив, що звільнення позивачки проведено з порушенням вимог Конституції, КЗпП України, тому не відповідає чинному законодавству та є незаконним. 
		В судовому засіданні представник відповідача уточнені позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, вважає їх незаконними та необґрунтованими та пояснив, що процедура звільнення позивачки була проведена виключно на підставі вимог законодавства України та з повним його дотриманням. Відповідно до ст.43 КЗпП України, попередньо було отримано згоду профспілкового комітету щодо звільнення позивачки за п.2 ст.41 КЗпП України. Після повторного прибуття позивачки на засідання профкому 12.10.2016 року та після отримання згоди профспілкового комітету був винесений наказ №264-к від 12.10.2016 року про припинення трудового договору з позивачкою на підставі п.2 ст.41 КЗпП України. Відповідно до ст.47 КЗпП України в день звільнення, а саме 12.10.2016 року позивачці була видана трудова книжка та проведений розрахунок. Тобто, наказ №264-к від 12.10.2016 року наказ №264-к від 12.10.2016 року «Про припинення трудового договору» та закріплене формулювання причин звільнення позивачки є правильним та відповідає законодавству, прийнятий у встановленому порядку в зв'язку з чим наказ не може бути визнаний недійсним чи скасованим, підстав для поновлення позивачки на посаді не має, а отже прогул за час з 12.10.2016 року до 10.11.2016 року відсутній. 
		В судовому засіданні представник третьої особи надав до суду акт перевірки №15-02-008/0932 та пояснив, що з боку керівництва Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо дотримання гарантій встановлених ч.3 ст.184 КЗПП України під час звільнення позивачки з займаної посади за ініціативою роботодавця забезпечено не було. 
		Вислухавши представника позивачки, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, докази, суд встановив.
		Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		З 11 січня 2011 року позивачку ОСОБА_4 було прийнято на роботу на посаду начальника відділення поштового зв'язку Бритівка, з посадовим окладом згідно штатного розпису, що підтверджується наказом №5-к від 10.01.2011 року.
		Згодом позивачку було переведено за її згодою на посаду листоноша 2 класу ВПЗ Бритівка, на якій пропрацювала в термін з 02 липня 2013 року по 27 березня 2014 року. 
		У відповідності до особистої заяви, 28 березня 2014 року позивачку було переведено на посаду начальника відділення поштового зв'язку Бритівка, на період відпустки основного працівника ОСОБА_5
		12 жовтня 2016 року позивачку ОСОБА_4 було звільнено з посади №264-к від 12.10.2016 року начальника відділення поштового зв'язку Бритівка в зв'язку з втратою довір'я п.2 ст.41 КЗпП України, що підтверджується наказом №264-к від 12.10.2016 року.  
		Таким чином, між сторонами склалися трудові правовідносини, пов'язані із звільненням працівника з роботи, проведенням повного розрахунку та видачі трудової книжки при звільненні працівника з роботи. Вказані правовідносини врегульовані відповідними законодавчими нормами, які містяться у Кодексі Законів про працю України. 
		Відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених ст.40 цього кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого цим органу.
		Розірвання трудового договору з працівником за п.2 ст.41 КЗпП України можливе, якщо втрата довіри була викликана його винними діями, що заподіяли чи могли заподіяти шкоду майну.
		Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року (із змінами) «Про практику розгляду судами трудових спорів», - звільнення з підстав втрати довір'я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
		 
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Оскільки винні дії позивачки не встановлені, ствердження представника відповідача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та доказів вказаного ним не надано, наказ №264-к від 12.10.2016 року на підставі якого позивачку було звільнено з посади на підставі втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу п.2 ст.41 КЗпП України є не законним.
		Суд крім того, звертає увагу на те, що Білгород-Дністровським центром поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» під час звільнення позивачки ОСОБА_4 з займаної посади за ініціативою роботодавця норми чинного законодавства України щодо не можливості «звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста, статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним, органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням» враховані не були.
		Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та п.5 ч.13 ст.10 Закону України «Про відпустки» поняття «одинока мати» визначено наступним чином - жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини бо запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів).
		Адміністраціі Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» було відомо, що позивачка ОСОБА_4 є одинока мати, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_1 від 26.11.2011 року, довідкою УСЗН Білгород-Дністровської районної державної адміністрації №1659 від 04.12.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_4 перебуваєте на обліку та отримуєте допомогу на сина, як одинока мати та наказом №382-к від 04.12.2015 року «Про надання соціальних відпусток», за яким позивачці надано соціальну відпустку із збереженням заробітної плати, як одинокій матері.
		В зв'язку з вищевикладеним, дотримання гарантій встановлених ч.3 ст.184 КЗпП України, під час звільнення позивачки ОСОБА_4 з займаної посади за ініціативою роботодавця за додатковими підставами ч.2 ст.41 КзПП України з     боку Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» забезпечено не було.
		 
		 
		Вищевказані обставини підтверджені актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №15-02-008/0932 Головного управління Держпраці в Одеській області та іншими наявними в матеріалах цивільної справи доказами, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України вважаються встановленими.
		З огляду на вищевикладене, оскільки звільнення позивачки ОСОБА_4 є таким, що відбулося без дотримання норм трудового законодавства, вимоги позивачки щодо поновлення її на посаді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.7 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
		Згідно з ч.1 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Що стосується позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з дня звільнення суд приходить до наступного.
		Відповідно до ч.3 ст.24, ст.ст.47, 48 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудові книжки є основним документом про трудову діяльність працівника і ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в ст.116 КЗпП.
		Пунктами 1.3, 2.4, 4.1, 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 року №58, передбачено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов'язанні подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення вносяться після видання наказу (розпорядження) і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Якщо працівник відсутній на роботі у день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.
		Згідно ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
		 
		 
		 
		У наведеній нормі закону закріплено, що незалежно від порядку звільнення працівника чи розірвання договору, працівник має право на отримання трудової книжки та розрахункових сум.
		Згідно ч.4 ст.235 КЗпП України, в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника, робітнику сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
		Порядок розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу регламентується Постановою України, від 08.02.1995, №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".
		Представник відповідача в судовому засіданні в спростування даних тверджень не надав жодних належних доказів, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки і цій частині. 
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст.41, 47, 116, 117, 232-235 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 11, 57-61, 213-215 ЦПК України, суд,-
		В И Р І Ш И В:       
		Уточнену позовну заяву ОСОБА_4 до Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Головне управління Держпраці в Одеській області про визнання наказу про звільнення недійсним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з дня звільнення до набуття чинності рішення суду про поновлення на роботі - задовольнити. 
		Визнати наказ №264-к від 12.10.2016 року про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника відділення поштового зв'язку Бритівка в зв'язку з втратою довір'я п.2 ст.41 КЗпП України - недійсним.
		Скасувати наказ №264-к від 12.10.2016 року про звільнення ОСОБА_4 з посади начальника відділення поштового зв'язку Бритівка в зв'язку з втратою довір'я п.2 ст.41 КЗпП України.
		Поновити ОСОБА_4 на посаді начальника відділення поштового зв'язку Бритівка.
		Стягнути з Білгород-Дністровського центру поштового зв'язку №6 Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь ОСОБА_4 заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення до набуття чинності рішення суду про поновлення на роботі.
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника відділення поштового зв'язку Бритівка.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		          
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...