Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/6590/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.05.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		26 квітня 2017 року                                                                                  м. Київ
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України
		з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Луспеника Д.Д., Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня                  2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада               2016 року, 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27 лютого 2006 року між ним та закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ                КБ «ПриватБанк»), укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк видав позивачу картку Visa «Універсальна» та за заявою останнього встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 грн. Приблизно о 19:00 год. 21 жовтня 2014 року він виявив, що о 18:50 год. того ж дня кредитний ліміт на його картці було збільшено до 10 тис. грн, а протягом часу з 18:51 год. до 18:54 год. пройшло три транзакції про перерахування з його картки платежів, а саме: о 18:51 год. -            5 039 грн 65 коп., о 18:53 год. - 4 384 грн 45 коп., о 18:54 год. - 722 грн 06 коп., а всього у розмірі 10 146 грн 16 коп., з яких 2 190 грн. належали йому, а 7 956 грн               16 грн. банк перерахував у якості кредиту. 
		Оскільки жодного з вказаних розпоряджень банку у будь-який спосіб він не надавав, то намагався сповістити про це відповідача, але виявив, що його телефон (сім-карту) було заблоковано. З іншого телефону вінповідомив ПАТ КБ «ПриватБанк» про несанкціоновані платежі й 21 жовтня 2014 року о 19:09 год. його картку було заблоковано. Зранку 22 жовтня 2014 року він письмово повідомив відповідача про несанкціоновані транзакції з його рахунку, просив повернути йому кошти та скасувати кредит, який не отримував.
		Крім того, 22 жовтня 2014 року вінзвернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою. Під час кримінального провадження встановлено, що                        21 жовтня 2014 року невстановленими особами сім-карта позивача була перевидана у центрі обслуговування абонентів «Київстар» у  м. Кривому Розі Дніпропетровської області, а тому йоготелефон було заблоковано. Після цього правопорушники направили смс-повідомлення на номер 10060, після чого банк збільшив кредитний ліміт до 10 тис.грн, отримали від банку відомості про CVV-2 код та здійснили несанкціоновані платежі з його картки. Особи правопорушників не встановлені, слідство триває. Проте до теперішнього часу банк відмовляється повернути йомугроші та скасувати кредит, який він не отримував.
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь 2 190 грн, які відповідачем переказані неналежному отримувачу, пеню у розмірі 567 грн 21 коп., 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, 1 тис. грн витрат на правову допомогу, а всього 8 757 грн 21 коп.; зобов'язати банк анулювати кредитну заборгованість, яку він нараховує за договором від 27 лютого 2006 року.
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного Запорізької області                         від 10 березня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі                   2 190 грн, пеню у розмірі 567 грн 21 коп., а всього 2 757 грн 21 коп. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп. У решті позову відмовлено.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року касаційні скарги ПАТ КБ  «ПриватБанк» та ОСОБА_4 задоволено частково.
		Ухвалу апеляційного Запорізької області від 10 березня 2016 року скасовано в частині вирішення питання про стягнення витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного Запорізької області від 10 березня 2016 року у не скасованій частині залишено без змін.
		Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу скасовано. Стягнуто з ПАТ КБ  «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі 1 тис. грн. 
		У касаційній скарзі ПАТ КБ  «ПриватБанк» просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відхилення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року в частині, що не стосується витрат на правову допомогу, залишено без змін. За таких обставин касаційне провадження, відкрите ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 лютого 2017 року за касаційною скаргою ПАТ КБ  «ПриватБанк» в частині оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2015 року, яке було залишено без змін при апеляційному та касаційному переглядах, підлягає закриттю.
		 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
		Задовольняючи вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу, апеляційний суд, вірно застосувавши вимоги ст. ст. 79, 88 ЦПК України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», роз'яснення, надані судам у п. 47 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), врахувавши, що згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, дійшов до правильного висновку про те, що витрати за послуги, надані адвокатом згідно з договором про надання правової допомоги від 7 липня                       2015 року, підтверджуються квитанцією від 7 липня 2015 року № 262/1 та підлягають відшкодуванню.
		Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судового рішення не впливають. 
		Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
		Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 324, ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення суми за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в частині оскарження рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя                          від 22 грудня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного Запорізької області від 10 березня 2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року, закрити. 
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року відхилити. 
		 
		Рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року залишити без змін.
		  
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:Д.Д. Луспеник       О.В. Закропивний      С.Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...