Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/4218/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Надіслано для оприлюднення: 22.05.2017. Зареєстровано: 23.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.05.2017.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		            Справа № 711/4218/15-к
		Провадження № 1-кп/711/13/17
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 травня 2017 року м. Черкаси
		Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		 головуючого: судді ОСОБА_1 
		 при секретарях ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,
		 за участі прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 42015250000000082 за звинуваченням: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, розлученого, який має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вищою освітою, не судимого, інваліда 2 групи, який працює адвокатом, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
		в скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України, суд 
		встановив:
		Підсудний ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), які згідно з формулюванням, викладеним в обвинувальному акті, вчинені за наступних обставин:
		Наказом прокурора Черкаської області від 13.05.2013 юрист 1 класу ОСОБА_8 призначений на посаду заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. 
		Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина. 
		Прокурор у відповідності до ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, забезпечує охорону прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження, запобігає незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності. 
		Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Статтею 17 КПК України визначено презумпцію невинуватості. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Згідно із положеннями ч. 1 ст. 39 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, зокрема, уповноважений  приймати процесуальні рішення, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження.
		Статтею 131 КПК України передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема п. 8)  затримання особи, п. 9)  запобіжні заходи. 
		Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. 
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. В ч. 2 ст. 176 КПК України передбачено, що тимчасовим запобіжним заходом є також затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку визначеному Кодексом. 
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
		1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
		2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
		Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 ,будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого, зокрема покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, і який у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив ряд кримінальних правопорушень. 
		Відповідно до примітки 2 до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. 
		Згідно з розподілом обов`язків, з яким заступник прокурора міста Черкаси ОСОБА_8 ознайомлений під підпис, останній мав статус службової особи, яка уповноважена на виконання функцій держави, займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також мав класний чин «молодший радник юстиції». 
		Під час досудового розслідування ОСОБА_8 , як прокурор, самостійно приймав процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду, і був відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень. 
		При виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_8 , як прокурор, згідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України зобов`язаний був всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень та у відповідності до ч. 1 ст.36 КПК України уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України. 
		Достовірно знаючи наведені вимоги Конституції та законів України, а також свої службові обов`язки, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області,будучи службовою особою та представником влади, вчинив умисні дії, що дають підстави для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень  службових злочинів, які він вчинив за наступних обставин. 
		Так, починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України. Аналогічні заходи проводились і у місті Черкаси на Соборній площі та інших місцях.
		Використовуючи гарантоване Європейською конвенцією та Конституцією України право на вказані протестні акції, громадяни України з 23.01.2014 також організували масові акції протесту у місті Черкаси. 
		Бажаючи зберегти якнайдовше владні повноваження та усунути перешкоди з боку активістів, припинити будь-які масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції, вищі посадові особи держави розробили механізм вчинення злочину, який полягав у залякуванні громадян, притягненні значної кількості осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності за участь у масових акціях. 
		Для безперешкодної реалізації своїх злочинних намірів вищі посадові особи держави залучили до їх виконання підлеглих службових осіб правоохоронних органів, а також органи судової влади. 
		З метою залякування учасників акцій протесту службові особи Міністерства внутрішніх справ України упродовж грудня 2013  лютого 2014 років неодноразово організовували незаконну і силову протидію учасникам протестів, зокрема особам, які перебували в м. Черкаси. 
		Так, у цей період підрозділи МВС України під керівництвом ОСОБА_13 масово порушували встановлений законом порядок притягнення осіб до адміністративної та кримінальної відповідальності з метою залякування протестувальників і придушення мирних акцій.
		У свою чергу, у січні 2014 року у місті Черкаси невстановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка начальнику УМВС України в Черкаській області ОСОБА_14 , використовуючи підпорядкованих працівників міліції громадської безпеки, зокрема спецпідрозділу РМОП «Беркут» та інших, затримувати громадян, які можуть мати відношення до участі у масових мирних акціях протесту у місті Черкаси, примусово доставляти їх до підпорядкованих районних відділів УМВС України у Черкаській області.
		Такі дії правоохоронців на думку організаторів повинні були залякати інших учасників мирних акцій та спонукати їх відмовитись від участі у них. 
		У такий спосіб у січні 2014 року був задіяний злочинний механізм силового придушення мирних акцій протесту у м. Черкаси. 
		Окремі працівники правоохоронних органів та судді, зокрема заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_8 , з кар`єристськими спонуканнями та в інших особистих інтересах погодились виконували явно злочинні накази та розпорядження керівництва, спрямовані залякати учасниківакцій протесту і спонукати громадян відмовитись від участі в них.
		Так, на виконання незаконної вказівки 23.01.2014 слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014250040000308 за фактом організації невідомими особами масових заворушень, блокування та захоплення 23.01.2014 невстановленими особами приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що розташоване в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 185, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Постановою виконувача обов`язків прокурора міста Черкаси ОСОБА_15 для здійснення повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні визначено групу прокурорів, керівником якої призначено ОСОБА_8 , якого відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України зобов`язано керувати діями інших прокурорів.
		У січні 2014 року у місті Черкаси невстановленими слідством особами доведено до відома слідчих та прокурорів, які брали участь у розслідуванні даного кримінального провадження та здійсненні процесуального керівництва ним, явно незаконну вказівку про необхідність затримання та притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан». 
		Окремі працівники правоохоронних органів, зокрема заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_8 , погодились вчинити такі незаконні дії. 
		При цьому вказані службові особи розраховували одержати для себе неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння невстановленими слідством особами з числа керівництва правоохоронних органів у кар`єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого вищим керівництвом враження про них, як про виконавських працівників та прихильників існуючої на той час влади. 
		Так, в ніч з 23 на 24 січня 2014 року невстановлені співробітники з числа міліції громадської безпеки УМВС України в Черкаській області неподалік будівлі Будинку Рад, що у місті Черкаси, по бульвару Шевченка, 185, в якому розташоване приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, затримали ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яких примусово доставили до приміщення Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області.
		Слідчий слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Соснівського РВ в м. Черкаси УМВС України в Черкаській області майор міліції ОСОБА_16 , здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження № 12014250040000308, реалізуючи злочинний намір, 24.01.2014 о 06.00 год., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому по вул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_10 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_10 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч.1 ст.208 КПК України склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
		Діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, виконуючи явно незаконну вказівку керівництва, ОСОБА_16 вчинив службове підроблення, а саме - особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_10 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено. 
		При цьому в матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_10 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_10 . 
		Крім того, сам затриманий ОСОБА_10 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення. 
		Крім того, старший прокурор прокуратури міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_17 , здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014250040000308, реалізуючи злочинний намір, 24.01.2014 о 05.25 год., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому по вул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_11 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_11 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч.1 ст.208 КПК України склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
		Діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, виконуючи явно незаконну вказівку керівництва, ОСОБА_17 вчинив службове підроблення, а саме, особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено. 
		При цьому в матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_11 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_11 . 
		Крім того, сам затриманий ОСОБА_11 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення. 
		Також, слідчий відділення розслідування лінії карного розшуку слідчого відділу СУ УМВС України в Черкаській області майор міліції ОСОБА_18 , здійснюючи досудове розслідування кримінального провадження № 12014250040000308, 24.01.2014 о 04.00 год., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому по вул. Пастерівській, 104, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_12 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_12 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч.1 ст.208 КПК України склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
		При цьому ОСОБА_18 особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено. 
		Однак, в матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_12 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, рапорту про затримання ОСОБА_12 . 
		Крім того, сам затриманий ОСОБА_12 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення. 
		Підписавши завідомо неправдиві документи  протоколи про затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 надали їм статусу офіційних документів, які засвідчили факт, що має юридичне значення і змінив правовідносини, оскільки з моменту затримання громадяни ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 набули статусу підозрюваних у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, і стали учасниками кримінального провадження. 
		Складений завідомо неправдивий офіційний документ  протокол про затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , службові особи ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і ОСОБА_18 передали для виконання черговому Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, унаслідок чого затримані особи були поміщені та незаконно утримувалися в ізоляторі тимчасового тримання Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області аж до обрання їм 25.01.2014 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
		Подальше розслідування даного кримінального провадження відносно ОСОБА_10 і ОСОБА_12 постановами начальника СВ Соснівського РВ УМВС доручено старшому слідчому СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_19 , а відносно ОСОБА_11  старшому слідчому Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 .
		З метою притягнення завідомо невинних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності слідчі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , будучи службовими особами та працівниками правоохоронного органу, вирішили скористатися повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні №12014250040000308. 
		Так, старший слідчий СВ Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_19 та старший слідчий СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 , отримавши явно незаконну вказівку керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності, із кар`єристських спонукань погодилися її виконати.
		Вивчивши матеріали кримінального провадження, у яких були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_10 і ОСОБА_12 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 і ОСОБА_12 безпідставно затримані за організацію та активну участь у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185, у місті Черкаси, ОСОБА_19 прийняла рішення притягнути їх до кримінальної відповідальності.
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_19 24.01.2014 близько 15 години, перебуваючи в службовому приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, по вул. Пастерівській, 104, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч.1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склала у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_10 та ОСОБА_12 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		При цьому ОСОБА_19 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, особисто склала та внесла у повідомлення про підозру вигадані нею завідомо неправдиві відомості про те, що 23.01.2014 ОСОБА_10 і ОСОБА_12 брали активну участь у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185 у місті Черкаси. 
		Таким чином, відповідно до складених ОСОБА_19 процесуальних документів, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 своїми умисними діями вчинили активну участь у масових заворушеннях та блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, тобто злочини, передбачені ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Склавши завідомо неправдиві документи  повідомлення про підозру, ОСОБА_19 чітко усвідомлювала, що обставини, вказані нею у підозрах, не відповідають матеріалам кримінального провадження і вона притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних ОСОБА_10 і ОСОБА_12 за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		Також, ОСОБА_19 достовірно знала, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, а також активної участі у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської ОДА ОСОБА_10 і ОСОБА_12 не вчиняли і вчинити не могли, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_10 і ОСОБА_12 на місці скоєння масових заворушень та у час їх скоєння. 
		Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного, зокрема з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, ОСОБА_19  вчинила службове підроблення  склала та підписала завідомо неправдиві документи  повідомлення про підозру, після чого 24.01.2014 близько 15 години відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України особисто надала ці письмові повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику  заступнику прокурора міста Черкаси молодшому раднику юстиції ОСОБА_8 .
		Крім цього, ОСОБА_20 , вивчивши матеріали кримінального провадження, у якому були відсутні необхідні та достатні докази участі ОСОБА_11 у вчиненні масових заворушень, достовірно знаючи, що ОСОБА_11 безпідставно затриманий за організацію та активну участь у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185 у місті Черкаси, прийняв рішення притягнути його до кримінальної відповідальності.
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_20 24.01.2014 близько 17 години, перебуваючи в службовому приміщенні Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області по вул. Грибоєдова, 63, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів, у вигляді усунення перешкод з боку учасників мирних акцій, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно всупереч інтересам служби, ігноруючи вимоги ст. 9 КПК України щодо обов`язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч.1 ст. 276 КПК України, згідно якої повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, склав у вказаному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		При цьому ОСОБА_20 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, особисто склав та вніс у повідомлення про підозру вигадані ним завідомо неправдиві відомості про те, що 23.01.2014 ОСОБА_11 брав активну участь у масових заворушеннях та блокуванні приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що по бульвару Шевченка, 185 у місті Черкаси. 
		Таким чином, ОСОБА_11 своїми умисними діями вчинив активну участь у масових заворушеннях та блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, тобто злочини, передбачені ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Склавши завідомо неправдивий документ  повідомлення про підозру, ОСОБА_20 чітко усвідомлював, що обставини, вказані ним у підозрі, не відповідають матеріалам кримінального провадження і він притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_11 за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		Також ОСОБА_20 достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією масових заворушень, а також активної участі у масових заворушеннях, блокуванні приміщення Черкаської ОДА ОСОБА_11 не вчиняв і вчинити не міг, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено факт перебування ОСОБА_11 на місці скоєння масових заворушень та у час їх скоєння. 
		Однак, бажаючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного зокрема з обвинуваченням у вчиненнітяжкого злочину, ОСОБА_20  вчинив службове підроблення  склав та підписав завідомо неправдивий документ  повідомлення про підозру, після чого 24.01.2014 близько 17 години, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, особисто надав це письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику.
		У свою чергу, заступник прокурора міста Черкаси молодший радник юстиції ОСОБА_8 ,будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, і який, у відповідності до вимог ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив наступні кримінальні правопорушення.
		Так, прокурор ОСОБА_8 24.01.2014 близько 09 год., отримавши в приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованому в місті Черкаси по вул. Б.Хмельницького, 60, повідомлення слідчих Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області про затримання осіб за підозрою у вчиненні блокування будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади та активній участі у масових заворушеннях, у тому числі і повідомлення прокурора ОСОБА_17 , слідчих ОСОБА_16 та ОСОБА_18 про затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прибув до свого службового кабінету.
		Знаходячись у своєму службовому кабінеті, процесуальний керівник  прокурор ОСОБА_8 ознайомився із матеріалами кримінального провадження № 12014250040000308 за фактом організації, вчинення масових заворушень та блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації від 23.01.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, у якому, зокрема, були затримані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
		У матеріалах кримінального провадження містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протоколи про затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
		При цьому в матеріалах кримінального провадження на той час були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, жодного рапорту про затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
		Крім того, самі затримані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 категорично заперечували взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснювали, що разом зі своїми товаришами перебували на місці указаних подій вже після їх закінчення.
		Таким чином, у матеріалах провадження будь-яких доказів про причетність ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 до участі в указаних подіях не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
		Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , а вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для повідомлення їм про підозру немає, ОСОБА_8 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з- під варти. 
		Навпаки, останній погодився виконати незаконну вказівку керівників правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_8 24.01.2014 близько 15 год., знаходячись у приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, розташованому в м. Черкаси Черкаської області по вул. Б.Хмельницького, 60, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, за відсутності законних, достатніх і допустимих доказів вини  ОСОБА_10 і ОСОБА_12 , достовірнознаючи про те, що у повідомлення про підозру останнім внесені завідомо неправдиві відомості, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам, в порушення вимог ст. 36, 276, 277, 278 КПК України погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 і ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		Погоджуючи вказані повідомлення про підозру, у які були внесені завідомо неправдиві відомості про вчинення злочину, прокурор ОСОБА_8 чітко усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб за вчинення закінчених складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		При цьому він достовірно знав, що жодних дій, передбачених диспозиціями статей 294, 341 КК України, пов`язаних із організацією та участю у масових заворушеннях, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, ОСОБА_10 і ОСОБА_12 не вчиняли і не могли вчинити, оскільки матеріалами кримінального провадження не підтверджено їх перебування у місці скоєння даних злочинів та у час їх скоєння. 
		Однак, бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, поєднаний, зокрема, з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, процесуальний керівник  заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_8 підписав завідомо неправдиві документи  повідомлення про підозру, надавши їм статусу офіційних документів, які засвідчили факт, що має юридичне значення, а саме, притягнення ОСОБА_10 і ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України, яких останні не вчиняли, що було необхідно для подальшого обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які передав для виконання слідчим. 
		За аналогічних обставин 24.01.2014 прокурор прокуратури м. Черкаси Черкаської області ОСОБА_21 погодив складене та підписане слідчим СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_20 незаконне повідомлення про підозру ОСОБА_11 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України, яких останній не вчиняв, притягнув завідомо невинного ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів. 
		Після цього, ОСОБА_19 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, 24.01.2014 близько 15 години 30 хвилин, у приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області за адресою вул. Пастерівська, 104 в м. Черкаси, доводячи до кінця злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних ОСОБА_10 і ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності, у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України особисто вручила останнім завідомо неправдиве письмове повідомлення про їх підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, тобто відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнула їх до кримінальної відповідальності за вчинення, зокрема, тяжкого злочину, чим створила умови для обмеження фізичної свободи і подальшого незаконного тримання під вартою ОСОБА_10 і ОСОБА_12 . 
		Також ОСОБА_19 , продовжуючи досудове розслідування кримінального провадження №12014250040000308, 25.01.2014, знаходячись у приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому в м. Черкаси по вул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_10 і ОСОБА_12 немає, оскільки вони затримані всупереч вимог ч.1 ст.208 КПК України та незаконно повідомлені про підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання останніх та повідомлення їм про підозру, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України склала та підписала клопотання до Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_10 і ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		При цьому у клопотаннях ОСОБА_19 безпідставно та надумано вказала завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_10 і ОСОБА_12 повністю підтверджується зібраними доказами, а також те, що ОСОБА_10 і ОСОБА_12 можуть переховуватися від органів досудового розслідування та можуть впливати на свідків, можуть вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тобто вчинила службове підроблення. 
		Після цього, ОСОБА_19 надала вказані клопотання, які містили завідомо неправдиві відомості, для погодження процесуальному керівнику  заступнику прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_8 .
		Разом з тим, ОСОБА_20 , зловживаючи владою та своїм службовим становищем, 24.01.2014 близько 17 години 40 хвилин у приміщенні Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, доводячи до кінця злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинного ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності, у порядку ч. 1 ст. 278 КПК України особисто вручив останньому завідомо неправдиве письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, тобто, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України притягнув останнього до кримінальної відповідальності за вчинення, зокрема тяжкого злочину, чим створив умови для обмеження фізичної свободи і подальшого незаконного тримання під вартою ОСОБА_11 . 
		Також ОСОБА_20 , продовжуючи досудове розслідування кримінального провадження №12014250040000308, 25.01.2014, знаходячись у приміщенні Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому в м. Черкаси по вул. Грибоєдова, 63, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою обрання завідомо невинним учасникам мирної громадської акції «Євромайдан» запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, достовірно знаючи, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_11 немає, оскільки він затриманий всупереч вимог ч.1 ст.208 КПК України та незаконно повідомлений про підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, використовуючи протокол про затримання та повідомлення про підозру, за відсутності інших достатніх, належних та допустимих доказів для підозри у вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади, а також за відсутності підстав та ризиків, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України склав та підписав клопотання до Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області про обрання завідомо невинному підозрюваному ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		При цьому у клопотанні ОСОБА_20 безпідставно та надумано вказав завідомо неправдиві відомості про те, що вина ОСОБА_11 повністю підтверджується зібраними доказами, а також те, що ОСОБА_11 може переховуватися від органів досудового розслідування та може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, тобто вчинив службове підроблення. 
		Після цього ОСОБА_20 надав вказане клопотання, яке містило завідомо неправдиві відомості, для погодження процесуальному керівнику  заступнику прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_8 .
		У свою чергу ОСОБА_8 , продовжуючи свої умисні злочині дії, направлені на завідомо незаконне притягнення учасників мирних масових акцій протесту до кримінальної відповідальності та завідомо незаконне обрання відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, знаходячись у службовому кабінеті прокуратури міста Черкаси Черкаської області, що по вул. Б. Хмельницького, 60, в м. Черкаси, як процесуальний керівник ознайомився із матеріалами кримінального провадження №12014250040000308 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації у місті Черкаси за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, та підготовленими клопотаннями про застосування запобіжних заходів щодо них у вигляді тримання під вартою. 
		Ознайомившись та оцінивши зібрані докази, достовірно знаючи про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідні для повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , а вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, і достатніх доказів для підозри вказаних осіб немає, а також немає підстав та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для обрання затриманим запобіжного заходу, ОСОБА_8 , користуючись повноваженнями прокурора у кримінальному процесі, не вжив передбачених законом заходів до перевірки правомірності затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , поновлення їх конституційних прав і негайного звільнення з під варти.
		Продовжуючи підтримувати неправомірні дії працівників міліції та прокурорів прокуратури міста Черкаси, останній продовжив виконання незаконної вказівки керівництва правоохоронних органів про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_8 25.01.2014, знаходячись у приміщенні прокуратури міста Черкаси Черкаської області, що по вул. Б.Хмельницького, 60, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі та неправомірної вигоди для невстановлених слідством осіб із числа керівництва правоохоронних органів у вигляді усунення перешкод з боку мітингувальників, використовуючи своє службове становище як прокурора всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.ст. 36, 177, 178, 183, 194 КПК України, за відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у організації та вчиненні масових заворушень, блокуванні будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, а також усвідомлюючи, що ризики, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, тобто немає підстав для застосування виняткового запобіжного заходу, погодив клопотання до Соснівського районного суду Черкаської області про обрання завідомо невинним підозрюваним ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, підписавши їх і завіривши печаткою прокуратури міста Черкаси Черкаської області. Після чого надав слідчим ОСОБА_19 та ОСОБА_20 для виконання. 
		При цьому заступник прокурора міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_8 достовірно знав, що у клопотаннях про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 слідчими ОСОБА_19 і ОСОБА_20 внесені завідомо неправдиві відомості щодо обставин вчиненого злочину, які не відповідали матеріалам кримінального провадження та зібраним доказам. Крім цього, у клопотання були внесені недостовірні відомості про те, що вина підозрюваних повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, він може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки не має постійного місця проживання в місті Черкаси, може впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення, безпосередньо підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів. Однак, погодившись із викладеними обставинами, ОСОБА_8 з метою обрання завідомо незаконного запобіжного заходу  тримання під вартою, за відсутності підстав для цього підписав клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12  із внесеними завідомо неправдивими відомостями, надавши їм статусу офіційного документу, які засвідчують факт, що має юридичне значення і є необхідною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Після цього ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_8 25.01.2014, доводячи до кінця злочинний намір, спрямований на обрання завідомо невинним ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, передали клопотання із додатками на розгляд до Соснівського районного суду Черкаської області. 
		В подальшому 25.01.2014 слідчий суддя Соснівського районного суду міста Черкаси Черкаської області ОСОБА_22 розглянув в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , у ході якого, заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_8 та слідчих ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , які продовжили свої злочинні дії та підтримали складені ними завідомо неправдиві клопотання, доводили в суді необхідність застосування щодо підозрюваних саме виняткового запобіжного заходу і просили задовольнити клопотання. У свою чергу суддя ОСОБА_22 , оглянувши додані матеріали кримінального провадження  протоколи затримання, повідомлення про підозру, постановив ухвали про обрання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. 
		Цього ж дня, 25.01.2014, вказані ухвали слідчий суддя ОСОБА_22 направив для виконання до Соснівського та Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області, прокуратури міста Черкаси, СІЗО УДПтС України в Черкаській області.
		Унаслідок вказаних дій ОСОБА_8 потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які незаконно трималися під вартою, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Крім того, вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом.
		На підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкас Черкаської області від 25.01.2014 р. ОСОБА_10 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 03.02.2014, коли ухвалою апеляційного суду Черкаської області йому було змінено запобіжний захід на домашній арешт.
		На підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкас Черкаської області від 25.01.2014 ОСОБА_11 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 12.02.2014, коли ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду Черкаської області йому було змінено запобіжний захід на домашній арешт.
		На підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкас Черкаської області від 25.01.2014 ОСОБА_12 незаконно утримувався під вартою у Черкаському СІЗО до 17.02.2014, коли ухвалою апеляційного суду Черкаської області йому було змінено запобіжний захід на домашній арешт.
		За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_23 прийнято рішення від 28.02.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_24 прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, старшим прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_17 прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		Таким чином, органом досудового розслідування достовірно встановлено непричетність вказаних осіб до інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України.
		Описаними вище протиправними діями співробітника правоохоронного органу ОСОБА_8 завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України; знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи правоохоронних органів України загалом та органів прокуратури зокрема як в Україні, так і за її межами.
		Ці дії підсудного ОСОБА_8 стороною обвинувачення кваліфіковані як злочини, передбачені, ч. 1 ст. 364 КК України - зловживання службовою особою владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам; 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; ч. 2 ст. 372 КК України - притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності , поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, а також поєднане з іншою фальсифікацією.
		Підсудний ОСОБА_8 винним себе не визнав і пояснив, що 23.01.2014 року слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області було розпочате розслідування по кримінальному провадженню № 12014250040000308 за фактом масових заворушень із захоплення адміністративної будівлі Черкаської обласної державної адміністрації (далі ЧОДА), розкраданням та знищенням державного майна шляхом підпалу, нанесення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів, які забезпечували охорону адміністративної будівлі та громадського порядку. Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були повідомлення, що надійшли до чергової частини Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області по лінії «102» та які в подальшому зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення вказаного відділу міліції. Постановою виконувача обов`язків прокурора міста Черкаси для здійснення повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні визначено групу прокурів, керівником якої призначено його ( ОСОБА_8 ).
		Здійснюючи свої повноваження з дотриманням законодавства, він не отримував ніяких незаконних вказівок, розпоряджень чи наказів і не переслідував мети одержання якоїсь вигоди, зокрема кар`єрного зростання. Біля 19 доставлених до відділу міліції осіб було відпущено після перевірки і отримання доказів про відсутність їх винуватості.
		В матеріалах кримінального провадження містилися протоколи огляду місця події, а саме будинку та прилеглої території ЧОДА, протоколи затримання ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , рапорти працівників БПС УМВС України в Черкаській області та протоколи їх допиту про те, що вказані особи затримані безпосередньо під час вчинення злочину, відеоматеріали, які спростовували факт мирної акції протесту, інші докази, тому у нього не було будь-яких підстав не довіряти вищевказаним процесуальним документам і доказам.
		Також в матеріалах кримінального провадження були відсутні будь-які докази, які свідчили про невинуватість затриманих, тому що ОСОБА_11 відмовився давати показання, а ОСОБА_10 вказував на те, що його затримано 24.01.2014, близько 00 год. 00 хвилин біля приміщення Черкаської ОДА, тобто безпосередньо в місці вчинення злочину, а час його затримання вказував на те, що його затримано безпосередньо після вчинення злочину. Недостовірні показання потерпілих про те, що вони відвідали клуб «Ультра», а потім направлялись до іншого нічного клубу, спростовувалось тим, що клуб «Ультра» в той час не працював, а у затриманих не було коштів для відвідання таких закладів. 
		Оцінивши докази, що були зібрані на той час, він погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_10 і ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України, а також погодив клопотання до Соснівського районного суду м. Черкас про обрання підозрюваним ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Ці клопотання після судового розгляду були задоволені слідчим суддею і зазначеним особам обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
		У подальшому апеляційним судом Черкаської області обрані запобіжні заходи ОСОБА_25 і Самозвану змінено на домашній арешт, тобто суд апеляційної інстанції погодився з зазначеними в клопотаннях підставами про необхідність обрання їм запобіжних заходів, але більш м`яких, ніж тримання під вартою.
		Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 проведено впізнання, відповідно до якого працівники міліції впізнали по фотокартках ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12  як осіб, які брали активну участь в захопленні Черкаської ОДА.
		Після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 № 737-VII за його підписом 17.02.2014 до Соснівського районного суду м. Черкаси направлені клопотання про звільнення ОСОБА_26 , ОСОБА_25 і ОСОБА_27 від кримінальної відповідальності на підставі вказаного Закону. За результатами розгляду вказаних клопотань останні звільнені від кримінальної відповідальності.
		З урахуванням викладеного вважає, що злочинів не вчиняв, тому повинен бути виправданий.
		Суду, крім показань підсудного, для дослідження надано наступні докази: показання потерпілих та свідків, а також документи і речові докази.
		Потерпілі по кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_28 , ОСОБА_26 і ОСОБА_27 дали наступні показання.
		ОСОБА_10 пояснив, що увечері 23.01.2014 р. разом з іншими потерпілими перебував у кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де вживали спиртні напої, а потім поїхали розважатись в м. Черкаси, де після півночі хотіли зайти до клубу «Ультра», куди їх не пустили із-за невідповідного одягу, а потім направились в інший розважальний заклад, але по дорозі їх затримали працівники міліції та доставили до Соснівського райвідділу міліції, де оголосили про підозру, після чого йому в суді було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який згодом змінили на домашній арешт, хоча він жодних злочинів не вчиняв.
		Потерпілий ОСОБА_12 показав суду, що разом з рештою потерпілих та іншими особами також увечері 23.01.2014 р. відпочивав і вживав спиртне в кафе «Клюб Нічка», звідки вони поїхали до Черкас, не змогли потрапити в клуб «Ультра» і направились в інший заклад, а по дорозі зайшли на площу біля Черкаської ОДА, де в той час відбувався багатолюдний мітинг. Серед мітингувальників побули біля 10-15 хвилин і він бачив, що з натовпу в сторону працівників міліції, які охороняли ЧОДА, кидали палки та каміння. Недалеко від площі їх затримали працівники міліції та доставили до відділу міліції, де пред`явили про підозру, хоча він не вчиняв злочину. Під час допиту розповів про свою невинуватість, але приховав той факт, що він з іншими потерпілими перебував серед осіб, які вчиняли неправомірні дії. Після цього йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який потім за апеляцією його захисника було змінено на домашній арешт.
		Потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що разом з рештою потерпілих також ввечері 23.01.2014 р. перебував в кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де вживали спиртні напої, після чого на таксі поїхали в м. Черкаси, де їх не пустили в клуб «Ультра», після чого вони направились в інший клуб через площу біля ЧОДА, де відбувались масові заворушення, під час яких мітингувальники кидали каміння та палки, в яких він не брав участі. Після цього вони пішли далі і біля площі їх та ОСОБА_29 затримали працівники міліції та доставили в райвідділ міліції. Під час допиту він приховав той факт, що разом з іншими потерпілими перебував на площі біля ЧОДА, де відбувались заворушення. Незважаючи на те, що він не вчиняв злочинів, йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а потім  змінено на домашній арешт.
		Свідок ОСОБА_30 підтвердив, що приблизно до 23 год.30 хв. 23.01.2014 р. потерпілі ОСОБА_26 , ОСОБА_25 і ОСОБА_27 перебували в барі «Клюб Нічка», де вживали спиртні напої, а потім поїхали в м. Черкаси.
		Свідок ОСОБА_31 показав, що є власником кафе-бару «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, в якому ведеться відеоспостереження. Ввечері 23.01.2014 р. в кафе не перебував, але згодом хтось із батьків затриманих звертався за копією відеозапису із камер спостереження в барі.
		З протоколів огляду (т. 5 а.с.136, 140) встановлено, що в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » вилучено відеозапис, на якому зафіксовано ОСОБА_26 23.01.2014 р. біля 23 год. 45 хв.
		Свідок ОСОБА_32 пояснив, що в ніч з 23 на 24.01.2014 р. був помічником оперативного чергового Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, куди надійшли повідомлення про масові заворушення біля Черкаської ОДА, куди направилась слідчо-оперативна група та інші працівники правоохоронних органів, після чого до райвідділу міліції почали доставляти затриманих, про що працівники міліції писали відповідні рапорти.
		Свідок ОСОБА_33 дав показання що він як командир підрозділу міліції отримав наказ не допустити захоплення ЧОДА, погромів і знищення майна, тобто забезпечити громадський порядок. Підлеглі працівники міліції без зброї охороняли адміністративну будівлю, але протестуючі кидали коктейлі «Молотова», палки і каміння, штурмували будівлю, били міліціонерів, тому частину з них було затримано та доставлено до райвідділу міліції.
		Із показань свідків колишніх працівників міліції ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 встановлено, що вони отримали завдання не допустити порушень громадського порядку та захоплення адміністративної будівлі ЧОДА, тому охороняли її, але мітинг переріс в правопорушення, під час якого мітингувальники штурмували будівлю, кидали в неї та міліціонерів каміння, металеві прути, коктейлі «Молотова», поливали їх гасом, труїли газом, багатьох міліціонерів травмували. Особисто вони нападників не затримували, хоча їм відомо про те, що декого із них було затримано, про що вони писали відповідні рапорти. 
		Свідок ОСОБА_52 пояснив, що він працював слідчим, але в ніч з 23 на 24.01.2014 р. виконував наказ про забезпечення охорони громадського порядку і захищав будівлю ЧОДА від штурму осіб, які на прохання діяти мирно і в рамках закону не реагували, били міліціонерів, закидали їх та будівлю пляшками з запальною сумішшю, травили газом. Він відвів з місця події пораненого міліціонера, а потім попрямував до відділу міліції, куди доставили найактивніших правопорушників з рапортами, в яких вказувалось місце і підстави їх затримання.
		Із показань свідка ОСОБА_53 встановлено, що він працював начальником слідчого відділу Соснівського РВ, куди були доставлено кілька десятків затриманих на місці події осіб, частину яких на підставі зібраних доказів було затримано за підозрою у вчиненні злочину, а частину відпустили, тому що їх участь у вчиненні злочину не знайшла свого підтвердження.
		Свідок ОСОБА_19 дала показання що вона як слідча Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області брала участь в досудовому розслідуванні кримінального правопорушення і коли в ніч на 24.01.2014 р. до відділу міліції доставляли затриманих осіб, вона проводила необхідні слідчі дії. Зокрема, на підставі зібраних доказів, в тому числі й рапортів і показань працівників міліції про затримання ОСОБА_25 і ОСОБА_27 на місці вчинення злочину, вона погоджувала з прокурором ОСОБА_54 повідомлення про підозру цим затриманим особам, а також зверталась до суду із клопотанням про обрання ОСОБА_25 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Затримані потерпілі перебували в нетверезому стані, одягнуті в спортивні костюми, в яких їх би не пустили до розважальних закладів, в які потерпілі за їх показами мали намір потрапити. Їх показання про те, що вони заходили в клуб «Ультра», спростовувалось даними про те, що цей клуб був зачинений і не працював.
		Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він як працівник прокуратури входив до групи процесуальних керівників по кримінальному провадженні і перевіряв законність та підстави затримання доставлених працівниками міліції осіб, частину яких після перевірки було відпущено, а частині  повідомлено про підозру на підставі наявних на той час у кримінальному провадженні доказів.
		Свідок ОСОБА_20 показав, що у нього як слідчого Соснівського РВ згідно зі зібраними доказами були підстави для повідомлення ОСОБА_26 про підозру у вчиненні злочинів та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Свідок ОСОБА_16 пояснив, що також працював слідчим і прийняв рішення про затримання ОСОБА_25 , тому що того фактично було затримано працівниками міліції на місці вчинення злочину, а показання ОСОБА_25 про те, що він приїхав в Черкаси в розважальний заклад «Ультра», спростовувались відсутністю у нього коштів для відпочину, а також тим, що клуб «Ультра» не працював, хоча ОСОБА_25 стверджував протилежне.
		Свідок ОСОБА_21 пояснив, що працював прокурором і на підставі наявних у справі доказів (протоколу огляду місця події, відеозапису, на якому була особа, подібна до ОСОБА_26 , рапортів міліціонерів та ін.) погоджував повідомлення ОСОБА_26 про підозру.
		Згідно з вимогами ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		В обвинувальному акті підсудному ОСОБА_55 висунуто обвинувачення, в якому фактично міститься твердження про вчинення свідками ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 і ОСОБА_60 , а також ОСОБА_18 злочинів  службового підроблення, притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності та ін., скоєних за аналогічними обставинами.
		Суду не надано доказів тому, що вказані особи визнані винними і відносно них винесено обвинувальні вироки, що набрали законної сили. Суд не розглядає обвинувальний акт відносно цих осіб, тому не вправі давати оцінку законності їх діям і вони в силу положень ч.1 ст. 17 КПК України вважаються невинуватими у вчиненні вказаних злочинів.
		З огляду на викладене суд відкидає з висунутого Буджераку обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про незаконність дій ОСОБА_56 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 і ОСОБА_65 під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014250040000308.
		Як випливає з формулювання обвинувачення, 23.01.2014 р. слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 на виконання незаконної вказівки (т.1 а.с.27). 
		Із показань перелічених свідків, які охороняли громадський порядок біля будівлі Черкаської ОДА, протоколів огляду місця події (т. 5 а.с. 1-23), рапортів ОСОБА_66 та спецповідомлень на а.с.156-161 т. 3, а.с.61-70, 72, 132 т.6, а.с.158-161 т.7 вбачаються підстави для внесення згідно з вимогами ч.1 ст. 214 КПК України відомостей до ЄРДР про вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, та проведення досудового розслідування.
		Враховуючи викладене, суд відкидає з висунутого ОСОБА_55 обвинувачення ту частину, яка стосується тверджень про проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженні без достатніх на те підстав і на виконання незаконних вказівок.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. З формулювання висунутого підсудному ОСОБА_55 обвинувачення випливає, що він вчинив дії, які кваліфіковані як злочини, виконуючи явно злочинні накази та розпорядження керівництва, спрямовані залякати учасниківакцій протесту і спонукати громадян відмовитись від участі в них, та явно незаконні вказівки про притягнення завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан» до кримінальної відповідальності та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Жодного доказу цим твердженням сторона обвинувачення не надала, тому вони вважаються припущеннями.
		Натомість з показань вказаних вище свідків ОСОБА_56 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 і ОСОБА_64 , а також свідків ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 і ОСОБА_74 суд встановив дані про те, що вони не отримували незаконних вказівок від ОСОБА_75 або інших осіб про притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності та інше переслідування учасників мирної акції протесту або учасників масових заворушень, і що ОСОБА_76 не був прихильником існуючої на той час влади. Свідок Дєдусь при цьому заявила, що такі вказівки могли надходити, але пояснила, що це її особисте припущення, яке нічим не підтверджене. Як зазначено вище, обґрунтування обвинувачення припущеннями є недопустимим.
		Свідок ОСОБА_77 також пояснив, що частину доставлених до райвідділу міліції осіб не затримували і відпускали після проведеної перевірки.
		Свідок ОСОБА_78 дав показання, що його затримали працівники міліції біля будівлі ЧОДА, хоча він не вчиняв незаконних дій. Після спілкування з прокурором ОСОБА_54 , якому він розповів про свою невинуватість, його відпустили.
		Таким чином, твердження сторони обвинувачення про те, що підсудний ОСОБА_76 виконував чиїсь незаконні вказівки, накази і розпорядження про переслідування невинних учасників мирної акції протесту та штучне створення доказів для обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не тільки не підтверджене, а й спростоване наведеними вище доказами. 
		Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_75 у пред`явленому обвинуваченні, суд також виходить з наступного.
		Ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_8 наказом прокурора Черкаської області від 13.05.2013 призначений на посаду заступника прокурора міста Черкаси Черкаської області і що постановою виконувача обов`язків прокурора міста Черкаси для здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12014250040000308 визначено групу прокурорів, керівником якої призначено ОСОБА_8 , якого відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України зобов`язано керувати діями інших прокурорів, ніким не оспорюються, а також підтверджується матеріалами кримінального провадження (т. 3 а.с. 25, т.4 а.с.111-117, т. 5 а.с.27).
		Судом також досліджено докази про те, що 24.02.2014 р. складено протоколи про затримання за підозрою у вчиненні злочинів ОСОБА_26 , ОСОБА_25 і ОСОБА_27 , яким було повідомлено про підозру: ОСОБА_25 і Самозвану  слідчим ОСОБА_56 за погодженням з прокурором ОСОБА_54 , ОСОБА_26  слідчим ОСОБА_79 за погодженням з прокурором ОСОБА_59 ; клопотання слідчому судді про обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою погоджені прокурором Буджераком (т.5 а.с.116, 119, 123, 125, 127, 132, т. 6 а.с.165, т.3 а.с.9, 15, 87, 91, т. 4 а.с.55-58, 62).
		Суд не вважає доведеним обвинувачення у тому, що потерпілі затримані не під час вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, тому що із показань ОСОБА_26 та Самозвана суду стало відомо, що вони разом із ОСОБА_25 перебували на площі біля будівлі ЧОДА серед протестувальників, частина яких кидала каміння та палиці, тобто вчиняла правопорушення, після чого потерпілих затримали працівники міліції на прилеглій до площі вулиці, з чого випливає висновок про те, що потерпілі перебували на місці вчинення злочину і під час його скоєння, після чого були затримані.
		Об`єктивна сторона передбаченого ч.1 ст. 372 КК України злочину вичерпується притягненням завідомо невинного до кримінальної відповідальності, яка згідно з визначенням терміну в п.14 ст. 3 КПК України є стадією кримінального провадження, що починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (ст.278 КПК України).
		За частиною другою ст. 372 КК України настає відповідальність за те саме діяння, поєднане, в даному випадку згідно з формулюванням обвинувачення: а) з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину; б) з іншою фальсифікацією.
		Склад злочину є формальним і для кваліфікації дій винного за ст. 372 КК України не має значення, які наслідки спричинило притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (наприклад, обвинувальний акт не був затверджений прокурором, був винесений обвинувальний чи виправдувальний вирок). Злочин є закінченим з моменту вручення письмового повідомлення особі про підозру у злочині, у вчиненні якого потерпілий є невинним.
		З огляду на положення ч.1 ст. 17 КПК України винною у вчиненні кримінального правопорушення є особа, вину якої доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		З суб`єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом, оскільки суб`єкт діє завідомо і тим самим усвідомлює очевидність того, що притягує до кримінальної відповідальності невинного.
		Обвинувачення в завідомості притягнення підсудним ОСОБА_54 потерпілих до кримінальної відповідальності мотивується тим, що він, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12014250040000308, в якому містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування будівлі Черкаської обласної державної адміністрації 23.01.2014, копії протоколів огляду місця події, протоколи про затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404, жодного рапорту про затримання ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , нібито впевнився у відсутності доказів та підстав, передбачених ч. 1 ст. 276 КПК України, необхідних для повідомлення про підозру ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і Самозвану, і що вказані особи затримані всупереч вимог ч. 1 ст. 208 КПК України не на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення, погодив письмове повідомлення про підозру ОСОБА_25 і Самозвану у вчиненні ними злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		При цьому в формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_76 усвідомлював, що притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, бажаючи реалізувати злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинних осіб до кримінальної відповідальності, тобто діяв з прямим умислом (т.1 а.с.35-36, 38-39).
		Як зазначено вище, передбачене ст. 372 КК України кримінальне правопорушення є злочином з формальним складом і може бути вчинене лише з прямим умислом.
		Згідно з ч.2 ст. 24 вказаного Кодексу прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Інтелектуальна ознака умислу в злочинах з формальним складом включає лише усвідомлення суспільно небезпечного характеру свого діяння, а вольова ознака умислу обмежується бажанням вчинення конкретної дії чи бездіяльності, яка виявляється не тільки в усвідомленні об`єктивно існуючої суспільної небезпечності діяння, але й у бажанні це діяння вчинити.
		Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а й певне розуміння його суспільної небезпеки. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети, в даному випадку  притягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.
		Важливе значення для визначення суб`єктивної сторони має вказівка закону на «завідомість» притягнення до кримінальної відповідальності невинної особи. Саме вона свідчить про умисний (цілеспрямований) характер діяння та дає змогу відрізнити цей злочин від інших службових зловживань, дисциплінарних проступків чи помилок, допущених при досудовому розслідуванні.
		Завідомо невинною повинна вважатись особа у випадку: а) якщо події злочину взагалі не було; б) якщо в діянні відсутні ознаки злочину; в) якщо потерпілому інкримінується більш тяжкий, ніж фактично вчинений злочин. Факт невинності особи, наявності обставин, які виключають провадження у справі, точно, тобто достеменно повинен бути відомий особі, котра вчиняє такий злочин. Якщо особа не усвідомлює, що притягає до кримінальної відповідальності невинного (наприклад, внаслідок невірної оцінки зібраних доказів, службової недбалості, недостатньої кваліфікації тощо), то для неї можлива дисциплінарна або навіть кримінальна відповідальність, але за іншою статтею кримінального закону, наприклад за ст. 367 КК. Добросовісна помилка прокурора (слідчого), коли він переконаний стосовно доведеності фактів і висновків, викладених у письмовому повідомленні про підозру, взагалі виключає кримінальну відповідальність. 
		Судом встановлено, що у органу досудового розслідування (Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області) були підстави для початку досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12014250040000308 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст.294, ч. 2 ст. 341 КК України. 
		З формулювання обвинувачення випливає, що на момент прийняття рішення про оголошення потерпілим про підозру в матеріалах кримінального провадження містились копії рапортів міліції про затримання близько 40 осіб за організацію та вчинення масових заворушень, блокування Черкаської обласної державної адміністрації (т.1 а.с.34).
		Як зазначено вище, свідок ОСОБА_80 пояснив, що кожного з затриманих доставляли з рапортом про обставини затримання. Свідок ОСОБА_81 зазначив, що в матеріалах кримінального провадження був рапорт про обставини та місце затримання ОСОБА_25 . Свідок ОСОБА_82 також пояснив про існування рапортів про затримання потерпілих на місці вчинення злочину. Свідок ОСОБА_83 вказав, що рішення про повідомлення ОСОБА_26 про підозру також було прийняте, зокрема у зв`язку з рапортом про його затримання на місці вчинення злочину. Із показань свідка ОСОБА_56 встановлено, що в матеріалах кримінального провадження були аналогічні рапорти відносно ОСОБА_27 і ОСОБА_25 . Свідки ОСОБА_84 , ОСОБА_85 і ОСОБА_86 визнали, що писали рапорти про затримання якихось осіб, хоча особисто в їх затриманні участі не брали.
		Суду надано протокол огляду від 02.09.2014 р. матеріалів кримінального провадження № 12014250040000308, в тому числі й копій рапортів працівників БПС (батальйону патрульної служби) на 41 аркушах (т.5 а.с.145), але суду для дослідження ці рапорти не надані. 
		Згідно з обвинувальним актом винуватість ОСОБА_75 , зокрема, підтверджується даними протоколу огляду від 02.09.2014 матеріалів кримінального провадження № 12014250040000308 з додатками (рапорти співробітників БПС УМВС України в Черкаській області від 24.01.2014, протоколи допитів свідків та пред`явлення осіб для впізнання по фотокарткам, ін.) (т.3 а.п. 215-258), тобто на 44 аркушах (т.1 а.с.44). Цей протокол з додатками міститься в т. 5 на а.с.145-188, тобто на 44 аркушах, але жодного рапорту співробітників БПС УМВС України в Черкаській області серед них немає.
		Однак, факт існування таких рапортів підтверджує показання підсудного і вказаних свідків про те, що в матеріалах кримінального провадження містились рапорти про затримання певних осіб, в тому числі й потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 і ОСОБА_27 , на місці вчинення злочину чи безпосередньо після його вчинення.
		В рішеннях суду про обрання Самозвану, ОСОБА_26 і ОСОБА_25  запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою зазначено, що їх причетність до вчинення суспільно-небезпечних дій підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця події, показами свідків, відеозаписами, іншими матеріалами кримінального провадження (т. 3 а.с.30, 63, 105, т. 4 а.с.60).
		За поданням прокурора ОСОБА_75 обраний ОСОБА_26 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінено на домашній арешт і в судовому рішенні вказано, що підозра у вчиненні ОСОБА_26 злочинів підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами (т.3 а.с. 150).
		Рішення слідчого судді про обрання ОСОБА_25 і Самозвану запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою були предметом апеляційного розгляду, за наслідками яких їм змінено обрані запобіжні заходи на домашній арешт (т.3 а.с. 63). 
		Доказів тому, що зазначені судові рішення визнані незаконними, суду не надано, тому суд вирішує питання про обґрунтованість підстав для погодження ОСОБА_54 клопотань про обрання потерпілим запобіжних заходів та повідомлень їм про підозру, виходячи з наступних вимог КПК України.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст. 178 КПК).
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п.1 ч.1 ст. 194 КПК).
		З частини другої вказаної статті випливає, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		Суду не надано всіх доказів, які були досліджені слідчими суддями та апеляційним судом при обранні та зміні потерпілим запобіжних заходів, але із судових рішень встановлено, що клопотання про обрання всім трьом потерпілим запобіжного заходу задовольнялись, отже перед слідчим суддею, судом було доведено про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними кримінальних правопорушень.
		Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14.04.2014 р. ОСОБА_25 звільнено від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.294, ст. 341 КК України, на підставі ст. 1 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21.02.2014 року і при цьому відмовлено в клопотанні про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_25 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України (за встановленням відсутності події кримінального правопорушення) (т. 6 а.с.45-46).
		Суду надано також копії процесуальних документів для обґрунтування безпідставного затримання потерпілих та пред`явлення їм підозри, тобто для підтвердження винуватості підсудного ОСОБА_75 в притягненні до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб.
		Так, постановою прокурора ОСОБА_87 від 19.05.2014 р. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_25 закрите у зв`язку з відсутністю складу злочинів (т.4 а.с.69), разом з тим з копії постанови прокурора ОСОБА_88 від цього ж числа це кримінальне провадження також закрито відносно ОСОБА_25 з аналогічних підстав. Сама постанова завірена печаткою прокуратури, але не підписана (т. 5 а.с.142), що викликає обґрунтований сумнів в законності цих документів, тому що копія документа знімається з оригінала, який повинен бути підписаний, що випливає з вимог ч.6 ст. 110 КПК.
		Виходячи з формулювання обвинувачення, винуватість ОСОБА_75 також підтверджується тим, що старшим прокурором прокуратури міста Черкаси ОСОБА_17 прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України (т.1 а.с.41). 
		Суду надано копію такої постанови, справжність якої також завірена печаткою прокуратури, але з неї вбачається, що як і випадку з копією попереднього документа, оригінал постанови не підписано прокурором, від імені якого вона винесена (т.5 а.с.135).
		Ці постанови жодним чином не обґрунтовані і не мотивовані всупереч вимог ч.5 ст. 110 КПК України. 
		На підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.02.2014 р. Самозвана звільнено від кримінальної відповідальності згідно з Законом України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування і покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29.01.2014 р. (т.6 а.с.47).
		Суду надано також копію постанови прокурора від цієї ж дати про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_27 , в якій міститься посилання на те, що в ході досудового розслідування встановлена участь в масових заворушеннях ОСОБА_27 , який діяв у стані крайньої необхідності (т.4 а.с.66).
		Прийняття таких процесуальних рішень щодо ОСОБА_27 , ОСОБА_26 і ОСОБА_25 може з великою долею вірогідності свідчити про те, що в матеріалах кримінального провадження містились певні докази про можливість вчинення ними кримінального правопорушення, які були підставами для їх затримання і оголошення їм про підозру, але які суду в повному обсязі не передані для дослідження. 
		ОСОБА_89 формулюванні обвинувачення зазначено, що доказів причетності потерпілих до вчинення інкримінованих їм доказів не здобуто і під час продовження досудового розслідування після їх взяття під варту (т.1 а.с.29-30).
		Разом із тим, суду надано копії протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з якими свідки впізнали ОСОБА_25 і ОСОБА_26 як осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення (т.5 а.с.161, 173-188).
		Підсудний ОСОБА_76 в судовому засіданні заявив, що, приймаючи процесуальні рішення, був упевнений в обґрунтованості підозри про вчинення ОСОБА_26 , ОСОБА_25 і ОСОБА_27 злочинів та правомірності їх затримання в порядку ст. 208 КПК України, і що умислу на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб не мав.
		Зі змісту судових рішень (т.6 а.с. 43, 45) встановлено, що прокурор ОСОБА_76 звертався з клопотаннями про звільнення ОСОБА_25 від кримінальної відповідальності, в тому числі й з реабілітуючих підстав. З такими ж клопотаннями він звертався до суду з приводу іншої особи (т.6 а.с. 37,39). Така об`єктивно підтверджена поведінка обвинуваченого ОСОБА_75 обґрунтовує його показання про відсутність у нього наміру притягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, і спростовує обвинувачення про те, що підсудний ОСОБА_76 з кар`єристських спонукань виконував незаконні накази і розпорядження щодо переслідування учасників протестних акцій.
		Аналізуючи законність дій ОСОБА_75 під час виконання процесуальних обов`язків прокурора при погодженні письмових повідомлень про підозру та клопотань про обрання запобіжних заходів, тобто наданні їм статусу офіційних документів, які засвідчили факти, що мають юридичне значення, суд виходить з такого.
		З суб`єктивної сторони службове підроблення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів. Внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених в ст. 367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість.
		КПК України в редакції від 22.01.2014 р. передбачав наступне:
		-кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених устатті 482цього Кодексу:
		1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
		2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ч.2 ст. 207);
		-уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
		1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
		2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (ч.1 ст. 208).
		Як зазначено вище, суд не вважає доведеною відсутність підстав для повідомлення про підозру потерпілим по справі, які були затримані на місці скоєння злочину, про що йшлось в рапортах працівників міліції. Свідки (колишні слідчі та прокурори) дали показання про те, що потерпілі ОСОБА_25 , ОСОБА_27 і ОСОБА_26 перебували з ознаками алкогольного сп`яніння і згідно з рапортами були затримані на місці вчинення злочину безпосередньо після його вчинення, вони давали сумнівні показання щодо мети свого перебування в м. Черкаси, а під час судового розгляду вияснилось, що вони після затримання приховали фактичні обставини справи, а саме те, що вони перебували на площі біля ЧОДА в момент, коли інші особи вчиняли правопорушення. Сукупність отриманих даних давали їм підстави сумніватись в правдивості показань цих потерпілих про непричетність до злочинів.
		Законність їх затримання, обґрунтованість підозри і необхідність застосування до них запобіжних заходів неодноразово перевірялась судами першої та апеляційної інстанцій, в результаті чого до кожного з них було застосовані запобіжні заходи судовими рішеннями, які не скасовані, набрали законної сили і є обов`язковими для виконання згідно з положеннями ст. 21 КПК України.
		Перед судом не доведено те, що на час затримання потерпілих, повідомлення їм про підозру, погодження клопотань про обрання їм запобіжних заходів підсудний ОСОБА_76 , як прокурор, завідомо знав про їх невинуватість і про те, що офіційні документи (протоколи затримання, повідомлення про підозру, клопотання про обрання запобіжного заходу) містили завідомо неправдиві відомості про вчинення потерпілими ОСОБА_27 , ОСОБА_25 і ОСОБА_26 злочину.
		У відповідності з вимогами ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а під час судового розгляду суду не надано доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_75 у вчиненні передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України злочинів.
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність тих обставин, що підсудному ОСОБА_55 достеменно було відомо про невинуватість потерпілих і він діяв з прямим умислом на притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинних потерпілих і на службове підроблення, тобто про недоведеність пред`явленого обвинувачення у вчиненні цих злочинів. 
		В даному випадку мова може йти тільки про невірну оцінку ОСОБА_54 зібраних доказів або службову недбалість, тому що показання потерпілих про їх перебування увечері 23.01.2014 р. за межами м. Черкаси вчасно не були перевірені і, можливо, рішення про їх затримання та повідомлення їм про підозру були прийняті передчасно, але не про кримінальну відповідальність за ст. 372 ч.2та ст. 366 ч.1 КК України, тому суд вважає за необхідне виправдати його за недоведеністю вчинення ним цих злочинів.
		У відповідності з приписами ч.2 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється також при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктом 2 частини першої статті 284 вказаного Кодексу, згідно з яким кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Як зазначено вище, дії ОСОБА_75 кваліфіковані також як злочин, передбачений ч.1 ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
		При цьому згідно з приміткою 3 до вказаної статті істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		Таким чином, на час судового провадження передбачений ст. 364 КК України злочин належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах.
		Виходячи з формулювання обвинувачення, підсудний ОСОБА_76 своїми діями заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Крім того, вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом (т. 1 а.с.40-41), тобто матеріальна шкода не завдана.
		В цьому випадку суд повинен враховувати положення ч.1 ст. 5 КК України про зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом`якшує кримінальну відповідальність.
		Оскільки істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій (бездіяльності) ОСОБА_75 не наступило, то в його діях відсутні склади злочинів, передбачених ст.ст. 364 і 367 КК України.
		Сторона захисту заявила про недопустимість ряду доказів, мотивуючи тим, що прокурором  ОСОБА_90 20.02.2015 р. винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, в якій зазначено, що виділенню підлягають 979 аркушів копій документів, 162 аркуші оригіналів документів та один диск із відеозаписом, але в постанові не конкретизовано, які саме документи виділені. У зв`язку з цим оспорюється законність здобуття таких доказів, як протоколи огляду місця події від 24.01.2014 р., копії протоколів про затримання потерпілих, протоколів їх допиту, копії клопотань про обрання запобіжних заходів та копій судових рішень за результатами розгляду таких клопотань, копії протоколів пред`явлення для впізнання тощо.
		Суд виходить з того, що такі докази стороні захисту було відкрито, постанова про виділення матеріалів в окреме провадження винесена належною процесуальною особою, а в матеріалах кримінального провадження містяться й інші екземпляри копій більшості з таких процесуальних документів, які здобуті в передбаченому законодавством порядку, тому не задовольняє клопотання про визнання доказів недопустимими.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_91 не обирався, процесуальні витрати відсутні. Визнані речовими доказами диски із відеозаписами необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в :
		Визнати ОСОБА_8 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдати його у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.
		Визнати ОСОБА_8 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.2 ст. 372 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч.1 ст. 366 і ч.2 ст. 372 КК України.
		Два диски із відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...