Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12543/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.05.2017. Зареєстровано: 25.05.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2017.
Дата набрання законної сили: 29.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		24 травня 2017 року                                № 826/12543/16
		 
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії
		Обставини справи:
		Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 та просить суд зобов'язати ОСОБА_1 знести об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельних ділянках кадастрові номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6. 
		В судовому засіданні 15.09.2016 протокольною ухвалою замінено неналежного позивача - Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області на належного - Державну архітектурно - будівельну інспекцію України. 
		Разом з цим, 30.03.2017 судом протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2. 
		Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що за наслідком перевірки суб'єктом владних повноважень встановлено, що ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи зблокованого багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, без отримання вихідних даних, без розроблення в установленому порядку проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт. 
		Вказане, на думку Державної архітектурно - будівельної інспекції України є порушенням статей 24, 29, 30, 31, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Крім того, позивач стверджує про порушення відповідачем статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»
		Враховуючи зазначені обставини, Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області винесено приписи № С-1706/4, № С-1706/5 від 17.06.2016, які, в свою чергу, ОСОБА_1 виконані не були, що з урахуванням всіх обставин справи і стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом. 
		Третя особа адміністративний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. 
		Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав, причини не явки суду не відомі. 
		За таких обставин судом на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи документів. 
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, на підставі скарги громадянки України Стрілецької Оксани Аркадіївни на незаконне будівництво багатоповерхового будинку за адресою Берегова, 3, направлення Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 17.06.2016 №371.16/01/П про проведення позапланової перевірки позивачем було проведено позапланову перевірку на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (кадастрові номери земельних ділянок: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6). 
		За наслідком проведення перевірки позивачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.06.2016 (далі - акт). 
		Так, зі змісту акту слідує, що Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області встановлено наступне: «Земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 належать гр. ОСОБА_1 на підставі витягів: Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НОМЕР_13 від 12.05.2016, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7; Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НОМЕР_8 від 12.05.2016, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2; Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НОМЕР_9 від 12.05.2016, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1; Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НОМЕР_10 від 12.05.2016, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6; Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НОМЕР_11 від 12.05.2016, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4; Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НОМЕР_12 від 12.05.2016, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3.
		Під час виїзду на земельні ділянки за вищезазначеною адресою було встановлено, - 1 замовником будівництва Відповідачем виконуються будівельні роботи з будівництва зблокованого  багатоквартирного житлового будинку.
		Станом на 02.06.2016 виконувались будівельні роботи з влаштування чотирьох секцій (кожна секція орієнтованими розмірами 12x15 м) а саме: перша секція кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7) влаштовано залізобетонний фундамент, перекриття між першим та другим поверхом, зовнішні та внутрішні стіни першого та другого поверху; друга секція (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2) влаштовано залізобетонний фундамент, зовнішні та внутрішні  стіни першого поверху; третя секція (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) - влаштовано залізобетонний фундамент, виконуються будівельні роботи з влаштуванням зовнішніх та внутрішніх стін першого поверху; четверта секція (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6) - влаштовано залізобетонний фундамент.
		Ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що усі об'єкти будівництва поділяються на І, И, III, IV, V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 (далі - ДСТУ).
		П. 4.2. ДСТУ передбачається категорію складності такого об'єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1. розрахованими для об'єкта будівництва в цілому.
		В зв'язку з вищезазначеним за критеріями таблиці 1, ДСТУ вищезазначена будівля (об'єкт будівництва) відносяться: до класу наслідків (відповідальності) СС2 (середні наслідки), та відповідно до таблиці А.1, ДСТУ належать до III категорії складності.
		Так, за результатами перевірки та враховуючи надані та пред'явлені документи встановлено, що замовником гр. ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва вищезазначеного зблокованого багатоквартирного житлового будинку, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, без отримання вихідних даних (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування), без розробленої в установленому порядку проектної документації ( в тому числі проектна документація повинна відповідати вимогам п. 4.1., 4.2., 4.3. ДБН А.2.2.-3-2024 склад та зміст проектної документації на будівництво та в об'ємі передбаченим додатком «Д» ДБН А.2.2-3-2014), та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт (декларація про початок виконання будівельних робіт), чим порушено ст. 24, 29, 30, 31, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Замовником будівництва гр. ОСОБА_1 не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на вищезазначеному об'єкті будівництва, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектуру діяльність» .
		На підставі вищевказаних висновків, позивачем винесено припис № С-1706/04 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.06.2016 (далі - припис - 1) та припис № С-1706/5 про зупинення  підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації, декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 17.06.2016 (далі - припис - 2). 
		Так, зокрема, приписом № С-1706/04 від 17.06.2016 Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області вимагав усунути порушення викладені в акті, а приписом № С-1706/5 від 17.06.2016 зупинити виконання будівельних робіт з 30.06.2016. 
		Надалі, на підставі направлення Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області для проведення позапланової перевірки  від 04.08.2016 №635.16/01 позивачем проведено позапланову перевірку виконання відповідачем вимог вищевказаних приписів, за наслідком проведення якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016. 
		Зі змісту акту слідує, що станом на 10.08.2016 позивачем встановлено не виконання ОСОБА_1 вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.06.2016 № С-1706/5 та припису № С-1706/4 від 17.06.2016Ю, а саме: відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відсутні станом на 10.08.2016  відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру про початок виконання підготовчих та будівельних робіт на земельній ділянці або документів які б свідчили про виконання вимог приписів, що, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем  вимог п. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Враховуючи те, що ОСОБА_1 вимоги приписів не виконано, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. 
		Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень позивача та третьої особи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному дослідженні доказів дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову мотивуючи це наступним. 
		Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 
		№ 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038-VI). 
		Частиною 1 ст. 3 вказаного закону визначено, що відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами. 
		Особливості регулювання містобудівної діяльності на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, у межах зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
		При цьому, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон №687-XIV) до   уповноважених   органів  містобудування  та  архітектури належать: центральний  орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний  орган виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику у сфері архітектури; орган  виконавчої  влади  Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні   підрозділи   обласних,  районних,  Київської та Севастопольської місцевих державних адміністрацій з питань архітектури» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. 
		В той же час, ч. 3 ст. 6 Закону № 3038-VI визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
		1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
		2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
		Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, серед іншого, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI). 
		Так, ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п. 3 ч. ст. 41 Закону № 3038-VI). 
		Згідно ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
		В той же час, приписи ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачають, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову (ч. 7 ст. 376 ЦК України).
		Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що позивачу надано право видавати обов'язкові приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, невиконання яких, за умови виявлення факту самочинного будівництва, має своїм наслідком звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта. 
		Тобто, у випадку встановлення факту самочинного будівництва, а саме, встановлення ознак самочинного будівництва, які визначені ч. 1 ст. 376 ЦК України, за умови не виконання відповідних приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю, останній звертається до суду, в розрізі приписів  ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI з метою знесення об'єкту самочинного будівництва. 
		Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області встановлено, що земельна ділянка не відведена для будівництва зблокованого багатоквартирного житлового  будинку, оскільки згідно даних державного земельного кадастру (витяги, копії яких долучено до матеріалів справи) цільове призначення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). 
		Згідно класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, для будівництва відповідного багатоквартирного будинку, що здійснюється ОСОБА_1 має бути відведена земельна ділянка з цільовим призначенням - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. 
		Поряд з цим, як вже було зазначено вище станом на 10.08.2016 відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру декларативного характеру на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, відсутній належним чином затверджений проект та допущено відповідачем істотні порушення будівельних норм і правил. 
		З урахуванням всіх обставин, позивачем  винесено припис № С-1706/04 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.06.2016 та припис № С-1706/5 про зупинення  підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації, декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 17.06.2016 , які, в свою чергу, станом на 10.08.2016 виконані відповідачем не були. 
		Згідно ч. 10 ст. 41 Закону № 3038-VI суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості про оскарження та/або скасування вищевказаних приписів. 
		З огляду на вказане, слід зазначити, що судом по суті не оцінюється наявність чи відсутність порушення відповідачем норм містобудівної діяльності викладені позивачем у відповідних актах та відображені у зазначених вище приписах, адже не виконання останніх, за умови їх чинності, є самостійною підставою для звернення до суду з відповідним позовом про знесення об'єкту самочинного будівництва. 
		Оцінка наявності чи відсутності порушення містобудівних норм, як таких, має надаватися, на думку суду, під час розгляду справи предметом вирішення якої є безпосередньо оскарження відповідних приписів. 
		Враховуючи те, що відповідач неодноразово в судові засідання не прибував, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заперечень та доказів на їх підтвердження до суду не надав, з урахуванням документів, які містяться в матеріалах справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. 
		Разом з цим, суд вважає за необхідне додаткового зазначити наступне. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
		Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України). 
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України). 
		Листом Верховного Суду України від 01.03.2015 «Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення» наголошено на тому, що згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
		Якщо позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна заявлений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю - суб'єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення архітектурно-будівельного контролю у зв'язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва (ч. 7 ст. 376 ЦК України), судам необхідно перевіряти, чи не є відносини між сторонами публічно-правовими та чи підлягає зазначений спір вирішенню в порядку цивільного судочинства   (постанова судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-137цс14).
		При цьому слід врахувати, що новостворене нерухоме майно стає об'єктом цивільних правовідносин з моменту завершення реєстрації, прийняття до реєстрації або державної реєстрації.
		Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного суду України від 24.06.2015 у справі №6-381цс15 суд дійшов висновку, що «Розглянувши спір у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, залишив поза увагою, що позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю - звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення архітектурно-будівельного контролю у зв'язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва, містобудування та архітектури, та не перевірив, що відносини між сторонами є публічно-правовими й зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, передбаченому КАС України.».
		Згідно Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		За змістом ч. 4 ст. 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.
		Як вже було зазначено судом вище, ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
		У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
		З вказаного слідує, що в даному випадку, позивач подає позов про зобов'язання фізичної особи знести об'єкт самочинного будівництва виключно в межах наданих йому владних функцій на підставі ст. 38 Закону № 3038-VI. 
		Тобто, даний адміністративний позов подано у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень та владних управлінських функцій, з огляду на що даний спір є публічно - правовим, а відтак  свідчить про поширення на останній, в силу приписів ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, адміністративної юрисдикції. 
		Крім того, суд враховує позицію викладену в листі Верховного Суду України вих. №40-702-10/439 від 18.01.2017 відносно того, що висновки щодо застосування норм права Верховний Суд України формулює виключно в межах відповідного судового провадження шляхом конкретних судових рішень судів касаційної інстанції у відповідних справах. 
		З урахуванням вищевказаного в сукупності суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. 
		Таким чином, розгляд та вирішення даної адміністративної справи здійснено з дотриманням приписів ст. 17 КАС України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Так, позивачем  доведено обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у той час коли, відповідачем доводи останнього не спростовано.  
		Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
		Приймаючи до уваги те, що рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень та відсутність здійснення позивачем судових витрат, які пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз судом не вбачається підстав для присудження останньому сплаченого ним судового збору за рахунок іншої сторони - відповідача. 
		Керуючись ст. ст. 17, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Адміністративний позов Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області  задовольнити повністю. 
		2. Зобов'язати ОСОБА_1 знести об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельних ділянках кадастрові номери: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6. 
		 
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя                                                                                                В. І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...