Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/10079/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 02.06.2017. Зареєстровано: 03.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2017.
Дата набрання законної сили: 31.05.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        11-кп/775/248/2017(м) 
		                                        263/10079/15-к 
		                       
		 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1 
		 Доповідач ОСОБА_2 
		Категорія ч. 2 ст. 185 КК України 
		 
		 
		 УХВАЛА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		31 травня 2017 року м. Маріуполь
		 
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_2 
		 суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі ОСОБА_5 
		за участю: прокурора ОСОБА_6 
		захисника ОСОБА_7 
		обвинуваченого ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014050770001858 за апеляційною скаргою обвинуваченого, яка підготовлена захисником ОСОБА_9 , та апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2017 року, яким
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого: 1) 29.10.2003 р. Апеляційним судом Донецької області за ч. 3 ст. 142, ст. ст. 93-А, 93-И, 42 КК України до позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, 11.12.2012 р. звільнений умовно-достроково ухвалою Жданівського міського суду Донецької області на не невідбутий строк 3 роки 7 місяців 29 днів; 
		2) 07.10.2014 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 
		 
		визнано винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -
		 
		 ВСТАНОВИЛА:
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним і засуджений за вчинення кримінальних правопорушень при наступних обставинах.
		В травні 2014 року в денний час (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у орендованій ним квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_10 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 18400 гривень. 
		Він же 19.06.2014 року, приблизно о 16.00 год., умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у орендованій ним квартирі АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_11 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 5210 гривень. 
		Він же 19.06.2014 року, приблизно о 23.00 год., умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у орендованій ним квартирі АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_12 , чим спричинив потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 2750 гривень. 
		На зазначений вирок обвинувачений подав апеляційну скаргу, підготовлену захисником ОСОБА_13 , в якій вказує, що суд постановив незаконний та необґрунтований вирок, оскільки в мотивувальній частині вироку по епізоду таємного викрадання майна у потерпілої ОСОБА_10 не вказав точну дату та час скоєння ним злочину. Також в матеріалах кримінального провадження відсутній висновок експерта щодо визначення розміру матеріальної шкоди. Крім того, вважає, що судом першої інстанції не враховано, що він визнав вину за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, активно сприяв слідству. Просить вирок суду скасувати, за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_10 виправдати за недоведеністю, зменшити міру покарання.
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 вказує, що не визнає вину за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_10 , повернув речі, які викрав у потерпілих, є інвалідом 3-ї групи загального захворювання. Просить пом`якшити призначене покарання та зменшити строк перебування під вартою.
		Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги обвинуваченого, думку прокурора, який заперечував проти апеляцій, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають за наступних підстав.
		Доводи апеляції стосовно непричетності обвинуваченого до вчинення злочину за епізодом відносно потерпілої ОСОБА_10 спростовуються матеріалами кримінального провадження.
		Так, потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що речі з її квартири викрав саме ОСОБА_8 , який винаймав у неї вказану квартиру.
		Ці свідчення підтвердила свідок ОСОБА_14 , яка пояснила, що була сусідкою обвинуваченого в той час, як він проживав в квартирі, належній потерпілій ОСОБА_10 та бачила, як обвинувачений виносив з вказаної квартири дуже великі сумки.
		Сам обвинувачений і під час розгляду справи судом першої інстанції, і під час апеляційного розгляду не заперечував того, що винаймав вказану квартиру у потерпілої ОСОБА_10 .. 
		Окрім вищенаведеного вина ОСОБА_8 за вказаним епізодом підтверджується також іншими доказами, дослідженим судом першої інстанції. 
		Відсутність в матеріалах провадження документів, які підтверджують вартість майна, викраденого у потерпілої ОСОБА_10 , не є таким порушенням, яке тягло б за собою зміну чи скасування вироку. Вартість викраденого майна встановлена зі слів потерпілої і у суду не має підстав ставити під сумнів її свідчення. 
		Постановляючи вирок, суд дотримався положень ст. 374 КПК України, навівши у вироку формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, із зазначенням місця, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, отже доводи апеляційної скарги в цій частині є неспроможними. 
		Суд відповідно до ст. 370 КПК України обґрунтував вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин провадження в їх сукупності, керуючись законом.
		Доводи апеляційної скарги про те, що суд визнав не всі обставини, що пом`якшують покарання, спростовуються матеріалами провадження.
		Покарання, призначене обвинуваченому, відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки визначено в межах санкції статті КК України, за якою його визнано винним, відповідно до положень загальної частини КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, конкретних обставин даної справи, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. На думку колегії суддів по своєму виду і розміру призначене покарання ОСОБА_8 є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.
		 Не можуть бути підставою для зміни вироку доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що обвинувачений має двох неповнолітніх дітей та інші, оскільки ці обставини враховані судом першої інстанції під час призначення покарання, що і дало йому змогу призначити обвинуваченому покарання в середніх межах санкції статті КК України, за якою він визнаний винним.
		У зв`язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду ухвалений законно і обґрунтовано і підстав для його скасування або зміни немає, апеляційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів, - 
		 
		 УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , яка підготовлена захисником ОСОБА_13 , та апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення.
		Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2017 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін. 
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...