Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/729/17 : не визначено.
Надіслано судом: 07.06.2017. Зареєстровано: 08.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 09.06.2017.

Результат оскарження 26.03.2018 Верховний Суд: скасовано рішення першої та постанову апеляційної інстанції повністю
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"01" червня 2017 р.Справа  № 916/729/17За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД»
		До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
		про стягнення
		та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» 
		про визнання договору суборенди недійсним
		 
		Суддя Оборотова О.Ю.
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача (за первісним позовом): Стьопін Д.К. за довіреністю від 23.03.2017р.
		Данилюк І.О. за довіреністю від 20.04.2017р.
		Від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_5 за довіреністю від 21.04.2017р.
		ОСОБА_6 за довіреністю від 21.04.2017р.
		 
		СУТЬ СПОРУ: 24.03.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору суборенди у розмірі 764044,40грн.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2017р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи №916/729/17 у відкритому судовому засіданні на 24.04.2017р. о 10:00
		21.04.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» надійшла заява про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що у позивача виникли підозри, щодо можливості ухилення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від виконання своїх зобов'язань за договором суборенди. 
		24.04.2017р. позивача надав до канцелярії господарського суду клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів. 
		Судове засідання по справі №916/729/17 призначене на 24.04.2017р о 10:00 не відбулось, оскільки суддя Оборотова О.Ю. перебувала на лікарняному з 24.04.2017р. по 10.05.2017р. включно. 
		Враховуючи, що суддя Оборотова О.Ю. 11.05.2017р. вийшла з лікарняного, ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2017р. розгляд справи призначено на 22 травня 2017р. о10:00.
		18.05.2017р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
		18.05.2017р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» про визнання договору суборенди нікчемним.
		Приймаючи до уваги, що зустрічний позов взаємопов'язаний з первісним та відповідає вимогам господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2017р. прийнято зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» про визнання договору суборенди нікчемним для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення; розгляд зустрічного позову призначено на 22.05.2017р. о 10:00.
		22.05.2017р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів по справі, відповідно до якого відповідач за первісним позовом просить суд витребувати у ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» договір оренди об'єкта нерухомості.
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.продовжено строк розгляду справи №916/729/17 на п'ятнадцять днів до 08.06.2017р.
		26.05.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» надало суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
		29.05.2017р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування доказів по справі, відповідно до якого відповідач за первісним позовом просить суд витребувати у ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» технічний паспорт на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2.
		29.05.2017р. до господарського суду Одеської області від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про зміну предмету позову відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір суборенди недійсним.
		29.05.2017р. від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до господарського суду Одеської області надійшов відзив на первісну позовну заяву у новій редакції, відповідно до якого відповідач за первісним позовом просить суд відмовити у задоволенні первісних позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
		29.05.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.
		29.05.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» надійшли пояснення на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості.
		У судовому засіданні 29.05.2017р. у відповідності до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.06.2017р.
		У судовому засіданні 01.06.2017р. судом прийнято заяву про зміну предмету позову відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір суборенди недійсним та розпочато слухання справи №916/729/17 по суті первісних позовних вимог викладених в позові від 24.03.2017р. та по суті зустрічних позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 29.05.2017р.
		Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» у судовому засіданні 01.06.2017р. підтримали первісний позов, та з урахуванням додаткових письмових пояснень на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості просили суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість та штрафні санкцій по договору суборенди у розмірі 764044,40грн.
		01.06.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору суборенди відповідно до якого відповідач за зустрічним позовом просив суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
		У судовому засіданні 01.06.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» надійшло заперечення на клопотання про витребування доказів.
		Представники Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підтримали зустрічний позов в редакції заяви про зміну предмету позову від 29.05.2017р. просили суд визнати недійсним спірний договір та відмовити у задоволенні вимог викладених у первісному позові.
		У судовому засіданні 01.06.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати, ухвалами господарського суду Одеської області у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про витребування доказів по справі від 22.05.2017р. - відмовлено; у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про витребування доказів по справі від 29.05.2017р. - відмовлено; у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. № 2-2262/17 від 21.04.2017р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» - відмовлено.
		У судовому засіданні 01.06.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
		07 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» (надалі - Орендар; ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Суборендар; ФОП ОСОБА_2) був укладений договір суборенди №07/12/КА (надалі - договір)
		Відповідно до п. 1.1. договору Орендар надає, а Суборендар приймає у платне строкове користування (в суборенду) нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 85,2 кв. м, що розташоване на 1 поверсі ТЦ за адресою: АДРЕСА_2. 
		Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» позивач за первісним позовом повністю виконав умови договору, а саме надав, а Суборендар прийняв у платне строкове користування нежитлове приміщення, про що свідчить Акт приймання-передачі приміщення від 26 грудня 2015 року, який підписано ФОП ОСОБА_2
		Згідно п.5.2. договору, Базова суборендна плата нараховується з Дати відкриття магазину/бутіку. Суборендар починає сплачувати Базову суборендну плату з Дати відкриття магазину/бутіку. Суборендар сплачує Базову суборендну плату авансовим платежем щомісячно відповідно до рахунку та інструкцій Орендаря.
		Відповідно до п.8.3 договору Базова суборендна Плата за експлуатаційні луги сплачуються авансом кожного місяця протягом усього Строку суборенди. Плата здійснюється не пізніше ніж на 9 (дев'ятий) робочий день кожного місяця.
		Згідно п.6.1. та п.6.3. договору передбачено, що крім базової суборендної плати Суборендар сплачує Орендарю плату за експлуатаційні послуги, що становлять пропорційну частку від усіх витрат на утримання Площ загального користування і Спільних площ Торгівельного центру. Плата за експлуатаційні послуги повинна нараховуватись окремо у відповідності до фактично понесених витрат. Орендар проводить розрахунок Плати за експлуатаційні послуги на щомісячній основі протягом Строку суборенди.
		Відповідно до п.7.1. та п.7.4. договору, Суборендар сплачує вартість усіх комунальних послуг, що споживаються в суборендованих Приміщеннях, таких як: кондиціювання, телефонний зв'язок, Інтернет, електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, вивезення сміття. Плата за Комунальні послуги вноситься Суборендарем кожного місяця протягом 5 (п'яти) гобочих днів з моменту виставлення Орендарем відповідного рахунку.
		Позивач за первісним позовом зазначає, що незважаючи на неодноразові усні звернення ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» до ФОП ОСОБА_2 щодо виконання вищенаведених зобов'язань згідно умов договору, з боку ФОП ОСОБА_2 грошові зобов'язання за договором не сплачені в повному обсязі, також відхилені пропозиції щодо реструктуризації заборгованості.
		Враховуючи викладені обставини, позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у зв'язку з невиконаннями договору суборенди у розмірі 764044,40грн.
		В свою чергу, ФОП ОСОБА_2 звернулась до господарського суду з зустрічним позовом відповідно до якого, в редакції заяви про зміну предмету позову від 29.05.2017р. не визнає позовні вимоги з підстав того, що вважає спірний договір недійсним.
		ФОП ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2, власником об'єкту договору суборенди № 07/12/КА є Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЗАНА-ПЛЮС».
		Згідно запису номер 14188954 право власності ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» було зареєстровано 15.04.2016 року.
		Стосовно правовідносин між власником ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС» та ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» зазначено договір оренди, датований 18 травня 2016 року (номер запису 14559904).
		Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД», укладаючи договір суборенди № 07/12/КА від 07 грудня 2015 року безпідставно розпорядився майном, яке на момент правочину (підписання вищезгаданого договору суборенди) не належало ні йому, ні ТОВ «РУЗАНА-ПЛЮС», яке зареєструвало право власності лише 15.04.2016 року, що власне і стало підставою для звернення до господарського суду Одеської області з відповідним позовом про визнання договору суборенди недійсним.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.
		Враховуючи той факт, що підставою первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» є порушення з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 умов договору суборенди № 07/12/КА а також наявність зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_2 про визнання даного договору суборенди недійсним, суд вважає за доцільне перш за все надати правову оцінку спірному договору суборенди, оскільки визначення обґрунтованості чи необґрунтованості зустрічних позовних вимог має вирішальне значення для розгляду справи №916/729/17.
		Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. 
		Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів зазначається в статті 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
		Частини 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		За приписами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У п.п. 2.1, 2.9, 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
		Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Відповідно до статті 774 цього Кодексу передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
		Господарський суд звертає увагу, що належним та допустимим доказом по справі з аналізу якого можливо надати правову оцінку об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 є саме Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
		Відомості про об'єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 зазначені в Інформаційній довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, не скасовані у визначеному законом порядку а тому у суду немає підстав сумніватися у достовірності цих даних.
		Суд звертає увагу, що підставою внесення запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2 є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 15.04.2016р. (т. 1 а.с. 164) тобто, 15.04.2016р. відбулась первинна реєстрація спірного нежитлового приміщення та паркінгу з допоміжними приміщеннями НОМЕР_3, в подальшому, відповідно до актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» отримує в оренду нежитлове приміщення, магазин НОМЕР_5 розташований за адресою АДРЕСА_2 саме 18.05.2016р. (т. 1 а.с. 166)
		Суд не приймає в якості належного та допустимого доказу, що підтверджує правову позицію Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» свідотство про право власності на нерухоме майно від 23.09.2014р., оскільки адресою об'єкта є: АДРЕСА_2 приміщення НОМЕР_4 з чого можна зробити висновок, що це окреме приміщення, яке має власну адресу та не входить до складу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 оскільки в Інформаційній довідці з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 знаходиться нежитлове приміщення та паркінг з допоміжними приміщеннями НОМЕР_3 загальна площа яких складає 2154,3м.кв. а об'єкт за адресою: АДРЕСА_2 приміщення НОМЕР_4 має  площу 2910,7 кв.м.
		Враховуючи, що предметом договору суборенди №07/12/КА є нежитлове приміщення НОМЕР_2, загальною площею 85,2 кв. м, що розташоване на 1 поверсі ТЦ за адресою: АДРЕСА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» жодним належним та допустимим доказом не підтвердило розміщення приміщення НОМЕР_2, в приміщенні НОМЕР_4, оскільки технічний паспорт від 23.07.2014р. не містить жодних посилань що приміщення НОМЕР_2 входить до складу приміщення НОМЕР_4, та не являється первинним документом взагалі, однак Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 надала належний та допустимий доказ який відноситься до предмету розгляду справи.
		Суд звертає увагу, що Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна містить відомості про те, що саме знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і коли Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» отримало право передачі спірного приміщення в піднайм (суборенду).
		Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
		1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
		4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
		5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Суд відзначає, що на момент укладення спірного договору суборенди №07/12/КА а саме 07.12.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» не мало жодних прав користуватися та розпорядження майном яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що за своєю правовою природою суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		За приписами ст. 317 ЦК України права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належать власникові.
		Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9.
		Отже, судом встановлено, що ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД», вчиняючи правочин у вигляді підписання договору суборенди № 07/12/КА від 07 грудня 2015 року, в порушення приписів цивільного законодавства та Конституції України, розпорядилось чужим майном безпідставно, не маючи на це жодних прав.
		Відповідно до п.2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.
		Отже, для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05 листопада 2015 року у справі № 910/2472/15-г
		Враховуючи той факт, що у ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» були відсутні правові підстави для укладення договору, порушення прав полягає в тому, що особа, яка не мала жодних прав розпоряджатися спірним майном отримувала орендні платежі, в разі задоволення зустрічних позовних вимог, повинно бути відновлене порушене право.
		Господарський суд звертає увагу, що майнова вимога була заявлена лише в якості підстав первісного позову ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» яка ґрунтується на невиконанні умов договору зі сторони ФОП ОСОБА_2, предметом розгляду справи є виключно правовідносини між ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД» та ФОП ОСОБА_2, а тому правовідносини з належним власником спірного майна не відносяться до предмету розгляду по справі №916/729/17, оскільки положення чинного ГПК України не передбачають інституту заміни належного позивача.
		Суд не приймає правову позицію ФОП ОСОБА_2, яка ґрунтується на тлумаченні ст. 228 ЦК України оскільки договір суборенди № 07/12/КА не порушує публічний порядок, та не є нікчемним, оскільки відповідно до комплексного аналізу чинних нормативно-правових актів даний правочин є оспорюваним.
		Предметом зустрічного позову є визнання правочину недійсним, а тому правова позиція ФОП ОСОБА_2 яка ґрунтується на доводах нікчемності правочину не впливає на рамки предмету спору саме про визнання правочину недійсним.
		Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» про визнання недійсним договору суборенди №07/12/КА від 07 грудня 2015р. підлягають задоволенню, а тому, враховуючи відсутність правових підстав у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за недійсним договором слід відмовити.
		Інші наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. 
		За при приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін, суд вважає, що у задоволені позовних вимог, слід відмовити.
		На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на ТОВ «КАДОР-ТРЕЙД».
		Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором суборенди - відмовити.
		2. Зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» про визнання недійсним договору суборенди - задовольнити. 
		3. Визнати недійсним договір суборенди №07/12/КА від 07 грудня 2015р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАДОР-ТРЕЙД» (65045, Одеська область, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 39/1, офіс 36 код ЄДРПОУ 39731044) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 1600,00грн.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		          
		Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2017р. 
		 
		                 Суддя                                                                        О.Ю. Оборотова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...