Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/5775/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 13.06.2017. Зареєстровано: 13.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2017.
Дата набрання законної сили: 04.10.2017
Результат оскарження 28.02.2019 Верховний Суд: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа № 752/5775/16-ц
		Провадження № 2/752/680/17 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І м е н е м У к р а ї н и
		13 червня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Новак А.В., 
		при секретарі Закаблуківській О.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл-Експо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за привласнення та неправомірне використання у власних цілях комерційної таємниці юридичної особи,- 
		в с т а н о в и в:
		Позивач звернулись до суду з вказаним позовом. Мотивував свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2, починаючи з 05 травня 2014 року працює у ТОВ «Смайл-Експо» на посаді старшого менеджера зі збуту, відповідно до наказу № 4-К 37 від 05.05.2014 року.
		Основним видом діяльності ТОВ «Смайл-Експо» є проведення спеціалізованих виставок, конференцій та інших заходів в сфері сучасних інноваційних галузей.
		Позивач вказує, що при працевлаштуванні, відповідачем ОСОБА_2 було підписано згоду про нерозповсюдження відомостей, які становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію від 12 травня 2015 року.
		Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 у зв'язку із виконанням своїх трудових обов'язків мала доступ до відомостей, які становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію.
		З 25 травня 2015 року ОСОБА_2 пішла у лікарняну відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами і як вказує представник не виконувала жодних трудових обов'язків.
		02 вересня 2015 року фахівцем по інформаційним технологіям ТОВ «Смайл-Експо» Білоусовим Р.Є. було надано доповідну записку у якій зазначалося, що старшим менеджером ОСОБА_2 було здійснено несанкціонований доступ Через корпоративну систему «Redmine» до інформації яка містить комерційну таємницю з подальшим розголошенням такої інформації компанії конкуренту.
		Відповідно до наказу № 07/09К від 07 вересня 2015 року «Про проведення службового розслідування» було проведено службове розслідування, про що складено акт проведення службового розслідування від 10 вересня 2015 року.
		Відповідно до матеріалів акту від 10 вересня 2015 року, комісією встановлено, що відповідач ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище збирала та передавала інформацію, що містить комерційну таємницю і конфіденційну інформацію компанії конкурента, а також вступила в фактичні трудові відносини з компанією конкурентом.
		Оскільки, як вказано в акті ОСОБА_2 було порушено норми трудового законодавства, то остання мала б бути притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани чи звільнення.
		29 вересня 2015 року ОСОБА_2 було звільнено з посади старшого менеджера зі збуту із виставкової діяльності за уголою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗПП України, відповідно до наказу № 50-К від 29.09.2015 року.
		Позивач зазначає, що фактично ОСОБА_2 здійснивши несанкціонований доступ до інформації, яка містить комерційну таємницю у подальшому умисно розголосила такі відомості, внаслідок чого ТОВ «Смайл-Експо» зазнало та продовжує зазнавати як матеріальної так і репутаційної шкоди.
		Позивач няким чином не обґрунтовуючи свої вимоги до ОСОБА_1, який є чоловіком відповідача ОСОБА_2, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно компенсацію у розмірі 100 мінімальних заробітних плат. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та зазначила, що ТОВ «Смайл-Експо» працює на ліцензійній корпоративній системі «Redmine».
		В силу специфіки своєї посади ОСОБА_2 мала обліковий запис у зазначеній системі та саме через таких обліковий запис здійснила вхід до корпоративної системи «Redmine». Представник позивача зазначила, що вона та адміністрація ТОВ «Смайл-Експо» припускає ті обставини, що ОСОБА_2 здійснивши такий на їх погляд несанкціонований доступ до інформації, яка містить комерційну таємницю, у подальшому умисно розголосила такі відомості.
		Пояснити суду, яку матеріальну та репутаційну шкоду зазнало ТОВ «Смайл-Експо», представник позивача не змогла.
		  Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши що такі вимоги ґрунтуються на припущеннях, про що особисто зазначила представник позивача, а тому вимоги ТОВ «Смайл-Експо» є недоведеними.
		Заслухавши представників сторін, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
		ОСОБА_2 з 05 травня 2014 року по 29 вересня 2015 року працювала на посаді старшого менеджера зі збуту із виставкової діяльності у ТОВ «Смайл-Експо».
		Суд не бере до уваги відомості зазначені у акті проведення службового розслідування від 10 вересня 2015 року, оскілки зазначені у ньому відомості є припущеннями позивача і не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.
		Суд не бере до уваги посилання представника позивача на ту обставину, що ОСОБА_2 станом на час перебування у відпустці по пологам та догляду за дитиною несанкціоновано отримала доступ до інформації, яка становить комерційну таємницю та у подальшому таку неправомірно використала, оскільки ним не надавалося до суду будь-яких доказів на підтвердження такої обставини.
		Не приймаючи дане твердження до уваги, суд також вважає, що представником позивача не надано буд-яких фактичних даних, на підставі яких суд міг би дійти висновків про те що мав місце факт як незаконного(несанкціонованого) отримання такої інформації так і її використання і так само такі недоведені дії відповідачів завдали шкоду інтересам позивача.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Жодного документального підтвердження на обґрунтування своїх вимог з приводу обставин зазначених у тексті позовної заяви а так само зазначених у поясненнях наданих в судовому засіданні, представником позивача, суду надано не було, а тому суд вважає, що такі обґрунтування позову не знайшли свого відображення у доказах, досліджених судом і суд покладаючи в основу мотивування рішення надані представником відповідачів заперечення проти позову, бере такі до уваги, визнаючи вимоги позивача в частині, що пред'явлені до ОСОБА_2, ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з їх недоведеністю.
		З пояснень представника позивача випливає, що на підтвердження обставин зазначених у позові, позивач припускає, що ОСОБА_2 отримала доступ до інформації яка містить комерційну та конфіденційну інформацію, при цьому не вказуючи яку конкретно інформацію та у якому обсязі
		В ході розгляду справи, а зокрема на стадії дослідження матеріалів справи, представником позивача, також не було надано суду будь-яких доказів на обґрунтування позовних вимог, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях, про що представник позивача прямо зазначив в судовому засіданні.
		Крім того, суд змушений констатувати факт ігнорування позивачем вимог Цивільного процесуального кодексу України, зауважуючи, що надання/ненадання доказів є правом, а не обов'язком сторони, яка обґрунтовує конкретні позовні вимоги.
		Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Принцип безпосередності судового розгляду закріплено у ст.159 ЦПК України відповідно до якої суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Таким чином, суд вважає, що позивач не виконуючи вимог Цивільного процесуального кодексу України щодо обов'язку надання доказів на доведення обставин на які посилається реалізував своє диспозитивне право щодо подання доказів і участь у дослідженні таких доказів у той спосіб, який він обрав самостійно. 
		Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а тому суд вважає, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги до відповідачів, а ті на які представник послався носять характер припущень, що не є належними і допустимими доказами в розумінні статей 58, 59 ЦПК України, а тому не можуть бути взяті до уваги судом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 Цивільного-процесуального кодексу України.
		На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
		Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,- 
		в и р і ш и в:
		В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл-Експо» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за привласнення та неправомірне використання у власних цілях комерційної таємниці юридичної особи - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
		 
		Суддя                                                                                    А.Новак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...