Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/2351/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2017. Зареєстровано: 14.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2017.
Дата набрання законної сили: 24.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 296/2351/17
		2/296/1523/17 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 "12" травня 2017 р.                                                                                                               м.Житомир
		Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
		головуючого Сингаївського О.П.,
		секретаря судового засідання Галіцької А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» про визнання права власності, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1637 га кадастровий номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1).
		Свої вимоги мотивував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2014 придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» будівлю автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складається з будинку охорони (літера «А» згідно з планом) залізобетонний 48 кв. м., воріт металевих площею 10,8 кв. м., огорожі на основі залізо-бетонних плит, площею 379,6 кв. м., асфальтне дворове покриття площею 1598 кв. м. та маслозбірник бетонний об'ємом 4 м. куб. Оскільки належне Позивачу нерухоме майно розташоване на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, просив визнати за ним право власності не земельну ділянку з огляду на ч.1 ст.377 та ст.120 Земельного кодексу України. 
		Сторони в судове засідання не з'явились. Надіслали заяви, в яких просили розглядати справу за їх відсутності, позивач позов підтримав, відповідачі позов визнали.
		Дослідивши обставини матеріалів справи та перевіривши їх належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що Позивачем за договором купівлі-продажу від 26.12.2014 придбано у товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» будівлю автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з будинку охорони (літера «А» згідно з планом) залізобетонний 48 кв. м., воріт металевих площею 10,8 кв. м., огорожі на основі залізо-бетонних плит, площею 379,6 кв. м., асфальтне дворове покриття площею 1598 кв. м. та маслозбірник бетонний об'ємом 4 м. куб. 
		Аналіз вказаного договору дозволяє зробити висновок про те, що в договорі відсутні положення, які б заперечували перехід права на земельну ділянку, у зв'язку з відчуженням нерухомого майна. 
		На момент розгляду справи належна Позивачу автостоянка є предметом договору іпотеки за договором іпотеки від 21.10.2013, що укладався між відповідачами. 
		Нерухоме майно, що належить Позивачу, розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення: для ведення комерційної діяльності; кадастровий номер НОМЕР_1). 
		З огляду на приписи ст.79-1 Земельного кодексу України, оскільки спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, визначено цільове призначення та речові права, земельна ділянка є сформованою та визначеною як об'єкт цивільних прав. 
		Чинним законодавством (ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.120 Земельного кодексу України) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). 
		Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.11.2013 у справі № 18/5007/775/12 встановлено, що у зв'язку з укладанням договору купівлі-продажу між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Житомирбудделюкс» «право власності ТОВ «Житомирбудделюкс» на будівлю та земельну ділянку є неоспореним та дійсним». Таким чином, оскільки дану обставину встановлено рішенням господарського суду, що набрало законної сили, щодо особи, яка бере участь у справі, то згідно з ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, вказана обставина не підлягає доказуванню як така, що встановлена рішенням у господарській справі. 
		Окрім цього, Позивачем справедливо зазначено, що правова позиція Верховного Суду України щодо застосування ч.1 ст.120 Земельного кодексу України полягає в спрямованості на перехід прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
		Такі норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За  цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.                
		Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. 
		При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. 
		Саме такого правового висновку дійшов Верховний суд України при розгляді справ №6-253цс16, № 6-2цс15, №6-2225цс16. 
		У відповідності до ч.1 статті 360-7 висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. 
		За таких обставин суд в даному спорі притримується позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права, встановлених ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України. 
		Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 169, 197, 209, 212, 215, 216, 218, 226 ЦПК України, ст.ст.3, 15, 16, ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, суд
		вирішив:
		Позов задовольнити. 
		Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1637 га за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення: для ведення комерційної діяльності; кадастровий номер НОМЕР_1).  
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирбудделюкс» в дохід державного бюджету України судовий збір в рівних частках, по 395 гривень з кожного. 
		 
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		    Суддя                                                                                О. П. Сингаївський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...