Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/375/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2017. Зареєстровано: 14.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2017.
Дата набрання законної сили: 12.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/4770/17
		Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		 
		      головуючого-судді                                        Сапіги В.П., 
		      суддів:                                                                       Носа С.П., Обрізка І.М.,
		 
		за участі секретаря судових засідань                            ОСОБА_1,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Парк-Захід" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		                                                     В С Т А Н О В И В :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Парк-Захід"  звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень від 29.12.2016р.: № 1/39-мб/1 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Форум Парк-Захід багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 № 1 по генплану у м. Львові від 25.05.2016 № 131; № 1/39-мб/2 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ Форум Парк-Захід багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 № 2 по генплану у  м. Львові від 25.05.2016 № 130.
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року задоволено позовні вимоги.
		Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (площею 0,3794га) видано на 2 об'єкти окремо, що є порушенням вимог п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011.Наміри забудови земельної ділянки повинні відповідати вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а при видачі декількох містобудівних умов та обмежень на одну земельну ділянку порушуються вимоги містобудівної документації щодо забудови земельної ділянки. У зв'язку з такими діями управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради при видачі на одну земельну ділянку декількох містобудівних умов та обмежень замовником та проектувальником занижується категорія складності об'єктів будівництва, які складають комплекс будинків і споруд, на який відповідно до положень ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» має бути розроблена проектна документація в цілому на комплекс, а не на окремі будинки.
		Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 29.12.2016р. проведено позапланову перевірку за результатами якої складено акт №1/39-мб, яким зафіксовано порушення управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради вимог чинної містобудівної документації - генерального плану забудови міста затвердженого Львівською міською радою 30.09.2010, що є порушенням вимог п. 4 ст. 26 і п.4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності; п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»; п. 4.2. ДСТУ- Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва»; п. 2.2. п.3.1 та п. 3.7 «Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.05.2016 № 131 на будівництво ТОВ «Форум Парк-Захід» багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 №1 по генплану у м. Львові; № 130 на будівництво ТОВ «Форум Парк-Захід» багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 № 2 по генплану у м. Львові.
		Наведені висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що цільове призначення земельної ділянки (загальною площею 0,3794 га), яка знаходиться в приватній власності ТОВ «Форум Парк-Захід» згідно державного акту на право власності на земельну ділянки від 15.04.2009 серія ЯЖ_ № 811641, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4603505672016 від 18.05.2016 - для будівництва та обслуговування офісного центру з прибудованим багатоповерховим надземним паркінгом, що не відповідає намірам забудови земельної ділянки будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями.
		Також, на думку контролюючого органу, містобудівні умови та обмеження видані з порушенням чинної містобудівної документації - генерального плану забудови міста затвердженого Львівською міською радою 30.09.2010, оскільки ділянка на вул. Під Дубом, 26 у м. Львові, згідно генерального плану забудови міста, знаходиться на території - громадські центри комплекси та об'єкти та розташована в Галицькому районі м. Львова.
		Крім того, відповідно до висновків контролюючого органу, при видачі на одну земельну ділянку декількох містобудівних умов та обмежень (в даному випадку двох, а саме будинок № 1 по генплану та будинок № 2 по генплану) замовником та проектувальником занижується категорія складності об'єктів будівництва, які складають комплекс будинків і споруд, на який відповідно до положень ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» має бути розроблена проектна документація цілому на комплекс, а не на окремі будинки.
		На підставі викладених в акті перевірки висновків ДАБІ у Львівській області 29.12.2016р. прийняті рішення №№ 1/39-мб/, 1/39-мб/2, якими скасовані містобудівні умови та обмеження земельних ділянок від 25.05.2016р. на вул. Під Дубом, 26 № 1 по генплану у м. Львові № 131 та відповідно № 2 по генплану у м. Львові № 130.
		Саме прийняття відповідачем вказаних рішень стало підставою для звернення позивача до суду і вказаним позовом.
		На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 1, 4, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 3.8 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки об'єкти будівництва будуються за різними проектними документаціями, вони не можуть вважатися житловим комплексом, а питання класифікації вказаних об'єктів окремо або в сукупності важливе лише з точки зору поверховості та щільності забудови, порушень щодо чого відповідачем не встановлено, позовні вимоги є обґрунтованими.
		З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на наступне.
		Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні спрямовані на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини, визначено Законом України «Про основи містобудування».
		Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
		Таким органом є Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
		Згідно з ч. 2   ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності») визначено, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698  затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
		Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
		Приписами ч. 11 ст. 41 Закону закріплено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
		Згідно ч. 12 ст. 41 Закону у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду об'єкти нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
		Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття Департаментом ДАБІ оскаржуваних рішень, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ч. ч. 1-8 ст. 29 Закону основними складовими вихідних даних є, зокрема, містобудівні умови та обмеження.
		Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
		Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.
		Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
		Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.
		На виконання вимог ч. 4 та ч. 9 ст. 29 Закону наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109 затверджено Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст (далі - Порядок №109).
		Згідно п. 2.2 Порядку №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
		Приписи п. 2.4 Порядку №109 визначають, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.
		Згідно п. 2.5 вказаного Порядку містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.
		Містобудівні умови та обмеження вносяться до містобудівного кадастру уповноваженим органом містобудування та архітектури або утвореними у його складі службами містобудівного кадастру (у разі наявності).
		У силу вимог п. п. 3.1-3.4 Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.
		Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: «Загальні дані»; «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки».
		Розділ «Загальні дані» містить: а) назву об'єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об'єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва.
		Розділ «Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки» містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 «Інженерні вишукування для будівництва»; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України «Про охорону культурної спадщини»; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.
		Згідно п. 3.7 Порядку №109 графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.
		Отже, положеннями Порядку №109 закріплено вичерпний перелік документів, які подаються замовником для отримання містобудівних умов та обмежень, а також встановлено чіткі вимоги до форми і змісту містобудівних умов та обмежень.
		Судом встановлено, що ТОВ "Форум Парк-Захід" для отримання містобудівних умов та обмежень подано належні документи відповідно до вимог положень Порядку №109.
		Державним актом на право власності серії ЯЖ № 811641 від 15.04.2009 визначено, що ТОВ "Форум Парк-Захід" є власником земельної ділянки площею 0,3794 га, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Під Дубом, 26.
		Відповідно до наявного в матеріалах справи ОСОБА_2 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки, яка розташована за адресою м.  Львів, вул. Під Дубом, 26  - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями.
		Згідно з Генеральним планом забудови міста, затвердженим Львівською міською радою 30.09.2010 ділянка на вул. Під Дубом, 26 знаходиться на території громадські центри, комплекси та об'єкти, що на думку відповідача є підставою для скасування містобудівних умов та обмежень.
		На спростування доводів апелянта суд вважає вірним покликання суду першої інстанції на помилковість висновків відповідача щодо нецільового використання земельної ділянки.
		Категорії земель визначає стаття 19 Земельного кодексу України. Так, згідно пункту б частини 1 статті 19 Земельного кодексу України передбачено землі житлової та громадської забудови.
		До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 Земельного кодексу України).
		В свою чергу, статтею 39 Земельного кодексу України передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою втриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		У справі «ОСОБА_3 Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
		Тому отримавши земельну ділянку у власність ТОВ «Форум Парк-Захід», із видом використання земельної ділянки будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями, що відповідає цільовому призначенню та категорії земельної ділянки землі житлової та громадської забудови, позивач має право розпоряджатися та користуватися даною земельною ділянкою шляхом будівництва на ній зазначених об'єктів. Тобто його очікування щодо отримання містобудівних умов та обмежень забудови зазначеної земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями були правомірними.
		Стосовно покликань відповідача на необхідність отримання містобудівних умов та обмежень на всю ділянку в цілому незалежно від кількості об'єктів будівництва на ній, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до п. 4.5 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12-2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)» та Порядку № 109, надаються містобудівні умови та обмеження для кожної конкретної земельної ділянки.
		Зазначені норми не встановлюють обмежень щодо видачі кількох містобудівних умов та обмежень одному землекористувачеві на будівництво різних об'єктів, що знаходяться на одній земельній ділянці, натомість встановлюють обов'язок отримати містобудівні умови та обмеження для кожної конкретної земельної ділянки.
		Також в акті перевірки зазначено, що порушено п. 4.2 ДСТУ-Н Б В. 1.2.-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкта будівництва».
		Відповідно до п. 4.2 ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» проектування об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об'єкт будівництва в цілому. При цьому категорію складності такого об'єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1, розрахованими для об'єкта будівництва в цілому.
		Тобто, положеннями п. 4.2 вказаного Національного стандарту передбачено обов'язковість проектування об'єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об'єкт будівництва в цілому.
		Судом встановлено, що позивач здійснює будівництво двох багатоквартирних житлових будинків з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 по генплану у м. Львові: № 1 на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.05.2016 № 131 та  № 2 на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 25.05.2016 № 130.
		Зведення цих житлових будинків здійснюється за проектною документацією, розробленою на кожний будинок окремо.
		Декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстровані в управлінні архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради на кожний будинок окремо: Декларація про початок виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 № 1 по генплану у м. Львові, зареєстрована 13.07.2016 за № ЛВ 083161952404;  Декларація про початок виконання будівельних робіт на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою автостоянкою та громадськими приміщеннями на вул. Під Дубом, 26 № 2 по генплану у м. Львові, зареєстрована 13.07.2016 № ЛВ 083161952386.
		Так як зазначені будинки не будуються на підставі спільної проектної документації і є окремими об'єктами будівництва, вони не можуть вважатися єдиним житловим комплексом.
		Разом з тим питання класифікації вказаних об'єктів будівництва як окремих будинків або їх сукупності (комплексу) у контексті надання містобудівних умов та обмежень має значення лише з точки зору вимог до кожного з об'єктів будівництва, зокрема, щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення тощо.
		Враховуючи те, що на земельній ділянці здійснюється будівництво двох будинків, кожний з яких є окремим самостійним об'єктом будівництва, тому посилання відповідача на порушення містобудівними умовами та обмеженнями вказаного пункту є безпідставним.
		Проте, ДАБІ у Львівській області не вказано, якої саме вимоги пунктів 2.2, 3.1, 3.7 Порядку № 109 не було дотримано позивачем при поданні документів та отриманні містобудівних умов та обмежень та третьою особою при їх видачі.
		Крім того, судовою колегією враховується, що згідно п. 32 Порядку №698 якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
		Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
		Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
		У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
		Наведене вище дає підстави для висновку, що вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується.
		Також колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що оскаржені рішення були прийняті відповідачем без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, оскільки ТОВ "Форум Парк-Захід", як сторона, права та інтереси якої безпосередньо зачіпаються вказаними рішеннями Департаменту ДАБІ у Львівській області, оскільки такі рішення вочевидь мають несприятливі наслідки для прав позивача, так як зумовлюють неможливість здійснювати останнім будівництво і перешкоджають реалізації права власності позивача на його об'єкти.
		Аналізуючи наведене суд апеляційної інстанції вважає доконаним той факт, що заявником було подано весь комплект документів, передбачений Порядком № 109, а наміри забудовника відповідали положенням містобудівної документації, а тому в третьої особи - управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради не було підстав для відмови у наданні ТОВ "Форум Парк-Захід" містобудівних умов та обмежень.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		Роз'яснення щодо цього містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.
		У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1   статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
		Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Також мотивовано судом визначено, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу за відсутності правових підстав для таких висновків та взагалі відкиданні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.
		Чинним законодавством надано право департаменту ДАБІ примати рішення про скасування актів або зупинення їх дії. Водночас, повноважень на скасування дії акту індивідуальної дії жодним з нормативних актів, які регулюють питання діяльності Державної архітектурно-будівельної інспекції, не надано.
		Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
		 
		Керуючись ст. 160 ч.3, ст.ст.195, 196, ст. 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
		 
		 
		                                                        У Х В А Л И В :
		 
		 
		Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.
		 
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2017р.у справі №813/375/17 без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі. 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_4   ОСОБА_5 
		Повний текс виготовлено 13.06.2017р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...