Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/2567/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2017. Зареєстровано: 15.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2017.
Дата набрання законної сили: 19.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 753/2567/16-ц
		           Р І Ш Е Н Н Я 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		             "07" червня 2017 р.           Дніпровський районний суд м. Києва 
		у складі: головуючого судді              Гончарука В.П.,
		    за участі секретаря              Краснової І.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа: Управління поліції охорони в м. Києві, про стягнення моральної шкоди,
		                      в с т а н о в и в:
		Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі - ТОВ «Епіцентр К») на його користь завдану моральну шкоду в сумі 6 000,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.11.2015 року близько 11 год. 30 хв. позивач на виході з будівельного гіпермаркету «Епіцентр К» по вул. Григоренка, 40, м. Києва був зупинений співробітниками служби охорони гіпермаркету ОСОБА_3 та співробітником Дніпровського відділу державної служби охорони УДСО при ГУ МВС України в м. Києві сержантом ОСОБА_4 Охоронець запросив позивача пройти до кімнати співробітника міліції, на що позивач погодився. Коли вони втрьох зайшли до кімнати міліції, то ОСОБА_3 запитав позивача щодо наявності у нього неоплаченого товару у особистих речах. Позивач відповів, що такого товару в нього немає і, щоб швидко вирішити цю ситуацію, позивач розпочав викладати усі речі зі свого верхнього одягу перед співробітником МВС. Коли позивач це зробив, то зняв верхній одяг і поклав його за своєю спиною, в цей самий час за спиною позивача знаходився ОСОБА_3 Виклавши всі речі з кишень штанів та показавши, що у позивача немає товару Гіпермаркету, позивач повернувся, щоб забрати верхній одяг, і коли він брав його, то з нього випала LED-лампа, якої до цього часу там не було, тому що охоронець, коли позивач поклав одяг, поверхнево оглянув його. Після цього позивача почали звинувачувати у крадіжці цієї LED-лампи і запропонували, за їх незвернення до правоохоронних органів, купити картонну коробкуза 500,00 грн., що є порушенням ст. 364-1 ч.1 ККУ та ст. 189 ч.ч. 1, 2, 3 КК України. Позивач відповів категоричною відмовою і почав виходити з кімнати. Саме в цей момент охоронець і співробітник МВС почали фізично перешкоджати позивачеві у виході з кімнати, що є порушенням ст. 365 ч. 1 ККУ. Позивач повідомив, що буде скаржитися керівництву і почав вимагати документи від цих осіб, які могли б їх ідентифікувати. На що охоронець демонстративно зняв свій ідентифікаційний бедж і поклав його у карман, а співробітник МВС дістав своє посвідчення і, закривши двома пальцями всю інформацію, пред'явив його позивачеві. А коли позивач діставсвій мобільний телефон і почав з відеозаписом вимагати те саме, то охоронець втік, а співробітник МВС показав
		знову посвідчення, але таким чином, що інформації, яка містилася у посвідченні, видно не було. Після цього позивач почав знову намагатися вийти, але йому почали чинити опір вже не тільки охоронець та співробітник МВС, а й ще три співробітника Гіпермаркету. Позивача завели до кімнати міліції, де його тримали 2 години 18 хв., що є порушенням ст.ст. 371 ч. 1, 356, 126 ч. 1, 146 ч.ч. 1,2,3 КК України, і охоронець зновузапропонував купити картонну коробку, а якщо позивач відмовиться, то він викличе патрульну поліцію і звинуватить Позивача не лише у крадіжці LED-лампи, а й саморізів, які вже валялися на підлозі кімнати міліції. Позивач сказав, що він повністю згоден на виклик правоохоронців. І коли прибули представники патрульної поліції, то їм крім заяви від Гіпермаркету, що вже є порушенням ст. 383 ч. 1 ККУ та ст. 366 ч. 1 ККУ, не надали жодного доказу причетності позивача до описаного у заяві злочину, хоча згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, але охоронець наполіг на тому, щоб позивача доставили до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві (з 07.11.2015 - Дарницьке управління поліції ГУ НП у м. Києві). У Дарницькому РУ ГУ МВС України в м. Києві позивач написав заяву на неправомірні дії співробітників Гіпермаркету та співробітника МВС, а з позивача взяли пояснення і відпустили. Свідком незаконного утримання позивача була ОСОБА_5.
		Позивач є кандидатом на заміщення вакантних посад до низки міжнародних організацій таких як: Представництво ООН в Україні (UNDP) та Агентство США з міжнародного розвитку (USA1D). Ці інституції, через проведення АТО на Сході України, вимагають підтверджувальної інформації щодо відсутності будь-яких слідчих дій щодо кандидата. Але через те, що відповідач так і не забрав своєї заяви, хоча не мав жодних підстав та доказів для її подання, слідчі дії тривають і позивач через це не має можливості подавати свою кандидатуру на заміщення вакантних посад у міжнародних організаціях для успішного прийняття рішення роботодавцем.
		З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач повинен спростувати написане у заяві до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві шляхом її відкликання та принести свої вибачення. Окрім того, неправомірними діями співробітників відповідача позивачеві була завдана моральна та матеріальна шкода, яка полягає у душевних і фізичних стражданнях та неможливості обіймати посади у міжнародних організаціях, яких зазнав позивач після вчинених дій і сказаних слів співробітниками відповідача.
		Розмір матеріального відшкодування моральної шкоди позивачем оцінено у 6 000,00 грн. Такий розмір компенсації за завдану моральну шкоду позивач визначив залежно від глибини його душевних страждань, ступеня вини співробітників відповідача, приниження честі та гідності позивача перед іншими особами і обмеження його громадянських прав, як особи, що є кандидатом на вакантні посади, яке виникло через дії відповідача.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача ТОВ «Епіцентр К» - Бацуца О.М. в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. (а.с. 112-113)
		Представник третьої особи Управління поліції охорони в м. Києві - Нестерак С.В. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак надіслав до суду заперечення проти позову, долучені до матеріалів справи. (а.с. 42-44), а також надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача ТОВ «Епіцентр К» Бацуци О.М., дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а також показанням свідка ОСОБА_5, суд приходить до наступного. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. 
		Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.  
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. 
		Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України.
		Так, положеннями п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого права шляхом відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Як убачається з матеріалів справи, 18.03.2014 року між Державною службою охорони при ГУМВС України в м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» укладено Договір № 81-Д/2014 Крп на надання послуг охорони підрозділом державної служби охорони при МВС України, предметом якого є забезпечення охороною громадського правопорядку на об'єктах, що вказані в дислокації. (а.с. 45-50)
		Відповідно до статті 40 Конституції України надано усім громадянам право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		05.11.2015 року комерційним директором гіпермаркету № 3 ТОВ «Епіцентр К» на ім'я начальника Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві подано заяву про притягнення до відповідальності згідно законодавства України осіб, що відмовились назвати свої прізвища, імена, по-батькові та адреси проживання, які 05.11.2015 року, приблизно о 12 год. 10 хв. із будівельно-господарського гіпермаркету № 3 ТОВ «Епіцентр К» (м. Київ, пр.-т Григоренка, 40) викрали товарно-матеріальні цінності, а саме: світодіодну лампу та гвинт для дерева на суму 122,57 грн., що перебувають на балансі гіпермаркету, шляхом виносу у кишенях куртки без оплати через касу № 12. (а.с. 17)
		06.11.2015 року начальником ВДІМ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві складено Висновок про результати розгляду звернення громадянина, відповідно до якого в ході проведено перевірки було встановлено, що 05.11.2015 року зі слів працівників охорони Гіпермаркету № 3 ТОВ «Епіцентр К» по пр-ту Григоренка, 40 в м. Києві приблизно о 12.10 год. було затримано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який скоїв дрібну крадіжку в Гіпермаркеті на суму 102,14 грн. Але під час поверхневого огляду працівником ДВСО викраденого товару виявлено не було., тому по приїзду працівників поліції було встановлено, що підстав для складання адміністративного протоколу немає. У зв'язку з цим ОСОБА_1 було опитано та відпущено. (а.с. 86)
		01.12.2015 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві, Управлінням поліції охорони в м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» укладено Додаткову угоду № 4 про зміну сторони в Договорі № 81-Д/2014 Крп від 18.03.2014 року, відповідно до якої, починаючи з 01.12.2015 року права та обов'язки за Договором від 18.03.2014 року № 81-Д/2014 Крп переходять від Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві до Управління поліції охорони в м. Києві. (а.с. 51)
		Згідно Висновку службової перевірки по факту скарги громадянина ОСОБА_1, складеного командиром роти поліції Дніпровського РВ УПО у м. Києві щодо можливих неправомірних дій з боку працівника поліції Дніпровського РВ, складеного 04.04.2016 року, встановлено, що 05.11.2015 року о 09.00 год. на пост № 585 по охороні громадського порядку, згідно укладених договорів з ТОВ «Епіцентр-К», що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Григоренка, 40, після проведення відповідного інструктажу заступив сержант міліції ОСОБА_4 Об 11 год. 40 хв. до працівника міліції ОСОБА_4 звернувся співробітник служби охорони Гіпермаркету ОСОБА_3 та повідомив, що невідомий громадянин виніс неоплачений товар за межі касового вузла, на що співробітником міліції ОСОБА_4 разом з охоронником було запропоновано пройти до кімнати міліції для з'ясування можливості скоєння ним злочинних дій. При проведенні поверхневого огляду, керуючись ст. 11 Закону України «Про міліцію», у громадянина ОСОБА_1 було виявлено LED-лампу, про що свідчить письмове пояснення працівника міліції ОСОБА_4 Це дало змогу вважати даного громадянина підозрюваним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку з чим на підставі п. 5 ст. 11 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_4, керуючись своїми функціональними обов'язками та умовами діючого договору до моменту розбору ситуації зобов'язаний був не дати змоги громадянину залишити приміщення. На вимогу працівника міліції згідно п. 2 ст. 11 Закону України «Про міліцію» пред'явити будь-які документи для встановлення особи. Громадянин категорично відмовився, поводив себе зухвало, намагався вийти з приміщення. Працівником міліції був викликаний на місце наряд патрульної поліції, який доставив громадянина до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, оскільки працівниками ТОВ «Епіцентр к» відносно нього була написана заява по факту можливого скоєння ним злочину. О 15 год. 30 хв. цього ж дня до працівника міліції ОСОБА_4 знову звернувся громадянин ОСОБА_1 щодо факту крадіжки його особистих речей з його автомобіля «Шкода Супер Б», державний номер НОМЕР_1, який був припаркований на автомобільній стоянці ТОВ «Епіцентр К». Зазначений працівник міліції прийняв дану інформацію та зателефонував до чергової частини Дніпровського РВ для виклику СОГ Дарницького РУ для розбору ситуації та документування даної події. До громадянина ОСОБА_1 працівником міліції заходів фізичного впливу та спеціальні засоби застосовані не були. Інформація щодо можливих неправомірних дій працівника міліції ОСОБА_4, порушень чинного законодавства та службової дисципліни свого документального підтвердження не знайшла. (а.с. 52, 53-54; 55)
		Так, поняття збитків, яких завдано в результаті порушення цивільного права особи, визначено положенням ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, згідно якого збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.
		Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до   загальних    підстав    цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується  факт  заподіяння  позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 6 000,00 грн., завданої позивачу внаслідок подання відповідачем ТОВ «Епіцентр К» до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві заяви про вчинення позивачем протиправних дій щодо викрадення з ТОВ «Епіцентр К» матеріальних цінностей, та не відкликаної відповідачем попри невстановлення працівниками правоохоронних органів порушень з боку позивача, що є перепоною зайняттю позивачем посад у міжнародних організаціях. 
		Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями законодавства, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми моральної шкоди визначеної позивачем в розмірі 6 000,00 грн., оскільки наявна в матеріалах справи доказова база не містить даних на підтвердження здійснення відповідачем будь-яких неправомірних дій, якими б було заподіяно позивачеві моральних страждань. При цьому судом ураховано, що звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою про вчинення протиправних дій є його конституційним абсолютним правом, яке не обмежене у законодавчому порядку та не підлягає до оспорення рішенням суду, тому відсутні підстави для визнання дій відповідача, щодо звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення неправомірних дій, протиправними та такими, що завдають моральних страждань позивачу, тому за відсутності складу деліктної відповідальності - відсутні підстави цивільно-правової відповідальності відповідача в розрізі даного спору.
		Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа: Управління поліції охорони в м. Києві, про стягнення моральної шкоди є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.
		Враховуючи наведене та керуючись ст. 40 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 22, 23 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.05.1995 року, ст.ст.10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 232, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд - 
		в и р і ш и в:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особа: Управління поліції охорони в м. Києві, про стягнення моральної шкоди - відмовити. 
		Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 діб з моменту проголошення рішення , а особами, що приймали участь у судовому розгляді але були відсутні під час проголошення протягом 10 діб з дня отримання копії рішення.
		С у д д я:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...