Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/8388/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		іменем   україни
		 
		01 червня 2017 рокум. Київ                       Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Євграфової Є.П.,   Кадєтової О.В.,   Карпенко С.О.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - Центральний відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, про захист прав споживача, визнання протиправними дій щодо розголошення банківської таємниці та такими, що здійснені із використанням нечесної підприємницької практики, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Альфа-Банк» та з урахуванням збільшенних позовних вимог просила заборонити ПАТ «Альфа Банк» передавати персональні дані та відомості ОСОБА_4, що становлять банківську таємницю, будь-яким третім особам, крім випадків, передбачених законодавством України, здійснювати відносно неї нечесну підприємницьку практику, в тому числі й у вигляді телефонних дзвінків на мобільні та домашній телефони; визнати дії ПАТ «Альфа Банк» відносно неї такими, що здійснені, як з розголошенням банківської таємниці, так і з використанням нечесної підприємницької практики; стягнути з відповідача на її користь спричинену їй майнову шкоду у вигляді невиплаченої пенсії з інвалідності за квітень-травень 2016 року у сумі 1 981 грн 68 коп., а також у вигляді безпідставно нарахованих з 19 квітня до 13 жовтня 2016 року відсотків за користування кредитами, штрафів, пені, обов'язкових платежів у сумі 677 грн 34 коп.; моральну шкоду в сумі 150 тис. грн.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року, позов задоволено частково.
		Визнано дії ПАТ «Альфа Банк» відносно ОСОБА_4 такими, що здійсненні із використанням нечесної підприємницької практики.
		Стягнуто із ПАТ«Альфа Банк» на користь ОСОБА_4 спричинені матеріальні збитки у вигляді невиплаченої пенсії з інвалідності за квітень- травень 2016 року у сумі 1 981 грн 68 коп. та відсотки у розмірі 60 грн 32 коп.
		Стягнуто із ПАТ«Альфа Банк» на користь ОСОБА_4 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
		У іншій частині позову відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення в частині відмовив позові скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
		У частині задоволення позову ухвалені в справі рішення не оскаржуються та відповідно в касаційному порядку не переглядаються.
		Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
		Судом установлено, що з 2014 року ОСОБА_4 є клієнтом ПАТ «Альфа Банк», у якому відкрито пенсійний рахунок та два кредитних рахунки: один - із кредитним лімітом 20 тис. грн, другий - із кредитним лімітом 11 750 грн. Розрахункового рахунку як ФОП ОСОБА_4 в ПАТ «Дельта Банк» у ОСОБА_5 не було. 
		12 квітня 2016 року ОСОБА_4 отримала два листи, в яких знаходились постанова від 31березня 2016 року про арешт її майна (боржника) і постанова про арешт коштів на рахунках останньої від 05 квітня 2016 року. Постанови були винесені старшим державним виконавцем Центрального ВДВС Вінницького МУЮ Микитюком М.О. Із постанови від 05 квітня 2016 року про арешт коштів на рахунках боржника вбачається, що накладено арешт на всі рахунки ОСОБА_4 в ПАТ «Альфа Банк» з метою виконання рішення суду про стягнення заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед Пенсійним фондом України в м. Вінниці.
		Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Як убачається з постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 06травня 2016 року, визнано протиправними та скасовано постанову старшого державного виконавця Центрального ВДВС Вінницького МУЮ Микитюка М.О. від 31 березня 2016 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та постанову старшого державного виконавця Центрального ВДВС Вінницького МУЮ Микитюка М.О. від 05 квітня 2016 року про арешт коштів боржника.
		Відповідно до ч. 3 ст. 11 закону «Про захист прав споживачів», кредитодавець не має права вимагати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є необхідними для надання споживчого кредиту. Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором. Фінансові установи несуть відповідальність за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом.
		Згідно з положеннями ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів.
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 61 указаного Закону передбачено, що банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.
		Відповідно до п. 1.4 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановоюНаціонального банку України від 14 липня 2006 року № 267, банки зобов'язані за погодженням з клієнтом відображати в договорах, що укладаються між банком і клієнтом, застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання.
		Підставами для обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних (п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних»).
		Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»).
		У постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року зазначено, що старшим державним виконавцем отримано відповідь від Державної податкової служби України від 01 квітня 2016 року № 1016725418 на запит від 31 березня 2016 року № 17933632 про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах божниками - юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями щодо фізичної особи ОСОБА_4 Як убачається із зазначеної відповіді, ОСОБА_4 відкрито п'ять рахунків, чотири з яких - у ПАТ «Альфа-банк» у м. Києві та один - у АТ «УкрСибБанк».
		Таким чином, суд вважав, що ПАТ «Альфа-Банк» не було розкрито банківську таємницю про наявність у ОСОБА_4 кредитних рахунків та пенсійного рахунку, розміщених в ПАТ «Альфа-Банк», оскільки дана інформація була отримана старшим державним виконавцем від ДПІ на відповідний службовий запит, що підтверджується вищезазначеною постановою суду від 06 травня 2016 року, які відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню. 
		Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, підстав для скасування ухваленого ним рішення не вбачає.
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права в частині, що оскаржується, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
		Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити. 
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року в частині відмови в позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - Центральний відділ Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                     Є.П. Євграфова      
		 
		 
		 
		                                                                                О.В.Кадєтова      
		 
		  
		 
		 
		 
		                                                                                С.О.Карпенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...