Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1375/17 : не визначено.
Надіслано судом: 19.06.2017. Зареєстровано: 20.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"13" червня 2017 р.Справа № 922/1375/17
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Калініченко Н.В.        
		при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.
		розглянувши справу 
		за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків     до  Головного територіального управління юстиції у Харківський області, м. Харків   про  стягнення коштів у розмірі 282 823,87 грн. за участю представників:
		позивача - ОСОБА_1, за дов. № 007Др-27-1216 від 30.12.2016 року
		відповідача - ОСОБА_2, за дов. № 131 від 29.12.2016 року
		за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, головного територіального управління юстиції у Харківської області, про стягнення 258 396,98 грн. основного боргу, 11 371,56 грн. пені, 1 218,38 грн. 3% річних, 6 404,94 грн. інфляційних втрат, 5 432,01 грн. штрафу. Також позивач просить суд покласти на відповідача 4 242,36 грн. судових витрат. Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 11410YNVE8SB117 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 30 квітня 2017 року.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 квітня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1375/17, призначено її до слухання у судовому засіданні на 22 травня 2017 року. 22 травня 2017 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 13 червня 2017 року. Судом долучено до матеріалів справи супровідним листом (вх. № 19359 від 12 червня 2017 року) документи, які надійшли через канцелярію суду від позивача.  
		В призначене судове засідання 13 червня 2017 року представники сторін з'явилися, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, втім, у разу визнання судом даних позовних вимог обґрунтованими, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 95%.
		Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		30 січня 2017 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір № 11410YNVE8SB117 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів).
		Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. ЄЗС ДК 021:2015 - 09120000-6 Газове паливо. Річний плановий обсяг постачання газу - до 13,735 тис.куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях, зокрема січень - 13,735. Якість газу, який передається споживачеві в пунктах призначення, має відповідати вимоги, установленим державними стандартами та технічним умовами щодо його якості. Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця. Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 (шість) робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця. Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявкою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 (шість) робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця. За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п.п. 2.1, 2.3, 2.6, 2.7, 2.9.1, 2.9.5 договору). Розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Ціна газу становить 7 344,93 грн. за 1000 куб.м., крім того 1 468,99 ПДВ грн., всього з ПДВ 8 813,92 грн. Ціна зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором. Місячна ватрість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором та складає 121 059,19 грн. (п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6 договору). Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплату газу здійснюється споживачем із урахуванням вимог Постанови КМУ від 23 квітня 2014 року № 117 шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку (п. 4.1 договору): 100% місячної вартості отриманого обсягу газу сплачується до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, відповідно до акту приймання-передачі газу (п. 4.2.1 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.01.2017 року). У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додаткового заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.п. 4.2.2, 4.2.3 договору). За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України. У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: B=(Vф-Vп) x Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставіленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1. (п. 6.1, 6.2, 6.2.1, 6.2.3 договору). Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє скріплення їх печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01 січня 2017 року до 01 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до повного здійснення, згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України.
		На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано в період: січень-лютий місяці 2017 року природний газ на загальну суму 312 717,14 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за договором на постачання природного газу: № ХОЗ00004137 від 31 січня 2017 року на суму 54 320,16 грн.; № ХОЗ00004133 від 31 січня 2017 року на суму 121 059,14 грн.; № ХОЗ00007883 від 28 лютого 2017 року на суму 137 337,84 грн.; листом ПАТ "Харківгаз" вих. № KH03-ЛВ-5811-0417 від 24 квітня 2017 року; реєстром розподіленого природного газу Головного територіальне управління юстиції у Харківській області в січні та в лютого 2017 року. Як вказує позивач у позовні заяві, відповідачем лише частково оплачено вартість отриманого природного газу на суму 54 320,16 грн., що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.
		Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. В розумінні статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог   цього   Кодексу, інших   актів   цивільного законодавства,   звичаїв   ділового обороту,   вимог   розумності та справедливості   (стаття 627 ЦК України).  До частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, - господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;  договір є відплатним,  якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Водночас, статтею 712 ЦК України передбачено, що за   договором  поставки  продавець (постачальник), який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати у встановлений строк (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтєю 694 ЦК України встановлено особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може в (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів).
		Таким чином, дослідивши умови договору  № 11410YNVE8SB117 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 30 січня 2017 року, суд вважає, що вказаний договір  за своєю правовою природою є договором поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54  Цивільного кодексу України.
		Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
		Враховуючи вище викладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору № 11410YNVE8SB117 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 30 січня 2017 року в частині сплати вартості отриманого природного газу своєчасно та в повному обсязі, враховуючи п. 2.9.5 договору, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за отриманий природний газ, яка, з урахуванням часткової оплати у розмірі 54 320,16 грн., становить 258 396,98 грн. З огляду на вище викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 258 396,98 грн. заборгованості за договором № 11410YNVE8SB117 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (установи та організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів) від 30 січня 2017 року є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
		Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 1 218,38  грн. 3% річних та 6 404,94 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. В пунктах 3.1, 4.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з метою однакового та правильного розгляду господарськими судами справ зі спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, Вищій господарський суд України визначив, що: інфляційні нарахування на суму бору, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційні процесів за весь час прострочення в їх сплаті; сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так cамо як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
		Враховуючи вищевикладене, перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 218,38 грн. 3% річних та 6 404,94 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 11 371,56 грн. пені та 5 432,01 грн. штрафу, суд зазначає наступне.
		Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.  Згідно п.п. 6.2.1, 6.2.3 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу, за кожен день прострочення платежу. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: B=(Vф-Vп) x Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц - вартість газу за договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,1. Пунктом 6  ст. 232 ГК України  визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені та штрафу, суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства і загальний розмір пені складає 11 371,56 грн., штрафу - 5 432,01 грн. Водночас, розглянувши усне клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, заявлене під час судового засідання 13 червня 2017 року, проти задоволення якого заперечував позивач, суд зазначає наступне. Пунктом 3.17.4 Постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що при  вирішенні питання   про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання,   невідповідності   розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормами права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 ГК України. За приписами п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		Виходячи з вище викладеного, а саме дослідивши матеріали справи та  вислухавши пояснення представників відповідача та позивача, суд вважає за можливе задовольнити усне  клопотання відповідача та зменшити розмір пені та штрафу на 95%, а саме стягнути з відповідача пеню у розмірі 568,58 грн. та 271,60 грн. штрафу.
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі  4 242,36  грн. покладається на відповідача.
		З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 174, 193, 230, 233 ГК України, ст. ст. 6, 11, 509, 526, 546-551, 610, 611, 625, 627, 655, 694, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  - 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Стягнути з головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, код ЄДРПОУ 34859512) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, п/р 26008010058 в АБ "Кліринговий дім", МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) 258 396,98 грн. основної заборгованості, 1 218,38 грн. 3 % річних, 6 404, 94 грн. інфляційних втрат, 568,58 грн. пені, 271,60 грн. штрафу та 4 242,36 грн. судового збору.
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		В решті    позову відмовити.
		На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд. 
		Повне рішення складено 19.06.2017 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...