Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/3793/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2017. Зареєстровано: 20.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2017.
Дата набрання законної сили: 14.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/2255/17  Справа № 204/3793/16-ц                                                                                  Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1        Доповідач - Городнича В.С.       
		Категорія                                                                                                    
		   
		У Х В А Л А 
		                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   
		14 червня 2017 року                                             м. Дніпро
		              Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		                            головуючого   - Городничої В.С.,
		                            суддів               - Варенко О.П., Лаченкової О.В.
		                              при секретарі  - Самокиша О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, визнання дій незаконними, стягнення грошових коштів та моральної шкоди,
		ВСТАНОВИЛА:
		В червні 2016 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» більш ніж 5 років. Позивачем був відкритий банківський рахунок, в підтвердження чого видано банківську карту №5168742329202836. Для зручності, враховуючи відкритий ним рахунок та наявність у нього платіжної картки, 05 березня 2016 року отримавши пенсію у розмірі 2000,00 грн. ОСОБА_2 поклав її на вказану картку для користування інтернет-банком «Приват 24» з метою оплати різних рахунків, послуг, вартості продуктів тощо. Але скористатися послугами «Приват 24» він не зміг, через накладення ПАТ КБ «ПриватБанк» обмежень на картку. Крім того, з його рахунку №5168742329202836 відповідачем без відома ОСОБА_2 були списані кошти в розмірі 1148,00 грн., що стало відомо з виписки по даному рахунку. Залишок на сьогоднішній день на картці складає 1762,00 грн.
		У звязку з чим, позивач просив суд визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо безпідставного переводу грошової суми у розмірі 1148,00 грн. з картки №5168742329202836 без згоди ОСОБА_2 та безпідставне утримання грошової суми по вказано рахунку у розмірі 1762,00 грн. шляхом її заблокування, незаконними та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 2910,00 грн., 3% річних у розмірі 15, 31 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
		Рішенням Красногвардіського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково:
		- визнано дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо безпідставного переводу грошової суми у розмірі 1148,00 грн. з картки №5168742329202836 без згоди ОСОБА_2 та безпідставне утримання грошової суми по картці №5168742329202836 у розмірі 1762,00 грн. шляхом її заблокування  незаконними;
		- стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2910,00 грн., 3% річних у розмірі 15,31 грн., моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., а всього 3425,31 грн.;
		- стягнуто з відповідача в порядку положень ст. 88 ЦПК України на користь держави судовий збір у розмірі 1102,40 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог  відмовлено.
		Не погодившись із таким рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуваного рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.
		Відповідно дост. ст. 22, 526, 610 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства».
		Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Положеннями ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що споживач має право вимагати від виконавця, щоб якість наданої послуги відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 є клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», де на його імя було відкрито банківський рахунок №5168742329202836.
		05 березня 2016 року позивач поклав на вищезазначену банківську картку 2000,00 грн., але скористатися ними так і не зміг, оскільки після неодноразових спроб позивача скористатися послугами «Приват 24», йому стало відомо, що банківська картка №5168742329202836 заблокована. 
		Після чого, позивач 14 березня 2016 року звернувся до Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» із завою про розблокування його картки, на що ОСОБА_2 листом від 17 березня 2016 року було відмовлено у розблокуванні картки, з тієї причини, що позивач звернувся до банку з листом, відправленим поштовим звязком, тож банк не має можливості надати запитувати інформацію без ідентифікації особи, бо вказана інформація становить банківську таємницю. 
		Також вказаним листом відповідача було розяснено, в яких випадках такі дії банк вправі вчинити, відповідно до Умов і правил надання банківських послуг.
		Як вбачається з виписки ПАТ КБ «ПриватБанк», за період з 01 лютого 2016 року по 20 березня 2016 року, по картці №5168742329202836, яка належить ОСОБА_2, станом на 05 березня 2016 року, на картці знаходилась сума у розмірі 2910,50 грн. Проте, 11 березня 2016 року, з належної позивачу картки було здійснено три транзакції, а саме: перекази коштів у сумі 400,00 грн., 248,00 грн. та 500,00 грн., про які позивачу стало відомо лише з вказаної виписки. 
		Залишок грошових коштів, які заблоковані банком становить 1762,50 грн.
		Відповідно дост. 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватноївласності є непорушним.
		Статтями626,629 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068, 1071, 1074 ЦК України,банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадку, встановлених договором між банком і клієнтом.
		Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання, боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно п. 5 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Частиною 1 ст. 23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції керувався положеннями діючого законодавства та виходив із того, що своїми діями по блокуванню карткового рахунку, відповідач порушує права та інтереси позивача на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, в даному випадку - грошовими коштами, що, в свою чергу, суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого протоколу, ратифікованих Україною (зокрема, абз. 1 ст. 1 вказаного протоколу).
		В своїй апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції із порушенням норм процесуального та матеріального права.
		Зокрема, свою апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» було призупинено здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки (електронного платіжного засобу) позивача на підставі звернень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які перерахували ОСОБА_2 кошти за послуги, яких так і не отримали.
		Тобто, причиною блокування картки №5168742329202836 ОСОБА_2 стало незаконне використання останнім платіжного засобу та його реквізитів, що свідчить про шахрайські дії позивача та що дало банку правові підстави для вчинення таких дій.
		Однак, колегія суддів не погоджується із такою позицією апелянта, оскільки ні матеріали справи, ні сама апеляційна скарга та додатки до неї не містять жодного доказу наявності підстав для вчинення дій по блокуванню рахунку ОСОБА_2, а саме, звернення до уповноваженого органу щодо порушення кримінального провадження з приводу незаконних дій позивача або порушення ним вимог чинного законодавства, у звязку з чим і було встановлено обмеження на його картки, як зазначає ПАТ КБ «ПриватБанк».
		А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
		Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
		Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Порушень процесуального закону, які могли б привести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
		Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»  відхилити. 
		Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року  залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів. 
		    
		    Головуючий:                                       В.С. Городнича 
		      
		Судді:                                           О.П. Варенко
		                                                      ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...