Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/5581/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2017. Зареєстровано: 21.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2017.
Дата набрання законної сили: 14.07.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13.06.2017 Справа №607/5581/17 
		Тернопільський міськрайонний суд в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 в м.Тернополі в залі суду під час підготовчого судового засідання у провадженні стосовно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернополя, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судженого, працюючого начальником державної установи «Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації», на підставі обвинувального акта про обвинувачення його за ч.2 ст.369-2 КК України та угодою про визнання винуватості, - 
		встановив:
		ОСОБА_5 , працюючи начальником державної установи «Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації», тобто службовою особою юридичної особи публічного права, у порушення вимог статтей 68 Конституції України, 22, 24, 61 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, умисно використовував своє службове становище з метою незаконного збагачення. Так, 17 березня 2017 року близько 13 год. 40 хв. він, перебуваючи у своєму службовому кабінеті (без номеру на дверях, зліва від кабінету №11), який знаходиться на 7-му поверсі будівлі №7 по вул.Шпитальна в м.Тернополі одержав від керівника ТОВ БК «Спецтехбуд» ОСОБА_6 для себе 32000 гривень, за вплив на прийняття рішення головою Шумської районної державної адміністрації ОСОБА_7 щодо подальшого фінансування з державного бюджету робіт по реконструкції Шумського районного будинку культури, виділення ТОВ БК «Спецтехбуд» коштів для продовження та повного завершення вказаних робіт, тобто одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженої на виконання функцій держави.
		Між військовим прокурором Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5  укладено угоду про визнання винуватості від 28.04.2017 року. Згідно з цією угодою ОСОБА_5  повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі в судовому провадженні. Також, сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень з позбавленням права обіймати певні посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки .
		ОСОБА_5 обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості. Шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, потерпілих осіб у кримінальному провадженні немає.
		В суді обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що угода про визнання винуватості між ним і прокурором укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і те, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим і четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Просить затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним і прокурором.
		Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості.
		Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості та пояснив, що її укладено добровільно. Угода відповідає вимогам ст.472 КПК України. Він розуміє, що для прокурора наслідком укладення сторонами і затвердження судом угоди про визнання винуватості є обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. 
		Проаналізувавши наведене, суд прийшов до переконання, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини передбачені ст.470 КПК України. Із змісту угоди вбачається, що вона відповідає вимогам ст.472 КПК України.
		Суд вважає, що угоду про визнання винуватості укладену між сторонами необхідно затвердити. 
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його молодий вік і те, що він раніше не суджений, характеристику та обставину, що пом`якшує покарання це щире каяття, визнання вини, сприяння встановленню істини. З метою виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому доцільно призначити основне покарання передбачене ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу в дохід держави. 
		З врахуванням характеру злочину, вчиненого за посадою, в порядку ч.2 ст.55 КК України, суд визнає за неможливе збереження за ОСОБА_5 права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Тому, йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на певний строк. 
		Керуючись статтями 314, 373-376, 392 - 395, 468 - 476, 532, 533, 535 КПК України, суд,-
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 квітня 2017 року укладену між військовим прокурором Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити йому основне покарання у виді штрафу в розмірі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень в дохід держави, а також, в порядку ч.2 ст.55 КК України, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для виконання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
		Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає негайному виконанню. Судове рішення звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.
		Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
		Головуючий суддя              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...