Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2982/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2017. Зареєстровано: 21.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2017.
Дата набрання законної сили: 15.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		           
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"15" червня 2017 р.Справа № 916/2982/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:головуючого судді:                                                             В.В. Лашина 
		суддів:                                                                                           Н.М. Принцевської 
		 І.Г. Філінюка
		 
		При секретарі :                                                                                  Р.О. Кияшко
		 
		За участю:
		від ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - Хлєбніков С.Г.
		від ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4
		Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"
		на ухвалу господарського суду Одеської області від 30.03.2017р.
		у справі № 916/2982/16
		за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик"
		до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
		про стягнення 32 000,00 грн.
		та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик"
		про визнання договору недійсним       
		ВСТАНОВИЛА:
		Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (у наступному за текстом - ПО «ОКУАСП») звернулася до господарського суду в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ Мьюзік» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд стягнути з останнього компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 14 500 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем авторських прав Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ Мьюзік» шляхом публічного виконання 10.07.2016 р. в приміщенні ресторану ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, в якому відповідач здійснює свою господарську діяльність,  музичного твору ІНФОРМАЦІЯ_1 у виконанні ОСОБА_5
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2016 р. було порушено провадження за даним позовом.  
		21 березня 2017 року до канцелярії суду за вх.№2-1575/17 від ФОП ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення у справі судової експертизи відео-звукозапису, наданого позивачем у підтвердження обстави порушення суміжних прав, який відповідач вважає сфальсифікованим та, у розумінні ст.ст. 32, 36, 37, 42 ГПК України, не є належним доказом.            
		Ухвалою господарського суду  Миколаївської області від 30.03.2017 р. (колегія суддів у складі: головуючого - Щавінської Ю.М., суддів Цісельського О.В., Малярчук І.А.) призначено  судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. 
		На дослідження поставлені наступні питання: 1) Чи наявний на відеофонограмі, що міститься на диску з фіксацією від 10.07.2016 р. з назвою ІНФОРМАЦІЯ_2, музичний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 саме у виконанні ОСОБА_5; 2) Чи проводився запис наданої відеофонограми безперервно, та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку?; 3) Чи є можливим встановити джерело відтворення музичного твору ІНФОРМАЦІЯ_1, що міститься на диску з фіксацією від 10.07.2016 р. з назвою ІНФОРМАЦІЯ_2. Також, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України провадження у справі зупинено.
		Не погоджуючись з цією ухвалою, ПО «ОКУАСП» в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та вважає безпідставним призначення господарським судом такої експертизи.
		В відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити апеляційну скаргу ПО «ОКУАСП» без задоволення як необгрунтовану та безпідставну, а оскаржувану ухвалу господарського суду без змін.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному та касаційному порядку судових рішень. 
		Це конституційне положення реалізовано у розділах ХІІ, ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень. Зокрема, у статті 106 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому приписи ст. 106 Господарського процесуального кодексу України не містить заборони стосовно апеляційного оскарження ухвал.
		Водночас і стаття 41 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано питання призначення і проведення судової експертизи, не містить положень, які б встановлювали заборону на оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
		Відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої згідно з вимогами господарського процесуального законодавства, за відсутності прямої заборони в Законі на їх оскарження. 
		Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Вищого господарського суду України від 17.08.2016 р. у справі №918/1164/15, від 05.07.2016 р. у справі № 906/82/15, від 11.04.2016 р. у справі № 910/16151/15, від 26.09.2016 р. у справі № 914/4272/15, від 01.03.2017 р. у справі № 916/1419/16, від 07.06.2017 у справі №925/1016/16.
		Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
		Згідно із ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. 
		Як роз'яснено у пунктах 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. 
		За приписами статті 86 названого Кодексу, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема мотиви її винесення з посиланням на законодавство. 
		Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у статті 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі. 
		Відтак, при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню безумовно підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення.
		Призначаючи у справі судову експертизу, місцевий господарський суд виходив з того, що для вирішення питання про надання твору правового захисту першочерговим є його ідентифікація, яка включає також визначення виконавця твору, а також джерела відтворення музичного твору, для чого дійсно необхідні спеціальні знання й таке дослідження неможливо провести судом самостійно. 
		Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду та вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано і правомірно призначено судову експертизу, що було спрямоване на повне й всебічне дослідження обставин справи.
		Посилання ПО «ОКУАСП» на відсутність необхідності призначення експертизи, оскільки надані позивачем докази не є взаємно суперечливими, судова колегія вважає помилковими. 
		Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, у відповідача виникли, з урахуванням обставин фіксування правопорушення використання музичного твору, сумніви щодо справжності наданого позивачем доказу, того, що зафіксований саме той музичний твір, який підлягає правовій охороні, а також відповідачем зазначалося, що на відео-звукозаписі зафіксовано безліч фізичних осіб, які могли мати портативні аудіопристрої, зафіксовані численні приватні автомобілі, з яких могла лунати музика, при цьому відповідач наполягає, що на відео-звукозаписі не співвідноситься рівень звуку та поведінка фізичних осіб з можливістю спілкування.
		До того ж, у мережі Інтернет (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3) ТОВ «Национальное музыкальное издательство» належать права на музичний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням декількох виконавців. Про наявність різних виконавців цього твору свідчить також і наявна у матеріалах справи декларація музичних творів.
		Виходячи з пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5, позивач повинен довести, зокрема, факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, тоді як відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону № 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
		Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
		Судова колегія враховує, що існує безліч музичних форматів, як іноземного, так і вітчизняного виробництва, наприклад, «Ікс-Фактор» і «Голос країни», в яких учасниками таких конкурсів, у певних випадках, виконуються численні музичні твори з подібною музикою та, навіть, схожими голосами.
		При цьому, встановлення позивачем тотожності музичного твору за допомогою програми «Shazam» не є належною ідентифікацією, оскільки у зазначеній програмі діють алгоритми розпізнавання за набором частотних інтервалів, ритмів та даних еквалайзеру, що вказують на подібність композиції за сигнатурами пісень, а не конкретного виконавця.
		Враховуючи предмети спору і доказування, з метою встановлення, зокрема, що спірний твір виконаний саме визначеним виконавцем, не є перетвореним чи виконаним в аранжировці або не підданий будь-яким змінам, для з'ясування дійсних обставин справи необхідне встановлення ідентичності музичного твору, що виконувався у ресторані ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3, музичному твору, правоволодільцем якого є ТОВ «УМИГ Мьюзік».
		Крім цього, існує необхідність виключення можливості фальсифікації джерел походження виконання музичного твору, враховуючи висловлені відповідачем сумніви, що музичний твір міг бути відтворений за допомогою мобільних пристроїв чи з аудіотехніки транспортних засобів.
		Саме для встановлення цих обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, й необхідні спеціальні знання.
		Оскільки судова експертиза виступає в якості одного з джерел отримання доказової інформації, а поставлені на вирішення експерту питання потребують спеціальних знань, місцевий господарський суд у відповідності до ст. ст. 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано призначив судову експертизу та правомірно зупинив провадження у справі, оскільки висновки судової експертизи можуть вплинути на юридичну оцінку обставин справи.
		Доводи скаржника про порушення винесеною ухвалою його права на розгляд справи у розумний строк, колегія суддів вважає неспроможними.
		Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на захист у суді його порушених прав і свобод.
		Основним із завданням судочинства є справедливість розгляду і вирішення справи.
		Як роз'яснено у пунктах 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		На необхідність встановлення дійсних обставин справи, оцінки доказів, поданих сторонами, з урахуванням їх належності й допустимості, наголошено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5, постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 та у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-994гс15.
		Оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, що свідчить про правомірність зупинення провадження у справі.
		Зазначені вище обставини обґрунтованості призначення судом експертизи, та у зв'язку з цим, зупинення провадження у справі, спростовують посилання скаржника на затягування судового процесу, адже дотримання судом повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано саме на дотримання ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а не навпаки.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірна ухвала господарського Одеської області у даній справі прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається. 
		Керуючись ст.ст.99,101-106 ГПК України, колегія суддів -
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 30.03.2017 р. у справі № 916/2982/16 - без змін.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       В.В. Лашин
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                             Н.М. Принцевська
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                І.Г. Філінюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...