Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/2929/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2017. Зареєстровано: 25.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/2929/17
		           Р І Ш Е Н Н Я 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		             "14" червня 2017 р.   Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                    Астахової О.О.
		при секретарі                          Наумовій О.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1,звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту загибелі її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_6 року в селі Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 
		Заявник мотивує свої вимоги тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року в с. Курня, Червоноармійського району, Житомирської області. Зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 р. від шлюбу з ОСОБА_3 у неї народився син - ОСОБА_2.
		Зазначає, що 11.06.2014 р. ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління МВС України в Київській області з проханням прийняти його на службу та зарахувати до складу батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», а 16.06.2014 р. згідно наказу №476 о/с Головного Управління МВС України в Київській області, ОСОБА_2 був прийнятий міліціонером батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».
		Починаючи з кінця лютого 2014 року війська Російської Федерації, у військовій формі без розпізнавальних знаків, почали окупацію Кримського півострова, в результаті чого 21 березня 2014 року владою Російської Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Після незаконної анексії Кримського півострова, в квітні 2014 року Російська Федерація почала другу фазу збройної агресії проти України, під час якої контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської області відбувся незаконний референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з погано прихованою метою відокремлення та проголошення так званих «Луганської Народної Республіки» та «Донецької Народної Республіки», однак сам референдум так і не був визнаний як Україною, так і міжнародною спільнотою.
		Як підсумок, за наслідками військової агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей.
		Під час збройної агресії проти України, регулярним військам Російської Федерації, що дислокувались в районі с. Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області, протистояли працівники батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», який забезпечував охорону громадського порядку в зоні бойових дій на сході України та приймав участь в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в якому, зокрема, і проходив службу ОСОБА_2
		ІНФОРМАЦІЯ_6 року, виходячи з оточеного регулярними військами Російської Федерації та проросійськими бойовиками м. Іловайська, а саме, під час руху через с. Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області, колона автомобілів та військової техніки, у складі якої перебував працівник батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ОСОБА_2, потрапила у вогневу засідку військ Російської Федерації. В результаті обстрілу колони з боку російських військових, які вели вогонь з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї ОСОБА_2 отримав уламкове поранення правої ноги з ушкодженням венних судин кісток, від якого ОСОБА_2 загинув на полі бою.
		Зі змісту постанови Військово-лікарської комісії Головного управління МВС України в Київській області №13 від 17.10.2014 р., лікарського свідоцтва про смерть від 18.09.2014 р. №27/8, виданим Київським міським бюро СМЕ, свідоцтвом про смерть від 23.09.2014 р. серії НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації смерті у місті Києві, вбачається, що отримане під час бойових дій поранення (уламкове поранення правої ноги з ушкодженням венних судин, кісток, велика крововтрата) працівника міліції ОСОБА_2 послужила причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 р. і пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
		Заявник вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено невід'ємне право на життя її сина, передбачене ст. 27 Конституції України та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. 
		Звернення до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту поранення та загибелі свого сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов'язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_6 року в селі Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області України, що сталося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, заявниця обумовлює тим, що має на меті визначити статус ОСОБА_2, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права.
		У судове засідання представник заявника не з»явився направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Зі змісту клопотання убачається, що вимоги він підтримує та виходячи з доводів якими обґрунтовується заява просить її задовольнити. 
		Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились повторно, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили із заявами про відкладення розгляду справи до суду не звертались. 
		Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Згідно із ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва. (а.с. 24-29).
		Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 15 грудня 1979 року Печерським відділом РАЦС м. Києва ІНФОРМАЦІЯ_3 року народився ОСОБА_2, батьками якого являються ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 30).
		Наказом Головного управління МВС України в Київській області від 16.06.2014 року №476 о/с ОСОБА_2 був призначений міліціонером батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» (а.с. 31).
		В період з 16 червня 2014 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ, та з 11 липня 2014 року знаходився у відряджені для несення служби з охорони громадського порядку в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, що підтверджується довідкою Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в м. Києві від 15.09.2014 року №3/вх.4578 (а.с. 32).
		Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року було схвалено текст Заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків». З аналізу даної заяви вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		Згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 15.12.2014 р. №4832, лейтенант міліції ОСОБА_2 в період з 11.07.2014 р. по ІНФОРМАЦІЯ_6 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області (а.с. 103). 
		За даними свідоцтва про смерть виданого 23 вересня 2014 року Відділом реєстрації смерті у місті Києві НОМЕР_3 ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області (а.с. 110).
		Відповідно до постанови Військово-лікарської комісії ГУ МВС України в Київській області від 17.10.2014 р. №13, поранення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, - уламкове поранення правової ноги з ушкодженням венних судин, кісток, велика крововтрата, що призвело до смерті, пов'язане з виконанням службових обов'язків (а.с. 111).
		Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 18.09.2014 року №2718 виданого Київським міським клінічним бюро СМЕ ОСОБА_2 помер від ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків (а.с. 108). 
		Зі змісту акту розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_6 року, затвердженого 14.10.2014 року комісією, призначеною на підставі наказу ГУ МВС України в Київській області від 08.10.2014 року №2154 рядовий міліції ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 17.07.2014 року на підставі наказу №652 дск о/с був відряджений в зону АТО в м. Костянтинівка, Донецької області у складі БПСМОП «Миротворець» ГУМВС України в Київській області, ІНФОРМАЦІЯ_6 року під час військових дій в зоні АТО поблизу м. Іловайськ, в с. Нова Катеринівка загинув внаслідок осколкового поранення правої ноги з ушкодженням великих судин кісток, великої крововтрати (а.с. 33-36).
		Відповідно до висновку службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 затвердженого начальником ГУ МВС України в Київській області Голомшою Я.Я. 03.10.2014 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року під час переміщення особового складу батальйону БПСМОП «Миротворець», працівники батальйону потрапили у вогневу засідку противника. В результаті обстрілу колони військових ОСОБА_2 отримав поранення правої ноги з ушкодженням венних судин кісток, від якого ОСОБА_2 загинув під час бойових дій поблизу м. Іловайськ, Донецької області,      в зоні Антитерористичної операції, під час проходження служби в органах внутрішніх справ, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із злочинністю (а.с. 37-42).
		Матеріали справи містять пояснення осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, зі змісту яких вбачається, що під час переміщення особового складу батальйону БПСМОП «Миротворець», працівники батальйону потрапили у вогневу засідку противника, а саме регулярних військ Російської Федерації. Вони стверджують, що регулярні російські війська незаконно вторглися на територію України, розстріляли колону українських військ, які виходили з оточення під Іловайськом, внаслідок чого загинули співробітники батальйону, в тому числі ОСОБА_2 (а.с. 114-138).
		Положенням ст. 3 Конституції України встановлено , що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
		Згідно із ст. 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
		Отже, Конституцією   України зобов'язано державу за будь-яких обставин захищати життя людей і цей обов'язок не залежить від встановлення тих чи інших юридичних фактів.
		У Основному законі України визначено , що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України ( ст. 75 Конституції України).
		До повноважень якої , зокрема , належить прийняття законів; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України ( п.3,9 ст. 85 Конституції).
		У зв'язку з агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася 27 лютого 2014 року   Верховна Рада України,   діючи як представницький орган Українського народу, який є єдиним джерелом влади в Україні та має виключне право   визначати і змінювати конституційний лад України, 27 січня 2015 року прийняла закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території "( далі - Закон № 1207-VII) згідно якого встановила, що тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України і встановила , що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року( ст. 1 названого Закону зі змінами та доповненнями).
		Як зазначено в цьому Законі його метою є визначення статусу території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації та встановлення особливого правового режиму на цій території та визначила особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб( ст. 2 Закону № 1207-VII).
		Отже, названим Законом, який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, встановлено, що з 20 лютого 2014 має місце збройна агресія Російської Федерації проти України, а тому відсутні підстави до визнання цього факту в судовому порядку.
		При вирішенні даної справи суд констатує, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно приписами ч. 2 ст. 61 ЦПК України.
		Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Також постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII законодавчий орган України затвердив звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЕ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.
		Виходячи зі змісту лікарського свідоцтва про смерть, свідоцтва про смерть, акту розслідування нещасного випадку, постанови Військово-лікарської комісії Головного управління МВС України в Київській області, отримані ОСОБА_2 смертельні поранення, що призвели до його смерті, пов'язані з виконанням службових обов'язків.
		Указом Президента України від 26 лютого 2015 року №109/2015 ОСОБА_2 було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. (а.с. 112).
		З огляду на означене, суд прийшов до висновку, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено невід'ємне право на життя ОСОБА_2, передбачене ст. 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, про доведеність та обґрунтованість вимог заявника щодо встановлення факту загибелі ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час участі в антитерористичній операції для забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в с. Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області Українипри виконанні обов»язку військової служби ІНФОРМАЦІЯ_6 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2, виконуючи службові обов'язки у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець», загинув в результаті збройної агресії Російської Федерації, та те, що встановити даний юридичний факт заявнику необхідно для визначення статусу свого сина, як жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.
		Керуючись статтею 8 розділу II Конституції України, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ст. ст. 212, 213, 214, 234, 256-259 ЦПК України,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
		Встановити юридичний факт загибелі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні службових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_6 року в с. Новокатеринівка, Старобешівського району, Донецької області Українивнаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...