Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/678/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2017. Зареєстровано: 29.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2017.
Дата набрання законної сили: 21.06.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №591/678/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1054/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27  
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		21 червня 2017 року                             м.Суми
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі: 
		головуючого-судді - Криворотенка В. І., 
		суддів -   Левченко Т. А. ,   Хвостика С. Г. 
		за участю секретаря судового засідання - Різниченко Н.А. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 
		на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2017 року
		в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, стягнення заборгованості за договором банківського вкладу, пені, моральної шкоди, -
		 
		                                                             в с т а н о в и л а:
		 
		У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, уточнивши свої вимоги, мотивував їх тим, що 01 лютого 2013 року він уклав з ПАТ «ПРИВАТБАНК» договір банківського вкладу № SAMDN80000732649741 «Універсальний» у Євпаторійському відділенні ПАТ «ПРИВАТБАНКУ» в АР Крим на суму 2090,00 доларів США на строк 366 днів по 01 лютого 2014 року включно. Відповідно до умов договору 01 лютого 2013 року позивачем було передано грошові кошти у сумі 2090,00 доларів США строком до 20 травня 2015 року, а банк зобовязався сплатити 9,5% річних з правом неодноразового поповнення. 04 жовтня 2013 року та 08 січня 2014 року позивач поповнив свій депозит на суму відповідно 400,00 дол. США та 300 дол. США. Термін дії договору після спливу 366 днів було пролонговано ще на один строк. Сума коштів за період першого строку, з урахуванням процентів, склала 3002,92 дол. США, а за другий строк станом на 01 лютого 2015 року, враховуючи діючу ставку 10%, сума вкладу склала 3303,21 дол. США. Оскільки кошти не були зняті позивачем та продовжують перебувати на депозитному рахунку у банку, станом на 01 лютого 2016 року. Протягом строку дії нинішнього договору станом на 01 серпня 2016 року, враховуючи діючу ставку 10,5%, сума вкладу складає 3 964,24 дол. США. 10 березня 2016 року, дізнавшись про розблокування депозитного карткового рахунку, позивач зняв з цього рахунку 235,91 дол. США, що там знаходилися. Решту коштів йому не було повернуто, незважаючи на його неодноразові письмові звернення, починаючи з 25 листопада 2015 року. Посилаючись на те, що такі дії відповідача суперечать діючому законодавству та умовам договору банківського вкладу, просить стягнути з відповідача: суму залишку вкладу 3 964,24 дол. США, пеню, передбачену Законом України «Про захист прав споживачів» за 586 днів з 26 квітня 2015 року по 01 грудня 2016 року в розмірі 3% за кожен день прострочення в сумі 59 056 дол. США, 3 % річних за прострочення повернення грошових коштів у сумі 161,80 дол. США, витрати на правову допомогу в сумі 7 716,80 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн., а також судові витрати.
		 
		Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю. 
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2017 року скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. 
		 
		Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надав належних доказів, які б підтверджували їх обґрунтованість. 
		 
		Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком місцевого суду, так як він є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і вимогам закону.
		 
		Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування своїх вимог позивач надав ксерокопії договору банківського вкладу від 01 лютого 2013 року № SAMDN80000732649741 «Універсальний» у Євпаторійському відділенні ПАТ «ПРИВАТБАНКУ» в АР Крим на суму 2090,00 доларів США на строк 366 днів по 01 лютого 2014 року включно та ксерокопії квитанцій про внесення від імені ОСОБА_3 на поповнення депозиту № SAMDN80000732649741 на рахунок № 26356617324826 коштів: 08 січня 2014 року  300 дол. США, 04 жовтня 2013 року  400 дол. США.
		 
		З письмових відповідей ПАТ КБ «ПРИВАТБАНКУ» від 07 грудня 2015 року та від 30 листопада 2015 року вбачається, що відповідач надав позивачу розяснення щодо виплати коштів, розміщених на рахунках відокремлених підрозділів банку, які знаходилися на території АР Крим і м. Севастополя.
		 
		24 грудня 2014 року письмове розяснення з даного питання надано голові Ради з питань захисту прав споживачів фінансових послуг.
		 
		Згідно з договором від 01 лютого 2013 року № SAMDN80000732649741 банк видає ОСОБА_3 платіжну картку № 6762462084184867, на яку щомісяця нараховуються відсотки по вкладу.
		 
		З наданих позивачем ксерокопій роздруківок по картковому рахунку № 6762462084184867 вбачається, що з 01 лютого 2013 року проводилися за даним рахунком операції з погашення кредиту одночасно з виплатою відсотків по двом договорам, видача готівки, зарахування відсотків по депозиту до 09 лютого 2016 року включно. З ксерокопії довідки від 12 березня 2016 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНКУ» вбачається, що ОСОБА_3 отримав 235,91 дол. США з карткового рахунку № 6762462084184867 .
		 
		На звернення позивача до НБУ йому було надано розяснення від 19 травня 2015 року щодо судового порядку вирішення спорів, які виникають з приводу виконання депозитних договорів.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. 
		 
		Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (далі  Положення), залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		 
		Відповідно до положень Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8); договір банківського вкладу укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий  банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10).
		 
		Пункт 10.1 Інструкції № 492 передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
		 
		Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції № 174 передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час  час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
		 
		Згідно ст. 1064 ЦК України, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку. 
		 
		У відповідності до приписів ст. 10-11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що не відповідає дійсності висновок суду щодо недоведеності позовних вимог є необґрунтованими, оскільки позивачем було надано суду ксерокопію договору від 01 лютого 2013 року № SAMDN80000732649741. Аналіз норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час  час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. До такого правового висновку дійшов і Верховний Суд України в своїй постанові від 21 вересня 2016 року справа № 6-997 цс 16. Копії документів наданих суду позивачем, а також оригінал цих документів, з яких позивач зробив копії що маються у справі не відповідають вказаним вимогам, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
		 
		Доказів про внесення готівки на рахунок банку в сумі 2090, 00 доларів США позивачем також не надано.
		 
		Отже, суд першої інстанції належно оцінив докази та ухвалив рішення на основі повно і всебічно зясованих обставин справи. Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
		 
		Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		                                                          у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
		 
		Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2017 року залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий - 
		Судді            -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...