Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/3460/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2017. Зареєстровано: 29.06.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2017.
Дата набрання законної сили: 11.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"20" червня 2017 р.                                         Справа № 911/3460/15  
		Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсей Груп», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайкидо Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Облік», м. Бровари про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкодиза участю представників:
		позивача:ОСОБА_1  дов. від 06.01.2017відповідача:не зявились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:
		До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсей Груп» (далі  позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» (далі  відповідач) про:
		- визнання інформації про теплолічильники Ultrameter, поширену відповідачем, який є власником офіційного Інтернет-сайту в мережі Інтернет (http://t-oblik.com/) стосовно: «низької якості, ненадійності теплолічильника Ultrameter, лічильники зібрані з деталей дуже низької якості, компанія не рекомендує даний лічильник для установки…» недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутації; 
		- зобовязання відповідача спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про теплолічильник Ultrameter виробництва позивача (Україна) аналогічним способом  шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме сторінку офіційного Інтернет  сайту в мережі Інтернет (http://t-oblik.com/) інформації наступного змісту: «Спростування. Шановні користувачі» Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» спростовує недостовірну інформацію, поширену на сторінці офіційного Інтернет  сайту (http://t-oblik.com/) щодо низької якості, ненадійності теплолічильника Ultrameter, низької якості деталей, несправності комплектуючих, проблем з гарантійним ремонтом, як таку, що не підтверджена документально. Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» визнає відповідність теплолічильника Ultrameter всім державним нормам та стандартам, визнає, що інформація на сайті була викладена виключно з метою дискредитувати конкурента по причині суттєво нижчої ціни українського виробника товару, аналогічного тому, який реалізовує ТОВ «Т-Облік»;
		- стягнення моральної шкоди в розмірі 500000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірне розміщення відповідачем в мережі Інтернет на своєму сайті негативної інформації щодо продукції позивача. На думку позивача поширена інформація має характер наклепу, оскільки не містить жодних доказів та посилань на будь-які факти або норми в підтвердження низької якості продукції позивача, а тому така інформація на переконання позивача є недостовірною та має бути спростована відповідачем. Поширена відповідачем недостовірна інформація про продукцію позивача порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутація, внаслідок чого товариству позивача заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі заявленої до стягнення сумі.
		На адресу суду від позивача надійшло клопотання від 12.10.2015 № 24/10-С про витребування у адміністратора систем реєстрації та обліку доменних назв Компанії HOSTIQ.com.ua (ФОП ОСОБА_2А.) дані про власника веб-сайту (http://t-oblik.com/) і його контактні дані та платіжні реквізити, кількість відвідувачів веб-сайту, яке задоволено судом шляхом винесення ухвали господарського суду Київської області від 27.10.2015 у даній справі.
		На адресу суду від позивача надійшло клопотання від 16.10.2015 № 25/10-С про витребування у Компанії «Київстар» дані про телефонні номери для звязку, а саме: НОМЕР_1, НОМЕР_2 і його контактні дані та платіжні реквізити.
		Розглянувши зазначене клопотання суд відмовляє в його задоволенні з огляду на його недоведеність та недоцільність, позаяк, позивач не довів суду те, що вказані документи є належними та допустимими докази в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують порушення відповідачем прав позивача за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом. А також, з огляду на закріплений в ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності, за яким сторони вільні в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
		Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Проте, як вбачається з поданого відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, які зводяться до безпідставності, необґрунтованості та недоведеності вимог позивача, які ґрунтуються лише на припущеннях, позаяк він не підтверджує документально твердження, що відповідач є автором тексту спірної інформації та є власником сайту (http://t-oblik.com/), на сервісі якого безпосередньо розміщено спірну інформацію, вказаний сайт знаходиться поза контролем відповідача, тому він не несе відповідальності за зміст вказаного сайту, за наявні на ньому посилання, а також будь-які зміни та доповнення, що вносяться туди. Спірна інформація є лише оціночним судженням, оскільки жодних фактичних даних в собі не містить, що відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту. Оскільки, на переконання відповідача, позивачем не підтверджено обставини, на які він посилається в своїй позовній заяві, він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.    
		Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенсей Груп» відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 193739, яке видано Державною службою інтелектуальної власності України та зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25.11.2014, є власником знаку для товарів і послуг чорного світло-зеленого кольору «    UltraMeter» для 9 та 37 класів міжнародної класифікації товарів і послуг. Завірена копія свідоцтва залучена до матеріалів справи.
		       Під вказаним товарним знаком реалізуються лічильники тепла, виробництва ТОВ «Сенсей Груп». Згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 007424 від 25.03.2015, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Сенсей груп» Міністерством розвитку і торгівлі України та зареєстрованого в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3533-14, на підставі державних позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Теплолічильники Ultrameter». Завірена копія сертифікату залучена до матеріалів справи.
		Звертаючись з даним позовом позивач посилається на неправомірне розміщення відповідачем в Інтернет мережі на своєму веб-сайті: http://t-oblik.com/ негативної інформації щодо продукції позивача - теплолічильника «Ultrameter» наступного змісту, мовою оригіналу:
		«Счетчик тепла Ultrameter или «Скупой платит дважды». Наша компания занимается установкой счетчиков и нам бы хотелось рассказать вам об одном из них, чтоб в дальнейшем у вас не сложилось негативного мнения о работе нашей компании и оборудовании нами устанавливаемом. Также хочется предостеречь всех кто собирался установить данных счетчик о его низком качестве и необоснованно раскрученной рекламе в сети интернет. Одно из них это  счетчик тепла «Ultrameter» - украинского производства, по заверению самих производителей он предназначен для замера и передачи данных об энергопотреблении на объектах небольшой потребляемой мощности - в офисных помещениях либо квартирах. Производители заявляют, что он имеет небольшой расход потребляемой энергии, полностью водонепроницаемый и термоустойчивый, но данные показатели очень трудно проверить, так как, надежность данного счетчика оставляет желать лучшего. Счетчик, собран из деталей очень низкого качества, которые выходят из строя за считанные месяца, несмотря на невысокую цену, невозможно сравнить ни с одним подобным ему аналогом, все модели данного производителя обладают сходным низким качеством сборки и комплектующих и сложным методом установки. Терморегуляция счетчика намного ниже заявленных 95 градусов, как показывает практика уже при температуре выше 75, начинаются сбои в работе, при 80-85 зачастую полностью выходит из строя и выгорает элемент термозащиты. Комплектующие, отвечающие, за считывания показателей счетчика, на расстоянии, также, имеют ряд неисправностей: часто зависает встроенный модуль M-Bus, обрывается связь с приемником сигнала. Необходима постоянная ручная перезагрузка передатчика сигнала и настройка синхронизации с передатчиком. Срок службы батареи обычно не превышает двух - трех месяцев вместо заявленных 11 лет, это связано с низкой термозащитой, и как следствие перегрев батареи. Заявленная степень защиты корпуса счетчика ниже среднестатистической, среди аналогов, зачастую, сбое в счетчики происходят из-за плохо скрепленных частей, что необходимо проверять лично, перед монтажом изделия, в обязательном порядке, также, возможно, попадание пыли и песка что приведет к быстрой поломке ранее названных низкокачественных комплектующих. При установке самого счетчика тепла «Ultrameter» также зачастую происходят неисправности счетчика, поломки комплектующих деталей, повреждения тепловых сетей. Так называемая Multi-позиция монтажа так же не является оптимальной по качеству, удовлетворительно датчик работает только при горизонтальной установке, в вертикальном варианте часто происходят сбои приводящие к увеличению показателя потребляемого тепла. Измерения объема теплоносителя при помощи датчика расхода, путем пропускания ультразвуковых импульсов вдоль потока происходит достаточно хорошо. В отличие от обратного потока, который приводит не только к сбоям самого счетчика «Ultrameter» но и зачастую к поломке комплектующих, поэтому настоятельно рекомендуем, если вы всё-таки решитесь на его установку - то производить ее стоит только вдоль потока импульсов. Замена самих комплектующих по гарантии практически невозможна из-за их малого количества ввиду частой замены, а замена по гарантии самих счетчиков может происходить по максимальным срокам ввиду частых неисправностей. Наша компания не может рекомендовать данный счетчик для установки». Роздруківка тексту з сайту міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 17).
		На думку позивача поширена інформація має характер наклепу, оскільки не містить жодних доказів та посилань на будь-які факти або норми в підтвердження низької якості продукції позивача, а тому така інформація на переконання позивача є недостовірною та має бути спростована відповідачем. Поширена відповідачем недостовірна інформація про продукцію позивача порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутація, внаслідок чого товариству позивача заподіяно моральну шкоду, яку він оцінив в розмірі заявленої до стягнення сумі.
		Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав того, що вимоги позивача ґрунтуються лише на його припущеннях, позаяк він не підтверджує документально твердження, що відповідач є автором тексту спірної інформації та є власником сайту (http://t-oblik.com/), на сервісі якого безпосередньо розміщено спірну інформацію. Вказаний сайт знаходиться поза контролем відповідача, тому він не несе відповідальності за зміст вказаного сайту, за наявні на ньому посилання, а також будь-які зміни та доповнення, що вносяться туди. Спірна інформація є лише оціночним судженням, оскільки жодних фактичних даних в собі не містить, що відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту. Враховуючи, що позивачем не підтверджено обставини, на які він посилається в своїй позовній заяві, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		З огляду на зазначені підстави вимог та заперечень суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, що кореспондується з ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Згідно ч. 1, 2 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на свій вибір. 
		Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
		Частиною 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абз. 4 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).
		Положеннями ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		Згідно ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		Частиною 1 ст. 201 Цивільного кодексу України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		У відповідності до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Згідно абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		За змістом приписів статті 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця) (п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 12.11.2008 № 01-8/676).
		Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1    ст. 277 ЦК України     та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1    ст. 299 ЦК України.
		У абз. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 та у п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)» від 12.06.2014 № 01-06/770/2014 зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		У відповідності до положень ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
		Згідно з положеннями статті 277 Цивільного кодексу України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1).
		Отже, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що за відсутності доказів достовірності поширеної відповідачем інформації позов про спростування цієї інформації підлягає задоволенню (п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 12.11.2008 № 01-8/676).
		Право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації (п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» від 12.11.2008 № 01-8/676). 
		Відповідно до ч. 4 с. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України).
		У п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, відповідно до ст. 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (абз. 3 п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1).
		При вирішенні даного спору виникли питання з визначення характеру розміщеної спірної інформації, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, роз'яснення яких потребує спеціальних знань, у звязку з чим, ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2016, суд призначив у даній справі судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу, проведення якої доручив атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. 
		На вирішення вказаної експертизи судом винесено наступні питання:
		- Чи міститься у тексті: «Счетчик тепла Ultrameter или «Скупой платит дважды». Наша компания занимается установкой счетчиков и нам бы хотелось рассказать вам об одном из них, чтоб в дальнейшем у вас не сложилось негативного мнения о работе нашей компании и оборудовании нами устанавливаемом. Также хочется предостеречь всех кто собирался установить данных счетчик о его низком качестве и необоснованно раскрученной рекламе в сети интернет. Одно из них это - счетчик тепла «Ultrameter» - украинского производства, по заверению самих производителей он предназначен для замера и передачи данных об энергопотреблении на объектах небольшой потребляемой мощности - в офисных помещениях либо квартирах. Производители заявляют, что он имеет небольшой расход потребляемой энергии, полностью водонепроницаемый и термоустойчивый, но данные показатели очень трудно проверить, так как, надежность данного счетчика оставляет желать лучшего. Счетчик, собран из деталей очень низкого качества, которые выходят из строя за считанные месяца, несмотря на невысокую цену, невозможно сравнить ни с одним подобным ему аналогом, все модели данного производителя обладают сходным низким качеством сборки и комплектующих и сложным методом установки. Терморегуляция счетчика намного ниже заявленных 95 градусов, как показывает практика уже при температуре выше 75, начинаются сбои в работе, при 80-85 зачастую полностью выходит из строя и выгорает элемент термозащиты. Комплектующие, отвечающие, за считывания показателей счетчика, на расстоянии, также, имеют ряд неисправностей: часто зависает встроенный модуль M-Bus, обрывается связь с приемником сигнала. Необходима постоянная ручная перезагрузка передатчика сигнала и настройка синхронизации с передатчиком. Срок службы батареи обычно не превышает двух - трех месяцев вместо заявленных 11 лет, это связано с низкой термозащитой, и как следствие перегрев батареи. Заявленная степень защиты корпуса счетчика ниже среднестатистической, среди аналогов, зачастую, сбое в счетчики происходят из-за плохо скрепленных частей, что необходимо проверять лично, перед монтажом изделия, в обязательном порядке, также, возможно, попадание пыли и песка что приведет к быстрой поломке ранее названных низкокачественных комплектующих. При установке самого счетчика тепла «Ultrameter» также зачастую происходят неисправности счетчика, поломки комплектующих деталей, повреждения тепловых сетей. Так называемая Multi-позиция монтажа так же не является оптимальной по качеству, удовлетворительно датчик работает только при горизонтальной установке, в вертикальном варианте часто происходят сбои приводящие к увеличению показателя потребляемого тепла. Измерения объема теплоносителя при помощи датчика расхода, путем пропускания ультразвуковых импульсов вдоль потока происходит достаточно хорошо. В отличие от обратного потока, который приводит не только к сбоям самого счетчика «Ultrameter» но и зачастую к поломке комплектующих, поэтому настоятельно рекомендуем, если вы всё-таки решитесь на его установку - то производить ее стоит только вдоль потока импульсов. Замена самих комплектующих по гарантии практически невозможна из-за их малого количества ввиду частой замены, а замена по гарантии самих счетчиков может происходить по максимальным срокам ввиду частых неисправностей. Наша компания не может рекомендовать данный счетчик для установки» (мова оригіналу) розміщеному на сайті t-oblik.com, роздруківка тексту з сайту міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.17) негативна інформація про лічильник тепла «Ultrameter» у стверджувальній формі?
		- Чи стверджується у наведеному вище тексті про низьку якість лічильника тепла «Ultrameter»?
		- Чи є негативна інформація про лічильник тепла «Ultrameter» та висловлювання про його низьку якість у вказаному тексті фактичним твердженням або оціночним судженням?
		За результатами проведення лінгвістичної (семитико-текстуальної) експертизи судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок від 30.03.2017 № 1794/16-39 згідно якого:
		1 (1, 2). У фрагментах тексту статті під заголовком «Счетчик тепла «Ultrameter» или «Скупой платит дважды», наведених в п. 1 (1, 2) дослідницької частини Висновку, міститься інформація негативного характеру про лічильник тепла «Ultrameter», зокрема про низьку якість даного пристрою.
		2 (3). У тексті статті під заголовком «Счетчик тепла «Ultrameter» или «Скупой платит дважды» містяться висловлювання, у яких інформація негативного характеру про лічильник тепла «Ultrameter», зокрема про низьку якість даного пристрою, викладена:
		-у текстовому фрагменті: «Счетчик, собран из деталей очень низкого качества, которые выходят из строя за считанные месяца, несмотря на невысокую цену.», - у формі фактичного твердження, а не оціночного судження;
		-у текстових фрагментах: «Терморегуляция счетчика намного ниже заявленных 95 градусов, как показывает практика уже при температуре выше 75, начинаются сбои в работе, при 80-85 зачастую полностью выходит из строя и выгорает элемент термозащиты.»; «Комплектующие, отвечающие, за считывания показателей счетчика, на расстоянии, также, имеют ряд неисправностей: часто зависает встроенный модуль М-Bus обрывается связь с приемником сигнала. Необходима постоянная ручная перезагрузка передатчика сигнала и настройка синхронизации с передатчиком. Срок службы батареи обычно не превышает двух - трех месяцев вместо заявленных 11 лет, это связано с низкой термозащитой, и как следствие перегрев батареи. Заявленная степень защиты корпуса счетчика ниже среднестатистической, среди аналогов, зачастую, сбое в счетчики происходят из-за плохо скрепленных частей, что необходимо проверять лично, перед монтажом изделия, в обязательном порядке, также, возможно, попадание пыли и песка что приведет к быстрой поломке ранее названных низкокачественных комплектующих.»; «...В отличие от обратного потока, который приводит не только к сбоям самого счетчика ««Ultrameter» но и зачастую к поломке комплектующих...»; - у формі фактичного твердження та оціночного судження;
		- у текстових фрагментах: «Также хочется предостеречь всех кто собирался установить данных счетчик о его низком качестве и необоснованно раскрученной рекламе сети интернет. Одно из них это  счетчик тепла «Ultrameter» - украинского производства...»; «Производители заявляют, что он имеет небольшой расход потребляемой энергии, полностью водонепроницаемый и термоустойчивый, но данные показатели очень трудно проверить, так как надежность данного счетчика оставляет желать лучшего.»; «При установке самого счетчика тепла «Ultrameter» также зачастую происходят неисправности счетчика, поломки комплектующих деталей, повреждения тепловых сетей.»; «Так называемая Multi-позиция монтажа также не является оптимальной по качеству, удовлетворительно датчик работает только при горизонтальной установке, в вертикальном варианте часто происходят сбои приводящие к увеличению показателя потребляемого тепла.»; «(...) замена по гарантии самих счетчиков может происходить по максимальным срокам ввиду частых неисправностей.» - у формі оціночного судження, а не фактичного твердження.
		Враховуючи, що відповідач заперечував той факт, що він є власником сайту на якому розміщено спірну інформацію, та є автором тексту спірної інформації, суд з метою забезпечення правильного вирішення господарського спору, ухвалою від 27.10.2015 у даній справі зобовязав адміністратора систем реєстрації та обліку доменних назв Компанію HOSTIQ.com.ua - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 надати суду інформацію стосовно власника веб-сайту http://t-oblik.com/, та належним чином завірені копії документів на підставі яких останній здійснив реєстрацію доменного найменування вказаного сайту t-oblik., та здійснює обслуговування вказаного веб-сайту, зокрема, але не виключно послуги хостінгу. А також, за наявної технічної можливості надати відомості щодо кількості відвідувачів вказаного веб-сайту.
		На виконання вимог ухвали суду від 27.10.2015 ФОП ОСОБА_2 надав, зокрема, інформацію про власника сайту t-oblik.com наступного змісту: «ОСОБА_3, ООО Т-Облік, email t-oblik@ukr.net». Також ФОП ОСОБА_2 надав відомості щодо кількості відвідувачів вказаного веб-сайту.
		Відповідач у справі також звертався до ФОП ОСОБА_2 щодо надання інформації на перелік питань, які зазначені у відповіді ФОП ОСОБА_2 наданій відповідачу, завірена копія якої міститься в матеріалах справи.
		У наданій відповіді ФОП ОСОБА_2 зазначає, зокрема, що він не може підтвердити той факт, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «Т-Облік»; що «ООО Т-Облік» - це ТОВ «Т-Облік» (код ЄДРПОУ 39230544).
		У п. 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» від 28.03.2007 № 01-8/184 вказано, що у разі розміщення інформації в мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного ознайомлення, особа, чиї права та законні інтереси порушені її поширенням, може подавати відповідні позовні вимоги до власника веб-сайту, на якому розміщена ця інформація. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до вимог статей 30 та 65 ГПК України від товариства з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер», яке на даний час адмініструє систему реєстрації та обліку доменних назв і адресу українського сегмента мережі Інтернет. Після здійснення заходів, пов'язаних з переделегуванням прав адміністрування, ці функції має здійснювати об'єднання «Український мережевий інформаційний центр». 
		Беручи до уваги вказаний пункт Інформаційного листа Вищого господарського суду України, суд ухвалою від 16.05.2017 у даній справі зобовязав Обєднання підприємств в галузі телекомунікацій, інформатизації та Інтернет «Український мережевий інформаційний центр» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 10, ідентифікаційний код 32735063) надати суду відомості щодо власника веб-сайту http//t-oblik.com/.
		В той же час, ухвала господарського суду Київської області від 16.05.2017 повернулась на адресу суду з довідкою про причини повернення: за закінченням терміну зберігання та інші причини.
		Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2017 у даній справі суд зобовязав Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 18, ідентифікаційний код 31306359) надати суду відомості щодо власника веб-сайту http://t-oblik.com/.
		На виконання вимог ухвали суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» надало відповідь від 07.06.2017 вих. № 58106, в якій зазначено, що товариство не має змоги надати інформацію щодо власника веб-сайту http://t-oblik.com/, у звязку з тим, що ТОВ «Хостмайстер» є адміністратором домену верхнього рівня - .UA. Доменне імя t-oblik.com є приватним доменним іменем другого рівня в домені .COM, адміністрування якого не відноситься до компетенції ТОВ «Хостмайстер».
		На підтвердження своїх вимог, позивач звернувся до Департаменту «Центр компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» щодо надання відомостей про реєстранта доменного імені t-oblik.com або інформацію про його встановлення.
		Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес» діє на підставі свідоцтва про акредитацію від 11.04.2016, яким підтверджено його компетентність у здійсненні функцій Центру компетенції адресного простору, що полягають у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, а також видачі довідок з відомостями про реєстранта доменного імені або інформації про його встановлення. Завірена копія свідоцтва міститься в матеріалах справи.    
		Консорціум «Український центр підтримки номерів і адрес» надав довідку від 31.05.2017 № 71/2017-ДР-ЦК, оригінал якої міститься в матеріалах справи, в якій, зокрема, зазначено, що власником веб-сайту: http://t-oblik.com/ є реєстрант доменного імені t-oblik.com  Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» (ідентифікаційний код: 39230544), якщо інше не визначене умовами договору між останнім та утримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній.
		У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що:
		- веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об'єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов'язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;
		- власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		У п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Матеріалами справи підтверджується факт поширення спірної інформації - статті під назвою (мовою оригіналу) «Счетчик тепла Ultrameter или «Скупой платит дважды» в мережі Інтернет на веб-сайті: http://t-oblik.com/.
		Судом встановлено, що автор спірної статті, поширеної на веб-сайті: http://t-oblik.com/, не вказаний.
		Також, матеріалами справи підтверджується, що власником веб-сайту: http://t-oblik.com/ є реєстрант доменного імені t-oblik.com  Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» (ідентифікаційний код: 39230544), тобто відповідач у справі. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
		Доказів того, що право на використання доменного імені t-oblik.com, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, переданого на договірних засадах інший особі та відповідач не здійснює наповнення сайту в будь-який спосіб будь-яким змістом, відповідач суду не надав. 
		За вказаних обставин, відповідач, як власник зазначеного сайту, відповідає за розміщену на ньому інформацію та за дотримання прав інших осіб при використанні сайту шляхом розміщення на ньому будь-якої інформації.
		З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача про те, що спірна інформація була поширена саме відповідачем в мережі Інтернет на веб-сайті: http://t-oblik.com/, власником якого він являється.
		Враховуючи, що згідно з положеннями ст. 277 Цивільного кодексу України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте він не надав суду належних та допустимих доказів того, що поширена ним спірна інформація про низьку якість пристрою  лічильника тепла «Ultrameter», яка (інформація) відповідно до висновку судового експерта в визначеній ним частині викладена у формі фактичного твердження, є достовірною, то суд дійшов висновку, що така інформація викладена у формі фактичного твердження є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, який вона була поширена.
		Відповідно до абз. 1 п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Оскільки поширення відповідачем спірної інформації відбулось в мережі Інтернет, тобто у відкритому доступі для її ознайомлення невизначеним колом осіб, поширена інформація стосується продукції, виробником якої є позивач у справі, є недостовірною, доказів протилежного суду не надано та порушує особисті немайнові права позивача на недоторканість ділової репутації, суд дійшов висновку про наявність повного складу юридичного правопорушення, наявність якого є підставою для задоволення позову. 
		Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявність усіх обставин в сукупності, що становлять юридичний склад правопорушення, на яке посилається позивач, суд дійшов висновку, що    вимоги позивача в частині визнання інформації про теплолічильники Ultrameter, поширену відповідачем в мережі Інтернет на веб-сайті http://t-oblik.com/ стосовно: «низької якості теплолічильника Ultrameter» недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканість ділової репутації; зобовязання відповідача спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про теплолічильник Ultrameter виробництва позивача (Україна) аналогічним способом  шляхом поширення через мережу Інтернет на веб-сайті http://t-oblik.com/ інформації наступного змісту: «Спростування. Шановні користувачі» Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» спростовує недостовірну інформацію, поширену на сторінці Інтернет  сайту (http://t-oblik.com/) щодо низької якості теплолічильника Ultrameter, як таку, що не підтверджена документально, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог у вказаній частині суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.
		Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, спричиненої позивачу поширенням недостовірної інформації в розмірі 500000 грн., то суд зазначає таке.
		Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди. 
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5).
		Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співрозмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності. 
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Положеннями ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4).
		Позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що внаслідок поширення недостовірної інформації йому було завдано моральної шкоди на суму 500000 грн. 
		За таких обставин, позивачем всупереч приписів ч. 1 ст. 33 ГПК України, не доведено тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 500000 грн., у звязку з чим позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними, недоведеними, необґрунтованими та непідтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.
		Відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відшкодування витрат зі сплати вартості за проведення судової експертизи покладається судом на сторін в рівних частинах.
		Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		вирішив:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Визнати інформацію про теплолічильники Ultrameter, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, 90, офіс 24-2, ідентифікаційний код 39230544) в мережі Інтернет на веб-сайті http://t-oblik.com/ стосовно: «низької якості теплолічильника Ultrameter» недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсей Груп» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А, кімната 20, ідентифікаційний код 37534118) на недоторканість ділової репутації. 
		3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, 90, офіс 24-2, ідентифікаційний код 39230544) спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про теплолічильник Ultrameter (Україна), виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсей Груп» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А, кімната 20, ідентифікаційний код 37534118) аналогічним способом  шляхом поширення через мережу Інтернет на веб-сайті http://t-oblik.com/ інформації наступного змісту: «Спростування. Шановні користувачі» Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» спростовує недостовірну інформацію, поширену на сторінці Інтернет  сайту (http://t-oblik.com/) щодо низької якості теплолічильника Ultrameter, як таку, що не підтверджена документально.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Облік» (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Кірова, 90, офіс 24-2, ідентифікаційний код 39230544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенсей Груп» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А, кімната 20, ідентифікаційний код 37534118) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат зі сплати судового збору, 2772 (дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн. витрат зі сплати вартості за проведення судової експертизи.
		5. В решті позову відмовити. 
		Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
		Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 Ю.В. Подоляк
		 
		 
		Дата підписання рішення 29.06.2017.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...