Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 699/268/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2017. Зареєстровано: 06.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2017.
Дата набрання законної сили: 27.06.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Апеляційний суд Кіровоградської області 
		№ провадження 11-кп/781/168/17 Головуючий у суді І-ї інстанції  
		Категорія 258-3 Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_1  
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 27.06.2017 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: 
		головуючого судді -  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі -  ОСОБА_4 , 
		з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
		захисників - адвокатів -  ОСОБА_6  та  ОСОБА_7 ,
		 обвинуваченого - ОСОБА_8 , розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький в режимі відеоконференції кримінальне провадження №22014250000000027 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників - адвокатів ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.10.2016 року, яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добрянка Пермської області (Російська Федерація), громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , останнє місце проживання  АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 258-3 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі і за ч.1 ст. 263-1 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі строком 9 (дев`ять) років. 
		Зараховано ОСОБА_8 у строк відбутого покарання термін попереднього ув`язнення з 05 серпня 2014 року по 06 жовтня 2016 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення до двох днів позбавлення волі, згідно з положеннями ч.5 ст. 72 КК України.
		 Стягнуто з ОСОБА_8 процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 10 654 грн.73 коп.
		Вирішено долю речових доказів по справі.
		Згідно вироку суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме участь у терористичній організації і сприяння діяльності терористичної організації, а також злочини, передбачені ч.1 ст. 263 КК України - носіння і зберігання без передбаченого законом дозволу вогнепальної зброї та ч.1 ст. 263-1 КК України - незаконна переробка вогнепальної зброї, за таких обставин.
		У період з травня 2014 року по 5 серпня 2014 року ОСОБА_8 на території м. Артемівськ (нині м. Бахмут) Донецької області, смт. Холми Корюківського району Чернігівської області і в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, діючи умисно з мотивів несприйняття діючої влади в Україні, за власною ініціативою брав участь у діяльності та сприяв діяльності самопроголошеної, так званої «Донецької народної республіки» (далі «ДНР»), утвореної у квітні 2014 року в м. Донецьку, яка у відповідності до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, основними завданнями якої є зміна меж території та державного кордону України у спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, вчинення на території України актів тероризму із застосуванням вогнепальної зброї, залякування населення, вбивство громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі. 
		У першій половині 2014 року ОСОБА_8 , який перебував на території Донецької області, будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні та прихильником протиправної діяльності «ДНР», підтримуючи злочинні дії, скоєні учасниками цієї терористичної організації, вирішив протидіяти діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні та стати представником політичного блоку терористичної організації «ДНР», обравши собі позивний «Чекіст».
		У травні 2014 року він, перебуваючи в складі «ДНР» і діючи від її імені, організував незаконне припинення на території м. Артемівська і Артемівського району Донецької області трансляції низки телеканалів українського телебачення та заміну мовлення українських телеканалів на російські. 
		Так, 8 травня 2014 року біля 20 год. 15 хв. ОСОБА_8 , діючи умисно на шкоду інформаційній безпеці України, у супроводі 2-х невстановлених слідством та озброєних вогнепальною зброєю осіб, пред`явивши посвідчення члена «ДНР» на своє ім`я, яке уповноважувало його діяти від імені цієї терористичної організації, висунув працівникам Артемівської радіотелевізійної станції Донецького філіалу концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення України, що знаходиться за адресою: м. Артемівськ, вул. Р. Люксембург, 54, вимогу виконати незаконні вимоги самопроголошеної «ДНР» до всіх ТВ-провайдерів на території «ДНР» і припинити мовлення вказаних в пред`явленій ним копії незаконної постанови від імені так званого співголови президії «ДНР» ОСОБА_10 каналів українського телебачення. 
		Виконуючи незаконні вимоги ОСОБА_8 , працівниками Артемівського ретранслятора 08.05.2014 року відключені два українських телеканали - «УТ-1» і «5 канал», а 10.05.2014 року представниками «ДНР» незаконно переналаштовано аналогові передатчики «УТ-1» на «НТВ», «5 канал» на «Ren TV» («Рен ТіВі»), «1+1» на «РТР планета», «Новий канал» на «ОРТ», «Інтер» на «Росія 24», що призвело до позбавлення мешканців м. Артемівськ Донецької області та прилеглих районів права перегляду українських програм, права доступу до інформації та становило загрозу інформаційній безпеці України. 
		У подальшому ОСОБА_8 у період з 08.05.2014 року до кінця травня-початку червня 2014 року з метою безперешкодної трансляції вищевказаних російських телеканалів забезпечував збройну охорону приміщення Артемівського ретранслятора шляхом виставлення незаконної «охорони» з числа озброєних представників «ДНР». 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 у червні і липні 2014 року збирав інформацію про місця знаходження (дислокацію) і пересування важкої військової техніки і особового складу Збройних Сил України (далі ЗСУ), що брали участь в проведенні антитерористичної операції (далі АТО) на території Донецької області, та передавав її представникам «ДНР», які використовували цю інформацію для здійснення протидії АТО. 
		Збір зазначеної інформації військового характеру обвинувачений здійснював через своїх інформаторів  жителів м. Артемівськ й інших міст Донецької області, використовуючи при цьому мобільні телефони з різними абонентськими номерами. 
		Так, 19.06.2014 року в 08 год. 18 хв. ОСОБА_8 , знаходячись на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, отримав вхідний дзвінок на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 від невстановленого представника «ДНР» на ім`я ОСОБА_11 з абонентським номером НОМЕР_2 , який знаходився в окупованому м. Слов`янську Донецької області, і в ході розмови повідомив останньому про те, що в цей день через смт. Ямпіль Краснолиманського району Донецької області пройшли танки в напрямку блокпоста, який розміщений на трасі в напрямку м. Красний Лиман і про те, що в с. Закітне Краснолиманського району йде бій. 
		20.07.2014 року о 12 год. 07 хв. обвинувачений, знаходячись в смт. Холми Корюківського району Чернігівської області, зателефонував зі свого номера телефону НОМЕР_1 невстановленому представнику «ДНР» з позивним « ОСОБА_12 » на № НОМЕР_3 , який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Донецьк, і повідомив про те, що в цей день через м. Артемівськ Донецької області зранку пройшло дві колони і частина техніки (13-15 танків) згрупувалась у кар`єрі при виїзді з Артемівська в напрямку м. Попасна Луганської області, а також про те, що приблизно в 11 год. 57 хв. через м. Артемівськ також пройшли установки «Град», 30 танків, 4 тягачі з ящиками, в яких знаходились снаряди. 
		20.07.2014 року о 13 год. 21 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи там же в смт. Холми, зателефонував з того ж свого телефону тому ж представнику «ДНР» з позивним « ОСОБА_12 » на той же номер телефону, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Донецьк, і повідомив про те, що у цей день через м. Артемівськ, окрім вже згаданої ним техніки, пройшло ще 50 самохідних артилерійських установок, та приблизно 30 танків згрупувалося в районі с. Трипілля Артемівського району. 
		21.07.2014 року об 11 год. 57 хв. обвинувачений, знаходячись там же в смт. Холми, зателефонував зі свого мобільного телефону із тим же номером на абонентський № НОМЕР_4 невстановленому представнику «ДНР» на ім`я ОСОБА_13 , який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка Донецької області, повідомивши про те, що в м. Артемівськ 21.07.2014 року в 11 год. 57 хв. по вул. Горбатого (правильна назва - Горбатова) в напрямку м`ясокомбінату і кар`єру пройшло 7 самохідних артилерійських установок і одна бойова машина піхоти.
		У цей же день о 19 год. 57 хв. обвинувачений, перебуваючи там же в смт. Холми, із того ж свого телефону № НОМЕР_1 передав вищевказаному представнику «ДНР» з позивним « ОСОБА_12 » на той же номер телефону, який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Торез Донецької області, інформацію про те, що в м. Красноармійськ Донецької області станом на 19 год. 57 хв. 21.07.2014 року на залізничну станцію прибув поїзд (состав) і вивантажує багато бронетехніки.
		25.07.2014 року о 22 год. 03 хв. ОСОБА_8 , знаходячись на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, із того ж телефону № НОМЕР_1 повідомив вище вказаному представнику «ДНР» на ім`я ОСОБА_13 на № НОМЕР_4 , який перебував в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка Донецької області, про те, що в м. Артемівськ станом на 22 год. 03 хв. 25.07.2014 року в кар`єрі стоїть бронетехніка, яка групується і вирушає в напрямку бойовиків.
		Через деякий час, о 22 год. 11 хв. обвинувачений з території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області зателефонував зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_5 на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_6 невстановленій особі на ім`я ОСОБА_14 , що знаходився в м. Артемівськ Донецької області, та одержав від нього інформацію про те, що в 17 год. 00 хв. і в 17 год. 20 хв. 25.07.2014 року по вул. Горбатова в м. Артемівськ, у бік від шахти ім. Володарського («Володарка») пройшло 2 колони техніки і на стару танкову бригаду направилось біля 5 танків, 10 бойових машин піхоти (у двох колонах), п`ять тягачів  вантажних автомобілів тягнули 122 мм гармати, 4 офіцерських «кунги» і 3 вантажівки «Урал» з військовослужбовцями ЗСУ (живою силою). Після цього о 22 год. 20 хв. він з території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області зателефонував зі свого № НОМЕР_1 вище вказаному представнику «ДНР» на ім`я ОСОБА_13 на (абонентський номер НОМЕР_4 ), який знаходився в підконтрольному «ДНР» Ясинуватському районі Донецької області, і передав йому ту саму інформацію про те, що в 17 год. 00 хв. і в 17 год. 20 хв. 25.07.2014 року по вул. Горбатова в м. Артемівськ в бік від шахти ім. Володарського («Володарка») пройшло 2 колони і на стару танкову бригаду пішло 5 танків, 10 бойових машин піхоти, п`ять автомобілів тягнули 122 мм гармати, 4 офіцерських «кунги» і 3 машини з військовослужбовцями, а також, що в 22 год. 15 хв. по вул. Леваневського в м. Артемівськ потягнули одну підбиту бойову машину піхоти на стару танкову базу для ремонту.
		Того ж дня о 22 год. 31 хв. ОСОБА_8 на № НОМЕР_5 знову з № 095-518-75-85 зателефонувала вищевказана особа на ім`я ОСОБА_14 , який передав інформацію про те, що в центрі м. Артемівськ станом на 22 год. 31 хв. 25.07.2014 року зупинились 3 танки і 1 бронетранспортер. Одразу ж після отримання цієї інформації о 22 год. 33 хв. він зателефонував із свого № НОМЕР_1 вищевказаному представнику «ДНР» на ім`я ОСОБА_13 на № НОМЕР_4 , що перебував на підконтрольній «ДНР» території Ясинуватського району Донецької області, і повідомив йому про те, що в центрі м. Артемівськ станом на 22 год. 33 хв. 25.07.2014 року зупинились 3 танки і 1 бронетранспортер, а також, що в м. Артемівськ на залізничну станцію пригнали 9 поїздів (составів), один з яких з контейнерами, а решта порожні. 
		Того ж дня о 22 год. 43 хв. ОСОБА_8 , з мобільного телефону № НОМЕР_1 передав представнику «ДНР» на ім`я ОСОБА_13 на телефон з номером НОМЕР_4 , який знаходився в підконтрольному «ДНР» Ясинуватському районі Донецької області, інформацію про те, що в м. Артемівськ по вул. Горбатова з боку кар`єра вверх, в бік залізничного вокзалу станом на 22 год. 43 хв. 25.07.2014 року рухається 10 танків та 7 бойових машин піхоти. 
		Того ж дня о 23 год. 46 хв. обвинувачений зателефонував зі свого телефону з номером НОМЕР_5 на номер телефону НОМЕР_7 невстановленій особі на ім`я ОСОБА_15 , який перебував у м. Артемівськ Донецької області, та одержав від того інформацію про те, що по м. Артемівськ рухається 17 самохідних артилерійських установок і 5-6 танків. Одразу ж після отримання цієї інформації в 23 год. 49 хв. обвинувачений з використанням мобільного телефону № НОМЕР_1 передав вказаному представнику «ДНР» на ім`я ОСОБА_13 на № НОМЕР_4 , який знаходився в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка Донецької області, раніше отриману інформацію про те, що в м. Артемівськ станом на 23 год. 49 хв. 25.07.2014 року заїхало 17 самохідних артилерійських установок та 5-6 танків. 
		Крім того, ОСОБА_8 у вересні-жовтні 2011 року придбав у ОСОБА_16 самозарядний мисливський 7,62-мм карабін «Сайга-МК», заводський номер НОМЕР_8 і, переоформивши його на себе в органах дозвільної системи ГУ МВС України в Донецькій області, одержав 6.10.2011 року дозвіл № НОМЕР_9 на право зберігання та носіння зазначеної зброї. 
		У період з 6 жовтня 2011 року по 5 серпня 2014 року невстановленою особою без передбаченого законом дозволу здійснено за невстановлених обставин перероблення зазначеного карабіну шляхом видалення штифта, фіксуючого дульне гальмо-компенсатор, у зв`язку з чим карабін набув властивостей багатоцільової нарізної вогнепальної зброї.
		Зазначену вище багатоцільову нарізну вогнепальну зброю, тобто карабін «Сайга-МК» заводський номер НОМЕР_8 , без передбаченого законом дозволу ОСОБА_8 переніс на місце свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу умисно зберігав його до 5 серпня 2014 року. 
		Крім того, ОСОБА_8 у вересні 2006 року придбав при невстановлених обставинах газовий пістолет «Маузер-Верке» («Mauser-Werke») калібру 9 мм Р.А. заводський № НОМЕР_10 . 04.09.2006 року Артемівським міськвідділом УМВС України в Донецькій області йому видано дозвіл № НОМЕР_11 на право зберігання та носіння вказаної вище газової зброї, дія якого продовжувалась тим же міськвідділом у вересні 2009 року та вересні 2012 року. 
		У період з 4 вересня 2012 року по 5 серпня 2014 року обвинувачений, без передбаченого законом дозволу та за невстановлених слідством обставин, здійснив перероблення вказаного газового пістолету, внісши саморобним способом в його конструкцію зміни шляхом видалення захисного елементу (перетинки) з каналу ствола, у зв`язку з чим пістолет втратив властивості, притаманні газовій зброї і став гладкоствольною вогнепальною зброєю, придатною для стрільби шумовими та газовими патронами калібру 9 мм Р.А. (або їм подібним), патронами, спорядженими кулею «несмертельної дії» калібру 9 мм, а також патронами роздільного заряджання (куля, картеч, шріт та інші діаметром до 7 мм), використовуючи при цьому штатні газові чи холості патрони калібру 9 мм. 
		Зазначену вище гладкоствольну вогнепальну зброю - пістолет «Маузер-Верке» № НОМЕР_10 ОСОБА_8 , без передбаченого законом дозволу, переніс за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де без передбаченого законом дозволу умисно зберігав до 5 серпня 2014 року. 
		05 серпня 2014 року зазначені вище багатоцільова нарізна вогнепальна зброя - 7,62-мм карабін «Сайга-МК» заводський номер НОМЕР_8 та гладкоствольна вогнепальна зброя - пістолет «Маузер-Верке» калібру 9 мм Р.А. заводський № НОМЕР_10 , виявлені і вилучені у ОСОБА_8 під час проведення обшуку за вищевказаним місцем його тимчасового проживання в АДРЕСА_2 .
		У своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить скасувати вирок суду першої інстанції через невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.1 ст. 258-3 КК України на 14 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України на 7 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 263-1 КК України на 7 років позбавлення волі та на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 14 років позбавлення волі.
		 Свої доводи прокурор мотивує тим, що судом при ухваленні вироку не враховано те, що обвинувачений свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України не визнав, навіть після підтвердження її доказами в ході судового розгляду, що в свою чергу, характеризує обвинуваченого з негативного боку, як особу, яка не усвідомила суспільну небезпечність свого діяння, не розкаялася у вчиненому, що значно підвищує ступінь його суспільної небезпеки.
		 Вказує і на те, що суд першої інстанції недостатньо оцінив суспільну небезпечність особи обвинуваченого, який вчиняв умисні дії сприявши діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом відключення трансляції українських телеканалів та збору інформації про місця знаходження і пересування важкої військової техніки і особового складу Збройних сил України, в ході досудового розслідування та судового розгляду систематично вводив суд в оману, надаючи неправдиві показання, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення.
		Тому, на думку прокурора ОСОБА_8 необхідно призначити більш суворе покарання, з метою його виправлення та понесення покарання, що відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та його суспільній небезпечності.
		У своїй апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_17 в інтересах обвинуваченого просить скасувати даний вирок суду першої інстанції і на підставі п.5 ч.1 ст. 407 та ст. 417 КПК України, закрити кримінальне провадження, оскільки наявні обставини, передбачені ст. 284 КПК України, а саме через відсутність в діяннях ОСОБА_8 складу вказаних злочинів та не встановлені достатні і належні докази для доведення його винуватості в суді, та вичерпані всі можливості їх отримання.
		При цьому вказує на те, що не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині кваліфікації дій ОСОБА_8 за ст.ст. 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України, оскільки згідно з протоколами обшуку від 05.08.2014 року всі вилучені предмети, у т.ч. предмети схожі на пістолет «Маузер», карабін «Сайга-МК», набої (т.1, а.с.42-44, 87-99) були вилучені, упаковані та опечатані бирками з підписами понятих, проте згідно висновку судово-балістичної експертизи (т.2, а.с.77-78), вилучені предмети надійшли на експертизу в пакуванні опечатаному іншими бирками без підписів понятих. Тому вважає, що у період між вилученням та проведенням експертизи має місце незаконне розпакування вилучених предметів з подальшим втручанням у їх конструкцію та заміною частини набоїв невстановленими особами.
		 Також, захисник заперечує кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ст. 258-3 ч. 1 КК України, оскільки згідно показань обвинуваченого, його участь в подіях на території Артемівської радіотелевізійної станції була обумовлена виключно бажанням відвернути можливість підриву станції невстановленими особами та уникнення можливості настання людських жертв внаслідок цього.
		   Всі виконані записи та надані ним «документи» є нелегітимними (зфальшованими) та обумовлені виключно намірами запобігання непоправних наслідків, внаслідок реалізації погроз невстановлених осіб підірвати станцію.
		   При цьому, його підзахисний не вчиняв дій спрямованих на вчинення погроз, заподіяння шкоди життю чи здоров`ю громадян, зброї при собі не мав.
		   З приводу обвинувачення з надання ОСОБА_8 невстановленим особам інформації з обмеженим доступом за допомогою телефону вказує на те, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав висновок фоноскопічної експертизи від 29.10.2014 року недопустимим доказом (т.2, а.с.46-67). А згідно вироку суду першої інстанції, у висновку почеркознавчої експертизи, експерт не дав підтвердження про автора наданих на дослідження текстів. 
		   Сам же ОСОБА_8 заперечив у суді розмови по телефону саме такого змісту, який йому інкримінує сторона обвинувачення, вказавши на те, що він не є автором вилучених текстів. 
		   Також, захисник вказує і на те, що до суду надано ряд клопотань про недопустимість доказів, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, але їх не розглянуто судом першої інстанції та вони не отримали належної оцінки при постановленні вироку.
		   Разом з тим, своєї вини в інкримінованих злочинах ОСОБА_8 не визнає, оскільки він не вчиняв жодних протиправних дій. Тому, захисник стверджує, що в діях його підзахисного відсутній склад злочинів, передбачених ст.ст. 258-3 ч.1, 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України, оскільки належними доказами це не підтверджено, натомість має місце очевидна наявність не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості його підзахисного і вичерпані всі можливості їх отримання.
		Захисник - адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку районного суду таскасувати вказаний вирок суду першої інстанції, ухваливши при цьому виправдувальний вирок, яким виправдати ОСОБА_8 за ст.ст. 258-3 ч.1, 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України та закрити кримінальне провадження.
		 Вказує, що дане кримінальне провадження розглянуто з порушенням територіальної підсудності, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст. 258-3 КК України, який інкримінований слідством ОСОБА_8 за обвинуваченням вчинено на території м. Артемівськ Донецької області та об`єктивна сторона якого тісно пов`язана з даною територією, є найтяжчим, а тому дану справу потрібно було розглядати за місцем скоєння цього злочину. 
		 Також він вважає, що судом порушено право  ОСОБА_8 на захист, оскільки всупереч його волі, суд весь час намагався призначити йому іншого захисника, усунувши адвоката ОСОБА_6 від даної справи. У матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_8 про відмову від призначеного йому за рахунок держави захисника. Своїми ухвалами колегія суддів необґрунтовано відмовляла ОСОБА_8 у задоволенні заяви про відвід захисників за призначенням.
		 Вказує і на те, що суд першої інстанції вживав заходів для тиску на нього шляхом спроб притягнути захисника до дисциплінарної відповідальності, а також до адміністративної відповідальності директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Черкаській області, через його відмову виконувати незаконні ухвали суду про примусове залучення захисника за призначенням.Також він вважає, що обвинувачення ОСОБА_8 в його участі в терористичній організації та сприянні діяльності терористичної організації є помилковим, оскільки жодним нормативно -правовим актом не визначено списку організацій Донецької чи Луганської областей, які були б визнані терористичними хоча б однією державою або міжнародною організацією.
		 Таким чином, інкримінуючи ОСОБА_8 участь у терористичній організації «ДНР», стороною обвинувачення не доведено та суду не надано належних і допустимих доказів щодо визнання вказаної організації терористичною відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», та якими б встановлювався юридичний факт визнання самопроголошених «республік» - терористичними організаціями.
		 Обвинувачений ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї, також просить скасувати вирок суду першої як незаконний та винесений зі значними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства. 
		 При цьому, обвинувачений вказує на те, що на його думку вказаний вирок постановлено незаконним складом суду, оскільки його клопотання про зміну підсудності 15.12.2015 року розглянуто колегією суддів апеляційного суду Черкаської області у складі суддів ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , котрі приймали участь у розгляді кримінального провадження №22014250000000027 в період досудового розслідування та згідно вимог ч.1 ст. 76 КПК України не мали права брати участь у цьому провадженні та згідно ч.1 ст. 80 КПК України зобов`язані були заявити самовідвід.
		 Також, вказує і на те, що його та захисника ОСОБА_6 належним чином не повідомили завчасно про дату та місце розгляду даного клопотання, чим істотно порушили його право на захист та вимоги кримінального процесуального закону в частині того, що згідно ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, а враховуючи що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 258  3 КК України, у вчиненні якого його обвинувачують, місце вчинення його м. Артемівськ Донецької області, однак колегія суддів Апеляційного суду Черкаської області на його думку грубо порушила вимоги ст. 34 КПК України і 15.12.2015 року постановила ухвалу, якою не направила подання на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а надіслала його на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси, що є підставою для скасування ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 15.12.2015 року, що у свою чергу тягне за собою скасування даного вироку суду від 06.10.2016 року, оскільки не вирішено питання про направлення кримінального провадження для розгляду по підсудності в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, тобто до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.
		 Свої доводи обґрунтовує і тим, що весною 2014 року в деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей відбувались події, під час яких створювались незаконні збройні формування. З метою недопущення таких подій в м. Артемівську він координував свої дії з працівниками МВС та СБУ. Отримавши у травні 2014 року інформацію про те, що невідомі особи погрожують підірвати телерадіовишку у випадку, якщо не будуть відключені українські телеканали, він вирішив зімітувати, що діє від імені «ДНР», для чого, використовуючи бланк за підписом нібито ОСОБА_21 , виготовив постанову, на якій хтось із його знайомих поставив відбиток якоїсь печатки. Разом з двома особами, прізвищ яких не пам`ятає, один із яких мав при собі пістолет, тому що працював охоронцем, він 08.05.2014 року на автомобілі, в якому знаходився його мисливський карабін «Сайга», прибув на територію Артемівської радіотелевізійної станції і запропонував працівникам відключити мовлення кількох телевізійних каналів, залишивши при цьому вищевказану постанову. Ці дії він вчинив на випадок того, якщо якісь особи зі складу незаконних збройних формувань будуть пред`являти претензії з приводу того, що на території м. Артемівськ і району продовжується трансляція українських телеканалів, то працівники станції могли послатись на цю постанову, в якій йшлось про відключення тільки декількох телеканалів, які не користувались великим попитом у місцевого населення. У зв`язку з тим, що охоронна організація, яка повинна була забезпечувати охорону станції, усунулась від виконання своїх обов`язків, він дійсно на протязі певного часу забезпечував її охорону з числа небайдужих жителів міста, які не належали до ДНР і не були озброєними під час здійснення охорони.
		 Крім того, він в установленому законом порядку придбав у ОСОБА_16 мисливський карабін «Сайга», а також у невідомої особи газовий пістолет «Маузер», які зареєстрував у дозвільній системі органів МВС України на своє ім`я та разом зі штатними набоями до них зберігав на території Донецької області, де проживав, а також на інших територіях, де перебував у зв`язку з роботою. До цієї зброї він не вносив ніяких конструктивних змін і її неодноразово перевіряли працівники правоохоронних органів під час перереєстрації та при пересіченні блокпостів. 
		 Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, натомість заперечив задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисників, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали свої апеляційні скарги та апеляційну скаргу захисника  адвоката ОСОБА_9 , проте заперечили задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг прокурора, обвинуваченого та його захисників колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
		 Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 06.10.2016 року районним судом постановлено вирок без участі захисника  адвоката ОСОБА_6 (т.11 а.п.132-134), а копії вироку у той же день вручені лише обвинуваченому та прокурору, а 11.10.2016 року вручено захиснику ОСОБА_17 (т.11 а.п.155-156). Також районним судом листом від 03.11.2016 року відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого від 31.10.2016 року з проханням надіслати копію вироку його захисникові ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що чинним законодавством не передбачено надіслання копій судових рішень особам, які не є учасниками судового провадження (т.11 а.п.207-209). Однак, на письмове клопотання самого захисника ОСОБА_6 , яке надійшло до Придніпровського районного суду м. Черкаси 07.11.2016 року, листом суду від 11.11.2016 року йому направлено копію даного вироку суду від 06.10.2016 року щодо ОСОБА_8 . Згідно долучених захисником до скарги копії листа суду від 11.11.2016 року та копії поштової кореспонденції вбачається, що копію даного вироку він отримав лише 22.11.2017 року, а відповідно поштової квитанції, свою апеляційну скаргу від 21.12.2016 року № 8457/1-Р, направив до Придніпровського районного суду м. Черкаси 22.12.2016 року, тобто протягом тридцяти днів з моменту отримання копії судового рішення, та яку отримано судом 26.12.2016 року, згідно штампу суду на самій скарзі. Тому за вказаних обставин на думку колегії суддів є достатні підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 та поновлення йому строку на апеляційне оскарження даного вироку суду, оскільки ним пропущено цей строк з поважних причин. 
		Так, згідно із ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг. Проте, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого, а також якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Перевіряючи матеріали даного кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які у відповідності до п. 2 ч. 2ст. 412 КПК Україниє безумовною підставою для скасування судового рішення.
		Так, п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України передбачено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.
		Згідно із вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. 
		Законним є склад суду, який утворений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, щодо кількості суддів, з додержанням процедури визначення судді (колегії суддів) у конкретному судовому провадженні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення.
		У практиці Європейського суду недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Такі порушення, зокрема, констатовано в рішеннях«Фельдман проти України»від 08 квітня 2010 року,«Лавенс проти Латвії» від 28 листопада 2002 рокута в інших.
		Важливою обставиною, що впливає на законність складу суду, є додержання процедури визначення судді (колегії суддів) для конкретного судового провадження. 
		Визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України здійснюється автоматизованою системою документообігу суду, щостворює правові передумови для формування законного складу суду, який забезпечуватиме право на справедливий розгляд і вирішення справи незалежним та неупередженим судом.
		Однак суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 не дотримався зазначених вимог закону.
		Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що 15.12.2015 року до Придніпровського районного суду м. Черкаси з Апеляційного суду Черкаської області після зміни підсудності надійшло кримінальне провадження №22014250000000027 стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 263 ч.1, 263-1 ч.1 КК України (т.8 а.п.1-2).
		Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням, в якому зазначив про те, що кримінальне провадження за його звинуваченням надійшло до Придніпровського районного суду м. Черкаси з порушенням правил підсудності (т.8 а.п.26,93-101). Вказавши на те, що 08.12.2015 року при вирішенні Апеляційним судом Черкаської області питання щодо визначення підсудності та направлення кримінального провадження до іншого суду задоволено самовідводи суддів ОСОБА_22 , ОСОБА_23 і ОСОБА_24 з підстав, передбачених ч.1 ст. 76 КПК України, тому що 17.10.2014 року суддя ОСОБА_23 розглядав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про продовження ОСОБА_8 терміну тримання під вартою, 14.07.2015 року суддя ОСОБА_24 розглядав апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою, а 15.08.2015 року суддя ОСОБА_22 розглядала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу (т.7 а.п.226).
		Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11.12.2015 року задоволено самовідвід судді ОСОБА_25 на підставі ст. 76 КПК України, тому що він розглядав апеляційну скаргу на продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою (т.7 а.п.233).
		Ухвалою цього ж суду від 14.12.2015 року задоволено самовідвід судді ОСОБА_26 з підстав, передбачених ч.1 ст. 76 КПК України, тому що 15.12.2014 року суддя ОСОБА_26 розглядав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді про продовження ОСОБА_8 терміну тримання під вартою (т.7 а.п.240).
		Таким чином, трьома ухвалами апеляційного суду встановлено, що згідно з застереженнями, які містяться у ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, тому задоволено заяви про самовідвід п`яти суддів, які брали участь у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 під час досудового розслідування.
		Натомість, ухвалою колегії апеляційного суду Черкаської області від 15.12.2015 року, до складу якої входив суддя ОСОБА_18 , змінено підсудність і дане кримінальне провадження для розгляду направлено до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
		При цьому суддя апеляційного суду ОСОБА_18 , як головуючий у складі колегії суддів 12.02.2015 року розглядав скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді про продовження строку його тримання під вартою, отже також брав участь у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 під час досудового розслідування (т.8 а.п.27-29).
		Ця обставина не була доведена до відома складу колегії апеляційного суду, яка постановила ухвалу 15.12.2015 року, тому що ні обвинувачений, ні його захисник не брали участі в судовому засіданні і не були ознайомлені із складом судової колегії. З матеріалів кримінального провадження (т.7 а.п.242) вбачається, що обвинуваченому, який утримується під вартою, та захиснику, який проживає за межами Черкаської області, письмове повідомлення про розгляд подання про направлення кримінального провадження для розгляду до іншого суду на 10.00 год. 15.12.2015 року надіслано в цей же день, тобто 15.12.2015 року.
		24.12.2015 року у підготовчому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , вказавши на вищезазначені порушення, вважав що дане кримінальне провадження надійшло до Придніпровського районного суду м. Черкаси з порушенням підсудності і заявив клопотання знову направити кримінальне провадження до апеляційного суду Черкаської області для визначення підсудності, оскільки вважає, що він був позбавлений можливості брати участь в судовому засіданні і висловлювати свої доводи і заявляти відвід суддям, які на його думку, підлягають відводу (т.8 а.п.97-98).
		Щоб не допускати спорів про підсудність та для забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів Придніпровського районного суду м. Черкаси своєю ухвалою від 24.12.2015 року направила дане кримінальне провадження до апеляційного суду Черкаської області для розгляду його клопотання про визначення підсудності (т.8 а.п.99-101).
		Згідно довідки про автоматизований розподіл справи від 29.12.2015 року, матеріали кримінального провадження після надходження до апеляційного суду розподіленні судді доповідачу ОСОБА_20 , а членами колегії визначено суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_25 (т.8 а.п.109).
		Не зважаючи на це, суддя апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_20 , у порушення вимог ч.2 ст. 34 КПК України, якою передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується виключно колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції, одноособово, а не у складі колегії суддів, постановив ухвалу від 11.01.2016 року (т.8 а.п.116), якою повторно направив дане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
		Таким чином, порушено процедуру розгляду справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону, що свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального законуі є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції відповідно до п.1 ч.1 ст. 415 КПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий судовий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої ст. 412 цього Кодексу.
		Оскільки,вирок суду скасовується через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду, колегія суддів з урахуванням вимог ч.2 ст. 415 КПК України, не входить вобставини та суть якприйнятого рішення так і доводів апеляційних скарг, при цьому не вирішує наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
		Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно усунути допущені порушення вимог КПК України вказані в ухвалі суду, всебічно перевірити правильність правової кваліфікації діяння, які інкримінуються обвинуваченому, перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах як прокурора так і обвинуваченого і його захисників, та дати їм відповідну правову оцінку, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин кримінального провадження і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване судове рішення, відповідно до вимог процесуального та матеріального законів. 
		За таких обставин апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників - адвокатів ОСОБА_9 і ОСОБА_6 підлягають задоволенню частково.
		Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,- 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Поновити захиснику - адвокату ОСОБА_6 пропущений строк на апеляційне оскарження вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.10.2016 року щодо ОСОБА_8 . 
		Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників - адвокатів ОСОБА_9 і ОСОБА_6 - задовольнити частково.
		Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.10.2016 року щодо ОСОБА_8  - скасувати.
		Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження №22014250000000027 щодо ОСОБА_8 у Придніпровському районному суді м. Черкаси, в іншому складі суддів.
		 Продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 серпня 2017 року.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.    
		Судді:
		ОСОБА_1      ОСОБА_2  ОСОБА_3 .
		Згідно з оригіналом:
		Суддя Апеляційного суду 
		Кіровоградської області                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...