Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/10920/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2017. Зареєстровано: 12.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2017.
Дата набрання законної сили: 06.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 554/10920/16-ц  Номер провадження 22-ц/786/1861/17Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В.  Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 липня 2017 року м. Полтава 
		  Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :
		Головуючого судді : Абрамова П.С. 
		Суддів : Дорош А.І. Триголова В.М.
		При секретарі: Радько О.М.,
		За участю: представника позивача ОСОБА_2, 
		представника відповідача ОСОБА_3, 
		третьої особи ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною  скаргою  ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 
		на рішення Октябрського районного суду м. Полтави травня 2017 року 
		в справі за позовом ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 до ОСОБА_5, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, з участю третьої особи: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неповнолітньою особою. 
		В С Т А Н О В И Л А :
		В грудні 2016 року  ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 звернулася до суду з вказаним позовом зазначала, що 2.12.2015 року її сину, який перебував на навчанні в гімназії №6 в м. Полтаві, неповнолітнім ОСОБА_6 завдано тілесних ушкоджень.
		Тому прохала стягнути на її користь  заподіяні  матеріальні та моральні збитки. 
		Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25 травня 2017 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 2100 грн., моральну шкоду в розмірі 8000 грн. та судовий збір в сумі 1280 грн.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_5 прохав рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказував, що  судом не встановлено, яким саме чином було завдано шкоди неповнолітньому та хто в цьому винуватий, хто був ініціатором події, не враховано характеристику потерпілого, який характеризується негативно., невірно місцевий суд визначив розмір моральної шкоди, та не враховано майновий стан апелянта, наявність на утриманні неповнолітніх дітей. Неналежним чином суд дослідив докази наявні в справі, невірно визначив розмір судового збору не врахувавши принцип пропорційності. Не врахував суд ту обставину, що конфлікт мав місце під час навчального процесу, та що відповідальність повинна бути покладена саме на навчальний заклад.
		Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення скарги. 
		Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що 02 грудня 2015 року ОСОБА_8, 2006 року народження, перебуваючи на території гімназії № 6 у м. Полтаві, отримав тілесні ушкодження від однокласника ОСОБА_6,2006 року народження. 
		Згідно висновку експерта № 806 від 03.06.2016 року, тілесні ушкодження у вигляді підвивиху куприку, яке отримав ОСОБА_8, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. 
		З даного приводу були внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12016170040000409 від 03.03.2015р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України. 
		В ході розслідування встановлено, що 02.12.2015 року близько 13:00 год., коли діти знаходилися в школі, а саме була перерва, до ОСОБА_6 підбіг ОСОБА_8. ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_8 двома руками в область грудної клітки, та від цього удару ОСОБА_8 впав. 
		19.07.2016 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170040000409 року, кваліфіковане за ч.2 ст. 125 КК України та закрито у зв'язку з недосягнення ОСОБА_6 віку кримінальної відповідальності.
		Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.09.2016 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 14 листопада 2016 року,  батька  ОСОБА_6 - ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 184 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 170 грн. 
		 
		Також місцевий суд правильно  встановив, що в зв'язку з даними подіями, на лікування потерпілого року ОСОБА_8 було  витрачено 2100 грн. (лікування полягало у  проведенні психокорекційної роботи психологом,  а. с. 20-26).
		       Потерпілому було завдано і моральну шкоду, розмір якої судом було визначено в 8000 грн. 
		     Згідно з вимогами ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.  
		Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Наявність травми,  як фізичної так і психологічної, свідчить про наявність як фізичних, так і душевних страждань. Останні зокрема полягають у порушенні звичайного ритму життя позивача. 
		Розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому  суд  має  виходити  із  засад розумності,  виваженості  та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.
		Колегія суддів вважає, що визначена за даними подіями моральна шкода в сумі 8000 гривень  є розумною  та обґрунтованою.
		Доводи апеляційної скарги в частині невірного визначення судом заподіяної позивачу матеріальної  шкоди та моральної шкоди (потерпілому )  та неврахування судом всіх  наданих сторонами доказів  висновків місцевого суду не спростували. 
		В ході апеляційного розгляду справи апелянт не заперечував, що   потерпілий отримав шкоду саме внаслідок дій його сина.
		Матеріалами справи, відсутність вини малолітнього ОСОБА_6 не  підтверджується.
		Позивачі у справі погодилися  з вказаним розміром матеріальної та моральної шкоди, та судове рішення не оскаржували.
		Згідно з вимогами ст. 11,57-66 ,212 ЦПК України  особа, яка бере участь в справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Суд оцінює належність, допустимість достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
		Сторонам належним чином було роз'яснено їх    процесуальні права, попереджено про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій  та цими правами сторони розпорядилися диспозитивно.
		При розгляді справи суд виступає незалежним та неупередженим  і  не віддає перевагу жодній із сторін процесу (вимоги ст. 6 Європейської конвенції, в тому числі і щодо роз'яснення сторонам процесуальних наслідків вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій). 
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем на власний розсуд визначено склад відповідачів. В ході судового розгляду справи сторонам роз'яснювалися процесуальні права, однак  жодних клопотань про залучення у справі співвідповідачів та третіх осіб сторони не заявляли.
		Цивільно - процесуальне законодавство не передбачає право суду апеляційної інстанції вирішувати питання про залучення до участі в справі  інших осіб.
		В ході апеляційного розгляду справи представник позивачів зробив заяву про те, що вони вважають належним відповідачем саме батька ОСОБА_6, а не навчальний заклад. 
		Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. 
		Згідно з положеннями ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
		Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди. Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.
		Так, згідно ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. 
		Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. 
		Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. 
		Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов'язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду. 
		В силу ч. 1 ст. 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
		Даючи оцінку доводам апеляційної скарги колегія суддів, виходячи з вище встановлених обставин приходить до висновку  про  причинно-наслідковий зв'язок між винними та протиправними діями малолітньої особи ОСОБА_6 та, заподіянням ним шкоди - ушкодження здоров'я ОСОБА_8.
		Підставою притягнення батьків до цивільно-правової відповідальності за правопорушення, вчинені неповнолітніми дітьми, виступає їх власне правопорушення, під яким слід розуміти винне, протиправне невиконання покладених на них обов'язків щодо належного виховання дітей. 
		Як зазначено вище вина   відповідача у неналежному вихованні сина ( за даним фактом) встановлена в порядку адміністративного провадження та доведенню при розгляді даної справи не підлягає. 
		Згідно з вимогами ч.ч.1,2 ст. 150 СК України на батьків покладається обов'язок виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний моральний розвиток.
		      Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що ОСОБА_6  професійно займається класичною боротьбою (греко- римською), а його батько є тренером та Президентом даної федерації.
		У відповідності з вимогами ч.2 ст. 19 ЦК України способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
		Таким чином, професійно займаючись спортом будучи фізично розвинутим  малолітня особа повинна була усвідомлювати наслідки вчинення певних дій, а батько зобов'язаний був належним чином виховувати сина  , особливо в питаннях самозахисту. 
		Крім того матеріалами справи не встановлено факт наявності загрози для життя і здоров'я ОСОБА_6 від дій ОСОБА_8.
		Таким чином доводи апеляційної скарги про  наявність самозахисту, який виключає цивільно правову відповідальність є безпідставними.
		         Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування шкоди місцевий суд не врахував, що вказані події відбулися у навчальному закладі, працівники якого зобов'язані були забезпечити  належний нагляд за дітьми та вживати необхідних заходів для уникнення ситуацій, особливо щодо заподіяння шкоди під час перебування дитини в навчальному закладі. Зазначений обов'язок навчальним закладом не виконаний. За низький рівень виховної роботи  батьками навчальний заклад відповідальності нести не може.
		Виходячи з вищевикладеного, застосуванню у даній справі підлягають положення ч. 4 ст. 1178 ЦК України, оскільки доведено, що малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків, яка полягає у недостатньому здійсненні виховання щодо поваги прав інших осіб, духовного та морального розвитку, так і з вини навчального закладу, який не забезпечив необхідного нагляду за дитиною. 
		    Так як позовні вимоги пред'явлені лише до батьків малолітньої особи, визначаючи частку їх відповідальності, апеляційний суд виходить з того, що основний обов'язок по вихованню дитини покладається саме на батьків, а тому визначає його на рівні 70 відсотків.
		     В зв'язку з чим рішення місцевого суду підлягає зміні,  присуджені місцевим судом суми підлягають зменшенню до 70 %. Зокрема розмір стягнутої з ОСОБА_5 матеріальної шкоди з 2100 грн. до 1470 грн., моральної шкоди з 8000 грн. до 5600 грн.
		     Підлягає коригуванню і розмір присуджених судових витрат.
		      В порядку ст. 88 ч. 1, 5 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позивачі прохали стягнути 30 000 грн. моральної шкоди, та 2100 грн. матеріальної шкоди, а судами позов задоволено лише на 31,5 % то судові витрати підлягають до задоволенню пропорційно 1280х31,5 % = 403 грн. 20 коп.
		Керуючись ст. 303,307, ч.3,4 ч.1 ст. 309 , 316, 317,319  ЦПК України колегія суддів, - 
		 
		 
		В И Р І Ш И Л А :
		Апеляційну  скаргу  ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 задовольнии частково.
		Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня травня 2017 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_5 матеріальної шкоди з 2100 грн. до 1470 грн., моральної шкоди з 8000 грн. до 5600 грн., судових витрат до 403 грн. 20 коп.
		В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 травня 2017 року залишити без змін.
		Рішення може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
		Головуючий суддя:     /підпис/ П.С. Абрамов
		Судді : /підпис/ А.І. Дорош /підпис/ В.М. Триголов
		З оригіналом згідно:
		Суддя апеляційного суду Полтавської області         ___________ П.С. Абрамов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...