Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/1893/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2017. Зареєстровано: 21.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2017.
Дата набрання законної сили: 19.09.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 18.07.2017 Справа № 554/1893/15-ц 
		                                                               Провадження № 2/554/2602/2017
		                                                          
		                                                 
		                                                   РІШЕННЯ
		                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 липня 2017 року                                    м. Полтава
		Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
		головуючого судді     - Чуванової А.М.,
		при секретарях      - Мороз Ю.Є.(Юркіній), Садошенко М.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до громадської спілки «Останній бастіон» про спростування інформації та стягнення моральної шкоди; третя особа: Управління у Полтавській області Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю»,-
		                                             ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом до громадської спілки «Останній бастіон» про спростування інформації та стягнення моральної шкоди, в якому просить визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 - керівника Управління у Полтавській області Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю» - інформацію, яка була поширена відповідачем ГС «Останній бастіон» на своєму сайті в мережі Інтернет у статтях: ««ІНФОРМАЦІЯ_1», ««ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3»; зобов'язати відповідача на своєму сайті в мережі Інтернет спростувати інформацію, викладену у зазначених статтях, стосовно керівника Управління у Полтавській області Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю» ОСОБА_2, щодо надання ним матеріалів та інформації для статей ««ІНФОРМАЦІЯ_1» та ««ІНФОРМАЦІЯ_4 а також щодо відсутності причетності до діяльності вказаного Управління гр..ОСОБА_4, та відсутності осередку в м.Кременчук; стягнути з ГС «Останній бастіон» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 30000 гривень та понесені судові витрати.
		В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що він являється керівником Управління у Полтавській області ВГО "ВСК", що відомо широкому колу осіб як в області, так і в Україні, завдяки незмінній наполегливій позиції боротьби з корупцією та злочинністю. Також, інформація про керівника ВГО мається у вільному доступі в мережі Інтернет на сайті ДП «Інформаційно - ресурсний центр». Відповідач ГС «Останній бастіон» на своєму однойменному сайті в мережі Інтернет, зокрема, у статтях: ««ІНФОРМАЦІЯ_1» та ««ІНФОРМАЦІЯ_4 висвітлюючи суб'єктивну думку про можливі протиправні ситуації у м.Полтава, послався на матеріали, нібито надані позивачем, вказав, про недостовірну інформацію, а саме: «Редакція висловлює щиру подяку керівнику управління Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Полтавській області за надані матеріали»; «(керівник управління Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Полтавській області повідомив, що брат ОСОБА_19 - теж головний ДАИішник, але з Дніпропетровської області)».
		Крім цього, відповідач у мережі Інтернет на своєму сайті з однойменним найменуванням у своїх статтях висвітлив принизливу інформацію про позивача, а саме вказав: - у статті «ІНФОРМАЦІЯ_5 наступні недостовірні принизливі твердження : «Нещодавно по телебаченню показували сюжет із засідання суду, де розглядалася справа міського голови ОСОБА_5 щодо корупції. Обличчя його нового адвоката мені, як колишньому міліціонеру, здалося знайомим. Чи не ОСОБА_2 це, колишній начальник карного розшуку, який нині очолює якесь антикорупційне бюро? Якщо так, то це дійсно дивно - борець з корупцією захищає людину, яку саме за корупційні діяння й судять! До чого ми докотилися?».     «Тільки очолює він не «якесь антикорупційне бюро», а є головою громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» в Полтавській області»; не якась там «спілка» чи «бюро», а колегія! До того ж раптом що - Всеукраїнська колегія такий ґвалт підніме!.. У тому числі й у пресі. Бо серед радників голови «київської» колегії не так давно з'явився й ОСОБА_6, який не так давно очолював управління по зв'язках з громадськістю Міністерства внутрішніх справ України, тож «вхожий» у будь-яку редакцію. Невипадково останнім часом він весь час мелькає як експерт на центральних телеканалах. «Але знову про нашого героя... Полтавський адвокат ОСОБА_7 (свого прізвища з відомих причин він просив не називати) стверджує, що свого часу йому доводилося захищати колишніх «підопічних» колишнього міліціонера, які скаржились, що той практикував у своїй роботі, м'яко кажучи, «недозволені методи» (можна здогадуватися які, згадавши реакцію генерала ОСОБА_20). «Кажуть, що навіть називав себе... ОСОБА_21, маючи на увазі, певне, не лише наявність окремих зовнішніх ознак», - свідчить адвокат».
		У статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» наступні недостовірні принизливі твердження :      «При всіх «масових заходах», крім платних професійних жінок, що вчиняють галас, силову підтримку ОСОБА_8 організовувала ОЗГ у складі понад 50 чоловік під керівництвом заступника начальника «Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Полтавській області» ОСОБА_4.» «ОСОБА_8 постійно підтримував стосунки із членами Кременчуцького осередку «Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Полтавській області» ОСОБА_9 (пенсіонер УБОП) та ОСОБА_10 (був звільнений з посади начальника УБОП м.Кременчука по дискредитації), яким ОСОБА_11 за 500 тис.євро замовив вбивство ОСОБА_12.».
		ОСОБА_2 вважає, що наявні підстави зобов'язати відповідача спростувати вказану недостовірну інформацію про нього, яка принизила його честь та гідність, як законослухняного громадянина, керівника, порядної людини, і позивач ніяких документів та інформації для публікації вказаних статей не надавав, посилання на позивача у статтях, як на джерело недостовірної інформації також є приниженням. Принизливі, недостовірні висловлювання про нього та колегію, стали джерелом розповсюдження негативних слухів та пліток, що блокує роботу громадської організації згідно її статутних завдань.
		Моральна шкода полягає у перенесених душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку із поширенням недостовірної інформації та, враховуючи, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, виходячи із принципів розумності та справедливості, ОСОБА_2 просить стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 гривень.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_13 позов підтримали, просили задовольнити вимоги повністю, згідно викладених у позові обставин. Позивач пояснив, що ГС «Останній бастіон» він не надавав інформацію, яку вони розповсюдили, Управління не є злочинною групою; поширена інформація принижує його гідність і честь; він вимушений був звертатися до громадян для спростування цих обставин; звертався до відповідача з листом-вимогою про спростування цієї інформації, але той не відреагував.
		Представник відповідача - ОСОБА_14 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що позивач не довів своїх вимог, оціночні дані не підлягають доказуванню і спростуванню; він не може надати матеріал, на основі якого була здійснена публікація; під цим заголовком дійсно публікували, але ця публікація не носить офіційного характеру; хто має право публікувати статті він не знає.
		Представник відповідача ОСОБА_15 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні вимог, надавши письмові заперечення. Пояснила, що позивачем невірно визначений суб'єктний склад поданого позову, ОСОБА_2 не навів доказів того, що саме громадська спілка є власником веб-сайту Інтернет-видання «Останній бастіон»; не наведено жодних підтверджуючих доказів того, що в оспорюваних статтях була розповсюджена недостовірна інформація, та того, що самим позивачем не висвітлювалася в Інтернет-виданні «Останній бастіон» дана інформація; позивачем не наведено доказів в чому саме полягали його душевні страждання, яких він зазнав у зв'язку з поширенням нібито недостовірної інформації. Таким чином, позов не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 пред'явив позов до неналежного відповідача, в також позивач прохає спростувати оціночні судження, які в силу ст.30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню.
		Представник третьої особи - ОСОБА_16 в судовому засіданні з позовом погодився. Пояснив, що немає ніяких фактів, свідчень, які підтверджують поширену інформацію; спричинена шкода керівнику та Управлінню, оскільки вони згадуються в статті як злочинне угрупування; тільки це видання пише такі принизливі статті.
		Заслухавши позивача, представників позивача, відповідача, третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 270 ЦК України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі, право на недоторканність особистого і сімейного життя.
		Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		Як вбачається з матеріалів справи, в мережі Інтернет опублікована інформація у статтях: ««ІНФОРМАЦІЯ_1», ««ІНФОРМАЦІЯ_2 «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій висвітлювались, зокрема, твердження щодо позивача.
		Як на підставу своїх вимог, позивач надавав пояснення, що розмістив і поширив стосовно нього інформацію на своєму сайті з однойменним найменуванням у мережі Інтернет, відповідач ГС «Останній бастіон», який є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6. Розміщена і поширена щодо нього інформація є недостовірною, має на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію про його діяльність, створити враження про вчинення позивачем злочинів, є неправдивою, відтак, не є оціночними судженнями, а поширення такої інформації принижує його честь, гідність та завдає шкоди його діловій репутації.
		Вказані доводи позивача частково знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
		За змістом ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		За статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ч. 1 ст. 200 ЦК України). Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 201 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (ч. 4 ст. 277 ЦК України). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом (ч. 6 ст. 277 ЦК України).
		Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації (ст. 299 ЦК України).
		Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1 роз'яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. (п. 19 Постанови від 27.02.2009 N 1).
		Суд вважає, що інформація, яка була викладена відповідачем та поширена ним, дійсно містить відомості про причетність позивача до порушення, зокрема, норм чинного законодавства, порушень принципів моралі, а саме: інформація, яка була поширена громадською спілкою «Останній бастіон» на своєму сайті в мережі Інтернет у статті «ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме фрази, вживанні у контексті статті : «… ІНФОРМАЦІЯ_7», а є головою громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» в Полтавській області. Не якась там «спілка» чи «бюро», а колегія! Така назва в «іменах» сучасних українських установ, до речі, зустрічається вкрай рідко. Є лише «колегія адвокатів», «колегія суддів», «редакційна колегія»… Мається на увазі , що тут люди вирішують усе колегіально. Винятком могла слугувати хіба що печально відома … колегія ОГПУ. Утім «наша» колегія відійшла по своїй суті від сталінської не так далеко, адже кістяк її, як виявилося, якраз і складають колишні «менти і кагебісти». «Але знову про нашого героя...Полтавський адвокат ОСОБА_7 (свого прізвища з відомих причин він просив не називати) стверджує, що свого часу йому доводилося захищати колишніх «підопічних» колишнього міліціонера, які скаржились, що той практикував у своїй роботі, м'яко кажучи, «недозволені методи» (можна здогадуватися які, згадавши реакцію генерала ОСОБА_20). «Кажуть, що навіть називав себе... ОСОБА_21, маючи на увазі, певне, не лише наявність окремих зовнішніх ознак», - свідчить адвокат».
		Вказане підтверджується, зокрема, висновком судової лінгвістичної експертизи писемного мовлення №2222 від 31.08.2016 року (т.2 а.с.2-10), показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, допитаних в судовому засіданні.
		Оприлюднена відповідачем щодо позивача інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною; створює у широкого кола осіб (кому вказана інформація стала відомою) викривлене уявлення про діяльність позивача, сприймається як звинувачення останнього у порушенні норм чинного законодавства, принципів моралі, що, безперечно, порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію останнього, інформації, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження належними доказами в ході судового розгляду.
		Ураховуючи зміст всієї публікації в цілому, зміст конкретних фраз та характер використання мовних засобів суд вважає, що вищенаведені висловлювання про позивача не є оціночними судженнями і не можуть бути розцінені як гіпербола, алегорія чи сатира. Відтак ця інформація є фактичними твердженнями.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає задовольнити їх частково, з огляду на таке.
		Стаття 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
		Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» постановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, а також аналізуючи норми діючого законодавства, суд вважає, що зазначена вище  інформація, поширена відповідачем,  нанесли позивачеві реальну моральну шкоду, що полягає у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації. Позивач мав переживання, душевні страждання, був змушений звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду. Безперечно це призвело до змін в організації життя, оскільки позивач був вимушений витрачати свій час на офіційне спростування, що вимагало від нього додаткових зусиль для відновлення морального стану.
		Таким чином, з урахуванням характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань позивача у справі, а також інших негативних наслідків для нього, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині відшкодування на користь позивача моральної шкоди та, виходячи з принципів розумності та справедливості, визначає суму в розмірі 5000 гривень.
		Щодо заперечень сторони відповідача проти позовних вимог суд зазначає наступне.
		В ході розгляду справи судом, позивачем було надано в якості доказів по справі, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.207) про реєстрацію Громадської спілки «Останній бастіон» (ГО «Останній бастіон») (ідентифікаційний код: 38610236; місцезнаходження: 36021, АДРЕСА_1) та довідку директора Центру компетенції «Український центр підтримки номерів і адрес» про те, що, виходячи з ідентифікаторів, наведених на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_6/, можливо зробити висновок, що власником останнього є ГО «Останній бастіон» та ймовірним належним відповідачем є ГС «Останній бастіон» (ГО «Останній бастіон») (т.2 а.с.202-205).
		Відповідно до роз'яснень, наданих Верховним Судом України у пункті 12 постанови Пленуму від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - постанова Пленуму) належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Таким чином, суд вважає доведеним, що саме відповідач несе відповідальність у даному випадку за поширення відносно позивача недостовірної інформації.
		Тягар доказування достовірності поширеної інформації законодавець поклав на відповідача, проте відповідачем не надано суду доказів того, що поширена ним негативна інформація про позивача є достовірною.
		Встановлені судом обставини дають підстави для задоволення частково позову про визнання недостовірною і такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача поширену відповідачем інформацію. 
		За правилом частини 7 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (частина 4 статті 277 ЦК).
		У даному конкретному випадку недостовірна інформація була поширена на сайті в мережі Інтернет, власником якого є ГС «Останній бастіон».
		Враховуючи викладене, положення статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», а також роз'яснення постанови Пленуму (пункти 25, 26), на відповідача слід покласти обов'язок спростувати поширену недостовірну інформацію на своєму сайті в мережі Інтернет, шляхом оприлюднення резолютивної частини цього рішення. 
		Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір за вимоги немайнового характеру в сумі 787,20 гривень. Окрім того, ОСОБА_2 поніс витрати на проведення судової лінгвістичної експертизи в сумі 6930 гривень.
		Оскільки позов задоволено на 2/3 його частини, суд присуджує на користь позивача 2/3 частини понесених ним судових витрат.
		Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 277,1167 ЦК України, суд,-
		                                                     ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_2 до громадської спілки «Останній бастіон» про спростування інформації та стягнення моральної шкоди; третя особа: Управління у Полтавській області Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю» - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 - керівника Управління у Полтавській області Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю» - інформацію, яка була поширена громадською спілкою «Останній бастіон» на своєму веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_6/ в мережі Інтернет у статті «ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме фрази, вживанні у контексті статті : «… ІНФОРМАЦІЯ_7», а є головою громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» в Полтавській області. Не якась там «спілка» чи «бюро», а колегія! Така назва в «іменах» сучасних українських установ, до речі, зустрічається вкрай рідко. Є лише «колегія адвокатів», «колегія суддів», «редакційна колегія»… Мається на увазі , що тут люди вирішують усе колегіально. Винятком могла слугувати хіба що печально відома … колегія ОГПУ. Утім «наша» колегія відійшла по своїй суті від сталінської не так далеко, адже кістяк її, як виявилося, якраз і складають колишні «менти і кагебісти».
		«Але знову про нашого героя...
		Полтавський адвокат ОСОБА_7 (свого прізвища з відомих причин він просив не називати) стверджує, що свого часу йому доводилося захищати колишніх «підопічних» колишнього міліціонера, які скаржились, що той практикував у своїй роботі, м'яко кажучи, «недозволені методи» (можна здогадуватися які, згадавши реакцію генерала ОСОБА_20). «Кажуть, що навіть називав себе... ОСОБА_21, маючи на увазі, певне, не лише наявність окремих зовнішніх ознак», - свідчить адвокат».
		Зобов'язати громадську спілку «Останній бастіон» на своєму веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_6/ в мережі Інтернет спростувати вказану інформацію стосовно ОСОБА_2 - керівника Управління у Полтавській області Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю», шляхом оприлюднення резолютивної частини цього рішення 
		Стягнути з громадської спілки «Останній бастіон» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
		В задоволенні інших позовних вимог позивачу відмовити.
		Стягнути з громадської спілки «Останній бастіон» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 5144,80 гривень.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя:                                                                                     А.М. Чуванова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...