Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/218/17 : не визначено.
Надіслано судом: 24.07.2017. Зареєстровано: 24.07.2017. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2017.
Дата набрання законної сили: 18.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		"18" липня 2017 р.Справа № 915/218/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
		Головуючий суддя:                                                                       В.В. Лашин 
		судді:                                                                                           Л.В. Лавриненко 
		 І.Г.Філінюк 
		 
		При секретарі                                                                                       А.В. Безпалюку
		 
		За участю представників сторін:
		Від ПО "ОКУАСП" - Гавзінський Е.І.
		Від ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_4
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
		на  рішення  господарського суду Миколаївської  області  від  17.05.2017р.  
		по справі № 915/218/17
		за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" 
		до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 
		про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав,
		                                               Встановила:
		В березні 2017 року риватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"  звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з відповідача один мінімально допустимий розмір компенсації за незаконне використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", що складає 10 мінімальних заробітних плат і на дату подання позову відповідає 32 000 гривень.
		Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17. 05.2017р. (суддя  Фролов В.Д.) позовні вимоги були задоволені та з відповідача на користь позивача було стягнуто 32 000 грн. та 1600 грн. судового збору.
		Не погоджуючись з цим рішенням,  ОСОБА_3 просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на неповне з'ясування обставин справи.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Право на судовий захист прав інтелектуальної власності є конституційним правом кожної особи (стаття 55 Конституції України).
		Стаття     8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює,       що       об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і       мистецтва,       у       тому числі аудіовізуальні       твори.
		Згідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне виконання - подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
		У відповідності до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. 
		Статтею 440 названого Кодексу та частиною третьою статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Частиною другою статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		У відповідності до статті 45 названого Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
		За приписами статей 48 і 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.
		Відповідно до статей 16, 432 ЦК України одним із способів захисту прав є стягнення збитків (матеріальної шкоди) за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності, а також компенсації за порушення авторського права і суміжних прав.
		Згідно з пунктом «г» частини першої статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав вправі подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
		У відповідності до п. «г» ч. 2 ст. 52 суд має право постановити рішення, зокрема, про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
		Наведена норма права говорить про те, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Вона не містить будь-яких приписів щодо малозначимості правопорушення чи інших чинників, які б давали правові підстави для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав.
		Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації. Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації (п. 51.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12).
		При цьому, згідно із п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт «г» частини другої статті 52 Закону № 3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
		Законом не передбачено встановлення нижчого розміру компенсації.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		В пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", зазначено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
		24 січня 2014 року між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами та твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (п. 12.1 договору).
		01 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппел"  та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"   укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д, згідно умов якого особа, інтереси якої представляє позивач, отримала права на музичний твір.
		Відповідно до п. 2.1, 2.3 вказаного вище ліцензійного договору позивачу надане право на публічне виконання творів, в тому числі тих стосовно яких поданий цей позов. Територія - територія України згідно з п. 1.9. договору. Строк дії ліцензійного договору - до 31 грудня 2014р. з автоматичною пролонгацією на наступні періоди в 1 (один) рік.
		Згідно виписким з каталогу творів від 01.11.2014 на виконання умов вищезазначеного ліцензійного договору ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набуло права на використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_3", автори твору - ОСОБА_6; ОСОБА_7;         виконавець - ОСОБА_5.
		          Ввідповідно до змісту Декларації музичних творів до Договору від 24.01.2014 № АВ-24012014/01, видавник - ТОВ "ВОРНЕР МЬЮЗІК Україна"  передав в управління Організації музичні твори, зокрема твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автори твору - ОСОБА_6; ОСОБА_7;        виконавець - ОСОБА_5).
		          Таким чином, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_5).
		Звертаючись до господарського суду з позовом, позивач послався  на використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
		В підтвердження факту такого використання, позивачем надано акт фіксації № 08/05/2016 від 25.05.2016, складений представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозапис публічного виконання на відеокамеру з якого вбачається, що у приміщенні закладу Кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" розташованому у АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльністю ФОП ОСОБА_3, вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання, серед яких твір під назвою іноземною мовою "ІНФОРМАЦІЯ_3", виконавець - ОСОБА_5.
		Приймаючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги господарський суд втановив у позивача наявність майнових прав інтелектуальної власності на  музичний твір  "ІНФОРМАЦІЯ_3" (виконавець ОСОБА_5) та дійшов висновку щодо обґрунтованості  позовних вимог щодо стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав  в розмірі 32000 грн.          
		 Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду та вважає що надавши оцінку в сукупності наданим Організацією доказам в підтвердження публічного виконання спірного музичного твору у закладі торгівлі, в якому господарську діяльність здійснює відповідач, суд дійшов обґрунтованого висновку про належність та допустимість таких доказів, у тому числі з урахуванням постанови     Кабінету Міністрів України від 18.01.2003      № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 957), відповідно до якої представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
		Посилання скаржника на неналежність акту фіксації публічного виконання творів № 08/05/2016 від 25.05.2016 та відеозапису, колегією суддів не приймається , оскільки господарський суд визнав встановленим факт порушення відповідачем майнових авторських прав позивача на підставі аналізу сукупності всіх поданих доказів.
		За правилом, встановленим частиною першою статті 101 ГПК України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		Таким чином, колегією суддів не приймається до уваги наданий скаржником договір оренди  нежитлового приміщення, оскільки такий договір до господарського суду першої інсианції не подавався.
		До того ж, вказаний договір був укладений 01.01.2017, тоді як факт порушення авторського права зафіксовано 26.05.2016.
		Крім того, саме відповідач, який здійснює господарську діяльність у кафе "Пиріг", несе відповідальність за додержання в ньому вимог закону щодо охорони права на об'єкти інтелектуальної власності, 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваному судовому рішенні.
		З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає встановленим  фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права , а тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
		Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА :
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення  господарського суду Миколаївської  області  від  17.05.2017р.  по справі № 915/218/17 - без змін.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:                                                                      В.В. Лашин
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Л.В. Лавриненко
		 
		 
		Суддя                                                                                                    І.Г. Філінюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...