Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/9472/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано судом: 27.07.2017. Зареєстровано: 28.07.2017. Оприлюднено: 01.08.2017.
Дата набрання законної сили: 07.07.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/9472/17 
		             
		                  
		         РІШЕННЯ
		             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		              
		     
		  
		26 червня 2017 року    Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької
		                                                  області в складі :
		                                                  головуючого - судді Палінчака О.М.,
		                                                  при    секретарі      Антосєві В.П., 
		                                                 з участю заявників              ОСОБА_1,
		                                                                                              ОСОБА_2
		                                                    представника заявників     ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, заінтересовані особи- Міністерства соціальної політики України, ОСОБА_5 Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення, 
		 
		                                                   встановив:
		 
		19 травня 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що їх вимушене переселення з окупованої території Луганської області відбулося внаслідок збройної агресії ОСОБА_5 Федерації. Свої вимоги обґрунтовують тим, що до початку збройної агресії ОСОБА_5 Федерації заявники проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1 та після того, як були самопроголошені ЛНР та ДНР на початку липня 2014 року почалися активні дії. В грудні 2014 року заявниками було прийнято рішення про переїзд разом з неповнолітньою донькою до м. Хмельницький, через неможливість подальшого проживання на вказаній території. 
		8 грудня 2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на імя ОСОБА_2 було видано довідку про взяття на облік внутрішньо-переміщених осіб. 
		2 лютого 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради на імя ОСОБА_1 було видано довідку про взяття на облік внутрішньо-переміщених осіб. 
		Встановлення вказаного факту необхідно заявникам для того, щоб визначити статус їх та дитини, як осіб, які перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни.
		З огляду на викладене вище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять їх вимоги задовольнити в повному обсязі.
		В судовому засіданні заявники та їх представник, кожен окремо, свої вимоги підтримали в повному обсязі.
		Представник заінтересованої особи Міністерства соціальної політики України в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. 
		Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 Федерації в судове засідання також не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
		Суд, заслухавши пояснення заявників та дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановлено в судовому засіданні місце проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 було зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Краснодон, Луганської області. 
		Відповідно до довідок №6825400276 від 8 грудня 2014 року та №6825800770 від 2 лютого 2016 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2В та неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 було взято на облік як внутрішньо переміщених осіб. На даний момент фактичним місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2В та неповнолітньої ОСОБА_4 є м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 17, корпус.1, кв.131.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_03_23/pravo1/T141706.html?pravo=1" title="Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; нормативно-правовий акт № 1706-VII від 20.10.2014" target="_blank">Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»</a> у ст.1 дано визначення внутрішньо переміщеної особи, якою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. 
		Згідно з постановою Верховної ОСОБА_3 України Про Заяву Верховної ОСОБА_3 України "Про відсіч збройній агресії ОСОБА_5 Федерації та подолання її наслідків" від 21 квітня 2015 року, 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами ОСОБА_5 Федерації, всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням ОСОБА_5 Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і ОСОБА_5 Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту ОСОБА_5 Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин. На початковій стадії агресії особовий склад окремих російських збройних формувань не мав розпізнавальних знаків. 27 лютого 2014 року збройні підрозділи спеціального призначення Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації захопили будівлі ОСОБА_3 міністрів та Верховної ОСОБА_3 Автономної ОСОБА_6 Крим. Водночас відбулося створення і озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації, а Чорноморський флот ОСОБА_5 Федерації заблокував українські порти, де знаходилися кораблі Військово-Морських Сил України. В подальшому лідер партії "Русское единство" ОСОБА_7 у незаконний спосіб проголосив себе головою ОСОБА_3 міністрів Автономної ОСОБА_6 Крим та закликав Президента ОСОБА_5 Федерації «забезпечити мир і спокій в Криму». У відповідь на цей заклик Президент ОСОБА_5 Федерації звернувся до ОСОБА_3 Федерації Федеральних зборів ОСОБА_5 Федерації, яка своєю постановою від 1 березня 2014 року надала згоду на використання на території України Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації. Як наслідок, це призвело до збройного захоплення і воєнної окупації невід'ємної частини України - Автономної ОСОБА_6 Крим та міста Севастополя.
		Сформована в умовах російської воєнної окупації виконавча влада Автономної ОСОБА_6 Крим 16 березня 2014 року провела референдум про входження Автономної ОСОБА_6 Крим до складу ОСОБА_5 Федерації, однак результати референдуму не були визнані жодною країною світу, крім ОСОБА_5 Федерації, що підтверджується Резолюцією Генеральної ОСОБА_8 ООН 68/262 від 27 березня 2014 року "Територіальна цілісність України".
		17 березня 2014 року Верховна ОСОБА_8 Автономної ОСОБА_6 Крим, розпущена постановою Верховної ОСОБА_8 України, всупереч цьому проголосила Крим незалежною державою. 18 березня 2014 року самозвані представники Верховної ОСОБА_8 Автономної ОСОБА_6 Крим підписали з президентом ОСОБА_5 Федерації «Договір про прийняття
		до ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_6 Крим і створення у складі ОСОБА_5 Федерації нових суб'єктів». 
		21 березня 2014 року владою ОСОБА_5 Федерації було прийнято Федеральний конституційний закон "О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субьектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя".
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_6/ed_2017_02_07/pravo1/T141207.html?pravo=1#6" title="Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; нормативно-правовий акт № 1207-VII від 15.04.2014" target="_blank">ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року</a> із змінами і доповненнями, внесеними відповідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_09_15/pravo1/T150685.html?pravo=1" title="Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації; нормативно-правовий акт № 685-VIII від 15.09.2015" target="_blank">Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації" від 15 вересня 2015 року</a>, ОСОБА_6 Крим та місто Севастополь визнано тимчасово окупованою територією України з зазначенням дати початку тимчасової окупації - 20 лютого 2014 року.
		Незаконно анексувавши ОСОБА_6 Крим, Росія продовжила свою військову агресію по відношенню до України, коли контрольовані, керовані і фінансовані ОСОБА_5 Федерацією озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року).
		Згідно з постановою Верховної ОСОБА_8 України «Про Заяву Верховної ОСОБА_8 України «Про відсіч збройній агресії ОСОБА_5 Федерації та подолання її наслідків»», прийнятою 21 квітня 2015 року, протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян ОСОБА_5 Федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами ОСОБА_5 Федерації батальйон "Восток", а також задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей, здійснено збройні напади на частини українських Сухопутних військ та літаки Повітряних сил Збройних Сил України.
		11 травня 2014 року на окупованій території Донецької і Луганської області відбувся референдум щодо самовизначення в Луганському та Донецькому регіонах з погано прихованою метою відокремлення та проголошення так званих "Луганської Народної ОСОБА_6" та "Донецької Народної ОСОБА_6". Показово, що ані самі референдуми, ані проголошені ними утворення так і не були визнані міжнародною спільнотою, про що свідчать досліджені в судовому засіданні докази.
		23 серпня 2014 року почалися масові вторгнення на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації, зокрема, військовослужбовців 9-ї окремої мотострілецької бригади, 76-ї та 98-ї дивізій повітряно-десантних військ Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації. Участь регулярних Збройних Сил ОСОБА_5 Федерації у збройній агресії проти України супроводжувалося поширенням серед населення України агітаційних листівок, в яких, зокрема, був такий заклик: "За жодних обставин не чиніть перепон пересуванню російських військ (техніка та особовий склад)".
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_281897/ed_2016_07_07/pravo1/T193200.html?pravo=1#281897" title="Про оборону України; нормативно-правовий акт № 1932-XII від 06.12.1991" target="_blank">статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року</a>, збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на
		територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.
		Україною, за наслідками збройної агресії ОСОБА_5 Федерації, прийнято постанову Верховної ОСОБА_8 України від 17 березня 2015 року "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_03_17/pravo1/T141680.html?pravo=1" title="Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей; нормативно-правовий акт № 1680-VII від 16.09.2014" target="_blank">Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей"</a> запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		В другому абзаці постанови Верховної ради України "Про Заяву Верховної ОСОБА_8 України "Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами ОСОБА_5 Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" від 04 лютого 2015 року, зазначається, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія ОСОБА_5 Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано ОСОБА_6 Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки".
		Постановою Верховної ОСОБА_8 України від 27 січня 2015 року №129-VIII затверджено звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської ОСОБА_8 Європи, Парламентської ОСОБА_8 НАТО, Парламентської ОСОБА_8 ОБСЕ, Парламентської ОСОБА_8 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання ОСОБА_5 Федерації державою-агресором.
		Результатом такого звернення стало визнання та засудження військових дій ОСОБА_5 Федерації на території України, рядом міжнародних інстанцій.
		Так, 15 січня 2015 року Європейський парламент рішуче засуджує агресивну та експансіоністську політику Росії, що становить загрозу цілісності та незалежності України, а також потенційну загрозу для самого Європейського Союзу, включаючи незаконну анексію Криму та ведення неоголошеної гібридної війни проти України, у тому числі інформаційної війни, поєднуючи кібервійни, використання регулярних та нерегулярних збройних сил, пропаганда, економічного тиску, енергетичного шантажу, дипломатії та політичної дестабілізації, підкресливши при цьому, що такі дії є порушенням міжнародного права. 
		Аналізуючи наведені обставини та докази, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, що наслідком саме збройної агресії ОСОБА_5 Федерації відбулася окупація частини тертої Луганської та Донецької областей.
		При вирішенні справи, суд виходить з того, що факти збройної (військової) агресії ОСОБА_5 Федерації відносно України, окупації частини тертої Луганської та Донецької областей є загально відомими, а тому не підлягають доказуванню, згідно приписів ч.2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1823/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1823" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст.61 ЦПК України</a>.
		Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях)
		Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної ОСОБА_8 України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
		Факт збройної агресії ОСОБА_5 Федерації на території України, в тому числі і щодо окремих районів Донецької та Луганської областей є загальновизнаним неодноразово обговорювався на засіданнях ООН, періодично мова про це йде і на фікційному сайті Уповноваженого Верховної ради України з прав людини , в тому числі і щодо необхідності вироблення державної стратегії захисту внутрішньо переміщених осіб, публікації, а тому в силу чинного законодавства окремого доказування не потребує.
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що внаслідок саме збройної агресії ОСОБА_5 Федерації на частині території Луганської області було порушено низку конституційних прав заявників, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., IV Женевською конвенцією 1949 р. про захист цивільного населення під час збройного конфлікту, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_63/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#63" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">розділом II Конституції України</a>.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_27/ed_2016_06_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#27" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 8 Конституції України</a> гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Видані 8 грудня 2014 року та 2 лютого 2016 року довідки посвідчують лише факт вимушеного переселення заявників з смт. Краснодон до м.Хмельницького і не встановлює причини такого переселення, оскільки даний орган не має таких повноважень.
		Згідно з ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2039/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#2039" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 256 ЦПК України</a> у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
		Враховуючи викладене, а також те, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх неповнолітня дочка ОСОБА_4 переселилася з території Луганської області задля уникнення загрози життю, здоров'ю, свободи, насильницької втрати громадянства, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав вільного володіння, розпорядження та користування майном, прав на працю та захист в результаті збройної агресії ОСОБА_5 Федерації, та те, що встановити даний юридичний факт заявнику необхідно для виникнення права на справедливу компенсацію з держави - агресора ОСОБА_5 Федерації, суд вважає, що подана заява підлягає до задоволення.
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1766/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1766" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">10-11</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1788/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1788" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">28-29</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1819/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1819" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">57-60</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1930/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1930" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">158</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1951/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1951" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">179</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1957/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1957" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">185</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1984/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1984" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">209</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1987/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1987" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">212</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1989/ed_2017_05_17/pravo1/T041618.html?pravo=1#1989" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">214-215 ЦПК України</a>, суд -
		                                                          вирішив:
		 
		Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про встановлення факту що має юридичне значення - задоволити.
		Встановити юридичний факт вимушеного переселення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 в лютому 2016 році з окупованої території Луганської області внаслідок збройної агресії ОСОБА_5 Федерації проти України та окупації ОСОБА_5 Федерацією частини Луганської області України.
		Встановити юридичний факт вимушеного переселення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в грудні 2014 році з окупованої території Луганської області внаслідок збройної агресії ОСОБА_5 Федерації проти України та окупації ОСОБА_5 Федерацією частини Луганської області України.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області, через Хмельницький міськрайонний суд.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		            Суддя:                                                                       О.М. Палінчак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...