Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/8/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження.
Надіслано судом: 24.07.2017. Зареєстровано: 02.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2017.
Дата набрання законної сили: 21.07.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження №1-кс/760/10348/17
		Справа №760/8/17
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 липня 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, -
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді заступника директора Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у кримінальному провадженні за №52016000000000439 від 21.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Обґрунтовуючи клопотання зазначив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому 21.11.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000439 у якому повідомлено про підозру ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.191 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 перебуваючи на посаді заступника директора ДП «ЛБТЗ» з комерційних питань на підставі наказу в.о. директора ДП «ЛБТЗ» від 17.08.2015 №135К(п), будучи наділеним повноваженнями, пов`язаними із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, являючись службовою особою, користуючись повноваженнями щодо організації і контролю підзвітних структурних підрозділів; розробки проектів господарських договорів і комерційних контрактів; здійснювати контроль за виконанням зобов`язань за поставками продукції (номенклатурою, кількістю, асортиментом, якістю, термінами, та іншими умовами поставки); маючи право представляти підприємство на переговорах з партнерами, на нарадах, конференціях; отримувати від керівників структурних підрозділів і виконавців необхідну для роботи інформацію; видавати накази і розпорядження в межах своєї компетенції щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України за наступних обставин.
		Так, в грудні 2015 року ОСОБА_8 , користуючись повноваженнями щодо планування та визначення потреби в бронетанковому озброєнні, техніці і майні для забезпечення виконання завдань ЗС України, отримав з Департаменту фінансів МО України інформацію про вивільнення фінансового ресурсу у сумі 37 533 330 грн. за бюджетною підпрограмою КПКВ 2101020/7 «Відновлення боєздатності, утримання, експлуатація, ремонт озброєння, військової техніки», та ініціював внесення змін в додаток до річного плану закупівель МО України на 2015 рік, щодо включення до нього закупівлі запасних частин та комплектуючих до бронетанкового озброєння і техніки (зміни в додаток до річного плану закупівель МО України затверджені рішенням Комітету з конкурсних торгів МО України від 25.12.2015 № 74/551). 
		З урахуванням отриманої та відомої ОСОБА_8 інформації, у останнього в грудні 2015 року виник умисел на розтрату коштів державного бюджету України в особливо великих розмірах, шляхом організації закупівлі ЦБТУ ЗС України Озброєння ЗС України від імені МО України за договором від 28.12.2015 № 342/3/6/42 бронетанкового майна, що було у використанні (двигуни В-46-6 в кількості 40 одиниць та бортові коробки передач в кількості 4 одиниці, що пройшли капітальний ремонт та мають певний відсоток зносу), як нового, що не було у використанні, та перерахування коштів за придбане майно на загальну суму 28 560 000 грн.
		Усвідомлюючи складність та численність дій, необхідних для реалізації злочинного умислу ОСОБА_8 в грудні 2015 року вступив у злочинну змову з заступником начальника відділу забезпечення бронетанковим майном управління забезпечення ЦБТУ ЗС України Озброєння ЗС України ОСОБА_9 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням посадовими особами МО України.
		Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням посадові особи МО України для маскування реального технічного стану та місця походження товару, поставленого за договором від 28.12.2015 № 342/3/6/42, вступили у змову з директором Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (далі  ДП«ЛБТЗ») ОСОБА_10 , заступником директора ДП«ЛБТЗ» ОСОБА_6 , засновником ТОВ «Булет Лайн» ОСОБА_11 .
		Вказані вище особи, діючи умисно й добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх злочинних дій, маючи спільний злочинний умисел, будучи поінформованими в повному обсязі про злочинні наміри кожного із групи осіб за попередньою змовою, розробили злочинний план по розтраті групою осіб за попередньою змовою коштів державного бюджету України шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, що полягав в організації закупівлі у ДП «ЛБТЗ» за договором від 28.12.2015 №342/3/6/42 двигунів В-46-6 у кількості 40 одиниць та бортових коробок передач у кількості 4 одиниці, відчужених у 2008-2009 роках з МО України на користь покупців на внутрішньому ринку України як надлишкове майно 2 категорії, які були у використанні, пройшли капітальний ремонт та мають певний відсоток зносу, як нових, що не були у використанні, та безпідставній і незаконній оплаті за вказаним договором шляхом перерахування коштів державного бюджету України з рахунку МО України в Державній казначейській службі України на рахунок контрагента за договором (ДП «ЛБТЗ») в сумі 28560000 грн.
		Відповідно до вказаного злочинного плану, ОСОБА_8 доручено заступнику начальника відділу забезпечення бронетанковим майном управління забезпечення ЦБТУ ЗС України Озброєння ЗС України ОСОБА_9 , як підпорядкованій йому службовій особі ЦБТУ ЗС України Озброєння ЗС України, виконання дій щодо підготовки документів, пов`язаних з укладенням та виконанням договору від 28.12.2015 № 342/3/6/42, а також координацію та управління діями інших учасників злочинної групи та осіб, яким не було відомо про злочинні наміри учасників злочинної групи; ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , як керівникам ДП «ЛБТЗ» доручено створення видимості реального постачання з ДП «ЛБТЗ» до МО України двигунів В-46-6 у кількості 40 одиниць та бортових коробок передач у кількості 4 одиниці, відчужених у 2008-2009 роках з МОУкраїни на користь покупців на внутрішньому ринку України як надлишкове майно 2 категорії, які були у використанні, пройшли капітальний ремонт та мають певний відсоток зносу, як нових, що не були у використанні, шляхом організації підготовки та підписання необхідних документів, координацію та управління діями інших учасників злочинної групи та осіб, яким не було відомо про злочинні наміри учасників злочинної групи; ОСОБА_11 доручено створення видимості реального постачання з ТОВ«Булет лайн» до ДП «ЛБТЗ» двигунів В-46-6 у кількості 40 одиниць та бортових коробок передач у кількості 4 одиниці, відчужених у 2008-2009 роках з МО України на користь покупців на внутрішньому ринку України як надлишкове майно 2 категорії, які були у використанні, пройшли капітальний ремонт та мають певний відсоток зносу, шляхом організації підготовки необхідних документів, координації та управління діями інших учасників злочинної групи та осіб, яким не було відомо про злочинні наміри учасників злочинної групи.
		Отже, групою осіб за попередньою змовою у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інших невстановлених на даний час службових осіб Міністерства оборони України, виконано всі дії раніше розробленого ОСОБА_8 та узгодженого всіма виконавцями злочину злочинного плану, направленого на розтрату грошових коштів державного бюджету, а саме: у період з початку грудня 2015 року до 30.12.2015 зімітовано проведення закупівлі МО України у ДП«ЛБТЗ» двигунів В-46-6 у кількості 40 одиниць та бортових коробок передач у кількості 4 одиниці, за які незаконно та безпідставно перераховано з державного бюджету кошти в сумі 28560000 грн., таким чином розтрачено грошові кошти державного бюджету України шляхом зловживання службовим становищем на загальну суму 28560000 грн., що більше ніж у шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і, згідно з приміткою 4 до ст. 185 КК України, є особливо великими розмірами, чим одночасно завдано матеріальну шкоду державі на вказану суму.
		З урахуванням викладеного, слідчий просив задовольнити клопотання.
		В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та зазначив, ОСОБА_6  підозрюється у розтраті грошових коштів державного бюджету України в особливо великому розмірі на загальну суму 28560000грн., що перебували у віданні ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими невстановленими на даний час службовими особами Міністерства оборони України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5ст.191ККУкраїни.
		Також зазначив, що наявні наступні ризики, а саме: можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Так, підозрюваний володіє паспортом громадянина України № НОМЕР_1 та паспортами громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .
		На даний час органу досудового розслідування не відомо місцезнаходження зазначених паспортів, що надають право виїзду на окуповану територію АР Крим, Луганської та Донецької областей, непідконтрольних українській владі, Російської Федерації, будь-яких інших країн. 
		З травня 2012 року до квітня 2017 року ОСОБА_6 41 раз перетинав державний кордон України. 
		Крім того, ОСОБА_6 має можливість та може переховуватись в зоні проведення АТО, іншій території України непідконтрольній українській владі, через які може виїхати до РФ або інших країн.
		Враховуючи неконтрольованість частини ділянки держаного кордону України, відсутність інформації у органу досудового розслідування про місцезнаходження паспортів ОСОБА_6 , значний майновий стан підозрюваного сторона обвинувачення робить висновок про неможливість забезпечення контролю за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_6 та його пересуванням, а отже останній матиме можливість виїхати за межі України, на частину території Луганської, Донецької областей, в АР Крим, непідконтрольні українській владі, чи до Російської Федерації або інших країн, тобто є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є підставою до застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Аналізуючи зібрані під час досудового розслідування докази у кримінальному провадженні встановлено, що члени групи за попередньою змовою, а саме заступник директора ОСОБА_6 та ОСОБА_11 вживали заходів щодо приховання і знищення документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. 
		Зокрема, ОСОБА_6 вилучив та знищив паспорти на двигуни В-46-6, що були видані заводами, які провели їх капітальний ремонт, та користуючись своїм службовим положенням керівника наказав підлеглим виготовити нові паспорти, до яких внести спотворену інформацію.
		Крім того, ОСОБА_11 будучи засновником ТОВ «Булет Лайн», проте активно виконуючи повноваження директора товариства приховував оригінали документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Булет Лайн» та ТОВ«Компанія Інтер-Сервіс» (договори про поставку, перепродажну підготовку, специфікації до них). Так, під час обшуку в приміщеннях ТОВ «Булет Лайн» 30.11.2016 зазначені документи були відшукані в шафі кабінету № 31, на який ОСОБА_11 вказував як такий, що не належить ТОВ «Булет Лайн», незважаючи на те, що у вказаному кабінеті крім зазначених документів також знаходились численні дипломи, нагороди та пам`ятні подарунки на ім`я ОСОБА_11 .
		З огляду на стійкі зв`язки між членами групи за попередньою змовою, вказані обставини свідчать, що ОСОБА_6 , враховуючи його роль та службове становище як заступника директора ДП «ЛБТЗ» з комерційних питань, має реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення як особисто, так і доручити відповідні дії членам групи за попередньою змовою чи стороннім особам, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Всі учасники групи за попередньою змовою займають керівні посади та активно використовували свої службові повноваження та можливість тиску на підлеглих осіб в ході вчинення злочину.
		Зокрема, ОСОБА_6 організовано підготовку підлеглими йому особами цінової пропозиції від 22.12.2015 № 4175 та всіх додатків до неї, за фактичної відсутності запрошення до переговорів та такої продукції на заводі.
		Крім того, у підпорядкування ОСОБА_6 перебувають працівники ДП«ЛБТЗ», що є свідками у кримінальному провадженні ( ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . ОСОБА_17 та інші).
		Таким чином, користуючись службовим становищем та будучи заступником директора ДП «ЛБТЗ», ОСОБА_6 може впливати та тиснути на підлеглих йому працівників, які є свідками у кримінальному провадженні.
		Крім того, в ході обшуку на ТОВ «Булет Лайн» 30.11.2016 виявлено копії листа Військового прокурора Західного регіону про скерування кримінального провадження №42016140400000049 до Національного бюро, супровідний лист Національного бюро до ДФІ у Львівській області про призначення ревізії ДП«ЛБТЗ» та ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду про надання дозволу на проведення ревізії ДП «ЛБТЗ».
		Зазначене свідчить про намагання учасників групи за попередньою змовою відстежувати діяльність детективів Національного бюро з метою впливу на спеціалістів та інших учасників кримінального провадження.
		Підозрюваний  ОСОБА_6  особисто та через інших учасників групи за попередньою змовою має стійкі ділові та дружні зв`язки з представниками МОУкраїни, ДК «Укроборонпром», правоохоронних органів, органів державної влади, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом погроз, тиску на учасників кримінального провадження.
		Наведені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності аналогічним чином сам або за допомогою підконтрольних осіб матиме змогу продовжувати впливати, як на свідків, учасників групи за попередньою змовою, спеціалістів, експертів та інших учасників кримінального провадження.
		Таким чином, є підстави вважати про обґрунтовану наявність ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що являється безумовною підставою обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		У ході досудового розслідування встановлено, що МО України заявлено до Господарського суду м. Києва позов до ДП «ЛБТЗ» про стягнення штрафних санкцій за договором від 28.12.2015 № 342/3/6/42, в ході розгляду якого заявляються клопотання про витребування документів, що є матеріалами досудового розслідування.
		Крім того, учасниками групи за попередньою змовою неодноразово вказувалось детективам Національного бюро на наявність такого позову, яким фактично вчиняються намагання затягнути строк досудового розслідування.
		Із врахуванням викладеного, є підстави вважати, що наявний ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_6 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що являється підставою обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Таким чином, зазначені обставини обґрунтовують обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Приймаючи до уваги вищевикладені обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_6 , враховуючи його матеріальне та службове становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, чи-то домашній арешт.
		Окрім того, застосування більш м`яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного, зробить можливим особисто чи за допомогою сторонніх осіб здійснювати незаконний вплив на учасників, свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.
		Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п.2ч.5ст.182КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, є необхідним визначити останньому, як альтернативу, розмір застави  16960 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (28560 000 грн.), на підставі п. 3 ч.5 ст.182КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.
		Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою, ризики, на які посилається прокурор є недоведеними а застава, яку просить застосувати сторона обвинувачення до підозрюваного є непомірною для його підзахисного. 
		Просив врахувати те, що ОСОБА_6 має дружину та дітей, які перебувають на його утриманні, має міцні соціальні зв`язки, а тому переховуватись від органів досудового розслідування він не буде.
		Також, просив врахувати стан здоров`я підозрюваного, оскільки останній має ряд захворювань та потребує медичної допомоги.
		Крім того, зазначив, що розмір збитків є непідтвердженим, оскільки на даний час в провадженні Господарського суду м. Києва триває спір між Міністерством оборони України та ДП «ЛБТЗ» про стягнення на суму 5440000.00 грн. та призначено проведення комплексної судової товарознавчої експертизи.
		На підставі викладеного просили відмовити в задоволенні клопотання.
		Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання.
		Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		В ході розгляду клопотання встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому 21.11.2016 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000439 у якому повідомлено про підозру ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. 
		14.07.2017 року о 07 год. 10 хв. ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
		14.07.2017 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.
		Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
		З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
		Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
		Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
		Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані детективом, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв`язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.
		Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи захисника не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв`язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.
		Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підозра відносно ОСОБА_6 є обґрунтованою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України є доведеними, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є тяжким та перебуваючи на волі підозрюваний може здійснювати тиск на свідків по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
		Водночас, на виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає ОСОБА_6 заставу.
		Враховуючи характеризуючи дані особи підозрюваного, сімейний та матеріальний стан, а також стан його здоров`я, слідчий суддя приходить до висновку, що 1125 прожиткових мінімумів заробітних плат, що становить 1800000,00 грн., буде належним стримуючим запобіжним заходом та забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
		Крім цього, в ході судового розгляду народними депутатами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 були подані заяви  зобов`язання про взяття підозрюваного ОСОБА_6 на поруки, в яких зазначали, що поручаються за підозрюваного та зобов`язуються доставити ОСОБА_6 на першу вимогу до детектива, прокурора чи суду. 
		Однак, в судовому засіданні виявив бажання підтримати та обґрунтувати свою заяву лише народний депутат ОСОБА_18 , що підтверджується технічним записом судового засідання.
		Слід зазначити, що депутатом у своєму виступі не було зазначено жодних конструктивних пояснень чи доводів, на підставі яких слідчому судді необхідно прийти до висновку про можливість відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення та передачу підозрюваного на поруки, натомість неодноразово наголошувалось на заангажованості даного судового засідання.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.  
		Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
		Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та ймовірні заподіяні збитки, слідчий суддя приходить до висновку, що наявність поручителя ОСОБА_18 в даному випадку не може бути визнана достатньою, а тому у задоволенні заяви про взяття ОСОБА_6 на поруки слід відмовити.
		Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -
		У Х В А Л И В :
		Клопотання задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді заступника директора Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Строк дії запобіжного заходу визначити до 07 год. 10 хв. 11.09.2017 року.
		Одночасно визначити розмір застави в розмірі 1125 прожиткових мінімумів доходів громадян, що в сумі становить 1800 000,00 грн. (один мільйон вісімсот тисяч гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
		У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 
		1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
		3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
		5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		6) носити електронний засіб контролю.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
		Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва. 
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 .
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним  в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали. 
		Слідчий суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...