Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/4931/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2017. Зареєстровано: 03.08.2017. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2017.
Дата набрання законної сили: 19.12.2017
Результат оскарження 19.12.2017 Апеляційний суд Вінницької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/4931/17
		Провадження № 1-кп/127/780/17 
		 
		                           
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02.08.2017 місто Вінниця
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		перекладача ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені 01 червня 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013010390002412 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірмена, громадянина Вірменії, уродженеця м. Гюмрі Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, не працюючого, раніше судимого 04.02.2014 Вінницьким районним Вінницької області за ч. 1.ст.296 КК України до покарання у вигляді штрафу у сумі 8500 грн.
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 189, ч.2 ст. 355 КК України, 
		ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Єреван Вірменії, вірменина, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, 
		ОСОБА_6  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Вінниці, українця, громадянина України, одруженого, працюючого двірником ТОВ «Вінукрмед», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, 
		у вчинені злочину, передбаченого ч.4,5 ст. 27 ч.2 ст. 189 КК України, -
		В С Т А Н О В И В: 
		ОСОБА_4 30 січня 2015 року, з метою отримання зізнання ОСОБА_11 у підпалі сушарки ОСОБА_12 , виїхав з іншими особами до Іллінецького району, де на трасі «Іллінці-Гайсин» поблизу с. Червоне Іллінецького району зустрівся з ОСОБА_11 і примусив сісти у автомобіль. В подальшому ОСОБА_4 здійснив дії з метою примусити ОСОБА_11 зізнатись у підпалі сушарки ОСОБА_12 . Отримавши відмову ОСОБА_11 , ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_12 , який прибув на місце події та підтвердив свої обвинувачення відносно ОСОБА_11 . Після вказаного, ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та інші особи виїхали до с. Дашів, з метою відшукання свідка підпалу. Проте, даних про вчинення вказаного ОСОБА_11 не здобули, в зв`язку з чим ОСОБА_12 поїхав у своїх справах, а ОСОБА_4 повіз ОСОБА_11 до його автомобіля.
		В це час, рухаючись в автомобілі, в ОСОБА_4 виник умисел на вчинення вимагання відносно ОСОБА_11 .
		Реалізуючи який, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_11 , що він отримав кошти за його побиття, однак останній може «відкупитись» від побиття якщо передасть ОСОБА_4 3000 доларів США, чим висуунув вимогу передачі коштів з погрозою фізичного насильства.
		Сприймаючи вказану погрозу реально, того ж дня, на виконання вимоги ОСОБА_4 , ОСОБА_13 передав ОСОБА_4 грошові кошти у загальній сумі 17000 грн.
		В жовтні 2016 року ОСОБА_14 , достовірно знаючи про наявність між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 конфлікту з приводу не повернення ОСОБА_15  коштів, отриманих ним від ОСОБА_16 , підбурив ОСОБА_5 , який в свою чергу вступив у попередню змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_17 , примусити ОСОБА_15 до виконання цивільно-правових зобов`язань. 
		Відповідно до розробленого плану та відведених ролей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , мали здійснювати погрози насильством та психологічний тиск на потерпілого, а ОСОБА_17 і ОСОБА_14 виконуючи роль посібників, використовуючи особисте знайомство з ОСОБА_15 схиляти його до повернення грошових коштів, надавати іншим співучасникам вчиненого злочину інформацію, щодо місць проживання, роботи ОСОБА_15 та його дружини, та здійснити передачу грошових коштів.
		Так, ОСОБА_4 17.10.2016 о 18:30 год., перебуваючи у м. Вінниці, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , з метою здійснення психологічного тиску на ОСОБА_15 та примушування його виконання цивільно-правових зобов`язань, а саме повернення коштів ОСОБА_16 , зателефонував з власного номеру телефону НОМЕР_1 ОСОБА_15 на телефонний номер НОМЕР_2 і повідомив йому про наявність боргу перед ОСОБА_18 у сумі 5000 доларів США та необхідність добровільно зустрітись, якщо потерпілий не бажає щоб його «знайшли».
		ОСОБА_15 18.10.2016 року, знаючи про те, що ОСОБА_4 підтримує товариські відносини з ОСОБА_17 , звернувся до останнього з проханням пояснити ОСОБА_4 ситуацію з приводу грошей ОСОБА_16 . У свою чергу, ОСОБА_17 того ж дня зателефонував ОСОБА_4 і повідомив про розмову з ОСОБА_15 і необхідність зустрітись. Протягом 19.10.2016 - 21.10.2016 потерпілий ОСОБА_15 , злякавшись ОСОБА_4 , перестав приймати телефонні дзвінки, у зв`язку з чим за завданням останнього ОСОБА_17 та ОСОБА_5 встановлювали телефонні номери, місце проживання ОСОБА_15 та місце роботи його дружини.
		ОСОБА_17 21.10.2016 о 16:52 год., доповів ОСОБА_4 , що він встановив місцезнаходження ОСОБА_15 та переконав його у необхідності зустрічі з ОСОБА_4 у кафе «Спорт-тайм».
		Так, 21.10.2016, приблизно о 18:00 год., перебуваючи у кафе «Спорт тайм» (м. Вінниця вул. Пирогова, 31) на виконання спільного злочинного задуму ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 та ОСОБА_6 , діючи умисно, здійснюючи психологічний тиск та погрози фізичним насильством примушували ОСОБА_15 повернути ОСОБА_16 грошові кошти у сумі 5000 доларів США, частину з яких у сумі 2000 доларів США, останній мав передати їм через ОСОБА_17 до 28.10.2016 року.
		Сприймаючи погрози реально, ОСОБА_15 31.10.2016 року зателефонував ОСОБА_16 , з метою з`ясувати чому ОСОБА_16 залучила вказаних осіб, які примушують його повернути їй гроші. У свою чергу ОСОБА_16 заперечила свою причетність до вказаного факту та запитала у ОСОБА_6 про передумови дзвінка ОСОБА_15 .
		В свою чергу ОСОБА_6 довів отримані від ОСОБА_16 відомості ОСОБА_5 , у зв`язку з чим останній висловився про необхідність застосування до ОСОБА_19 фізичного насильства, про що ОСОБА_20 схвально відізвався. При цьому, ОСОБА_5 здійснив дзвінок ОСОБА_16 , повідомив їй про те, що вони відшукали ОСОБА_19 , висунули йому вимогу про повернення їй боргу, зазначив, що ОСОБА_19 не заперечив факт того, що гроші в ОСОБА_16 отримав, проте послався, що віддав їх іншій людині, та повідомив, що в ОСОБА_19 та його близьких є майно та бізнес за рахунок якого можливо погасити борг.
		У зв`язку з невиконанням ОСОБА_15 навіть після висловлених погроз цивільно-правових зобов`язань, 11.11.2016 року, діючи відповідно до спільного злочинного задуму, ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_6 установчі дані ОСОБА_15 , встановив місце роботи дружини ОСОБА_15 - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_6 ) та, прийшовши за названою адресою, висловив продавцям магазину погрози знищення майна у випадку неповернення ОСОБА_15 боргу. Того ж дня, ОСОБА_5 зателефонував безпосередньо ОСОБА_15 , і в ході розмови здійснив погрози фізичним насильством над ним та його родиною, знищенням майна та вбивством і вимагав передачі коштів в рахунок погашення боргу перед, ОСОБА_16 , яку видав за свою сестру.
		17.11.2016 року, на виконання спільного злочинного задуму та вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_17 , переконуючи ОСОБА_15 у реальності погроз ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_15 , а ОСОБА_15 передав, несправжні (імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США, як оплату частини боргу, до повернення якого із здійсненням погроз фізичного насильства над потерпілим та вбивством вимагались ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_17 . 
		Після цього, ОСОБА_17 відвіз отримані несправжні (імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 , куди також приїхав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які отримали частини з вказаних коштів.
		Крім того, ОСОБА_4 , за невстановлених обставин, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, незаконно придбав пістолет «Zoraki - MOD. 914 s/n НОМЕР_3 , який носив при собі, без передбаченого законом дозволу.
		Під час затримання ОСОБА_4 17.11.2016 року о 15:30 год., за адресою Вінницька область Вінницький район с. Агрономічне провул. Різдвяний 479 у нього виявлено та вилучено пістолет «Zoraki - MOD. 914 s/n НОМЕР_3 , споряджений 4 набоями.
		Відповідно висновку судово-балістичної експертизи № 468-Б від 09.12.2016 пістолет «Zoraki-MOD. 914 s/n НОМЕР_3 , вилучений у ОСОБА_4 є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю.
		Крім того, стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він за невстановлених слідством обставин, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, незаконно придбав та носив при собі пістолет марки «РОНМ RG88» № НОМЕР_4 , споряджений набоями травматичної дії у кількості 7 штук, без передбаченого законом дозволу.
		Так, ОСОБА_4 01.06.2013 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, перебуваючи в громадському закладі - караоке-клубі «Шоколад» (м. Вінниця вул. Юності, 14), погрожуючи використати вогнепальну зброю пістолет марки «РОНМ RG88» № НОМЕР_4 , вчинив хуліганські дії відносно громадянки ОСОБА_21 , намагаючись примусово вивести її із закладу. У зв`язку з прибуттям наряду управління державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_4 викинув названий пістолет, після чого він був вилучений співробітниками органів внутрішніх справ.
		Відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 199-Б від 07.06.2013 року пістолет «РОНМ RG88» № НОМЕР_4 , вилучений неподалік від ОСОБА_4 є короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю.
		Вказані дії ОСОБА_4 стороню обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
		Також, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 01.06.2013 року, приблизно о 04 годині 30 хвилин, перебуваючи в громадському закладі - караоке-клубі «Шоколад» (м. Вінниця вул. Юності, 14), діючи умисно, із особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, з використанням вогнепальної зброї - пістолета марки «РОНМ RG88» № НОМЕР_4 , грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно вчинив сварку із громадянкою ОСОБА_21 , 1992 року народження. У ході конфлікту, не зважаючи на заперечення і опір ОСОБА_21 та присутність охорони закладу, ОСОБА_4 , погрожуючи використанням вогнепальної зброї із застосуванням фізичної сили, примусово вивів ОСОБА_21 із названого громадського закладу, примушуючи поїхати з ним. У результаті вчинення даних протиправних дій охороною було зупинено роботу громадського закладу - караоке-клубу «Шоколад», а для припинення хуліганських дій ОСОБА_4 викликано наряд Управління державної служби охорони при УМВС України у Вінницькій області, з прибуттям якого злочинні дії останнього були припинені.
		Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом із застосуванням вогнепальної зброї.
		Крім того, стороною обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у жовтні 2016 року він отримав інформацію від ОСОБА_17 про майновий конфлікт між ТОВ «Агросервіс Біликівці», інтереси якого відстоював ОСОБА_17 та ТОВ «Агротал» з приводу оренди земельних паїв та активну позицію і протидію з боку керуючого ТОВ «Агротал» ОСОБА_22 , який заважав здійснювати переоформлення договорів оренди земельних паїв між ТОВ «Агротал» і їх власниками на користь ТОВ «Агросервіс Біликівці».
		У зв`язку з викладеними обставинами ОСОБА_4 та ОСОБА_17 з метою примушення ОСОБА_22 до вчинення дій на користь ТОВ «Агросервіс Біликівці», діючи за попередньою змовою, домовились примусити ОСОБА_22 до невиконання цивільно-правових зобов`язань, а саме  примусити потерпілого розірвати договори оренди земельних паїв, укладені між ТОВ «Агротал» і власниками земельних паїв та сприяти в подальшому в укладенні таких договорів із ТОВ «Агросервіс Біликівці».
		На виконання спільного задуму, 21.10.2016 о 11:57 год. ОСОБА_4 зателефонував з власного телефонного номеру  НОМЕР_1 , на номер ОСОБА_22  НОМЕР_5 та висловив погрози насильством, а саме заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, з метою усунення його протидії у питаннях розірвання договорів оренди земельних паїв між ТОВ «Агротал» і їх власниками та подальшого укладення таких договорів із ТОВ «Агросервіс Біликівці». Відразу по тому, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_17 та повідомив про здійснені ним погрози на адресу ОСОБА_22 , та запитав чи варто йому додатково здійснити погрози ОСОБА_22 при особистій зустрічі.
		ОСОБА_4 22.10.2016 о 21:45 год. на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_17 , надав вказівку ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та двом невстановленим слідством особам, не повідомляючи останніх про суть взаємовідносин з ОСОБА_22 та факт здійснення ОСОБА_4 погроз на його адресу, виїхати у Жмеринський район з метою здійснення погроз насильством та завдання побоїв ОСОБА_22 
		ОСОБА_24 , ОСОБА_23 та дві невстановлені слідством особи під керівництвом ОСОБА_17 23.10.2016 року на виконання вказівки ОСОБА_4 , виїхали у с. Лопатинці Жмеринського району, де ОСОБА_17 показав на ОСОБА_22 , а ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , та невстановлені слідством особи здійснили на нього психологічний тиск, вказавши потерпілому, щоб він не заважав працювати ОСОБА_4 , у зв`язку з чим ОСОБА_22 відмовився від наміру прийняти участь як представник підприємства у зборах, які проводилися у с. Лопатинці з приводу переоформлення договорів оренди земельних паїв.
		ОСОБА_17 23.10.2016 о 19:03 год. доповів, що ОСОБА_22 отримав «заряд» і з ним спробують поговорити та домовитись з приводу розірвання договорів оренди земельних паїв між ТОВ «Агротал» і власниками земельних паїв та подальшого укладення таких договорів із ТОВ «Агросервіс Біликівці».
		За кілька днів по тому, у зв`язку з відмовою ОСОБА_22 співпрацювати з ТОВ «Агросвіт Біликівці» за адресою його проживання, а саме: АДРЕСА_8 , приїхав ОСОБА_4 у супроводі чотирьох невстановлених слідством осіб. Під час розмови з ОСОБА_22 . ОСОБА_4 представився фактичним власником ТОВ «Агросервіс Біликівці» та вказав, що у випадку якщо ОСОБА_22 і в подальшому буде відмовлятись співпрацювати у питаннях переоформлення договорів оренди земельних паїв то чоловіки із супроводу ОСОБА_4 виконають його погрози про нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
		Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 355 КК України, як примушування до невиконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога не виконати договір вчинене за попередньою змовою групою осіб із погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4  по епізоду з потерпілою ОСОБА_21 суду пояснив, що він 3-4 роки тому зі своїм товаришем відпочивав в кафе «Боржомі» по вул. Келецькій в м. Вінниці. Після чого, ввечері вони вирішили поїхати в кафе «Шоколад». Приїхавши у вказане кафе, вони сіли за столик, зробили замовлення. Він в той вечір не вживав спиртних напоїв, однак його знайомий вживав. Вони вийшли на вулицю, щоб покурити та, розмовляючи із знайомим, відчув удар, повернувшись, побачив, що його вдарила дівчина. В свою чергу він запитав її навіщо вона його вдарила, на що остання почала йому погрожувати поліцією та посадить його у в`язницю, після чого відійшла. Дівчина була в стані алкогольного сп`яніння, поводилась неадекватно. Він продовжив курити та до нього знову підійшла ця дівчини, почала висловлюватись в його бік нецензурною лексикою. Він ОСОБА_21 не тягнув в автомобіль та не погрожував їй пістолетом. Потім вона викликала службу охорони, які в свою чергу викликали поліцію, а вищевказана дівчина вказала на них, після чого працівники поліції попросили його проїхати у відділок поліції, на що він погодився. В поліцію поїхав він, його знайомий, дівчина та її хлопець. Приїхавши у відділ поліції по вул. Пирогова, 4 в м. Вінниці, їх завели в кабінет, де він розповів про все, що сталось і хлопець дівчини також про все розповів. Його запитували, чи в нього був при собі пістолет, на що він відповів, що в нього пістолета не було. Після чого, їх відпустили з поліції. Дівчина попросила в нього вибачення за те, що трапилось та повідомила, що в неї від зайво випитого дуже болить голова, а коштів щоб «похмелитись» в неї немає, тому він дав її 200 доларів США на спиртне, після чого він пішов додому. Через тиждень його викликав в поліцію слідчий та повідомив, що на знайденому біля кафе пістолеті його відбитків пальців не має, а тому справу закрито. Після цього вказану дівчину він на протязі чотирьох років не бачив. По епізоду щодо потерпілого  ОСОБА_11  суду пояснив, що два роки тому його викликав слідчий з приводу того, що нібито він з чотирма чоловіками в ОСОБА_25 в когось вимагали кошти. Однак, він ніколи в своєму житі в ОСОБА_25 не був, вказаного чоловіка не знає, та ні в кого коштів не вимагав. Крім того, ніякого замовника він також не знає, крім того, в нього на той час була поламана рука, яка була в гіпсі. Вказаного потерпілого він перший раз побачив у залі суду. За епізодом щодо потерпілого ОСОБА_22 суду повідомив, що в нього був товариш ОСОБА_17 , який займався землею. ОСОБА_17 запропонував йому працювати разом, на що він погодився. ОСОБА_17 познайомив його з особами, бізнесменами з м. Києва, які попросили його поїхати та переговорити з потерпілим, на що він погодився. Приїхавши додому до потерпілого він запитав останнього чи має можливість з ним переговорити з приводу оренди землі в пайовиків, на що потерпілий погодився. Суть розмови зводилась до того, що в пайовиків закінчувались строки оренди з попереднім орендарем, натомість він пропонував більш вигодні умови оренди землі, у зв`язку з чим він попросив потерпілого, лише довести інформацію до відома власників землі. Потерпілий на той час на його пропозицію погодився. Проте через декілька днів їм стало відомо, що потерпілий став відмовляти власників паїв землі від підписання договорів оренди землі з ними, навіть тих власників паїв, які вже попередньо заключили договір з ними, вказуючи а те, що вони погані люди. Після чого, він перетелефонував потерпілому, повідомив щоб останній не вплутувався в їхні справи і не заважав укладати договори оренди з пайовиками. По епізоду щодо потерпілого  ОСОБА_15  суду пояснив, що він із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зустрілись в кафе «Спорт-Тайм», де ОСОБА_5 йому повідомив, що одна особа ( ОСОБА_26 ) обманом заволоділа коштами ОСОБА_16 , та не бажає їх повертати. Зважаючи на те, що його знає багато людей ОСОБА_5 попросив його зателефонувати ОСОБА_15 , щоб останній з ним порозмовляв з приводу повернення ОСОБА_16 коштів, на що він погодився. Зателефонувавши до ОСОБА_15 , він представився та запропонував останньому при зустрічі переговорити з приводу повернення ОСОБА_16 коштів за невирішене питання, на що ОСОБА_15 повідомив, що набере по телефону його пізніше. Через дві години до нього зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що до нього телефонував ОСОБА_15 та хотів би переговорити, на що він погодився. На слідуючий день він з ОСОБА_5 зустрілись з ОСОБА_17 та ОСОБА_15 в кафе «Спорт-тайм». Під час розмови він запитав ОСОБА_15 чи брав він кошти в ОСОБА_16 , на що останній відповів, що дійсно взяв у ОСОБА_16 кошти, які передав іншим людям для вирішення її питання. На його прохання надати координати осіб, які взяли кошти і не вирішили питання ОСОБА_16 , ОСОБА_15 відмовив. Під час розмови ОСОБА_17 повідомив їм, що ОСОБА_16 написала на ОСОБА_15 заяву в поліцію. Дізнавшись про це, він повідомив, що не бажає в подальшому приймати участь у вирішені даного питання, оскільки вважав, що має все вирішити поліція. Потім до них приїхав ОСОБА_6 з претензіями до ОСОБА_15 з приводу повернення 200 доларів США. З ОСОБА_6 його познайомив в «Спорт-Таймі» ОСОБА_27 . Разом з тим, ні йому, ні ОСОБА_27 не було цікаво зміст розмови, тому було їм запропоновано ОСОБА_6 та ОСОБА_15  розмовляти в стороні від них. Після зустрічі в «Спорт-Таймі» ніхто з його знайомих за ОСОБА_15 не слідкував. Він не говорив ОСОБА_17 , щоб сказав ОСОБА_15 дати їм 2000 доларів США, а потім ОСОБА_16  2000 доларів США. ОСОБА_17 повертав ОСОБА_27 борг в сумі 900 доларів США. В момент затримання в нього при собі було 1500 гривень та 200 доларів США, які позичив в ОСОБА_27 . До затримання ОСОБА_17 займався землею в яку він також вкладав власні кошти, при продажу вирощеної продукції він мав свою частину. Забіяку і ОСОБА_28 він не просив, щоб вони їхали до ОСОБА_22 і дали останньому ляпас, ця розмова взагалі йшла за іншу особу, а саме за робітника, який погано поклав йому плитку. Пістолет, який було вилучено при його затриманні, він знайшов та взяв з собою, щоб в подальшому його викинути. Змови з ОСОБА_17 та ОСОБА_27 не було. ОСОБА_27 не розповідав йому про те, що ходив в магазин дружини ОСОБА_15 .
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5  вину у вчинені злочину визнав частково та суду пояснив, що він їхав по вул. Келецькій та заїхав в магазин «Фокстрот», біля магазину зустрів ОСОБА_6 , з яким зав`язалась розмова. В подальшому до них підійшла ОСОБА_16 , якій він представився  так вони познайомились та між собою стали розмовляти з приводу фінансових проблем з ОСОБА_15 , питала ОСОБА_6 де ОСОБА_15 , розповідала, що вона йому давала кошти, а він їх не повертає. Йому стало цікаво та став розпитувати в ОСОБА_16 про ОСОБА_15 . На його пропозицію допомогти її та порозмовляти з ОСОБА_15 з приводу виниклої проблеми ОСОБА_16 не заперечувала. Одного разу він зустрівся з ОСОБА_4 та запитав чи йому не відомий ОСОБА_15 . Попросив ОСОБА_4 , щоб він з ним порозмовляв, оскільки ОСОБА_15 ні від ОСОБА_16 , ні від ОСОБА_29 , ні від ОСОБА_6 слухавку не брав. Під час зустрічі в кафе «Спорт тайм» ОСОБА_15 казав, що він не отримав, що він винен гроші, проте казав, що у нього цих грошей немає. При розмові з ОСОБА_15 він його попросив, щоб повернув гроші ОСОБА_16 та ОСОБА_15 повідомив, що протягом 10 днів він вирішить ці питання. Пізніше він зателефонував до ОСОБА_16 , яка повідомила, що до неї телефонував ОСОБА_15 з претензіями, що вона когось найняла та вимагає в нього гроші. Психологічно він давив на ОСОБА_15 та хотів зустрітися з його дружиною та розповісти все, який він чоловік. Визнає, що він телефонував до ОСОБА_15 та психологічно давив на нього та просив, щоб він повернув кошти в кого брав, а саме ОСОБА_16 . З тих грошей, що повернув ОСОБА_15 , він нічого не мав брати собі, а ОСОБА_16 казала, що віддячить, якщо вони допоможуть повернути кошти. Це було його рішення щодо продовження дій з повернення коштів ОСОБА_16 , не зважаючи на те, що ОСОБА_4 не хотів, оскільки була написана заява в поліцію. ОСОБА_17 позичав у нього гроші, а перед затриманням повернув. ОСОБА_17 позичав у нього гроші через ОСОБА_4 , тому номер телефону він в ОСОБА_17 не брав. З кафе «Спорт-Тайм» після зустрічі вийшов ОСОБА_15 і він на вулицю, ОСОБА_15 пішов, а він залишився біля закладу. ОСОБА_17 повернув йому 900 дол. США, ОСОБА_4 мав намір робити ремонт, а у нього не було коштів, тому він йому дав 200 дол. США та ще дав 300 дол. США дав своєму брату. В кафе «Спорт-тайм» ОСОБА_4 ОСОБА_15 не погрожував. Зустріч з ОСОБА_16 біля магазину «Фокстрот» була випадкова, телефон свій дала ОСОБА_16 у відсутність ОСОБА_6 , про свої дії він ОСОБА_6 не повідомляв. ОСОБА_6 з ОСОБА_15 в кафе розмовляли приблизно 5 хв. В магазині він з дівчатами-продавцями спілкувався нормально, погроз не було, вони номер телефона директора не дали. В магазин приходив сам. Дівчата-продавці запропонували, щоб він залишив свій номер телефону, а власниця мала б перезвонити, тобто дружина ОСОБА_15 . Він не знав на якому автомобілі їзде ОСОБА_15 , та про це розмов не було. Не визнає попередню змову та не погоджується з кваліфікацією.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6  вину у вчинені злочину визнає та суду пояснив, що в нього є син, якому 21 рік, що навчається в університеті, якого хотіли забрати в армію, проте він хотів щоб він спочатку закінчив університет і тільки після цього пішов в армію. Його познайомили з ОСОБА_15 , як з людиною, яка могла допомогти відстрочити призов його сина в армію. Зазначена послуга ОСОБА_15 коштувала 200 доларів США, на що він погодився. ОСОБА_15 представлявся йому, як особа, що має відношення до керівництва в м.Києві, про те що ОСОБА_15 лікар, він не знав. На зустріч з ним ОСОБА_15 приїхав на автомобілі представницького класу, був одягнутий в костюм, краватку, чемно з ним розмовляв, та склалось враження, що останній дійсно йому допоможе, і його син зможе спокійно закінчити інститут та в цей період його не заберуть в армію. На вимогу ОСОБА_15 він передав останньому 200 доларів США, на що ОСОБА_15 повідомив йому, що все буде добре. Через деякий час, з воєнкомату до сина почали приходити працівники з вимогою з`явитись у військкомат. У зв`язку з цим, він зателефонував до ОСОБА_15 , проте останній повідомив йому, що все нормально, нехай син спокійно навчається, і не хвилюється. Так як, його син навчався на стаціонарі, не будучи впевненим, що його не заберуть в армію він перевів сина на заочне навчання, щоб син міг працювати та навчатись, проте працівники воєнкомату повідомили йому, що заочне навчання не дає підстав для відстрочки призовника від призову в армію. Після чого, він зрозумів, що ОСОБА_15 його надурив. В подальшому на його телефонні дзвінки ОСОБА_15 перестав відповідати. Так, він перевів сина на стаціонарне навчання цим вирішивши питання щодо відтермінування призову сина в армію. Маючи бажання повернути 200 доларів США, які він передав ОСОБА_15 він телефонував останньому, проте ОСОБА_15 кожного разу говорив, що кошти на даний час на фірмі, потрібно їх перевести на картку і тому подібне. Крім того, приблизно в середині згаданих подій, ще не знаючи, що ОСОБА_15 шахрай, він зустрівся з ОСОБА_29 , яка запитала його, чи немає в нього знайомих, які б допомогли її подружці при вступі її сина до вищого навчального закладу, будучи впевненим в порядності ОСОБА_15 він надав останній номер мобільного телефону ОСОБА_15 , яка в свою чергу передала його ОСОБА_16 . Приблизно через півроку, до нього зателефонувала ОСОБА_29 та повідомила, що ОСОБА_15 нічого не вирішує, на що він відповів, що передав її телефон ОСОБА_15 та не знайомив їх особисто, при цьому зазначив, що ОСОБА_15 також від нього переховується, заборгувавши йому 200 доларів США. Приблизно ще через півроку до нього вже зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила йому, що він надав номер телефону ОСОБА_15 , який взяв в неї кошти в сумі семи тисяч доларів США і нічого не вирішує. Приблизно через місяць до нього знову зателефонувала ОСОБА_29 запитавши: « ОСОБА_30 , що будемо робити, ОСОБА_15 кошти не повертає?». Так, при розмові з ним ОСОБА_29 вимагала переговорити з ОСОБА_15 з приводу повернення ОСОБА_16 коштів, на що він відповів, що ОСОБА_15 сам два рази в житті бачив: один з яких при зустрічі, переговоривши за свого сина, а інший раз передавши останньому кошти. На запитання ОСОБА_29 , що робити, він порадив її звернутись в поліцію та написати заяву на ОСОБА_15 . Приблизно через два тижні до нього зателефонували та повідомили, що в ОСОБА_16 не приймають в поліції заяву, так як, ОСОБА_15 аферист, і таких же обманутих останнім, як вона вже приблизно 16 чоловік, а заяву потрібно подавати якимось іншим чином, так як від ОСОБА_15 немає боргових розписок, а те що вони повідомили усно нічого не означає. Через деякий проміжок часу до нього знову зателефонували та запитали, що далі будуть робити, на що він відповів, що ОСОБА_15 від нього слухавку не бере. Зважаючи на те, що 200 доларів США це не великі кошти, а тому з приводу вирішення даного питання він забув та не телефонував до ОСОБА_15 взагалі. Приблизно через два роки, після того, як ОСОБА_15 взяв у ОСОБА_16 кошти, він випадково в мікрорайонні «Вишенька», біля магазину «Фокстрот», зустрів ОСОБА_5 , з яким познайомився на озері, де вони на водоймі моржувались, займались спортом на брусах, перекладинах. Під час зустрічі, вони розмовляли про спорт, дітей і тому подібне. В цей час з маршрутного таксі вийшла ОСОБА_16 та підійшовши до них запитала його за ОСОБА_15 , з приводу повернення ним коштів, на що він повідомив, що останній так йому кошти і не повернув. На протязі всієї їх розмови був присутній ОСОБА_5 , який запитав що сталось, на що він розповів йому в присутності ОСОБА_31 про дані події. ОСОБА_16 додатково розповідала, що ОСОБА_15 кошти її не повертає, після чого вони розійшлись. Після розмови він пішов на тренування та нікому не давав номер телефону ОСОБА_16 . Через деякий час, до нього зателефонував ОСОБА_5 та запитав, як звати ОСОБА_32 , на що він відповів що останнього звати ОСОБА_33 , проте як стало відомо пізніше, після того як ОСОБА_16 написала в поліцію заяву стало відомо, що ОСОБА_32 звати не ОСОБА_33 , як він їм представлявся, а ОСОБА_30 . В подальшому, ще через деякий час, до нього знову зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що вони знайшли ОСОБА_15 , і якщо він бажає, то може під`їхати і запитати про свої кошти. Маючи бажання повернути свої кошти, він поїхав на вказане місце. Приїхавши в кафе «Спорт Тайм» він запитав ОСОБА_15 де його кошти, на що ОСОБА_15 відповів, що він його питання вирішив, а тому нічого йому не винен. На його аргументи, з того приводу, що його сина забирали в армію, у зв`язку з чим він був змушений перевести його на стаціонарне навчання, ОСОБА_15 не реагував і продовжував відповідати, що він його питання вирішив. Після чого, він запитав ОСОБА_15 , де кошти ОСОБА_16 , і чому він їх не повертає, на що ОСОБА_15 відповів, що грошей не брав, а взяв хтось інший. Зрозумівши, що з ОСОБА_15 безкорисливо розмовляти, приблизно через 5-8 хвилин, він покинув кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». В кафе були присутні: він, ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_4 , з яким його познайомили при зустрічі. Хто були інші люди, присутні на той час в кафе, йому не відомо. ОСОБА_17 він переший раз побачив лише в суді. Під час проведення обшуків, на вимогу працівників поліції, він показав телефон та записну книжку, в якій номерів телефонів ОСОБА_17 чи ОСОБА_4 в нього не було, натомість був лише один номер мобільного телефону ОСОБА_5 , так як він знає останнього на протязі 10 років. Крім того, під час обшуку шукали на комп`ютері якісь спільні фотографії з останніми, однак цього нічого не було. Після зустрічі біля магазину «Фокстрот» з ОСОБА_34 він не зустрічався, лише спілкувались в телефонному режимі. ОСОБА_16 повідомляла йому, що до неї телефонував ОСОБА_15 повідомивши, що з останнього хтось вимагає кошти, на що він відповів, що йому нічого не відомо. Він ніколи з ОСОБА_5 ніяких справ не мав. За його присутності в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » погроз від учасників зустрічі в сторону ОСОБА_15 , він не чув. Про вимагання з ОСОБА_15 коштів він дізнався лише коли проводили обшук. При зустрічі в кафе ОСОБА_15 відповідав на питання зверхньо, зазначаючи, що останній нікому і нічого не винен. Крім того, при зустрічі в кафе він не давав ОСОБА_4 номер телефону ОСОБА_15 , так як ОСОБА_15 був особисто при цій зустрічі. ОСОБА_16 просила звернутись до ОСОБА_15 , щоб останній повернув її кошти. Одного разу до нього зателефонувала ОСОБА_29 , щоб він не по телефону пояснив ОСОБА_16 про ОСОБА_15 , що в подальшому він і зробив. При зустрічі з ОСОБА_34 він набирав з іншого телефону ОСОБА_15 , однак останній слухавку також не брав.
		Крім показань обвинувачених судом досліджено наступні докази.
		За обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України від 01.06.2013 року 
		Потерпіла  ОСОБА_21 суду повідомила, що з ОСОБА_4 вона познайомилась в нічному клубу «Курсаль», приблизно два роки тому, зокрема вона підійшла до свого знайомого привітатись, а ОСОБА_4 стояв поряд, де їх і познайомили. ОСОБА_4 запрошував її на танець, проте вона відмовила йому. Потім до неї підійшов, якийсь хлопець та захотів запросити її на танець, а ОСОБА_4 , побачивши це, підійшов до хлопця і вдарив його та повідомив, щоб до неї не підходили. Після цього вона повідомила своїй подружці ОСОБА_35 , що їм потрібно їхати з даного закладу, щоб не було конфліктних ситуацій, що в подальшому вони і зробили. Під час того як вона перебувала в нічному «Курсаль» вона вживала спиртні напої, проте не пам`ятає які саме. Потім вони направились в нічний клуб «Шоколад», при цьому нікому не повідомляючи куди саме вони мали їхати. О першій годині ночі вони вже були в нічному караоке-клубі «Шоколад», крім них у вказаному закладі також були інші відвідувачі, серед яких були і її знайомі, вони з подругою замовили столик, розважались та співали. Приблизно о пів на третю годину ночі її подруга поїхала додому, оскільки подрузі зранку необхідно було йти на роботу, а вона залишилась в клубі, щоб поспівати в караоке. ОСОБА_4 в той час там не було, проте останній приїхав до нічного караоке клубу о третій годині ночі. Спочатку в заклад зайшов водій ОСОБА_4 , підійшовши до столика, запропонував їй вийти до ОСОБА_4 на вулицю, проте вона відмовилась. Однак, в подальшому, в той час коли вона співала, ОСОБА_4 підійшов до неї та почав запитувати, чому вона поїхала з « ОСОБА_36 » та запропонував поїхати з ним, шарпнувши її за руку, однак вона відмовила, запитавши його, хто він взагалі такий. Після чого він дістав пістолет та сказав, якщо вона не піде з ним, а то він застрелить хлопця, який сидів біля неї та з яким вона співала дуетом, після чого вона встала і вийшла в коридор. В той час ОСОБА_4 перебував в стані алкогольного сп`яніння, виражався до неї брутально. Коли ОСОБА_4 в нічному клубі «Шоколад» витягнув пістолет, охорона закладу підійшла до нього, щоб вивести з приміщення, але ОСОБА_4 повідомив, що в такому разі він всіх їх перестріляє, після чого з працівників охорони один пішов на кухню, а інший на вулицю. ОСОБА_4 вимагав, щоб вона з ним поїхала, проте куди саме, вона не знає. ОСОБА_4 не направляв пістолета на неї, проте тримав його в руках, а на працівників охорони закладу він лише махнув пістолетом, демонструючи таким чином, що в нього в руках є зброя. З присутніх відвідувачів закладу ніхто не робив ОСОБА_4 зауваження і не заступався за неї, оскільки боялись його. Пістолет в ОСОБА_4 був схожий на пістолет типу «Макарова», коричнева ручка, на якій зображена зірка. Їй відомо про зброю так як в неї чоловік військовий. Так, ОСОБА_37 взяв її за руку та проти її волі вивів на вулицю. Перебуваючи на вулиці, вона руками вчепилась за перила, щоб останній не зміг її затягнути в автомобіль. В цей час працівники охорони одразу ж за ними на ключ зачинили заклад, щоб вони не змогли повернутись в приміщення закладу. До приїзду працівників ДСО вона перебувала на вулиці біля приміщення нічного клубу приблизно годину, можливо трішки менше, ОСОБА_4 відривав її від перила, за яке вона трималась руками, вдарив її по обличчю. Крім неї та ОСОБА_4 на вулиці ще знаходився водій ОСОБА_4 . Крім того, під час перебування на вулиці ОСОБА_4 застосовував до неї нецензурну лексику, бив її. Після приїзду працівників ДСО, один з яких підійшов до них та привітався з ОСОБА_4 , а два працівника підійшли до неї запитали її чи все в порядку, на що вона про все розповіла, проте останні посміялись та сказали їй їхати додому і не писати в поліцію заяву. Однак, вона вимагали, щоб викликали поліцію, що в подальшому й було зроблено. В той час коли працівники ДСО підходили до них, ОСОБА_4 викинув на підлогу пістолет. В подальшому вони поїхали у відділок поліції на Пирогова 4 в м. Вінниці, щоб написати заяву на неправомірні дії ОСОБА_4 . В поліцію також було доставлено і ОСОБА_4 . Вона завжди стверджувала, що пістолет у ОСОБА_4 бачила. Судово-медичну експертизу не проходила, проте в заяві вказувала, що отримувала тілесні ушкодження, а саме ляпас по щоці. Вона не зверталась з заявами, що не має претензій до ОСОБА_4 та не просила припинити кримінальне переслідування ОСОБА_4 . Щодо міри покарання ОСОБА_38 потерпіла поклалась на розсуд суду.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_39  суду пояснив, що він був при затриманні ОСОБА_4 біля караоке клубу «Шоколад». В той день він чергував в складі екіпажу разом із ОСОБА_40 та них спрацювала тривожна кнопка. Коли вони приїхали до караоке клубу «Шоколад», до них при вході звернулась громадянка, яка стояла на сходах закладу та повідомила, що ОСОБА_4 погрожував їй предметом, схожим на пістолет, проте коли вони приїхали в ОСОБА_4 зброї не було. Зброю вони побачили біля їх автомобіля. ОСОБА_4 повідомив, що пістолет йому не належить. Потерпіла плакала та чи були у неї тілесні ушкодження  не звертав увагу. Вона повідомляла, що ОСОБА_4 їй погрожує, проте детально не цього не пам`ятає. В цей момент ОСОБА_4 стояв позаду них. Предмет, схожий на пістолет, він підняв, а потім передав слідчо-оперативній групі, яку вони викликали, проте якої марки була зброя, він не пам`ятає. Потім вони підійшли до ОСОБА_4 та повідомили, що вони його доставлять в міськвідділ, оскільки на нього є скарги. ОСОБА_4 опору не чинив. Процесуальні документи на місці не оформлювали, а потерпілу та ОСОБА_4 завезли в райвідділ, оскільки дівчина мала написати заяву. В райвідділі потерпіла була окремо від ОСОБА_4 в слідчому кабінеті. На експертизи щодо встановлення стану алкогольного сп`яніння ні потерпілу ні ОСОБА_4 не возили. 
		   Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_40  суду пояснив, що 01.06.13 року в них спрацювала тривожна кнопка та вони виїхали в караоке клуб «Шоколад». Він був в автомобілі за кермом. Вони прибули на місце події протягом 5 хв., де побачили, що потерпіла була на сходах закладу, а ОСОБА_4 був в 5-10 метрах від неї. Коли підійшли до дівчини, то вона повідомила, що їй ОСОБА_4 погрожував зброєю. Потім вони підійшли до ОСОБА_4 та запитали в нього, що за ситуація в них виникла. Зброю вони знайшли біля автомобіля, звук падаючої зброї він не чув. ОСОБА_4 повідомив, що це не його зброя. На дівчині тілесних ушкоджень він не бачив, вона плакала та повідомляла, що їй погрожували. І потерпіла і ОСОБА_4 перебували в стані алкогольного сп`яніння. Крім них біля "Шоколаду" були ще і таксисти, і відвідувачі, які займались своїми справами. Заклад не був зачинений, працював, проте в цей час його робота вже добігала кінця, а тому, як це буває при закінченні роботи закладу, одні люди стояли чекали таксі, інші продовжували спілкуватись, таксисти очікували клієнтів, нічого незвичайного не відбувалось. В відділок з ними в автомобілі їхала дівчина, а ОСОБА_4 їхав в іншій машині.
		На обґрунтування обвинувачення за вказаними епізодами прокурором надано наступні письмові докази.
		Відомості за вказаним фактом зареєстровані 01.06.2013 року, що підтверджується витягом з ЄРДР. Згідно вказаного витягу реєстрацію здійснено за ч. 1 ст. 263 КК України за фактом знайдення пристрою, зовні схожого на пістолет за адресою м. Вінниця, вул. Юності (біля кафе Шоколад) З витягу слідує, що пістолет вилучено протоколом огляду місця події та направлено на експертизу.
		З протоколу огляду місця події від 01.06.2013 року вбачається, що об`єктом огляду є стіл, що знаходиться в черговій частині по вул. Пирогова, 4б, м. Вінниці. Під час огляду на вказаному столі знаходиться звернута матерчата сумка коричневого кольору. Під час розгортання сумки в середині знаходиться предмет зовні схожий на пістолет. Корпус пістолета чорного кольору. На рамі пістолета є написи: НОМЕР_4 , ROHM RG88 Germany CAL 9mm HF Knallpatrone, Р/В НОМЕР_6 . При вийняті з рукоятки з магазину в ньому знаходиться 7 патронів з гумовими кулями чорного кольору. Під час проведення огляду було вилучено пістолет з гумовими кулями.
		Згідно висновку експерта №199-Б від 07.06.2013 року пістолет, виявлений та вилучений 01.06.2013 року, приблизно о 04.53 год., працівниками СПГЗ УДСО при УМВС України у Вінницькій області за адресою м. Вінниця, вул. Юності (біля кафе «Шоколад») неподалік від громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю - газовим пістолетом моделі «ROHM RG 88», № НОМЕР_4 , калібру 9 мм P.A., виробництва Німеччини, переробленим саморобним способом шляхом видалення перетинки з каналу ствола. Сім патронів наданих на дослідження, не є бойовими припасами -пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., спорядженими снарядами несмертельної дії - гумовими кулями. Дані патрони придатні для стрільби.
		Згідно протоколу огляду предметів від 27.06.2013 року, в ході досудового слідства вказаний пістолет оглянуто.
		З протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_41 від 05.07.2013 року та долучених до нього фототаблиць вбачається, що свідок ОСОБА_39 вказав на місце, де службовим автомобілем було заблоковано виїзд з території, що біля караоке клубу. Після чого свідок пояснив, що він разом з ОСОБА_40 пішли до службового входу караоке клубу «Шоколад», після чого, через деякий час повернулись і свідок вказав на місце де стояв ОСОБА_37 , а саме останній знаходився на відстані 3 метрів від службового автомобіля. Після чого свідок вказав на місце де лежав предмет схожий на зброю. Після приїзду СОГ свідок забрав пістолет та на службовому автомобілі поїхав до ВМ.
		Згідно протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_42 від 05.07.2013 року та долучених до нього фототаблиць, свідок ОСОБА_40 вказав, що 01.06.2013 року він разом з ОСОБА_43 приїхали до караоке клубу «Шоколад» на виклик та поставили службовий автомобіль біля огорожі, щоб заблокувати виїзд з прилеглої огороженої території клубу. Після чого, він з ОСОБА_43 пішли до входу в «Шоколад», де стояла дівчина, яка плакала та повідомила, що їй погрожував громадянин, який стояв біля виходу з прилеглої до клубу території. Біля вказаного громадянина стояло ще декілька чоловік. Підійшовши з напарником до вказаної групи людей та запитавши, що тут відбувається, які відповіли, що все добре. Згадана група людей, разом з ОСОБА_44 , стояла на відстані приблизно 3 метрів від службового автомобіля. В ході розмови ОСОБА_39 показав на предмет схожий на пістолет, який лежав неподалік службового автомобіля. Після чого, було викликано СОГ. За вказівкою чергового о/у ОСОБА_39 забрав предмет схожий на пістолет, після чого вони поїхали до ВМ.
		Дані ухвали суду, протоколу тимчасового доступу до речей та документів і аналітичної довідки з`єднань абонентського номеру потерпілої ОСОБА_21  вказують на те, що потерпіла 01.06.2013 року з 1:49 до 5:35 нікому не телефонувала, дзвінків не отримувала.
		З постанови про закриття кримінального провадження від 08.09.2014 року вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010390002412 від 01.06.2013, було закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Згідно вказаної постанови пістолет моделі «ROHM RG 88», № НОМЕР_4 , калібру 9 мм P.A. виробництва Німеччини, здано в дозвільну систему Вінницького MB УМВС України у Вінницькій області для подальшої передачі на склад УМЗ УМВС України у Вінницькій області. 
		З постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження та доручення здійснення досудового розслідування іншому органу від 19.12.2016 року слідує, що постанова про закриття кримінального провадження № 12013010390002412 від 08.09.2016 року  скасована. З вказаної постанови вбачається, що прокурором скасовано постанову слідчого у вказаному провадженні не від 08.09.2014 року (зазначену вище), а іншу  винесену у цьому ж провадженні в 2016 році.
		Хоча прокурором не надано суду вказаної постанови про закриття, суд виходить з того, що останнім процесуальним документом щодо руху справи є все ж таки постанова про скасування постанови про закриття провадження. При цьому з вказаної постанови вбачається, що прокурор скасував попереднє рішення слідчого з підстав того, що не було встановлено та допитано всіх свідків події, працівників та відпочиваючих нічних клубів Шоколад та Курсаль.
		З інших документів, що зібрані досудовим слідством після скасування постанови про закриття кримінального провадження вбачається, що на підставі рапорту слідчого від 01.03.2017 року № 53\6-7-718 від 02.03.2017 року, зареєстроване кримінальне провадження за ч. 4 ст. 296 КК України, відомості про що внесені до ЄРДР 02.03.2017 року, що підтверджується відповідним витягом.
		З відповіді на запит слідчого від 18.01.2017 року та копії акту №Р-28 від 23.12.2014 року про реалізацію зброї із числа вилучених, добровільно зданих та знайдених вбачається, що пістолет моделі «ROHM RG 88» № НОМЕР_4 - знищено.
		За обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189 КК України від 30.01.2015 року (епізод щодо вимагання в ОСОБА_11 )
		Потерпілий  ОСОБА_11 суду пояснив, що більше двох років тому йому зателефонували з невідомого номера та представились покупцями на дошку, так як він був приватним підприємцем та торгував деревиною. Вказана особа запропонувала зустрітись на роботі, однак він не встигав доїхати, тому він зустрівся на трасі с. Червоне, яке знаходиться на відстані 10 км від м.Ілінців. Співрозмовник по телефону з ним спілкувався російською мовою з вираженим акцентом. На місце зустрічі він приїхав приблизно в обідній час на власному автомобілі марки «Фольцваген Т5», а співрозмовник, тобто ОСОБА_4 ще з трьома особами на автомобілі «Мерседес МЛ» чорного кольору. Зустрівшись, ОСОБА_4 запропонував йому поспілкуватись в їх автомобілі, на що він погодився. Коли він сів у вказаний автомобіль на заднє сидіння автомобіля, ОСОБА_4 з мобільного телефону зателефонував ОСОБА_12 , який через короткий проміжок часу, приїхав до них на автомобілі «Х6». При цій зустрічі розмова зайшла про те, щоб він зізнався у підпалі камерної сушки, яка належить ОСОБА_12 . В цей час, ОСОБА_4 погрожував йому, зокрема наніс йому 1-2 удари долонею по обличчю і направив на його коліно пістолет чорного кольору та пригрозив прострелити коліно, якщо він не визнає вчинення підпалу сушки. Коли приїхав ОСОБА_12 , то ОСОБА_4 запитав його чи це та людина, яку вони привели, здійснила підпал сушки, на що ОСОБА_12 відповів, що «так». ОСОБА_12 почав кричати, що він підпалив йому сушку та має відповісти за це, і у нього є докази, а саме свідок  ОСОБА_45 громадянин Молдови. Вказаний свідок на той час перебував в с. Дашеві та для перевірки вказаного, ОСОБА_12 на власному автомобілі поїхав в с. Дашів, а вони на автомобілі «Мерседес» вслід за ним. В автомобілі було 4 особи кавказької національності, у вказаних осіб волосся було чорного кольору та розмовляли російською з армянським акцентом. По дорозі в с. Дашів йому говорили, якщо не підтвердиться, що він підпалив сушку, то що будемо робити, на що він повідомляв присутнім в автомобілі, що даного підпалу він не робив. Приїхавши в с. Дашів та зустрівшись із ОСОБА_46 з`ясували, що останній такого не говорив. Після цього ОСОБА_12 поїхав у невідомому напрямку, а його відвезли до його автомобіля. Там, ОСОБА_4 йому повідомив, що ОСОБА_12 заплатив 5000 доларів США за те, щоб йому нанесли тілесні ушкодження. В подальшому ОСОБА_4 запропонував заплатити 3000 доларів США, щоб його не били. Так як, в нього при собі таких коштів не було, він дістав з автомобіля кошти в сумі 17000 гривень та віддав ОСОБА_4 , який повідомив, що цього вистачить. Вказані кошти він віддав, щоб йому не наносили тілесні ушкодження. Заяву він написав одразу ж на 2 чи 3 день в 6 відділ, що знаходиться в м. Вінниці по вул. Чорновола. Приблизно через два роки після вказаної події, його викликали в СБУ, де допитали. В подальшому, точної дати він не пам`ятає до його автомобіля підійшла невідома особа та віддала йому 18000 гривень, повідомивши, що він знає, що це за кошти. Вказане він зрозумів, як те, що ОСОБА_4 повернув йому кошти, які він заплатив більше 2 років тому. Щодо міри покарання ОСОБА_4 поклався на розсуд суду. Побої не знімав, шкода відшкодована, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має. До вказаної події в нього були неприязні відносини з ОСОБА_12 . Зокрема, попередньо він 5 років працював у ОСОБА_12 , який вигнав його з роботи при цьому не заплативши йому заробітної плати. З ОСОБА_12 він був і є конкурентами по бізнесу. Вважає, що ОСОБА_12 причетний до вказаного.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що обвинувачених він не знає. ОСОБА_11 в нього раніше працював на лісопилці, вже давно в нього не працює. Він приватний підприємець та займається підприємництвом, пов`язаним із деревиною, та в нього є лісопилка. В 2012 році в нього у сушильні для дерева була пожежа. Згідно експертизи встановили, що був підпал. Разом з тим, не встановили хто здійснив підпал. Він на той час перебував в м.Києві. Він здогадувався що це ОСОБА_47 , проте доказів не має, тому претензій до останнього він не висловлював. Після пожежі він ОСОБА_11 не бачив та не спілкувався з ним. Він просив поліцію, щоб перевірили номера телефонів ОСОБА_11 , проте не знає чи вони це зробили. Він не звертався ні до ОСОБА_4 ні до ОСОБА_5 з приводу впливу на ОСОБА_11 щодо зізнання останнім у підпалі його лісопильні. Будь-яких зустрічей з обвинуваченими та ОСОБА_11 в нього не було.
		З досліджених в судовому засіданні доказів, що надані стороною обвинувачення вбачається, що 02.02.2015 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_11 , який повідомив, що 30.01.2015 року невідомі особи кавказької національності в складі групи осіб вимагали в нього 3000 доларів США за незастосування до нього фізичного насильства.
		Згідно ухвали суду та протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 29.04.2015 року з ПрАТ «Київстар», вилучено інформацію в електронному вигляді щодо з`єднань та координат базової станції, в зоні дії якої перебував абонент у момент з`єднання, номерів телефонів ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
		Згідно з протоколом огляду від 03.03.2017 року, оглянуто оптичний диск, отриманий в ході тимчасового доступу від 28.02.2017 року, здійсненого на підставі ухвали суду. В ході огляду дзвінків абонентів НОМЕР_7 та НОМЕР_1 (телефони ОСОБА_4 ), встановлено, що 30.01.2015 року о 14.02 год. номер телефону НОМЕР_1 перебував в зоні дії базової станції за адресою АДРЕСА_9 .
		З протоколу огляду речей та документів від 03.08.2015 року вбачається, що в ході ході проведення огляду вказаної інформації проведено вибірки про з`єднання абонентських номерів та координат базової станції, в зоні дії якої перебував абонент у момент з`єднання, а саме номерів НОМЕР_8 (телефон Пустенького), НОМЕР_9 (телефон Бондаря) та НОМЕР_10 (телефон Манукян). З вказаного протоколу слідує, що 30.01.2015 року о 14.01 годині номер телефону ОСОБА_11 перебував в зоні дії базової станції за адресою АДРЕСА_9 .
		Належність телефону з номером НОМЕР_1 ОСОБА_4 підтверджена протоколом огляду від 18.11.2016 року, згідно з яким у ОСОБА_4 вилучено телефон з вказаним номером, протоколом огляду від 23.12.2016 року, яким оглянуто вказаний телефон та протоколами огляду телефонів ОСОБА_5 , відповідно до яких вказаний номер має назву Само 2.
		З протоколу огляду від 24.02.2017 року вбачається, що об`єктом огляду являються оптичний диск отриманий в ході тимчасового доступу 29.04.2015 року в ПрАТ «Київстар», на якому містяться відомості про вихідні та вхідні дзвінки, текстові повідомлення абонентів мобільного зв`язку НОМЕР_11 , НОМЕР_7 , НОМЕР_12 за період часу з 28.01.2015 по 04.02.2015, із зазначенням ІМЕІ терміналів та реєстраційних антен, у зоні покриття яких здійснювались з`єднання між абонентами.
		В ході огляду встановлено, що 30.01.2015 у період часу з 13:36 до 14:05 ОСОБА_12 тел. НОМЕР_12 , ОСОБА_11  тел. НОМЕР_11 , знаходились у одному районі (Вінницька обл., Іллінецький район, смт. Дашів, вул. 40-річчя Жовтня, 1).
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.12.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_11 впізнав за характерними ознаками обличчя, носу, очей, губ, форми обличчя  особу на фото під №2, яка вимагала в нього гроші за нібито під пал сушарки Пустенького.
		За обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 355 КК України 
		(епізод з потерпілим ОСОБА_22 )
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_22 суду повідомив, що він особисто з ОСОБА_4 знайомий не був. Напередодні свого приїзду, ОСОБА_4 до нього телефонував з погрозами, він його впізнав по голосу, а потім ОСОБА_4 приїжджав до нього додому та повідомив, що це він до нього телефонував. В с. Біликівці люди віддали землю ТОВ «Агротал» в оренду. Він є представником ТОВ «Агротал». Сільський голова став вести агітацію на рахунок ТОВ «Агросервіс Біликівці». Під час зборів в селі, він людям пояснив, що в селі буде проведена вода, але не буде землі. Після цих зборів до нього стали телефонувати. Одного разу, він приїхав до клубу, там стояла срібляста машина. В клубі мали відбуватися збори. До нього підійшли і спитали: «До тебе телефонували? Ти все зрозумів?». Автомобіль поїхав в напрямку м. Вінниці, а він пішов додому. Зустріч з ОСОБА_4 відбулася так: до нього додому приїхав автомобіль, вийшов ОСОБА_48 та повідомив, що ти хотів бачити хазяїна Агросервіса. Вони хотіли, щоб його активісти пішли по селі та агітували, щоб перейти в «Агросервіс». Остання розмова відбулася по телефону на роботі та було встановлено строк 2 дні, щоб порозумітися з ОСОБА_49 . Він керуючий відділенням фірми «Агротал». Фізичні ушкодження йому не наносились. З приводу проведення води до нього ОСОБА_4 не звертався. В телефонному режимі йому було пояснено, щоб він не агітував людей проти них. ОСОБА_4 телефонував два рази та погрожував зробити калікою. Коли приїхав до клубу, ОСОБА_48 був в клубі, а машина була на вулиці. В машині були особи, які повідомили, що вони від ОСОБА_4 . Другий раз хлопці на автомобілі під`їхали разом з ОСОБА_4 . Якщо б він агітував людей на розірвання договорів, то це б було порушення його обов`язків. Якщо б люди розірвали договори з ТОВ «Агротал», то це б потягнуло наслідки, а саме укладення договорів з ТОВ «Агросервіс Біликівці». Щодо покарання ОСОБА_4 поклався  на розсуд суду. З заявою про злочин звернувся в листопаді 2016 року, довідався з газет, що ОСОБА_4 затримали, а тому пішов з заявою до СБУ. Він хотів дізнатися, хто прислав ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_50 25 років, він нічого не розуміє в сільському господарстві, а тому він напевно знає, що хтось над ним стоїть.
		   Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_51  суду пояснила, що вона бачила 2 автомобіля з іноземними номерами біля подвір`я ОСОБА_52 . Коли вона виходила з дому і йшла за дітьми в садочок, то бачила лише розмову між особами, проте ОСОБА_4 там не бачила. Там було 4-5 осіб кавказької зовнішності. Всі події вона бачила здалеку, оскільки забрала дітей з садочка та йшла додому. Обличчя осіб вона не запам`ятала. Всі події відбувалися приблизно о 16 год., була погана погода, але вона впізнала особу на ім`я ОСОБА_53 . Після цієї події, бачила, що ОСОБА_22 їздив на роботу, карети швидких до нього не приїжджали. Після події приблизно через місяць до неї додому приїхали працівники СБУ та відібрали пояснення.
		   Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_23  суду пояснив, що обвинувачених він знає, вони просто його знайомі. З ОСОБА_4 у нього дружні відносини. ОСОБА_4 його не просив їхати, проте він поїхав своїм автомобілем в сторону Жмеринки. Його попросив ОСОБА_17 22.10.16 р., щоб він поїхав та він погодився поїхати в село (яке не пам`ятає). В машині була особа на ім`я ОСОБА_54 , він та ОСОБА_17 , хто був четвертий, йому не відомо. Коли приїхали в село, він з автомобіля не виходив, а особа на ім`я ОСОБА_54 та ОСОБА_17 виходили. Куди вони ходили і з ким розмовляли, йому не відомо, коли вони повернулися та сіли в автомобіль, всі поїхали в м. Вінницю. 
		   Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_55  суду пояснив, що серед обвинувачених знає ОСОБА_4 , а серед потерпілих  ОСОБА_22 . Він директор агрофірми «Агросервіс Біликівці». Він є номінальним власником, дійсні власники живуть далеко. Підприємство займається вирощування зернових культур в с.Біликівці Жмеринського району. ОСОБА_17 мав бути управляючим фірми в селі Біликівці, а ОСОБА_22 , як їх конкурент, розпускав неправдиву інформацію відносно нього. ОСОБА_22 агітував людей, щоб не укладали договорів з ним, зазначаючи людям, що цю землю збираються продати. Він не пам`ятає чи представляв ОСОБА_4 ОСОБА_22 як власника. Він хотів, щоб ОСОБА_4 працював з ним, як управляючий в селі. На зустріч з ОСОБА_22 він їхав на своєму автомобілі, ОСОБА_4 їхав на своєму автомобілі. З автомобілів вийшов він та ОСОБА_4 . Коли приїхали додому до ОСОБА_22 , то мали намір лише поспілкуватися. ОСОБА_22 з ОСОБА_4 спілкувалися окремо в стороні. Зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що він ОСОБА_22 пропонував співпрацювати з ними. Коли їхали до ОСОБА_22 , то на вулиці йшов дощ, навіть сніг, дороги до будинку ОСОБА_22 майже не було. До ОСОБА_22 їхали, щоб попросити його допомогти орендувати їм землю.
		З заяви ОСОБА_22 від 23.11.2016 року вбачається, що останній дізнався з засобів масової інформації про затримання особи ОСОБА_56 , у зв`язку з чим, повідомив, що 31.10.2016 року, приблизно о 12 год., на його номер 0674601475 надійшов дзвінок з номера НОМЕР_1 . Відразу ж пішли погрози його життю мовою з акцентом. Вимагав не втручатись в його справи, в його землі. Погрози було пов`язані з його ставленням до нової фірми, яка ввійшла в село та здійснює свою діяльність, на те щоб забрати землі з «Агромата» в так звані «Агросервіс Біликівці».
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_22 вбачається, що останній впізнав особу, що зображена на фото №5 фототаблиці №2, зазначивши, що саме ця особа приїхала разом із ОСОБА_57 в с. Біликівці, коли ОСОБА_58 здійснював погрози та вимагав співпрацювати щодо переоформлення договорів оренди землі.
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_22 , останній впізнав особу, що зображена на фото №3, зазначивши, що вказана особа представилась ОСОБА_57 .
		З посадової інструкції керуючого відділенням ТОВ Агротал ОСОБА_22 вбачається, що він має обв`язок укладати або розривати договори оренди земельних ділянок за погодженням із Керівником підприємства. 
		За обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_6 ч.4,5 ст. 27, ч. 2 ст. 187 КК України 
		(епізод з потерпілим ОСОБА_15  )
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_15  суду повідомив, що раніше він обвинувачених не знав, а познайомився першим з ОСОБА_6  приблизно 2 роки тому. До нього перше телефонував ОСОБА_4 в минулому році та призначив йому зустріч з приводу боргу перед ОСОБА_16 . З ОСОБА_16 його познайомив ОСОБА_6 . Ій необхідна була консультація з приводу вступу до навчального закладу в м.Хмельницькому. Коли зустрілися, то він повідомив, що він зателефонує до людей та запитає чи вони зможуть допомогти. Він потім зателефонував до ОСОБА_59 та той повідомив, що вступ буде коштувати 5000 дол. США. Вказані кошти повинні були сплачені як плата за консультацію, щоб син вступив. ОСОБА_16 надала ці кошти, він їх взяв та мав передати. Кошти передав в м.Львів, проте син ОСОБА_16 не вступив до вищого навчального закладу, тому ОСОБА_16 вимагала повернення коштів, а у разі не повернення коштів мала звернутися до міліції. ОСОБА_6 теж вимагав повернення коштів. ОСОБА_16  це подруга дружини ОСОБА_6 . ОСОБА_16 йому не погрожувала, а ОСОБА_6 казав, що буде приймати міри. В минулому році до нього зателефонувала особа, яка представилась ОСОБА_57 та казав, що необхідно зустрітись для вирішення деяких питань. Потім йому декілька раз телефонував ОСОБА_5 з приводу зустрічі, він не брав слухавку, а потім зустрівся з ОСОБА_17 , якому пояснив, що він кошти взяв, проте не для себе, а передав їх іншим людям. Потім після цієї зустрічі ОСОБА_17 мав порозмовляти з ОСОБА_4 і за результатами цієї розмови він до нього зателефонував та повідомив, що з ОСОБА_4 необхідно зустрітися та вирішити всі ці питання. Зустріч була призначена в кафе «Спорт-тайм» на 17:00 год. Перед зустріччю йому зателефонували працівники СБУ та повідомили, що він має з ними співпрацювати. При зустрічі з ним працівники СБУ дали спецтехніку, яка була на ньому при зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . При зустрічі він ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розповів про цю історію, а ОСОБА_4 повідомив, щоб кошти він повернув та почав вже збирати. Під час зустрічі ОСОБА_4 сказав, що вони йому можуть нанести тілесні ушкодження, що не впізнає рідна мати, а ОСОБА_5 казав, що у разі неповернення коштів, його можуть підрізати на вулиці, а ОСОБА_17 сидів поруч та чув всю розмову. При вказаній зустрічі йому було повідомлено, щоб він гроші передав ОСОБА_17 . Для підтвердження того, що він не серйозна людина та кинув ОСОБА_16 , викликали на розмову ще й ОСОБА_6 , який приїхав в середині розмови. В ході розмови до нього зателефонувала дружина та попросила забрати дитину з садочка, а тому ОСОБА_4 повідомив, що й нього є час до понеділка. Коли він вийшов, то за ним спочатку слідкував ОСОБА_5 , проте він його побачив, тому він повернувся. Він зателефонував до ОСОБА_16 з приводу цих подій, проте вона повідомила, що вона нікого не наймала та нічого не знає. Потім йому телефонував ОСОБА_5 та повідомляв, щоб він повертав гроші, щоб не було неприємностей з його сім`єю. Називав його адресу та повідомив, що підуть у разі неповернення боргу, вони його будуть вимагати в дружини. Потім дружина телефонувала і казала, що в салоні були дві особи кавказької національності та вимагали повернення боргу, проте її в той час на роботі не було, а до неї телефонували співробітниці. Щодо отриманих від ОСОБА_16 коштів пояснив, що ОСОБА_60 передавав кошти через особу на ім`я ОСОБА_61 , а коли дитина не вступила в навчальний заклад, то при телефонній розмові з ОСОБА_62 він повідомив, що він в Чехії та по приїзді буде вирішувати це питання. В Чехії він був півроку. В якому місті в Чехії був ОСОБА_63 йому не відомо. Гроші брав він у ОСОБА_16 , тому він має їх повернути. Він працює лікарем в МКЛ №2. Його чомусь називали ОСОБА_64 , а не ОСОБА_65 , та на його зауваження не реагували. В ОСОБА_59 була людина, яка вела справи його в м.Вінниці. ОСОБА_66 був підполковником прикордонної служби, а дружина його ОСОБА_67 . Бачив ОСОБА_68 декілька разів, а ОСОБА_60 лікував спину. ОСОБА_69 приїжджав та він давав кошти, скільки не пам`ятає. Він передавав конверти та йому з цього давали відсотки 100-150 дол. США з передачі. В ОСОБА_16 забирав конверт та не перераховуючи гроші передавав їх. Йому в СБУ видали 1000 дол. США  муляж, а віддав в СБУ свої справжні гроші. Гроші помічали на другому чи третьому поверсі в СБУ, в кабінеті були ще 2-3 особи як поняті. ОСОБА_5 з молотком не бачив біля будинку, проте погрози від ОСОБА_5 по телефону сприймав як реальні, а саме погрози йому та сім`ї. ОСОБА_4 він передавав муляж, який отримав від співробітників СБУ. Його кошти справжні йому повернули, про що було складено документ, проте не знає який. Повідомляв ОСОБА_16 , що її питання мало вирішитись за 4700-5000 дол. США. Окремо повідомити суму, яку він отримував за цей випадок, не може, оскільки з ОСОБА_62 він мав інші фінансові відносини, він йому поставив препарати 4 уп. по 180 дол. США. Заяву про вчинення злочину писали з його слів, а він лише підписався. Після зустрічі в кафе «Спорт-тайм» він зустрічей з ОСОБА_4 не мав, проте він до нього телефонував. ОСОБА_16 до нього телефонувала багато разів з погрозами. Суму коштів, які слід повернути ОСОБА_16 йому не називала, просто просила повернути кошти. При розмові в кафе «Спорт-тайм» з ОСОБА_4 , він запитав про ОСОБА_70 та він сказав, що у нього є людина в м.Львові та може його знайти. Проте ОСОБА_4 було повідомлено, що телефон ОСОБА_71 був вимкнений. Проте в подальшому розмова пішла в інше русло і ніяких більше даних про ОСОБА_72 . ОСОБА_4 не просив. ОСОБА_4 запропонував повернути гроші ОСОБА_16 , а він в свою чергу мав знайти ОСОБА_71 та повернути йому гроші в майбутньому. З ОСОБА_5 двічі розмовляв по телефону та від нього були лише погрози. Коли приходили в салон до дружини дві особи про них спочатку повідомив ОСОБА_5 , потім як тільки він поклав трубку, зателефонувала дружина з претензіями що відбувається, що приходять люди, яка лякають дівчат в салоні. ОСОБА_16 передавала лише гроші, а жодних документів не давала більше, тільки телефон сина. Після дзвінка ОСОБА_4 , він зустрівся з ОСОБА_17 , а в цей час його знайшли працівники СБУ та повідомили, що вони знають про його проблему та запропонували написати заяву. ОСОБА_16 повідомила вірно, що вона передавала і 2500 дол. і 4700 дол., які він взяв, але не собі, він їх передав іншій особі. Особа, якій він передавав кошти, на даний час перебуває за кордоном. З приводу заяви ОСОБА_16 , він слідчому повідомляв теж, що кошти ОСОБА_16 надавалися за надання консультаційних послуг. З переданих 2500 дол. США він не отримав взагалі ніякої винагороди. Жодного разу слідчому при наданні пояснень він не зазначав, що позичає кошти у ОСОБА_16 .
		Допитана в судовому засіданні в присутності адвоката ОСОБА_73 , свідок  ОСОБА_16  суду пояснила, що її син закінчив навчальний заклад, та вона дізналася, що є такі курси «Сатурн» та можливо поступити в вищий навчальний заклад. В той час забирали всіх в АТО, а тому щоб відстрочити цю подію, необхідно було вступити на навчання до вищого навчального закладу. З цією проблемою вона поділилася з подругою ОСОБА_29 , яка надала її телефон ОСОБА_15 , якого відрекомендували як особу, що в минулому він військовий та може проконсультувати та допомогти з питання вступу до вищого навчального закладу. При вступі особа проходить три комісії, а вступає лише в вересні. Було дві зустрічі з ОСОБА_15 : перша відбулася біля магазину «Фокстрот» під час якої передала 2500 дол. США, щоб відстрочити мобілізацію в АТО. Друга зустріч відбувалась на початку травня 2015 року: ОСОБА_15 прийшов з дитиною та вона прийшла з подругою ОСОБА_29 . Під час другої зустрічі вона передала 4700 дол. США та ОСОБА_15 її запевнив, що є людина, яка допоможе і консультаціями і тим, що він вступе. Про те, що син не поступив, вона дізналася від сина 20.05.2015 року. Про те, що вона допомагала сину в такий спосіб, її син не знав. Вона, дізнавшись про це, стала телефонувати ОСОБА_15 , який її в період з травня по вересень запевняв, що документи сина завезли і він поступе. Зрозумівши, що в вересні розпочалися іспити і сина не викликали, вона зателефонувала подрузі та все розповіла. Потім вона пішла до міліції та написала заяву, а зустрівши ОСОБА_6 йому висловила свої претензії з приводу того, кого він їй порекомендував. ОСОБА_6 не просила, щоб він повертав кошти, забравши в ОСОБА_15 . Таку розмову вела її подруга ОСОБА_29 з ОСОБА_6 , щоб він поговорив з ОСОБА_15 про повернення коштів. Вона багатьом людям розповідала про виниклу ситуацію, в тому числі і ОСОБА_5 . Вона їхала з роботи додому восени 2016 року, вийшла на зупинці біля магазину «Фокстрот». Там стояв ОСОБА_6 , який познайомив її з ОСОБА_5 . ОСОБА_6 запитував її як справи, чи ОСОБА_15 повернув кошти. Вона при цій зустрічі на прохання ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_5 розповіла ситуацію з ОСОБА_15 . Під час цієї випадкової зустрічі, вона не пам`ятає чи розповідала про те, що звернулася в поліцію чи ні. Після зустрічі вона пішла додому, а потім її зателефонував ОСОБА_5 ( чи давала свій номер телефону  не пам`ятає) та почав розповідати про ОСОБА_15 та запитав чи він її не телефонував. Під час зустрічі з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , вона не просила, щоб зверталися до ОСОБА_15 про повернення коштів. Про цю зустріч вона розповіла подрузі ОСОБА_29 . Потім до неї зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що йому погрожують. Тому вона зателефонувала до ОСОБА_29 з проханням передати ОСОБА_6 , щоб ні до кого не звертався і гроші не вимагав, прикриваючись її ім`ям. ОСОБА_15 її представили як особа, яка працює в міністерстві оборони. Вона до нього зверталася як ОСОБА_33 , а не ОСОБА_30 . Про те, що ОСОБА_74 не ОСОБА_33 , а ОСОБА_30 , вона дізналася випадково та про це повідомила подругу ОСОБА_29 . В міліції вона ОСОБА_15 описала та її показали його в комп`ютері та повідомили, що він шахрай. При передачі 4700 дол. вона просто передала кошти, а ОСОБА_15 їх взяв, не перераховував, та це все бачила ОСОБА_29 . При передачі 2500 дол. вона була сама. Кошти вона передавала ОСОБА_15 без конверта. ОСОБА_15 їй детально не повідомляв як буде проходити відстрочка від АТО, проте зазначив, що на підставі медичних документів. З приводу заяви на ОСОБА_15 по шахрайству, то справу закрили в зв`язку з тим, що у них цивільно-правові відносини. Зазначене було оскаржено, проте рішення немає. Звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_15 про стягнення боргу. Звинувачувала про втрату коштів лише ОСОБА_15 , а ОСОБА_6 висловлювала претензії морального характеру в присутності ОСОБА_29 . До ОСОБА_15 і вона, і ОСОБА_6 і подруга ОСОБА_29 телефонували з вимогою повернення коштів. Бажання вчинити актівні дії щодо повернення коштів не виникало, проте всім розповідала про такий випадок, щоб інші не попадали на такого шахрая. Для повернення коштів, вона звернулася з заявою до поліції та з заявою в суд про повернення боргу. Ніколи ні до кого зверталася з проханням, щоб з ОСОБА_15 порозмовляли «по-чоловічому». В поліції в неї взяли заяву та повідомили, що ОСОБА_15 шахрай. Коли писала заяву в міліції, то слідчий її пояснив, що ці обставини тяжко буде довести, тому він запропонував їй написати заяву про те, що вона ОСОБА_15 позичила кошти. ОСОБА_6 їй повідомляв, що ОСОБА_15 йому теж винен кошти. Жодного разу ніхто їй не повідомляв, що в ОСОБА_15 забрали 1000 дол. США.
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_29 в присутності адвоката ОСОБА_73 суду пояснила, що ОСОБА_6 вона знає, а ОСОБА_15 лише бачила зі сторони. З ОСОБА_16 знайома приблизно 10 років. З ОСОБА_6 вона познайомилась на роботі 6-7 років тому. ОСОБА_16 просила її допомогти, щоб її дитина вступила до вищого навчального закладу. ОСОБА_6 повідомив, що він запитає своїх знайомих, а потім останній дав її телефон особи та повідомив, що це ОСОБА_75 , який може допомогти при вступі у ВНЗ. Наданий телефон вона передала ОСОБА_16 . Коли ОСОБА_16 передавала ОСОБА_76 в холі «Магі-Гранда» кошти в сумі 4000 доларів США, вона була присутня на відстані приблизно 5 метрів. Коли вона зверталася до ОСОБА_77 та називала його ОСОБА_78 , він її не виправляв і не говорив її, що він в дійсності ОСОБА_30 . До неї на роботу приходила ОСОБА_16 та говорила, що ОСОБА_79 нічого не робить, коштів не повертає та попросила зателефонувати ОСОБА_15 з приводу повернення коштів. Вона телефонувала до ОСОБА_15 декілька разів та говорила, що він нічого не зробив, тому хай поверне кошти. Крім того, вона йому повідомляла, що у разі не повернення коштів, вони звернуться в поліцію, на що ОСОБА_15 відповідав не чітко, конкретних відповідей не було, а саме, що хтось кудись поїхав, все буде зроблено. В подальшому ОСОБА_15 від неї також перестав підіймати слухавку. Вона зверталась до ОСОБА_6 , щоб ОСОБА_79 в разі невиконання домовленості повернув кошти, на що ОСОБА_6 пізніше повідомив, що ОСОБА_79 від нього також не бере слухавку. ОСОБА_16 одного разу її зателефонувала та повідомила, що ОСОБА_79 сам з`явився, почав її телефонувати та запитувати, чому до нього хтось телефонує та погрожує з приводу повернення грошей. З цього питання вона телефонувала до ОСОБА_6 та запитувала, чому ОСОБА_15 телефонує ОСОБА_16 та запитує про кошти. ОСОБА_6 повідомляв її, що ОСОБА_15 і йому також винен кошти. Не пам`ятає чи надавала телефон ОСОБА_6  ОСОБА_16 , так як, в основному вона телефонувала сама. Зі слів ОСОБА_16 її відомо, що ще були передачі коштів ОСОБА_15 . Зокрема при ній було передано ОСОБА_15 4000 доларів США, які останній при них перераховував. Зі слів ОСОБА_16 відомо, що остання передавала ще кошти в сумі 2500 доларів США. Вона не вникала в питання, які послуги мали надаватись стосовно вступу у ВНЗ, про надання якихось консультацій в неї з ОСОБА_15 розмови не було, так як це не її справа. Зі слів ОСОБА_16 їй відомо, що ОСОБА_15 запевняв останню про те, що після таких консультацій вступ у ВНЗ буде гарантований. Про ситуація в кафе «Спорт-тайм» вона нічого не знає. Її відомо лише, що затримали людей при передачі коштів. Коли ОСОБА_16 пішла в поліцію та писала заяву, лише тоді вона дізналася, що ОСОБА_74 не ОСОБА_33 , а ОСОБА_30 і про те, що він шахрай.
		Допитана в судовому засіданні свідок   ОСОБА_80 суду повідомила, що працює продавцем в магазині «Вєннісса» по вул. Гоголя 20 в м. Вінниці. ОСОБА_15 є цивільним чоловіком директора магазину  ОСОБА_81 . ОСОБА_5 їй відомий, як особа, що в зимову пору року заходила в магазин, де вона працює. З ОСОБА_5 був ще один чоловік, проте з нею спілкувався тільки ОСОБА_27 . В ході розмови ОСОБА_5 запитав її чи є в магазині ОСОБА_15 , на що вона повідомила, що не має. ОСОБА_5 попросив передати ОСОБА_15 , що він заборгував кошти, а вони знають, де знаходиться магазин та дружина ОСОБА_15 . На її пропозицію зателефонувати до директора, щоб вони особисто з нею поспілкувались, ОСОБА_5 та його знайомий не погодились. Після того, як особи покинули приміщення магазину, вона зателефонувала директору та повідомила про дану подію. ОСОБА_5 та особа, яка з ним прийшла розмовляли без погроз, але загрозливим тоном.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_82 суду пояснила, що вона знає ОСОБА_15 як чоловіка ОСОБА_83 . Вона працює в магазині продавцем. Одного дня прийшли в магазин зайшли два чоловіка, а саме ОСОБА_5 та інша особа, який був одягнений в чорний одяг та запитали про ОСОБА_84 , хотіли дізнатися номер її телефону, проте вона номер телефону не дала, а натомість запропонувала зі свого телефону набрати ОСОБА_85 . На таку пропозицію вони не погодились. В магазині в той час була вона та ще два продавця. Особи, які прийшли спочатку поводили себе ввічливо, а потім змінили інтонацію і розмова звелася до того, що вони повідомили, що ОСОБА_15 має борг. Про зазначену подію вона повідомила ОСОБА_84 , яка у відповідь їй повідомила, що запитає ОСОБА_15 про це. Потім ОСОБА_15 запропонував їм бути свідками, а саме приїхати в СБУ та надати свідчення та впізнати осіб, які приходили в приміщення магазину. ОСОБА_4  ніколи в магазин не приходив.
		   З заяви ОСОБА_15 від 26.10.2016 року вбачається, що ОСОБА_15 отримав дзвінок на власний телефонний номер 17.10.2016 року. близько 17:00 год., від невідомої особи, яка представилась, як « ОСОБА_58 » з телефону НОМЕР_1 . Останній повідомив, що він заборгував жінці на ім`я « ОСОБА_86 » 5000 доларів США та вказані кошти він повинен повернути йому. Дзвінки повторювались 18-19.10.2016 року. Так, 18.10.2016 року під час телефонної розмови, ОСОБА_58 сказав, що спочатку на завтра він повинен принести 2000 доларів США. 19.10.2016 року коли він не підіймав слухавку з вказаного номера, він отримав СМС повідомлення погрозливої форми. Жодних грошових коштів в особи на ім`я ОСОБА_58 та ОСОБА_86 не брав, будь-яких боргових зобов`язань перед ними не має.
		   З постанови про залучення особи до проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.10.2016 року вбачається здійснення залучення ОСОБА_15 до негласних дій, дозволених ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26.10.2016 року.
		   З постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії  контроль за вчиненням злочину від 04.11.2016 року вбачається залучення ОСОБА_15 до спеціального слідчого експерименту, шляхом передачі йому повністю або частинами грошових котів, або імітаційних засобів у загальному розмірі 5000 дол. США у гривневому еквіваленті 129500 грн. 
		   З постанови про використання несправжніх (імітаційних) засобів від 15.11.2016 року та протоколу до неї від 17.11.2016 року вбачається використання під час досудового слідства імітаційних засобів (1000 дол. США), які 17.11.2015 року вручені ОСОБА_15 , що підтверджується протоколом огляду та передані ОСОБА_15 . ОСОБА_17 , що вбачається з протоколу про результати контролю за вчиненням злочину.
		   З протоколу огляду від 17.11.2016 року вбачається затримання ОСОБА_4 в якого вилучили пістолет марки ZORAKI, 2 купюри з числа імітаційних, в ОСОБА_17 , в якого вилучено 1 купюру з числа імітаційних, ОСОБА_5 в якого вилучено 4 купюри та ОСОБА_87 в якого вилучено 3 купюри з числа імітаційних. Здійснено змиви, вилучено мобільні телефони.
		   З протоколу обшуку від 17.11.2016 року, який визнаний правомірним на підставі ухвали слідчого судді від 21.11.2016 року, здійснено обшук в приміщенні за місцем затримання обвинувачених. В ході обшуку нічого не вилучено.
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2016 року за участю свідка ОСОБА_88 вбачається, що свідок впізнала особу зображену на фотознімку №4, яка перебувала 11.11.2016 року в приміщенні магазину «Vinnissa», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гоголя, 20, між 10:30 год.  11:00 год.
		Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2016 року вбачається, що на фото №4 зображено ОСОБА_5 .
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2016 року за участю свідка ОСОБА_82 вбачається, що ОСОБА_82 впізнала особу зображену на фотознімку №4, яка перебувала 11.11.2016 року в приміщенні магазину «Vinnissa», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Гоголя, 20, між 10:30 год.  11:00 год.
		Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2016 року вбачається, що на фото №4 зображено ОСОБА_5 .
		З висновку експерта №256 від 10.01.2017 року вбачається, що на поверхнях двох аркушів паперу, на яких нанесені малюнки грошових купюр 100 доларів, з номерами та серіями: KF 38669451А В2, KJ 10133149А В2, які вилучені ОСОБА_4 ; трьох аркушів паперу, на яких нанесені малюнки грошових купюр 100 доларів, з номерами та серіями: КВ 48677576Н В2, КС34803231А В2, КВ 34045610F В2, які вилучені у ОСОБА_87 ; одного аркуша паперу, на якому нанесений малюнок грошової купюри 100 доларів, з номером та серією КХ 206607580 В2, який вилучені у ОСОБА_17 ; чотирьох аркушів паперу, на яких нанесені малюнки грошових купюр 100 доларів, з номерами та серіями: КВ 156032381 В2, НD 08915127В, В2, НВ 57495844М В2, які вилучені у ОСОБА_5 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором.
		На поверхні куртки (внутрішня поверхня кишені підкладної тканини виробу, яка застібується на застібку типу «блискавка»), яка вилучена у ОСОБА_17 , на поверхні штанів, які вилучені у ОСОБА_4 (зовнішня та внутрішня поверхні правої та лівої передніх кишень), на поверхні штанів, які вилучені у ОСОБА_5 (внутрішня поверхня лівої передньої кишені), на поверхні штанів, які вилучені у ОСОБА_87 (внутрішня поверхня правої передньої кишені), знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором.
		На поверхнях волокнистих нетканих серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_87 , ОСОБА_17 , знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору), яка люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором.
		Нашарування спеціальних хімічних речовин на поверхнях серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої руки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_89 , ОСОБА_17 , на поверхнях грошових купюр, на поверхні куртки (внутрішня поверхня кишені підкладної тканини виробу, яка застібується на застібку типу «блискавка»), на поверхні штанів, вилучених у гр. ОСОБА_4 (зовнішня та внутрішня поверхні правої та лівої передніх кишень), на поверхні штанів, які вилучені у ОСОБА_5 (внутрішня поверхня лівої передньої кишені), на поверхні штанів, які вилучені у ОСОБА_87 (внутрішня поверхня правої передньої кишені), на поверхні аркуша паперу, який надано в якості зразка, мають спільну родову належність.
		Згідно протоколу огляду від 18.11.2016 року, в ході досудового слідства оглянуто мобільний телефон ОСОБА_17 (номер телефону: НОМЕР_13 ), мобільні телефони ОСОБА_5 ( номери телефонів НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , ОСОБА_4 (телефони НОМЕР_18 , НОМЕР_19 ). 
		Відповідно до протоколу огляду від 21.11.2016 року, в телефоні ОСОБА_5 наявний виклик абонента «С» номер телефону НОМЕР_1 , з протоколу огляду від 28.11.2016 року вбачається, що під час огляду телефону ОСОБА_5 ( НОМЕР_14 та НОМЕР_15 ), у розділі «Все вызовы» меню телефону НОМЕР_14 є контакт «Алла» ( НОМЕР_20 ) від 11.11.2016 1101, вихідний (всього два вихідних виклики в пам`яті телефону); «Игорь Чорный» ( НОМЕР_21 ), 15.11.2016 1113, вихідний (всього одинадцять вихідних викликів в пам`яті телефону); «Игорь Чорный» ( НОМЕР_21 ), 15.11.2016 1116, вхідний (всього три вхідних виклики в пам`яті телефону); «Само2» ( НОМЕР_18 ), 16.11.2016 1424, пропущений (всього один пропущений виклик в пам`яті телефону); «Само2» ( НОМЕР_18 ), 16.11.2016    НОМЕР_22 , вихідний (всього двадцять дев`ять вихідних виклики в пам`яті телефону). При відкритті розділу меню «Сообщения» виявлено СМС-повідомлення від абонента, записаного у телефонній книзі як « ОСОБА_86 », мобільний телефон номер НОМЕР_23 наступного змісту: « НОМЕР_2 ». Вказане СМС-повідомлення отримане абонентом НОМЕР_24 .
		Згідно протоколів огляду від 21.12.2016 року, оглянуто мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_90 . 3. Номер телефону: НОМЕР_19 та НОМЕР_18 . У розділі «Все вызовы» наявний телефон ОСОБА_5 під назвою «АРМЕН.» ( НОМЕР_25 ), Мацюха під назвою «ВИТЯ.» ( НОМЕР_26 ).
		Вказаними протоколами огляду встановлено перелік контактів, данні щодо наявних дзвінків, СМС тощо.
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.02.2017 року вилучено в ПрАТ «Київстар» інформацію про телефонні з`єднання з абонентами номерів: НОМЕР_26 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_27 , що підтверджується описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 28.02.2017 року.
		Відповідно до протоколу огляду від 03.03.2017 року об`єктом огляду являються оптичний диск отриманий в ході тимчасового доступу 28.02.2017 року в ПрАТ «Київстар», на якому містяться відомості про вихідні та вхідні дзвінки, текстові повідомлення абонентів мобільного зв`язку - НОМЕР_7 , НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , НОМЕР_26 - ОСОБА_17 , НОМЕР_25 - ОСОБА_5 з 01.01.2015. В ході огляду встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_17 неодноразово спілкувались з потерпілим ОСОБА_15 . 
		Згідно висновку експерта №18/4 від 15.02.2017 року, файл «21.10 Спорттайм» непридатний для ідентифікаційних досліджень, на іншому файлі присутній голос та усне мовлення ОСОБА_5 .
		З висновку експерта №26/4 від 16.02.2017 року вбачається, що неможливо покращити якість запису з використанням шумоочистки та відтворити дослівний зміст розмови, яка міститься на фонограмі від 21.10.2016 (файл «21.10 Спорттайм»).
		Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.01.2017 року, здійснено на підстав ухвали суду від 04.01.2017 року, в службовому кабінеті Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, було вилучено належним чином завірені копії, а саме: титульна сторінка матеріалів перевірки звернення №14356 за результатами розгляду матеріалів звернення ГрадюшкоА.Р. ЖЄО №31637 з описом матеріалів,
		-    висновок про результати розгляду матеріалів звернення ОСОБА_16 від 07.07.2016, яким встановлено наявність цивільно-правових відносин між нею та ОСОБА_15 ;
		-    рапорт інспектора чергового Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_91 від 16.06.2016, на 1 арк.;
		-    протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_16 від 16.06.2016, яка просила прийняти міри до ОСОБА_15 , який не повертає їй кошти;
		-    пояснення ОСОБА_16 від 16.06.2016, 
		-    пояснення ОСОБА_15 від 07.07.2016, 
		-    рапорт інспектора Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_92 від 07.07.2016, 
		-    супровідний лист від 26.07.2016 року,
		Згідно постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на відповідальне зберігання від 18.11.2016 року, речі вилучені в ОСОБА_17 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, в тому числі одяг та несправжні (імітаційні) засоби у вигляді однієї купюри номіналом 100 доларів США серійний номер KL 2066075 8D.
		З постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на відповідальне зберігання від 18.11.2016 року вбачається, що речі, вилучені в ОСОБА_5 , в тому числі і несправжні (імітаційні) засоби у вигляді чотирьох купюр номіналом 100 доларів США серійні номери FB 20574427А, HB 57495844М, HD 08915127В, KB 15603238J, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Згідно постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на відповідальне зберігання від 18.11.2016 року, речі вилучені в брата обвинуваченого, а саме ОСОБА_87 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, в тому числі і несправжні (імітаційні) засоби у вигляді трьох купюр номіналом 100 доларів США серійні номери КВ 48677576Н, KB 34045610F, КС 34803231А, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		З постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на відповідальне зберігання від 18.11.2016 року вбачається, що речі вилучені в ОСОБА_4 , в тому числі і несправжні (імітаційні) засоби у вигляді двох купюр номіналом 100 доларів США серійні номери KF 38669451 A, KJ 10133149А, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Згідно ухвал Вінницького міського суду Вінницької області від 21.11.2016 року, на майно вилучене 22.11.2016 року в ОСОБА_5 , ОСОБА_17 та ОСОБА_4 накладено арешт.
		   З постанови про визнання речовим доказом від 05.12.2016 року, вбачається, що наданий потерпілим оптичний DVD-диск марки «VS» із записом розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , яка відбулась у приміщенні автомийки по вул. Максимовича у м. Вінниці 11.11.2016 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, проте прокурором вказаний диск суду не наданий.
		за епізодом обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України 
		Згідно висновку експерта №468-Б від 09.12.2016 року пістолет, який був вилучений у ОСОБА_4 , є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю. Даний пістолет перероблений саморобним способом з (сигнально-шумового) стартового пістолету моделі «ZORAKI- MOD. 914», № НОМЕР_3 , калібру 9 мм P.A., виробництва Туреччини, шляхом видалення перетинки (заглушки) з каналу ствола. Конструкція пістолета дозволяє проводити постріли пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., які споряджені гумовими кулями, газовими пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., шумовими пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., дробовими пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., а також способом роздільного спорядження (шумовий патрон калібру 9 мм P.A. в патроннику та підкаліберний снаряд в стволі). Конструкція пістолета не дозволяє проводити постріли штатними патронами до бойової зброї без внесення змін в конструкцію пістолета або патронів. Даний пістолет придатний для проведення пострілів. Чотири патрона, вилучені у ОСОБА_4 , не являються бойовими припасами. Дані патрони, є пістолетними патронами калібру 9 мм P.A., спорядженими кулями з еластичного матеріалу. Призначені для стрільби з пістолетів калібру 9 мм P.A., що відносяться до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду. Три патрони придатні для стрільби, один патрон не придатний для стрільби у зв`язку з розкладанням ініціюючого складу капсуля.
		Згідно постанови про визнання речовим доказом від 02.03.2017 року, пістолет з маркуванням «Zoraki MOD.914 s/n НОМЕР_3 », що виявлений та вилучений у ОСОБА_4 передано на відповідальне зберігання на склад зберігання зброї УСБУ у Вінницькій області.
		Судом під час розгляду справи також досліджено звукозаписи негласних слідчих (розшукових) дій, а саме інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж телефонів, якими користувались обвинувачені та потерпілий ОСОБА_15 . 
		Захист заявив клопотання про визнання вказаних доказів недопустимими доказами у справі, яке мотивував сукупністю факторів, а саме не відкриттям ухвал суду на підставі, яких вони здійснені в порядку ст. 290 КПК України, здійснення їх і іншому провадженні та відсутності ухвали суду про дозвіл на використання в цьому, порушення строків направлення протоколів до них визначених ч. 3 ст. 252 КПК України та фальсифікацію вказаних протоколів, оскільки в них відображено розмови які відсутні на звукозаписуючих носіях.
		Оцінюючи вказане суд приймає до уваги наступне.
		Згідно з ухвалами суду на підставі яких надано дозвіл на зняття інформації, рішення про вказане прийнято Апеляційним судом Вінницької області 14.09.2016 року в провадженні зареєстрованому 13.09.2016 року. З поданих прокурором даних щодо реєстрації в ЄРДР вбачається, що у вказаний день, під вказаним в ухвалі номером зареєстровано на підставі матеріалів правоохоронних органів кримінальне провадження за фактом вимагання грошей в ОСОБА_93 . Згідно з вказаним витягом зазначене кримінальне провадження закрито 02.03.2017 року. 
		Згідно ч. 1 ст. 257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.
		Судом встановлено, що така ухвала відсутня, а тому використання результатів вказаних негласних (розшукових) дій у провадженні, що перебуває на розгляді суду є незаконним.
		Разом з тим, в подальшому ухвалою Апеляційного суду від 26.10.2016 року, судом надано дозвіл на зняття інформації в кримінальному провадженні за фактом вимагання коштів у ОСОБА_15 . 
		Вказане надає суду підстави прийняти до уваги зміст розмов, що були здійснені після 26.10.2016 року.
		Доводи сторони захисту про не відкриття їм зазначених ухвал, суд до уваги не приймає, оскільки вказані ухвали їм були відкриті у відповідності до положень п. 11 ст. 290 КПК України, в ході судового розгляду.
		Разом з тим, судом встановлено, що ряд протоколів у справі, направлені прокурору в порушення ч. 3 ст. 252 КПК України, ряд протоколів містять вигадану інформацію щодо розмов фігурантів, оскільки звукозапис до них таких розмов не містить, а тому суд приймає до уваги для прийняття рішення у справі лише ті протоколи, що в повній мірі відповідають вимогам закону і містять записи виключно після 26.10.2016 року.
		Заслухавши показання обвинувачених, потерпілих, свідків, дослідивши докази у справі в заявленому сторона обсязі, суд дійшов наступних висновків.
		Згідно обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він незаконно придбав та носив вогнепальну зброю - пістолет моделі «ROHM RG 88» та 01.06.2013 року, перебуваючи в приміщенні караоке-клубу Шоколад та діючи з особливою зухвалістю та мотивів явної неповаги до суспільства, з використанням вказаної зброї, грубо порушив громадський порядок, вчинив сварку з ОСОБА_21 , яку не зважаючи на опір та присутність охорони закладу, з погрозою застосування зброї та фізичної сили, примусово вивів з клубу, що призвело до зупинки роботи громадського закладу, а для припинення хуліганських дій викликано наряд ДСО, з прибуттям якого злочинні дії ОСОБА_4 були припинені.
		Щодо зброї, в придбанні та носінні якої без передбаченого законом дозволу обвинувачується ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_4 не заперечуючи факту сварки з ОСОБА_21 біля приміщення розважального закладу Шоколад, яка була ініційована потерпілою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння, зазначив, що він зброю не демонстрував, фізичне насильство не застосовував, громадський порядок не порушував, а дійсно став свідком того, що працівники міліції знайшли біля клубу пістолет. Вказаний пістолет йому не належить, він його не зберігав, а знайшли його на відстані від нього та інших людей, що перебували поруч.
		З показань свідків у справі працівників ДСО вбачається, що в ту ніч, біля їх службового автомобіля, ними було знайдено предмет, схожий на пістолет, неподалік від якого стояв ОСОБА_4 в компанії інших осіб. Вказаний пістолет був вилучений з місця події непередбаченим КПК України способом, а саме за показаннями свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , які узгоджуються з протоколома слідчих експериментів за їх участю, о\у наказав ОСОБА_94 зазначений пістолет підібрати та відвезти до відділу міліції. 
		Прокурором на підтвердження обвинувачення суду надано протокол огляду, відповідно до якого пістолет був виявлений та вилучений в ході огляду стола в черговій частині по вул. Пирогова, 4 б. При цьому пістолет знаходився в сумці.
		Таким чином, прокурором не надано суду доказів вилучення в ході досудового слідства пістолета не те, що в ОСОБА_4 , а біля нього, оскільки в ході досудового слідства досліджувався незрозуміло який пістолет, вилучений в приміщенні райвіддлу, та яке відношення він має до справи суду не відомо.
		За версією потерпілої та обвинувачення, ОСОБА_4 викинув пістолет по приїзду працівників ДСО. Обвинувачений вказав, що за таких умов на пістолеті, набоях мали залишитись його відбитки пальців. Проте, як встановлено судом така експертиза у справі не проводилась, речовий доказ  знищений.
		Підсумовуючи вказане, суд зазначає, що речового доказу у справі не має, він знищений до прийняття рішення по суті справи, доказів вилучення вказаного пістолету в ОСОБА_4 або біля нього не має, що унеможливлює притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного злочину, а тому зазначений епізод підлягає виключенню з обвинувачення в зв`язку з не доведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Як же зазначалось судом,  ОСОБА_4 не заперечував факту сварки з ОСОБА_21 біля приміщення розважального закладу Шоколад, яка була ініційована потерпілою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння, зазначив, що він зброю не демонстрував, фізичне насильство не застосовував, громадський порядок не порушував.
		Потерпіла в судовому засіданні повідомила суду данні про те, що вона проти волі вийшла з приміщення закладу, ОСОБА_4 в цей час демонстрував зброю, що і змусило її вказане зробити, а потім на вулиці між нею та ОСОБА_4 відбулась сварка, в ході якої обвинувачений її вдарив, погрожував та намагався посадити в автомобіль. Сварка за свідченнями потерпілої тривала біля 1 години.
		Жоден свідок чи потерпіла не повідомили суду, що робота громадського закладу  караоке клубу Шоколад була зупинена, як про це зазначено в обвинуваченні. 
		Так, допитані за вказаним епізодом свідки, а саме працівники ДСО ОСОБА_39 та ОСОБА_42 суду повідомили, що коли вони прибули до клубу, потерпіла стояла окремо біля входу, ОСОБА_4 в колі інших осіб перебував від неї на відстані біля 10-15 метрів, робота клубу відбувалась в звичайному режимі, люди стояли, спілкувались, жодних протиправних дій ОСОБА_4 вони не бачили та не припиняли, що спростовує версію обвинувачення щодо того, що дії ОСОБА_4 призвели до зупинення роботи громадського закладу та були припинені прибуттям наряду ДСО.
		За показаннями потерпілої вказані неправомірні дії вчинялись ОСОБА_4 в присутності сторонніх осіб, а саме охоронців нічного клубу, відвідувачів, її знайомого, якого за її свідченнями погрожував вбити ОСОБА_4 .
		Проте такі показання потерпілої не підтверджені стороною обвинувачення жодним доказом у справі, як то показаннями будь-яких сторонніх осіб на яких посилається потерпіла, даними адміністрації клубу про виклик охорони, порушення нормальної роботи закладу.
		Згідно ст. 296 КК України хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
		За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
		Згідно ППВСУ № 10 від 22.12.2006 року Про судову практику в справах про хуліганство при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій.
		Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім`ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Доказами у справі не підтверджено наявність жодної з ознак особливої зухвалості чи виняткового цинізма, оскільки потерпіла взагалі до правоохоронних органів з заявою не зверталась, жодних даних про наявність в неї слідів побоїв, або заподіяння їй тілесних ушкоджень не має і, як зазначалось вище до зриву масового заходу, припинення роботи підприємства та взагалі сторонніх осіб при цьому не було.
		Судом встановлено, що між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 відбулась сварка біля громадського місця, доказів, що підтверджують грубе порушення громадського з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалість чи винятковим цинізмом прокурором суду не надано, що зумовлює виправдання ОСОБА_4 за вказаним епізодом в зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		Оцінюючи сукупність доказів за епізодом обвинувачення ОСОБА_4  у вимаганні грошей в потерпілого ОСОБА_11 суд звертає увагу на наступне.
		В судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що він участі у вказаному не приймав та ніколи не перебував на території Іллінецького району.
		Разом з тим, такі показання обвинуваченого спростовані показаннями потерпілого у справі, які узгоджуються з сукупністю інших доказів.
		Так, потерпілий в судовому засіданні підтвердив, що саме ОСОБА_4 висунув йому вимогу про передачу грошей в сумі 3000 доларів США, повідомивши, що йому заплатили за його побиття, але потерпілий може відкупитись.
		Оцінюючи вказане, суд вважає вказану вимогу висловленою з погрозою застосування насильства, що складає об`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 189 КК України.
		Показання потерпілого щодо розвитку подій підтверджені його послідовною позицією, відповідно до якої від під час досудового слідства впізнав саме ОСОБА_4 як особу що вчинила відносно нього злочин.
		Твердження ОСОБА_4 , що він злочину не вчиняв та у вказаному місці не перебував спростовані відомостями щодо місця перебування обвинуваченого в момент злочину, отриманими у встановлено порядку.
		Так, судом при аналізі даних щодо місця перебування абонентів встановлено, що ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_11 одночасно перебували в районі дії однієї базової станції в с. Дашів Іллінецького району, куди за показаннями потерпілого вони їздили відшукати свідка підпалу сушарки ОСОБА_12 .
		Зазначене переконує суд у правдивості показань потерпілого та спростуванні версії обвинуваченого щодо його непричетності до злочину.
		Єдиний доказ, що спростовує версію потерпілого є показання свідка ОСОБА_12 , який повністю спростував версію обвинувачення та повідомив суду діаметрально протилежні до потерпілого данні.
		Проте, суд відноситься критично до показань вказаного свідка, оскільки він їх надав з метою не бути особисто притягнутим до кримінальної відповідальності, оскільки щодо його участі в злочині свідчать докази аналогічні до доказів які підтверджують вину ОСОБА_4 , а саме показання потерпілого та телефонні трафіки, які підтверджують і спілкування ОСОБА_4 з ним, і його перебування на місці злочину.
		Оцінюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за зазначеним епізодом, суд звертає увагу на формулювання обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.
		Так, всі неправомірні дії ОСОБА_4 обвинувачення відносить до вимоги не передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру, а до вимоги зізнатись у підпалі сушки ОСОБА_12 . Вказане грунтується на показаннях потерпілого, який підтвердив, що ОСОБА_4 вчиняв неправомірні дії відносно нього лише вимагаючи зізнання.
		З врахуванням того, що ОСОБА_12 є свідком у справі, оскільки не вчинив жодних неправомірних дій, а дії описані ОСОБА_4 в об`єктивну сторону вимагання не були направлені на вчинення дій, визначених диспозицією ст. 189 КК України, суд вважає, що вказане посилання на застосування насильства підлягає виключенню з формулювання обвинувачення.
		За показаннями потерпілого, вимога передачі коштів була висунена ОСОБА_4 після їх повернення з с. Дашів. Погрозою було лише те, що ОСОБА_4 повідомив, що отримав гроші за побиття та потерпілий може від побиття відкупитись. Таким чином, об`єктивна сторона злочину полягає лише у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, а інші ознаки перелічені слідством з диспозиції ст. 189 КК України  відсутні та нічим не підтверджуються.
		Так само підлягає виключенню з обвинувачення і кваліфікуюча ознака вказаного злочину  вчинення вказаних дій за попередньою змовою групою осіб, оскільки як вже зазначалось судом з обвинувачення, його обсягу та кола осіб, що притягуються до кримінальної відповідальності вбачається, що ОСОБА_4 діяв спільно з ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами не з метою вимагання в розумінні ст. 189 КК України, а з вимогою зізнатись у вчиненні злочину.
		Безпосереднє вимагання він вчинив особисто, що підтверджено потерпілим в судовому засіданні  особисто висунув вимогу, погрожуючи фізичним насильством, особисто отримав кошти.
		Враховуючи зазначене, суд приймає рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 за вказаним епізодом з ч. 2 ст. 189 КК України на ч. 1 ст. 189 КК України.
		Наступним епізодом обвинувачення є примушування потерпілого ОСОБА_22 до невиконання цивільно-правових обов`язків, а саме вимога не виконати договір.
		ОСОБА_4 фактично не заперечив свою участь у вказаному, зазначивши, що дійсно телефонував потерпілому, приїжджав до нього, погрожував будучи роздратованим за те, що потерпілий розпускає чутки серед односельців щодо фірми, яка мала намір укласти договір з пайовиками про оренду землі.
		Фактично такі показання обвинуваченого в судовому засіданні підтвердив і потерпілий, вказавши, що з погрозами зробити з нього каліку від нього вимагали не налаштовувати людей в селі проти нової фірми, яка мала намір укласти договора оренди землі.
		Суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 дійсно висловлював вказані погрози, незважаючи на те, що записи вказаної розмови здійснені з істотнім порушення КПК України та визнані недопустимим доказом у справі, оскільки це не заперечується ні самим обвинуваченим та підтверджено показаннями потерпілого.
		Разом з тим, у даному випадку сторона обвинувачення мала довести наявність цивільно-правового зобов`язання до невиконання якого примушував ОСОБА_4 . 
		З показань потерпілого та його заяви вбачається, що погроза виходила з вимогою не лізти в справи ОСОБА_4 , який за свідченнями Потаніна діяв в інтересах фірми, що бажала укласти нові договори оренди. З показань Потаніна та самого потерпілого судом встановлено, що пайовики мали можливість обирати старого чи нового орендаря, а ОСОБА_22 міг їх агітувати, маючи авторитет в селі.
		Таким чином, будь-яких цивільно-правових зобов`язань ще не виникло, а відповідальність за вказаний злочин настає при умові їх наявності.
		Так, безпосереднім об`єктом вказаного злочину є суспільні відносини, що регламентують порядок виконання цивільно-правових зобов`язань. Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК 2003 р., цивільно-правовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 ЦК). Підставами їх виникнення закон називає: договір та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Крім того, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, - з актів органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, рішення суду, настання або ненастання певної події (частини 2  6 ст. 11). Остання підстава може виникати і у випадках, встановлених договором.
		Прокурор стверджує в обвинуваченні, що ОСОБА_22 примушували не виконати договір, а саме розірвати договори оренди земельних паїв укладені між ТОВ Агротал. 
		Вказане жодним доказом у справі не підтверджено, оскільки жоден з договорів суду не наданий, а за свідченнями самого потерпілого та свідка Потаніна строк дії договорів закінчувався та перед пайовиками відкривалась можливість обрати нового орендаря.
		Суд зазначає, що Верховний Суд України визначив, що при кваліфікації вказаного злочину слід виходити з наявності даних у спонуканні в протизаконний спосіб до виконання реально існуючої угоди, а в даному випадку погрози потерпілому були висловлені з метою не створювати перепон в можливості укладення угоди в майбутньому, що не утворює склад вказаного злочину.
		Посадові обов`язки ОСОБА_22 на які послався прокурор в даному випадку значення для рішення суду не мають, оскільки його право розривати або укладати договори, ще не породжує цивільно-правового зобов`язання, а є лише правом певної особи, яке до того ж йому вказаними обов`язками визначено лише за погодженням із Керівником підприємства.
		Враховуючи зазначене, а саме ненадання прокурором доказів наявності договору до невиконання якого примушувався ОСОБА_22 , ОСОБА_4 підлягає виправданню за вказаним епізодом в зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення. Проте, враховуючи, що суд приймає рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 189 КК України на ч. 2 ст. 355 КК України, зазначений епізод лише виключається з обвинувачення з наведених підстав.
		З обвинувального акту слідує, що спільним епізодом, який пов`язує обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є епізод за фактом вимагання грошей обвинуваченими в потерпілого ОСОБА_15 .
		   Вказаний епізод досудовим слідством кваліфіковано для ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 189 КК України, як вчинення вимагання, а саме вимога передачі чужого майна з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень над потерпілим, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб. 
		   Щодо ОСОБА_5 вказаний же епізод кваліфіковано за ч. 2 ст. 189 КК України, як вчинення вимагання, а саме вимога передачі чужого майна з погрозою фізичного насильства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства потерпілого і його близького родича, знищення їхнього майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		   Щодо ОСОБА_6 за ч. 4,5 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, як підбурення та пособництво у вимаганні, а саме вимозі передачі чужого майна з погрозою фізичного насильства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та вбивства потерпілого і його близького родича, знищення їхнього майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		   Таким чином, обвинувачення стверджує, що ОСОБА_6 не був співвиконавцем злочину, а лише підбурив ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, був посібником для них.
		   В той же час, досудове слідство зазначаючи на наявність попередньої змови між простими співучасниками злочину  ОСОБА_4 та ОСОБА_5  стверджує, що вони вчинили різні за своїми кваліфікуючими ознаками злочини, оскільки ОСОБА_5 погрожував фізичним насильством, вбиством близького родича потерпілого, знищенням їхнього майна, а ОСОБА_4 будучи співвиконавцем злочину вчиненого за попередньою змовою групою осіб вказаного не робив.
		   Тобто, ОСОБА_5 вчинив вказані дії особисто, але при цьому діяв у попередній змові, що за теорією кримінального права є ексцесом виконавця.
		   Таким чином, обвинувачення є суперечливим, проте це не єдине, що свідчить про необґрунтованість кваліфікації дій обвинувачених.
		   Так, в судовому засіданні всі обвинувачені не заперечували того, що вони приймали певну участь у вчиненні злочину щодо ОСОБА_15 , а саме ОСОБА_6 стверджував, що знав про проблему ОСОБА_16 з ОСОБА_15 з приводу неповернення коштів, став випадковим свідком як про вказане довідався з розмови ОСОБА_16 . ОСОБА_5 , підтвердив, що був присутній під час зустрічі з ОСОБА_15 в ресторані Велюр, проте заперечив будь-які свої неправомірні дії, а саме підбурювання та пособництво. Хоча його участь у злочині підтверджується показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_29 , потерпілого ОСОБА_15 , самих обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які вказали на присутність ОСОБА_14  при зустрічах з ОСОБА_15 , переконування їх, що він шахрай, обманув жінку, тобто доводять його участь у вказаному злочині. 
		    ОСОБА_5 вказав, що він випадково дізнався про проблему ОСОБА_16 , а саме те, що ОСОБА_15 не повертає їй кошти під час розмови з нею в присутності ОСОБА_6 , повідомив, що йому стало жаль жінку та він особисто вирішив їй допомогти примусити ОСОБА_15 повернути гроші. Підтвердив, що для вказаного він неодноразово дзвонив ОСОБА_15 , висловлював вимогу повернути кошти ОСОБА_95 , погрожував ОСОБА_15 , приходив в магазин до його дружини де повідомив продавчиням, що хоче зустрітись з дружиною ОСОБА_15 та розповісти, що він шахрай, який обману жінку та не повертає гроші, підтвердив факт того, що він просив ОСОБА_4 здійснити дзвінок ОСОБА_15 , був присутній під час зустрічі з ОСОБА_15 в ресторані Велюр де також був присутній і ОСОБА_4 і ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 зазначив, що висував вимогу ОСОБА_15 лише повернути борг ОСОБА_95 в сумі 4700 дол. США. Тобто, фактично визнав свою провину у вчиненні об`єктивних дій, описаних обвинуваченням.
		    ОСОБА_4 вказав, що дійсно дзвонив ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зустрілись з ним, тобто спростував твердження ОСОБА_6 , що він під час вказаного дзвінка був відсутній. Вказав, що дійсно зустрічався в ресторані Велюр з ОСОБА_15 , якого привів ОСОБА_17 , під час вказаної зустрічі був присутній і ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 . 
		   На жаль зміст розмови, що відбулась під час зустрічі у вказаному ресторані суду залишився невідомий, оскільки прослуханий запис не надає можливості ідентифікувати не лише осіб, що були там присутні, а й перебігу подій, висловлювань тощо.
		   При цьому зміст розмови, відображений в протоколі негласної слідчої (розшукової) дії повністю суперечить звукозапису, прослуханому судом, оскільки наведений в ньому діалог на запису відсутній.
		   Прокурор вказав, що зміст розмови, відображений в протоколі здійснено оперативним співробітником після багаторазового прослуховування звукозапису, скомбіновано з уривків фраз, почутих при його відтворенні.
		   Разом з тим, вказане не є підставою для прийняття зазначеного протоколу до уваги, оскільки суд приймає до уваги лише безпосередньо досліджені докази, яким в даному випадку є звукозапис.
		   Про те, що звукозапис не відповідає протоколу, а в ньому наведено вигаданий зміст розмови переконливо свідчать два висновки експерта №18\4 від 15.02.2017 року, згідно з яким файл Спорттайм є непридатним для ідентифікаційних досліджень ( п. 3.1 експертизи незадовільне співвідношення сигнал\шум не дозволяє відокремити мовлення співрозмовників) та № 26\4 від 16.02.2017 року, згідно з яким неможливо відповісти на запитання чи присутній голос та усне мовлення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , відповісти скільки осіб брали участь у розмові, яка міститься на файлі Спорттайм.
		   Разом з тим, всі особи допитані особи у справі не заперечують факт наявності вказаної розмови, стверджуючи, що і ОСОБА_96 , і ОСОБА_5 погрожували потерпілому та вимагали повернути кошти ОСОБА_16 . 
		   Фактично жоден з обвинувачених не заперечив, що вчинив неправомірні дії, але стверджував, що вказані дії були направлені на єдине  примусити ОСОБА_15 повернути борг ОСОБА_16 .
		   Разом з тим, в обвинуваченні вказаний борг викладається як надуманий та неіснуючий, а сторона захисту переконувала суд, що ОСОБА_15 взагалі вчинив злочин відносно ОСОБА_16 - заволодів її коштами шахрайським способом.
		   Суд звертає увагу, що до компетенції суду не входить надавати оцінку діям ОСОБА_15 та враховує лише наступне.
		   За показаннями ОСОБА_16 вона передала ОСОБА_15 2500 та 4700 доларів США для вирішення певних питань. За показаннями ОСОБА_15 він дійсно отримав в ОСОБА_16 вказані гроші та питання ОСОБА_16 не було вирішено, тобто сам потерпілий підтвердив факт отримання грошей в ОСОБА_16 та невиконання взятого на себе зобов`язання, але заперечив свій обов`язок щодо його виконання шляхом повернення вказаних коштів.
		   З доказів у справі вбачається, що ОСОБА_16 звернулась до правоохоронних органів. Рішенням за її заявою підтверджено, що під час її звернення до правоохоронних органів між нею та ОСОБА_15 встановлено цивільно-правові відносини.
		   Таким чином, показаннями ОСОБА_16 , показаннями самого ОСОБА_15 та рішенням уповноваженої особи правоохоронного органу підтверджено факт наявності між зазначеними особами цивільно-правого зобов`язання, у якому ОСОБА_15 мав повернути отримані від ОСОБА_16 гроші.
		   Як вже зазначалось, цивільно-правовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		   Під примушуванням треба розуміти категоричну пропозицію (вимогу) потерпілому виконати чи не виконати договір, угоду (правочин) чи інше цивільно-правове зобов`язання негайно або в зумовлений час (передати певне майно, виконати певну роботу, надати послугу тощо, тобто виконати чи не виконати конкретні діі).
		   При цьому особа може примушуватися до виконання цивільно-правових зобов`язань як за дійсними, так і недійсними або відносно дійсними правочинами. Поняття правочину, віднесення його до числа дійсних чи недійсних (у тому числі нікчемних), удаваних, фіктивних або з недійсною окремою його частиною регламентується статтями 202-236 ЦК України. До недійсних, зокрема, віднесено правочини, вчинені під впливом обману, насильства, помилки, тяжкої обставини тощо.
		   Суб`єктом злочину може бути не тільки кредитор, цесіонарій чи їх законний представник, а й будь-яка інша особа, яка діє в інтересах кредитора. 
		   Вказане в сукупності з доказами у справі, переконує суд, що стороною обвинувачення надано неправильну оцінку дій обвинувачених, які не примушували виконати неіснуючий, надумай борг, а діяли лише з метою примусити ОСОБА_15 повернути отримані в ОСОБА_16 кошти.
		   Про вказане свідчать всі докази у справі, а саме показання ОСОБА_15 , який вказав, що єдина вимога яка йому ставилась повернути ОСОБА_16 борг, показаннями всіх обвинувачених, змістом розмов між обвинуваченими та потерпілим, показаннями свідків, працівників магазину дружини потерпілого та розмовою між ОСОБА_5 та ОСОБА_16 згідно якої ОСОБА_5 доповідає ОСОБА_16 про здійснену роботу.
		   Сукупність вказаного є достатньою для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складів злочинів та надання правової кваліфікації діям обвинувачених.
		Надавши юридичну оцінку діям обвинувачених, врахувавши вимоги ст. 337 КПК України, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою фізичного насильства, ч.2 ст. 355 КК України як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати угоду чи інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. 
		Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст. 355 КК України як примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати угоду чи інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень 
		Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4,5 ст. 27 ч.2 ст. 355 КК України як підбурення та пособництво у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов`язань, тобто вимога виконати угоду чи інше цивільно-правове зобов`язання з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, із погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
		При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб винних, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно листа Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району №311 від 27.12.2016 року, ОСОБА_5 зареєстрований, проте не проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
		З довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 29.11.2016 року № 20-4299 вбачається, що ОСОБА_5 на психіатричному обліку у вказаному закладі не перебуває, проте перебував на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація з 21.07.2007 року по 23.07.2007 року з діагнозом: «Тривожно-фобічний розлад».
		З довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» від 24.11.2016 року №2724 вбачається, що ОСОБА_5 на наркологічному диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.
		Згідно вимоги про судимість від 18.11.2016 року, ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив умисний злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнав, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає наявність на утриманні обвинуваченого неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
		Згідно характеристики МКП «ЖЕК №12» №340 від 19.12.2016 року ОСОБА_4 по місцю проживання: АДРЕСА_1 , характеризується позитивно.
		З довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 29.11.2016 року № 20-4299 вбачається, що ОСОБА_4  на психіатричному обліку у вказаному закладі не перебуває.
		З довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» від 24.11.2016 року №2724 вбачається, що ОСОБА_4 на наркологічному диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.
		Згідно вимоги про судимість від 31.10.2016 року,  ОСОБА_4 має непогашену судимість за вироком Вінницького районного суду від 04.02.2014 за ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу у сумі 8500 грн. Штраф сплачено 06.02.2014 року.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив сукупність злочинів, а саме злочинів середньої тяжкості та тяжкого, вину у вчиненні злочинів визнав частково, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є відшкодування шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_11 .
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Згідно характеристики МКП «ЖЕК №12» №105 від 08.12.2016 року за місцем проживання: АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 характеризується позитивно.
		З довідки КЗ ВОНД «Соціотерапія» від 09.12.2016 року №2826 вбачається, що ОСОБА_6 на наркологічному диспансерному обліку у вказаному закладі не перебуває.
		З довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 14.12.2016 року № 20-42500 вбачається, що ОСОБА_6  на психіатричному обліку у вказаному закладі не перебуває.
		Згідно вимоги про судимість від 02.03.2017 року вбачається, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, вчинив умисний злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочинів визнав частково, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, офіційно працює.
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, а саме вчинення умисних злочинів, осіб обвинувачених, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженими. При визначенні строку покарання суд враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених, відсутність обставин, що обтяжують їх покарання .
		Разом з тим, суд враховуючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, раніше не судимі, а ОСОБА_4 відшкодував завдану шкоду потерпілому, всі потерпілі до обвинувачених претензій не мають, жоден не наполягав на суворій мірі покарання щодо обвинувачених, врахувавши обставини злочину та поведінку потерпілого ОСОБА_15 , що йому передувала, вчинення вказаного обвинуваченими в інтересах одинокої жінки, яка намагалась допомогти своєму сину, фактичну відмову правоохоронних органів в допомозі ..., суд вважає за можливе звільнити обвинувачених від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.
		Суд, враховуючи однакову ступінь вини обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вважає за необхідне стягнути з обвинувачених судові витрати у справі, що складаються з витрат на проведення експертиз (№ 469-Х від 05.12.2016 року, № 470-Х від 13.12.2016 року, № 256 від 10.01.2017 року, № 18/4 від 15.02.2017 року, № 26/4 від 16.02.2017 року) в рівних частках, враховуючи вимоги ППВСУ№ 11 від 07.07.95 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», згідно якого у справі, в якій засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
		Крім того, у відповідності до ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи № 468-Б від 09.12.2016 року в сумі 1319,40 гривень та витрати за проведення експертизи № 199-Б від 07.06.2013 року в сумі 733,50 грн. компенсувати за рахунок держави.
		Долю речових доказів суд визначає у відповідності до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		Визнати винуватим  ОСОБА_6  у вчиненні злочину, передбаченого ч.4,5 ст. 27 ч.2 ст. 355 КК України.
		Призначити  ОСОБА_6 покарання за ч.4,5 ст. 27 ч.2 ст. 355 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_6  від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
		На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_6  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Запобіжний захід щодо  ОСОБА_6  до набрання вироком законної сили змінити з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.
		Визнати винуватим  ОСОБА_5  у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 355 КК України.
		Призначити  ОСОБА_5  покарання за ч.2 ст. 355 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком два роки.
		На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_5  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. 
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 19.11.2016 року до 02.08.2017 року , з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід щодо  ОСОБА_5  до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.
		Визнати винуватим  ОСОБА_4  у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 189, ч. 2 ст. 355 КК України.
		Призначити  ОСОБА_4  покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді п`яти років позбавлення волі.
		Призначити  ОСОБА_4  покарання за ч. 1 ст. 189 КК України у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі. 
		Призначити  ОСОБА_4  покарання за ч. 2 ст. 355 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.
		За ч.4 ст. 296 КК України  ОСОБА_4  виправдати в зв`язку з недоведенням в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення. 
		На підставі ст. 70 КК України визначити  ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з іспитовим строком три роки.
		На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати  ОСОБА_4  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_4  в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 19.11.2016 року до 02.08.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Запобіжний захід щодо  ОСОБА_4  до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши його негайно з-під варти в залі суду.
		Судові витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи № 199-Б від 07.06.2013 року в сумі 733,50 грн. компенсувати за рахунок держави.
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави витрати за проведення експертизи № 468-Б від 09.12.2016 року у кримінальному провадженні в сумі 1319,40 гривень.
		Стягнути в рівних долях з  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6  на користь держави витрати за проведення експертиз (№ 469-Х від 05.12.2016 року, № 470-Х від 13.12.2016 року, № 256 від 10.01.2017 року, № 18/4 від 15.02.2017 року, № 26/4 від 16.02.2017 року) у кримінальному провадженні в сумі 15874,13 грн. (п`ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні 13 копійок), тобто по 5291,38 (п`ять тисяч двісті дев`яносто одну гривню 38 копійок) з кожного.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області №127/24520/16-к від 21.11.2016 року на мобільний телефон з батареєю живлення, марки «NOKIA», модель RM-969, IMEI1: НОМЕР_28 , IMEI2: НОМЕР_29 , сім-картка мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_30 , номер телефону: НОМЕР_14 ; сім-картка мобільного оператора «Life», серійний номер: НОМЕР_31 , номер телефону: НОМЕР_15 ; джинси синього кольору марки «ABC RAW 8801», які належать та в які був одягнений ОСОБА_5 ; несправжні (імітаційні) засоби у вигляді чотирьох купюр номіналом 100 доларів США серійні номери FB 20574427A, HB 57495844M, HD 08915127B, KB 15603238J -- скасувати.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області №127/24526/16-к від 22.11.2016 року на майно ОСОБА_17 , яке було у нього вилучено17.11.2016, а саме: мобільний телефон з батареєю живлення, марки «SAMSUNG», модель GT-E1200l (SEC), серійний номер: НОМЕР_32 , IMEI: НОМЕР_33 , сім-картку мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_34 , номер телефону: НОМЕР_13 ; куртку чорного кольору марки «Kings Wind», яка належить ОСОБА_17 та в яку він був одягнений; несправжні (імітаційні) засоби у вигляді однієї купюри номіналом 100 доларів США серійний номер KL 20660758D -- скасувати.
		Арешт, накладений відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області №127/24519/16-к від 22.11.2016 року на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було у нього вилучено 17.11.2016, а саме: мобільний телефон з батареєю живлення, марки «NOKIA», модель RM-1110, IMEI1: НОМЕР_35 , IMEI2: НОМЕР_36 ; сім-картка: мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_37 номер телефону: НОМЕР_18 ; мобільний телефон, марки «Apple Iphone», модель 4, IMEI: НОМЕР_38 ; сім-картка: мобільного оператора «Life», серійний номер: НОМЕР_39 номер телефону: НОМЕР_19 ; джинси блакитного кольору, які належать та в які був одягнений ОСОБА_4 ; несправжні (імітаційні) засоби у вигляді двох купюр номіналом 100 доларів США серійні номери KF 38669451A, KJ 10133149A -- скасувати.
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон з батареєю живлення, марки «SAMSUNG», модель GT-E12001 (SEC), серійний номер: НОМЕР_32 , ІМЕІ: НОМЕР_33 ; - сім-картка мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_34 , номер телефону: НОМЕР_13 ;- куртку чорного кольору марки «Kings Wind», яка належала ОСОБА_17 , які передано в кімнату зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області  повернути спадкоємцю (спадкоємцям).
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон з батареєю живлення, марки «NOKIA», модель RM- 969, ІМЕН: НОМЕР_28 , ІМЕІ2: НОМЕР_29 ; сім-картка мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_30 , номер телефону: НОМЕР_14 ; сім-картка мобільного оператора «Life», серійний номер: НОМЕР_31 , номер телефону: НОМЕР_15 ; джинси синього кольору марки «ABC RAW 8801», в які був одягнений ОСОБА_5 та які передано в кімнату зберігання речових доказів УСБУ у Вінницькій області - повернути ОСОБА_5 .
		Несправжні (імітаційні) засоби у вигляді чотирьох купюр номіналом 100 доларів США серійні номери FB 20574427А, HB 57495844М, HD 08915127В, KB 15603238J, трьох купюр номіналом 100 доларів СІЛА серійні номери КВ 48677576Н, KB 34045610F, КС 34803231А, однієї купюри номіналом 100 доларів США серійний номер KL 2066075 8D, двох купюр номіналом 100 доларів СІЛА серійні номери KF 38669451 A, KJ 10133149А - знищити. 
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон з батареєю живлення, марки «NOKIA», модель 308, ІМЕІ1: НОМЕР_40 , ІМЕІ2: НОМЕР_41 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_42 , номер телефону: НОМЕР_16 ; сім-картку мобільного оператора «Life», серійний номер: НОМЕР_43 , номер телефону: НОМЕР_17 ; Карту MicroSD об`ємом пам`яті 2 гігабайти, серійний номер: MMAGR02GUECA-MB I F 1930000 109; мобільний телефон, марки «Apple Iphone», модель 5S, ІМЕІ: НОМЕР_44 ; сім-картку мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_45 номер телефону: НОМЕР_46 ; джинси синього кольору марки «Paul&Shark», які належать ОСОБА_97 , які зберігаються в камері речових доказів УСБУ у Вінницькій області  повернути ОСОБА_5 .
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон з батареєю живлення, марки «NOKIA», модель RM-1110, ІМЕІ1: НОМЕР_35 , ІМЕІ2: НОМЕР_36 ; сім-картка: мобільного оператора «Київстар», серійний номер: НОМЕР_37 номер телефону: НОМЕР_18 ; мобільний телефон, марки «Apple Iphone», модель 4, ІМЕІ: НОМЕР_47 ; сім-картка: мобільного оператора «Life», серійний номер: НОМЕР_39 номер телефону: НОМЕР_19 ; джинси блакитного кольору, які належать та в які був одягнений ОСОБА_4  повернути ОСОБА_4 .
		Речові докази у кримінальному провадженні, а саме оптичний DVD-диск марки «VS» із записом розмови ОСОБА_15 та ОСОБА_17 11.11.2016 року  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Предмети, а саме складний мисливський ніж із чохлом чорного кольору, які вилучено 17.11.2016 в ході проведення огляду місця події у громадянина ОСОБА_5 та повернуто йому  залишити ОСОБА_5 .
		Предмети, а саме ножі у кількості 6 штук, які вилучено в ході проведення огляду обшуку 17.11.2016 року та повернуто ОСОБА_6  залишити ОСОБА_6 .
		Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме пістолет з маркуванням «Zoraki MOD.914 s/n НОМЕР_3 », що виявлений та вилучений у ОСОБА_4 передано на відповідальне зберігання на склад зберігання зброї УСБУ у Вінницькій області - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...